CC BY
31
EKO^OriH, ririGHA TEAPHH, EETEPHHAPHA CAfflTAPM, EETEPHHAPHO-CAHITAPHA I PA^IO^OriHHA EKCnEPTH3A
ECOLOGY, HYGIENE OF ANIMAL, VETERINARY SANITATION, VETERINARY-SANITARY AND RADIOLOGICAL EXAMINATION
УДК: 619:614.31:637.5:636.5:638.436.34
Бшянська О.В., здобувач © Одеський державный аграрный ушверсытет
УДОСКОНАЛЕННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САН1ТАРНО1 ЕКСПЕРТИЗИ
ТУШОК ПТИЦ1 В УМОВАХ ДЕРЖАВНИХ ЛАБОРАТОР1Й ВЕТСАНЕКСПЕРТИЗИ НА РИНКАХ
Запропоновано споЫб часткового патрання тушок птыц в особыстых I фермерськых господарств, що надходять для реал1зацИ на рынкы. СпоЫб вгдповгдае сучасным вымогам щодо якост1 та безпекы м'яса птыц1, спрыяе зменшенню порушення цшсност1 тушкы, що в свою чергу, спрыяе зменшенню гг бактер1ального обЫметння I рызыку выныкнення харчовых токсыкотфекцт.
Ключовi слова: ветерынарно-сантарна експертыза, тушкы птыщ, первынна переробка, патрання, обЫметння, бактерп групы кышковог палычкы, сальмонелы.
Одним з основних факторiв, що впливають на яюсть та безпеку м'яса свшських тварин та птищ, що ре^зуеться на агропромислових ринках е недосконала, а в бшьшосп, взаг^ вщсутнш, передзабшний ветеринарно-саштарний огляд та контроль !х первинно! переробки. Особливо це стосуеться тварин i птищ, яких вирощують в особистих i фермерських господарствах.
Тому одним з основних напрямюв у ветеринарнш медициш, в сучасних умовах, е удосконалення ветеринарно-санiтарного контролю первинно! переробки тварин i птицi, в умовах !х вирощування в особистих i фермерських господарствах. Вiдповiдно статистичних даних, у свт щорiчно, продукти отриманi вщ тварин з прихованою формою хвороби, спричиняють захворювання бiльше двох мшошв людей. Умови первинно! переробки тварин, i особливо птицi, без виявлення !х передзабiйного стану - характерш для Укра!ни. Тому тушки птищ з особистих та фермерських господарств -потенцшне джерело харчових захворювань споживача [1-4].
© Бшянська О.В., 2009
3
Такий стан, вщповщно якост та безпеки м'яса птищ, посилюеться тим, що вщповщно чинних «Правил передзабшного ветеринарного огляду тварин i ветеринарно-саштарно! експертизи м'яса та м'ясних продукив» забороняеться надходження в ре^защю тушок птицi в не патраному видi. Така первинна обробка тушок птищ в умовах особистих i фермерських господарств сприяе обаменшню тушок мiкрофлорою, яке значно збшьшуеться при транспортуваннi на ринок [5-7].
Необхщно вiдмiтити, що керiвництво ветеринарно! служби Укра!ни запропонувало проводити забш тварин i птицi проводити лише на забшних пунктах. Таке положення увшшло до проекту закону поданого до Верховно! Ради, але будiвництво забiйних пунктiв, в сучасних умовах, в сшьськш мiсцевостi, на наш погляд, перспектива далекого майбутнього, а яюсть i безпеку м'яса тварин i птицi необхiдно пiдвищувати вже сьогодш.
Враховуючи вищевикладене перед нами було поставлено завдання удосконалити систему первинно! переробки тушок птищ в умовах особистих i фермерських господарств з метою отримання яюсного та безпечного м'яса, що надходить до реатзацп.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводились в Державнш лаборатори ветсанекспертизи на одному з ринюв м. Одеси та лаборатори кафедри ветеринарно-саштарно! експертизи та фармакологи Одеського державного аграрного ушверситету. Об'ектом дослщжень були тушки курей, якi за попередньою домовленiстю оброблялись у одному з особистих господарств вщповщно вимог чинних правил - контрольна група i за запропонованою нами методикою - пщдослщна група.
