CC BY
86
УДК 33-044.922(477)
УКРА1НСЬК1 ТРАНСФОРМАЦ1ЙН1 ПРОЦЕСИ В ЕКОНОМ1Ц1: РЕАЛП ТА ШЛЯХИ ЗМ1Н
Шимченко Л.А., Курок О.О.
Предметом досл'дження е HUHi досл^джуваш шляхи трансформування украУнськоУ економки, що можуть забезпечити значно ефективнiший поступ.
Метою написання cmammi, в'дпов'дно, постае досл^дження пропонованих найефективнiших шляхв трансформування украУнськоУ економки, пов'язаних з системою в!дновлення украУнськоУ iдентичностi та суб'ектност!.
Теоретичною та методологiчною основою роботи послужив проект «Економ'чна полтика УкраУни - визначаючи майбутне», запропонований украУнськими економстами як сенс полiтики для забезпечення зростання економки краУни на новш технологией основi.
Результати роботи. Акцентуеться увага на реконструктивному тип економ'чного розвитку, який здатен, на основi розкриття внутршнього потенцалу суб'ект'в соцально-економ'чноУ системи краУни, забезпечити функцонування збалансованого нацонального ринку i сприяти включенню в систему свтогосподарських зв'язкв.
Галузь використання результатie. Результати досл'дження можуть застосовуватись у сферi вивчення проблем економ'чно'У теорн, нацональноУ економки.
Висновки. Четверта iндустр 'альна революця е настльки масштабною, що у всх св/тових краУнах в'дбуваеться стр'шка змна, як цлих систем виробництва, так i систем адмнстрування та управлння. УкраУн, з УУ специфiчним трансформацйним периодом, необхдно знайти найбльш оптимальний тип економ'чного розвитку, який би забезпечив в 'дновлення украУнськоУ iдентичностi та суб'ектност'1. Досл'джуваний реконструктивний тип економ'чного розвитку в велиюй м'р може претендувати на використання як пр оритетний.
Ключов'1 слова: трансформацiйнi процеси, модершзаця, реконструкця, структура економки, соцальна справедливость, 1нновац1йний розвиток.
УКРАИНСКИЕ ТРАНСФОРМАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ В ЭКОНОМИКЕ: РЕАЛИИИ ПУТИ ИЗМЕНЕНИЙ
Шимченко Л.А., Курок О.О.
Предметом исследования являются в настоящее время исследуемые пути трансформации украинской экономики, которые могут обеспечить значительно более эффективное продвижение.
Целью написания статьи, соответственно, является исследование предлагаемых самых эффективных путей трансформации украинской экономики, связанных с системой возобновления украинской идентичности и субъектности.
Теоретической и методологической основой работы стал проект «Экономическая политика Украины - определяя будущее», предложенный украинскими экономистами как смысл политики для обеспечения роста экономики страны на новой технологической основе.
Результаты работы. Акцентируется внимание на реконструктивном типе экономического развития, который способен, на основе раскрытия внутреннего потенциала субъектов социально-экономической системы страны, обеспечить функционирование сбалансированного национального рынка и способствовать включению в систему мирохозяйственных связей.
Отрасль использования результатов. Результаты исследования могут применяться в сфере изучения проблем экономической теории, национальной экономики.
Выводы. Четвертая индустриальная революция является настолько масштабной, что во всех мировых странах происходит стремительное изменение, как целых систем производства, так и систем администрирования и управления. Украине, с ее специфическим трансформационным периодом, необходимо найти наиболее оптимальный тип экономического развития, который бы обеспечил возобновление украинской идентичности и субъектности. Исследуемый реконструктивный тип экономического развития в большой степени может претендовать на использование как приоритетного.
Ключевые слова: трансформационные процессы, модернизация, реконструкция, структура экономики, социальная справедливость, инновационное развитие.
TRANSFORMATION PROCESSES IN ECONOMICS OF UKRAINE: THE REALITY AND WAYS TO CHANGE
Shimchenko L.A., Kurok O.O.
The subject of research is to study the ways of transforming Ukraine's economy that can ensure more effective progress.
© Шимченко Л.А., Курок О.О., 2017
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 35/1
163
The goal of the research is to study the proposed most effective ways of transforming Ukraine's economy connected with the system of renewal of Ukrainian identity and subjectivity.
The theoretical and methodological basis of the research was the project «Ukraine's Economic Policy-Defining the Future»it was proposed by Ukrainian economists as a policy sense for ensuring the growth of the country's economy on a new technological basis.
The results of scientific work focus on the reconstructive type of economic development, which, based on the disclosure of the subjects' internal potential of the country's socio-economic system, is capable of ensuring the functioning of a balanced national market and helping it incorporation in the system of world economic relations.
Practical implications. The results of the research may be used to study problems of economic theory and national economy.
Conclusions. The fourth industrial revolution is so large that around the world there is a rapid change in both the whole production systems and the administration and management systems. Ukraine, with its specific transformation period, needs to find the most optimal type of economic development, iscapable of ensuring the renewal of Ukrainian identity and subjectivity. The investigated reconstructive type of economic development can be used as a priority.
Key words: transformation processes, modernization, reconstruction, structure of economy, social justice, innovative development.
