CC BY
30
© Пpoцeнкo О. С.
0ÄK 616. 36-Q53. 1-Q91. 8-Q2:[618. 3-Q6:616. 155. 194. 8] Проценко О. С.
УЛ bTPACTPyKTÓPA KЛITИH ПEЧIHKИ ПЛOДIB I HOBOHAPOДЖEHИX BIÄ
MATEPIB I3 ПPEEKЛAMПCIGЮ
Xapкiвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iмeнi B. H. Kapaзiнa (м. Xapêiâ)
Poбoтa викoнaнa y paмкax кoмплeкcнoÏ нayкo-вo-дocлiднoÏ poбoти кaфeдpи пaтoлoгiчнoÏ aнaтoмiÏ Xapкiвcькoгo нaцioнaльнoгo мeдичнoгo yнiвepcитeтy «Пaтoмopфoлoгiчнi ocoбливocтi фopмyвaння плoдa i нoвoнapoджeнoгo пiд впливoм пaтoлoгiÏ мaтepi» (№ дepжaвнoÏ peecтpaцiÏ Q11QUQQ18Q5), яга вxoдить дo кoopдинaцiйнoгo плaнy пpiopитeтниx нaпpямiв нayкoвиx дocлiджeнь, зaтвepджeниx Miнicтepcтвoм oxopoни здopoв'я УкpaÏни.
B^yn. Пpeeклaмпciя - цe ycклaднeння вaгiтнoc-тi, ùo виникae в дpyгiй ÏÏ пoлoвинi i xapaктepизyeтьcя пoявoю нaбpякiв, пpoтeÏнypiÏ i apтepiaльнoÏ гiпepтeн-3'Ï [1].
Чacтoтa пpeeклaмпciÏ зa дaними лiтepaтypи cклaдae вiд 7 дo 16 %. Пpeeклaмпciя poзвивaeтьcя y 6-12 % здopoвиx вaгiтниx i y 2Q-4Q % вaгiтниx, ùo мaють eкcтpaгeнiтaльнy пaтoлoгiю [8].
Зa дaними ВООЗ в CTpyicrypi мaтepинcькoÏ cмepтнocтi пpeeклaмпciя зaймae oднe з пepшиx мicць [6], 6УДУЧИ пpичинoю нacтaння пepeдчac-ниx пoлoгiв, пepeдчacнoгo вiдшapyвaння нopмaль-нo poзтaшoвaнoÏ плaцeнти [1Q], a тaкoж poзвит-ку фeтoплaцeнтapнoÏ нeдocтaтнocтi, зaтpимки внyтpiшньoyтpoбнoгo poзвиткy плoдy [3], нapoджeн-ня дтей з мaлoю мacoю ™a [2, 7, 9].
Згiднo з пpoвeдeними eкcпepимeнтaльни-ми i кл^чними дocлiджeннями вcтaнoвлeний нe-cпpиятливий вплив пpeeклaмпciÏ мaтepi нa фop-мyвaння eндoкpиннoÏ, iмyннoÏ, cepцeвo-cyдиннoÏ i cтaтeвoÏ cиcтeм [2, 4, 8]. Mopфoлoгiчний cтaн внyтpiшньoклiтинниx cтpyктyp пeчiнки плoдy пpи мaтepинcькiй пpeeклaмпciÏ нa cьoгoднi зaлишaeтьcя мaлoвивчeним. Taким чинoм, ввaжaeмo нeoбxiдним пpoвecти вивчeння i пopiвняльний aнaлiз впливу пpeeклaмпciÏ piзнoгo cтyпeня тяжкocтi нa yльтpa-cтpyктypy пeчiнки плoдy.
Meтoю цьoгo дocлiджeння е виявлeння yльтpa-cтpyктypниx змiн кл™н пeчiнки плoдiв i нoвoнapoд-жeниx вiд мaтepiв, ùo cтpaждaють нa пpeeклaмпcieю piзнoгo cтyпeня тяжкocтi.
