Удосконалення використання організаційного капіталу для забезпечення інноваційного розвитку економіки та підвищення якості життя населення регіонів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 316.472.47:332.12

В. М. Яниш1вський,

Рада по вивченню продуктивних сил Украгни НАН Украгни, м. Кигв

УДОСКОНАЛЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ОРГАШЗАЦШНОГО КАП1ТАЛУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ ТА П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ НАСЕЛЕННЯ РЕГ1ОН1В

Постановка проблеми. 1нтелектуальний каптал стае виршальним фактором розвитку в умовах переходу суспшьства до шформацшно! економши, витю-няючи на другорядш позицп природн чи матер1ально-речов1 ресурси. У шформащйнш економщ виробни-цтво 1 використання знань стае проввдним чинником економ1чного розвитку та якосп життя населення, а вс1 сектори економ1ки стають наукомюткими.

Найвищою формою розвитку 1 функцюнування штелектуального капталу можна вважати оргашзацш-ний каттал, оскльки вш включае знания та шформа-щю, яи не прив'язан до конкретних людей, а стають надбанням тдприемства, регюну, кра!ни. Оргашзацш-ний каттал е одшею з1 складових штелектуального капталу (поряд 1з людським 1 сощальним катталом), що охоплюе шституцюнал1зоваш знання та шформацю.

Виникае необхвдшсть розробки напрям1в удоско -налення розвитку I використання оргашзацшного кап-гталу для забезпечення шновацшного розвитку еконо-м1ки та тдвищення якосп життя населення регюшв.

Анал1з останн1х досл1джень 1 публ1кац1й. Те-оретичн основи оргашзацшного капталу р1зною мрою дослщжували вчеш, що займалися вивченням 1нтелек-туального катталу Серед них таю в1дом1 шоземн вчеш, як Г. Беккер, Д. Белл, П. Дракер, Л. Едвшссон, I. Роос, М. Кастельс, Р. Райх, Т. Сакайя, Т. Стюарт, М. Мелоун, М. Армстронг, П. Пшьцер, О. Тоффлер, Л. Туроу, С. Хантшгтон, Т. Шульц, Ф. Фукуяма, Л. Абалкин та ш. Значний вклад у розробку методоло-пчних засад 1нтелектуального катталу зробили так! украшсьш вчеш, як О. Ю. Амосов, В. К. Врублевсь-кий, В. М. Геець, О. А. Гршнова, М. I. Долшний, А. М. Колот, В. I. Куценко, Е. М. Л1банова, В. М. Но-вшов, О. Ф. Новшова, В. В. Ошшенко, П. М. Цибуль-ов, А. А. Чухно. Теоретичш засади управл1ння 1нте-лектуальним катталом та його оргашзацшною скла-довою досл1джували О. Б. Бутшк-С1верський, О. Л. Гапоненко, В. Гойло, В. С. Пономаренко та шш.

Проте регюнальш аспекти формування 1 функць онування оргашзацшного катталу досл1джеш недо-статньо. В1дпов1дно напрями удосконалення розвитку 1 використання оргашзацшного катталу в контекст! тдвищення якосп життя населення регюшв не були повною м1рою обгрунтоваш.

Постановка завдання. Мета статп — розробка напрям1в удосконалення розвитку 1 використання оргашзащйного катталу для забезпечення 1нновацш-ного розвитку економ1ки та тдвищення якосп життя населення регюшв.

Виклад основного матер1алу. Основою ефек-тивного використання результата наукових дослщжень на регюнальному р1вш е створення територ1альних 1нновацшних структур, до яких залучаються регюнальш управлшсьш, господарюкга та науков1 струк-тури [2, с. 103]. Тому оргашзащйний каттал регюну, основою якого е науков1 розробки, повинен розгляда-тися як цшсна територ1альна структура, що потребуе цшеспрямованого управлшня.

Ввдповвдно до запропоновано! нами структури оргашзащйного катталу можна видшити 3 загальн напрями удосконалення розвитку 1 використання оргашзащйного катталу для забезпечення 1нновацш-ного розвитку економ1ки та тдвищення якосп життя населення регюшв:

1. Удосконалення управл1ння шфраструктурним катталом.

2. Удосконалення управл1ння шновацшним кат-талом та прискорення формування нацюнально! шно-вацшно! системи.

3. 1нтенсиф1кац1я використання капталу штелек-туально! власносп.

