Уподобання Львів'Ян щодо послуг лісових екосистем Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

5. Рябчук В.П. Недеревна продукщя лiсу. - Львiв: Cbít, 1996. - 270 с.

6. Сенько C.I., Фурдичко О.1. EKOHOMiKa комплексного використання i вщтворення харчових ресурсiв лiсу. - Львiв: Мiсiонер, 1996. - 296 с.

7. Синякевич 1.М. Економiка лiсокористування: Навчальний пiдручник. - Львiв.: 1ЗМН, 2000. - 402 с.

8. Тарасов А.И. Экономика рекреационного лесопользования. - М.: Наука, 1986. - 230 с.

9. Arrow K., Solow R., Edward P., Roy L., Howard R. Report of the NOAA Panel on Contingent Valuation. 11 January 1993. - 62 p.

10. Essman H., Pettella D. Forestry in Ukraine at the Crossroads. Problem and perspectives for a sustainable development. - L'viv: Afisha, 2001. - 160-175 рp.

11. Henley N. and Clive L. Spash. Cost - benefit analysis and environment. - Cheltenham UK, Northampton, USA. - 312 p.

12. Schelhaas M., Buksha I., Cienciala P. Scenarios on forest management in Czech republic, Hungary, Poland and Ukraine// European Forest Institute Research Report. Boston, 2004. - 20 р.

УДК303.621.32: 630*182 (477.83) Доц. Л.Д. Загвойська, канд. екон. наук;

магктр Т. Б. Бас - НЛТУ Украти, м. Львiв

УПОДОБАННЯ ЛЬВГО'ЯН ЩОДО ПОСЛУГ Л1СОВИХ ЕКОСИСТЕМ

Уподобання населення Львiвщини щодо послуг люових екосистем дослщжено методом концептуально-змютовного когштивного картування, статистичну значу-щють виявлених уподобань проаналiзовано методами непараметрично! статистики. Отримаш результати можуть бути використаш для формування системи ко-мене-джменту лiсiв на засадах сталого розвитку.

Ключов1 слова: природний капiтал, послуги лiсових екосистем, стейкхолдери, уподобання защкавлених груп, метод концептуально-змiстовного когнiтивного кар-тування, непараметрична статистика.

Assist. prof. L.D. Zahvoyska; master's degree T.B. Bаs-NUFWTof Ukraine, L'viv Preferences of L'viv region population regarding forest ecosystems services

Stakeholders' preferences regarding forest ecosystems services were investigated using concept content cognitive mapping method. Non-parametric statistics was applied to test statistical significance on the revealed preferences. The results of the investigation send informative message for forest decision-making according to the arising paradigm of sustainable forest management.

Keywords: natural capital, services of forest ecosystems, stakeholders, preferences of the stakeholders groups, concept content cognitive mapping method, and non-parametric statistics.

Вступ. Розрахунки економ1ст1в-еколопв, виконаш за статистичними даними 2001 р., показують, що навггь за такими стриманими оцшками попи-ту на товари i послуги природного кашталу, яю дае показник еколопчного вщбитку, свггов1 обсяги споживання перевищують бюлопчш можливост глобально! екосистеми щонайменше на 20 % : еколопчний вщбиток землянина становить 2,2 га/особу, у той час, коли бюлопчна здатшсть глобально! екосистеми - лише 1,8 га/особу. 1ншими словами, для вщновлення тих послуг екосистем, яю людство спожило у 2001 р., потр1бно вже 1,3 роки [15, с. 255-256]. Таю виразш i тривожш реалп, на жаль, лише шдтверджують прогнози економ1ст1в-еколопв, що головним стримуючим чинником подаль-шого економ1чного зростання стане здатшстъ довшлля поглинати eidxodu [12, с. 119-121]. Посиленню ще! небажано! тенденцп сприяе сама природа

цих послуг довкшля, бiльшiсть з яких е не виключними, але конкурентними у споживаннi.

Отже, будь-яке неадекватне управлшське рiшення у сферi використан-ня природного капiталу, пiдсилене лаговими явищами та iнертнiстю самих екосистем, може бути критичним. А сучасне суспшьство перебувае у щораз бшьшш залежностi вiд таких екосистем, як люов^ морськi та iншi, як е скла-довими частинами природного кашталу планети i служать джерелом надхо-дження сировинних та енергетичних ресурЫв [2]. Тож цiлком зрозумшою i своечасною е посилена увага економю^в-еколопв до вивчення попиту на ре-сурси екосистем загалом, i лiсових екосистем зокрема.

