CC BY
17УДК 551.8(477.43/.44)
Дедов О. В., Дедов О. О.
Умови формування f'pyHmie i рослинностi Подлля у плейстоценi та голоценi
Вшницький державний педагопчний ужверситет iMeHi Михайла Коцюбинського, м. Вiнниця e-mail: [email protected]
Анота^я. Наведено огляд умов формування фунт/'в i рослинностi Подлля у плейстоценi та голоценi. Встановлено цикл1чн1сть ландшафтних сукцесй викликаних змнами кл/'матичних умов. Подано прогноз розвитку рослинностi краю в умовах сучасного потепл/'ння кл/'мату.
Ключовi слова: гляц1ал, ¡нтергляц1ал, етап, ландшафт, фунт, рослиннсть, степ.
Вступ
Зумовлен змшами ктмату сукцесп у розвитку ландшафт1в на територп 1сторико-географ1чного краю Подтля, яку тепер займають сучасш три адм1н1стративн1 област1 - Терноптьська (Зах1дне Под1лля), Хмельницька (Центральне Подтля) та Вшницька (Сх1дне Под1лля) за даними палеогеограф1чних та палеоеколог1чних дослщжень можна просл1дкувати з плейстоцену. 1'х результати опубл1кован1 у працях багатьох науковц1в [1, 2, 4-6, 10, 12, 14, 17, 20]. Проте, узагальнених i викладених у хронолопчнш посл1довност1 даних про формування фун^в, рослинност! та ландшафт1в на усш територп рег!ону у минулому явно бракуе. Залишаються маловивченими i сучасш тенденцп Тх розвитку п!д впливом змш кл!матичних умов та надм!рного антропогенного пресингу. Тому Тх дослщження е актуальними. Результати цих дослщжень стануть основою для без вщкладноТ розробки i вжиття науково обфунтованих i д!евих заход!в щодо припинення Тх антропогенно!' деградаци, рац!онального використання та охорони тепер i у майбутньому.
Матерiали i методи
Для реконструкци умов формування футчв i рослинност! Под!лля у плейстоценi та голоцен були використанi данi палеопедолопчних, палiнологiчних, палеомалакологiчних дослiджень [1-6, 10-12, 14-17, 20, 21, 23], метеоролопчних спостережень [3, 8, 19, 22, 24] i матерiали вивчення сучасних фунтового i рослинного покрив!в авторами. Методолопчною основою роботи е просторово-часовий аналiз i синтез !з застосуванням палеогеографiчного, палеоекологiчного, !сторичного, пор!вняльно-географiчного, картографiчного та !нших методiв.
Результати та 1х обглворення
Упродовж епох плейстоцену та голоцену на територп Подтля було ктька гляцiалiв (холодних ) та iнтергляцiалiв (теплих пер^в). За даними палеопедологiчних дослiджень (Герасименко Н. П., 2004) ТТ початок (6!ля 2 млн. р.т.) характеризувався р!зкою зм!ною клiматy i зникненням ландшаф^в су6троп!чних р!дкол!сь на червонувато-коричневих i коричневих Грунтах, що юнували на вс!й територiТ УкраТни у кшц плiоценy [12].
У еоплейстоцен (1,8-0,85 млн. р. т.) було два холодних (березанський та !лл!ч!вський) етапи лесо-породоутворення i два теплих (крижашвський i широкинський) етапи фунтоутворення.
Ландшафтнi сyкцесiТ, що вщбувалися упродовж березанського етапу (1,8-1,55 млн. р.т.) дали пщставу под!лити його на три пщетапи. П!д час першого з них на теренах краю були поширен бореальнi люостепи на лесоподiбних породах, причому ступшь залiсення та участь рiзнотрав'я у травостоях знижувалися з п!вноч! на швдень. У соснових лiсах (Pinetа) на с!рокол!рних глинах знижень поодиноко зростали широколистян! види дерев. У другому пщетап спостерiгалося пiдвищення зволоження, поширення широколистяних л!с!в i лучних стетв, а у третьому - ксероф^иза^я рослинност!, зникнення широколистяних порщ, розвиток морозо6!йних тр!щин, що дае пщставу для вщнесення тогочасних ландшаф^в регiонy до сyбперигляцiальних. [10,12, 21].