Постановка проблеми. Трансформацшш процеси, що вщбуваються в сучаснш Укра'Тш, пов'язан 3i змшою соцiально-економiчноТ' системи, специфiчним переходом вщ планово-регульованоТ економки до ринковоТ', вщ тотал^аризму до демократ Специфiчнiсть полягае у вщсутносп на перюд проголошення незалежност науковоТ' методологи переходного етапу в дiях правлячоТ ел^и УкраТни. В основi перехщних процеав став не сттьки довготривалий нацюнально-визвольний рух, сктьки вплив св^ово'Т глобалiзацiТ. 1нверсшний тип ринковоТ трансформаци та шверсшний тип розвитку в поеднанн з швидким входженням в свтову економiку забезпечили для УкраТни лише роль сировинного придатку промислово-аграрного типу. Економiчна деграда^я, скорочення внутршнього ринку, зростання матерiального розшарування населення, соцiальна напруга, полiтична нестабтьнють та гiбридна вiйна - все це характеризуе нишшню УкраТну.
Вихщ - тiльки в нас самих i нашш волi до забезпечення суверештету i незалежностi, до вщновлення украТнськоТ iдентичностi та суб'ектностi. Шлях - через мехашзм забезпечення основних потреб сусптьства: вiд розв'язання базових проблем, пов'язаних з вщтворенням повноцшно'Т життедiяльностi людей; через процедуру розвитку вщповщноТ' iнфраструктури; до створення умов для шновацшного розвитку. Враховуючи, що УкраТна поетапно входить в шформацшний свiт, мае розбудовувати iнформацiйну економку через механiзм iнновацiйного розвитку, то важливим акцентом е дослiдження пропозицш науковцiв щодо найефективнiших шляхiв трансформування украТнськоТ економки.
Метою написання статп, вiдповiдно, постае дослiдження пропонованих найефектившших шляхiв трансформування украТнськоТ економiки, пов'язаних з системою вщновлення украТнськоТ щентичносп та суб'ектностк Об'ектом дослiдження виступае процес трансформацшних перетворень, а предметом дослщження - пропонованi найефективнiшi шляхи трансформування украТнськоТ економки.
Ступiнь дослщження теми. Об'ективна необхщнють переходу вщ малоефективноТ адмшютративно-командноТ моделi до порiвняно ефективнiшоТ' лiберально-капiталiстичноТ соцiально-орiентованоТ' ринковоТ моделi соцiально-економiчного розвитку УкраТни обумовлена лопкою життя. Науковi дослiдження на цю тематику викладенi в працях багатьох в^чизняних i зарубiжних економю^в, зокрема, З. АдамановоТ, В. Базилевича О. Бторуса, А.Гальчинського, В. Гейця, С. Глазьева, С. брохша, С. Мочерного, Л. Чернюка,
A. Чухно та ш. У них вщображаються суб'ективнi оцiнки, рекомендацiТ щодо стану та перспектив со^ально-економiчноТ розвитку держави, акцентуеться увага на потребi структурно''' трансформаций
Кризовий стан украТнськоТ економки та загроза втрати суверештету обумовлюють необхiднiсть звернення до методолопчних основ теоретичного аналiзу суспiльного вщтворення у всiх його проявах. Звертаеться увага на формацшний, неокласичний пщходи до аналiзу економiчних явищ. В останнш час увага акцентуеться на шституцшнш методологiТ, що спираеться на принципи юторизму, системностi та еволюцюшзму. Iнституцiйнi дослiдження проблем украТнськоТ трансформацшноТ економiки здiйснюють такi вченi, як В. Геець, А. Гриценко, Т. Артьомова, С. Архiереев, 1.Малий, О. Носова, О. Прутська, В. Тарасевич,
B. Якубенко, О. Яременко та ш.
Основы результати дослщження. З початком украТнськоТ незалежносп розпочався економiчний перехщ до абсолютно новоТ системи з переважаючою приватною власнiстю, вщповщними Тй формами господарювання та розподтом благ. Якщо iншi краТни шлях до свого розвитку пройшли класичним шляхом -вщ дрiбноТ' приватноТ власностi до бiльшоТ, вiд простоТ вiльноТ' конкуренцiТ' до сформування монополш, то УкраТна ринковi перетворення проводила по шверсшному типу. Формувались рiзнi форми власностi; вiдмовившись вiд п'ятирiчних планiв розвитку народного господарства - перейшли до конкурентного розвитку; цшоутворення вийшло з-пiд контролю держави.
У поеднаны iнверсiйного типу ринковоТ' трансформаци з вщкритютю економiки та зi з'еднанням внутрiшнього й зовнiшнього ринюв в едину систему, УкраТна стала перетворюватись в сировинний придаток промислово-аграрного типу. Запровадження лiберального режиму зовншньоТ' торгiвлi при падiннi украТнськоТ' економки в 90-х роках ХХ столггтя призвело до поглиблення проблеми скорочення питомоТ' ваги iнвестицiйних
галузей (машинобудування та виробництва бу^вельних матерiалiв), а зменшене виробництво украТ'нських товарiв для внутрiшнього споживання замiщувалося iмпортними товарами, що ще бтьше погiршило стан украТ'нських пщприемств. Вiдповiдно до потреб свiтового, особливо роайського ринку, зростае частка енергоемних та екологiчно шкiдливих галузей (паливно-енергетичноТ, металургшноТ', хiмiчно'').
