CC BY
17
■ Оригинальж досл1дження
Original Researches
УДК 616-073.4-8:617.584-001.5-06
СТРАФУН С.С., ГРИЦАЙ М.П., ВОВЧЕНКО А.Я., ГАЙКО О.Г., КУР1ННИЙ I.M., АОЛГОПОЛОВ О.В. ДУ «1нститут травматологи та ортопедн АМН Укра'/ни», м. Ки!в
УЛЬТРАЗВУКОВА д1агностика пюлятравматичних ¡ШЕм1чних ушкоджень гомики внасл1док
перелому íí KÍCTOK
Резюме. У робот/ вивчена динам'/ка ультрасонограф'/чних зм'/н у кютково-фасцюльних футлярах у 28 пац/ен-т1в ¡з пслятравматичними /шем/чними ушкодженнями гом/лки внаслдок перелому П костей. Установлено, що УЗД е /нформативною не/нвазивною методикою, що дозволяв виявити безпосередне /шем/чне ушкодження м'яз/в. Найб/льша ц/нн/сть методики — можливють простежити динамку /шем/чного процесу, починаючи в/д некротичного переродження до ф/брозування м'яз/в. Досл/дження УЗД-динам/кидопомагае вчасно д/агнос-тувати /шем/чну контрактуру й проводити л/кувальн/ заходи залежно в/д тяжкост/ й пер/оду /шем/чного про-
Отриман/ дан/ св/дчать про те, що внасл/док травми гом/лки част/ше виникае /шем/чне ушкодження передньо-го футляра гом/лки, що можна пояснити його прямою травмою.
Ключовслова: ультрасонограф/я, м/сцевийппертенз/йний/шем/чний синдром, /шем/я, перелом, ускладнення.
Вступ
Аналiз лиературних даних останнього десятирiччя свщчить про те, що найчастше мюцевий гшертензш-ний iшемiчний синдром (МГ1С) розвиваеться при за-критих багатоуламкових внутршньосуглобових переломах исток гомшки — 8 випадюв на 1000 переломiв типу С 3 (за класифжащею АО) [4, 16]. Багато авторiв вказують, що сучасна дiагностика стану iшемiзованих тканин, що виникли внаслiдок перенесеного МГ1С, е запорукою правильного лжування пацiентiв iз тс-лятравматичною iшемiею кiнцiвок [5, 8, 9]. Серед шструментальних методiв дiагностики застосуван-ня ультразвукового дослщження (УЗД) займае одне з головних мюць [1, 9, 10, 12]. УЗД дозволяе ощнити стушнь iшемiчного ушкодження м'язiв (некротичне переродження та подальше фiброзування). У гостро-му перiодi МГ1С та на початку реактивно-вщновного перiоду iшемiчноl контрактури дуже складно дифе-ренцшвати ультрасонографiчнi критери iшемiчного ушкодження м'язiв вiд загальних пiслятравматичних проявiв (гематоми, набряку тощо) [2]. У реактивно-вiдновному перiодi iшемiчного процесу за допомогою ультрасонографи важко розпiзнати дшянки одинич-них некрозiв, найчастiше !х описують як гематому, що сформувалась [3, 6, 7, 12, 15]. У резидуальному перiодi шемп особливу складшсть становить ультрасоногра-фiчна диференщащя iшемiчного фiброзу м'язового волокна вщ його денервацiйних змiн унаслiдок ушкодження периферичних нервiв.
Тому вивчення УЗД-ознак змш м'язiв на рiзних стадiях iшемiчного процесу е досить актуальним з точки зору не тшьки констатаци iшемiчноl загибелi м'язiв, але й для розробки лжувально! тактики.
Мета дослiдження — визначити особливост та ди-намiку ультрасонографiчних змiн у пацiентiв з тсля-травматичною iшемiею гомiлки, що виникла внасль док перелому 11 исток, з урахуванням стади та ступеня тяжкост iшемiчного процесу.
Матер1ал та методи дослщження
Дослiдження базуеться на аналiзi 28 хворих iз переломами исток гомики, ускладнених iшемiчними контрактурами стопи (1КС), якi знаходились на ль куваннi у вщдшах мiкрохiрургil та реконструктивно! хiрургil верхньо! кiнцiвки та кютково-гншно1 хiрургil ДУ «1нститут травматологи та ортопедп АМН Укра-1ни».
