CC BY
7
УДК 65.01
УДОСКОНАЛЕННЯ П1ДХОД1В ДО ОРГАН1ЗАЦН СТРАТЕГ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ НА П1ДПРИСМСТВАХ ХЛ1БОПЕКАРСЬКО1 ГАЛУЗ1УКРА1НИ
© 2018 ЗАВЕРТАНИЙ Д. В.
УДК 65.01
Завертаний Д. В. Удосконалення пiдходiв до органiзацii CTpaTeri4Horo процесу на шдприемствах
хлiбопекарськоi галузi УкраУни
Сьогодн виробнич та невиробнич органЬацИ не можуть ефективно функцонувати без визначення мки та цнностей, що пояснюють, чому вони знаходяться у бзнеа, як продукти вони виробляють та на який споживчий ринок вони ор'кнтоваш. Отже, стае актуальним дотдити визначення сутностi стратегчного процесу саме для тдприемств хл'бопекарсьт галуз Украни для забезпечення ix сталого розвитку в умовах глобал'ваци та побудови ринковоi економ'ши. Метою дослдження е удосконалення пiдxодiв до органiзацii стратегiчного процесу на тдприемствах хл'бопекарсьт галузi Украни. Дослдження базувалося на використанш таких пiдxодiв i метод'в: д'шлектичного, системного, причино-наслдкового методу, теоретичного узагальнення i пор'вняння. Визначено типи стратег'нного процесу, як можуть застосовувати тдприемствахл'бопекарськоiгалуз Украни. Встановлено стiйкий взаемозв'язокмiж зовшшшм i внутр'штм середовищами стратегiчного процесу iз вид'шенням функцонуючих елемент'в кожного iз них. Доведено виршальнуроль ткно'1 взаемоди зовншнього та внутршнього середовищ у формувант оргашзацшного дизайну тдприемства.
Ключов'! слова: стратегя, стратегiчний процес, оргатза^йний дизайн, стратегiчнеуправлшня, хл'бопекарська галузь. Рис.: 1. Ббл.: 8.
Завертаний Денис Володимирович - астрант, кафедра економки та управлшня, Одеський нацональний ушверситет iм. i. i. Мечникова (вул. Дворянська, 2, Одеса, 65000, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 65.01
Завертаный Д. В. Совершенствование подходов к организации стратегического процесса на предприятиях хлебопекарной отрасли Украины
Сегодня производственные и непроизводственные организации не могут эффективно функционировать без определения миссии и ценностей, которые объясняют, почему они находятся в бизнесе, какие продукты они производят и на какой потребительский рынок они ориентированы. Поэтому становится актуальным исследовать определения сущности стратегического процесса для предприятий хлебопекарной отрасли Украины для обеспечения их устойчивого развития в условиях глобализации и построения рыночной экономики. Целью исследования является совершенствование подходов к организации стратегического процесса на предприятиях хлебопекарной отрасли Украины. Исследование базировалось на использовании таких подходов и методов: диалектического, системного, причинно-следственной метода, теоретического обобщения и сравнения. Были определены типы стратегического процесса, которые могут применять предприятия хлебопекарной отрасли Украины. Установлена устойчивая взаимосвязь между внешним и внутренним средами стратегического процесса с выделением функционирующих элементов каждой из них. Доказано, что тесное взаимодействие внешней и внутренней среды играет ключевую роль в формировании организационного дизайна хлебопекарного предприятия.
Ключевые слова: стратегия, стратегический процесс, организационный дизайн, стратегическое управление, хлебопекарная отрасль. Рис.: 1. Библ.: 8.
Завертаный Денис Владимирович - аспирант, кафедра экономики и управления, Одесский национальный университет им. И. И. Мечникова (ул. Дворянская, 2, Одесса, 65000, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 65.01
Zavertany D. V.
