CC BY
18
Серий КУРБАТОВ
УН1ВЕРСИТЕТСЬК1 РЕЙТИНГИ ЯК 1НДИКАТОР СТАНУ ОСВ1ТИ
Стаття присвячена дослгдженню процесу формування умверситетських рейтинг1в в УкраЫ та за кордоном. Автор спираеться на англомовн джерела, быьш1сть з яких вперше вводиться в в1тчизняний науковий об1г.
Вступ
Глибок цившзацшш змши, яю переживае сучасний свгт, роблять численш виклики CHCTeMi ocBiTH як на шституцшному piBHi, так i на piBHi окремих елементiв ще! системи, зокрема ушверситепв. Iнновацiйнi пiдходи, що визначають реальнiсть сьогодення, вимагають вщходу вiд властиво! епосi модерну ретроспективно орiентовано! моделi трансляци завершених знань. Сучасна м^я унiверситету полягае в його позищону-ваннi як центру продукування нових знань, пiдходiв, технологш. Сощаль-не значення ще! мюп стверджуе розумiння прогресивного суспiльства як "суспшьства навчання" ("learning society"), яке мае тенденщю до домiну-вання в сучасних соцiально-гуманiтарних науках. "Зараз багато говориться про оргашзащю навчання, економшу знань та подiбнi речi. "Суспшьст-во навчання" продовжуе цей ряд та виводить процес навчання за межi традицiйного осв^нього середовища, розглядаючи його як яюсть не лише iндивiдуальну, а й шституцшну" [1].
Тому особливо! актуальной набувае проблема пошуку механiзму адекватно! сьогоденню оцiнки якостi знань та навчального процесу зага-лом. На нашу думку, саме ушверситетсью рейтинги е одним з таких ме-ханiзмiв. Звичайно, власне рейтинг — абстрактне поняття, порожнш iнструмент, який змютовно наповнюють критерi!, на основi яких вiн формуеться. Вiдповiднiсть цих критерi!в вимогам сьогодення визначае
ОСВ1ТН1 СТРАТЕГИ I ПРАКТИКИ
ефектившсть ушверситетського рейтингу як шструменту оцшки якост освiти та процесу навчання в сучасних умовах.
Постановка завдання
Автор намагаеться проаналiзувати принципи побудови та критери, якими керуються розробники провiдних свiтових ушверситетських рей-тингiв задля оптишзаци цього процесу в Украшу
Аналiз дослвджень та публiкацiй
Академiчна дискусiя стосовно ушверситетських рейтинпв, 1х якостi та адекватной вимогам сьогодення активно тривае в захщнш науковiй лiтературi протягом останнього десятирiччя. Цiй проблемi неодноразово присвячувалися тематичш числа журналу "Вища освiта в Gвропiм ("Higher Education in Europe"). Зокрема, у встут до 33 тому цього поважного ви-дання за липень-жовтень 2008 року [2] його редактори Ян Садлак, Джемi Мерюотю та Шан ^i Лю, характеризуючи стан дослiдження ушверситетських рейтинпв, зазначають: "Спочатку ушверситетсью рейтинги вик-ликали iнтерес анал^июв та дослiдникiв щодо пошуку оптимальних шди-каторiв, якi б точно вщповщали рiвню розвитку вищо1 осв^и на рiвнi певного суспiльства. Згодом це призвело до розробки штернацюнально! системи iндикаторiв, яка стала найбшьш важливою i iнтенсивно обгово-рюваною на мiжнародних зустрiчах iз питань оцшки якост освiти — зокрема, в контекст так званого Шанхайського рейтингу та концепцii "ушверситету свiтового класу" ("World-Class University") [3, 195]. Виклика-ють увагу висв^леш в цьому виданнi питання вадповадност основних унiверситетських рейтингiв Берлiнським принципам [4], корелящя рей-тингiв та оцшки якост вищо1 освiти [5], принципи побудови рейтингу Вебометрик [6] та шшг
Попередш тематичнi числа журналу "Вища освгга в Сврош" том 30, № 2 (липень 2005 року) [7] та том 27, № 4 (грудень 2002 року) [8] розгля-дають питання оцшки ушверситетських рейтинпв за 20 роюв шнування [9], принципи побудови свгтових академiчних рейтингiв [10] та 1х репре-зентацiю в ЗМ1 [11].