Вщбувалися змши ландшафтiв i пщ час крижанiвського етапу (1,55-1,3 млн. р. т.). На першому його пщетат у захщнш та твычнш частинах регiонy панували тепло-сyббореальнi свп"л! л!си на бурих Грунтах та люостеп на коричнево- i червонувато-бурих фунтах у швденнш [21]. У люах домiнyвав дуб (Qercus L.) i в'яз (Ulmus L.). Похолодання та аридиза^я, що настали у другому пщетат призвели до поширення на швноч! та заходi Подтля бореальних ландшаф^в та лiсостепових на с!рокол!рних суглинках на рештi його територп. Початок третього пщетапу характеризувався потеплшням i пiдвищенням вологозабезпечення, проте за ступенем зв^рювання фун™ та участю
термоф^в у складi рослинностi bíh був пролодшшим вiд першого пiдетапу. У той час у захщнш частит регюну розвинулися буково-грабовi (Fageto-Carpineta) люи, на його сходi i пiвднi - грабово-дубовi (Carpinеtо-Quercetа) лiси i лучнi степи на коричнювато-бурих Грунтах. Проте у заключну фазу цього етапу з Тх деревостану зникли граб (Carpinus L.), мезо- i термофiльнi екзоти. Названий етап вщзначався наявнiстю двох iнтергляцiалiв iз слабо вираженими рослинними сукцеаями.
Природнi умови наступного iллiчiвського етапу (1,3-1,2 млн. р.т.) характеризуются бiльш посушливим клiматом i розвитком посухостшкоТ рослинностi. Ландшафти територiТ краю належали до субперигля^альних лiсостепових на лесових породах (сосновi лiси та ксероф^ш степи).
На початку широкинського етапу (1,2-0,85 млн. р. т.) ^мат на територiТ регiону став менш суворий. Тут були поширеш пiвденно-бореальнi ландшафти. У соснових люах були домiшки ялини (Picea Dietr.) та широколистяних видiв, степи - рiзнотравно-злаковi. У кiнцi цього етапу тут переважали помiрно теплi лiсостеповi ландшафти на чорноземовидних Грунтах [12].
У ранньому плейстоцен (850-410 тис. р. т.) були приазовський, сульський i тил^ульський холодш та мартоноський i лубенський теплi етапи.
Упродовж приазовського часу (850-780 тис. р. т.) на територп Подтля були поширеш субперигля^альш лiсостеповi ландшафти на лесах i сiроколiрних суглинках.
Мартоноський етап (780-650 тис. р. т.) вщзначався найвищою зволоженютю i найбагатшим складом дендрофлори у плейстоцеш. На його початку у люостепу були поширеш теплi суббореальнi мiшанi люи за участю екзотiв на псевдоглейових i червонувато-бурих лесивованих фунтах, а при завершены
- помiрно-теплi ландшафти з мшаними люами зi смерекою (Picea abies L. Karsten) на бурих лесивованих, псевдоглейових фунтах та лiсостеповi на коричнювато-бурих фунтах .
У сульський час (650-600 тис. р. т.) на територп Подтля домшували перигля^альш степовi ландшафти на лесах з березою круглолистою (Вetula rotundifolia L.) та березою карликовою (Betula nana L.) i березово-сосновими (Betuleto-Pinetа) люами у долинах (до сучасного швшчного степу), останньому (третьому) - перигля^альш: степовi (у Захщному Подiллi - лiсостеповi з аркто-субальпiйськими рослинами) [9,12]
Лубенський етап (600-500 тис. р. т.). подтяють на два пщетапи, на кожному з яких люовий педогенез змшювався лучно-степовим i з'явилися генетичш типи чорноземiв i сiрих люових фун™ (Веклич М. Ф. та ш., 1984). Пiдетапи характеризувалися перюдичним чергуванням на територiТ регiону люовоТ та лучно-степовоТ рослинностi. Пiд час першого пщетапу було пiдвищене зволоження i бореальш лiси тут змшилися липово-дубовими (Tilieto-Quercetа) та полiдомiнантними (за участю граба
- Carpinus L.) пщ якими формувалися сiрi лiсовi фунти, на другому - дубово-грабовi (Querceto-Cap^ta) з бурими люовими Грунтами. На пiзнiх пiдстадiях пщеташв виражено риси посушливостi -рщколюся i лiсостеп поширювалися до меж сучасноТ мiшанолiсовоТ зони. Ландшафти були представлен саваноподiбними лучними та рiзнотравно-злаковими степами з чагарниками на чорноземовидних фунтах i чорноземах [12,16, 21].