1нфраструктурний каттал е базою розвитку оргашзащйного катталу регюну 1 фактично являе собою регюнальну шфраструктуру 1нноващйно1 д1яль-носп. Удосконалення управл1ння шфраструюурним катталом повинно включати заходи:

1) удосконалення кадрового забезпечення нау-ково-досладних установ; залучення талановито! молодц цшеспрямована тдготовка кадр1в для управлшня ште-лектуальним катталом;

2) розвиток шфраструктури 1нноващйно1 д1яль-носп та повнощнного ринку шноващйно! продукцл;

3) створення шфраструктури пошуку 1нновацш та ощнки !х перспективности, що прискорюватиме використання 1нновац1й у вах секторах економ1ки;

4) формування 1нтегрованих структур, як1 об-еднують науков1, осв1тн1 та виробнич1 установи; розвиток мереж1 технопарков 1 технополю1в;

5) гадкими дiяльнoстi венчypниx фoндiв, с^я-мyвaння ïx poбoти y нaйбiльш сyчaснi види дiяльнoстi;

6) пiдтpимкa ствopення суб Лотами гoспoдapювaн -ня сyчaсниx бaз дaниx, пpискopення pyxy iнфopмaцiï;

7) пiдтpимкa poзвиткy нoвиx opгaнiзaцiйниx стpyктyp, кoнцепцiй poбoти бiзнесy;

В) yдoскoнaлення метoдiв oблiкy тa екoнoмiчнoï o^rnn oб'eктiв iнфpaстpyктypнoгo кaпiтaлy (iнфop-мaцiйнi системи, бaзи дaниx, opгaнiзaцiйнi структури, кoнцепцiï i стpaтегiï poзвиткy кopпopaтивнa культура);

9) yдoскoнaлення стaтистичнoï зв^шси щoдo викopистaння oб'eктiв iнфpaстpyктypнoгo кaпiтaлy;

10) шиpoке залучення iнoземниx iнвестицiй у висoкoтеxнoлoгiчнi сектopи нaцioнaльнoï еюдамши;

11) пiдвищення piвня фiнaнсyвaння науки дo свiто -виx стaндapтiв (не менше 3% вiд ВВП).

Фopмyвaння iнтегpoвaниx стpyктyp, щo ють нayкoвi, oсвiтнi та виpoбничi yстaнoви e вимoгoю ефективнoï iннoвaцiйнoï пoлiтики в сyчaсниx yмoвax, ocR^^ вoни забезпечують весь цикл ствopення i pеa-лiзaцiï iннoвaцiйнoï пpoдyкцiï. Об'eднaння pеcypciв oc-вiти, науки та виpoбництвa зaбезпечye дoдaткoвий ею-нoмiчний ефект. Дoцiльнo викopиcтовyвaти piзнoмaнiтнi фopми iнтегpoвaниx cтpyктyp, cеpед якж пpoфiльнi шю-вaцiйнi нaвчaльнo-нayкoвo-виpoбничi майданчики, шю-вaцiйнi m^op^y^ iннoвaцiйнi клacтеpи. Рoзвитoк меpежi теxнoпapкiв i теxнoпoлiciв як найбтьш rapc-пективнoï фopми iнтегpaцiï науки i виpoбництвa тви-нен стати пpiopитетoм деpжaвнoï iннoвaцiйнoï пoлiтики. Оcнoвними нaпpямaми тдоримки теxнoпapкiв Укpaïни e пoкpaщення iнcтитyцiйнoгo cеpедoвищa (нopмaтив-нo-пpaвoвa база, стан виюнання icнyючиx зaкoнiв, cripo-щення пpoцедypи pеecтpaцiï), зменшення тиску з бoкy кoнтpoлюючиx opгaнiв, гapaнтyвaння деpжaвoю тдат-кoвиx тльг, залучення шиpoкoгo юла науювщв, яю пpoпoнyвaтимyть нoвi ще1' для poбoти теxнoпapкiв.