Вiддаючи належне напрацюванням вiтчизняних економiстiв у галузi економiки природокористування та еколопчно! безпеки, зокрема О. Веклич, Л. Гришв, О. Кашенко, Л. Мельника, Р. Перелета, Ю. Стадницького, I. Синя-кевича, Ю. Туницi, в. Хлобистова, Л. Шостак, вкажемо на недостатню досль дженiсть попиту на послуги люових екосистем, уподобань рiзних учасниюв процесу лiсокористування (стейкхолдерiв) щодо згаданих послуг, а також мшливост цих уподобань, яка виникае за умов змши якост довкiлля.

Постановка завдання. Для збалансованого багатофункцiонального використання потенщалу лiсових екосистем, якi е визначальним елементом глобально! екосистеми, необхiдно, як зазначае канадський економют П. Шрс, по-перше, системно охопити всi корисш властивостi дослiджуваних систем з урахуванням поглядiв усiх учасникiв процесу природокористування ^ подруге, знайти шформащю для адекватного визначення готовностi споживачiв платити за вказанi ресурси i послуги [8, с. 75-76]. Тому метою ще! статтi е дослщження вподобань суб,ектiв процесу природокористування щодо послуг люових екосистем на прикладi Львiвськоl областi. Для досягнення окреслено! мети необхiдно виконати такi завдання: обгрунтувати вибiр методiв досль дження, щентифжувати унiверсум уподобань стейкхолдерiв, перевiрити гшо-тезу про наявнiсть ч^ко виражених прiоритетiв в iдентифiкованих шдивщу-альних i групових уподобаннях, побудувати когнггивш карти уподобань щодо ресурЫв i послуг лiсових екосистем, як вiдображають iндивiдуальнi та груповi уподобання, а також погляди одних стейкхолдерiв на уподобання ш-ших груп споживачiв дослiджуваних послуг.

Результати дослвдження. Екосистеми, як природна едшсть живих i косних елементiв, в результат взаемодп яких утворюеться стшка i тривка система, у котрш вiдбуваеться колообiг речовини та енерги помiж 11 живими i неживими складовими частинами [10], а також товари i послуги, як вони на-дають, е важливою складовою природного капiталу. Пiд термiном "природ-ний капiтал" найчастiше розумiють "сукупшсть природних ресурсiв, якi ви-користовуються, або можуть бути використанi, для виробництва товарiв" [3, с. 16]. Г. Дейт та Р. Костанза, уточнюючи це фундаментальне для еколопч-но1 економiки поняття, розглядають природний каштал як фонд, котрий про-дукуе природнi товари та еколопчш послуги [11, 12].

Визначення вартост i цiнностi природного капiталу е складним зав-данням, оскiльки не завжди юнують вiдповiднi ринки, попит на суспшьш бла-

га е заниженим, а сама можливiсть монетарно1' оцiнки природного капiталу е проблематичною [5, 7]. Р. Костанза [11] наголошуе на тому, що економiчна вартiсть екосистем повинна включати 1'хню фiзичну, хiмiчну i бiологiчну роль у забезпеченш iснування глобально! екосистеми Земл^ незалежно вiд того, чи сучасш поколiння повнiстю усвiдомлюють цю роль, чи нi.

У той же час ортодоксальш економiсти, на думку багатьох екофшосо-фiв, еколопв та економiстiв-екологiв, монополiзували право пропонувати критерп прийняття управлiнських рiшень. Проблема цих економютв у тому, що вони шдходять до питань використання та охорони бiорiзноманiття 3i сво!х обмежених фiнансових i антропоцентричних штереЫв. Але ж бiорiзно-манiття - це не просто ресурс, створений людиною для задоволення людсь-ких потреб. Це, насамперед, життя багатьох людей, кожне з яких - священне, з власними цшями i свободою [1].

На нашу думку, слабюсть монетарно! ощнки полягае перш за все у тому, що вона розглядае природу у контекст ринкових щнностей, а економiчнi системи - без урахування 1хньо! синергетично! сутност [4]. Тому в нашому дослiдженнi ми пропонуемо вщшти вiд софiстичних методiв грошово! оцiнки вартостей ресурсiв i послуг екосистем [6] i скористатися шдходом суспшьно-го вибору [13, 14]. Дослщження уподобань населення Львiвщини щодо послуг люових екосистем ми проводили методом концептуально-змютовного когнiтивного картування [5]. Його суть зводиться до щентифшаци, групуван-ня та ранжування уподобань защкавлених сторiн щодо дослщжуваного об'екту з подальшим опрацюванням виявлених уподобань методами непара-метрично! статистики.