Ситуацiя майже не змшилася й нинi, з тою лише особливютю, що експорт Украши став залежати переважно вщ европейського попиту. Так пiки експорту прийшлися на 2008 та 2012 роки (роздут цiни на ринку сировини та нашвфабрика^в), падiння - на 2009 та 2014-15 роки (криза на тих самих ринках iз рiзким падшням цiн). Тобто в натуральних тоннах падшня не було, це знижувались цiни та обсяги грошей.В 2012 року готового прокату продали в бвропу (всю, не ттьки у кра'ни 6С, але здебтьшого до 6С; в iншi кра'ни експорт невеликий) 2,2 млн. тонн на $1,47 млрд., а у 2015 роц 2,9 млн. тонн на $1,24 млрд. Така сама картина iз залiзною рудою - продажа у бвропу зросла з 17,5 до 20,9 млн. тонн, а грошей зменшилось з 1,6 до $1 млрд. Пшениця - продаж1 зросли з 1,5 до 1,8 млн. тонн, а грошей зменшилось з 0,4 до $0,3 млрд.Експорт електротехшчноТ продукци динамiчно зростае вс останн роки, окрiм невеличкого спаду у 2015 рощ але, на жаль, його основу становить продаж автомобтьного проводу - 60%[1].
Галузi, що характеризуються бтьш глибинною переробкою сировини через низьку продуктивнють працi та високу ресурсомюткють е не конкурентоспроможними - тому в Укра'Тш поступово деградуе структура економки, внутрiшнiй ринок скорочуеться, збтьшуеться рiвень розшарування населення, перiодично зростае со^альна напруга в суспiльствi. Збалансувати економку традицiйними ринковими методами не вдаеться, а враховуючи укра'Тнськ корупцш, клiентелiзм та непотизм, краТ'на ще бтьше потрапляе в так звану системну шверсшну пастку - сукупнють неефективних, але надто стiйких шститу^в, якi правлячi елiти, змiнюючи одна одну при влад^ не змшюють.
Корупцiя, клiентелiзм та непотизм, як успадкован риси радянських часiв, стали нормами пол^ичних елiт УкраТни, своерщним кодом 'Тх полiтичноТ культури. Найбтьшою проблемою елiт е вiдсутнiсть сшльних цiнностей (особливостi цiнностi украТнськоТ суверенности, фрагментованiсть Тх структури та система взаемовщносин у формi неформальних угод, де абсолютно вщсутнш вибiр на користь шституцшного компромiсу, а переважае принцип «пол^ично''' доцiльностi». Слабкiсть нормативного примусу та само'' держави не забезпечили верховенства права, а неформальн правила i практики не сприяли утвердженню н демократизаци (кiнець 1980-х-1991 р. / 2005-2010 рр.), н авторитаризаци режиму (1994-2004 рр. i 20102013 рр.). Постреволюцiйна криза з 2014 року, що проявляеться в поличному та фiнансово-економiчному плат при зовшшнш росiйськiй агреси не гарантуе УкраТнi швидких демократичних перетворень. Нишшш неефективнi дiТ полiтичного керiвництва у нестабiльнiй ситуацп стали умовою поглиблення кризи, наслiдки якоТ укра'Тнське суспiльство вiдчуе на собi в належний час.
Пол^ичш змiни глибоко пов'язан з економiчними процесами. Представники колишньоТ комунiстичноТ' номенклатури i галузево-об'еднан керiвники пiдприемств («червонi директори») стали основою для формування полiтико-економiчних груп (ПЕГ) або «клашв», якi, в свою чергу, набули статусу реальних, а полпичж партп, навпаки, - формальних грав^в в полiтико-економiчнiй системi УкраТни. Економiчним результатом таких пол^ичних процесiв стало:
1) цiльова невизначенють та непродуманiсть механiзмiв реалiзацiТ ринкових реформ призвели до не сформованост внутршнього ринку;
2) неефективне управлшня публiчними фiнансами та прорахунки в кредитно-банмвськш сферi призвели до збтьшення тиску на нацiональну валюту та до постшно'Т девальваци гривнi;
3) зловживання у бюджетнш сферi, використання адмшютративного ресурсу для отримання економiчних преференцiй, особливо при приватизацп державного майна, призвело до поглиблення диспропорцш, що неодноразово закшчувалось кризою;
4) надмiрна управлiнська, економiчна та фшансова централiзацiя призвели до концентрацп влади та необмеженого доступу до сусшльних ресурав кланово-олiгархiчних кiл, що обмежило розвиток малого i середнього бiзнесу та забезпечило стабiльнiсть вiдносин по типу обмшу економiчноТ ренти на пол^ичну лояльнiсть;
5) вiдiрванiсть влади вщ народу та невирiшенiсть основних со^альних потреб привели до низького рiвня довiри украТ'нського суспiльства до владноТ системи, тому процес революцшних перетворень в УкраТнi набув затяжного характеру з можливими непередбачуваними наслщками;
6) не реформованiсть економiки, а значить ресурсозатратнють, енергетично залежнiсть, сировинна експортоорiентованiсть при не сформованостi внутршнього ринку призвели до загрози дефолту, постшного бюджетного дефiциту, великих державних борпв, збiднiння переважноТ частини населення та св^ово'Т мiграцiТ украТнцiв.