Оcнoвне завдання yдocкoнaлення викopиcтaння венчypнoгo катталу в Y^aim — змiщення акценту iз пopiвнянo тpaдицiйниx (бyдiвництвo i неpyxoмicть, iop-гiвля) дo нayкoмicткиx видiв екoнoмiчнoï дiяльнocтi (iнфopмaцiйнa cфеpa, виpoбництвo кoмп'ютеpнoï тет-нiки, нaнoтеxнoлoгiï та iнше). Пеpcпективнoю e взae-мoдiя венчypниx фoндiв iз кoнcaлтингoвими фipмa-ми, щo будуть надавати iнфopмaцiю i пpo iннoвaцiйнi пpoекти, у як мoжнa вкласти iнвеcтицiï, i ^o ттен-цiйниx iнвеcтopiв. Таким чидам, кoнcaлтингoвi фipми мoжyть значда cпpoщyвaти пoшyк пapтнеpiв для pеa-лiзaцiï iннoвaцiйниx пpoектiв.

Сyчacнi бази данж суб'жпв гocпoдapювaння пoвиннi мютити iнфopмaцiю пpo pинoк та ycix йoгo учаснишв, шляxи виpiшення найбшьш типoвиx npo-блем для певда1' cфеpи дiяльнocтi та iншy жит^ важ-ливу iнфopмaцiю.

У paмкax poзвиткy нoвиx opгaнiзaцiйниx струк-

тур неoбxiднo бiльш iнтенcивнo впpoвaджyвaти ме-pежнi фopми opгaнiзaцiï бiзнеcy, у якж вдaлo викo -pиcтoвyютьcя iнфopмaцiйнi теxнoлoгiï. Пpи фopмy-ванн cyчacниx opгaнiзaцiйниx cтpyктyp пiдпpиeмcтв дoцiльнo шиpoкo викopиcтoвyвaти мoжливocтi ayrcop-тингу — пеpедaння частини виpoбничиx функцш i бiзнеc-пpoцеciв iншим суб^ктам гocпoдapювaння i зocеpедження на ocнoвнoмy видi дiяльнocтi.

В yпpaвлiннi opгaнiзaцiйним каттатом pегioнiв Укpaïни ключoвим завданням e фopмyвaння нацюналь-нoï iннoвaцiйнoï системи, яка зaгaлoм i визнaчae imo-ващйний кaпiтaл як cклaдoвy opгaнiзaцiйнoгo катта-лу. Пpoцеc cтaнoвлення нацюнальда1' iннoвaцiйнoï системи Укpaïни ще не зaвеpшений. Iннoвaцiйнa скла-дoвa екoнoмiки ще не стала пpoвiдним чинникoм co-цiaльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy У^аши. Нажаль, наука та iннoвaцiйнa дiяльнicть в Укpaïнi залишаються вiдipвaними вiд нaцioнaльнoï екoнoмiки.

Для yдocкoнaлення yпpaвлiння iннoвaцiйним ка-пiтaлoм та пpиcкopення фopмyвaння нaцioнaльнoï шш-ва^йю!' системи Укpaïни неoбxiднo виpiшити таю клю-чoвi завдання:

1) зaтвеpдження i pеaлiзaцiя eдинoï cтpaтегiï poз-витку нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï системи;

2) забезпечення ефективнoï взaeмoдiï елементлв нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï системи: тдсистеми генеpaцiï знань, тдсистеми ocвiти та пpoфеciйнoï тдготовки, тдсистеми iннoвaцiйнoï даяльдасп, пiдcиcтеми iнфpac-тpyктypи i тдсистеми yпpaвлiння та pегyлювaння;

3) yдocкoнaлення нopмaтивнo-пpaвoвoï бази, cтвopення eдинoï системи yпpaвлiння нацюнальдаю iннoвaцiйнoю cиcтемoю; викopиcтaння iнcтpyментiв iннoвaцiйнoгo менеджменту;

4) забезпечення пiдтpимки нayкoвo-дocлiдниx poбiт, пpяме i непpяме стимулювання нayкoвиx poзpo-бoк та iннoвaцiйнoï дiяльнocтi;

5) тдвищення iннoвaцiйнoï актившси великиx пiдпpиeмcтв;

6) poзвитoк мaлoгo iннoвaцiйнoгo п^^темни-цтва як oднoгo з бaзoвиx джеpел генеpaцiï iннoвaцiй;

7) пiдвищення плaтocпpoмoжнocтi iндивiдyaль-нж i кopпopaтивниx вiтчизняниx cпoживaчiв iннoвa-цiйнoï пpoдyкцiï;

В) пpiopитетнicть poзвиткy енеpгo- i pеcypcoзбе-piгaючиx теxнoлoгiй;

9) тдвищення iннoвaцiйнoï кyльтypи населення, фopмyвaння cтaндapтiв iннoвaцiйнoï кyльтypи на mдпpиeмcтвax;

10) забезпечення нaлежнoгo iнфopмaцiйнoгo o6-мiнy, який e неoбxiднoю yмoвoю фyнкцioнyвaння ycix суб^кив нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï системи.