За рекомендащею групи науковцiв, очолено! М.В. Хотулевою [9], на основi таких критерив, як вiдповiдальнiсть, вплив, партнерство, залежшсть, представництво, спрямованiсть, як вiдображають зацiкавленiсть i можли-вють участi опитуваних груп у системi менеджменту дослiджуваного об'екту, нами було видшено чотири групи стейкхолдерiв: мюцеве населення, тд-приемцi, якi представляють лiсову промисловiсть, неурядовi органiзацiï (зак-лади освiти, науково-дослiднi установи та ш.) i мiське населення.

Учасниюв дослiдження просили висловити власнi уподобання стосов-но послуг лiсових екосистем, згрупувати висловленi ними уподобання, а вщ-так дати кожнiй груш назву i впорядкувати групи уподобань у порядку 1'хньо1' важливост для респондента. Шсля цього респонденти описували уподобання власноï групи i свое бачення уподобань шших груп защкавлених оЫб. Трива-лiсть iнтерв'ю становила, зазвичай, 20-50 хвилин.

Серед представниюв кожноï дослiджуваноï групи, нами було опитано репрезентативну кiлькiсть респондентiв - по 25 ошб iз кожно!" групи: iз групи мМiсцеве населення" - 14 жшок i 11 чоловтв, мЖителi мiстм - 13 жшок i 12 чо-ловiкiв, "Люова промисловють" - 8 жшок i 17 чоловшв та з групи "Неурядовi оргашзаци" - 12 жшок i 13 чоловшв. При цьому вжовий дiапазон респонденпв був дуже широким - вщ 18 до 90 роюв i вщповщав вiковiй структурi населення регюну. Дослiдження проводилось на територи Львiвськоï областi у Жовювсь-кому, Микола1'вському, Яворiвському районах та м. Львовь Iдентифiкований

респондентами ушверсум охоплюе включае перелiк ушх цiнностей, якi вказали стейкхолдери щодо ресурсiв i послуг, котрi вони отримують вiд лiсових еко-систем. Назви вЫх тем запропонували самi учасники опитування (табл. 1).

Табл. 1. Ушверсумуподобань населення щодо послугл'шових екосистем

№ Тема Шдтема

1 Довкшьт Очищення пов1тря 1 продукування кисню; регулювання кл1мату; б1ор1зноман1ття; водорегулювання; природний колооб1г

2 Економ1чт Вигоди ввд розгортання б1знесу; л1соматер1али та шш ринково ощ-нет товари; мшце пращ; туристичний б1знес

3 Рекреацшт Вiдпочииок; прогулянки; пiкиiки; проведення часу з друзями

4 М1сцев1 вартост! Недеревт ресурси лшу; м'ясо та хутро тварин; дрова; корм для тварин; бджiльиицтво

5 Шзнаваль-т, науков1 Освгта; навчальна дiяльиiсть; иауковi дослiджеиия; спостереження

6 Оздоровч1 Покращення здоров'я; вiдиовлеиия сил; лшарськ рослини, ф^он-циди i збагачет вiтамiиами продукти харчування

7 Туристичт Полювання, скелелазiння; туристичиi екскурси; спортивиi змагання

8 Естетичт Мальовничi краевиди; насолодження спiвом птахiв i спостережен-ням за тваринним i рослинним свiтом; предмети декору; аромати i запахи

9 Культурт та емоцшт Культурт та юторичт цiиностi; тиша, спокш, втеча вщ цивiлiзацii; спш-кування з природою; пщнесення настрою, свгтлгсть думок i наткнення

Кшьюсний аналiз уподобань ми проводили з використанням методiв непараметрично! статистики, завдяки чому дослщили статистично значущi подiбностi i вiдмiнностi в уподобаннях кожно! защкавлено! групи та особли-востi мiжгрупових уподобань, а також побудували статистично значушд ког-нiтивнi карти уподобань стейкхолдерiв щодо послуг лiсових екосистем.