Improving the Approaches to Organization of Strategic Process at Enterprises of the Bakery Industry Branch of Ukraine
Today, both the production and the non-production organizations cannot function efficiently without defining the mission and values that explain why they are in the business, what products they produce, and what consumer market they target. Therefore, it becomes relevant to research the definitions of of the strategic process for the enterprises of bakery industry branch of Ukraine to ensure their sustainable development in the context of globalization and the development of market economy. The purpose of the research is to improve the approaches to organization of strategic process at the enterprises of bakery industry branch of Ukraine. The study was based on the use of such approaches and methods: dialectical, systemic, causal method, theoretical generalization and comparison. The types of strategic process which can be applied by the enterprises of bakery industry branch of Ukraine have been defined. A stable relationship between the external and the internal environments of the strategic process, with the allocation of the functioning elements for each of them, has been determined. It is proved that close interaction of both external and internal environment plays a key role in the formation of organizational design of a bakery enterprise. Keywords: strategy, strategic process, organizational design, strategic management, bakery industry branch. Fig.: 1. Bibl.: 8.
Zavertany Denys V. - Postgraduate Student, Department of Economics and Management, Odesa I. I.Mechnikov National University (2 Dvorianska Str., Odesa, 65000, Ukraine) E-mail: [email protected]
Багато виробничих i невиробничих оргашзацш мають мкш та цшность яю пояснюють, чому вони знаходяться у бiзнесi, яю продукти вони виробляють та на який споживчий ринок вони орiен-товаш. Проте якщо розглянути хлiбопекарську галузь Украши, то лише одиничн тдприемства розумшть
роль бачення, Midi, цшностей та стратеги. Управлш-сью команди не розумшть сутност стратепчного управлшня та роль, яку грае яюсний стратепчний процес. Своею чергою, сутшсть стратепчного управлшня можна описати як постшний процес, що застосовують хлiбопекарськi тдприемства, для аналiзу внутршшх
процейв i ресурсiв, якi забезпечують виробництво !х продуктiв. Однак процес стратепчного управлiння -це бiльше, шж просто набiр правил, яким слцуе шд-приемство. Це фiлософський шдхм до бiзнесу. Вище керiвництво шдприемства повинне спочатку навчи-тись мислити стратепчно, а потiм застосовувати стра-тегiчну думку до стратегiчного процесу. Ефектившсть стратегiчного процесу хлiбопекарського шдприемства е найб^ьшою тодi, коли вс учасники бiзнесу розумь ють його стратегш.
Aктуальнiсть дослiдження пiдкрiплена необхц-нiстю визначення сутностi стратегiчного процесу саме для шдприемств хлiбопекарсько! галузi Укра!ни, для забезпечення !х сталого розвитку в умовах глобалiзацi! та побудови ефективно'1 економiки.
Останшм часом кiлькiсть публiкацiй iз стратепчного управлшня невпинно зростае. Це обумовлено швид-кiстю змiн зовшшнього середовища та стрiмким розви-тком технолопчного прогресу, що спонукае оргашзаци розробляти адаптивнi стратеги з урахуванням факторiв !х конкурентоспроможностi. Дослiдженням сутност стратегiчного процесу займались такi в^чизняш вченi: О. Машков, В. Горбулш, Н. Нижник, В. Вканський,
0. Трухан, В. Катькало, А. Наливайко, В. Пастухова,
1. Смолiн та ш. Серед зарубiжних учених потрiбно ви-дкити I. Ансоффа, А. Акера, Р. Акоффа, Дж. Гелбрейта, Х. Волберда, М. Криера, Г. Мшцберга, М. Портера та ш.
Метою дослцження е удосконалення пiдходiв до оргашзаци стратегiчного процесу на шдприемствах хль бопекарсько'1 галузi Укра!ни.