Особливютю украТ'нського трансформацшного поступу е суттевий вплив свiтових кризових процесiв, пов'язаних з довготривалим спадом у розвинутих захщних кра'Тнах динамiки економiчного зростання та тенден^ею до зниження норми прибутку, що е не лише основним шдикатором здорового стану економiчноТ системи, але i його ключовим визначальним фактором. Дослщження Р. Бреннера вказують на те, що в розвинутих катталютичних кра'Тнах середн темпи зростання випуску продукци, основного капралу (швестицш), продуктивност працi та реально'' зароб^но'Т плати в перiод з 1973 року по тепершнш час становили вщ 1/3 до 1/2 вщ темпiв зростання 1950-1973 ромв, коли середнiй рiвень безробiття був вищим
бiльш як удвiчi. Скорочення середньоТ норми прибутку в розрахунку на основний капрал...справляе ще бтьш глибоке враження [2, с. 30]. Там спади змушують провiднi CBiTOBi науковi спiльноти пропонувати шляхи виходу з ситуаци, акцентуючи увагу i на ролi влади в ^amMi полiтично-економiчного менеджменту, i на демократп як механiзмi продуктивного розвитку, i на ролi ТНК в св^ових процесах, i на змiнах ролi людини в економiчно-полiтичних вiдносинах.
Для УкраТни необхiднi теоретичнi розробки виходу з економiчноТ кризи, до якоТ ми за час незалежностi зумти дiйти. Врахування потребують такi особливостк трансформацiя радянськоТ командно-адмiнiстративноТ економки в чисто ринкову не може вщбуватись швидко, так як це не лише змша механiзмiв функцюнування, а й зовсiм iнша система розмщення i розвитку продуктивних сил; використання пол^ики фритредерства характерно для розвинутих краТн, а включення УкраТни до всеохоплюючоТ вiльноТ торгiвлi призвело до банкрутства багатьох в^чизняних пщприемств, до масового безробiття; щоб виходити на свтовий ринок iз сучасною i конкурентоздатною продукцiею, потрiбна шша якiсть виробництва, здатнiсть швидко змшюватись разом iз ринком, необхiдне шше iнституцiональне середовище та iн.
Звертае на себе увагу дослщження за науковим проектом «Загальн та локальн механiзми реконструктивного розвитку економiки» 1нституту економiки та прогнозування НАН УкраТни. Реконструк^я економiки УкраТни означае не просто ТТ докорiнну перебудову вiдповiдно до певного проекту, а таку докоршну перебудову, яка покликана реалiзувати сутнiснi особливостi та переваги УкраТни (и самiсть) в усiх аспектах (географiчному, геополiтичному, природному, господарському, юторичному, ментальному, поведiнковому та iн.) i тiею мiрою, якою вони впливають на економiчний розвиток... Ключовою характеристикою реконструктивного розвитку е переважання у змн якюних характеристик над ктькюними [3, с. 48, 49].
Основним трендом (у виглядi концепцiй, програм, стратегш, планiв) сучасного розвитку економки уже тривалий час е модершза^я, що передбачае оновлення без змши сутностi та внутрiшнього змiсту господарюючого об'екту. Модершза^я у всiх ТТ проявах е явною необхщнютю в тому випадку, коли оновлення забезпечить стшку та довготривалу конкурентоспроможнють та дозволить забезпечити потреби i внутршнього, i зовнiшнього ринкiв. Зважаючи, що четверта шдус^альна революцiя кардинально змшюе цiлi системи виробництва, управлiння, витребовуе суттевих змiн в системi адмшютрування, то економiчного оновлення замало для повноцшного входження в свiтовий проспр. Оновлення повинно бути занадто глибинним i стосуватися структурних змiн, тому варто погодитися з дослщниками реконструктивного типу економки, що глибина модершзаци, що визначаеться переходом вiд зовшшшх форм до несучих конструкцiй внутршнього змiсту, е межею перетворення модершзаци на реконструкцю У складних системах модершза^я i реконструкцiя можуть бути частинами одна одноТ [3, с. 49].
Реконструктивний тип розвитку економпки, будучи пов'язаний з якiсною перебудовою несучих конструкцм економiки та з кардинальною змЫою ТТ структури, обов'язково забезпечить суп^ змiни на ринку працк Тому сучасна освiта, передбачаючи змЫи майбутнього ринку працi, повинна готувати молодь до нових профеай, нових видiв зайнятостi, не полишаючи готувати робочу силу за оновленими системами для реiндустрiалiзованого промислового розвитку. Ми акцентуемо увагу на освт, так як на основi попередых знанневих здобуткiв формуеться система перенавчання, довчання, поглиблення знань, отримання нових навиюв - як основи дiяльностi в межах нанотехнолопй в наноЫдусщальному сегментi економiки. Технiчний рiвень залежить вiд розуму людини в план його видозмiн, вiд видозмiнених виробничих навичок. В велиш мiрi таю змЫи забезпечать вирiшення проблем зайнятосл, зарплати, кутвельноТ' спроможностi, рiзнопланового со^ального забезпечення. Рiвень нових знань, необхщних для включеностi в нанотехнологiчнi процеси, е гарантею сучасноТ соцiалiзацiТ у вах ТТ проявах, своерiдною дорожньою картою включення у свiтогосподарськi зв'язки.
