CC BY
16
УДК 378.14
Ощипок 1.М., д.т.н., проф., Драч М.П., к.вет.н., доц. Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького Томаневич Л.М., к.е.н., доц. © Льегеський держаений утеерситет енутрштх спрае
УДОСКОНАЛЕННЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ I БОЛОНСЬКИЙ
ПРОЦЕС
Розглянут1 питання оноелення зм1сту осети та едосконалення гг методологгг егдпоегдно до змщ як1 егдбуеаються як у наш1й крагт, так I у сет1. Видтенг деа фактори, що диктують ноег еимоги до методолог1чног, сетоглядног, системног тдготоеки сучасних фахгеще.
Ключовi слова: фактори, осета, р1еень, наечання, еимоги.
Обговорюючи Болонський процес як шструмент гармошзаци нашо! системи осв^и з европейською, замислимось над бшьш глибинними, хоч i традицшними проблемами. Вони полягають в оновленш змюту освiти та удосконаленш И методологи вiдповiдно до значних суспшьних та технологiчних перетворень, яю вiдбуваються як у нашiй кра!ш, так i у свiтi в цшому. Тобто, реформуючи освiту, ми, в першу чергу, маемо вщповюти на питання: чому навчати i як навчати фахiвцiв для подолання виклиюв природи, суспiльних, економiчних, технолопчних та iнших запитiв сучасного свггу.
Тут важливо видiлити два фактори. Вони диктують новi вимоги до методолопчно!, св^оглядно!, системно! пiдготовки сучасних фахiвцiв.
Перший викликаний iнформацiйною револющею та появою суспiльства, побудованого на знаннях.
У вах сферах людсько! дiяльностi дуже швидко продукуються, оновлюються i розповсюджуються несюнченш факти, данi, знання про явища природи, технологiчнi та суспiльнi змши.
У зв'язку з цим штотно зростае роль системних, мiждисциплiнарних знань людини, необхiдних для рацiонального й осмисленого оперування з несюнченними потоками рiзноманiтних знань i даних з метою виршення нових, нестандартних проблем. У цш новiй парадигмi найголовшше мiсце вiдводиться аналiтичним здiбностям шженера та вченого, тобто його спроможност шукати i знаходити необхiдну шформащю, точно формулювати проблеми i ппотези, вбачати в сукупностях даних певш закономiрностi, знаходити розв'язок складних мiждисциплiнарних задач.
Другий фактор пов'язаний з побудовою нащональних економiк бiльшостi кра!н свiту на засадах iнноватики. Вони поеднують такi важливi суспiльнi складов^ як виробництво, науку, освiту та бiзнес в едину iнновацiйну
© Ощипок 1.М., Драч М.П., Томаневич Л.М., 2010
206
модель краши, галузi чи компани. Тому сучасний спещалют повинен мати цшсш знання про ринков^ iнновацiйнi механiзми i вм^и !х застосовувати на практицi. Зрозумшо, що за часiв централiзованоl економжи так завдання не ставилося в принцип^ що не дозволяе автоматично переносити навчальш програми i методики пщготовки iнженерiв та iнших спещашспв з тих часiв на сучасшсть.
Вказанi фактори обумовлюють новi тдходи до освiти. Коротко вони зводяться до наступного:
1. Стае актуальним суттеве оновлення змiсту та методики навчання, включення до навчальних програм управлiнських, економiчних та правових знань, поглиблене вивчення шформацшних технологiй, основ штелектуально! власностi, iноземних мов тощо.
2. Вже мае дiяти виключно креативна методика навчання, основою яко! е принцип "створи", замiсть принципу "повтори". Ця методика особливо сприятлива саме в технiчнiй освiтi, де компонента "знання" е лише основою для здшснення компоненти "умшня", де створення нового е метою осв^и, якш пiдпорядкованi всi завдання, етапи i структура навчання.
3. З'являються новi сфери науки i технологш, якi потребують змiн традицiйних ушверситетських дисциплiн. Виникае необхiднiсть вiдходу вщ класичних методик, що грунтувалися на конкретних дисциплшах, i наближення до проблемно орiентованих методiв формування знань, а також зменшення дистанцп мiж фундаментальними i прикладними дослiдженнями.
4. Професшна пiдготовка та дослiдження в нових сферах знань потребують штеграци цшо! низки дисциплiн, якi рашше вважалися самостiйними i не пов'язаними мiж собою. В результатi виникають мiждисциплiнарнi i мультидисциплiнарнi програми навчання. Новi форми генерування знань потребують не лише реконф^раци унiверситетських кафедр i факультетiв, а й реоргашзаци наукових дослiджень та пiдготовки фахiвцiв, орiентованих на вирiшення складних мiждисциплiнарних проблем.