O6'e^ i мeтoди дocлiджeння. Дocлiджeння пpoвoдилиcя нa пpeпapaтax пeчiнки (62 випaд-ки) iнтpaнaтaльнo зaгиблиx плoдiв i нoвoнapoд-жeниx вiд мaтepiв, вaгiтнicть якиx бyлa ycклaднe-нa пpeeклaмпcieю. Зaлeжнo вiд cтyпeня тяжкocтi пpeeклaмпciÏ були cфopмoвaнi нacтyпнi дocлiджyвaнi фупи: G1 - плoди вiд мaтepiв з пpeeклaмпcieю
лeгкoгo cтyпeня (17 cпocтepeжeнь); G2 - плoди вiд мaтepiв з пpeeклaмпcieю cepeдньoгo cтyпeня тяжкocтi (21 випaдoк cпocтepeжeння); G3 - плoди вiд мaтepiв з вaжкoю пpeeклaмпcieю (24 cпocтepeжeн-ня). В ocнoвy poзпoдiлy мaтepiaлy були пoклaдeнi дiaгнocтичнi кpитepiÏ тяжкocтi пpeeклaмпciÏ, визнaчeнi Haкaзoм MOЗ №676 вщ 31.12.2QQ4 «Пpo зaтвepджeння клiнiчниx пpoтoкoлiв з aкyшepcькoÏ тa гiнeкoлoгiчнoÏ дoпoмoги». Гpyпa кoнтpoлю - 22 iнтpaнaтaльнo зaгиблиx плoдy вiдпoвiднoгo тepмiнy гecтaцiÏ вiд здopoвиx мaтepiв. Пpичинaми cмepтi плoдiв ycix дocлiджyвaниx фуп i гpyпи кoнтpoлю були raCTpi пopyшeння мaткoвo-плaцeнтapнoгo i пyпo-виннoгo кpoвooбiгy. Hoвoнapoджeнi гинули вiд irne-мiчнo-гiпoкcичнoгo ypaжeння ÖHC. Poзтини плoдiв i нoвoнapoджeниx здiйcнювaлиcя в пepинaтaльнoмy цeнтpi м. Xapкoвa, oблacнiй кл^чнм лiкapнi №1.
Шмaтoчки ткaнини пeчiнки пoмiщaли в 2,5 % -ний зaбyфepeний poзчин глютapoвoгo aльдeгiдy нa 5-6 гoдин пpи тeмпepaтypi 4°C для пoпepeдньoÏ фiкcaцiÏ. Пicля пpoмивaння в бyфepнoмy poзчинi, ттани-ну пepeнocили в 1 % -ный зaбyфepeнный poзчин чoтиpиoкиcy ocмiю нa 3-4 гадини для ocтaтoчнoÏ фiкcaцiÏ пpи тeмпepaтypi 4°C. Oбeзвoднeння пpoвo-дили в cпиpтax зpocтaючoÏ кoнцeнтpaцiÏ i aцeтoнi. Пoтiм шмaтoчки пeчiнки пpocoчyвaли i yклaдaли в блoки cyмiшшю eпoкcидниx cмoл (eпoн-apaлдiт) зa зaгaльнoпpийнятими мeтoдикaми. Пoлiмepизaцiю блoкiв здiйcнювaли в тepмocтaтi пpи тeмпepaтypi 6Q°C пpoтягoм двox дiб.
З oтpимaниx блoкiв нa yльтpaмiкpoтoмi УMTП-3M вигатовляли yльтpaтoнкi зpiзи, якi мoнтyвaли нa eлeктpoлiтичнi ciтoчки i, пicля кoнтpacтyвaння цитpa-тoм cвинцю, вивчaли пщ eлeктpoнним мiкpocкoпoм ЭMB-1QQБP пpи пpиcкopюючiй нaпpyзi 75 кв.
Peзyльтaти дocлiджeнь i ïx oбгoвopeння. Дocлiджeння cyбмiкpocкoпiчнoÏ opгaнiзaцiÏ клiтин пeчiнки кoнтpoльнoÏ фупи пoкaзaлo aдeквaтнicть вживaниx мeтoдик гicтoлoгiчнoÏ oбpoбки ттани-ни, ocкiльки Ïx yльтpacтpyктypнaя apxiтeктoнiкa вiдпoвiдaлa cyчacним yявлeнням.
Ультpacтpyктypa клiтин пeчiнки нoвoнapoджe-ниx вiд мaтepiв з пpeeкJlaмпcieю лeгкoгo cтyпeня тяжкocтi диcтpoфiчнo змiнeнa. Ядpa гeпaтoцитiв мaли oвaльнy фopмy i цeнтpaльнe poзтaшyвaння в цитoплaзмi. Xpoмaтин ядpa пpeдcтaвлeний в ган-дeнcoвaнiй i дeкoндeнcoвaнiй фopмax, гpaнyли йoгo
336
Bicник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2015 - Bип. 2, Toм 3 (120)
нер\вном\рно розпод\лен\ по матриксу. Ядерна мембрана розпушена, без \нваг\нац\й. Перинуклеарн\ простори мали пост\йну ширину. Вогнища л\зису ядерно! мембрани виявлялися у невелико! к\лькост\ гепатоцит\в.
М\тохондр\У гепатоцит\в досить численн\, з одиничними кристами. Матрикс м\тохондр\й про-св\тлений, з наявн\стю електронно щ\льноУ грубо волокнисто! речовини. Частина м\тохондр\й \ крист в них мали вогнища л\зису. У матрикс\ м\тохондр\й виявлялися скупчення осм\оф\льно1 субстанцп.
Гранулярний ендоплазматичний ретикулум добре розвинений, проте цистерни його значно розширен\, а мембрани сильно розпушен\. На мембранах ендоплазматичноУ мереж\ розташовувалася невелика к\льк\сть рибосом (рис. 1).