Незважаючи на те, що сьогодш немае чiткого визначення поняття стратепчного процесу, на нашу думку, найбкьш доцкьним е розгляд стратепчного процесу як загально'1 суми щлей, планiв i послiдовностей дiй, за до-помогою яких пiдприемство оргашзовуе людськi та фЬ-нансовi ресурси, час та енергш для формування свого довгострокового майбутнього у вцповцних конкурент-них середовищах [1, с. 107].
В останнш час стае все бкьш очевидним той факт, що стратегш е не простим планом чи послцовшстю дш, а теорiею, яка допомагае оргашзаци досягти конкурентно! переваги та максимально! частки ринку [2, с. 402].
Створення та реалiзацiя стратеги здшснювались оргашзацшми протягом останнк ккькох тисячолпъ, лише у другiй половинi ХХ ст. управлшщ почали на-справдi замислюватись над сутнiстю поняття стратегш.
На нашу думку, стратегш - це шструмент досяг-нення такого рiвня операцiйно! ефективностi, який забезпечить оргашзаци стшкий рiвень довгостроково! конкурентно! переваги.
Структурними одиницями стшко! конкурентно! переваги е безлiч заходiв, спрямованих на створення, виробництво, продаж i доставку продукту або послуги [3, с. 62].
Операцшна ефективнiсть означае здатшсть шд-приемства краще виконувати базовi бiзнес-операцi!, тобто виконувати таю дп швидше, нiж конкуренти,
або з меншою кiлькiстю залучених ресурйв i дефектiв. З точки зору стратегП проблема операцшно! ефектив-ност полягае в тому, що найкращi практики легко iмi-туються. Чим бкьше пiдприемств у галузi адаптують кращi практики операцiйно! ефективностi, тим швидше шдвищуеться рiвень межi продуктивностi, тобто рiвень максимально! цшность яку пiдприемство на-дае ринку на одиницю залучених ресурсiв, з урахуванням наявност кращих технологш, навичок та методiв управлiння. Таким чином, змшюеться структура лан-цюпв вартостi, якi створюються гравцями на ринку, в^дбуваеться зниження витрат та одночасне шдвищен-ня цiнностi.
Зазначене явище призводить до абсолютного по-кращення операцiйно! ефективностi, а також до попр-шення вiдносно! диференцiацi! кожного шдприемства. Чим бкьшими темпами зростае рiвень операцiйно! ефективностi, тим бкьше зростае конкурентоспромож-нiсть галузi у цкому, i знижуються ступiнь розрiзненос-тi пiдприемств одне вiд одного [3, с. 64].
Аля того щоб подолати ризик зниження рiвня ди-ференцiйованостi, пiдприемствам необхiдно застосовувати стратепчне позицiонування. Голо-вна мета стратепчного позицюнування - це досягнення стабкьно! конкурентно! переваги завдяки збереженню ключових факторiв iндивiдуальностi, тобто збереження тих факторiв, що в^д^зняють пiдприемство вiд конку-рентiв. Це може бути досягнуто двома шляхами: або ви-конання вцмшних в1д конкурентiв дiй, або виконання подiбних дiй, але рiзними способами.
Для хлiбопекарських пiдприемств досягнення стратегiчного позицюнування можливе за умови дотри-мання трьох принцишв [3, с. 69]:
1. Застосування шшого комплексу заходiв задля створення унiкального та цшшсного ринкового становища.
Для досягнення стiйкого рiвня стратегiчного по-зицiонування хлiбопекарськi шдприемства можуть сфо-кусуватись на одному iз трьох можливих джерел конку-рентоспроможностi: обслуговування деккькох потреб багатьох ^енпв або обслуговування багатьох потреб деккькох клiентiв, або обслуговування широкого кола потреб багатьох ^енпв на вузькому ринковому сег-ментi.
2. Обрання компромюу у конкурентнiй бороть-бi - тобто прийняття ршення щодо того, що пiдприемство не повинно робити.
