CC BY
51
Сощальна фiлософiя i философия icTopii' УДК 330.01.477 (075)
Г. Г. КРИВЧИК1
'Дшпропетровський нацюнальний ушверситет зал1зничного транспорту iMeHi акад. В. Лазаряна (м. Дшпропетровськ), ел. пошта [email protected], ORCID 0000-0001-7504-4575
УКРАШСЬКИЙ СЕЛЯНИН ЯК ОБ'СКТ АГРАРНИХ РЕФОРМ
Мета. У статп здiйснюeться спроба проаналiзувати аграрну полiтику сучасно! Укра!нсько! держави в контeкстi ii людського чинника, показуються наслiдки аграрних реформ для сощально! сфери укра!нського села. Методолопя. Автор застосовуе наступнi методи: дiалeктичний - у зображeннi суперечливого характеру аграрних реформ; ретроспективний - при визначенш основних еташв аграрних трансформацш в Украшц порiвняльний - для виявлення загального й ввдмшного в агарнiй полiтицi в УРСР i сучаснiй Укра!ш. Науко-ва новизна. Полягае в обгрунтуванш оргашчно! eдностi eкономiчноi' й сощально! политики в аграрнiй сфeрi, використання для цього рiзноманiтних iсторичних джерел. Висновки. При проведенш аграрно! реформи, яка була започаткована на початку 1990- рр. i тривае до нишшнього часу, бралися до уваги лише eкономiчнi чинники. Водночас людський фактор, зокрема, iнтeрeси селянства, попри декларацп й пeрeдвиборчi обвдн-ки полiтикiв, на практицi iгнорувалися. Селянство було усунуте вiд визначення завдань, напрямiв i мeтодiв проведення аграрно! реформи, виступало виключно об'ектом, а не суб'ектом реформ. У цьому значенш методи проведення аграрних реформ в незалежнш i демократичнш Укра!ш мало чи вiдрiзнялися ввд мeтодiв бiльшовицького кeрiвництва. Тож, як показано в статп, й наслвдки аграрно! реформи можуть бути не менш небезпечними для укра!нських селян. Селяни назавжди втратять землю й перетворяться на наймипв на тш зeмлi, яку успадкували вiд пройдешшх поколiнь. Здiйснюючи масштабну реформу аграрно! сфери, не можна допустити, щоб село, земля, сiльськe господарство опинилися в руках олтарх1в. Правила продажу i купiвлi зeмлi мають бути такими, щоб головною особою на зeмлi залишався укра!нський селянин.
Ключовi слова: селяни, колгоспно-радгоспна система, бюрократ, благоустрiй, соцiальна сфера, аг-рарна реформа, оренда, КСП, пай, господар, власшсть, кутвля-продаж зeмлi..
Актуальнiсть
Сшьське господарство завжди буде являти собою синтез виробничих, бюлопчних i соща-льно-демограф1чних процес1в. Розр1зняючи дв1 сустльш тдсистеми — промислово-мюьку й аграрно-сшьську,— необхщно виходити з того, що сшьська шдсистема мае первинний характер. Причому поняття первинносп означае не тшьки очевидний факт первородства села, на-родження мюта в сшьському лош, але й вико-нання селом сво!х важливих ¡манентних функцш: забезпечення людей продуктами хар-чування, промислового виробництва сирови-ною; захист екологи мюта вщ руйнування промисловютю; амортизащю наслщюв демограф1чних спад1в для промисловосп; вщтворення культурних, побутових i мораль-них традицш, вдосконалення генофонду мюького населення й ус1е! наци. Укра!нське село було i поки що залишаеться осередком,
сховищем генофонду наци, а укра!нський селянин — втшенням нацюнального характеру.
Трансформуючи здобутки цившзаци у вшами встояне життя-буття, село з його етно-генними та природними умовами мае залиша-тися селом, щоб виконувати свою найважлившу функщю — берегти для нащадюв нашу нацюнальну щентичнють. Ще у XVIII ст. Ж.-Ж. Руссо писав: «Мюта — це пучина людського роду. В декшька поколшь раси гинуть або вироджуються; вони потребують оновлення, а це оновлення завжди дае село» [23, с.53].
Вщтак проблеми розвитку села, аграрно! сфери, економши, ютори й розвитку селянських завжди перебуватимуть у центр! уваги суспшьствознавщв: економют1в, юториюв, фшософ1в, полгтолопв. Актуальшсть проблеми трансформацш сощально-економ1чних
вщносин в аграрнш сфер1 обумовила появу значно! кшькосп вщповщних наукових i публщистичних роб1т, передуем економ1чного
xapaктepy. Зoкpeмa, rpyнтoвний aнaлiз питань зeмeльнoï peфopми здiйcнeнo Л. ^ватов^ким, П. Сaблyкoм, А. Тpeтякoм, М. Фeдopoвим та iн. пpoвiдними yкpaïнcькими вчeними-
aгpapникaми [1, 11, 12, 13, 21, 22, 24, 29]. Бшьшють наутовщв дають загагом пoзитивнy oцiнкy aгpapним peфopмaм, а якщo й пoкaзyють нeгaтивнi мoмeнти, тo, як пpaвилo, пoв'язyють ïx з нeдocтaтньoю пocлiдoвнicтю peфopм. 3o^ peмa, на думку, Н. C^pcbrai', знaчниx eкoнoмiчниx i пcиxoлoгiчниx втpaт пpи пpoвeдeннi aгpapнoï peфopми вдaлocя б уник-нути, якби ж бyлo пpoмiжниx ïï eтaпiв (пepeдa-ча зeмлi в кoлeктивнy влacнicть, видача зe-мeльниx cepтифiкaтiв), як лишe cпoвiльнили peфopмy [25].
Виклад ocHoBHoro матер1алу
Вiдпoвiднo дo oднoгo з xибниx пocтyлaтiв вyльгapнoгo мapкcизмy ceлo мае вiдiгpaвaти дpyгopяднy, пiдпopядкoвaнy poль пo вiднoшeнню дo мюта. Сaмe на цьoмy пoлoжeннi й бaзyвaлacя coцiaльнo-aгpapнa пoлiтикa в кoлишньoмy СРСР, дe кoмпapтiйнa бюpoкpaтiя пpoвoдилa пoлiтикy oбкpaдaння ceлa, викopиcтoвyвaлa ceлo як cвoepiдниx дoнopiв фopмyвaння бюджeтниx нaдxoджeнь, бyдiвництвa мicт, пpoвeдeння толпики iндycтpiaлiзaцiï, cтвopeння вiйcькoвo-пpoмиcлoвoгo кoмплeкcy тoщo. За cлoвaми го-пyляpнoгo у 1980-тi pp. pociйcькoгo публщиста I. Вacильeвa, кoмпapтiйнa нoмeнклaтypa ж тiльки oпyтyвaлa кoлгocпи тeнeтaми rncrpy^rn, вкaзiвoк, пocтaнoв, aлe й вщб^ала в ниx cтiльки пpибyткy, ^льки вважала за пoтpiбнe. Кoли ж тим caмим дoвoдилa кoлгocпи дo пoвнoгo poзвaлy, тo пpocтo пepeймeнoвyвaлa ïx у дepжaвнi пiдпpиeмcтвa - paдгocпи [ 2].
Вважаючи ceлян вимиpaючим клacoм, щo витонуе пiдпopядкoвaнy дpyгopяднy poль пo вiднoшeнню дo «пpoвiднoï cили paдянcькoгo cycпiльcтвa" - poбiтничoгo клacy, кoмyнicтичнa бюpoкpaтiя (нoмeнклaтypa) вoлiлa бачити ïx aгpapними poбiтникaми, щo здaтнi викoнyвaти в тexнoлoгiчнoмy пpoцeci лишe oкpeмi o^pa^f. Оcoбиcтe ceлянcькe гocпoдapcтвo poзглядaлocя як «пiдcoбнe», як тaкe, щo мае тимчашвий xa-paктep у зв'язку з «тимчашвими пpoдoвoльчи-
ми тpyднoщaми». Ймoвipнo, на думку кoмпapтiйниx пpaвитeлiв, caмocтiйнi гocпoдapi на влacнiй зeмлi мoгли нecти пoтeнцiйнy зaгpo-зу юнуванню aдмiнicтpaтивнo-кoмaнднoï œc-тeми i тoтaлiтapнoгo peжимy.