Табл. 2. Перевiрка значущостi nрiоритетiв за критерieм Фрiдмана

Мшцеве Лшова ^урядов! Населення

населення промисловшть органiзацii мшт

Кшьшсть учасникiв 25 25 25 25

Тестова статистика* 468,0 593,7 477,2 445,0

Ступет свободи (к - 1) 8 8 8 8

Примггка: *Критичне значения Бг-статистики Фрщмана з к - 1 степенями свободи та ймов1ршстю 95 % становить х2=9-1;р=0,95 = 15,51, де к - кшьюсть щен-тифшованих респондентами тем (табл. 1).

Наявшсть статистично значущих подiбностей i вiдмiнностей в уподобаннях защкавлених груп ми перевiряли за допомогою критерiю Фрщмана [16]. Результати дослiдження виявились статистично значущими, тобто ймо-вiрнiсть 0,95, можна стверджувати, що висловлеш щннос^ мають певний порядок важливост для кожно! групи стейкхолдерiв. У табл. 2 показано розра-хунковi значення Бг-статистики Фрiдмана, якi е значно вищими вщ критич-них значень, що дае шдставу зi значушiстю 0,05 стверджувати, що шдивщу-альнi уподобання у групах е однорщними iз чiтко вираженими прюритетами.

Використовуючи критерiй знакiв [13, 16], ми дослщили прiоритети iдентифiкованих тем i побудували когнiтивнi карти iндивiдуальних i групо-вих уподобань представниюв рiзних груп (табл. 3).

Табл. 3. Когштивна картауподобань населення Львiвщини _щодо послугл'шових екосистем_

^^ Тема Група * стейкхолдер1в ^ ^^ Послуги довк1лля Еконо-м1чш Рекре-ацшш '8 8 & н а ^ м Шзнан-ня, освь та, наука Оздо-ровч1 Турис-тичш Куль-турш, емоцшш Есте-тичш

М1сцеве населення

1ндив1дуальш уподобання 1 2 2 1 5 4 5 3 4

Групов1 уподобання 4 2 4 1 6 4 5 3 3

З погляду шших груп: - жител1в м1ст 3 2 5 1 6 6 6 4 4

- мшцевого населення 4 2 4 1 6 5 5 3 3

- неурядових оргашзацш 3 2 3 1 6 5 6 4 4

Ллсова промисловкть

1ндив1дуальш уподобання 1 3 2 5 5 3 5 4 5

Групов1 уподобання 3 1 1 6 5 3 4 2 6

З погляду шших груп: - жител1в м1ст 2 1 2 6 5 3 3 4 4

- м1сцевого населення 3 1 2 6 6 5 2 4 4

- неурядових оргашзацш 4 1 3 6 5 4 3 2 2

Жител1 м1ст

1ндив1дуальш уподобання 1 4 1 6 4 2 5 1 3

Групов1 уподобання 1 4 2 5 5 1 3 2 3

З погляду шших груп: - жител1в м1ст 1 4 1 6 5 2 4 2 3

- м1сцевого населення 2 4 1 6 6 1 5 3 3

- неурядових оргашзацш 1 5 3 6 6 2 5 2 2

Неурядов1 орган1зац1У

1ндив1дуальн1 уподобання 1 2 1 3 4 6 5 2 4

Групов1 уподобання 1 4 2 4 3 5 6 2 1

З погляду шших груп: - жител1в м1ст 1 2 3 1 3 4 5 3 1

- мшцевого населення 1 4 3 1 3 5 6 2 2

- неурядових оргашзацш 1 2 3 1 3 4 6 2 2

Побудована нами когштивна карта шдивщуальних уподобань (перший рядок кожного роздшу таблищ) дае шформащю про те, що кожна люди-на, як iндивiд, насамперед щнуе такi функцп лiсових екосистем, як очищення повiтря, продукування кисню, регулювання клiмату, водного режиму тощо. I це доволi важливий меседж для суспшьства, який мае спонукати менеджерiв усiх рiвнiв дбати насамперед про примноження i збагачення лiсових ресурЫв.

Уподобання груп (другий рядок кожного роздшу таблищ) е дещо шши-ми, нiж iндивiдуальнi (рис. 1), це особливо чггко простежуеться на прикладi представникiв люово! та деревообробно! промисловостi i мiсцевого населення. Для обох груп домшуючими е вартост використання (насамперед матерiальнi цiнностi), хоча 1хне наповнення дещо рiзне для представниюв рiзних груп.