Зважаючи на св^ову тенденцiю - перехщ до iнформацiйноТ економiки, та бажання активноТ участi украТнського сусптьства в цих процесах, можна вказати на необхщнють дослiдження реконструктивного типу економки, а, враховуючи ступiнь зношеносп основних фондiв УкраТни в межах 70-90 % та необхщносп зростання ВВП вщ 5% на рк, то таке дослiдження повинне стати своерщною дорожньою картою по виведенню УкраТни з кризового стану.
В Щорiчному Посланы Президента УкраТни до ВерховноТ Ради УкраТни (2017 рк) вказуеться, що при зношеносп основних засобiв у понад 75 % рiвень валового нагромадження основного кашталу у вВп становив у 2016 р. лише 15,2 %. Це нижче безпекового рiвня у 20 % для економк з помiрною зношенiстю основних засобiв та малоефективно для украТнськоТ економiки. Найвищий рiвень зношеностi 4 спостерiгаеться у промисловосп, в окремих галузях якоТ основы засоби практично замортизоваш. Зокрема, на початок 2016 р. в обробленш деревини та виготовленш виробiв iз деревини та корка було замортизовано 94,5 % основних засобiв, у полiграфiчнiй дiяльностi - 95,6 %, у виробництвi, автотранспортних засобiв, причешв i напiвпричепiв та iнших транспортних засобiв - 94,0 %, у постачанш електроенергiТ, газу, пари та кондицшованого повiтря - 82,6 %. Значна частина виробничих фондiв експлуатуеться пюля завершення технiчно допустимих вимог та строш [4].
Дестабiлiзацiя зовнiшньоекономiчних вiдносин в зв'язку з агреаею РосiТ в Криму та на сходi УкраТни, повинна уже була б спонукати владу до оновлення функцюнування нацюнального господарського комплексу i щоб переважну частину споживчих товарiв виробляла нацюнальна економiка - придбання нацюнального продукту чи послуги е доходом нацюнального виробника; задiянiсть пра^вниш е гарантю отримання ними доходу, а, отже, зростае кутвельна спроможнють та знижуеться соцiальна напруга.
Поетапна якiсна перебудова нацюнально1 економки повинна мати прив'язку до докоржних 3mîh структури економiки, а на сьогодш ми маемо: промисловють в перiод 2012-2015 рокiв мала показники паджня, в 2016 р. - ждекс промисловоТ продукцГ| становив +2,8 %, а уже за першу половину 2017 р. - спад становив -0,4 %. За попередшми оцжками, вклад переробно1 промисловосп у 2016 р. залишився на рiвнi попереднього року. Структурнi зрушення у переробнiй промисловостi характеризуються згортанням машинобудiвного комплексу. Так, у 2016 р. пщприемства машинобудування забезпечили лише 6,1 % обсягу реалiзованоï (У 2016 р. у Днтропетровськш обласл - 87,4 %, у Донецькш - 88,0 %, у Запорiзькiй - 82,5 %, у Юровоградськш - 81,3 %. У I кварталi 2017 р. вже в 11 регюнах понад 80 % каштальних iнвестицiй фiнансувалося власним коштами пiдприемств )промисловоï продукцiï (товарiв, послуг) (у 2013 р. - 8,7 %), що майже в 3,5 раза менше обсяпв реалiзованоï продукци харчово!' промисловостi (у 2013 р. - 2,2 раза). За пщсумками 2016 р. обсяги реалiзованоï продукцГ| машинобудування та металург^ практично зютавш з обсягами продукцГ| харчовоï промисловосп [4].
За часи незалежностi УкраТни найбтьш технологiчно деградували авiабудування, електронна промисловють, радюелектрошка, верстатобудування, приладобудування та ж., потенцiал яких мав би стати основою економiчного розвитку кражи. Вщстежуючи позитивну динамiку частки послуг у ВВП, слщ зазначити ïï постiйне зростання упродовж усiх рош незалежностi сучасноï Украïни. А, починаючи з 1995 р., частка сфери послуг почала переважати ждус^альний сектор економки. За даними 2015 р., 13,39% ВВП економки УкраТни створено у межах стьського господарства, що на 3,8% перевищуе значення 2012 р. Така змша не е негативним явищем, адже вона, вщображаючи 1х вщносний характер, зросла (як i сектор послуг) за рахунок скорочення промислового сектора Донбасу через бойовi дм. Адже за понад 2 роки вшни тут не лише фiзично знищено низку промислових виробництв, але й демонтовано та вкрадено Роаею понад 20 промислових пщприемств-ппн^в [5].
Подолання структурних деформацш варто було б розпочати з забезпечення розбудови жституцшного середовища розвитку iнвестицiйноï дiяльностi, вдосконаливши законодавчу базу у сферi залучення iнвестицiй. В металургiйноï галузi необхiдно створити умови для техшко-технолопчного переоснащення пiдприемств, спрямувати жвестицшш ресурси у впровадження сучасних енергоефективних, еколопчно безпечних технологiй виробництва, сприяти нарощуванню у структурi виробництва частки кiнцевоï продукцп з високою доданою вартiстю. Необхiдно гармонiзувати украТнсью екологiчнi стандарти з европейськими, знизити тиск металурги на навколишне природне середовище вщповщно до зобов'язань, взятих Укражою при пiдписаннi Угоди про асо^ацш з GC. Забезпечити рiвнi умови дiяльностi для всiх металургшних пiдприемств та сприяти розширенню внутршнього ринку споживання вiтчизняноï металопродукцiï.