Серед зазначених пащенпв було 16 (57,1 %) чо-ловiкiв та 12 (42,9 %) жшок вiком вiд 21 до 63 роюв, середнiй вiк був 42 роки. Бшьшють пацiентiв (24 особи, 85,7 %) перенесли високоенергетичний вид травми, серед яких переважали дорожньо-транспортна та виробнича. Постраждалих iз вщкритими переломами кшщвок було 11 (39,3 %), iз закритими — 17 (60,7 %). Термш вщ часу травми до надходження коливався вщ 2 мюящв до 3 рокiв (± 1,2 року).
Iшемiчну контрактуру стопи в реактивно-вщнов-ному перiодi спостерiгали у 18 (64,3 %) пащенпв, у
резидуальному — 10 (35,7 %) пащенлв. CTyniHb тяж-KOCTi iшемiчноI контрактури ощнювали за класифжа-цieю С.С. Страфуна (1991). Серед зазначених пащен-TiB у 12 (42,8 %) спостертали iшемiчну контрактуру стопи тяжкого ступеня, у 16 (57,1 %) — середнього та у 2 (7,1 %) — легкого ступеня тяжкость Що стосуеть-ся юстково! патологи, то у 14 (50 %) пащенлв були дiагностованi несправжш суглоби кiсток гомiлки, у 4 (14,3 %) спостертали сповiльнену консолщащю пере-ломiв кiсток гомiлки та у 2 (7,1 %) — сегментарш де-фекти великогомшково! кютки. У 5 (17,8 %) випадках розвинувся хрошчний пiслятравматичний остеомiелiт исток гомики. У 3 (10,7 %) пащенпв iз консолщащ-ею исток гомшки розвинулась iшемiчна контрактура стопи.
Вим пацiентам було виконано ультразвукове до-слiдження 117 м'язiв гомiлки. Ощнювали змши у чо-тирьох юстково-фасщальних футлярах. Також проводили допплерографiчне дослiдження магiстрального кровотоку. Ультрасонографiю здшснювали за допо-могою апарату Philips HD-11 з мультичастотним фа-зованим датчиком — 5—12 МГц.
Дослщження починали з загального огляду соно-графiчноI структури м'язiв гомiлки. Шсля визначення локалiзацii iшемiчного процесу бшьш детально вивча-ли конкретнi м'язи або групи м'язiв.
Ультрасонографiю проводили у двох площинах — поздовжнш та поперечнiй, за умов стандартного мю-ця розташування датчика на здоровш i травмованiй кiнцiвцi щодо фiксованих анатомiчних орiентирiв, таких як: голiвка малогом1лково1 кiстки, нижнш полюс надколiнка, пiдколiнна ямка.
У нормi у прямiй проекцп та при поперечному скануванш структура м'язiв була гомогенна, ехопози-тивна з вираженою пiр'ястiстю без перерви контуру. М'язи вiзуалiзувались як типовi дшянки середньо! ехогенностi з характерною покресленою структурою. Контури м'язiв, що дослщжували, описували як го-стрi, згладжеш, без перерви контуру тощо. Цшсшсть м'яза була не порушена. Структура однородна.
Оглядове УЗД проводили у споко! та при скоро-ченш м'язiв. При статичному дослiдженнi одною з ознак iшемiчного пошкодження була гшотрофТя чи атрофiя того чи шшого м'яза гомiлки. При динамiч-ному дослiдженнi простежували амплiтуду скоро-чення м'язових волокон (у мм). Основною ультра-сонографiчною ознакою iшемiчного ураження було виявлення вогнищ некрозiв та фiброзiв м'язового волокна. Порiвняння результатiв дослiдження здорових та iшемiзованих м'язiв контралатеральних кiнцiвок давало змогу розрахувати вщносш показники.