Для жителiв мiст i представникiв неурядових оргашзацш, навпаки, важ-ливiшими е теми, як пов,язанi з вартiстю юнування [7]. Представники цих двох груп частше висловлюють сво! уподобання щодо культурних, емоцшних та естетичних функцш лiсових екосистем.

Рис. 1. Карта групових уподобань стейкхолдерiв

вМюцеве населения Н Неурядоб! органвацц иЖител1шст В -Шсова промнслов1сть

Цiкаву i корисну для розумшня поведiнки iнших груп iнформацiю да-ють уявлення iнших стейкхолдерiв про уподобання ие! чи шшо! групи (тре-тiй-п,ятий рядки кожного роздшу таблицi). 1нформативним е уподобання рiз-них стейкхолдерiв щодо тих чи шших тем. Так, порiвняння поглядiв на роль мiсцевих вартостей iз точки зору мiсцевого населення та решти груп вказуе на велику ймовiрнiсть виникнення конфлiктiв щодо врахування цих вартостей у системi менеджменту лiсiв.

Частота згадування тем у вщповщях респондентiв та уточнення вщпо-вiдей щодо пiдтем наведено у табл. 4. За даними ще! таблиц можна детальш-ше простежити динамiку вподобань у розрiзi стейкхолдерiв i тем.

Висновки. Як вщомо, конфлiкти зазвичай виникають через нерозумш-ня однiею стороною чи групою сторiн позицiй iнших. Розходження штереЫв зацiкавлених осiб часто призводить до деструктивних процеЫв у системi прийняття управлiнських рiшень, адже рiзнi стейкхолдери по-рiзному тлума-чать т чи iншi ситуаци. Розбiжнiсть перспектив у поеднанш з тенденцiею людей вiрити, що лише 1хня власна перспектива е лептимною, може призво-дити до виникнення проблем i небажаних наслiдкiв у менеджментi.

Сказане особливо актуальне для споживачiв послуг люових екосис-тем, стосовно ж менеджменту у рiзних соцiальних груп е сво! погляди. При-ватш пiдприемцi розглядають лiси, як джерело отримання прибутку або роз-ширення можливостей для його отримання. Державний сектор защкавлений у збалансованому багатоцшьовому використаннi лiсових ресурсiв вiдповiдно до вимог сталого розвитку. У науковщв, зокрема екологiв, енвайроменталю-тiв, е свое бачення менеджменту люових ресурЫв. Тому для ефективного ко-менеджменту необхщно виявити всi зацiкавленi сторони процесу викорис-тання товарiв i послуг лiсових екосистем, звичайно, врахувати !хт iнтереси.

Результати нашого дослщження показали доволi широкий спектр уподобань респонденлв щодо послуг люових екосистем, якi можна згрупувати у дев'ять тем: довкiльнi, економiчнi, рекреацшш, мiсцевi вартостi, пiзнавальнi, освiтнi i науковi, оздоровчi, туристичнi, емоцiйнi, культурнi та естетичнi. Цi теми мають свою прiоритетнiсть для рiзних груп.