Якою ж зараз е втизняна освiта, зокрема технiчна, за своею структурою i змiстовим наповненням?
В освiтньому просторi Укра!ни И можна умовно представити чотирма великими групами: професшна, спещальна, вища i пiслядипломна.
Першi двi групи виникли в 20-х роках минулого стол^тя як спосiб пiдвищення освiтнього рiвня населення в умовах iндустрiалiзацil аграрно! краши. Створенi у великiй кшькост фабрично-заводськi училища, а потiм ПТУ, техшкуми вiдiграли свою позитивну роль. Але, на жаль, головш принципи оргашзаци та дiяльностi цих закладiв за iнерцiею перейшли в наш час з минулого, що призводить до суттевих розбiжностей з ринком пращ i потребами суспiльства.
Система ж вищо! освiти на теренах Укра!ни мае iнше iсторичне коршня. За бiльш нiж 250-рiчний вж вона увiбрала в себе традици кращих Свропейських гуманiтарних та шженерних шкiл. Провiднi полiтехнiчнi шституци Схщно! i Центрально! Свропи - Львiвська, Варшавська, Харкiвська, Кшвська - беруть
207
свш початок вщ принцитв осв^и бшьш давнiх захщноевропейських шкiл, зокрема славетно! "Еколь Пол^екшк", засновано! в Парижi в 1794 рощ, а також вщ Аахенського, Вщенського, Магдебурзького технiчних ушверситетав.
В основi ще! системи - поеднання фундаментально! природничо! пiдготовки з математики, фiзики, хiмi! та шших дисциплiн iз загальноiнженерною та отримання професшно-практичних навичок на виробництвi та у наукових установах. Шзшше система осв^и "Еколь Полiтекнiк" була репродукована лауреатом Нобелiвсько! премi! Петром Леонщовичем Капицею при створеннi Московського фiзико-технiчного iнституту. Таку освiту називають фiзико-технiчною, !! визнають за елiтарну шженерну. Ця модель стала визначальною для провщних iнженерних шкiл Укра!ни.
На превеликий жаль, вщшшла в минуле колись добре оргашзована для централiзовано! економжи система пiдвищення квалiфiкацi! та перетдготовки кадрiв, тобто четверта група осв^и. Ново! системи пiслядипломно! освiти, що задовольнила б потреби ринково! економжи i була б тiсно з нею пов'язана, в Укра!ш ще не створено. Це пояснюеться ще й тим, що, з одного боку, бшьшють iнститутiв пiдвищення квалiфiкацi! та перепiдготовки кадрiв дiють вщокремлено вiд великих унiверситетiв, вони не забезпечеш висококвалiфiкованими кадрами, мають слабку навчально-лабораторну базу, а з шшого - самi унiверситети ще не вщдають належне цiй дуже важливш ланцi освiти. Тому такий важливий загальноевропейський принцип "освiта через усе життя", який забезпечуеться тим, що велик унiверситети Свропи 3/4 свое! роботи присвячують пiдготовцi студентiв, а 1/4 - перепщготовщ кадрiв, поки що в умовах нашо! держави не може бути повною мiрою реалiзований.
Чотири названi групи осв^и, а саме: професiйна, спецiальна, вища та тслядипломна - в умовах нашо! кра!ни вважалися рiзними i тривалий час розвивалися вiдокремлено. Але за своею суттю вони поеднуються спшьною суспiльною затребуванiстю, що, до реч^ перебувае в руслi докуменив Болонського процесу.
Тому цiлiсне вдосконалення усiх чотирьох груп освiти забезпечило б безперервшсть навчального процесу за бшьшютю напрямiв пiдготовки, !х взаемоузгоджешсть.
Це було б, звичайно, на користь вам учасникам навчального процесу, пщсилило б мотивацiйнi аспекти при виборi професi!, при навчанш молодi, при отриманнi друго! осв^и чи пiдвищеннi квалiфiкацi!, стабiлiзувало б конкурсну ситуацiю та контингент тих, хто навчаеться у взаемопов'язаних навчальних закладах.
1накше кажучи, крупнi унiверситети Укра!ни могли б стати об'еднуючими центрами для великих регюнальних навчально-науково-виробничих комплексiв, якi в тiсному зв'язку з промисловiстю працювали б над реалiзацiею довгострокових стратегiчних програм розвитку регiонiв кра!ни i держави в цшому.
208
Болонсью виклики ми маемо розглядати не лише з позицш штегрування до европейського осв^нього i наукового простору, а й як певш фактори, яю змушують вдосконалити вищу освiту Укра!ни вщповщно до сучасних вимог нашого суспшьства. Виходячи з цього, ми можемо зазначити, що трансформащя освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня "спещалют" в "мапстра шженери" та наявного сьогодш рiвня "мапстр" в "мапстра наук" в цiлому вщповщае як вимогам Болонського процесу, так i потребам нашого суспiльства. Тим бшьше, що ми нiчого не втрачаемо, вщходячи вiд термiну "спещалют", який не лише був незрозумшим у свiтi, а й не досить вдало передавав суть поняття "шженер".