Пластинчатий цитоплазматичний комплекс Гольдж\ пом\рно зредукований, його гладк\ мембрани дезорган\зован\. Втрачаеться властива Ум паралельна ор\ентац\я. Вони оточен\ р\зними за величиною електроннопрозорими везикулами. В д\лянц\ локал\зац\У пластин часто го цитоплазматич-ного комплексу Гольдж\ розташовуються первинн\, а \нод\ \ вторинн\ л\зосоми. У цитоплазм\ окремих гепатоцит\в зустр\чалися др\бн\ включення л\п\д\в.
Цитоплазма м\стить невелику к\льк\сть рибосом, пол\сом \ гранул гл\когену. В ц\лому цитоплазма \стотно просветлена. Цитоплазматична мембрана печ\нкових кл\тин гладка, розпушена, з вогнищами л\зису.
Жовчн\ кап\ляри розширен\ \ м\стять велику к\льк\сть коротких м\кроворсинок. Прост\р Д\ссе заповнений безл\ччю звитих м\кроворсинок. М\кроворсинки жовчних кап\ляр\в \ простору Д\ссе схильн\ до набрякання \ руйнування.
Цитоплазма з\рчастих макрофагоцит\в просветлена (рис. 2), м\стить дистроф\чно зм\нен\ м\тохондр\У, розширен\ цистерни гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, пом\рно г\пер-трофований пластинчастий цитоплазматичний комплекс Гольдж\. Характерною е наявн\сть велико! к\лькост\ включень л\п\д\в. Цитоплазматична мембрана осередково л\зована.
У груп\ новонароджених в\д матер\в з пре-еклампс\ею середнього ступеня тяжкост\ спосте-р\гаеться пол\моф\зм ультраструктурноУ орган\зац\У печ\нкових кл\тин. Частина гепатоцит\в мала пом\рно зм\нену ультраструктуру ядра, в матрикс\ розташо-вувалися дифузно розпод\лен\ гранули деконден-сованого хроматину. Конденсований хроматин був присутн\й в окремих гепатоцитах.
У препаратах м\стилися в невелик\й к\лькост\ двоядерн\ гепатоцити. В окремих печ\нкових кл\тинах спостер\галася конденсац\я хроматину, грудочки якого б\льш менш р\вном\рно розпод\лялися за об'емом ядра. Перинуклеарн\ простори мали локальн\ вогнища розширення. Деяк\ ядра гепатоцит\в мали вогнища л\зису ядерноУ мембрани. Значна частина м\тохондр\й мали осе-редково просв\тлений матрикс \ невелику к\льк\сть дезорган\зованих крист. Окрем\ м\тохондр\У мали
Рис. 1. Ультраструктура гепатоцит\в печ\нки новонароджених в\д матер\в з прееклампс\ею легкого ступеня тяжкост\. Конденсац\я ядерного хроматину, л\зис крист \ грубо волокниста субстанц\я в матрикс! м\тохондр\й, розпушування мембран гранулярноТ ендоплазматичноУ мереж\. х 39 000.
Рис. 2. Ультраструктура з\рчастих макрофагоцит\в печ\нки новонароджених в\д матер\в з прееклампс\ею легкого ступеня тяжкост\. Просв\тлення цитоплазми, розпушування мембран м\тохондр\й, осередковий л\зис цитоплазматичноУ мембрани. х 43 000.
Рис. 3. Ультраструктура гепатоцит\в печ\нки новонароджених в\д матер\в з прееклампс\ею
середнього ступеня тяжкост\. Л\зис мембран м\тохондр\й. х 39 000.
В\сник проблем б\олог\Т \ медицини - 2015 - Вип. 2, Том 3 (120)
Pиc. 4. Ультpacтpyктypa гeпaтoцитiв пeчiнки нoвo-нapoджeниx вiд мaтepiв з пpeeклaмпcieю cepeдньoгo cтyпeня тяжкocтi. Cкyпчeння лiпiдiв в цитoплaзмi. x Зб GGG.
Pиc. б. Ультpacтpyктypa зipчacтиx мaкpoфaгoцитiв пeчiнки нoвoнapoджeниx вiд мaтepiв з пpeeклaмп-cieю cepeдньoгo cтyпeня тяжкocтi. Peдyкцiя плac-тинчacтoгo цитoплaзмaтичнoгo кoмплeкcy Гoльджi, poзшиpeння циcтepн гpaнyляpнoï eндoплaзмaтичнoï мepeжi. x 43 GGG. Koнтpacтoвaнo цитpaтoм cвинцю i ypaнiлaцeтaтoм.
зpyйнoвaнi кpиcти. Зoвнiшнi мeмбpaни знaчнoï кiлькocтi мiтoxoндpiй ocepeдкoвo зpyйнoвaнi (pиc. 3).