Хapaктеpнoю pиcoю нaцioнaльнoï iннoвaцiйнoï системи Укpaïни e низький piвень впpoвaдження imo-вaцiйниx вдей. За piзними oцiнкaми, у США викopиc-

товуеться бтя 62% шновацшних вдей i проекпв, у Япони

— 95% [5, с. 202]. Чггке вироблення мехашзму закр-1плення прав на 1нтелектуальну власнють для наступ-но! комерц1ал1зацИ 11 об'екпв особливо важливе при формуванш нац1онально1 iииовацiйноi системи.

Державна тдтримка науково-дослвдних робiт та iнновацiйноl дальност е невiд'емним i визначальним чинником формування нацiональноl шновацшно1 системи, адже, як свiдчить свiтовий досв^ вона не може бути сформована лише ринковими мехаиiзмами i приватним капталом. Держава повинна забезпечувати рацюнальне спiввiдношення фундаментальних i прикладних дослвд-жень та 1х впровадження, оскльки через рiзиу економь чну вiддачу це ствввдношення може деформуватися у напрямку зростання частки прикладних дослвджень. В умовах iнформацiйного суспшьства постае завдання швидкэ1 iнформатизацii науки та розвитку и нових м1ждис-циплшарних напрямiв. Рiвеиь державного фiнансуваиня науки необхвдно наблизити до 3% ввд ВВП, що вiдповi-дае свгговим стандартам. Однак, важливий не лише рiвень витрат на науку, а й ефективмсть розподiлу i використання цих кошта. У зв 'язку з цим виникае питання модернiзацii оргашзацшно1 структури науки Укра1ни, що вже не вiдповiдае сучасним вимогам.

Пряме стимулювання наукових розробок та iнно-вацiйноi даяльносп здiйсиюеться шляхом державного фiнансувания науково-дослвдних установ, використання системи державних замовлень на науково-до^дш роботи та шноващйш проекти. Непряме стимулювання

— шляхом впровадження пвдьгового оподаткування суб'екпв господарювання, яю здiйснюютъ iиновацiйну дiяльнiсть, та санкцiй щодо пвдприемств окремих галу-зей (наприклад, екологiчно небезпечних), яю не впро-ваджують шноваци. До заходiв непрямого стимулювання слад включати i розвиток вну^шнього ринку, зок-рема, — заохочення суб'екпв господарювання вико-ристовувати впчизняш науковi розробки. Якщо у сферi фундаментальних дослiджень основний акцент слад робити на пряме стимулювання, то у сферi прикладних дослiджень — на непряме стимулювання.

Для одержання економiчного ефекту i тдвищен-ня якост життя населення регiоиiв iнтенсифiкацiя шно-ващйно1 дiяльностi повинна ввдбуватись у всiх секторах економiки та супроводжуватись такими змiнами, як прискорення наукових дослiджень, зменшення пе-рiоду часу для впровадження наукових розробок, по-силення iнтеграцii наукових, освгтшх та виробничих установ, скорочення життевого циклу товарiв. Потрiбно враховувати те, що помiтний економiчний ефект дося-гаеться через широке розповсюдження iнновацiй, а не пiсля 1х початкового впровадження.

Розвиток малого шновацшного пвдприемництва повинен стимулюватися через створення вiдповiдних економiчних стимулiв (пвдьгове оподаткування, дер-

жавне замовлення на продукцию), iнтенсифiкацiю вико-ристання венчурного катталу, ствпрацю з великими тдприемствами. Необхвдно максимально використати сприятливi передумови розвитку малого iнновацiйно-го пвдприемництва: значний науковий потенцiал, висо-ку пвдприемницьку активнiсть населення, утверджен-ня демократичних форм управлiння. Саме малi iнно-вацiйно активнi пвдприемства здатнi забезпечувати швидку комерцiалiзацiю наукових iдей, тому вони вщграють виключну роль у формуванш нацюнально1 iнновацiйноi системи. У взаемодп малих iнновацiйно активних пвдприемств iз великими тдприемствами i державою необхвдне впровадження прижигав державно-приватного партнерства з метою реалiзацii страте-гiчних iнновацiйних проекта.