Здшснення ефективного стратепчного позицюнування у ккькох несумюних напрямках - неможливе. Тому задля досягнення стшко! конкурентно! переваги хлiбопекарське шдприемство повинно проаналiзувати власну асортиментну пол^ику та визначити ключовi ка-нали збуту продукци iз максимальним рiвнем вiддачi вiд продажiв.
3. Вдале поеднання бiзнес-функцiй пiдприемства iз розробленою стратегiею.
Пiд «поеднанням» ми розушемо ступiнь мiцностi та взаемоди бiзнес-функцiй пiдприемства. Поеднання
забезпечуе як конкурентну перевагу, так i стабкьшсть: коли дiяльностi пiдприемства взаемодоповнюють одна одну. При цьому конкуренти не можуть легко iмiтува-ти зазначеш переваги, адже самi переваги е продуктом синерги - тобто вдалого поеднання рiзних унiкальних видiв дiяльностi.
Працiвникам потрiбнi керiвнi вказiвки щодо по-глиблення стратегiчно! позици, а не розширен-ня або компромю. Проте як розширити ушкаль-нiсть компани, одночасно змiцнюючи свою дшльшсть. Ця робота, яка полягае у визначенш того, яка цкьова група клiентiв та потреб для обслуговування потребуе дисциплши, здатностi встановлювати межi та безпосе-редню комушкацш. Зрозумко, що стратегш та лидерство нерозривно повlязанi мiж собою.
Стратегш е безрезультатною, якщо у шдприемства не буде квалiфiкованих кадрiв. Спiвробiтники шдпри-емства грають ключову роль у забезпеченнi стратепч-ного позицюнування. Вони потребують настанов вц управлiнських команд щодо того, яким чином погли-бити стратегiчне позицюнування. Ключовим тут е саме поглиблення позицюнування, а не пошук компромюних варiантiв iз часткового його досягнення. Управлшсью команди хлiбопекарських пiдприемств повинш роз-робити чiткий план дш щодо того, яким чином розширити ушкальшсть самого пiдприемства з одночасним змщненням рiвня поеднання його бiзнес-функцiй. Ви-конання завдання iз визначення цкьово! групи клiентiв та потреб ринку, яю потрiбно задовольнити, потребуе дисциплши, здатност встановлювати межi та постш-но здiйснювати комушкацш всередиш пiдприемства. Отже, стратегiчне позицюнування мае стшкий зв'язок iз лидерством та нематерiальними складовими конкурент-них переваг хлiбопекарських пiдприемств.
Розглянувши сутшсть стратеги, ми переходимо до бкьш детального розгляду стратегiчного процесу.
Стае все бкьш очевидним той факт, що проси пояснення сутносп стратепчного процесу вже вичер-пали себе. Тому дослцникам потрiбно бкьш детально звернути увагу на дослцження ефективносп поеднання управлiнсько! адаптивностi та вибору навколишнього середовища функцюнування пiдприемства. Стратепч-на дiяльнiсть успiшних хлiбопекарських шдприемств е дуже схожою i обмеженою у змщненш й експлуатаци юнуючих основних компетенцiй пiдприемств. Якщо ми подивимось на питання з точки зору адаптаци, то можна впевнено сказати, що шдприемства можуть змшювати свою бiзнес-модель i робити все для подолання спроти-ву змшам i жорсткостi зовнiшнього середовища. Тобто успшш пiдприемства вчаться поводитися по^зному i вивчати новi компетенци [4, с. 161].
На нашу думку, можна видкити три рiвнi аналь зу стратегiчного процесу: аналiз зовшшнього середовища пiдприемства, аналiз управлш-сько! команди та аналiз середньо! ланки управлшня пiдприемства. Кожний iз рiвнiв розглядае три ключовi питання:
Яку роль грають управлшщ на рiзних ланках менеджменту пгдприемства: хто е быьш компетент-ним?
Яким чином управлшщ розповсюджують знання всередит тдприемства?
