CC BY
23
УДК 343.534
О. Е. РАДУТНИЙ,
канд. юрид. наук, доцент кафедри кримшального права, Нацюнальний унiверситет «Юридична академiя Украши i менi Ярослава Мудрого», м. Харюв
КРИМ1НАЛЬНА В1ДПОВ1ДАЛЬН1СТЬ ЮРИДИЧНО1 ОСОБИ СТАНЕ КРОКОМ ДО ЗАКР1ПЛЕННЯ В1РТУАЛЬНОСТ1
життевОГО простору
Розглянуто проблему кримтально'г в1дпов1дальност1 юридичног особи з точки зору змщення акценту увагу сустльства в щлому та окремих його представнитв на в1ртуальн1 способи життед1яльност1 (реклама, комп'ютерт Iгри, сощальш мереж1 стлкування тощо). В1дпов1дальн1сть умовного утворення, яким е юридична особа, запропоновано розглядати тшьки як додатковий (факультативний) аспект крим1нально-правово1 полтики. Обов 'язковою умовою запропоновано вважати преюдицт у вигляд1 кримтально'г в1дпов1дальност1 ф1зично'г особи (представника тдприемства, оргатзаци, установи) тсля набрання щодо нег обвинувальним вироком суду законног сили.
Ключов1 слова: кримшальна вщповщальшсть, юридична особа, вiртуальний проспр.
Сьогодш в юридичних колах багато 1 завзято дискутуеться питания щодо можливосл запровадження кримшально! вщповщальносл для юридичних ос1б, що зумовлюе шдвищену актуальнють теоретичних дослщжень з цього приводу.
Позицп, як 1 завжди, подшилися навпш. Прихильники (С. Г. Келша, А. В. Наумов, А. С. Нтфоров, Р. И. Михеев, А. Г. Корчагш, Е. Ю. Антонова та ш.) розглядають кримшальну вщповщальшсть юридично! особи як прогресивний крок у боротьб1 з1 злочиншстю. Представники протилежно! й найбшьш численно! групи (Ю. В. Баулш, В. I. Борисов, Н. Ф. Кузнецова, Н. Н Полянський, Л. Д. Ермакова, Т. В. Кондрашова, М. I. Панов, В. Я. Тацш, Л. К. Савюк та ш.) висловлюють сумшв або цшком заперечують необхщнють под1бного ршення.
Анал1з сучасного законодавства шоземних кра!н дозволяе зробити висновок, що шститут вщповщальносл юридичних ос1б знаходить свое закршлення в р1зних правових системах, зокрема в англосаксонськш правовш родиш (систем1 загального права). Наприклад, у Великобританп д1яння
визнаеться здшсненим корпоращею, якщо воно вчинено безпосередньо або за допомогою фiзичних осiб, що 11 репрезентують [4, с. 15-20]. У США питання залучення до вiдповiдальностi юридичних ошб регламентованi як у федеральному кримшальному законодавствi, так i в законах штапв. Наприклад, у ст. 2.07 Зразкового Кримшального кодексу США 1962 р. передбачаеться вщповщальнють корпорацiй, об'еднань i осiб, що дiють або зобов'язаних дiяти в 1хшх штересах [1, с. 60-65]. Кримiнальне законодавство окремих штапв, зокрема Нью-Йорк та Огайо, також передбачае можливiсть притягнення будь-яко! оргашзацп до вщповщальносп.
Окремi кра!ни романо-германсько! правово! родини (континентально! системи права) також йдуть подiбним шляхом. Зокрема, вiдповiдно до положень ст. 121-2 КК Францп юридична особа, за винятком держави, може бути визнана суб'ектом злочину [6, с. 81]. Схоже положення мютить й КК Шмеччини 1871 р. у редакцп 1975 р. та КК Голландп 1886 р. у редакцп 1976 р. [5, с. 5]. Юридичш особи можуть бути притягнут до кримшально1 вщповщальност в Данп, Норвегп, Фшляндп, Лшш, Румунп, Молдовi, 1ндп та Японп, у крашах мусульмансько1 (Йорданiя, Лiван, Сирiя) та сощалютично1 (Китайська Народна Республжа) правових систем.
До того ж, мiжнародне спiвтовариство рекомендуе вшм державам пiдсилювати вiдповiдальнiсть юридичних ошб за цiлий ряд протиправних дiянь. Зокрема такi рекомендацп викладено в Мiжнароднiй конвенцп про боротьбу з фшансуванням тероризму вiд 9 грудня 1999 р., Конвенцп Ради Свропи про кримiнальну вiдповiдальнiсть за корупщю вiд 27 сiчня 1999 р., Конвенцп ООН проти транснащонально1 оргашзовано1 злочинностi вiд 15 листопада 2000 р., Конвенцп ООН проти корупцп вщ 31 жовтня 2003 р.