При опии зображення на iшемiзованому бощ ко-ристувались унiфiкованими поняттями однорщносп ехо-сигналу та його ехогенностi. Ехогеншсть опису-вали як ехопозитивний або ехонегативний сигнал чи вiдсутнiсть ехо-сигналу (ехомовчання). Залежно вщ
Рисунок 1. Ехонегативш длянки некроз'в у вигляд'1 смуг, овал'в у межах заднього глибокого футляра гомлки
Рисунок 2. Замщення некрозу ехопозитивними длянками ф1брозно/ тканини у межах заднх футляр1в гомЛки (позначено стрЛочками)
строив та тяжкост iшемiчного ураження ехогеншсть м'язiв була рiзною.
У реактивно-вщновному перiодi iшемiчноI контрактури ехо-сигнал вщ м'язiв знижувався. Залежно вщ термiну юнування некрозу в товщi м'яза його УЗ-картина змшювалась. На початку реактивно-вщ-новного перiоду некрози вiзуалiзувались у виглядi ехонегативних гiдрофiльних дiлянок у формi смуг, овалiв тощо (рис. 1).
З переб^ом iшемiчного процесу некрози вщо-кремлювались та замщувались фiброзною тканиною (рис. 2).
Обмежеш некрози зазвичай не виходили за окре-мий м'яз, але спостертали й поширенi некрози iз за-лученням до процесу декiлькох м'язiв у межах юстко-во-фасцiального футляра.
У бшьшосп випадкiв спостерiгали вщокремлеш фiброзною тканиною некрози з наявнютю ехонега-тивно1 гiдрофiльноI дiлянки, яка займала центральну або двобiчну позищю (так звана лiнза). Саме наяв-
Рисунок 3. «Лнза» в задньому поверхневому футляр'! гомлки
up dolgopol ûy ьглло? ni ал us 0.7
г - WTHOFAtDICAl 1Н5Г. Llî-S M HtMVSÎK 13(56« Fl IMS 6Z(rH
h,bp 4 Ш м ммти
uwati
phioimki
FrftnhHIgh .
ЗООрКЧп
к' ! "
! - î
TR AUS VERSAL
D£J< ÏIH
GAST«OSOL
Рисунок 4. Р'зко ехопозитивна длянка ф'брозу в межах заднього глибокого та заднього поверх-невого футляр1в гомлки (1 — задшй поверхневий футляр гомлки; 2 — заднй глибокий футляр гомлки)
HicTb «лшзи» була патогномошчною ультразвуковою ознакою rneMÎ4Horo ушкодження м'яза (рис. 3).
При дослщженш iшемiзованих м'язiв у пащенпв i3 iшемiчною контрактурою в резидуальному nep^i вiдмiчали посилення ехо-сигналу. Здебшьшого спо-стepiгали дiлянки субтотального фiбpозу окремого м'яза або тотального фiбpозу групи м'язiв. Дiлянки фiбpозу були piзко eхопозитивнi, неправильно'1 фор-ми, у деяких випадках фiбpоз охоплював увесь шемь зований кютково-фасщальний футляр (рис. 4).
Кiлькiсть обстежених iшeмiзованих м'язiв у вщпо-вщних кiстково-фасцiальних футлярах надана в табл. 1.
Як видно з табл. 1, було обстежено 26 iшeмiзова-них м'язiв латерального футляру гомики, що стано-вило 22,2 % вщ загально'1 кiлькостi (117) обстежених м'язiв у всiх футлярах гомшок. Вiдповiдно, було обстежено по 36 (30,6 %) iшeмiзованих м'язiв передньо-го та заднього глибокого футляpiв гомiлки, у задньому поверхневому футляpi гомiлки дослiдили 22 (18,8 %) iшeмiзованих м'язи.
Допплepогpафiю судин гомшки проводили з огля-ду на локалiзацiю та ступiнь тяжкост iшeмiчного процесу. Вивчали кpовотiк тих артерш, що були обль тероваш або проходили через уражений юстково-фас-цiальний футляр гомiлки (табл. 2).