^зшше (упродовж тил^ульськкого часу - 500-410 тис. р.т.) у регюш були поширеш безлiсi перигляцiальнi ландшафти з малопотужним лесонакопиченням та активним крюгенезом [17, 21].
У наступному (першому у середньому плейстоцеш) завадiвському етап (410-240 тис. р. т.) [1,2] у рослинному покривi краю переважали сосновi та березово-сосновi люи (Betuleto - Pinetа) з участю ялини, ялиц (Abies Mill.), широколистих порщ та представниш третинноТ флори - шовковиц (Morus L.), горiха (Juglans L.) та iнших видiв.
Орiльський час (250-230 тис. р.т.) перигля^ального лесоутворення характеризувався розвитком морозобшних явищ, значною ариднiстю клiмату та iз рiзко збiдененою ксерофiтною рослиннютю.
Упродовж потягайлiвського етапу (230-180 тис. р.т.) на його територп був поширений дубово-сосновий люостеп на бурих люових лесивованих, бурих i чорноземних фунтах. ^мат прохолодшший i посушливший вiд завадiвського. Вiдбулися майже повне зникнення екзо^в i редук^я граба [12].
У днiпровський час (180-127 тис. р. т.) [12] на територп Схщного й Центрального Подтля юнував так званий "холодний степ" з переважанням степовоТ рослинност ксеротичного типу, що складалася в основному з представниш родини лободових (Chenopodiceаe), злакових (Poaceae) та роду полин (Artemisia). Степи переривалися люами, як складалися переважно з сосни та берези iз участю незначноТ ктькосп дуба, в'яза, лiщини (Corylus L.), якi могли зберегтися у захищених мюцезростаннях. На територiТ Захщного Подiлля лiсiв паркового характеру (сосновi з участю берези та окремих елемешпв мiшаного дубового лiсу) у той час вижило бтьше, хоча за даними аналiзiв спорово-пилкових комплешв, частка пилку у них трав'янистих рослин - лободових, айстрових (Asteraceae), гречкових (Polygonaceae) та полишв була досить великою i досягала 60 % [2].
На раншх пiдстадiях наступного кайдацького етапу (130-110 тис. р. т.) на пiвночi сучасного люостепу домшували бореальш ялиновi люи на охристо-залiзистих фунтах; швденшше - люостеп iз домiшкою ялини на лучних опщзолених Грунтах i злаково^знотравний степ на дернових. На шзшх його пiдстадiях вiдбулося зростання посушливосп, зсув природних зон на швшч у меж1 сучасних, зниження ролi лiсiв у лiсостепу та поширення чорноземiв [7, 12, 23].
Тясминський час (110-104 тис. р. т.) вщзначався малопотужним лесонакопиченням та штенсивним крюгенезом. У той час на територп Подтля сучасний люостеп займали полиново-злаковi степи [7].
Упpодовж пpилyцького (микулинського) етапy (105-74 тис. p. т.), яким pозпочавcя шзнш плейстоцен, 6уло два пiдетапи фyнтоyтвоpення pоздiлениx пiдетапом леcоyтвоpення. На пеpшомyy пiдетапi фyнтоyтвоpення на Подiллi пеpеважали лicи з участю дуба, фаба, в'яза, липи - cеpцелиcтоï (Tilia cordata Mill.) та iншиx видiв деpев. Вiдклади дpyгого пiдетапy фyнтоyтвоpення cвiдчать пpо icнyвання на цш теpитоpiï шиpокого cпектpy екологiчниx умов та юнування на нiй злаково-piзнотpавнx пеpигляцiальниx cyxиx cтепiв [18].
Удайський час (74-55 тис. p. т.) xаpактеpизyвавcя вщносно зволоженим клiматом. У Заxiдномy Подiллi у той час юнували боpеальнi лyчно-лicовi та волоп тyндpовi луки, на pештi його теpитоpiï злаково-piзнотpавнi пеpигляцiальнi cyxi степи з ^ликовою беpезою [7, l2, 13].