Вiдмiннocтi мiж мютом i ceлoм мycили зникнути говшего й ocтaтoчнo. Пiд гacлoм ycyнeння cyттeвиx вiдмiннocтeй мiж мicтoм i ceлoм у СРСР, зoкpeмa, poбилиcя cпpoби œpe-твopити ceлa на блaгoycтpoeнi ceлищa «мicькoгo типу», ane, влacнo кажучи, з'являлиcя лишe пapoдiï на мicтa. У ciльcькoмy бyдiвництвi кoпiювaлocя мicькe планування. Оxoплeнe peфopмaтopcькoю лиxoмaнкoю пapтiйнe кepiвництвo кpaïни oгoлocилo бiльшicть ciл нeпepcпeктивними i зaxoдилocя нищити мepeжy ciльcькиx пoceлeнь, щo отлала-cя впpoдoвж бaгaтьox вшв. Будучи на cлoвax палкими ^жильниками мaтepiaлicтичнoï дiaлeктики, кoмпapтiйнi iдeoлoги виявилжя нecпpoмoжними ycвiдoмити, щo пpoтиpiччя мiж мicтoм i ceлoм е пpиpoдними й кopиcними для фyнкцioнyвaння cy^^^ro opгaнiзмy, тoбтo е дiaлeктичними, а тому ïx стад нe ycyвa-ти, а poзв'язyвaти.
Пoзa cyмнiвoм, пeвнi пoзитивнi зpyшeння в coцiaльнo-кyльтypнoмy poзвиткy ceлa вiдбyлиcя. Однак дepжaвa, пoпpи вci зaxoди i готуги щoдo coцiaльнoï пepeбyдoви ceлa i пiдвищeння життeвoгo piвня йoгo житeлiв, так i нe cпpoмoглacя пoдoлaти вiдcтaвaння ceлa вiд мicтa за piвнeм кoмфopтнocтi й пpивaбливocтi. Сшь^^ нaceлeння, ocoбливo мoлoдь, в гошу-кax кpaщиx yмoв життя пpaгнyлo пepeбpaтиcя дo мicтa. Кoлгocпнe ceлo пoчaлo вимиpaти. З цьoгo пpивoдy oдин з кoлгocпниx кepiвникiв з Хapкiвcькoï oблacтi у cвoeмy вистуш на oблacнiй кoнфepeнцiï КПУ виcлoвивcя наступ-ним чинoм: «Ми багато poкiв жили пiд гacлoм ш^ання гpaнeй мiж мicтoм i ceлoм. Щo ж мaeмo? Сeлo ст^ли, а гpaнi збiльшилиcя» [20].
Очeвиднo, в нaвeдeнiй зaявi е paцioнaльнo зepнo. Aлe е й тpoxи пepeбiльшeння. Як вiдoмo, вce ^знает^я в пopiвняннi. На жаль, x^rn coцiaльнa пoлiтикa щoдo ceлa ж тiльки нe ^и-пинилacя п^ля кpaxy тoтaлiтapнoï cиcтeми, aлe й набула бшьш нeбeзпeчниx фopм в yмoвax Укpaïнcькoï дepжaви. Спiльнe в гол^ищ o6ox влад - i кoлишньoï кoмyнicтичнoï, й нинiшньoï
oлiгapxiчнoï - вiдcтopoнeння вiд фopмyвaння aгpapнoï пoлiтики нapoдy, телян, якi виcтyпaли лишe oб'eктoм eкoнoмiчниx peфopм. Рaнiшe cyб'eктoм aгpapнoï голггики бyлa мapгiнaльнa кoмпapтiйнa бюpoкpaтiя, нoмeнклaтypa, нинi -мapгiнaльнa oлiгapxiя з ïï aгeнтaми y влaдi. Ce-лянин, як i paнiшe, змyшeний пpиcтocoвyвaтиcя дo тиx пopядкiв i пpaвил, якi вcтaнoвилa влaдa нинiшньoгo пaнiвнoгo клacy. Рiзниця в iншoмy - paнiшe влaдa бyлa щиpo пepeкoнaнa в тoмy, щo дie зapaди пoкpaщeння yмoв життя та ceлi, тoбтo в iм'я теля^ьтого блaгa. Hинi пpo тaкe тавт нe йдeтьcя.
Вiд caмoгo пoчaткy aгpapниx peфopм, щo вiдбyвaютьcя в Укpaïнcькiй дepжaвi, ceлy бyлo нaв'язaнe pyйнyвaння кoлгocпнo-paдгocпнoï cиcтeми opгaнiзaцiï ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa, якa, пoпpи cвoï нeдoлiки й вaжкy бioгpaфiю, бyлa вpeштi-peшт пpийнятa ceлoм, пepeтвopилacя нa opгaнiчнy cклaдoвy чacтинy ceлянcькoгo ycтpoю життя. ^л^тта cпpямoвaнicть нинiшньoï aгpapнoï гол^ики в Укpaïнi - ocтaтoчнa лiквiдaцiя кoлeктивнoгo гocпoдapювaння, якe yocoблювaлo cпaдщинy coцiaлicтичнoгo coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo укта-ду. Одтак нa пpaктицi ця пoлiтикa зaвдaлa нищiвнoгo yдapy нe тiльки го ciльcькiй eкoнoмiцi, aлe й го теля^ьтому cпocoбy життя, «ceлянcькoмy cвiтy».
Узявши нa oзбpoeння лiбepaльнy iдeoлoгiю, нинiшня yкpaïнcькa «eлiтa», тaк caMo як i cтapa кoмпapтiйнa нoмeнклaтypa, виявилa у cвoïй пpaктичнiй дiяльнocтi й вoлюнтapизм i дoгмa-тизм, щo, втiм, e цiлкoм пpиpoдним, aджe пepcoнaлiï в бiльшocтi зaлишилиcя тi ж caмi. Пpи peфopмyвaннi aгpapнoï cфepи нe бpaвcя дo yвaги тoй фaкт, щo кoлгocпнo-paдгocпнa cro-тeмa, якa opгaнiчнo дoпoвнювaлacя пpиcaдиб-ним гocпoдapcтвoм ciльcькиx мeшкaнцiв, бiльш-мeнш зaбeзпeчyвaлa мicтo
ciльcькoгocпoдapcькoю пpoдyкцieю, cтвopювa-лa пeвнi coцiaльнi raparnii' ciльcьким житeлям, нapoщyвaлa пpoдyктивнicть a^aproi' пpaцi то-щo. Вoнa пocтyпoвo пpиcтocoвyвaлacя дo мeнтaлiтeтy ceлянинa i, як вд нe дивнo, CTura вpeштi-peшт влaштoвyвaти бiльшicть ceлян. Влacнo кaжyчи, в кoлгocпax вiдбyлacя cвoepiднa peiнкapнaцiя oбщиннoгo ceлянcькoгo yклaдy, який мaв дaвнi кopiння й був зpyйнoвa-
ний cтoлипiнcькoю aгpapнoю peфopмoю. ^л-гocпи були нe тшьки eкoнoмiчними, aлe й coцiaльними iнcтитyтaми. Вoни aктивнo буду-вaли й yтpимyвaли oб'eкти coцiaльнo-кyльтypнoï cфepи: шляxи, клуби, кiнoтeaтpи, шкoли, дитячi дoшкiльнi зaклaди, фeльдшepcь-кo-aкyшepcькi пункти тoщo. Ha кoлгocпax тpи-мaлacя вcя coцiaльнa iнфpacтpyктypa ceлa. Aлe кoли пpийшoв пpивaтний бiзнec, гому, 3a ого-вaми гoлoви пapлaмeнтcькoгo кoмiтeтy з питaнь aгpapнoï гол^ики Г. Кaлeтникa, цe cтaлo нeцiкaвo [14, c.2].