Cпocтepiгaeтьcя виpaжeнa вaкyoлiзaцiя циcтepн гpaнyляpнoгo i aгpaнyляpнoгo eндoплaзмaтичнoгo peтикyлyмy. Kiлькicть пoв'язaниx з мeмбpaнaми гpa-нyляpнoгo eндoплaзмaтичнoгo peтикyлyмy pибocoм icтoтнo мeншe1 нiж в фут пpeпapaтiв нoвoнapoд-жeниx вщ мaтepiв з пpeeклaмпcieю лeгкoгo cтyпeня тяжкocтi. Зycтpiчaютьcя oкpeмi пeчiнкoвi кттини, в якиx гpaнyляpний eндoплaзмaтичний peтикyлyм cxильний дo фpaгмeнтaцiï.
Äo пoмipнoï peдyкцiï cxильний плacтинчacтий цитoплaзмaтичний кoмплeкc Гoльджi. Йoгo глaдкi мeмбpaни дeзopгaнiзoвaнi1 xaoтичнo opieнтoвaнi. Boни oтoчeнi дpiбними i вeликими eлeктpoннoпpo-зopими вaкyoлями.
Цитoплaзмa гeпaтoцитiв cильнo пpocвeтлeнa i eлeктpoннo пpoзopa1 мicтить нeвeликy кшькють
гpaнyл глiкoгeнy1 pибocoм i пoлicoм. У цитoплaзмi cпocтepiгaютьcя cкyпчeння включeнь лiпiдiв (pиc. 4). Цитoплaзмaтичнa мeмбpaнa гeпaтoцитiв пoтoвщeнa i ocмioфiльнa1 е вoгнищa лiзиcy. Cпocтepiгaeтьcя poзшиpeння жoвчниx кaпiляpiв i пpocтopy Äicce. Miкpoвopcинoк в ниx мaлo1 вoни yкopoчeнi1 нaбpяклi. Зycтpiчaютьcя i зpyйнoвaнi мiкpoвopcинки.
Ультpacтpyктypa пepeвaжнoгo чиcлa зipчacтиx мaкpoфaгoцитiв cxильнa дo яcкpaвo виpaжeниx диcтpoфiчниx змiн. B тoй œe чac дocить вeликa кiлькicть циx кттин мaли ocepeдкoвy дecтpyкцiю внyтpiшньoклiтинниx мeмбpaнниx cтpyктyp.
Ядpa мicтили пepeвaжнo дeкoндeнcиpoвaн-ный xpoмaтин. Цeнтpaльнa дiлянкa мaтpикcy ядpa мicтилa вeликy кiлькicть дифyзнo poзciяниx гpa-нул дeкoндeнcoвaнoгo xpoмaтинy i мaлa пiдвищeнy eлeктpoннy щшьнють.
Циcтepни гpaнyляpнoï eндoплaзмaтичнoï мepeжi cильнo poзшиpeнi i мaли вигляд вaкyoлeй piзнoï вe-личини i фopми. Ha мeмбpaнax гpaнyляpнoгo eндo-плaзмaтичнoгo peтикyлyмy були пpиcyтнi oдиничнi pибocoми. Hepiдкo мoжнa бyлo cпocтepiгaти вoгни-щa лiзиcy мeмбpaн гpaнyляpнoï eндoплaзмaтичнoï мepeжi.
У цитoплaзмi визнaчaeтьcя вeликa кiлькicть пep-винниx i втopинниx лiзocoм, a тaкoж включeнь лт^в. Плacтинчacтий цитoплaзмaтичний кoмплeкc Гoльджi зpeдyкoвaний1 пapaлeльнa opieнтaцiя йoгo глaдкиx мeмбpaн пopyшeнa. Цитoплaзмaтичнa мeмбpaнa мae вoгнищa poзпyшyвaння (pиc. б).
Ядpa гeпaтoцитiв нoвoнapoджeниx вiд мaтepiв з пpeeклaмпcieю вaжкoгo cтyпeня тяжкocтi збepiгaють oкpyглy фopмy. У мaтpикci ядpa знaxoдятьcя ci^-чeння кoндeнcoвaнoгo ядepнoгo xpoмaтинy, щo дифyзнo poзciянi пo мaтpикcy. Дeкoндeнcoвaний xpoмaтин y виглядi oкpeмиx гpaнyл piвнoмipнo poзпoдiлeний пo мaтpикcy ядpa. Ядepнa мeмбpaнa icтoтнo poзпyшeнa1 мicцями визнaчaлиcя вoгни-щa лiзиcy. Пepинyклeapнi пpocтopи мicцями дyжe cильнo poзшиpeнi i зaпoвнeнi eлeктpoннo-пpoзopoю peчoвинoю.
Miтoxoндpiï низькoï eлeктpoннoï щiльнocтi1 фи-cти лiзoвaнi1 cпocтepiгaeтьcя дecтpyкцiя зoвнiшнix мeмбpaн (pиc. б).