Хiмiчний комплекс УкраТни теж потребуе змж не лише пов'язаних енергоефективнiстю i еколопчною безпечнiстю, а й стимулювання поглибленоï переробки сировини та зростання внутршнього попиту на продукцiю вггчизняного хiмiчного комплексу з боку держави, пщприемств реального сектору та кжцевих споживачiв. Машинобудування потребуе модершзаци та техшчного переоснащення укражських пiдприемств, але бажано за рахунок наявного власного кадрового потен^алу, використовуючи механiзм заохочення творчоГ iнiцiативи та забезпечення жвестицш у наукоемнi виробництва галузi - це створюватиме значний мультиплiкативний ефект для сумiжних галузей.
Пiдприемства харчово1 промисловостi (переважно малi та середш ) потребують довгострокових позикових кош^в на модернiзацiю та створення нових виробничих потужностей з метою включення пщприемств до замкнених ци^в виробництва, для впровадження ресурсозбер^аючих, еколопчно безпечних технологш по виготовленню безпечноГ харчовоГ продукцй. Легка промисловiсть: е необхщнють пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняноï продукц^, потрiбно розбудовувати нацiональнi бренди готовоï продукций А для цього - потрiбно створити умови для забезпечення доступу в^чизняних пiдприемств до виробничих ресурав за конкурентними цiнами. Це знизить собiвартiсть кiнцевоï продукц^, сформуе повний цикл виробництва. Оновлення чи новосформованють шфраструктури ринку товарiв легкоï промисловосп забезпечить доступ вггчизняних виробникiв до торговельних мереж, сприятиме створенню ефективно1 системи збуту продукцiï вiтчизняного виробництва.
Новi виробничi напрямки повиннi не витюняти, а спiвпрацювати з традицшними, перспективними ще й нинi галузями. I хоча у цариш розвитку та впровадження шновацш Укра1на е ниш одшею з найменш динамiчних краïн (згiдно з доповiддю мiжнародного аналiтичного центру Information Technology and Innovation Foundation (ITIF), серед 56 краж, на ям припадае 90 % св^ово1 економiки, Украïна в 2016 ро^ зайняла за цими показниками 52 мюце (в Центральна i Схiднiй eвропi - останне)), саме сфера IT стае провщною iнновацiйною галуззю Укра1ни, що здатна i на цьому напрямi в^грати роль локомотива для всiеï кражи. У 2016 ро^ одним з найбтьш знакових трендiв в сферi iнновацiйного розвитку Украïни стала спроба симбюзу в межах двох найперспектившших сегментiв вiтчизняноï економiки - аграрного й IT. Зокрема, членом асо^аци AgTechUkraine, метою якоï е розробка, пошук й iмплементацiя високоефективних технолопчних рiшень в аграрному бiзнесi, стала компашя Drone.UA, провiдний украïнський жтегратор безпiлотних технологiй, один з 20 найусшшшших украïнських iнновацiйних проектiв за вераею Forbes [6].
Ti устхи, якi мае Укра1на в IT-сферi необхiдно пiдтримувати, стимулювати розвиток i, головне, формувати кадровий потен^ал. За даними Price water house Coopers Ukraine , протягом останшх чотирьох рош ктькють IT-фахiвцiв в УкраМ збiльшилося з 42,4 тис. до 91,7 тис., причому 19 % з них - це програмюти
мiжнародного рiвня з досвщом роботи ciM i бiльше рош, якi забезпечили 41 % доходiв вiд надання послуг загальною вартютю 2,7 млрд. дол. HaBiTb у «депресивному» для IТ-галузi 2015 роц ТТ внесок в украТнську економку склав 10,3 млрд. грн. В област iнформацiйних та cумiжних технологш було задiяно 420 тис. робочих мюць (пiдраховано, що кожний 1Т-спе^алют створюе в середньому 3,6 робочих мюця), у фiнанcовий сектор УкраТни - залучено 5,8 млрд. грн. (депозиты рахунки «айтишнимв»), доходи банш вщ пов'язаних операцiй з валютою склали 1,7 млрд. грн. [7].