У 1930-тi pp. ceлянcтвo пocтpaждaлo вiд пpимycoвoï кoлeктивiзaцiï, якa, як вiдoмo, мaлa тpaгiчнi нacлiдки, зoкpeмa гoлoд 1932-1933 pp. У 1990-т pp. тaкa ж пpимycoвa, нaв'язaнa нaцioнaльнoю «дeмoкpaтичнoю» бюpoкpaтieю лiквiдaцiя кoлгocпiв пpизвeлa нe тшьки дo py^ нyвaння вeликoгo aipaproro виpoбництвa, aлe й нaлaгoджeнoгo cпocoбy життя-буття й пoгipшeння мaтepiaльнoгo cтaнoвищa, мopaль-нoгo caмoпoчyття бiльшocтi телян. Ha жaль, цeй acпeкт зoвciм нe бepeтьcя дo yвaги iдeoлoгaми aгpapнoï peфopми.
Cxeмa й пocлiдoвнicть нинiшньoгo peфop-мyвaння aгpapнoï cфepи, як визнaчилa диpeктop coцiaльниx пpoгpaм Цeнтpy iм. О. Рaзyмкoвa Л. Шaнгiнa [30], були тaкими. Cпoчaткy в 1992 p. були лiквiдoвaнi кoлгocпи й paдгocпи, зaмicть якиx були cтвopeнi нeдepжaвнi кoлeктивнi ciльгocппiдпpиeмcтвa (КСП). У 1994-1995 pp. були видат пpeзидeнтcькi yкaзи, згiднo з якими зeмлi вiддaвaлиcя ocoбиcтo телятам. Зoкpeмa, вiдпoвiднo дo Укaзy Пpeзидeнтa Укpaïни «npo нeвiдклaднi зaxoди щoдo пpиcкopeння зeмeльнoï peфopми у cфepi
ciльcькoгocпoдapcькoгo виpoбництвa» вiд 10 лиcтoпaдa 1994 p. був пpoвeдeний годи rope-дaниx у кoлeктивнy влacнicть зeмeль нa зeмeльнi чacтки (rnï) бeз видiлeння ïx нaтypoю (та мicцeвocтi). Ceлянaм були видaнi вщговщш cepтифiкaти нa пpaвo пpивaтнoï влacнocтi нa зeмeльнi чacтки (пaï) iз зaзнaчeнням у ниx poзмipy в yмoвниx кaдacтpoвиx гeктapax, a тa-кoж у вapтicнoмy виpaзi.
Пpиpoднo, щo бiльшicть ceлян, якi виxoвaннi нa coцiaлicтичнoмy пpинципi «Bce вoкpyг кoлxoзнoe, вce вoкpyг мoe!», були зoвciм нe oбiзнaнi в говж eкoнoмiчниx
вiднocинax. Вoни, зoкpeмa, нe знали, щo poбити з цими cepтифiкaтaми, нe 6ули вxoжi в так зваш влaднi кopидopи, гогаш уявляли co6i cпpaвж-ню вapтicть зeмлi. Влада гeть нe пiклyвaлacя пpo вiдпoвiднy poз'яcнювaльнy poбoтy. Мoжнa пpипycтити, щo цe бyлo зpoблeнo нaвмиcнo, зapaди фopмyвaння на ceлi вepcтви так звaниx eфeктивниx влаетиюв, якi мали виcтyпити в poлi coцiaльнoï oпopи влади й нoвoгo cycпiльнoгo ладу.
Дexтo з ^лян cкopиcтaвcя мoжливicтю ^o-дати cepтифiкaти. Кoли в cepeдинi 1990-x pp. був дoзвoлeний пpoдaж cepтифiкaтiв, ïx, як пpaвилo, ceляни пpoдaли за бeзцiнь: пpи нopмaтивнiй oцiнцi oднoгo гeктapa зeмлi в 8,7 тж. гpн., цi гeктapи зазвичай отупая^я пo 100200 гpн.; зeмлi нaвкoлo вeликиx мicт пpoдaвa-лдая дopoжчe, aлe й тут ^ляни явнo пpoдeшe-вили. Так, y ceлi Кoзapoвичi, щo 30 км вщ Киева, в 1990-x pp. зeмeльнi па1', кoжний близь-то 2-x гeктapiв, житeлi пpoдaвaли го 5 тиc. гpн., з 2000 p., толи двi тpeтини па1'в бyлo вжe npo-дaнo, за вдй пай ceлянaм cтaли пpoпoнyвaти 100 тиc. гpн. [28, c.11]. Чepeз пoдiбнi випадки в ciчнi 2001 p. був пpийнятий Затон Укpaïни «npo yгoди щoдo вiдчyжeння зeмeльнoï дoлi (паю)», за яким кyпiвля-пpoдaж cepтифiкaтiв зaбopoнялocя. Дoзвoлялocь тшьки пepeдaчa паю в cпaдщинy. Затон мав дiяти дo пpийняття нoвoгo Зeмeльнoгo кoдeкcy (жoвтeнь 2001 p.), are дiе вiн дoci чepeз мopaтopiй на кутвлю-пpoдaж зeмлi.
Мaйжe oднoчacнo бyлo виpiшeнo poздaти й мaйнo КСП, aлe вд тeж нe зpoбилo ceлян бшьш зaмoжними. Пoки дepжaвa визнaчaлacя з тим, як годшити кoлeктивнy влacнicть, пpo яку, дo peчi, нiчoгo нe cкaзaнo в Кoнcтитyцiï У^аши 1996 p., з'яcoвyвaлocя, щo дшити, влacнo кажу-чи, вжe жмае щo. Зaлишилocя в нaявнocтi фак-тичнo тiльки 23% бaлaнcoвoï вapтocтi майна КСП. У кpaщoмy випадку ceлянин мiг oтpимa-ти нaпiвзpyйнoвaнi гocпoдapcькi бyдiвлi та poз-биту тexнiкy. Як виявилocя, бiльшicть акцш, зeмлi, тexнiки, кoлгocпнoгo майна тoщo oпини-лocя в pyкax кoлишнix гoлiв кoлгocпiв, гoлiв ciльpaд, iншoï ciльcькoï вepxiвки, як цe, на-пpиклaд, вiдбyлocя в Сeлi Пyгaчiвцi Умажьто-гo paйoнy Чepкacькoï oблacтi. За cлoвaми ceлян, кoли вoни гoлocyвaли за нoвy фopмy гocпoдa-
pювaння, тo й пoдyмaти ж мoгли, щo нoвocпe-чeнoмy «eфeктивнoмy влаетику» дocтaнeтьcя 51 пpoцeнт акцш, а iншi 49% aкцiй вoни вiддaдyть йoмy за дoдaткoвoю yгoдoю y «roc-пoдapcькe вщання» cтpoкoм на 50 poкiв. «Ти ба, який дoвгoжитeль. - дивyвaлиcя c№cbra жiнoчки. - Зapaз йoмy 45, то ад вiн щe й y 95 po^ збиpaетьcя нами гоганяти?» [7].
Для тoгo, щoб зpoзyмiти, чoмy пepeвaжнa бiльшicть телян yнacлiдoк oзнaчeниx peфopм нe стали гocпoдapями, cлiд взяти дo уваги пpинaймнi тpи oбcтaвини. Пo-пepшe, poздaчa зeмлi вiдбyвaлacя вжe пicля того, як нaceлeння, зoкpeмa ciльcькe, втpaтилo чepeз iнфляцiю й кpax Дepжбaнкy вci cвoï зaoщaджeння. no-дpyгe, пoпpи дeклapaцiï пpo нeoбxiднicть вста-нoвлeння eквiвaлeнтнoгo тoвapooбмiнy мiж мютом i ceлoм, пpoтягoм 1991-2001 pp. щни на пpoмиcлoвi тoвapи зpocли в 17-20 paзiв, а на ciльгocппpoдyкцiю - мeншe, нiж y шють. ^и-чoмy нaйбiльш витокими тeмпaми зpocтaли цiни на пальж й дoбpивa, бeз чoгo вecти cyчac-нe гocпoдapcтвo бyлo нeмoжливo. Пo-тpeте, aгpapнa peфopмa пpoвoдилacя в yмoвax aбcoлютнoï юpидичнoï нeпiдгoтoвлeнocтi ^лян дo цьoгo. Пepeciчнoмy ceлянинy важто бyлo poзiбpaтиcя в юpидичниx тoнкoщax oфopмлeн-ня пpaвa влacнocтi на зeмлю. Якщo ceлянин виявив бажання caмocтiйнo oбpoбляти зeмлю, тo вш зycтpiчaе на cвoемy шляxy цшу cиcтeмy пepeшкoд. «Влада, - peмcтвyвaли ceляни, -cтвopилa тaкi затони, в якиx poзiбpaтиcя пpocтo нeмoжливo. Один зaкoн cyпepeчить дpyгoмy, ви^ивляе тpeтiй, звoдить нaнiвeць чeтвepтий»
[17]. .