Послуги довкшля

Табл. 4. Частота згадувань тем у вiдповiдях респондентiв

Пвдтеми Стейкхолдери

Теми лшова про- населен- мюцеве неурядовi

мисловiсть ия мшт населения оргатзацп

Повиря, кисень 84 100 84 96

Кл1мат 24 12 24 32

Довкшьт Б1ор1зноман1ття 32 36 36 52

Водорегулювання 12 16 20 24

Природний колооб1г 20 20 24 56

Ринков1 товари 68 48 80 88

Економ1чн1 Вигоди зростання 24 12 16 4

Зайиятшть 24 12 36 24

Нов1 можливост! 28 8 24 12

В1дпочинок 80 96 48 25

Рекреацшт Туризм 32 36 36 40

Шктки 32 52 40 40

Час 1з друзями 32 20 28 24

Недеревт ресурси 36 36 92 40

М1сцев1 вартосп М'ясо та хутра тварин — 4 24 —

Дрова 16 4 80 8

Корм — 4 44 —

Бджшьництво 12 - 20 8

Шзиавальт, осв^т, науков1 Досл1дження 4 8 8 36

Мотторинг 20 32 32 40

Осв1ти1 заходи 16 24 12 24

Навчання 20 16 24 36

Оздоровлення 40 68 32 56

Оздоровч1 Ввдновлення сил 40 44 24 40

Л1карськ1 рослини 24 20 8 16

В1там1ни 28 20 20 12

Скелелазшня 8 8 4 4

Туристичт Полювання 12 4 24 8

Сиортивн1 змагання 24 8 8 8

Туризм 24 20 12 12

Культурт, емоцшт Культурна та шторична цiииостi 44 60 28 28

Тиша, спокш 28 68 28 48

Спiлкуваиия з природою 12 52 24 58

Настрiй, натхнення 24 36 40 28

Краевиди 20 48 28 28

Естетичт Звуки, види 12 28 28 32

Аромати, запахи 12 32 24 8

Предмети декору 4 36 12 8

У картах шдивщуальних уподобань найвищий прюритет мають пос-луги довкшля; рекреацшш послуги, далi за ними тема "емоци та вщчуття", а тодi вже група економiчних уподобань. Останне мiсце в шдивщуальних упо-добаннях посiла туристична тема, що на нашу думку доволi швидко може бути скоригована завдяки надежному i дбайливому розвитку шфраструктури природоорiентованого туризму. Тема "мiсцевi вартостi" виглядае як зона мож-

ливих конфлштв, але, на нашу думку, це радше нерозумiння штерешв шших, а тому може бути легко врегульоване.

У карт групових уподобань окремих груп, скажiмо, люова промисло-вють, iндивiдуальнi уподобання iстотно вiдрiзняються вiд групових i вщобра-жають насамперед утворених груп. yci групи, як брали участь у дослщжен-нi, видiлили пiзнавальне, освггне та наукове значення люу, проте за прюри-тетнiстю ця функцiя на четвертому-п'ятому мiсцi. Тож нам потрiбно краще використовувати цi можливостi люових екосистем для пiзнання довкiлля.

Як видно з отриманих нами результатв, когнiтивнi карти уподобань -це корисний шструмент для менеджерiв уЫх рiвнiв, адже вони дають нам формалiзовану iнформацiю щодо уподобань уЫх учасникiв процесу люоко-ристування. Такий шдхщ сприяе веденню переговорiв його суб'ектами, нала-годженню спiвпрацi рiзних груп iндивiдуумiв. Цi карти дають нам доволi щ-каву шформащю про iмплiцитнi вартостi i щнност окремих стейкхолдерiв, якi попередньо не були вербалiзованi. I власне метод концептуально-змютов-ного когнiтивного картування дае змогу отримати iмплiцитну iнформацiю про систему знань i вподобань щодо дослщжуваного об'екту.

Звичайно, що визначення цшей, позицiй i прiоритетiв кожно! защкав-лено! групи не усувае вшх проблем i конфлiктiв, проте, отримана iнформацiя дае змогу передбачити ди рiзних груп населення у системi використання та менеджменту люових ресурсiв i зрозумiти ставлення рiзних груп населення до лiсiв та пов'язаних iз ними послуг, що сприяе знаходженню компромiсiв на шляху реалiзацil завдань менеджменту сталого люового господарства.

Лiтература

1. Борейко В.Е. Принципы и идеи этико-эстетического подхода в заповедном деле и охране дикой природы// Экологический журнал. - 2005, вып. 2, т. 7. - С. 62-63.

2. Генарук С.А., Нижник М.С. Прсью люи// Украшська енциклопед1я лю1вництва. -Льв1в: НАН Украши, НТШ, 1999. - 168 с.

3. Глазырина И.П. Природный капитал в экономике переходного периода. - М.: НИА Природа, РЭФИА, 2001. - 204 с.

4. Загвойська Л.Д. Прюритетш напрямки наукових дослщжень еколопчно! економши// Наук. вюник НЛТУ Украши: Еколопзащя економши як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. - Льв1в: НЛТУУ. - 2005, вип. 15.6. - С. 136-143.

5. Загвойська Л.Д., Зубач В.О. Дослщження уподобань населення щодо послуг мюь-ких парюв i зелених зон у контекст мiського лшвництва// Наук. вюник НЛТУ Укра!'ни: Еколопзащя економши як шструмент сталого розвитку в умовах конкурентного середовища. -Льв1в: НЛТУУ. - 2005, вип. 15.7. - С. 53-61.

6. Загвойська Л.Д., Лазор О.Я., Лазор О.Д. Парадигма анал1зу вплив1в проекпв на довкшля// Економша Украши. - 2007, № 2. - С. 80-89.