Наскыьки стабыьними е правила галузi? Залежно вц активносп чи пасивносй пе! чи iншо! ланки управлшня шдприемства, а також вц вцповцей на зазначенi питання слiд видкити чотири типи страте-гiчного процесу [5, с. 104]: + пасивний; ^ спрямований; ^ облегшений; + трансформацiйний.
Розглянемо детальнiше кожен тип стратегiчного процесу. Пасивний тип стратепчного процесу ба-зуеться на припущенш, що i середня ланка управлшня, i вища ланка управлшня поводять себе пасивно щодо розшзнавання сигналiв 1з ринкового середовища. Отже, у цьому тиш стратегiчного процесу немае явних переваг у знанш ринку нi у середньо!, ш у вищо! ланки управлiння шдприемства. При цьому едина система управлшня знаннями на пiдприемствi вцсутня. Це озна-чае, що пiдроздiли шдприемства е вцокремленими одне вiд одного. У загальному планi пiдприемство вимушене шдкорятись правилам галузi, тобто здшснювати реак-тивну поведiнку. Застосування цього типу стратепчного процесу бкьш притаманне зрким хлiбопекарським галузям, iз низьким рiвнем впровадження iнновацiй. Серед позитивних характеристик можна видкити можли-вють уникнути помилок при запровадженш нових iдей чи технологш, якi у довгостроковiй перспективi можуть бути неефективними та призвести до банкрутства шдприемства. Здебкьшого цей пасивний тип стратепчного процесу застосовуеться хлiбопекарськими шдприем-ствами у стабкьних галузях. Проте у разi якщо галузь характеризуеться високим рiвнем нестабiльностi, зрос-тае потреба у побудовi синергй мiж пiдприемствами, а тому застосування пасивного типу стратепчного процесу е недоцкьним.
У спрямованому тиш стратепчного процесу пред-ставники вищо! ланки управлшня вважають, що вони мають певний контроль над зовшшшм середовищем, у якому функцюнуе шдприемство. Таким чином, стра-тепчний процес здшснюеться шд виключним керiвни-цтвом вищо! ланки управлшня шдприемства, а прийняп рiшення делегуються нижчим ланкам без обговорення.
Отже, вища ланка управлшня знае стан ринково! кон'юнктури краще, шж будь-хто шший. Управлшня знаннями всередиш шдприемства вцбуваеться шд контролем вищо! управлшсько! команди. Хлiбопекарськi шдприемства, що застосовують цей тип стратепчного процесу, бкьш ефективно адаптуються до галузевих змш, шж пiдприемства iз пасивним типом. Спрямований тип стратепчного процесу найкраще шдходить до шдприемств, яю знаходяться у станi стiйкого зростання або стшко! кризи. Таким чином, таю хлiбопекарськi пiдпри-емства можуть повною мiрою реалiзувати всi перева-
ги формального планування та контролю у iерархiчшй структура
Наступнi два типи стратепчного процесу вцно-сяться до хлiбопекарських пiдприeмств «майбутньо-го» - iз бкьш сильним впливом середньо! та нижчо! ланок управлiння.
Воблегшеному типi стратегiчного процесу нижчi та середш ланки управлiння мають бкьший вплив на визначення стратеги хлiбопекарського шдпри-емства. ббдиним завданням вищо! ланки управлiння е визначення стратепчного контексту та створення умов для розвитку та впровадження шновацш. Нижча та середш ланки управлшня мають кращi знання стану рин-ково! кон'юнктури. Також потрiбно зазначити помiрний ступiнь розповсюдження знань у шдприемствах iз цим типом стратепчного процесу [6, с. 63].