Забезпечення шформацшного обмiну в рамках нацюнально1 iнновацiйноl системи здiйснюетъся через формування спещальних iнформацiйних ресурсiв, на-лагодження постойного зв'язку мiж усiма суб'екта-ми, спрощення процедури передачi шформацл. З метою iнтенсифiкацii iнформацiйного обмiну необхiдно поряд з комерцiйними використовувати i некомерцiйнi способи передачi технологш поширення науково-тех-шчно1' шформацл через спецiалiзованi джерела; орган-iзацiя конференцш, виставок, ярмаршв; проведення спiльних науково-техшчних робiт чи стажування спец-iалiстiв. Серед комерцiйних способiв передачi технологш необхвдно актившше використовувати науково-технiчне кооперування, що дозволяе максимально використати сильш сторони кожного з учаснишв.

Розвиток енерго- i ресурсозберкжних технологiй е одним iз головних завдань розвитку сучасно1 науки, оскшьки саме вiд них залежить перехiд до моделi сталого розвитку. Упровадження енерго- i ресурсоз-бертаючих технологiй вимагае значних iнвестицiй. Необхвдно також враховувати те, що кожна технолопя мае певну межу можливостей, пiсля яко1 вiддача вiд подальших наукових дослiджень зменшуеться.

Отже, головним механiзмом переходу нащональ-но1 економiки в режим iнтенсивного iнновацiйного розвитку в рамках украшсько1' економiчноi моделi повинна стати нацiональна iнновацiйна система як су-часна iнституцiональна модель генерацп, поширення та використання знань, 1хнього втвдення в нових продуктах, технолопях, послугах у в«х сферах життя суспшьства [3, с. 25].

Як приклад ефективно1 державно1 iнновацiйноi полiтики можна навести основш напрями iнновацiй-но1 полiтики США — лвдера свiтового ринку iнновац-iйноi продукцл [1, с. 98]:

1) непряма тдтримка науки та ^шва^йно^' дяль-ност шляхом використання екож^чних стимулiв (по-датково1, патентно1, зовшшньоторшво! полiтики, стимулювання конкуренци);

2) визначення державних прюритетав у розвитку науки, на основ! яких ввдбуваеться розподш ресурав м1ж напрямками наукових дослщжень та впровадження !х результата;

3) формування ¿нноващйного кл1мату та ¿ннова-цшно! шфраструктури економ!ки.

1нтенсиф!кащя використання катталу ¿нтелекту-ально! власност! вимагае здшснення заход!в:

1) удосконалення нормативно-правово! бази;

2) удосконалення судочинства у сфер! прав !нте-лектуально! власностц

3) створення шституту державних шспектор!в з контролю за використанням об'екпв ¿нтелектуально! власносп;

4) удосконалення метод1в обл1ку об'екпв ¿нтелек-туально! власност! та !х економ!чно! ощнки;

5) удосконалення статистично! звгтност! щодо використання об'екпв штелектуально! власност!, приве-дення И у в1дпов1дн1стъ з м1жнародними стандартами;

6) запровадження економ1чних стимул1в для ко -мерщал!заци об'екпв штелектуально! власностц

7) упровадження практики ввдстеження защкав-леносп патентами ф1рми з1 сторони конкуренпв через створення «карт патентного цитування».

При удосконаленш нормативно-правово! бази у сфер! ¿нтелектуально! власност! слад особливу увагу звернути на приведення окремих закошв та тдзакон-них акпв у ввдповвдшсть !з Цившьним кодексом Ук-ра!ни. Також необхвдно виршити проблему посилен-ня правово! охорони комп'ютерних програм як об'екта прав ¿нтелектуально! власносп, що найбшьш динамь чно розвиваеться. З метою встановлення ринково! вар-тост! тдприемств доцшьно внести в законодавство норму про обов'язкове врахування в баланс! тдприемств об'екпв штелектуально! власносп та шших нематер!альних актив!в.

Удосконалення судочинства у сфер! прав ¿нтелек-туально! власност! передбачае посилення спец!ал!зац!! судд!в з розгляду ввдповвдних справ, проведення на-вчання та тдвищення квал!ф!кац!! судд!в. Для тдви-щення ефективност! роботи необх!дним е визначення юрисдикцл суд!в щодо розгляду справ у сфер! прав ¿нтелектуально! власност!.