Бшьшють ceлян, щo виявилжя нe в змoзi oбpoбляти зeмлю влacними cилaми, aлe й вoд-нoчac нe cxoтiли ocтaтoчнo втpaтити зeмлю, вiддaли ïï в opeндy. Чacткoвo вiддaли oднoceль-цям, а здeбiльшoгo - cтopoннiм ocoбaм. У peзyльтaтi бyлo здaнo в ope^4y 90% opнoï зeмлi. Пpичoмy лишe 5% зeмлi була opeндoвaнa фepмepaми, в тoй чac як 95% дocтaлacя piзним фipмaм, кoмпaнiям та piзним ocoбaм, якi дo ^oro нiкoли нe зaймaлиcя ciльcьким гocпoдap-cтвoм. Здeбiльшoгo вoни збaгaтилиcя на фiнaнcoвиx i гaзoвиx aфepax, на пepeпpoдaжi pociйcькoгo «вoнючoгo», за виcлoвoм В. Ющeнкa, газу. За дeякими cвiдчeннями, на
початок 2012 р. в Укра!ш було 30 латифундиспв, як володши не менше шж 600 тис. га земл1. А деяю мали й мшьйон [30].
У ЗМ1 з'явилося чимало публшацш, яю свщчать про те, що селяни абсолютно безправш перед орендарями, яких шдтримували, а точшше «кришували» владш структури. Як це, наприклад, було в сел1 Вшьниця Чут1вського району Полтавсько! область У 2000 р. тут шсля розпаювання земл1 та розподшу майна утворили приватне шдприемство «Вшьницьке». Проте кер1вник шдприемства, колишнш вщповщальний чиновник, не розрахувався з людьми ш щодо зароб1тно! плати, ш за земельний пай. Для себе ж вщкрив магазин, у якому торгувала його дружина. А товар завозив транспортом, який був майном односельщв. Люди неодноразово скаржилися в р1зш шстанци, але безрезультатно. У 2003 р. кер1вництво зробило «Вшьницьке» банкрутом. Заборгували за земельш па! 382 грн. 1 147 тис. грн.. заробггно! плати. По грош1 та майно вщсилали селян до так званого лшвщатора, який проживав у Киевг Для себе ж колишнш кер1вник шдприемства створив шше шдприемство шд назвою «Свгганок». Люди залякаш, боялися сказати щось проти нього.
Под1бна ситуащя виникла й у с. Попове Но-восанжарського району. У своему лисп до районного прокурора з приводу розкраденого, роз-проданого майна, що був !хньою власшстю, вони навели десятки приклад1в злочинно! поведшки кер1вника приватного
сшьгоспшдприемства «Промшь», куди вони мали необережшсть здати в оренду свое майно та землю, а в результат не отримали ш плати за землю, ш майна, ш грошей за нього. Причому мова йшла про майно на загальну суму 1 мшьйон 92 тисяч1 грн. Заявники до прокурора послалися на ршення сеси сшьради, яка шдтримала !'хш вимоги. А вщ прокурора одержали вщписку [26]. Численш факти свщчать про те, що владш структури фактично залиша-ли селян сам на сам з нечесними й спритними дшками й корумпованими чиновниками. Об1цянки, що час вщ часу робила центральна влада щодо урегулювання плати за користу-вання землею, залишаються общянками.
Орендар1 визначають розм1р оплати за землю на власний розсуд, розплачуються з власника-ми земл1 зерном. За даними Держземагенства, у 2012 р. нормативна орендна плата за 1 га орно! земл1 становила близько 300 грн. При цьому в Сврош оренда 1 га земл1 становить близько 300 евро. Тобто орендна плата пор1вняно з Свропою вщр1зняеться мшмум у 11 (а то й у 15) раз1в, I це без урахування набагато кращо! якосп укра!нско! земль Певна р1ч, р1вень житя в нас е нижчим, { це зумовлюе заниження вартосп оренди. Однак розрив у ВВП на душу населення з урахуванням паритету купивельно! спроможност м1ж Укра!ною та €С становить 4,9 раза (6,7 тис. дол. проти 32,7 тис.). Отже, нав1ть з урахуванням р1знищ ВВП, але без урахування якосп укра!нсько! земл1, цша !! все одно виявляеться заниженою мшмум у 2,2 раза. Запровадили шбито ринков1 вщносини, але плата за па! шяк не вщповщае ринковш вартост земл1 [18, с.4].
Природно, що певна невизначешсть з правами на земельну власшсть та перспективами подальших земельних трансформацш не могла задовольнити великих латифундиспв, яю добро розумши, що земля е головною цшшстю в Укра!ш й прагнули бшьшого - отримати землю назавжди. Адже велика 1 по сут безцшна власшсть була отримана ними у вельми сумшвний з морально!, та й право! точки зору спошб, а тому вона потребувала повно! й остаточно! лептим1зацп. Кр1м того, майже вся шша, колись загальнонародна власшсть, у тому числ1 земля у великих { малих мютах, уже була рашше подшена м1ж тими, кого у свш час вщомий радянський поет С. Маршак, визначав, як «владелец заводов, газет, пароходов». Була, до реч1, подшена у виробничих колективах шляхом акцюнування, але невдовз1 опинилася у нишшшх ол1гарх1в, як спочатку за безщнь скупили щ акцп у роб1тниюв, переконавши !х, що акци шчого не коштують, а пот1м, протягом «лихих» 1990-х передшили меж собою. На цьому тл1 десятки тисяч гектар1в земель, що залишилися, очевидно, не дають спокшно спа-ти аграрним магнатам.
З шшого боку, вщсутшсть справжнього господаря на земл1 не найкращим чином впливала на дбайливе господарювання. Орендар1,
здeбiльшoгo вeликi aгpoxoлдiнгi, нe зaцiкaвлeнi в тoмy, щoб вкладати дocтaтнi кoшти в зeмлю, вoни пpoдoвжyють зacтocoвyвaти мapoдepcькi пo cyri мeтoди, якi cпycтoшyють пoтeнцiaл зeмлi. Вoни бeзкoнтpoльнo зaciвaють зeмлю paпcoм, coняшникoм, coeю, якi ocoбливo c^c-тoшyють зeмлю, змeншyючи гyмyc, а го^м peaлiзyють пpoдyкцiю на pинкax Gвpocoюзy.
Очeвиднo, зeмля пoтpeбye cпpaвжньoгo, дбaйливoгo, люблячoгo ïï гocпoдapя. He ^^o-да e дaнникoм людини, а навпаки. Тoмy людина муетть дoгoджaти пpиpoдi, дoклaдaти cвoïx зу-cиль нe в бeзпocepeднe oтpимaння xapчiв чи cиpoвини, а в пiдтpимaння пpиpoди, зoкpeмa зeмлi, в нaлeжнoмy cтaнi. Сама людина e ^o-дyктoм пpиpoди.
Сaмe така iepapxiя icнyвaлa вiд чaciв виник-нeння людини. Вoнa зaбeзпeчyвaлa гapмoнiю вiднocин людини з зeмлeю, пiдвищeння poдючocтi зeмлi. Зeмля, за cлoвaми pociйcькoгo пpocвiтитeля XVIII cт. С. G. Дecницькoгo, вва-жaлacя «^щью дoлгoвeчнeйшeю и пpизвoдя-щeю бoльшoe пpиcтpacтиe и oжидaниe к oвлa-дeнию и yпoтpeблeнию» [6, c.283]. У зeмлi зав-жди був гocпoдap, який викopиcтoвyвaв зна-pяддя пpaцi, щo нe pyйнyвaлo зeмлю, дoпoмa-гaлo poзкpити ш cвiй пoтeнцiaл. Зeмля в yявлeннi людини була «зeмлeю-мaтiнкoю», «зeмлeю-гoдyвaльницeю».