1Т-сфера е вагомим сегментом шновацшно'Т економiки УкраТни. Вiдcлiдковуючи економiчнi показники украТ'нських галузей варто вказати, що 1Т-сфера стабтьно демонструе позитивну динамку i мае перспективи зростання - протягом останшх 4-5 ромв щорiчне зростання галузi в середньому складае не менше 25%. Найбiльшi здобутки cпоcтерiгаютьcя у двох секторах - продаж IT-продукци на внутрiшньому ринку й IT-аутсорсинг (розробка та продаж програмного забезпечення i надання IT-послуг). 29 вересня 2017 року. Ком^ет з шформацшних технологш бвропейськоТ' Бiзнеc Аcоцiацiï оголосив пiдcумки роботи експортноТ lT-iндуcтрiï УкраТни за перше пiврiччя 2017 року, вказавши на зайняте трете мicце у cтруктурi експорту УкраТни. За даними галузевого об'еднання обсяг експорту комп'ютерних та шформацшних послуг за 6 мюя^в поточного року зрю на 18,3% (до 1,256 млрд. доларiв) порiвняно з аналопчним перiодом у 2016 роцк У той же час об'ем податкових надходжень вщ IT-сектору до державного бюджету у першому пiврiччi 2017 року зрю на 32,9% проти показника за пiврiчний перюд попереднього року i становить 3,69 млрд. грн. Прирют основних iндикаторiв IT-сектору пов'язаний передуам з 7%-им ростом кiлькоcтi спе^алю^в у Т0П-50 найбiльших гравцiв шдустри (за даними ресурсу dou.ua) за 6 мюя^в вiд початку року, прийняттям законопроекту №4496 щодо спрощення експорту послуг наприкшц 2016 року та вщноснш пол^ичнш i законодавчш cтабiльноcтi в краïнi [8].
На оcновi проаналiзованого варто вказати на необхщнють змiни економiчноï полiтики держави, яка повинна забезпечити нову вщтворювальну модель украТнськоТ економки. Держава, при цьому, розумiетьcя не лише як сукупнють оргашв влади, а i як об'еднання правових та громадських шститупв (профсшлки, об'еднання пiдприемцiв, корпоративний сектор, державно-приватн пiдприемcтва та ш.). Тх основна cпрямованicть у дiяльноcтi повинна зводитись до створення матерiальних i духовних благ для задоволення потреб людей, до забезпечення нацюнальних штереав, гарантування cоцiальноï cправедливоcтi. Со^альна cправедливicть е в великiй мiрi гарантiею економiчноï ефективноcтi, так як со^альна система з справедливим рiвнем гарантiй володiе таким енергетичним рiвнем, який здатен на оcновi оптимально використовуваних ресурав краТни забезпечити максимальне вщтворення.
На державу покладаеться i таке важливе завдання, як забезпечення сувереытету - це означае знайти баланс мiж умовами iнтеграцiï у свп^ технологiчнi, ринковi i шституцшы процеси та, з iншоï сторони, забезпечити для економки краТни ефективний розвиток, а для громадян со^альну cправедливicть. Тому, розглянутий в статт реконструктивний тип економiки, де поеднуеться штровертний, iнклюзивний та iнновацiйний розвиток, спрямований переважно на вирiшення нацюнальних проблем для пщвищення добробуту населення УкраТни шляхом докоршноТ' перебудови структури економiки, але обов'язково у мiжнароднiй взаемодiï.
Нова державна полiтика, щоб бути дшсно спрямованою на забезпечення со^альноТ cправедливоcтi, повинна вiдiйти вщ норм абcолютизацiï ринку. При такш абcолютизацiï вiдбуваетьcя демонiзацiя держави пол^ичною елiтою, яка, cпiвпрацюючи з бiзнеcом i вiд нього залежачи, порушуе принцип cоцiальноï cправедливоcтi i нарощуе власний каштал шляхом знищення реальноТ економiки. Прагнення лише збагачення призводить до збоТ'в у фiнанcовiй cиcтемi реальноТ економiки, до економiчних криз та рiзноманiтних cоцiальних потряciнь.
Реконструктивний тип економки, як один iз механiзмiв новоТ державноТ полiтики, якраз i не абсолютизуе ринок, а лише орiентуетьcя на нього, вщдаючи перевагу розбудовi нацiонального ринку. В основу новоТ державноТ полiтики повинен бути покладений принцип нового прагматизму, пов'язаного iз необхщнютю забезпечення в cиcтемi управлiння якостей порядноcтi й розуму, як своерщний баланс правилам розвитку ринкового середовища. Необхщнють якостей порядност i розуму в ^ci^i державного управлшня пов'язано з тим, що лише держава дiе з позицш закону, при потребi - сили примусу чи переконань, гарантом i вщповщачем за знання, як головний сусптьний товар шформацшноТ' епохи, в яку людство впевнено вступае.
Висновки. Четверта шдус^альна революцiя е насттьки масштабною, що у вах cвiтових краТ'нах вiдбуваетьcя cтрiмка змша як цiлих систем виробництва, так i систем адмшютрування та управлшня. Украïнi, з ïï cпецифiчним трансформацшним перiодом, необхiдно знайти найбiльш оптимальний тип економiчного розвитку, який би забезпечив вщновлення украТнськоТ щентичносп та суб'ектносп. Доcлiджуваний реконструктивний тип економiчного розвитку в великiй мiрi може претендувати на використання як прюритетний.
Список використаних джерел:
1. Рапопорт В. Укранський експорт до €С: сировина, сировина i ще раз сировина [Електронний ресурс] / Володимир Рапопорт. - Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/article/Oximets/read/77151/ UkrajinskyjJeksport_do_JeS_syrovyna_syrovyna_i(дата звернення: 3.10.2017). - Назва з екрана.
2. Бреннер Р. Экономика глобальной турбулентности: развитые капиталистические экономики в период от долгого бума до полного спада, 1945 - 2005./ Р. Бреннер. - М.: Изд. дом Высшей школы экономики, 2014. - 550 с.