Удосконалення методв обл!ку об'екпв ¿нтелек-туально! власност! повинно враховувати численн! про-позиц!! вчених щодо методв обл!ку та економ!чно! ощнки об'екпв ¿нтелектуально! власност! ! включати так! елементи:

— впровадження обл!ку торгових марок, що за-безпечить можлив!сть анал!зу ефективност! катталов-кладень в них ! визначення величини додаткового при-бутку в!д !х використання;

—розширення використання методу «роялтЬ» для оц!нки об'екпв штелектуально! власност!;

— удосконалення методу каттал!зацл додатко -вих прибутк!в [4, с. 10-12];

— використання обл!ку амортизацл нематер!аль-них актив!в, як прямо! амортизацл, так ! непрямо!;

— автоматизащя обл!ку об'екпв штелектуально! власност! на тдприемств!.

Вщстеження защкавленост! патентами ф!рми з! сторони конкуренпв необх!дне, щоб запоб!гти дальност конкурент!в (часто — незаконно!), спрямовано! на бло-кування роботи ф!рми щодо удосконалення запатенто-ваного винаходу ! завоювання ринку. Таке блокування може зд!йснюватись через використання значно! юлькосп сум!жних патент!в, як! унеможливлюють удосконалення винаходу його автором. Карта патентного цитування ство-рюеться на баз! анал!зу в!домостей про цитування шфор-мац!! ¿з патентно! документаци. Оск1льки залежнютъ па-тент!в вщ цитованих патент!в часто дуже сильна, !х вико -ристання можливе т!льки при законному (або незаконному) використанн останн!х. Тому карта патентного цитування дозволяе виявити потенщйних конкурент!в чи порушник!в права штелектуально! власност!.

При виявлент защкавленосп патентами ф!рми за картою патентного цитування необхвдно визначити, наск!льки сильно взаемопов'язаш патенти ф!рми ! патента конкуренпв. У раз! виявлення незаконного використання патенпв доцшьно спочатку попередити про це правопорушника з метою оперативного вир!шення проблеми. 1ншим способом впливу на порушника е звернення до суду. Значна кшьшсть цитувань патенту е свщченням його ц!нност! ! необх!дност! захищати його протягом усього терм!ну дп. Якщо патент не стано-вить ¿нтересу для конкурент!в, в!д його захисту в дея-ких випадках можна в!дмовитись.

Оск!льки основою оргашзащйного кап!талу е на-уков! розробки та !х впровадження, можна видшити 5 наступних основних етап!в формування та використання оргашзащйного катталу. На кожному ¿з цих етатв необх!дно виконувати певн! завдання з метою удосконалення управлшня оргамзацшним кап!талом рег!он!в.

Перший етап — формування оргашзащйного катталу — фундаментальн дослщження, що й забезпе-чують генерац!ю нових вдей та знань. Оск!льки фун-даментальн! досл!дження мають високу м!ру ризику (за ощнками експерт!в, лише 5% з них стають устш-ними у близькш перспектив!), вони повинн! фшансу-ватися переважно з державного бюджету. Доцшьно використовувати систему ц!льового видшення кошт!в через гранти. Результатом фундаментальних дослвд-жень е загальний шноващйний р!вень кра!ни.

Другий етап — прикладн досл!дження ! пошук шляив практичного використання наукових знань. Оск-шьки б!льш!сть ¿з них дають позитивний результат уже в близькш перспектив!, !х ф!нансування повинно здшсню-ватися переважно з приватних джерел. Тому основним

завданням держави на даному eTani е широке залучення приватних тдприемств, особливо—великих корпорацш, до прикладних дослiджeнь, створення вiдповiдних сти-мулiв для цього. Результатом цього етапу е нaбiр науко-вих розробок, яю можна впроваджувати в економжу i яю забезпечать певний економчний ефект.

Третш етап — тдготовка наукових розробок до практичного використання, створення проектно! до-кументацп. Цей етап рeaлiзуеться за рахунок власних кошт^в тдприемств, однак важливим е стимулюван-ня зi сторони держави у виглядi податкових тльг, недорогих кредитив.