Вся птиця пiдлягала пiслязабiйнiй ветеринарно-саштарнш експертизi в умовах державно! лаборатори ветсанекспертизи, вщповщно чинних правил i бактерюлопчним дослiдженням в лабораторi!' кафедри ветеринарно-саштарно!' експертизи та фармакологи на обаменшня мезофшьними аеробними i факультативно-анаеробними мiкроорганiзмами, бактерiями групи кишково! палички i сальмонелами [8-12].
Результати дослщження. Результати дослiджень отриманi на пiдставi запропоновано! нами удосконаленого способу первинно! переробки тушок курей - часткове патрання, спрямованого на зменшення обаменшня тушок.
Сутшсть запропонованого нами способу первинно! переробки, а саме патрання, полягае в проведет технолопчних процеав, яю можна вiднести до часткового патрання тушок птищ. Для реалiзацi! часткового патрання ми пропонуемо, тсля забою птицi i видалення тр'я, зробити кiльцевий розрiз шкiри i пiдшкiрних тканин навколо клоаки, вщ якого провести повздовжнiй розрiз стшки черевно! порожнини в напрямку кия грудно! кiстi завдовжки 3-4 см. Через утворений розрiз необхiдно видалити кишечник разом з клоакою, i вiддiлити дванадцятипалу кишку вiд шлунка, не допускаючи розриву кишечнику, а у самок видалити i яйцевщ та сформоване яйце. Якщо у тушки спостер^аеться переповнене кормовими масами воло, необхщно зробити розрiз шюри над ним i обережно видалити разом iз вмiстом не допускаючи розриву.
Використанням запропонованого нами удосконаленого способу первинно! переробки частковим патранням тушок птищ досягаемо збереження
4
товарного вигляду тушок, що виявляеться пщвищеним попитом споживача на тушки оброблеш запропонованим способом. Також запропонований споаб сприяе можливост проведення об'ективно! шслязабшно! ветеринарно-саштарно! експертизи в умовах державних лабораторш ветсанекспертизи на ринках.
Але вщомо, що одним з напрямюв з роботи лжаря ветеринарно! медицини на м'ясопереробному пщприемств1 е усунення фактор1в, що сприяють вторинному обаменшню тушок. Удосконалений нами метод патрання в першу чергу спрямований на усунення вторинного обЫменшня тушок курей мжрофлорою.
Проведеними бактерюлопчними дослщженнями встановлено (табл. 1), що використання в умовах особистих I фермерських господарств запропонованого нами способу часткового патрання зменшуе повторне обаменшня тушок курей.
Таблиця 1.
Бактермальне обаменшня тушок курей залежно вщ способу первинноТ'
Групи Мюце взяття проб Обс1меншня КМАФАнМ, тис. КУО в 1г Видшена мжрофлора
БГКП сальмонели
тушок % тушок %
Контрольна спина 256 ± 2,16 5 41,6 3 25,0
серозна оболонка 210 ± 1,24 6 50,0 3 25,0
товща м'яз1в - 3 25,0 2 16,6
Дослщна спина 216 ± 1,28 3 25,0 1 8,3
серозна оболонка 134 ± 1,34 2 16,6 - -
товща м'яз1в - - - - -
З результат дослщжень наведених в таблиц видно, що первинна переробка птищ в особистих I фермерських господарствах розробленим нами способом часткового патрання зменшуе загальне бактер1альне обаменшня тушок курей та кшькють тушок забруднених збудниками харчових токсикошфекщй -бактер1ями групи кишково! палички I сальмонелами.
Бактери групи кишково! палички видшялись в дослщнш груш з 16,6%-25,0% тушок, в той час як в контрольнш груш - з 25,0%-50,0% тушок, а сальмонели з 8,3% 1 16,6%-25,0% тушок вщповщно, причому в дослщнш груш не було жодно! тушки з обаменшням в товщ1 м'яз1в.