7. Загвойська Л.Д., Маселко Т. С., Якуба М.М. Економ1чний анал1з швестицшних проекпв: Навч. пос. - Льв1в: Аф1ша, 2006. - 320 с.

8. Шрс П. Основи економши люового господарства. - К.: Еко-шформ, 2006. - 222 с.

9. Стратегическая экологическая оценка для развития регионального и муниципального планирования: Пособие для практиков/ М. Хотулева, Е. Пивцакина, В. Винниченко, О. Черп, А. Юркявичуте, Д. Волостнов, А. Дмитриев. - М: ЦЭО "Еколайн", 2006. - 64 с.

10. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Л1сознавство: Пщручник. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 352 с.

11. Costanza, R., D'Aarge, R., De Groot, R., Farber, S., Grasso, M., Hannon, B., Limburg, K., Naeem, S., O'Neill, R., Parvelo, J., Raskin. R., Sutton, P., and van den Belt, M., 1997. The Value of the World's Ecosystem Services and Natural Capital// Nature. - Vol. 387. - P. 253-260.

12. Daly, H. and Farley, J. Ecological Economics. Principles and Applications. - Washington: Island Press, 2004. - 454 p.

13. Kant, S., Lee, S. A social choice approach to sustainable forest management: an analysis of multiple forest values in Northwestern Ontario// Forest Policy and Economics. - 2004, № 6. - P. 215-227.

14. Kaplan, R. Prediction of environmental preference: Designers and "clients". In Environmental design research, Preiser, W.F.E. (Ed). - Dowden, Hutchinson & Ross, 1973.

15. Lawn P. (Ed.). Sustainable Development Indicators in Ecological Economics. - Cheltenham: Edward Elgar, 2006. - 467 p.

16. Newbold P. Statistics for Business and Economics. Fourth edition. - New Jersey: Prentice Hall, 1995. - 876 p. _

УДК 502.35+346.12 Юрист Г. С. Гулик - Господарський суд ЛьвшськоХ oÓMacmi

ПРАВО ЯК 1НСТРУМЕНТ РАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Розглядаються аспекти вдосконалення д^чо! в Укршш системи законодавства, яка у змозi стимулювати суспшьство до ращонального використання, охорони та вщ-творення природних ресурав.

Ключов1 слова: навколишне середовище, еколопчна поломка, право, приро-докористування, сталий розвиток.

Lawyer G.S. Gulyk - Economic court of the Lvov region Law as a tool for efficient natural resource management

The bearings for the improvement of current Ukrainian legislation, which is able to create incentives for all the society members to make the most efficient natural resource management decisions, are considered.

Keywords: environment, environmental policy, law, natural resource management, sustainable development.

1снування життя на нашш планер нерозривно пов'язане Í3 бюсферою, яка поширюеться на атмосферу, пдросферу i лггосферу, тобто на навколишне середовище, в якому юнуе жива матерiя. Основою функщонування бюсфери е живi оргашзми, як протягом свое! еволюци оргашзувались в едине цше, за В.1. Вернадським, - живу речовину, яка кшьюсно виражена в хiмiчному складу ваз^ енерги i забезпечуе бюлопчний кругооб^ у навколишньому середо-вищi [1]. Зпдно з вченням В.1. Вернадського, юнування бiосфери визна-чаеться складшстю !! оргашзаци як системи, яка нараховуе значну кшьюсть рiзних видiв органiзмiв, кожен з яких виконуе свою роль i перебувае у складному взаемозв'язку з навколишшм свггом [1]. Проте стрiмкий розвиток антропогенно! дiяльностi людини в глобальних масштабах став загрозою ста-бiльностi бiосфери. Оскiльки розвиток св^ово! економiки залежить вiд наяв-ност природних ресурсiв, то подальше руйнування бюсфери неодмшно зни-щить самi передумови iснування "Homo sapiens".

Щоб вийти з цiе! кризово! проблеми i забезпечити майбутшм поколш-ням можливост жити i розвиватися, необхщно, вже сьогоднi мiнiмiзувати всi шкiдливi впливи людства на природу та спрямувати весь науковий, техшчний, виробничий, полiтичний потенцiали на пiдтримання сприятливих умов нашого юнування. Необхiдно збер^ати та примножувати продуктивну здатнiсть при-роди охороняти i рацiонально використовувати природш ресурси. Тобто у процес здiйснення природокористування ми неодмiнно повинш враховувати