Так, при тяжкому ступеш iшeмiчноï контрактури, за наявностi сегментарного дефекту великогомшково!' юстки проводили дослщження вих магiстpальних аpтepiй гомiлки (aa. poplitea, tibialis anterior, tibialis posterior, dorsalis pedis). За наявност несправжнього суглоба великогомшково'1 кiстки та iшeмiчноï конт-
Обстежеш м'язи Юстково-фасщальш футляри гомшки
Латеральний Передшй Задшй поверхневий Задшй глибокий
Абс. %* Абс. %* Абс. %* Абс. %*
m. peroneuslongus 13 11,11 - - - - - -
m. peroneus brevis 13 11,11 - - - - - -
m. tibialis anterior - - 12 10,26 - - -
m. extensor digitorum longus - - 12 10,26 - - - -
m. extensor hallucis longus - - 12 10,26 - - - -
m. gastrocnemius - - - - 11 9,40 - -
m. soleus - - - - 11 9,40 - -
m. tibialis posterior - - - - - - 11 9,40
m. flexor digitorum longus - - - - - - 11 9,40
m. flexor hallucis longus - - - - - - 11 9,40
Всього 26 22,22 36 30,77 22 18,80 33 28,20
Примтка: * — вщсотокнадано вщ загальноïклькост (117) досл'1джених¡шем1зованихм'яз'в ус'к пац1ент1в.
Таблиця 1. Кльюсть обстежених iшемiзованих м'яз'в у к1стково-фасц1альних футлярах гомлки
СШТЮТАЕ01СЛ1 1Н5Т.
ColJHk Млр I WF Low PRFUM Hr Ftov,Üpl:HfcdV
KH.fiOPOLÜV L12-SM FVAK'АП
iliO.'J MSi.7 Fi »41
SV Angle W Dfpftfi tm 5ii* LH mm FftqG.D MHi
D°pT2H Млр? PRrMM Hz
СШТИОТАЕ01СД1 1HST.
ColJHk Mnp I WF Low PRF2500 He Fto*Üpl:H*dv
KU fiOPOLÜV L12-5MFVMi'Arl
ilifl.-J Hi (Li
Ff*W «lent
SV Angle «Г Otp iJl tm 5ii* LH itiM Fftq C.D Mill WFLow Dep 72* Map 2 PW5M0 Hz
PSV lllcm,'!
I.I JV ll.Oim i
K[ 0Я
Я LSS
- *0
JWkhwUojWAto^я
Рисунок 5. Допплерограф 'ю задньоi великогомшковоУ артерИ у межах шем 'зовано)' длянки (кроволк мапстральний ¡з зниженою ампл1тудою, лнйною швидкстю та iндексом резистентносл)
рактури середнього та легкого ступеня виконували допплерографш тих судин, що проходять Kpi3b шемь зований юстково-фасщальний футляр.
Серед багатьох показниюв стану гемодинамiки в магiстральних артерiях гомiлки при iшемii для по-дальшого аналiзу обирали два показники — шдекс резистентностi судин, що вказуе на залежнiсть напру-ження судинноi стiнки вiд швидкостi проходження по нiй пульсовоi хвилi за одиницю часу, та лiнiйну швид-кiсть кровотоку як iнтегрального показника пропус-кноi здатностi магiстральних судин.
Кшьюсть обстежених судин у юстково-фасщаль-них футлярах iшемiзованих гомiлок надана в табл. 2.
Найбшьшу кшьюсть уражених артерiй виявили в передньому юстково-фасщальному футлярi гомш-ки, а саме 15 (31,9 %) a. dorsalis pedis та 10 (21,3 %) a. tibialis anterior. У задньому поверхневому футлярi було дослщжено 12 (25,5 %) a. poplitea, та в задньому глибокому футлярi було дослщжено 10 (21,3 %) a. tibialis posterior.
Результати та ix обговорення
Результати ультразвукового дослщження iшемiзо-ваних м'язiв та допплерографiчного обстеження мап-стральних судин надаш в табл. 3 та 4.
З табл. 3 видно, що найбшьше страждали вiд ше-мп латеральний та заднiй глибокий футляри гомшки. Про це свщчить зниження скорочувально'' функцй' за-значених м'язiв. Так, у латеральному футлярi гомiлки зниження товщини m. peroneus longus в розслабленому сташ порiвняно зi здоровою кiнцiвкою дорiвнювало 58,5 %, при напруженш цей показник був — 56,3 %. При ультрасонографп m. peroneus longus у 5 (29,4 %) випадках спостертали дшянки некрозiв, у 10 (58,8 %) випадках встановлено субтотальне та тотальне фiбро-зування зазначеного м'яза.