3. Гриценко А.А. Логiко-iсторичнi засади кардинальних eK0H0Mi4Hux змн i переходу до реконструктивного розвитку / А.А. Гриценко // Економка УкраУни, 2017. - № 5-6. - С. 39-57.
4. Послання Президента УкраУни до ВерховноУ Ради УкраУни «Про внутршне та зовншне становище УкраУни в 2017 роц i» [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radi-ukrayini-pr-43086 (дата звернення: 8.10.2017). - Назва з екрана.
5. Вашкв О. П. Галузева структура нацональноУ економки УкраУни та пост'тдустр'альна економка [Електронний ресурс] / О.П. Вашкв - Режим доступу: http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream (дата звернення: 9.10.2017). - Назва з екрана.
6. Розвиток iнформацiйного суспльства в УкраУнi у 2016 роц: основы тенденцУ, фактори впливу та стан 1Тчндустри. Аналтична записка [Електронний ресурс]. - Режим доступу: -http://www.niss.gov.ua/(дата звернення: 9.10.2017). - Назва з екрана.
7. Украинская IT-отрасль в цифрах и фактах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:Mc.ua/news/ukrainskaya-it-otrasl-v-tsifrah-i-faktah/(дата звернення: 9.10.2017). - Назва з екрана.
8. IТ-iндустрiя зайняла трете мсце у структур'1 експорту УкраУни[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.eba.com.ua/static/press-releases/PressR_29092017 (дата звернення: 9.10.2017). - Назва з екрана.
References
1. Rapoport, V., (2017). Ukrainskyi eksport do YeS: syrovyna, syrovyna i shcheraz syrovyna [Ukrainian exports to the EU: raw materials, raw materials and once again raw materials]. Retrieved from http://texty.org.ua/ pg/article/Oximets/read/77151/Ukrajinskyj_jeksport_do_JeS_syrovyna_syrovyna_i (3.10.2017) [in Ukrainian].
2. Brenner, R., (2014). Ekonomika global'noy turbulentnosti: razvityye kapitalisticheskiye ekonomiki v period ot dolgogo buma do polnogo spada, 1945 - 2005. [The economics of global turbulence: developed capitalist economies between long boom and full depression, 1945 - 2005.]. Moscow: Izd. domVyssheyshkolyekonomiki [in Russian].
3. Hrytsenko, A.A., (2017). Lohiko-istorychni zasady kardynalnykh ekonomichnykh zmin i perekhodu do rekonstruktyvnoho rozvytku [Logico-historical principles of fundamental economic changes and transition to reconstructive development]. Ekonomika Ukrainy [Economy of Ukraine].no. 5-6. pp. 39-57 [in Ukrainian].
4. Poslannia Prezydenta Ukrainy do Verkhovnoi Rady Ukrainy «Pro vnutrishnie ta zovnishnie stanovyshche Ukrainy v 2017 rotsi» [The President's message of Ukraine to the VerkhovnaRada of Ukraine «On the internal and external situation of Ukraine in 2017»]. Retrieved from http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do- verhovnoyi-radi-ukrayini-pr-43086 (10.08.2017) [in Ukrainian].
5. Vashkiv, O.P., (2017). Haluzeva struktura natsionalnoi ekonomiky Ukrainy ta postindustrialna ekonomika [Sectoral structure of the national economy of Ukraine and post-industrial economy]. Retrieved from http://dspace.tneu.edu.ua/bitstream (10.09.2017) [in Ukrainian].
6.Rozvytok informatsiinoho suspilstva v Ukraini u 2016 rotsi: osnovni tendentsii, faktoryv plyvu ta stan IT-industrii. Analitychna zapyska [The development of the information society in Ukraine in 2016: the main trends, factors of influence and the state of the IT industry. Analytical note].Retrieved from http://www.niss.gov.ua/ (10.09.2017) [in Ukrainian].
7.Ukraynskaya IT-otrasl' v tsyfrakh y faktakh [Ukrainian IT-industry in figures and facts].Retrieved from http://itc.ua/news/ukrainskaya-it-otrasl-v-tsifrah-i-faktah/ (10.09.2017) [in Russian].
8. IT-industriia zainiala tretie mistse u strukturi eksportu Ukrainy [IT-industry ranked third place in the export structure of Ukraine]. Retrieved from http://www.eba.com.ua/static/press-releases/PressR_29092017 (09.10.2017) [in Ukrainian].
ДАН! ПРО АВТОР1В
Шимченко Людмила Анатолпвна, кандидат фтософських наук, доцент, доцент кафедри економки, Курок Олександр Олександрович, кандидат економiчних наук, доцент кафедри економки Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08400, УкраТ'на
ДАННЫЕОБ АВТОРАХ
Шимченко Людмила Анатольевна, кандидат философских наук, доцент, доцент кафедры экономики, Курок Александр Александрович, кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08400, Украина
DATA ABOUT THE AUTHORS
Shimchenko Ljudmila Anatol'evna, candidate of philosophical sciences, associate professor, associate professor of department of trade education,
Kurok Oleksandr, candidate of sciences in economy, associate professor of department of trade education, Pereyaslav-Khmel'nickiy GPU to the name of Grigory Skovorody street of Sukhomlinskogo, 30, Pereyaslav-Khmel'nickiy, 08400, Ukraine