Витачiвcький (дyбнiвcький) етап (55-27 тис. p. т.) вщзначався складними умовами pозвиткy пpиpоди. Упpодовж нього було два пщетапи фyнтоyтвоpення [ 12, 20]. Пщ час пеpшого з ниx на пiвночi i заxодi Подiлля пеpеважали беpезово-cоcновi люи за участю шиpоколиcтяниx поpiд та ялини на бypиx фyнтаx, твденшше (у Центpальномy i Сxiдномy ПодтлО - piдколiccя та лyчнi степи на бypиx pендзинаx. На дpyгомy пiдетапi фyнтоyтвоpення cпоcтеpiгалаcя аpидизацiя. У Центpальномy i Сxiдномy Подiллi домшували лyчно-cтеповi ландшафти на деpново-каpбонатниx фyнтаx та cyxоcтеповi на темно-бypиx. Пpо тогочасну cyxicть клiматy i домшування на цiй теpитоpiï степово!' pоcлинноcтi cвiдчить викопна фауна молюcкiв у Сеpедньомy Пpиднicтеp'ï ( [13, 20] .
Упpодовж бузького часу (27-18 тис. p. т.) на теpитоpiï Подтля панував xолодний клiмат i вщбувалася максимальна акyмyляцiя леciв. На його початковш cтадiï у твшчнш чаcтинi кpаю були пошиpенi xолоднi piзнотpавно-злаковi степи iз заpоcтями чагаpниковиx беpiз та злаковi у ценpальнiй i пiвденнiй, на заключнiй cпоcтеpiгалаcя кcеpофiтизацiя степу. [13, 17, 20]
На початку доф^вського етапу (18-15 тис. p. т.) у твшчнш i заxiднiй чаcтинаx Подiлля домшували лicоcтеповi ландшафти на деpново-бypиx фyнтаx, у центpальнiй i пiвденнiй - cтеповi на деpново-каpбонатниx, а у його кшц вони змшилися вiдповiдно cyбпеpигляцiальними лicоcтеповими та швшчно-боpеальними cyxоcтеповими.
Hайxолоднiшим та найпосушлившим клiматом xаpактеpизyваcя початковий пiдетап (= 15 тис. p. т.) пpичоpномоpcького етапу (15-10 тис. p. т.). На теpитоpiï Подiлля у той час панували пеpигляцiальнi cyxоcтеповi i нашвпустельш ландшафти [7, 12].
Рослиннють Подiлля пpодовжyвала змiнюватиcя пiд впливом клiматичниx умов i у голоцеш. Пiд час пеpшого у давньому голоцен мiжcтадiалy беллiнг (12,8 -12,2 тис. p. т.) тут в yмоваx вщносно зволоженого шмату були пошиpенi cоcновi лicи та лучн степи, якi у cеpедньомy дpiаci змiнилиcя кcеpомоpфними [12].
Пiд час iнтеpcтадiалy аллеpед (11,8-11,1 тис. p. т.) 11 тис. p. т. на теpитоpiï фаю були пошиpенi xвойнi лicи та лicоcтеп iз дiлянками мiшаниx лiciв [4]. ^мат цього етапу був теплiшим i волопшим вiд беллiнгy та вщ сучасного.
У пiзньомy дpiаci на теpитоpiï pегiонy домiнyвали кcеpофiтно-cтеповi ценози [1, 2, 5].
Пpебоpеал (10,3-9,0 тис. p. т.), яким pозпочавcя pаннiй голоцен, вiдзначавcя пошиpенням у Заxiдномy Подiллi беpезово-cоcновиx лiciв iз домiшкою шиpоколиcтяниx поpiд та швденно-боpеальним лicоcтепом (cоcновi лicи з домшкою дуба, в'яза) i piзнотpавно-злаковиx cтепiв у Центpальномy i Сxiдномy [5, 15]. У кiнцi пpебоpеалy вiдбyлоcя поxолодання та аpидизацiя. Зникли шиpоколиcтянi поpоди i пошиpилиcя кcеpофiтнi ценози.