Спроби нормативно закршити на законодавчому рiвнi кримiнальну вiдповiдальнiсть юридичних ошб вже мають мiсце i в Укра1ш. Зокрема Законом Украши «Про вiдповiдальнiсть юридичних осiб за вчинення корупцшних правопорушень» вiд 11 червня 2009 р. № 1507-У1 [2; 2009, № 45, ст. 692], що мав бути введений в дш з 01.01.2011 р., але втратив чиннють на пiдставi Закону
вщ 21.12.2010 р. № 2808-У1 [2; 2011, № 25, ст. 188], вщповщно до Конвенци Оргашзацп Об'еднаних Нацiй проти корупци [2; 2007, № 49, ст. 496], Кримшально1 конвенци про боротьбу з корупщею (ЕТБ 173) [2; 2007, № 47-48, ст. 498] та Закону Украши «Про засади запоб^ання та протиди корупци» вiд 11.06.2009 р. 1506-У1 [2; 2009, № 45, ст. 691] (втратив чиннють на пiдставi Закону вiд 21.12.2010 р. № 2808-У1 [2; 2011, № 25, ст. 188]) було передбачено кримшальну вщповщальнють юридично1 особи за ознаками злочишв, що передбаченi ст. 209, частинами першою або другою статей 2354, 2355, статтями 364, 365, 368, 369 i 376 КК Украши.
Цим законом передбачалась можливють застосування до юридично1 особи покарання у виглядi штрафу, конфюкаци майна, заборони займатися певним видом дiяльностi або лжвщаци.
Отже, чинним законодавством Украши не передбачено кримшально1 вщповщальност юридично1 особи, але не виключаеться можливiсть появи нових подiбних нормативних актiв, якi копiюватимуть правотворчi розробки iнших держав без вщповщно1 адаптацп до вггчизняно1 кримшально-правово1 доктрини. Це може привнести в нашу правову систему норми та принципи, як для не1 можуть стати загрозливими та блокуючими. Такий стан некеровано1 правотворчостi може бути викликаний як прагненням м1жнародно1 iнтеграцil, так i спробами скорiше звiтуватись за отримаш гранти. За будь-яких пiдстав це викликае необхiднiсть детально1 проробки проблеми та, можливо, нових поглядiв на не1.
Заперечення проти кримiнальноl вiдповiдальностi юридично1 особи, перш за все, спираються на принцип мошзму у визначенш суб'екта злочину: ним може бути тшьки фiзична особа. Додержання пов'язаних з ним припишв особисто1 та винно1 вiдповiдальностi усувае можливють сховатися за колективну або шшу розпорошену вiдповiдальнiсть, або за вщповщальнють вiртуальноl особи, якою насправдi i е юридична.
Мiж тим слщ зауважити, що однiею з тенденцш розвитку сучасного суспiльства та окремо1 особистостi в ньому е поступове проникнення у вiртуальну сферу.
Вiртуальними (лат. virtus - потенцшний, можливий) розумiють вигаданi, уявнi (можливо, для деяких певних цшей) об'екти, категорп, ставлення, дil тощо, якi не е присутнiми в даний момент в реальному свт, а створеш лише грою уяви людсько! думки, або iмiтованi (симульованi) за допомогою iнших об'ектiв [3].
Захоплення матерiальним свiтом, що з XIX ст. мало прояв у бурхливому розвитку рiзноманiтних пристро!в i технологiй, поступово починае обирати протилежний напрямок.
На перюд життя одше! окремо взято! людини ще нiколи не припадало стiльки шформацп, винаходiв, кардинальних змiн оточуючого свпу, побуту та свiдомостi, як зараз. На очах практично одного поколшня змшилося ставлення до пересування у просторi на поверхнi землi (парова, гiдравлiчна та електрична тяга) та у повiтрi (аероплани, дирижаблi, лгтаки, гелiкоптери тощо). Однi й т самi люди стали свiдками здатност передавати текст i зображення на значну вщстань, у повсякдення шших увiйшли дротовий та бездротовий зв'язок так, шбито завжди там були. Невдовзi в кожнiй оселi з'являться таю розумш пристро!, про як ще вчора не насмiлювались мрiяти вщчайдушш фантасти.
Але за вшм цим нагромадженням технологiй вже помпга паростки iншого процесу. За допомогою як раз цих найсучасшших засобiв людство знов повертаеться до значно! презентацi! свого перебування в нематерiальному просторi.
Такi високонауковi утворення як 1нтернет, нанотехнологi!, вiртуальне середовище (комп'ютерш iгри, соцiальнi мережi Facebook, Вконтакт тощо) i, навiть, реклама (купують не товари, а спосiб життя) поступово перемщують центр уваги багатьох людей у вiртуальний простiр.
Нове поколшня не може собi уявити, як !х батьки жили без стшьникового зв'язку та поступово надае перевагу спшкуванню в комп'ютерних мережах, втрачаючи навички безпосередньо! взаемодi!. Окремi завзятi прихильники вiртуальних iгор зневажають деякими фiзiологiчними потребами свого фiзичного тiла (сон, !жа тощо), проживаючи життя з сво!ми справжнiми
емощями у вигаданому середовищд. Увага поступово зосереджуеться на розвитку свого вiртуального образу, яким вш е представленим на просторах мережi 1нтернет, як би в матерiальному просторi (гармошя власного тiла, навчання, праця, спорт тощо) все досягнуто або не варте зусиль.