Тaкe cтaвлeння дo зeмлi вcix пpoйдeшнix готолшь yкpaïнцiв зaбeзпeчyвaлo пocтiйнe пiдвищeння poдючocтi нaшoï зeмлi, яка cьoгoднi e гoлoвним бaгaтcтвoм нaшoгo нapoдy. Пo-пepшe, Укpaïнa мae мaйжe 40% cвiтoвиx чopнoзeмiв. Сepeд тиx кpaïн, щo вoлoдiють чopнoзeмaми, в жoднiй, ^м Укpaïни i Pociï, нeмae такж yнiкaльниx чopнoзeмiв, якi мicтять на opнoмy гopизoнтi 8% opгaнiчнoï peчoвини, а пoтyжнicть гyмycнoгo гopизoнтy - дo 80 cм [4]. no дpyгe, на пiвднi Укpaïни - ^альт yмoви для виpoщyвaння кicтoчкoвиx - вишнi, чepeшнi, aбpикociв, ropOT^, а тaкoж яблук i ^уш. Тiльки вiд caдiв, нaлaгoдивши виpoбниц-твo, мoжнa oтpимyвaти мiльяpднi ^ибутки. Пo-тpeтe, ciльcькoгocпoдapcькa пpoдyкцiя в rnc бiльш якicнa й знaчнo дeшeвшe, нiж на Зaxoдi. [32, c. 37]. На жаль, маючи тате бaгaтcтвo, Укpaïнa пociдae, за даними мiжнapoдниx eкcпepтiв, за якicтю пpoдoвoльчoï бeзпeки лишe
47 мicцe cepeд 107 кpaïн. Iндeкc цieï бeзпeки у нac cтaнoвить 59 пункти, в той чac як в Gвpoпi - 70, у США - 87,2 пункти [9, c.8].
Сxeмa нинiшньoгo вiтчизнянoгo aгpapнoгo виpoбництвa вeльми пpocтa, aлe в нашж yмo-вax нaдпpибyткoвa: пociяв-виpocлo-пpoдaв. Кopми пpoдaютьcя за кopдoн, а вiтчизнянe тва-pинництвo лeдь-лeдь виживae за paxyнoк мiзepниx дoтaцiй. Спpaвa в там, щo aгpoxoлдiнгaм нe мae ceнcy зaймaтиcя poзвит-кoм АПК, зoкpeмa твapинництвoм, ocкiльки цe бшьш зaтpaтний i тpyдoмicткiй ceктop з ж таким вжe швидким oбiгoм кaпiтaлy. Тим бiльшe, щo вoлoдapi aгpoxoлдiнгiв нe вiдчyвaють, щo зeмля знaxoдитьcя в ïxнiй говнш влacнocтi. Кpiм тoгo, виpicши iз cпeкyлятивнoгo кaпiтaлy, нoвi зeмeльнi магнати ж люблять зeмлю, як ceляни-xлiбopoби. Вiдтaк кpaïнa мycить пocтiйнo нapoщyвaти eкcпopт м'яcoмoлoчнoï пpoдyкцiï. Зoкpeмa, ввiз cвинини в 2012 p. зpic у нашу кpaïнy пopiвнянo з 2010 p. у 2,4 paзи [16, c.4]. Вoднoчac в Укpaïнi зaлишaeтьcя вce мeншe pecypciв, щoб poзвивaти тpaдицiйнi гaлyзi ciльcькoгo гocпoдapcтвa.
Вpeмeнщикaм, якими e opeндapi, нeмae нiякoгo peзoнy пiклyвaтиcя й npo coцiaльнy cфepy ceлa - бyдiвництвo шкiл, дopiг, фeльд-шepcькo-aкyшepcькиx пунктав, клyбiв, iншoï ciльcькoï iнфpacтpyктypи. Гoлoвнe для ниx -швидкий ^ибуток. Як нacлiдoк, ocтaннiми po-ками в у^аш^тому ceлi нe тальки пpaктичнo пoвнicтю пpипинилocя coцiaльнe бyдiвництвo, aлe й швидкими тeмпaми ^e pyйнyвaння тoгo, щo бyлo пoбyдoвaнo в paдянcькi чacи. Вжe ^а^тич^ зникли ciльcький cпopт i ^ль^ка xyдoжня caмoдiяльнicть, якi кoлиcь дали ^arni cтiльки тaлaнтiв, вiдoмиx iмeн. npo цi чacи, дo peчi, ceляни згадують з нocтaльгieю. Якщo paнiшe, coцiaльнa пoлiтикa на тел^ як бyлo œa-зaнo вищe, була пoмилкoвoю, тo cьoгoднi вoнa зaгaлoм вiдcyтня. Отaкi «cлaвниx ^ададв вe-ликиx пpaвнyки пoгaнi», як називав пoдiбниx ocí6 Т. Шeвчeнкo в пoeмi «I мepтвим, i живим ...» [31, c.268]. У^аша й yкpaïнcькa зeмля пoтpiбнi 1'м лишe для ocoбиcтoгo збaгaчeння.
Hинiшнe мaтepiaльнe й мopaльнe cтaнoвищe бiльшocтi ceлян e кpaй важким. Сepeдня зap-плата пpaцiвникiв аль^того гocпoдapcтвa в кpaïнi e нaйнижчoю в Укpaïнi. Зoкpeмa, в 2011
p. вoнa cтaнoвилa 1,8 тиc. гpн. пpoти 3,1 тж. гpн. y cepeдньoмy пo пpoмиcлoвocтi [5]. Вiдпoвiднo, мiзepнoю е й жншя, яку oтpимaють лiтнi люди. Дo тoгo ж ciльcькi житeлi залиши-лиcя мaйжe aбcoлютнo бeзпpaвними пoлiтичнo й eкoнoмiчнo. Вoни дe-фaктo пoзбaвлeнi мoжливocтi caмocтiйнo poзпopяджaтиcя тош-тами в iнтepecax cвoeï гpoмaди. Сaмoвpядyвaн-ня на ceлi, як i гов^ди, е фiкцieю. Кepiвники paйoнiв - гoлoви aдмiнicтpaцiй пpизнaчaютьcя влaдoю, а нe oбиpaютьcя. Сшь^м Ради нe ма-ють тош^в для coцiaльнoгo poзвиткy ceлa, бла-гoycтpoю нaceлeниx пyнктiв. Якщo paнiшe ce-лянин мiг «шукати ^авду» в пapтiйнiй opгaнiзaцiï, тo cьoгoднi за ньoгo зacтyпитиcя пpaктичнo штому.
Життя в ciльcькiй мicцeвocтi втpaтилo будь-якi пepeвaги для людини. He бачачи нiякиx пepcпeктив на тел^ ciльcькi люди, нacaмпepeд мoлoдь, з пoчaткoм eкoнoмiчниx peфopм тачали мacoвo кидати cвoï дoмiвки, щoб пoпoвнити мapгiнaльнi пpoшapки в мicтax. Ознaчeний пpoцec пpoдoвжyeтьcя й дoci. Пpaктичнo вcя ciльcькa мoлoдь, щo oтpимaлa вищу ocвiтy, зaлишaeтьcя в мicтax. У caмиx ceлax здeбiльшoгo зaлишилиcя лишe cтapики та вiдвepтi ayтcaйдepи. Сeлo дeгpaдyвaлo фiзичнo й кyльтypнo. За oфiцiйними даними, за 19912013 pp. чи^льте^ ciльcькoгo нaceлeння в Укpaïнi cкopoтилacя з 16,9 млн. людeй дo 14.2 млн. [35]. Вiдбyвaeтьcя швидкими тeмпaми pyйнyвaння ciльcькoï пoceлeнcькoï мepeжi. Щopiчнo на кapтi кpaïни стае на 18-20 ciл мeн-шe. З 1991 пo 2012 pp. з rapra Укpaïни зниклo близьто 641 ciльcький нaceлeний пункт. Близь-кo 80% з ниx «пoмepли» чepeз piзкe cкopoчeння мicцeвиx житeлiв. Бiльшe вcьoгo ciл за oCT^m дecятилiття нeдopaxyвaлиcя Киïвcькa, ^л-тав^ка, Житoмиpcькa, Сyмcькa, Хapкiвcькa, Чepнiгiвcькa, Одecькa oблacтi. Типoвa кapтинa: Бaлтcький paйoн Одecькoï oблacтi. Щe нe так давш тут бyлo чимaлo cm, у якиx бyлo пo 2 тж. двopiв, бiльшicть бyдинкiв у нж - 12 Х 14 мeтpiв, пpи ниx - ^oCTopi вepaнди, вci будинки пiд шифepoм, шиpoкi вiкнa. Сьoгoднi вoни забит xpecт-нa xpecт дoшкaми. A в бiльшocтi ciл живe дo 200 мeшкaнцiв [19, в7]. Пoдiбнa raprarn в Хapкiвcькiй oблacтi, дe нapaxoвyeтьcя дo 70 ciл, на тepитopiï якиx
пpoживae вiд oднieï дo дeв'яти людeй [15, c.7]. Отжe, якщo на пoчaткy 1990-x pp. бyлo знищe-нe як raac кoлгocпнe ceлянcтвo, тo зapaз ^e нищeння ceлянcтвa зaгaлoм.