Особливктю хлiбопекарських пiдприемств iз облегшеним типом стратепчного процесу е те, що нижча та середня ланки управлшня можуть впливати на розвиток галузь Незважаючи на те, що застосуван-ня облегшеного типу стратегiчного процесу е бкьш складним для вищо! ланки управлiння (через великий вплив нижчо! та середньо! ланок управлшня), вш е до-цкьним для застосування хлiбопекарськими шдпри-емствами, що знаходяться у галузях iз високим рiвнем турбулентностi. Проте якщо хлiбопекарське шдпри-емство потребуе бiльш централiзованого контролю та координаци у перюд впровадження iнновацiй, облег-шений тип стратепчного процесу е менш ефективним. Отже, застосування облегшеного типу стратепчного процесу е найбкьш дощльним хлiбопекарськими шд-приемствами, що функцiонують у складних i динамiч-них умовах.
У трансформацшному стратегiчному процесi вища ланка управлiння вважае, що мае достатньо знань для здшснення впливу на навколишне середовище, а також активно сшвпрацюе iз середньою та нижчими ланками управлшня. Хлiбопекарськi шдприемства, що застосо-вують цей тип стратепчного процесу, здатш бкьш ефек-тивно впроваджувати новi знання та технологи. Знання поширюються швидко i без перешкод. Завдяки тiснiй взаемоди вищо! ланки управлiння iз нижчою та середньою ланками хлiбопекарськi пiдприемства iз транс-формацiйним типом стратепчного процесу змшюють умови галуз^ у якiй функцiонують.
Особливiстю трансформацшного типу стратепч-ного процесу е те, що до розробки стратеги залучаються уй ланки управлiння шдприемства, тобто спостериа-еться командна взаемодш усерединi пiдприемства, а не директивне управлшня «зверху-вниз» [7, с. 236].
Найбкьш доцкьним застосування цього типу стратепчного процесу е для великих об'еднань хлiбопекарських шдприемств, якi потребують високого рiвня координаци та внутршньооргашзацш-ного подку знань.
Проаналiзувавши типи стратепчного процесу, можна видкити два цикли стратепчного процесу:
+ цикл, що складаеться iз експлуатацiйних про-
цесiв (внутрiшнiй стратегiчний цикл); + цикл, що складаеться 1з процесiв розвiдки (зо-внiшнiй стратегiчний цикл).
На рис. 1 схематично зображено структуру стратепчного процесу шдприемств хлiбопекарсько! галузi Укра!ни.
Стратегiчний цикл включае у себе експлуатацiйнi процеси та процеси розвцки. До експлуатацшних про-цесiв вiдноситься вимiрювання ефективносп та резуль-тативностi, постановка цкей та завдань, контроль та мошторинг витрат [8, с. 218].
Своею чергою, до процейв розвiдки взноситься процес визначення нових ринкiв, продукпв i послуг, а також розробка та впровадження стратепчного ба-чення шдприемства. Окремо потрiбно вид1лити процес швестицш у довгостроковi 1нновадГ1, яю покликанi за-безпечити стiйкi конкурентш переваги хлiбопекарсько-го пiдприемства.
Отже, комплексний стратепчний процес, зобра-жений нижче, складаеться ш тiсноl взаемодГ! внутрiш-нього середовища (експлуатацiйних процейв) i зовнiш-нього середовища (процейв розвiдки). Своею чергою, вони штегруються у органiзацiйний дизайн i постановку напрямiв розвитку пiдприемства.
ВИСНОВКИ
Таким чином, стратепчний процес хлiбопекар-ських пiдприемств неможливо розглядати без визначення поняття «стратегш», а також без проведення аналiзу тишв стратегiчних процесiв. Ключовою умовою ефек-тивностi стратегiчного процесу е взаемодш внутршньо-го та зовнiшнього середовищ, яю мiстять експлуатацiйнi та розвцувальш процеси. Тiсна взаемодiя зовнiшнього та внутршнього середовищ дозволяе ефективно визна-чити органiзацiйну структуру управлiння шдприемств, систему стимулiв та нагород, а також впровадити систему внутршнього контролю. Велику роль вцирае на-явшсть системи вибору та рiвень розвитку технологи. Усе разом дозволяе завершити оргашзацшний дизайн i впровадити ефективну систему iерархil з подальшим впровадженням обраного типу стратегiчного процесу. Своею чергою, шлях вц впровадження оргашзацшного дизайну до постановки напрямку розвитку хлiбопекар-ського пiдприемства можливо здшснити лише за допо-могою рацюнального використання органiзацiйних ре-сурйв i здiбностей. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Mintzberg H. The Fall and Rise of Strategic Planning. Harvard Business Review. 1994. Vol. 1 (12). Р. 107-114.