У задньому глибокому футлярi гомшки найчастше страждав m. tibialis posterior — дефщит його товщини
у розслабленому сташ у середньому становив 62 %, а при напруженш 54,2 %. При цьому спостер^али 11 (64,7 %) випадюв фiброзування m. tibialis posterior.
Щодо ушкоджень магiстрального кровотоку, то найнижчi показники шдексу резистентностi судин та лшшно! швидкостi кровотоку спостерiгались у а. tibialis anterior. У вщсотковому вщношенш до норми цi показники становили 73,1 та 28,1 % вщповщно.
Отримаш данi були порiвняннi з тяжкютю травми та стадieю iшемiчного процесу.
Виявилось, що серед 14 пащенлв iз несправжнiми суглобами гомшки у 9 (56,2 %) спостертали iшемiч-ну контрактуру стопи тяжкого ступеня з переважним ураженням латерального та заднього глибокого фут-лярiв гомшки, рубцевим тотальним переродженням m. peroneus longus та m. tibialis posterior, зниженням магiстрального кровотоку по aa. poplitea та tibialis posterior. При ретроспективному аналiзi анамнестич-них даних цих пащенлв ми констатували таю факти:
— наявнють високоенергетично! травми, здебшь-шого це ДТП, що призвело до вщкритого багатоулам-кового перелому исток гомшки;
— багатоетапне тривале оперативне лжування за методикою черезюсткового остеосинтезу за Шзаровим;
— невiдповiдне ставлення на попередшх етапах лiкування до судинно-нервових розладiв та тривалого набряку.
Сукупнiсть цих факпв призвела до того, що у вих 5 пацieнтiв iз хрошчним остеомieлiтом кiсток гомш-ки розвинулись тяжю форми iшемiчного ураження м'язiв гомiлки.
У 5 (35,7 %) пащенпв iз несправжнiми суглобами исток гомшки спостертали iшемiчну контрактуру стопи середнього ступеня тяжкост з переважним ура-женням переднього та латерального футлярiв гомiлки, з наявнiстю поширених некрозiв латерально! групи м'язiв (3 пащенти у реактивно-вiдновному перiодi) та субтотальним фiброзуванням m. tibialis anterior та
Таблица 2. Розподт обстежених мапстральних судин у юстково-фасщальних футлярах гом'шок
Обстежеш судини Юстково-фасщальш футляри гомшки
Переднш Заднш поверхневий Заднш глибокий
Абс. %* Абс. %* Абс. %*
a. poplitea - - 12 25,53 - -
a. tibialis anterior 10 21,27 - - - -
a. tibialis posterior - - - - 10 21,28
a. dorsalis pedis 15 31,91 - - - -
Всього 25 53,19 12 25,53 10 21,28
N3 О
Прим'лка: * — вщсоток надано вщ загальноУ юлькост/ (4 7) дослщжених артерш у ecix пащентш. Таблиця 3. Пор/вняння ультрасонограф1чнихпоказниюв ¡шешзованих та здоровихм'яз/в гомшки
Назва юстково-фасщального футляра та р1вень вим1рювання на гомшщ М'язи нижньо"Гк1нц1вки, що входять у зазначений КФП УЗД-показники
Товщина у розслабленому стан1 (см) Товщина в напруженому ста Hi (см) Некроз (кшыасть випадмв) Ф1броз (ктькють випадюв)
Xeopi Здоров1 %* Xeopi Здоров1 %* Xeopi %** Xeopi %**
Латерапьний (на 10-12 см дистальн1ше вщ голики мапогом1лково'| к1стки) m. peroneuslongus 1,89 3,24 58,5 1,98 3,53 56,3 5 29,4 10 58,8
т. peroneus brevis 1,91 2,92 65,0 1,98 3,14 63,0 3 17,6 10 58,8
Передн1й (на 10-12 см дистальнше вщ нижнього полюсу надкол1нка) т. tibialis anterior 2,12 2,57 82,5 2,18 3,42 63,7 2 11,8 10 58,8
т. extensor digitorum longus 2,07 2,7 77,7 2,11 3,6 58,4 1 5,9 10 58,8
m. extensor hallucis longus 1,87 2,5 75,8 2,0 2,9 69,3 1 5,9 10 58,8
Заднш глибокий (на 10-12 см дистальнше вщ □¡дкол1нно! ямки) m. tibialis posterior 1,90 3,0 62,0 1,9 3,5 54,2 0 0 11 64,7
m. flexor digitorum longus 1,92 2,9 67,6 1,9 3,3 58,6 0 0 11 64,7
m. flexor hallucis longus 1,93 2,8 69,3 2,0 3,5 56,6 0 0 11 64,7
Заднш поверхневий(на 10-12 см дистальнше вщ пщколшно! ямки) m. gastrocnemius 2,1 3,1 68,8 2,13 3,65 58,3 0 0 11 64,7
m. soleus 1,8 3,0 60,1 1,8 3,3 55,6 1 5,9 11 64,7
о с
3 о
с о о о 3
О тз
S -1 S X
Q >
о-
х >
О
О >
* ф
X X а
О
CQ d" О
70 (D
со
(D О
о IT (D
Примаки: * — вщносна товщина iшем/зованого та здорового м'яза урозслабленому та напруженому стан/ у вщсотках; ** — вщсоток вщ загальноУ KmbKocri обстежених хворих.