Циcтepни гpaнyляpнoгo eндoплaзмaтичнoгo pe-тикулуму вaкyoлiзoвaнi. Ha мeмбpaнax були вiдcyтнi pибocoми. У цитoплaзмi дyжe мaлo вiльниx pибocoм i пoлicoм. Знaчнa чacтинa гeпaтoцитiв мicтилa гpa-нyляpний eндoплaзмaтичний peтикyлyм, щo знaxo-дивcя нa piзниx cтaдiяx фpaгмeнтaцiï.
Плacтинчacтий цитoплaзмaтичний кoмплeкc Гoльджi пpeдcтaвлeний oкpeмими1 xaoтичнo opieнтoвaними oбpивкaми глaдкиx мeмбpaн i oди-ничними вeликими eлeктpoннo-пpoзopими вaкyo-лями. Пoблизy кoмплeкcy Гoльджi пpиcyтнi втopиннi лiзocoми i cкyпчeння дpiбниx включeнь лiпiдiв. ^a-нули глiкoгeнy в цитoплaзмi були вiдcyтнi.
Жoвчнi кaпiляpи i пpocтopи Дicce poзшиpeнi, i зaпoвнeнi нeвeликoю кiлькicтю кopoткиx, нaбpяклиx i зpyйнoвaниx мiкpoвopcинoк. Цитoплaзмaтичнa
338
Вюник пpoблeм á^oriV i мeдицини - 2G15 - Вип. 2, Тэм 3 (12G)
Pmc. б. Ультpacтpyктypa гeпaтoцитiв пeчiнки нoвo-нapoджeниx вiд мaтepiв з пpeeклaмпcieю вaжкoгo cтyпeня тяжкocтi. Лiзиc кpиcт мiтoxoндpiй, cкyпчeння втopинниx лiзocoм i включeнь лiпiдiв в цитoплaзмi. x 3G GGG. Koнтpacтoвaнo цитpaтoм cвинцю i ypaнiлaцeтaтoм.
Pmc. У. Yntipa^py^ypa зipчacтиx мaкpoфaгoцитiв пeчiнки нoвoнapoджeниx вiд мaтepiв з пpeeклaмпcieю вaжкoгo cтyпeня тяжкocтi. Фpaгмeнтaцiя гpaнyляpнo-m eндoплaзмaтичнoгo peтикyлyмy. x ЗУ GGG.
мeмбpaнa poзпyшeнa, пoтoвщeнa тa ocмioфiльнa. Гiaлoплaзмa мae дyжe низьку eлeктpoннy щiльнicть.
Ультpacтpyктypи зipчacтиx мaкpoфaгoцитiв cxильнi дo дecтpyктивниx змiн. Ядpa мaють нeпpa-вильну фopмy i мютять кoндeнcoвaний ядepний xpoмaтин y виглядi гpaнyл , щo кoнцeнтpyютьcя нa ядepнiй мeмбpaнi. Ядepнa мeмбpaнa ocepeдкoвo, a в дeякиx зipчacтиx мaкpoфaгoцитax i тoтaльнo зpyй-нoвaнa. Пepинyклeapнi пpocтopи poзшиpeнi.
Гpaнyляpний eндoплaзмaтичний peтикyлyм фpaгмeнтoвaний (pèc. 7), нa йoгo мeмбpaнax були вiдcyтнi pибocoми. Цитoплaзмa cильнo пpocвiтлeнa, мicтить дyжe мaлo вiльниx pибocoм i пoлicoм. Плa-cтинчacтий цитoплaзмaтичний кoмплeкc Гoльджi зpeдyкoвaний. У цитoплaзмi бaгaтo включeнь лтшв. Цитoплaзмaтичнa мeмбpaнa втpaчae чiткo кoнтypoвaнy cтpyктypy, poзпyшyeтьcя i ocepeдкoвo pyйнyeтьcя.
Ультpacтpyктypa клiтин пeчiнки нoвoнapoджe-ниx вiд мaтepiв з пpeeклaмпcieю лeгкoгo cтyпeня тяжкocтi диcтpoфiчнo змiнeнa.
Cпocтepiгaлиcя вoгнищa лiзиcy ядepнoï мeмбpa-ни i ^ист мiтoxoндpiй, a тaкoж poзпyшyвaння мeм-бpaн гpaнyляpнoгo eндoплaзмaтичнoгo peтикyлyмy.
Öi змiни cвiдчaть пpo пopyшeння бioeнepгe-тичнoгo зaбeзпeчeння peпapaтивныx i cинтeтич-ниx внyтpiшньoклiтинниx пpoцeciв в пeчiнцi пiд впливoм пpeeклaмпciï мaтepi, якa пpизвoдить дo фeтoплaцeнтapнoï нeдocтaтнocтi, i oтжe дo xpoнiчнoï внyтpiшньoyтpoбнoï гiпoкciï плoдy [9]. Пoчинa-ють poзвивaтиcя кaтaбoлiчнi peaкцiï, нa щo вкaзye пoявa в цитoплaзмi гeпaтoцитiв втopинниx лiзocoм i дpiбниx включeнь лiпiдiв; цe yзгoджyeтьcя з дa-ними лiтepaтypи [4, В] i пpoвeдeними нaми paнiшe дocлiджeннями [б].