2. Портер М. Конкуренция : учеб. пособие. М. : Вильямс, 2005. 608 с.
3. Porter M. What is Strategy? Harvard Business review. 1996. Vol. 74 (6). Р. 61-78.
4. Volberda H. Mastering Strategic Renewal Mobilising Renewal Journeys in Multiunit Firms. LRPJournal. 2001. Vol. 34 (72). Р. 159-178.
00 ю 00
ЕКОНОМ1КА МЕНЕДЖМЕНТ I МАРКЕТИНГ
Експлуатацшьп процеси
Внутршнв середовище
и
е о
■О
Рис. 1. Стратепчний процес шдприемств хл1бопекарськоТгалуз1 УкраТни
ю 00
М О
Досвщ, навички, мотива цт
Бренд, репутацт
Основы засоби, поточш активи
Управлшня знаниями
Оргашзацшний дизайн: Структура управлшня; Системи стимутв; Системи контролю; 1нформацшн1 системи; Системи вщбору; Технолопя
Постановка напрямку розвитку пщпривмства
Конкурентне середовище: Постачальники Кженти
Товари-замшники Конкуренцт
0рган1зацшн1 ресурси та зд1бносп
Постановка цтей
Цт1 та завдання
Зовншнв середовище
Роз робка та впровадження бачення
1нвестицм у довгостроков! ¡нновацм
5. Floyd S. Innovating strategy process. US : Blackwell Publishing, 2CC5. 2б8 p.
6. Burgelman R. A Model of the Interaction of Strategic Behavior, Corporate Context, and the Concept of Strategy. The Academy of Management Review. 1983. Vol. 8 (12). P. 61-7C.
7. Wooldridge B. The strategy process, middle management involvement, and organizational performance. Strategic Management Journal. 199C. Vol. 11 (12). P. 231-241.
S. Mintzberg H. The Structuring of Organizations: A Synthesis of the Research. US : Prentice-Hall, 1979. 5C9 p.
Науковий керiвник - Андрейченко А. В.,
кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри економти та управлшня, Одеський нацюнальний ушверситет iменi I. I. Мечникова.
REFERENCES
Burgelman, R. "A Model of the Interaction of Strategic Behavior, Corporate Context, and the Concept of Strategy" The Academy of Management Review vol. 8 (12) (1983): 61-70.
Floyd, S. Innovating strategy process US: Blackwell Publishing, 2005.
Mintzberg, H. "The Fall and Rise of Strategic Planning" Harvard Business Review vol. 1 (12) (1994): 107-114.
Mintzberg, H. The Structuring of Organizations: A Synthesis of the Research US: Prentice-Hall, 1979.
Porter, M. Konkurentsiya [Competition]. Moscow: Vilyams,
2005.
Porter, M. "What is Strategy?" Harvard Business review vol. 74 (6) (1996): 61-78.
Volberda, H. "Mastering Strategic Renewal Mobilising Renewal Journeys in Multiunit Firms" LRP Journal vol. 34 (72) (2001): 159-178.
Wooldridge, B. "The strategy process, middle management involvement, and organizational performance" Strategic Management Journal vol. 11 (12) (1990): 231-241.
CL <
<
Í I
0
1
s
Ш
БIЗНECIНФОPM № 3 '2C18
www.business-inform.net