У pанньомy боpеалi (9,0-8,4 тис. p. т.) у лicаx домшували шиpоколиcтянi поpоди, на безлicиx дiлянкаx - мезофiтна тpав'яниcта pоcлиннicть, у пiзньомy (8,4-8,0 тис. p. т.) - вщбуваеться ïx pедyкцiя i пошиpення кcеpофiтниx ценозiв [5].
Атлантичний час (8,0-4,6 тис. p. т.), яким pозпочавcя cеpеднiй голоцен, xаpактеpизyвавcя найбiльшим тепло- i вологозабезпеченням, максимальним пошиpенням у лicоcтепy лiciв з участю у ниx шиpоколиcтяниx поpiд. Упpодовж нього фоpмyютьcя cipi лicовi фунти, зменшуються площi cтеповиx дiлянок внаcлiдок ïx заселення мезофтьними злаково-piзнотpавними yгpyпованнями (у заxiднiй його частит - пфомезоф^ами i мезопфоф^ами) [2, 5, 11, 14, 15].Але, у кiнцi цього часу на теpитоpiï кpаю pозпочалаcя кcеpофiтизацiя.
У pанньомy cyббоpеалi (4,6-4,1 тис. p. т.) на теpитоpiï pегiонy cпоcтеpiгалоcя зменшення pолi шиpоколиcтяниx поpiд, збтьшення беpези, вiльxи, сосни, мезофiтикацiя стетв та фоpмyвання cipиx лicовиx футчв. Пiзнiше (4,1-3,3 тис. p. т.) тут вiбyвалоcя найбiльше у cеpедньомy голоценi cкоpочення площ лiciв, зниження у ниx pолi гpаба, змша лyчниx cтепiв piзнотpавно-злаковими. У кшц cyббоpеалy(3,3-2,6 тис. p. т.) тут знову стало cyxiше.
На початку субатлантичного часу (2,6 до 2,2 тис. p. т.) (тзнш голоцен, вщ 2,6 тис. p. т.) на пiвночi Подтля (у зош мiшаниx лiciв) вiдбyвалоcя поxолодання та зволоження, а pештi його теpитоpiï (у лicоcтепy) збiльшення площ лiciв i вiдновленням у ïx cкладi гpаба. Упpодовж наcтyпниx шести стол^ь (до 1,6 тис. p. т.) у зош мiшаниx лiciв вщбувалося потеплiння i picт поcyшливоcтi, у люостепу -зменшення залicення та pолi мезофiльниx поpiд, кcеpофiтизацiя лучноГ pоcлинноcтi [5, 12].
У наступному cтоpiччi (1,6-1,5 тис. p. т.) у зош мiшаниx лiciв пpоcтежyвалоcя пiдвищення зволоження, у лicоcтепy збтьшення залюення, але пiзнiше (до 1,2 тис. p. т.) вони знову сталии посушливими [5, 12].
Наступн 4 столггтя (1,2-0,8 тис. p. т.) xаpактеpизyвалиcя потеплшням та збтьшенням зволоження у зонi мiшаниx лiciв та у лicоcтепy, пpоте з 800 до 130 p. т. у ^x зонаx знову стало пpоxолоднiше i cyxiше [ 5, 12].
За висновками Н. П. Герасименко [12], як вона зробила на ochobî скорельованих даних метеоролопчних спостережень та збтьшення ролi рiзнотрав'я у палшоспектрах пiвденно-захiдного Криму, 130 рокiв тому розпочалося сучасне потеплшня i мезофГтикацГя рослинностi. При встановленiй мiкроциклiчностi клГмату голоцену з тривалiстю мiкроетапу 400-600 рош це потеплiння, на думку дослщницГ, буде продовжуватися ще не менше 250, а пiдвищення зволоження (при тривалост його перiоду 100-200 р.) - щонайменше 60-70 рош. Пiсля його закiнчення у люостепу на фон пiдвищення теплозабезпечення вiрогiдна ксерофiтизацiя рослинностi [12].