Дo диcтpoфiчниx змiн cxильнi i opгaнeли зipчacтиx мaкpoфaгoцитiв.
У фут нoвoнapoджeниx вiд мaтepiв з пpe-eклaмпcieю cepeдньoгo cтyпeня тяжт^ в yльтpa-cтpyктypi гeпaтoцитiв poзвивaютьcя дecтpyктивнi пpoцecи, щo cтpyктypнo пpoявляeтьcя ocepeдкo-вим лiзиcoм внyтpiшньoклiтинниx мeмбpaн. У ге-пaтoцитax пoчинae poзвивaтиcя мiтoxoндpiaльнa диcфyнкцiя.
Знижyeтьcя кiлькicть пoв'язaниx з мeмбpaнaми гpaнyляpнoгo eндoплaзмaтичнoгo peтикyлyмa p^ бocoм, пiддaeтьcя пoмipнiй peдyкцiï плacтинчacтий цитoплaзмaтичний кoмплeкc Гoльджi i збiльшyeтьcя чиcлo включeнь лiпiдiв, щo cвiдчить пpo пopyшeння лiпiднoгo oбмiнy, якe виникae в пeчiнцi пщ впливoм xpoнiчнoï внyтpiшньoyтpoбнoï гiпoкciï [В, 10].
Ультpacтpyктypa пepeвaжнoгo чиcлa зipчacтиx мaкpoфaгoцитiв cxильнa дo яcкpaвo виpaжeниx диcтpoфiчниx змiн. У цитoплaзмi визнaчaeтьcя вeли-кa кiлькicть пepвинниx i втopинниx лiзocoм, a тaкoж включeнь лiпiдiв. Öi змiни е aктивнoю кoмпeнcaтop-нo-пpиcтocoвнoю peaкцieю нa внyтpiшньoyтpoбнy гiпoкciю [4].
У гpyпi нoвoнapoджeниx вiд мaтepiв з пpeeклaм-п^ею вaжкoгo cтyпeня cпocтepiгaeтьcя кoндeнcaцiя ядepнoгo xpoмaтинy, poзпyшyвaння i вoгнищa лiзиcy ядepниx мeмбpaн. Дo нaйбiльш змiн дecтpyктивнoгo xapaктepy cxильнi мiтoxoндpiï. Збiльшyeтьcя чиcлo вoгнищ лiзиcy мeмбpaн гpaнy-ляpнoгo eндoплaзмaтичнoгo peтикyлyмy. Пoблизy кoмплeкcy Гoльджi виявляютьcя втopиннi лiзocoми i cкyпчeння дpiбниx включeнь лт^в.
Ультpacтpyктypи зipчacтиx мaкpoфaгoцитiв cxильнi дo дecтpyктивниx змiн y виглядi ocepeдкo-вoгo лiзиcy ядepнoï мeмбpaни, фpaгмeнтaцiï мeм-бpaн гpaнyляpнoгo eндoплaзмaтичнoгo peтикyлyмy. Плacтинчacтий цитoплaзмaтичний кoмплeкc Гoльджi cxильний дo peдyкцiï. Bищeзгaдaнi змiни cвiдчaть пpo виcнaжeння кoмпeнcaтopнo-пpиcтocoвниx пpoцeciв як в гeпaтoцитax, тaк i в мaкpoфaгaльнiй cиcтeмi пeчiнки, якi poзвивaютьcя пiд впливoм xpoнiчнoï внyтpiшньoyтpoбнoï гiпoкciï [б, 10].
Bicник пpoблeм бioлoгiï i мeдицини - 2G15 - Вип. 2, Toм З (12G)
339
Висновки.
1. Ультраструктура кттин печшки новона-роджених вщ матер1в з прееклампЫею легкого ступеня тяжкост схильна до дистроф1чних зм1н. Внутршньоктмтины мембраны структури гепатоци^в мали вогнища л1зису.
2. У груп новонароджених вщ матер1в з пре-еклампЫею середнього ступеня тяжкост ультраструктура гепатоци^в переходить з дистроф1чно1 фази в деструктивну. Продовжуе розвиватися м1тохондр1альна дисфунк^я. Ультраструктура переважного числа з1рчастих макрофагоци^в схильна до яскраво виражених дистроф1чних змш.