Але доцiльно уникнути переважно! спрямованостi магiстрiв наук лише на науково-дослщну та педагогiчну, а магiстрiв шженери на практичну дiяльнiсть, передбачивши бiльшу унiверсальнiсть цих фахiвцiв за визначеними напрямами та спещальностями (як у захщних та iнших розвинутих кра!нах). Це пiдвищить гнучкiсть при працевлаштуванш висококвалiфiкованих кадрiв з техшчною, гуманiтарною, магiстерською освiтою, а !х прихiд в науку чи в практику буде бiльш обгрунтованим i вмотивованим.
В цiлому рiвень тдготовки майбутнього магiстра повинен бути пом^но пiднятий, хоча б тому, що майбутнш европейський доктор фшософи буде мати квалiфiкацiю вищу, нiж сучасний кандидат наук (тобто ближче до нишшнього доктора наук чи доктора габштованого).
1нша справа, що, здшснюючи вдосконалення освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв, ми не можемо втратити суспшьний статус шженера як новатора, творця нового. Навпаки, ми повинш повернути престиж i вiдповiдне наповнення змiстом цього рiвня. Хочеться сподiватися, що науково-технiчна громадськють з розумiнням сприйматиме iдеl майбутнього трансформування навчально! квалiфiкацil iнженера в тслядипломне, надмагiстерське звання. Воно мае присвоюватися дуже небагатьом творцям ново! техшки, винахiдникам авторитетними недержавними оргашзащями за процедурами, подiбними до присудження вчених ступенiв спецiалiзованими радами. Думаеться, що Асоцiацil ректорiв вищих навчальних закладiв при спiвпрацi з шшими науково-технiчними товариствами слiд взяти на себе цю нову i вщповщальну справу.
Продовжуючи реформування освiтньо-квалiфiкацiйних рiвнiв, ми вже не можемо обходити стороною гострi суперечностi, що виникли в цш системi. Так, неадекватно до потреб суспшьства у фахiвцях з вищою осв^ою дiе така розповсюджена ланка освiти, як техшкуми, коледжi i вищi професшно-техшчш училища. Цю ланку на початку незалежноси Укра!ни штучно було вщнесено до системи вищо! освiти. Як наслщок, освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень молодшого спещалюта, який отримують i мають отримати багато молодих людей, що навчаються у вищих професшних училищах, не вщповщае мшмальним, прийнятим у свт стандартам якостi i нормам вищо! осв^и. Пiдготовка бакалаврiв у коледжах не вщповщае основним вимогам до фундаментально! складово! базово! вищо! осв^и, яку можуть надавати лише заклади Ш-ТУ рiвнiв
209
акредитацп з високояюсним професорсько-викладацьким складом i розвиненою наукою.
На 4aci усунення цих непорозумшь, в першу чергу ДАКу треба уважно поставитися до чергових акредитацш подiбних навчальних закладiв. Але бшьш ефективним було б структурне реформування ще! ланки освiти. Нам воно бачиться так.
По-перше, для розв'язання проблеми, пов'язано! з низьким рiвнем фундаментально! пiдготовки бакалаврiв закладами 11-го рiвня акредитацi! (коледжами), доцiльно !х включити до складу профiльних вищих навчальних закладiв Ш-IV рiвнiв акредитацп, яю будуть вiдповiдати за яюсть навчання у пiдпорядкованих коледжах.
По-друге, враховуючи, що освiтньо-квалiфiкацiйний рiвень молодшого спецiалiста в цiлому може бути затребуваний сучасним виробництвом, найбiльш доцшьно цей рiвень вивести з сектора вищо! освiти i трансформувати його до рiвня квалiфiкованого робiтника, пщнявши суспiльне значення i змiст пщготовки останнього.
Таким чином, узгоджуючись з вимогами болонського процесу у статт запропоноваш напрямки вдосконалення вищо! шженерно! освiти в Укра!ш.
Summary
Oshchypok I.M., d.eng.s., prof., Drach M.P., k. vet.s. associate prof. Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies of the name of
S.Z. Gzhytskogo
Tomanevych L.M., k.e.s., associate prof. Lviv state university of internal affairs AN IMPROVEMENT OF HIGHER EDUCATION OF UKRAINE AND
BOLONSKIY IS PROCESS
The considered questions of update of maintenance of education and improvement are its methodologies in accordance with changes, which take place in our country so in the world. Two factors are selected, dictating new requirements to methodological, world view, system preparation of modern specialists.
Keywords: education, process, task, maintenance, is educational, base, level
Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010
210