Таблиця 4. Пор 'юняння допплерограф 'нних показнишв мапстрального кровотоку у хворих з ¡шем1чною контрактурою
Показники A. tibialis anterior A. tibialis anterior A. tibialis posterior A. dorsalis pedis
Xeopi Здоров1 % Xeopi Здоров1 % Xeopi Здоров1 % Xeopi Здоров1 %
1ндекс резистентносп судин 0,89 0,93 94,7 0,55 0,76 73,1 0,71 0,75 94,1 0,59 0,69 85,4
ГНнмна швидюсть кровотоку (см/с) 5,03 6,93 72,5 2,45 8,9 28,1 4,91 9,64 50,9 3,07 4,50 68,2
0
01
розгиначiв пальцiв стопи (2 пацieнти у резидуально-му перiодi) з переважним порушенням магiстрального кровотоку по a. tibialis anterior. В анамнезi пащенлв цiei групи були як вщкрип, так i закритi переломи великогомшково'' кiстки. На етапах лiкування були застосоваш методики накiсткового остеосинтезу та спице-стрижневi апарати. У всiх хворих тсля пер-винного остеосинтезу зрощення фрагментiв досягну-ти не вдавалось, i тому був застосований повторний синтез кiсток гомики. Враховуючи те, що у пащенлв цiei групи був використаний наюсний остеосинтез, то можливо припустити, що шд час виконання оперативного втручання деякою мiрою виконувалась де-компресiя футлярiв гомiлки, що у подальшому знижу-вало ступiнь тяжкост iшемiчноi контрактури стопи.
У 2 (7,1 %) пащенлв iз сегментарними дефектами исток гомики дiагностували iшемiчну контрактуру стопи тяжкого ступеня з переважним ураженням обох заднiх футлярiв гомики субтотальним та тоталь-ним фiброзним ураженням м'язiв, порушенням мап-стрального кровотоку по aa. poplitea та tibialis posterior.
Серед 4 пащенлв зi сповиьненою консолiдацieю кiсток гомики трое були з iшемiчною контрактурою стопи середнього ступеня тяжкост у реактивно-вщ-новному перiодi з одиночними некрозами m. soleus у поверхневому задньому футлярi гомики та розладами мапстрального кровотоку по a. tibialis posterior. Причиною, що викликала iшемiчне ушкодження м'язiв за-дшх футлярiв гомiлки, була тривала iммобiлiзацiя (до 3 мiс.) тiсними гшсовими пов'язками на фонi штен-сивного набряку та вщсутносп позитивно' клшжо-рентгенологiчноi динамiки зрощення кiсток гомики.
Легкий стушнь iшемiчноi контрактури спостерь гали в одного пацiента зi сповiльненою консолщащ-ею великогомiлковоi юстки переважним iшемiчним ушкодженням латерального футляра гомики, субтотальним фiброзом m. peroneus brevis та незначними розладами мапстрального кровотоку по a. dorsalis pedis. Виникнення iшемiчного процесу даноi локаль заци було пов'язане з тривалим юнуванням гематоми у латеральному футлярi гомiлки, що виникла тсля ос-теотомп малогомiлковоi кiстки.