Система розробки рейтингiв у галузi бiзнес-освiти та менеджмент освгти розкрита в докторському дисертацiйному дослщженш шведсько1 професорки Лiнди Ведлiн [12] та ii наукових статтях [зокрема, 13]. Впли-ву глобальних академiчних рейтингiв на систему вищо1 освгти присвячена грунтовна стаття австралiйських дослщниюв Саймона Маргiнсона та Марiжка ван дер Венде [14]. Реакщю на свГтовГ унiверситетськi рейтинги з боку африканських ушверситеив розглянуто в статп дослiдника з Бот-свани 1сака Обасi [14]. Тобто наукове дослщження унiверситетських рейтинпв на систему освГти мае справдi глобальний характер i охоплюе ши-роке коло питань.
Виникнення та становлення iдеï ушверситетських рейтинг1в
Якщо BÎp^rn Вiкiпедiï, рейтинг — "це числовий або порядковий по-казник устшност або популярностi, який вiдображаe важливють або вплив певного об'екта або явища. Або ж це — показник оцшки дiяль-ностi, популярности авторитету якоïсь особи, органiзацiï, групи, програм у певний час, що визначаеться соцiологiчним опитуванням, голосуван-ням та шшим i визначаеться мюцем, яке вони посiдають серед собi подiбних"[16]. Тобто, в основi рейтингу як техшчного та технологiчного процесу е принцип порiвняння.
1дея порiвнювати унiверситети, виходячи з певних критерив (особливо враховуючи значення змагальност як одного з принципiв побудови людсько1' культури!) е досить давньою. Звичайно, найбiльш простим у цому випадку е дихотомiчний подiл. Так, на меж 19-20 столiття виникае диференщащя мiж елiтарними та масовими ушверситетами. Нацiлена на самовiдтворення ел™ елiтарна освiта стае своерiдною реакщею тра-дицiйного суспiльства на стрiмкi темпи розвитку та цивiлiзацiйнi змши. Але логiка iсторичного розвитку призводить до того, що елтарш ушвер-ситети поступово починають перетворюватися на ел^ш, тобто, вiдповiдно до iдеалiв мерiтократiï, перестають бути соцiально замкненими та вщкриваються (хоча поступово, i з певними обмеженнями, що юнують аж до сьогодення) для найбшьш здiбних представникiв усiх верств суспшьства. Престижнiсть Гарварду чи Йелю, Оксфорду чи Пршстона, Берклi чи Сорбони завжди означала певну суттеву швестищю в майбутню кар'еру молодоï людини та залучення ïï до сощального середовища "гос-подарiв життя".
Окрiм того, характерною рисою XX сторiччя е виникнення масово1' унiверситетськоï освгти. За даними ЮНЕСКО, вимальовуеться досить незвичний рейтинг краш iз найбшьшою кiлькiстю унiверситетiв в сучас-ному свт. Так, перше мiсце в ньому посщае Iндiя (8407 ушверсите^в), друге — С1ЛА (5758 ушверсите^в), трете — Аргентина (1705 ушверси-тетiв), четверте — Iспанiя (1415 ушверсите^в), п'яте — Мексика (1341 ушверситет), шосте — Бангладеш (1268 ушверсите^в), сьоме — Iндонезiя (1236 ушверсите^в), восьме — Япошя (1223 ушверситети), дев'яте — Францiя (1062 ушверситети) i, нарешп, десяте — Китай (1054 ушверситети) [17]. Як бачимо, кшьюсть ушверсите^в в тш чи iншiй краïнi погано корелюе з рiвнем життя чи загальною економiчною ситуацiею. До того ж, найбшьша кiлькiсть студентiв — 14261778 оаб — навчалася все ж таки в С1ЛА [18].