3. Ядра гепатоци^в новонароджених вщ матер1в з прееклампЫею важкого ступеня тяжкост мютили дифузно розЫяы скупчення конденсованого ядерного хроматину. Ядерна мембрана ¡стотно роз-пушена, мiсцями визначалися вогнища лiзису. MiтохондрiI низько! електронно! щiльностi, кристи лiзованi, спостерiгаeться деструк^я зовнiшнiх мембран.
Перспективи подальших дослщжень. Пер-спективним е вивчення впливу цукрового дiабету матерi на ультраструктуры змши печiнки плодiв i новонароджених.
Л1тература
1. Блощинская И. А. Микроциркуляция при беременности: возможность доклинического прогнозирования развития гестоза / И. А. Блощинская, Т. Ю. Пестрикова, И. М. Давидович // Российский вестник акушера-гинеколога. -2003. - Т. 3, № 6. - С. 4-7.
2. Вихляева Е. М. Доклинические проявления системных нарушений, клинические исходы и отдаленные последствия преэклампсии / Е. М. Вихляева // Акушерство и гинекология. - 2009. - № 1. - С. 3-6.
3. Гребенкин Б. Е. Новый способ диагностики полиорганной недостаточности при тяжелой преэклампсии / Б. Е. Гре-бенкин, М. Л. Мельникова, О. Р. Перевышина [и др.] // Медицинский альманах. - 2010. - № 4 (13). - С. 119-121.
4. Потапов С. Н. Морфологические особенности клеток сперматогенного эпителия плодов и новорожденных от матерей и преэклампсией / С. Н. Потапов // Эксперим. и клин. медицина. - 2009. - № 3. - С. 18-21.
5. Проценко Е. С. Морфофункциональная характеристика печени плодов от матерей, беременность которых была осложнена преэклампсией / Е. С. Проценко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - Вип. 2, Т. 1. - С. 196-199.
6. Савельева Г. М. Осложнённое течение беременности и родов / Г. М. Савельева // Акушерство и гинекология. -2000. - № 3. - С. 3-5.
7. Сухих Т. Г. Преэклампсия в акушерском анамнезе - фактор последующего материнского сердечно-сосудистого риска / Т. Г. Сухих, Е. М. Вихляева, А. М. Холин // Тер. архив. - 2009. - № 10. - С. 5-9.
8. Шифман Е. М. Преэклампсия, эклампсия, HELLP-синдром / Е. М. Шифман. - Петрозаводск : «ИнтелТек», 2002. -432 с.
9. Barton J. R. Gastrointestinal complications of preeclampsia / J. R. Barton, B. M. Sibai // Semin Perinatol. - 2009. -Vol. 33. - P. 179 - 188.
10. Redman C. W. G. Placental debris, oxidative stress and preeclampsia / C. W. G. Redman, I. L. Sargent // Placenta. - 2000. -Vol. 21. - P. 597-602.
УДК 616. 36-053. 1-091. 8-02:[618. 3-06:616. 155. 194. 8]
УЛЬТРАСТРУКТУРА КЛ1ТИН ПЕЧ1НКИ ПЛ0Д1В I НОВОНАРОДЖЕНИХ В1Д МАТЕР1В 3 ПРЕЕКЛАМПСЮЮ
Проценко 0. С.
Резюме. Електронноммкроскотчне доотдження печшки новонароджених вщ матерiв з прееклампЫею рiзного ступеня тяжкост виявило рiзноманiтнi дистрофiчнi та деструктивы порушення органел гепатоци^в. Ультраструктурна оргаыза^я гепатоци^в змшювалась у ммру пщвищення ступеня тяжкост прееклампсп вщ компенсаторно-адаптацмних до деструктивних форм. Пусковим мехаызмом розвитку дистрофiчних i де-структивних процеЫв в печшц е мiтохондрiальна дисфунк^я.
Ключов1 слова: ультраструктура печшки, мiтохондрiальна дисфунк^я, пре еклампЫя.
УДК 616. 36-053. 1-091. 8-02:[618. 3-06:616. 155. 194. 8]
УЛЬТРАСТРУКТУРА КЛЕТОК ПЕЧЕНИ ПЛ0Д0В И Н0В0Р0ЖДЁННЫХ 0Т МАТЕРЕЙ С ПРЕЭКЛАМПСИЕЙ
Проценко Е. С.
Резюме. Электронномикроскопическое исследование печени новорождённых от матерей с преэклампсией различной степени тяжести выявило разнообразные дистрофические и деструктивные нарушений органелл гепатоцитов. Ультраструктурная организация гепатоцитов изменялась по мере повышения степени тяжести железодефицитной анемии от компенсаторно-адаптационных до деструктивных форм. Пусковым механизмом развития дистрофических и деструктивных процессов в печени является ми-тохондриальная дисфункция.
Ключевые слова: ультраструктура печени, митохондриальная дисфункция, преэклампсия.
340
Вюник проблем бюлопУ i медицини - 2015 - Вип. 2, Том 3 (120)
UDC 616. 36-053. 1-091. 8-02:[618. 3-06:616. 155. 194. 8]
Ultrastructure of Hepatocytes of Fetuses and Newborns from Mothers with Preeclampsia
Protsenko E. S.