Шдсумок
Отже, УЗД е iнформативною нешвазивною методикою, яка дозволяе виявити безпосередне iшемiч-не ушкодження м'язiв або м'язових груп у пащенпв iз пiслятравматичним iшемiчним ушкодженням гомики внаслщок перелому i"i исток. Особливою щн-нiстю методики е можливють простежити динамiку iшемiчного процесу починаючи вiд некротичного переродження до фiброзування м'язiв. Простеження ультрасонографiчноi динамжи допомагае вчасно дiа-гностувати, а отже, й правильно лжувати пащенпв з iшемiчною контрактурою залежно вщ тяжкостi та пе-рiоду iшемiчного процесу.
Отриманi данi клiнiчного та ультрасонографiчно-го дослiдження свiдчать про те, що внаслщок травми гомики найчастше виникае iшемiчне ураження пе-реднього футляра гомiлки, що можна пояснити його прямою (безпосередньою) травмою.
Ультрасонографiчнi ознаки тотального фiбро-зу частше спостерiгали у м'язах заднього глибокого футляра гомики. У цих пащенпв також визначали найнижж допплерографiчнi показники мапстрально-го кровотоку по aa. poplitea та tibialis posterior. Отри-маш данi можна пояснити глибоким розташуванням анатомiчних структур у цьому футлярi гомiлки, що збиьшуе тканинний тиск на iшемiзованi м'язи за-днього глибокого футляра.
Найменше ультрасонографiчних ознак шемп м'язiв (як-от: одиночних некрозiв, обмежених субто-тальних фiброзiв) спостерiгали у задньому поверхневому футлярi гомики. Це пояснюеться поверхневим анатомiчним розташуванням футляра та наявшстю пiслятравматичних та/або шсляоперацшних ран у його проекци, якi тiею чи меншою мiрою сприяли де-компресп та нормалiзацií перфузп м'язiв.
Список л1тератури
1. Скелетний м 'яз — проблеми ретнерваци / Г.Б. Ко-стинський. — К.: Здоров'я, 1997. — 135с.
2. Скелетные мышцы (строение и функция) / А. Дж. Мак-Комас. — К.: Олимпийская литература, 2001. — 407 с.
3. Назаров Е.А., Селезнев А.В. Внутрикостное кровяное давление // Вестн. травматол. и ортопедии им. Н.Н. Приорова. — 2003. — № 1. — С. 91-95.
4. Страфун С.С., Лесков В.Г. Дiaгностикa та лку-вання мсцевого гiпертензшно-шемiчного синдрому нижшх кЫщвок // Зб. наук. праць ствроб. КМАПО м. П.Л. Шутка. — 2000. — С. 80-84.
5. Страфун С.С., Лесков В.Г., Скобенко 0.6., Лопай-чук В.А, Тимошенко С. В. Мсцевий шемiчний гi-пертензивний синдром (компартмент-синдром) як ускладнення nереломiв ктщвок // Мaтерiaли Пленуму асощацН ортопедiв-трaвмaтологiв УкраИни. — Кшв; Вшниця, 2004. — С. 77-78.
6. Страфун С.С., Тимошенко С.В. Дiaгностикa та л-кування шемiчних уражень, що виникають при переломах ысток ктщвок // Ортопед., травматол. и протезиров. — 2006. — № 1. — С. 24-32.
7. Профыактика, дiaгностикa та лжування шемiчних контрактур rn^i та стопи/ С.С. Страфун, А.Т. Брус-ко, А.П. Лябах та irn — К.: Стилос, 2007. — 264с.
8. Babinkov V.I., Khitrov N.K., Cherkashina Z.A. Effect of Early Fascitomy on Intramuscular Pressure and Electrical Excitability of Muscles in Experimental Compartment Syndrome // Bull. Experim. Biol. Med. — 2000. — Vol. 130, № 9. — P. 857-860.