Звичайно, така велика кшьюсть ушверсите^в вимагала створення вiдповiдноï системи класифшацп, яка б дозволяла об'еднати бшьш менш однорiднi навчальнi заклади у вщповщш категорiï. Найбiльш авторитетною в американському освгтньому просторi щодо цього стала, так звана, класифшащя Карнегi, робота над створенням яко1' почалася в 1970 роцi Фундащею Карнегi з покращання навчання ("The Carnegie Foundation for
ОСВ1ТН1 СТРАТЕГИ I ПРАКТИКИ
Advancement of Teaching") [19]. До реч^ сьогодш в США нараховуеться 2800 коледжiв та ушверсите^в. I перша редакщя класифшаци Карнеп була надрукована в 1973 рощ, а подальшi редакци — вщповщно в 1976, 1987, 1994, 2000 та 2005 рощ.
Мета створення ще! класифшаци полягала у сприянш проведенню дослiджень у галузi осв^и та освiтньо! полiтики шляхом створення гомо-генних категорiй коледжiв та ушверситеив вiдповiдно до функцiй цих освiтнiх iнституцiй та характеристики !хшх викладачiв та студентiв. Як за-значае Лi Шульман: "Всi щ роки класифiкацiя була корисним шструмен-том для дослiдникiв та сшвроб^ниюв освiтнiх iнституцiй, зацiкавлених в аналiзi як окремих академiчних установ, складу !х студентiв та викладачiв, так i системи вищо! освiти в щлому. Однак класифiкацiю неодноразово використовували i з метою, яку не передбачали розробники. Зокрема, на !! основi журнал "US News & World Report" розробив свш впливовий ушверситетський рейтинг. Урядовi шституци використовують класифша-цiю для визначення обсяпв державного фiнансування. Фундацi! — для класифшаци вiдповiдно! грантово! пiдтримки. Професшш асоцiацi! — для визначення розмiру членських внескiв. Представники унiверситетсько! адмшютраци — для пошуку спорiднених осв^шх iнституцiй" [20].
Розглядаючи спiльнi та вщмшш риси мiж класифiкацiею i рейтингом унiверситетiв, американськiй дослiдник Александер МакКормш у нещо-давно надрукованш статтi "Системна взаемодiя мiж класифшащею i рейтингом коледжв та ушверсите^в: чи можна вiднести Берлшсью принципы до складання класифшаци?"("ТЬе Complex Interplay Between Classification and Ranking of Colleges and Universities: Should the Berlin Principles Apply Equally to Classification?") [21] дшшов висновку, що, хоча кла-сифшащя грунтуеться на пошуку певних спшьних рис освiтнiх установ та, начебто, виключае iерархiю, вона в прихованому виглядi виконуе функцiю рейтингування, адже в класифшаци Карнегi до першо! катего-рiю дослiдницьких ушверсите^в належать найпрестижнiшi унiверситети, якi посщають першi мiсця в унiверситетських рейтингах. Отже, Берлш-ськi принципи складання ушверситетських рейтингiв переважно можуть бути застосованими i до розробки класифшацш iнституцiй вищо! освiти.
Тобто, ми можемо констатувати, що створення класифшаци Карнеги стало важливою передумовою виникнення ще! розробки ушверситетсько-го рейтингу, який не лише щентиф^е мюце того чи iншого унiверситету в вщповщному категорiальному масивi, а й порiвнюе !х з вiдповiдними об'ективними критерiями. Так, вперше надрукований у 1983 рощ журналом "US News & World Report" рейтинг американських ушверситета спи-рався на таю критери: 1) ощнки з боку представниюв адмiнiстрацi! iнших ушверсите^в; 2) спiввiдношення кiлькостi випускникiв та кшькост пер-шокурсникiв; 3) результати стандартизованих вступних тестiв першокурс-ниюв, пропорцiя мiж кiлькiстю поданих документ та кiлькiстю зарахо-ваних; 4) яюсть викладацького складу та !х заробiтна платня; 5) фiнансовi
витрати на шдготовку одного студента; 6) оцiнка випускниками якост навчання.