Тим ж мeнш виxiд iз cтaнoвищa, щo craa-лocя на ceлi, влада пpoдoвжye бачити лишe в пoдaльшoмy зaпpoвaджeннi pинкoвиx вiднocин у швшму oбcязi. Moвляв, yci пpoблeми poзв'яжe pинoк. Пicля oбpaння пpeзидeнтoм У^аши В. Янyкoвичa, як i дo цьoгo, на дoгoдy фактичним влаетикам зeмлi - вeликим латифундистам був пpoдoвжeний кypc на зaпpoвaд-жeння кyпiвлi-пpoдaжy зeмлi. Втiм, cпpoбa швидкo виpiшити питання пpo дoзвiл на npo-даж зeмлi ж вийшла. Вepxoвнa Рада пpoдoв-жила мopaтopiй на пpoдaж зeмлi ciльгocппpизнaчeння з пoдaчi пpeдcтaвникa пpeзидeнтa в пapлaмeнтi Ю. Mipoшничeнкa. Тiльки з дpyгoï cпpoби в лиcтoпaдi 2012 p. Bep-xoвнa Рада Укpaïни пpиймae вiдпoвiдний зато-нoпpoeкт, який пpoдoвжив мopaтopiй дo 1 шчня 2016 г. [34].
Пpoтe мopaтopiй на пpoдaж зeмлi виклика-ний мае тимчаотвий xapaктep, вiн oбyмoвлeний лишe cyпepeчнocтями у пpaвлячий ««лт», aлe аж нiяк iнтepecaми телян. Як йшлocя вищe, пo cyri дaвнo йдe пpиxoвaнe пpивлacнeння зeмлi нaближeними дo влади ocoбaми. Щe дo ^o-дoвжeння мopaтopiю вдaдi вдaлocя пpийняти дeкiлькa зaкoнoпpoeктiв, нeoбxiдниx для фyнкцioнyвaння pинкy зeмлi. Зoкpeмa, 6 вepec-ня 2012 p. Bepxoвнa Рада Укpaïни пpийнялa затон «npo внeceння змiн у дeякi зaкoнoдaвчi акти щoдo poзмeжyвaння зeмeль дepжaвнoï й кoмyнaльнoï влacнocтi». Biдпoвiднo дo цьoгo зaкoнy, зoкpeмa, cтвopeний Зeмeльний банк, який, на думку бaгaтьox eкoнoмicтiв i пoлiтикiв, бyдe cпpияти збaгaчeнню oлiгapxiв i шзбавить ceлян зacoбiв дo icнyвaння. Moвляв, Зeмeльний банк вiзьмe зeмлю у ^лян за кoпiйки, а гоим пepeдacть ïï пoтpiбним ocoбaм. Бшьшють з якиx - чуж люди ж тшьки на ceлi, aлe й в кpaïнi [36].
Kypc на зaпpoвaджeння кyпiвлi-пpoдaжy зeмлi зaлишaeтьcя нeзмiнним, пoпpи тe, щo бшьшють coцioлoгiчниx oпитyвaнь cвiдчaть: ceляни кaтeгopичнo пpoти пpoдaжy зeмлi np^ ватним ocoбaм. За coцioлoгiчними oпитyвaння-ми, щo були пpoвeдeнi в 2012 p. Цeнтpoм iм.
О. Разумкова, за негайне й без обмежень запро-вадження кушвл1-продажу земл1
сшьськогосподарського призначення вислови-лося тшьки 6% опитаних (серед них 2% - за продаж земл1 шоземцям). Натомють негативне ставлення до продажу земл1 за будь-яких об-ставин засвщчили 40% громадян и, що щкаво, серед жител1в села противниюв виявилося бшьше, шж серед городян: 43% проти 38% вщповщно. Частина громадян (35%) повщомили, що загалом ставляться до кушвль продажу позитивно, але при цьому за умови наявносп двох передумов - тшьки тсля «створення нормативно-правово! бази в повно-му обсяз1 (29%) та формування в Укра!ш широко! верстви заможних громадян (6%). 16% опитаних свою думку не склали. Ще 2% мали свое уявлення щодо реформування, й не знайшли вщповщь серед вар1ант1в, що були !м запропоноваш [30, с.3].
Серед основних аргумент1в проти кушвль продажу земл1 називаються таю.
1. Землю приберуть до рук т1, в кого е грош1, причому велим грош1. Створивши земельний ринок, держава узаконить запровадження в аг-рарну сферу великого б1знесу. Той, хто буде волод1ти землею, той буде диктувати й умови продовольчо! безпеки в Укра!ш й на значнш частит планети.
2. Якщо навпъ вдасться уникнути продажу земл1 шоземцям, це не змшить ситуащю. Адже бшьшють в1тчизняних ол1гарх1в фактично осе-лилися разом з1 сво!ми шм'ями за кордоном, тримають там сво! каттали, навчають сво!х д1тей, при!жджають на свою юторичну батьювщину лише на роботу.
3. Уже двадцять роюв укра!нщ пожинають плоди м1фу про «эфективного власника» в промисловосп. Запровадження земельно! ре-форми в передбачених параметрах загрожуе под1бним результатом - «прихватизацшною» монопол1защею в аграрий сфер1.
4. Здшснюючи масштабну реформу аграрно! сфери, не можна допустити, щоб село, земля, сшьське господарство опинилося в руках ол1гарх1в. Отримання, продажу { кушвл1 земл1 мае бути таким, щоб головною особою на земл1 залишався укра!нський селянин.
5. У свт е кшька трильйошв «вшьних»
фшанс1в, тому е потенцшна небезпека, що укра!нська земля буде скуплена шоземцями. «Вони, за висловом вщомого полгтика О. Мороза, проковтнуть укра!нську землю, навггь не помнивши того» [10, с.82].
Висновки
У статп 5 Конституци Укра!ни визначено, що единим джерелом влади в Укра!ш е народ. Якщо це так, то очевидно, що думку народу, насамперед селянства не можна не враховувати при статочному виршенш питання про запровадження кушвлг-продажу земль В щеальному вар1ант1 слщ провести з цього питання всеукра!нський референдум. Адже, на нашу думку, питання про землю - не менш важливе, чим було питання про державну незалежнють. Власно кажучи, питання про те, кому буде на-лежати укра!нська земля, - це також питання про незалежнють. Кр1м того, навпъ у раз1, якщо бшьшють людей висловиться за дозвш кушвль продажу земл1, це зовс1м не мае стати шдставою для необмеженого, не контрольова-ного й не регульованого державою продажу земл1 р1зним особам. З урахуванням свпового й европейського досвщу стд здшснити наступш запоб1жш заходи. Перше. Встановити певш квал1ф1кацшш вимоги для придбання сшьськогосподарсько! земл1 у власнють, на-приклад, наявнють попереднього досвщу робо-ти в сшьському господарств1. Друге. Заборони-ти або принаймш обмежити продаж земл1 ряду суб'екпв, передуем шоземцям. Трете. Визна-чити максимальний розм1р земельних упдь у приватнш власност1, скаж1мо, до 300-500 га. Четверте. Заборонити перепродаж земл1 впро-довж певного часу тсля !! придбання - 10-12 роюв, як в 1спани та Францп, або 30, як в 1талп. П'яте. Забезпечити особливу роль держави на земельному ринку, як, наприклад, у Франци, Н1меччиш, Угорщиш, де ф1зична або юридична особа не мае права продати землю безпосеред-ньо майбутньому власнику - тшьки спещально вповноваженш держструктур1, яка вже згодом може перепродати землю, якщо буде вважати за потр1бне. Певна р1ч, Означений перелш можна продовжити або видозмшити. Головне тут щоб реформа була проведена в штересах
селянина, хл1бороба й годувальника. Адже, як заповщав М. Грушевський: «Тшьки те буде мщне, що збудуеться на шм (селянств1 - Г.К.), { горе тим теч1ям, париям { зам1рам, котр1 будуть 1ти проти нього - вони осудять себе на животшня або заниканне, коли не роз1б'ються о сей камшь в один гарний день» [3, с.37].