9. Cizmic M., Kronja G., Ajdinovic B., Pucar D. Significance of the determination of Doppler sonography hae-
modynamic indices for the assessment of distal perfusion in patients with critical ischemia of lower limbs // Vo-jnosanit Pregl. — 2006 Jul. —№ 63(7). — P. 653-662.
10. Fleckenstein J.L. Muscle imaging in health and disease / J.L. Fleckenstein, J.V. Crues, C.D. Reimers. — New York: Springer-Verlag, 1996. — 78p.
11. Giannini M., Almeida Rollo H., Bonetti Yoshida W. Value of ultrasonographic contrast in duplex scanning of leg arteries. Comparison with conventional duplex scanning and arteriography // Int. Angiol. — 2004 Sep. — № 23(3). — P. 263-269.
12. Kaplan P.A. Sonography of the musculoskeletal system //AJR. — 1990. — Vol. 155. — P. 237-245.
Страфун С.С., Грицай Н.П., Вовченко А.Я., Гайко О.Г., Куринной И.Н., Аолгополов А.В. ГУ «Институт травматологии и ортопедии АМН Украины», г. Киев
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ДИАГНОСТИКА ПОСТРАВМАТИЧЕСКИХ ИШЕМИЧЕСКИХ ПОВРЕЖДЕНИЙ ГОЛЕНИ ВСЛЕДСТВИЕ ПЕРЕЛОМА ЕЕ КОСТЕЙ
Резюме. В работе изучена динамика ультрасонографических изменений в костно-фасциальных футлярах у 28 пациентов с послетравматическими ишемическими повреждениями голени вследствие перелома ее костей. Установлено, что УЗИ является информативной неинвазивной методикой, позволяющей выявить непосредственное ишемическое повреждение мышц. Наибольшая ценность методики — возможность проследить динамику ишемического процесса, начиная от некротического перерождения до фиброзирования мышц. Исследование УЗИ-ди-намики помогает своевременно диагностировать ишемическую контрактуру и проводить лечебные мероприятия в зависимости от тяжести и периода ишемического процесса.
Полученные данные свидетельствуют о том, что вследствие травмы голени чаще возникает ишемическое повреждение переднего футляра голени, что можно объяснить его прямой травмой.
Ключевые слова: ультрасонография, местный гипертензи-онный ишемический синдром, ишемия, перелом, осложнения.
13. Mubarak S.I. Compartment syndromes and Volkmann's contracture / S.I. Mubarak, A.R. Hargens. — Philadelphia: W.B. Saunders, 1981. — 232p.
14. Seiler J.G., Casey P.J., Binford S.H. Compartment Syndromes of the Upper Extremity // J. South Orthop. Assoc. — 2000. — Vol. 9, № 4. — P. 233-347.
15. Van HolsbeeckM. Musculoskeletal ultrasound / M. Van Hols-beeck, J. Introcaso. — St. Louis: My Book, 1991. — 316р.
16. Whitesides Т.Е., Hahey T.C., Morimoto K., Harada H. Tissue pressure measurements as a determinant for the need of fasciotomy// Clin. Orthop. — 1975. — Vol. 113, № l. — P. 43-51.
Получено 10.04.11 □
Strafun S.S., Grytsay T.P., Vovchenko A.Ya., Gaiko O.G., Kurinny I.M., Dolgopolov O.V. SI «Institute of Traumatology and Orthopedics of AMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
ULTRASONIC DIAGNOSIS OF POSTTRAUMATIC ISCHEMIC INJURIES OF SHIN WHICH OCCURRED DUE TO THE SHIN BONES FRACTURES
Summary. The research studies the dynamics of ultrasonographic changes in the osteofascial compartments in 28 patients with shin posttraumatic ischemic injuries as a consequence of shin bones fractures. US was found to be an informative non-invasive procedure capable to detect a direct ischemic muscular injury. The procedure is most valuable of due to the possibility to retrace the dynamics of ischemic process from the necrotic degeneration to the muscle fibrosis. Study of US-dynamics helps to diagnose timely ischemic contracture and treat it depending on its severity and period of ischemic process.
The findings indicate that the shin injury more frequently induces ischemic damage of the anterior shin compartment, and this may be explained by its direct injury.
Key words: ultrasonography, local hypertensive ischemic syndrome, ischemia, fracture, complications.