CBiTOBi унiверситетськi рейтинги
Складання свГтових унiверситетських рейтингiв — це нове явище в академiчному житп, яке впевнено заявило про себе в XXI столгтп. Зви-чайно, будь яка система рейтингування грунтуеться на обмеженш кГлькост критерив, вибГр яких — прерогатива укладачiв рейтингу. Як за-значае Александер МакКормш: "Перевага, що надаеться критерiям, яю легко вимГрюються — це момент, який найбшьш легко розкритикувати при складанш як рейтингiв, так i класифiкацiй. Обидва шдходи до порГвняння передбачають зведення складно!, багатовимiрноi реальност до обмежено1 кшькосп критерив, яю визначають мiсце освГтньо1 установи в запропонованш системi. 1ншими словами, ми маемо справу з процесом симплiфiкацii, спрощення. Тому головне завдання укладачiв рейтингiв — спиратися при цьому спрощенш на найбiльш важливi, фундаментальш критерп" [22]. На цьому ас пекл наголошують i захiднi дослщники Саймон Маргшсон та Марiжк ван дер Венде в статп "Рейтингувати чи бути прорейтингованим: вплив глобальних рейтингiв на вищу освгту" ("То Rank or То Be Ranked: The Impact of Global Rankings in Higher Education"): "Будь-яка система рейтингування обумовлена метою, яку ставлять перед собою дослщники, i тому спираеться на переконання i цшностГ, у вщповщностГ з якими формуються методи порГвняння та оцшювання. В цьому сена вс системи рейтингування неповно вiдображають реали вищо1 освГти (наприклад, усшхи в проведенш наукових дослiджень унiверситету шчого не говорять про стан бГзнес-освГти чи викладання спецiальних технiчних дисциплш) та несуть певну похибку"[23].
Першим зГ свГтових унiверситетських рейтингiв став складений у червш 2003 року 1нститутом вищо1 освГти Шанхайського ушверситету (Китай) "Рейтинг ушверситетГв свГтового класу" ("Ranking of World Class Universities") або Шанхайський рейтинг. Я вже аналГзував принципи по-будови та результати Шанхайського рейтингу в статп "Куди шти навчати-ся: погляд Гз Пiднебесноi" [24]. "Рейтинг ушверситетГв свГтового класу" розраховуеться зпдно з такими критерГями: 1) яюсть освГти (10 %), що визначаеться кГлькГстю випускниюв ушверситету, яю здобули Нобе-лГвську премда [25], або особливГ вщзнаки у сво1х галузях (зокрема медалГ ВсесвГтнього союзу математиюв [26]); 2) рГвень викладачГв (40 %), що розраховуеться у двох субкатегорГях: а) кГлькГсть викладачГв — лауреатГв Нобелiвськоi премн i спещальних вщзнак у сво1х галузях — 20 %; б) частота цитування праць викладачГв у 21 предметнш категори за версГею ISI Highly Cited[27] — 20 %; 3) результативнють наукових дослщжень (40 %), що визначаеться з огляду на кшьюсть публшацш у провщних академГчних журналах свГту, i 4) своерщна "академГчна щшьшсть" ушверситету (10 %), коли результати, набут за першими трьома критерГями, дшяться на
ОСВ1ТН1 СТРАТЕГИ I ПРАКТИКИ
юльюсть постшних викладачiв унiверситету. У cyMi виходить мiндекс Гарварду" - 100 %.
Для того щоб скласти список i3 п'ятисот найкращих ушверси-TeTiB, дослiдники аналiзyють данi, отримаш з понад тисячi свiтових ушверситепв. Укладачi рейтингу не претендують на абсолютну об'ек-тивнiсть — вони зазначають, що до будь-якого ушверситетського рейтингу можна висунути серйозш прeтeнзiï. Серед переваг Шанхайського рейтингу вони зазначають зрозумшсть та ушверсальшсть iндикаторiв, вiдповiдно до яких вщбуваеться оцiнювання, i вiдкритiсть даних, що ви-користовуються в процес складання рейтингу. До того ж, щ данi беруть-ся з авторитетних джерел, визнаних у всьому свт. На користь цього свщчить i той факт, що методика розрахунку рейтингу останнiми роками не зазнала ютотних змiн.