Проте, на територп Подтля ц прогнози не збуваються. Тут продовжуеться редукцiя мезофтьно'Г рослинностi i збiльшення площ пщ степовими угрупованнями. Про це свщчать збiльшення у сучасних вiдкладах пилку трав'янистих рослин у порiвняннi з середым голоценом у вiдповiдних вщкладах болота Мурафське (бiля с. Жданове Шаргородського району Вшницько'Г областi) з 44 до 49 %, Заложу II (бiля с. Городище Зборiвського району Терноптьсько'Г областi) вiдповiдно з 19 до 56 %, зростання у них частки лободових i полишв та зменшення й зникнення у шарi торфу пГзньоголоценового вку болота Стратпвське (бiля с. Стративка Чечельницького району Вшницько'Г областi) пилку граба, а з аналопчних вiдкладiв болота Шершнi (бiля с. Шершн Барського району цГе'Г ж обласп) пилку бука [1, 2]. Це пщтверджують також i результати дослщжень спорово-пилкових комплексiв з розрiзу болота Вили(а) (бiля с. Карпилiвка Бiлогiрського району Хмельницько'1 областi), вмют пилку дерев у вiдкладах ранньоголоценового вку якого складав 86,2-89,4 %, трав - 10,6-13,8 %, а у пГзньоголоценових вiн досягав вщповщно 73-75,1 % i 24,9-27 %. При цьому вмiст пилку граба у вщкладах раннього голоцену досягав 3,1-4,6 %, пГзнього - 0,4 %. У верхнiх горизонтах розрiзу вiн зникав повнiстю [6].
Це пщтверджуеться i даними метеорологiчних спостережень, за якими у останн роки на фон пiдвищення температури ктькють опадiв навiть у бiльш зволоженому Захщному Подiллi не пiдвищилася, а зменшилася на 5-10 % [8, 24]. Подiбна тенденцiя спостерiгалася з 1945 р. (з особливо яскравим проявом у 80-90-х роках) i у бтьш сухому Схщному ПодтлГ [19]. Пщвищення температури при зменшенш атмосферного зволоження у цiй частит краю продовжуеться i у останн роки. За нашими розрахунками, зроблених на основi офщшних статистичних даних [22] середньорiчна температура повiтря тут за перюд 2000-2009 рр. становила +8,7 о С при середнш багаторiчнiй +7,5 о С, а рiчна кiлькiсть опадiв - 611 мм при середнш багаторiчнiй нормi 623 мм, тобто меншою вщ нет на 1,9 %. Враховуючи темп зменшення кiлькостi опадiв на територп бтьш зволоженого Захщного Подтля та деформацш iзотерм сум активних температур iз широтного напрямку у меридюнальний, що спостерiгалася упродовж першого п'ятирiччя XXI сторiччя (за винятком пГвдня Украши [3]), особливо штенсивно буде вiдбуватися ксерофiтизацiя рослинностi у цш частинi краю.
Висновки
1. Змши умов фунтоутворення та формування рослинност на територп' Подiлля упродовж плейстоцену та голоцену були зумовлен ктматичними чинниками. ПГд час холодних i теплих клГматичних етапiв рГзного ступеня зволоження змiнювалися умови фунтоутворення та рослиннГсть. За цей час на теренах краю юнували i змшювали один одного перигляцiальнi сухостеповГ i напiвпустельнi ландшафти, бореальних лГсГв i лiсостепiв, суббореальних лiсостепiв, рГзнотравно-злакових i лучних степiв.
Упродовж холодних етапГв тут iснували сухГ степи та бореальнi лiсостепи, теплих i вологих -бореальш i тепло-суббореальнГ люи у захщнш частит та помГрно теплГ лГсостепи i рГзнотравно-злаковГ степи на ïï рештГ його територп.
2. Найвищою зволоженютю i найбагатшим складом дендрофлори у плейстоцеш вщзначався мартоноський етап (780-650 тис. р. т.). На його початку у люостеповш частит Подтля були поширеш теплГ суббореальнГ мГшан люи за участю екзотГв на псевдоглейових i червонувато-бурих лесивованих фунтах, а при завершены - помГрно-теплГ ландшафти з мГшаними люами на бурих лесивованих, псевдоглейових фунтах та люостеповГ на коричнювато-бурих фунтах.
3. НайхолоднГшим та найпосушливГшим клГматом у плейстоцеш характеризувася початковий пщетап (= 15 тис. р. т.) причорноморського етапу (15-10 тис. р. т.). На територп краю у той час панували перигляцГальн сухостеповГ i нашвпустельш ландшафти.