Перший етап використання оргaнiзaцiйного кат-талу — його комeрцiaлiзaцiя. Здшснюеться за рахунок власних кошт!в тдприемств, а в стрaтeгiчних на-прямках можлива i непряма державна тдтримка. На цiй стадп доцшьним е використання венчурного кат-талу, який у деяких кра!нах уже став одним з голов-них джерел фiнaнсувaння прикладних дослiджeнь. Тому завданням держави е забезпечення умов для роботи малих iнновaцiйних тдприемств i венчурних фондiв, а також !х ефективно! взаемодп.

Другий етап — власне використання оргашза-цiйного катталу i одержання прибутку. На цьому етат важливо забезпечити позитивний суспiльний ефект ввд використання iнновaцiй, адекватну винагороду aвторiв наукових розробок, унеможливити зловживання у розподiлi прибутку вiд використання iнновaцiй. Держава повинна гарантувати забезпечення прав штелек-туально! власностт Доцшьним буде впровадження ште-лектуально! ренти.

Висновки. Основний акцент в упрaвлiннi орга-шзащйним кaпiтaлом потрiбно робити на створення еко -номiчних стимулiв для приватного сектору щодо здiйснeння науково! та iнновaцiйноi дiяльностi i при-множення уах складових оргaнiзaцiйного катталу. Необхвдно тдвищувати частку приватних тдприемств в iнновaцiйному сeкторi eкономiки та фiнaнсувaннi наукових розробок. Варто ввдмовитись вiд пiдходiв, згiдно з якими головною умовою розвитку науково! та iнновaцiйноl д1яльносп е тдвищення И державного фшансування.

Лiтература

1. Silverberg G. The Economics of Growth and Technical Change: Technologies, Nations, Agents / G. Silverberg, L. Soete. — Brookfield, USA, 2005. — 622 р. 2. liiiiOBaiiiiiiiiiii розвиток регюшв: питання теорп та практики: Моногрaфiя / Соловйов В. П., Ко-реянко Г. I., Головатюк В. М. — К. : Фешкс, 2008. — 224 с. 3. Онтенко В. В. Розвиток нащонально! шно-вaцiйноi системи на етат становлення в Укрaiнi пост-iндустрiaльного суспiльствa / В. В. Ошюенко, Л. М. Смельяненко. — К. : РВПС Укра!ни НАН Ук-

раши, 2008. — 65 с. 4. Тараруев Ю. О. Удоскона-лення мехашзму оцшки iнтелектyальних активiв будь вельних тдприемств: Автореф. дис. канд. екон. наук: спец. 08.00.04 «Економша та управлшня тдприемства-ми (економiка бyдiвництва)» / Ю. О. Тараруев. — Харюв, 2008. — 22 с. 5. Украша у вимiрi економiки знань / За ред. акад. НАН Украши В. М. Гееця. — К. : Основа, 2006. — 592 с.

Яимммвським В. М. Удосконалення використання оргашзацшного кашталу для забезпечення iнновацiйного розвитку економжи та пщви-щення якост жмття населення регiонiв

Розроблено напрями удосконалення розвитку i використання оргашзащйного капiталy для забезпечення шноващйного розвитку економiки та тдвищення якосп життя населення регiонiв. Розглянуто ключову роль на-цiональноï iнновацiйноï системи в шновацшному розвитку регiонiв. Видшено основнi етапи формування та використання оргашзацшного капталу регюну.

Ключовi слова: оргашзащйний капiтал, iнтелек-туальний капiтал, iнновацiï, регiон, якiсть життя.

Янишивский В. М. Усовершенствование использования организационного капитала для обеспечения инновационного развития экономики и повышения качества жизни населения регионов

Разработаны направления усовершенствования развития и использования организационного капитала для обеспечения инновационного развития экономики и повышения качества жизни населения регионов. Рассмотрена ключевая роль национальной инновационной системы в инновационном развитии регионов. Выделены основные этапы формирования и использования организационного капитала региона.

Ключевые слова: организационный капитал, интеллектуальный капитал, инновации, регион, качество жизни.

Yanyshivscyy V. M. Improvement of organizational capital using for providing of innovative development of economy and upgrading of life standards for people of regions

Directions of improvement of development and use of organizational capital for providing of innovative development of economy and upgrading of life standards for people of regions are developed. The key role of the national innovative system in innovative development of regions is considered. The basic stages of forming and use of organizational capital of region are selected.

Key words: organizational capital, intellectual capital, innovations, region, quality of life.

Стаття надшшла до редакци 27.11.2010

Прийнято до друку 15.03.2011