1нший, визнаний свгтовими yнiвeрситeтами, рейтинг Тайме або THES — QS World University Rankings вперше опублшований у 2004 рощ i складаеться з 200 ушверситепв. Я також вже аналiзyвав цей рейтинг у статт "Нас немае..." [28]. При yкладаннi рейтингу британсью дослiдники спира-ються на таю критерп: 1) iмiдж в акадeмiчномy сeрeдовищi, тобто, оцiнка утверситету з боку наyковцiв, викладачiв та представниюв адмiнiстрацiï iнших навчальних закладiв — 40 %; 2) ощнка якостi освiти випyскникiв ро-ботодавцями — 10 %; 3) цитування наукових праць спiвробiтникiв —
20 %; 4) частка шоземних студенев — 5 %; 5) частка шоземних викла-дачiв — 5 %; 6) сшввщношення кiлькостi стyдeнтiв до юлькост викладачiв — 20 %. Укладачi рейтингу визнають, що ушверситетське життя не зводить-ся до зазначених критeрiïв i пропонують перелш iндикаторiв, якi варто залу-чити до процесу рейтингування в майбутньому. Найбiльш виправданi серед цих потенщйних iндикаторiв е, на мою думку, наступи: сeрeднiй рiвeнь цiн за навчання; рiчний обсяг поповнення бiблiотeчних фондiв; якiсть ушверси-тетського веб-сайта; базовi вимоги до абiтyрiентiв, яю вступають до ушвер-ситету; вщсоток працевлаштування за фахом серед випускниюв; пeрeлiк за-пропонованих навчальних курив (за даними упорядниюв рейтингу, сучасш yнiвeрситeти загалом пропонують студентам близько 65 тис. курив); на-явшсть програм отримання стипeндiй для навчання.
Порiвнюючи Шанхайський рейтинг i рейтинг Тайме, шмецький до-слiдник Геро Федеркейль зазначае: "Ц рейтинги об'еднують спiльнi тд-ходи, незважаючи на рiзницю запропонованих iндикаторiв. Обидва рейтинги ощнюють yнiвeрситeт загалом та використовують принцип iерар-хiчноï таблиц ("league table approach"), при якому, як у футбол^ кожна команда мае певну позицiю, яка визначае ïï статус. При цьому пiдходi природньо, що, наприклад, п'ята позищя краща за восьму чи десяту" [29]. Водночас впадае у оч^ що Шанхайський рейтинг оцiнюе переважно дослщницьку активнiсть yнiвeрситeтiв, тодi як рейтинг Тайме значною мiрою спираеться на рeпyтацiю yнiвeрситeтy в акадeмiчномy сeрeдовищi та його мiжнароднy дiяльнiсть. На жаль, жодного украшського ушверси-
тету аш в 500 кращих унiверситетiв Шанхайського рейтингу, аш в 200 кращих за вершею Тайме немае.
Третiй рейтинг свгтових унiверситетiв, який досить часто зга-дуеться в науковiй лтератур^ це рейтинг Вебометрикс [30], який розрахо-вуеться спецiальною лабораторiею 1спансько! нацюнально! дослщницько! ради (Spanish National Research Council — SNRC) починаючи з 2004 року. На вiдмiну вщ попереднiх, цей рейтинг мае дещо специфiчний характер, адже базуеться на мiрi присутностi того чи шшого навчального закладу в глобальнш мереж 1нтернет. Аргументуючи виправданiсть подiбного тд-ходу, iспанськi вченi Ыдро Акуйо, Жозе Лу!с Ортега та Марю Фернандес зазначають: "Все бшьше i бiльше студентiв та дослщниюв звертаються до 1нтернету, щоб отримати наукову шформащю, i академiчнi установи докладають дедалi бiльших зусиль, щоб бути представленими в 1нтер-неть I, якщо зараз 1нтернет для бшьшост навчальних закладiв — це зааб саморепрезентаци, то можна прогнозувати, що вже в найближчому май-бутньому вiртуальнi навчальнi заклади стануть не менш важливими та впливовими, ашж реальнi. В свiтi, що стае все бшьше i бшьше взаемо-пов'язаним, реальна присутнiсть академiчноi установи в глобальному просторi залежить вiд ii репрезентаци в мережi 1нтернет" [31].