Узагальнюючи результати дослщжень можна вщм1тити, що впровадження способу часткового патрання тушок курей в умовах особистих I фермерських господарств попереджуе вторинне обаменшня I сприяе збереженню товарного вигляду тушок птищ.
Висновки
1. Запропонований удосконалений споаб первинно! переробки - часткове патрання тушок птищ в умовах особистих I фермерських господарств, е
5
науково обгрунтованим в сучасних умовах виробництва м'яса птищ в Укра1ш.
2. Часткове патрання тушок птищ яка надходить для реашзацл на агропромислов1 ринки з особистих i фермерських господарств, сприяе пщвищенню об'eктивностi ветеринарно-саштарно! експертизи тушок в умовах державних лабораторш ветсанекспертизи на ринках.
3. Часткове патрання тушок птищ сприяе зменшенню бактерiального обаменшня i збереженню товарного вигляду тушок.
Л1тература
1. Закон Украши «Про ветеринарну медицину». - Кшв, 2001.
2. Закон Украши «Про якють i безпеку харчових продукив». - Кшв, 2002.
3. Закон Украши «Про забезпечення саштарного та епщемюлопчного благополуччя населення». - Кшв, 2002.
4. Положення про державний ветеринарний нагляд за дiяльнiстю суб'екив господарювання щодо забою тварин, переробки, збер^ання, транспортування та реашзацл продукцл тваринного походження. - Кшв, 2001.
5. Правила передзабшного ветеринарного огляду тварин i ветеринарно-саштарно! експертизи мяса та мясних продуктiв. - Кшв, 2002. - 27с.
6. Бшянська О.В. Бактерiальне обсiменiння тушок курей яю надходять для реалiзацil на ринки з особистих присадибних i фермерських господарств, залежно вщ технологл 1х переробки. Аграрний вюник Причорномор'я : зб. наук. праць Одеського ДАУ. - Одеса, 2003. - Вип. 44. - С. 136-138. -(Ветеринарш науки).
7. Никитин Б.И. Переработка птицы и кроликов (для кадров массовых профессий). М., Пищепром, 1972. - С. 113-116.
8. ГОСТ 26668-85 Продукты пищевые и вкусовые. Методы отбора проб для микробиологических анализов - М.: Издательство стандартов, 1986. - 3 с.
9. ГОСТ 26669-85 Продукты пищевые и вкусовые. Подготовка проб для микробиологических анализов - М.: Издательство стандартов, 1986. - 9 с.
10. СТ СЭВ 4247-83. Пищевые продукты. Метод определения общего количества мезофильных аэробных и факультативных анаэробных микроорганизмов посевом в агаровую среду. - М.: Издательство стандартов, 1983 - 36 с.
11. ГОСТ 30918-97. Продукты пищевые. Методы определения бактерий группы кишечных палочек (колиформных бактерий). - М.: Издательство стандартов, 1997 - 31 с.
12. ГОСТ 30519-97. Продукты пищевые. Методы выявления бактерий рода Salmonella. - М.: Издательство стандартов, 1997 - 48 с.
Summary E. Bilyanska
AN IMPROVEMENT OF VETERINARY-SANITARY EXAMINATION OF CARCASSES OF BIRD IS IN THE CONDITIONS OF STATE LABORATORIES OF VETSANEXAMINATION ON MARKETS.
6
The method of the partial disemboweling of carcasses of bird is offered at the personal and farmer economies which act for realization to the markets. A method answers modern requirements in relation to quality and safety of m'yasa bird, instrumental in diminishing of violation of integrity of carcass, that in same queue, instrumental in diminishing of it bacterial semination and risk of origin of food toxicoinfections.
Keywords: veterinary-sanitary examination, carcasses of bird, primary processing disemboweling, semination, bacteria of group of intestinal stick, salmonellas.
Cmammx Hadiumna do peda^i'i 25.09.2009
7