4. Найбтьшою редукцГею лук i степГв та максимальним поширенням у репой лГсГв з участю у них широколистяних порщ вщзначався атлантичний час (8,0-4,6 тис. р. т.) середнього голоцену, а домшуванням злакових посушливих степГв та зменшенням лГав з редукцГею у них граба - кшець суббореалу (4,6-2,6 тис. р. т.).
5. Упродовж субатлантичного часу шзнього голоцену (вщ 2,6 тис. р. т.) у люостеповш частит Подтля тричГ вщбувалося збтьшення площ лГав i вщновленням у Тх складГ граба i ксерофГтизацГя рослинностГ та похолодання, останне з яких спостерГгалися у перюд 800-130 р. т..
6. Розпочинаючи з 130 р. т. у кра'|' продовжуеться сучасне потеплшня, яке, ймовГрно, буде продовжуватися ще 250 рокГв, але не при прогнозованому збтьшенш опадГв, а при зменшенш |'х ктькосп на 1,9 % (Схщне ПодГлля) -5-10 % (ЗахГдне Подтля).
5. Встановлення закономГрностей змГн природних умов на теренах регюну дозволить врахувати Тх у прогнозах розвитку його ландшафтГв i при розробцГ заходГв з рацюнального використання i охорони останшх в умовах сучасного потеплшня i посушення мюцевого клГмату.
Лiтература
1. Артюшенко А. Т. История развития растительности западных областей Украины в четвертичном периоде / А. Т. Артюшенко, Р. Я. Арап, Л. Г. Безусько. - К. : "Наукова думка", 1982. - 136 с.
2. Артюшенко А. Т. Растительность Лесостепи и Степи Украины в четвертичном периоде / А. Т. Артюшенко. -К.: "Наукова думка", 1970. - 175 с.
3. Барабаш М. Б. Особливост змши ресурав тепла та вологи в УкраТн при сучасному потеплшы кглмату / М. Б. Барабаш, Н. П. Гребенюк, О. Г. Татарчук // Нау^ прац УкрНДГМ1. - 2007. - Вип. 256. - С. 174-186.
4. Безусько Л. Г. До ютори лiсiв рiвнинноТ частини УкраТни у аллередi // Науковi записки КМА - К. : КМ "Academia" т. 19 ч. 2., 2001 - С. 391-393.
5. Безусько Л. Г. Климатические условия Украины в позднеледниковье и голоцене / Л. Г. Безусько, В. А. Климанов, Ю. Р. Шеляг-Сосонко // Палеоклиматы голоцена Европейской территории СССР. - М. : Изд-во АН СССР, 1988. - С. 125-135.
6. Безусько Л. Новi палшолопчы характеристики вщкл^в голоцену розрiзу Карпилiвка (Хмельницька область, УкраТна) // Бюлопчы Студи / Studia Biologica - Львiв: Львiвський нацюнальний уыверситет iменi 1вана Франка 2011. - Том 5. №2 - С. 121-130.
7. Болиховская Н. С. Эволюция лессово-почвенной формации Северной Евразии/ Н. С. Болиховская. - М. : Изд-во Московського ун-та, 1995. - 270 с.
8. Букша И. Ф. Изменения климата и лесное хазяйство Украины / И. Ф. Букша // Науковi прац ЛiсiвничоТ академи наук УкраТни. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2009. - Вип. 7. - С. 11-17.
9. Веклич М.Ф. Основы палеоландшафтоведения / М. Ф. Веклич. - К.: Наук. думка. - 1990. - 190 с.
10. Веклич М.Ф. Палеоэтапность и стратотипы почвенных формаций верхнего кайнозоя / М. Ф. Веклич. - К.: Наук. думка, 1982. - 212 с.
11. Герасименко Н. П. Природная среда обитания человека на юго-востоке Украины в позднеледниковье и голоцене (по материалам палеогеографического изучения археологических памятников) / Н. П. Герасименко // Археологический альманах. - Донецк, 1997. - № 6. - С. 3-64.
12. Герасименко Н. П. Розвиток зональних ландшаф^в четвертинного перюду на територп УкраТни. Автореф. дис... д-ра геогр. наук: 11.00.04 - геоморфолопя та палеогеографiя / Н. П. Герасименко; НАН УкраТни. 1н-т географп. - К., 2004. - 40 с.