Рейтинг Вебометрикс шдраховуеться вiдповiдно до таких iндикаторiв: 1) кшьюсть надрукованих Iнтернет-сторiнок — 25 %; 2) кшьюсть виставле-них файлiв у форматi .pdf, .ps, .doc та .pps — 12,5 %; 3) кiлькiсть статей, як знаходяться в Академiчнiй базi даних Гугл (Google Scholar Database) — 12,5 %; 4) загальна кшьюсть зовшшшх посилань — 5 %. Для розробки редакцп рейтингу Вебометршс, яку було надруковано у липш 2007 року, було про-аналiзовано 13043 сайти унiверситетiв та 4554 сайти науково-дослiдницьких установ. Як наслщок, складаеться рейтинг 4000 найкращих унiверситетiв. В редакцп рейтингу, складеного в сiчнi 2009 року, серед цих 4000 унiверситетiв е 19 украшських [32]. Найкращi з них — це Нацюнальний унiверситет iм. Тараса Шевченка (1481 мюце), Нацiональний унiверситет "КШ" (2205 мюце) та Донецький нацiональний технiчний утверситет (2382 мiсце). Як бачимо, результати цього рейтингу теж не викликають ошишзму.
Пiдсумовуючи розгляд унiверситетських рейтинпв, слiд ще раз за-значити !х дещо суб'ективний характер та тяжшня до iндикаторiв, якi легко вимiрюються. Однак факт залишаеться фактом — цi рейтинги стають впливовим чинником розбудови глобально! освгтньо! системи. I майже повна вщсутшсть серед кращих свгтових ушверсите^в украшських — три-вожний сигнал того, що в нас е вс шанси залишитися за межами ще! системи. Отже, мова йде про необхвдшсть суттевого коригування освгт-ньо! полiтики як на рiвнi держави, так i на рiвнi окремих ушверсите^в (хоча б тих, що претендують на роль лiдерiв, ел^и вiтчизняноi освiти) з метою виправлення юнуючо! ситуацп. А наведенi шдикатори провiдних свiтових унiверситетських рейтингiв можуть бути дороговказами означе-них коригувань.
ОСВ1ТН1 СТРАТЕГИ I ПРАКТИКИ
Л^ература:
1. Smith, M. К. (2000) 'The theory and rhetoric of the learning society', The encyclopedia of informal education, www.infed.org/lifelonglearning/b-lrnsoc.htm.
2. Higher Education in Europe. Vol. 33. № 2/3, July-October 2008.
3. Sadlak, J., Merisotis J. and Nian Cai Liu University Rankings: Seeking Prestige, Raising Visibility and Embedding Quality — the Editor's Views // Higher Education in Europe. Vol. 33. № 2/3, July-October, 2008.
4. Ying Cheng and Nian Cai Liu Examining Major Ranking According to the Berlin Principles // Higher Education in Europe. Vol. 33. № 2/3, July-October 2008. — P. 201-208.
5. Federkeil, G. Ranking and Quality Assurance in Higher Education // Higher Education in Europe. Vol. 33. № 2/3, July-October 2008. — P. 219-231.
6. Aguillo, I. F., Ortega, J. L., Fernandes, M. Webometric Ranking of World Universities: Introduction, Methodology, and Future Developments // Higher Education in Europe. Vol. 33. № 2/3, July-October 2008. - P. 233-244.