Уникаючи ощнки цього процесу (вш, насправдi, мае й певш позитивнi риси), слiд зауважити, що не звертати увагу на нього означатиме вщгородження вiд стрiмкого, динамiчного та, iнколи, неочiкуваного багатобарвного життя.
Пiд цим кутом зору питання кримшально! вiдповiдальностi юридично! особи може бути розглянуто як феномен переходу дослщжуваного виду юридично! вщповщальност та пов'язаного з нею покарання у вiртуальний простiр.
Кримiнальну вщповщальшсть такого умовного утворення, яким е юридична особа, до тих шр, поки ми не перестали вдаодити в off-line вiд сво!х комп'ютерiв та телевiзiйних приймачiв, слiд розглядати виключно як додатковий аспект досягнення справедливост та вiдновлення стану захищеност^ Вона мае вiдбуватися тiльки за умови преюдицп у виглядi кримшально! вiдповiдальностi конкретно! фiзично! особи (посадовця, службово! особи, або iншого уповноваженого представника юридично! особи). Тобто, якщо за конкретний злочин буде притягнуто до кримшально! вщповщальност конкретну фiзичну особу, яка репрезентуе юридичну особу, та обвинувальний вирок щодо не! набрав законно! сили, тшьки тодi можливо порушувати питання про притягнення певно! юридично! особи до кримшально! вiдповiдальностi. Але не навпаки.
За такого тдходу можливо було б, не змшюючи основнi принципи, що закршлеш в Загальнiй частинi КК Укра!ни, передбачити в Особливiй частиш окремий роздiл, який би виконував додаткову (факультативну) функщю по вщношенню до iнших.
Пiдвести пiдсумок можливо таким чином. З'являються первiснi ознаки того, що захоплення матерiальним свггом переходе у свою протилежнiсть й людство поступово прагне сконцентрувати увагу на перебуванш у
вiртуальному просторг Оскiльки юридична особа фактично е умовним утворенням, то пропозицiя передбачити для не! на законодавчому piBHi кримiнальну вiдповiдальнiсть за сво!м змiстом е прагненням перевести цей вид юридично! вiдповiдальностi в симульоване середовище. Якщо це матиме мюце, то кримiнальна вiдповiдальнiсть юридично! особи мае виконувати тшьки додаткову (факультативну) функцш по вiдношенню до злочишв, що передбаченi в Особливiй частиш КК Украши. Кримiнальна вiдповiдальнiсть юридично! особи може наставати тiльки за умови преюдицп вiдповiдальностi фiзичноï особи та тсля набрання обвинувальним вироком щодо не!' законно! сили.
Список лггератури:
1. Бакатин Д. В. Закон США о коррупционной деятельности за рубежом. Некоторые вопросы применения и толкования / Д. В. Бакатин, Т. К. Ковалева. - М., 2001. - 186 с.
2. Вщомосп Верховно! Ради Украши.
3. Вшпед1я - вшьна енциклопед1я. - [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki /Ыртуальшсть.
4. Егорова Н. Уголовная ответственность юридических лиц за коррупционные преступления / Н. Егорова // Уголовное право. - 2003. - № 2. - С. 15-20.
5. Крупко Д. I. Вщповщальшсть за хабарництво за кримшальним правом Имеччини, Швейцарп та Украши (пор1вняльно-правове дослщження) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / / Д. I. Крупко. - К., 2005. - 39 с.
6. Крылова Н. Е. Основные черты нового уголовного кодекса Франции / Н. Е. Крылова. - М., 1996. - 210 с.
Радутный А. Э. Уголовная ответственность юридического лица станет шагом к закреплению виртуальности пространства жизни.
Рассмотрена проблема уголовной ответственности юридического лица с точки зрения смещения акцента внимания общества в целом и отдельных его представителей на виртуальные способы жизнедеятельности (реклама, компьютерные игры, социальные сети общения и т.п.). Ответственность условного образования, каким является юридическое лицо, предложено рассматривать только как дополнительный (факультативный) аспект уголовно-правовой политики. Обязательным условием предложено считать преюдицию в виде уголовной ответственности физического лица (представителя предприятия, организации, учреждения) после вступления в законную силу в отношении него обвинительного приговора.
Ключевые слова: уголовная ответственность, юридическое лицо, виртуальное пространство
Radutniy A. E. Criminal liability of the entity as a step to consolidate the virtual space
life.
The problem of criminal responsibility of organization examined in terms of moving the focus of attention of society as a whole and its individual members to virtual ways of life (eg. advertising, computer games, social networking, communication, etc.) Responsibility of the
conditional formation, which a legal person is, proposed be considered only as an additional (optional) aspect of penal policy. Mandatory condition proposed as prejudgment in the form of criminal liability of an individual (representative of enterprise, organization, institution) after the entry into force in respect of his conviction.
Key words: criminal liability, legal entity, a virtual space