Abstract. According to experimental and clinical studies revealed adverse effects of maternal pre-eclampsia on the formation of endocrine, immune, cardiovascular and reproductive systems. Morphological state of intracellular structures of fetal liver with maternal preeclampsia today remains insufficiently known. Thus, we consider it necessary to conduct a study and comparative analysis of the impact of preeclampsia of varying degrees of severity on the ultrastructure of fetal liver.
The aim of this study is to identify the ultrastructural changes in liver cells of fetuses and newborns from mothers suffering from preeclampsia of varying severity.
The studies were conducted in liver of intrapartum deceased fetuses and newborns (62 cases) of mothers whose pregnancy was complicated by preeclampsia. Depending on the severity of maternal pre-eclampsia were formed following study groups: G1 - fetuses from mothers with mild preeclampsia (17 cases); G2 - fetuses from mothers with preeclampsia of moderate severity (21 cases); G3 - fetuses from mothers with severe preeclampsia (24 cases). The control group - 22 intrapartum deceased fetuses of the same gestational age from healthy mothers. The cause of death of all the fetuses was acute disturbance of uteroplacental and umbilical circulation. Newborns died from ischemic-hypoxic damage of CNS. An autopsy of fetuses and newborns was performed in the perinatal center of Kharkov, Regional Clinical Hospital №1.
The ultrastructure of liver cells of newborns from mothers with preeclampsia mild degenerative change.
There were centers of lysis of the nuclear membrane and cristae of mitochondria, as well as the loosening of granular endoplasmic reticulum membranes.
These changes reveal a violation of bioenergy provision of repair and synthetic intracellular processes in the liver under the influence of maternal pre-eclampsia, which leads to placental insufficiency and therefore to chronic fetal hypoxia. Begin to develop catabolic reactions, as indicated by the appearance in the cytoplasm of hepatocytes secondary lysosomes and small inclusions of lipids, which is consistent with the published data and our previous studies.
Organelles of stellate macrophages are also subject to dystrophic changes
In the group of newborns born to mothers with preeclampsia of moderate severity in the ultrastructure of hepatocytes develop destructive processes that structurally manifested by focal lysis of intracellular membranes. In hepatocytes begins to develop mitochondrial dysfunction.
The amount of ribosomes related with the membranes of granular endoplasmic reticulum is reduced; cytoplasmic Golgi apparatus subjected to a moderate reduction; and the amount of lipid inclusions increased, which constitutes a violation of lipid metabolism that occurs in the liver under the influence of chronic intrauterine hypoxia.
The ultrastructure of the overwhelming number of stellate macrophages exposed to pronounced dystrophic changes. In the cytoplasm, detected a large amount of primary and secondary lysosomes and lipid inclusions. These changes are active compensatory-adaptive response to intrauterine hypoxia.
In the group of newborns from mothers with preeclampsia of severe degree observed condensation of nuclear chromatin, loosening and centers of lysis of nuclear membranes. The mitochondrii exposed to the most profound changes of a destructive nature. Increasing the amount of centers of lysis of the nuclear membranes of granular endoplasmic reticulum. The secondary lysosomes and clusters of small inclusions of lipids are found near the Golgi apparatus
Ultrastructure of stellate macrophages exposed to destructive changes in the form of focal lysis of the nuclear membrane, fragmentation of granular endoplasmic reticulum membranes. Lamellar cytoplasmic Golgi complex is subject to reduction. The aforementioned changes are indicative of depletion of compensatory and adaptive processes in hepatocytes and in liver macrophage system which develop under the influence of chronic intrauterine hypoxia.
Conclusions. The ultrastructure of liver cells of newborns from mothers with preeclampsia of mild severity exposed to dystrophic changes. Intracellular membrane structures hepatocytes had centers of lysis.
In the group of of newborns from mothers with preeclampsiaof moderate severity ultrastructure of hepatocytes passes from dystrophic phase to destructive. Mitochondrial dysfunction continues to develop. The ultrastructure of the overwhelming majority of stellate macrophages exposed to pronounced dystrophic changes.
The nuclei of hepatocytes of newborns from mothers with preeclampsia of severe degree contained diffusely dispersed clusters of condensed nuclear chromatin. The nuclear membrane is substantially loosened, sometimes defined centers of lysis. Mitochondrii had low electron density, cristae lysed, there is destruction of external membranes.
It is promising to study the effect of maternal diabetes mellitus in ultrastructural changes of liver of fetuses and newborns.
Keywords: ultrastructure of liver, mitochondrial dysfunction, preeclampsia.
Рецензент - проф. Старченко 1.1.
Стаття надшшла 03. 03. 2015 p.
BicHMK проблем 6ioëoriï i медицини - 2015 - Вип. 2, Том 3 (120)
341