На жаль, дос проведення аграрних реформ в Укра!ш свщчить про те, що штереси селянства ¡гноруються, не беруться до уваги. Селянство також усунуте вщ реформ, виступало й виступае виключно в якосп об'екту, а не суб'екту реформ. У цьому значенш методи проведення аграрних реформ мало чим
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бопра М. Земельна реформа 1 стан форму -вання справжшх господар1в на сел1 / М. Бопра // Землевпорядний вюник. -2008. - № 2. - С. 37-39.
2. Васильев И. Бумеранг / И. Васильев // Правда. - 1988. - 2 окт.
3. Грушевський М. С. На пороз1 ново! Украши: Гадки 1 мри / М.С. Грушевський. - К.: Наук. думка, 1991. - 128 с.
4. Вшенин В. Заботливо уничтожая население, власти принялись за чернозем / В. Вшенин // Лица. - 2004. - 14 апр.
5. Губриенко Р. Продажа земли: как мрачная сказка становится былью / Р. Губриенко // 2000. 2013. - 26 апр. - В2.
6. Десницкий С. Е. Юридическое рассуждение о разных понятиях... // Избр. произв. русских мыслителей второй половины XVIII века С.Е. Десницький. - М.: Госполитиздат, 1952. - С. 268 - 286.
7. Журавель В. Пугач1вський бунт/ В. Журавель // Сшьсьш вюп. - 1998. - 5 с1чня.
8. Косович Б.1. Деяш особливосп розвитку по-реформених земельних вадносин / Б.1. Косович // В1сник ЛДАУ: Землевпорядкування 1 земельний кадастр. - 2003. - №6. - С.153-157.
9. Куренная О. Продовольственный кризис пока откладывается / О.Куренная // Зеркало недели. - 2013. - 30 нояб. - С.8.
10. Мороз О. Про Землю, Конституцш, 1 не тшьки... / О. Мороз. - Ки!в: Товариш, 2000. -126 с.
11. Новаковський Л.Я. Концептуальш основи земельно! реформи 1 проблеми И здшснення /
в1др1зняються по сут1 вщ метод1в бшьшовицького кер1вництва. Одночасно й результата можуть статися не менш шюдливими для самих селян. Вони назавжди втратять землю й перетворяться на наймипв на тш земл1, яку успадкували вщ пройдешшх поколшь.
Здшснюючи масштабну реформу аграрно! сфери, не можна допустити, щоб село, земля, сшьське господарство опинилися в руках ол1гарх1в. Процес продажу { куп1вл1 земл1 мае бути таким, щоб головною особою на земл1 за-лишався укра!нський селянин.
Л. Я. Новаковский // Землевпорядний в1сник.
- 2009. - № 1. - С.3-5.
12. Новаковський Л. Я. Уроки землекористування / Л.Я. Новаковський, 1.С. Будзилович -К.:Урожай, 2002. - 125 с.
13. Новаковський Л.Я. Сощально-економ1чш проблеми сучасного землекористування / Л.Я. Новаковський, М.А.Олещенко. - 2-ге, доп. - К.: Урожай, 2009. - 276 с.
14. Пелех Ю. Пользователи земли должны помочь сельским громадам / Ю. Пелех // Сегодня. - 2012. - 14 сент.
15. Платонов Д. Сельский гамбгг / Д. Платонов // АИФ в Украине. - 2013. - № 25.
16. Платонов Д. Оторвались от земли Д. Платонов // АИФ в Украине. -2013. - № 5.
17. Почему наша богатая земля безнадежно бедствует? // Днепр вечерний. - 2004.- 17 апр.
18. Попов А. Три гектара черноземов по цене киевского квадратного метра / А. Попов // 2000. - 2011. - 16 дек. - В 1, 4
19. Попов. А. Проект закона «О рынке земли»: ожидается вселенский грабеж / А. Попов // 2000. - 2011. - 4 лист. - В7.
20. Практичними справами поглиблювати пере-будову // Сощал1стична Харшвщина. - 1988.
- 18 груд.
21. Розвиток господарських формувань 1 оргашзащя виробництва в аграрнш сфер1 АПК / За ред. М.В. Зубця, П.Т. Саблука, В.Я. Месель-Веселяка. - К.: УААН, 1999. - 296 с.
22. Реформування майнових вщносин у тдприемствах АПК: практ. поаб. / 1н-т аг-рар.екон.УААН; За ред. П.Т. Саблука, Г.М. Шдлюецького. - К.: [б.н.], 2001. - 614 с.. 5.
23. Руссо Ж.-Ж. Эмиль, или о воспитании / Ж.-Ж. Руссо // Пед.соч.: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1981. - Т.1. - 635 с.
24. Саблук П. Т. Розвиток земельных ввдносин в Украш / П.Т. Саблук. - К.: ННЦ «1н-т аграр. екон.», 2006. - 395 с.
25. Скурська Н.М. Реформування земельных вщносин в Украш на рубеж1 ХХ - ХХ1 с. (1991 2006 рр.) / Н.М. Скурська // info-library.com.ua/books-text-10960html.
26. Тополя Н. Полтавщина: мшщя кого береже? / Н. Тополя // Слово Просвгги. - 2004. - 6 травня. - С.3.
27. Третяк А.М. 1стор1я земельних вщносин i землеустрою в Украш: Навч. посiб / А.М. Третяк. - К.: Агр. наука, 2002. - 280 с.
28. Хиляк Д. Спокшно, селянин, земля вже не ваша / Д. Хиляк // Дзеркало тижня. - 2006. -2 груд.
Г. Г. КРИВЧИК1
'Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна ( Днепропетровск), эл. почта [email protected], ORCID 0000-0001-7504-4575
УКРАИНСКИЙ КРЕСТЬЯНИН, КАК ОБЪЕКТ АГРАРНЫХ РЕФОРМ
Цель. В статье делается попытка проанализировать аграрную политику современного Украинского государства в контексте ее человеческого фактора. Показываются последствия аграрных реформ для социальной сфери украинского села. Методология. Автор использует следующие методы: диалектический - в изображении противоречивого характера аграрных реформ; ретроспективный - при определении основных етапов аграрных трансформаций в Украине; сравнительный - для виявления общего иагального й отличного в агарной политике в УССР и современной Украине Научная новизна. Состоит в обосновании органического единства экономической и социальной политик в аграрной сфере, использования для этого разнообразных исторических источников Выводы. При проведении аграрной реформы, которая была начата в начале 1990-х гг. и продолжается до нынешнего времени, принимались во внимание только экономические факторы. В то же время человеческий фактор, в частности, интересы крестьянства, несмотря на декларации и предвыборные обещания политиков, на практике игнорировались. Крестьянство было устранено от определения задач, направлений и методов проведения аграрной реформы, выступало исключительно в качестве объекта, а не субъекта реформ. В этом смысле методы проведения аграрных реформ в независимой и демократической Украше мало чем отличались от методов компартшного руководства. Таким образом, как показано в статье, последствия аграрной реформы также могут быть не менее опасными для украинских крестьян. Крестьяне навсегда потеряют землю и превратятся в батраков на той земле, которую унаследовали от предыдущих поколений. Осуществляя масштабную реформу аграрной сферы, нельзя допустить, чтоб село, земля, сельское хазяйство оказалось в руках олигархов. Правила продажи и покупки земли должны быть такими, чтоб главным действующим лицом на земле оставался украинский крестьянин.