7. Higher Education in Europe. Vol. 30. № 2, July 2005.
8. Higher Education in Europe. Vol. 27. № 4, December 2002.
9. Van Dyke, N. Twenty Years of University Report Cards // Higher Education in Europe. Vol. 30. № 2, July 2005. - P. 103-125.
10. Nian Cai Liu and Ying Cheng The Academic Ranking of World Universities // Higher Education in Europe. Vol. 30. № 2, July 2005. — P. 127-136.
11. Jobbins, D. Moving to a Global Stage: A Media View // Higher Education in Europe. Vol. 30. № 2, July 2005. - P. 137-145.
12. Wedlin, L., Playing the Ranking Game. Field Formation and Boundary-work in European Management Education. University of Uppsala, 2004. — 242 p.
13. Wedlin, L., The Role of Ranking in Codifying a Business School Template: Classification, Diffusion and Mediated Isomorphism in Organizational Fields // European Management Review. № 4, 2007. — P. 24-39.
14. Marginson, S. and van der Wende, M. To Rank or To Be Ranked: The Impact of Global Ranking in Higher Education // Journal of Studies in International Education. № 11, 2007. - P. 306-329.
15. Obasi, I. N. World University Rankings in a Market-driven Knowledge Society: Implications for African Universities // Journal for Critical Education Policy Studies. Vol. 6 № 1, 2008. - P. 1-18.
16. Вiкiпедiя. Вшьна енциклопедiя, http://uk.wikipedia.org.
17. Countries With Most Universities, http://www.aneki.com/universities.html.
18. Countries With the Most University Students, http://www.aneki.com/stuents.html.
19. The Carnegie Foundation for Advancement of Teaching, http://www.carnegie-foundation.org/.
20. The Carnegie Classification of Institutions of Higher Education. 2000 Edition with a Foreword by Lee S. Shulman. — p. VII.
21. Alexander С. McCormic The Complex Interplay Between Classification and Ranking of Colleges and Universities: Should the Berlin Principles Apply Equally to Classification?// Higher Education in Europe. Vol. 33. - № 2/3, July-October 2008. - P. 209-218.
22. Alexander C. McCormic, Ibid P. 209.
23. Simon Marginson and Marijk van der Wende To Rank or To Be Ranked: The Impact of Global Rankings in Higher Education // Journal of Studies in International Education. №11; 306, 2007. - P. 308-309.
24. Сергш Курбатов. Куди шти навчатися: погляд ¡з Плднебесно! // Дзеркало тижня. — 2008, № 4. — http://www.dt.ua/3000/3300/61885/.
25. Nobel Foundation, http://nobelprize.org/.
26. International Mathematical Union, http://www.mathunion.org/.
27. ISI Highly Cited, http://www.isihighlycited.com/.
28. Сергш Курбатов. Нас немае// Дзеркало тижня. — 2007, № 47. — http: //www.dt.ua/3000/3300/61365.
29. Gero Federkeil Ranking and Quality Assurance in Higher Education // Higher Education in Europe. Vol. 33. № 2/3, July-October 2008. — P. 224.
30. Ranking Web of World Universities, http://www.webometrics.info/about.html.
31. Isidro F. Aguillo, Jose Luis Ortega and Mario Fernandez Webometric Ranking of World Universities: Introduction, Methodology, and Future Developments // Higher Education in Europe. Vol. 33. № 2/3, July-October 2008. — P.233.
32. Rank of Universities of Ukraine, www.webometrics.info/rank by country.asp?country=ua.
Сергей Курбатов. Университетские рейтинги как индикатор состояния образования
Статья посвящена исследованию процесса формирования университетских рейтингов в Украине и за рубежом. Автор использует ряд англоязычных источников, большинство из которых вводится в отечественный научный оборот впервые.
Sergiy Kurbatov. University's Rankings as an Indicator of Situation in
Education
The article is devoted to the investigation of the process of creation of University's ranking in Ukraine and other countries. The author uses numerous English sources, majority of which are quoted in Ukrainian philosophy for the first time.