13. Дмитрук Р. Умови формування лесово-^рунтовоТ сери вiдкладiв палеолiтичноТ стоянки Молодове V на Середньому Дыст^ (за даними фауни молюсгав) / Дмитрук Р. , Богуцький А., Думас I. // Матерiали i дослщження з археологи Прикарпаття i Волиш. -Львiв, 1нститут украТнознавства iменi I. Крип'якевича при НАН УкраТни. - 2008. - Вип. 12. С. 41-48.
14. Зеров Д. К. Нарис розвитку рослинност на територп УРСР в четвертинному пер^ на основi палеоботаычних дослщжень / Д. К. Зеров // Ботан. журн. АН УРСР. - 1952. - Вип. 9, № 4, - С. 5-19.
15. Зеров Д. К. Основные черты послеледниковой истории растительности Украинской ССР. // Тр. конф. по спорово-пыльцевому анализу, 1948 г. - М. : Изд-во Моск. ун-та, 1950. - С. 43-61.
16.Куниця М.О. Ландшафти територп УкраТни в плейстоцен / Куниця М.О. // Фiзична географiя i геоморфолопя - К : Вид-во КиТв. ш-ту 1 972. - Вип.8. - С. 3-9.
17. Палеогеография Киевского Приднепровья / М. Ф. Веклич, Н. А. Сиренко, Ж. Н. Матвиишина [и др.]. - К. : Наук. думка, 1984. - 176 с.
18. Палшолопчы характеристики вiдкладiв верхнього плейстоцену ПодтьськоТ височини (УкраТна) / Л. Г. Безусько, С. Л Мосякш., А. Г. Безусько, А. Б. Богуцький // Науковi записки Нацюнального ушверситету "Киево-Могилянська академiя". Т. 106. Бюлопя та еколопя. - К., 2010. - С. 23-28.
19. ^вошенко I. М. 1^мат ВшницькоТ области / I. М. Пвошенко - Вшниця, 2003. - 234 с.
20. Поновлення робп" на мюцезнаходжены Меджибiж: результати 2008-2009 рр. / В. М. Степанчук, С. М. Рижов, Ж. М. Матвпшина., С. П. Кармазиненко // Зб. наук. статей "Кам'яна доба УкраТни" - К. : Шлях, 2010. - Вип.13. - С. 33-44.
21. Сиренко Н .А. Развитие почв и растительности Украины в плиоцене и плейстоцене / Н. А. Сиренко, С. И. Турло - К. : Наукова думка, 1986. -186 с.
22. Статистичний щорiчник Вшниччини за 2009 рМ за ред. С. !гнатова - Вшниця: Головне управлшня статистики у Вшницькш области 2010. - С. 34.
23. Стратиграфическая схема четвертичных отложений Украины / М. Ф. Веклич, Н. А. Сиренко, Ж. Н. Матвиишина, [и др.] ; отв. ред. М. Ф. Веклич. - К. : Наукова думка, 1993. - 76 с.
24. Татарчук О. Г. Дослщження просторово-часового аналiзу розподту суховив на територп УкраТни в умовах сучасного шмату / О. Г. Татарчук, М. Б. Барабаш // Науковi прац УкрНДГМ!. - 2007. - Вип. 256. - С. 140-154.
Аннотация А. В. Дедов, А. А. Дедов Условия формирования почв и растительности Подолья у плейстоцене и голоцене. Приведен обзор условий формирования почв и растительности Подолья в плейстоцене и голоцене. Установлено цикличность ландшафтных сукцессий вызванных изменениями климатических условий. Подан прогноз развития растительности края в условиях современного потепления климата.
Ключовi слова: гляциал, интергляциал, этап, ландшафт, почва, растительность, степь.
Abstract. О. V. Diedov, О. О. Diedov The conditions of development of soils and flora of Podillia region in the Pleistocene and Holocen The article presents the overview of the conditions of development of soils and flora of Podillia region in the Pleistocene and Holocen. There has been established the cyclism of succession of plants caused by climate change. There has been presented the prognosis of the regional vegetation development under the conditions of global warming.
Keywords: glacial phase, interglacial phase, phase, landscape, soil, flora, steppe.
Поступила в редакцию 23.01.2014 г.