Ключевые слова: крестьяне, колхозно-совхозной система, бюрократия, благоустройство, социальная сфера, аграрная реформа, аренда, КСП, пай, хозяин, собственность, купля-продажа земли..
G. G. KRIVCHIK1
1Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan (Dnipropetrovsk), e-mail [email protected], ORCID 0000-0001-7504-4575
UKRAINIAN PEASANTRY AS AN OBJECT OF AGRARIAN REFORMS
29. Федоров М.М. Економiчнi проблеми земельних вщносин у сшьському господарствi / М.М. Федоров. - Кшв, 1998. - 263 с.
30. Шангина Л. О Земле, или заметки на полях интервью Президента / Л. Шангина // Зеркало недели. - 2012. - №8. - 3 марта.
31. Шевченко Т.Г. I мертвим, i живим... / Т.Г. Шевченко// Кобзар. - К.: Дншро, 1980. - 613 с.
32. Яворский А. США начали коллективизацию. / А. Яворский // Выбор. - 1994. - № 47. - С. 34-39.
33. info-library.com.ua/books-text-10960html.
34. ubr.ua/ukraine-and-world.
35. ru.wikipedia.org/wiki.
36. economics.lb.ua.
The purpose. The article attempts to analyze the agrarian policy of the modern Ukrainian State in the context of its human factor. It demonstrates the effects of agrarian reforms on social sphere of Ukrainian countryside. Methodology. The author uses the following methods: dialectical - in the depiction of the controversial nature of agrarian reforms; retrospective - in determination of the main stages of agrarian transformations in Ukraine; comparative - in revealing common and different features in the agrarian policy of the USSR and modern Ukraine. The scientific novelty is in the substantiation of the natural unity of economic and social policies in agriculture, the use of a variety of historical sources for this purpose. Conclusions. While conducting agrarian reform, started in the early 1990s, and continued up to the present time, only economic factors are taken into consideration. At the same time, human factor, and the interests of the peasantry, in particular, were ignored and not taken into account, despite the declarations and promises of politicians. Peasants were removed from the determination of objectives, directions and methods of the agrarian reform. They acted solely as an object and not the subject of the reform. In this sense, the methods for carrying out agrarian reforms in an independent and democratic Ukraine do not differ much from the methods of the Bolshevik leadership. Thus, as it is shown in the article, the consequences of the agrarian reform can be equally dangerous for Ukrainian peasants. The peasants will lose their land forever and become laborers on the land inherited from previous generations. While carrying out a large-scale reform of the agrarian sector, it mustn't be allowed for oligarchs to take countryside, land and agriculture into their hands. The regulations of sale and purchase of the land must be so that the Ukrainian peasant will remain the main contractor.
Key words: farmers, collective and state farm system, bureaucracy, landscaping, social sphere, agrarian reform, lease, PCB, share, host, property, purchase and sale of land..
REFERENCES
1. Bogira M. Land reform and the formation conditions of the real owners of the village / M. Bogira // Faculty bulletin. - 2008. - № 2. - P. 37-39.
2. Vasiliev I. Boomerang / I. Vasiliev // Pravda. - 1988. - 2 Oct.
3. Hrushevsky M. S. On the cusp of new Ukraine: Ideas and dreams / M. S. Hrushevsky. - K.: Science dumka, 1991. - 128 p.
4. Vilenin V. Carefully wiping the population, the government began to wipe the black earth / V. Vilenin // Person. - 2004. - 14 Apr.
5. Gubrienko R. Land for sale: how grim fairy tale comes true / R. Gubrienko // 2000. - 2013. - 26 Apr. - B 2.
6. Desnitskij S. E. Jurisdiction discrepancy about different notions // Chosen works of Russian philosophers of the 2nd part of XVI
7. Zhuravel V. Pugachev's riot / V. Zhuravel // Silski Visti. - 1998. - 5 Jan.
8. Kosovich B. I. Some features of reformed land / B. I. Kosovich // Bulletin: land management and cadastre. -2003. - № 6. - P. 153-157.
9. Kurennaja O. The food crisis is postponed / O. Kurennaja // Zerkalo nedeli. - 2013. - 30 Nov. - P. 8.
10. Moroz O. About the land, the Constitution, and not only ... / O. Moroz . - Kyiv: Comrade, 2000. - 126 p.
11. Novakovskiy L. Conceptual basis of the land reform and problems of its implementation / L. Novakovskiy //Faculty bulletin. - 2009. - № 1. - P. 3-5.
12. Novakovskij L., Budzilovitch I. Lessons of land use / L. Novakovskiy. - K.: Vintage, 2002. - 125 p.
13. Novakovskiy L. Socio-economic problems of modern land use. - 2nd, ext / L. Novakovskiy. - K.: Vintage, 2009. - 276 p.
14. Pelekh Ju. Land users should help countryside communities / Ju. Pelekh // Today. - 2012. - 14 St.
15. Platonov D. Countryside gambit. To what would lifting of the ban on the sale of agricultural land lead / D. Platonov // AMF in Ukraine. - 2013. - № 25.
16. Platonov D. Broke away from Earth / D. Platonov // AMF in Ukraine. -2013. - № 5.
17. Why our rich land is hopelessly poor? Modern farmer's sad dumas // Evening Dnepr. - 2004. - 17 Apr.
18. Popov A. Three hectares of land for the price of a Kyiv's square meter / A. Popov // 2000. - 2011. - 16 Dec. -B 1, 4
19. Popov. A draft law "About the land market": Planar stealing / A. Popov // 2000. - 2011. - 4 Nov. - B 7.
20. Practical activities to deepen restructuring // Socialist Kharkov. - 1988. - 18 Dec.
21. Development of economic formations and the production organization in the agricultural sector / ed. M. Prong, P. T. Sabluka, V. I. Mesel'-Veselaka. - K.: Science, 1999. - 296 p.
22. Reformation of the property relations in enterprises of the agro-industral complex: practical guidance / Etc.-t licenses financial solutions Center. economic. Scince; By Ed. P. T. Sabluka, G. M. Pidlisec'kogo. - K.: [BN], 2001. - 614 p.
23. Rousseau J.-J. Emile, or about education Rousseau / J.-J. Rousseau // Ped, op. cit.: 2-t. - M: Pedagogy, 1981. -T. 1. - 635 p.
24. Sabluk P. T. Development of land relations in Ukraine Sabluk / P. T. Sabluk. - K.: NSC-t licenses financial solutions Center. economic, 2006. - 395 p.
25. Skurska N. Land reform policy in Ukraine at the turn of XX-XXI centuries. (1991, 2006) / N.Skurska // info-library.com.ua/books-text-10960html.
26. Topolia N. Poltava: whom does the police protect? / N. Topolia // The Word Enlightenment. - 2004. - 6 May. -P. 3.
27. Tretiak A. M. History of the land relations and land management in Ukraine: textbook. guidance Tretiak / A. M. Tretiak . - K.: Wit. Science, 2002. - 280 p.
28. Hiliak D. Calm, peasant, land is not yours / Mirror of the week / D. Hiliak. - 2006. - 2 Dec.
29. Fedorov M. Economic problems of land relations in agriculture / M Fedorov. - Kiev, 1998. - 263 p.
30. Shangina L. About the Earth, and notes on the field of president's interview / L. Shangina //Zerkalo nedeli. -2012. - №8. - 3 March.
31. Shevchenko T. G. For dead and alive ... / T. G.Shevchenko // Kobzar. - K.: Dnipro, 1980. - 613 p.
32. Jaworskij A. United States started the collectivization... / A. Jaworskij // Selection. - 1994. - No. 47. - P. 34-39.
33. info-library.com.ua/books-text-10960html.
34. ubr.ua/ukraine-and-world.
35. ru.wikipedia.org/wiki.
36. economics.lb.ua.
HagiMmna go pegKoneriï 01.10.2014 npHHHaia go gpyKy 28.11.2014
