25ART
ТВОРИ ПЕТРА ХОЛОДНОГО-СТАРШОГО З ПРИВАТНИХ КОЛЕКЦ1Й. НОВ1 ШТРИХИ ДО ДОСЛ1ДЖЕННЯ МИСТЕЦЬКО1 СПАДЩИНИ
Собкович Ольга,
старший науковий ствробтник Нац1онального музею «Кигвська картинна галерея» Украгна, Кигв. Нацюнальний музей «Кшвська картинна галерея»
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijitss/28022020/6942
ABSTRACT
This publication analyses the artwork by Petro Kholodny Sr., the distinguished artist of the first third of the XX century, from private collections, that gives an opportunity to better comprise and study the artist's searches in different periods of his creative work in the visual-stylistic and genre-thematic spheres. The Moscow collection of easel paintings by the Kholodny family is analysed, showing a range of artistic interests up to 1917. Landscapes and sketches from this collection testify his fascination with plein-airism and, at the same time, with heritage of impressionism. Artist's portraits and landscapes from various private collections outside and within Ukraine and little-known works of sacral painting of the Lviv period are also analysed: sketches of icons; the "Blahovishchennia" (Annunciation) icon reflecting the national line of modernist style in Ukraine. The mentioned images greatly expand the interpretation of Kholodny Sr's searches in the synthesis of modern art and Ukrainian-Byzantine tradition and his coloristic feeling.
Citation: Собкович Ольга. (2020) Tvory Petra Kholodnoho-Starshoho z Pryvatnykh Kolektsii. Novi Shtrykhy do Doslidzhennia Mystetskoi Spadshchyny. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 2(23). doi: 10.31435/rsglobal_ijitss/28022020/6942
Copyright: © 2020 Собкович Ольга. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
У данш публшаци анатзуеться творчий доробок визначного укра!нського митця початку ХХ столотя Петра Холодного-старшого з приватних колекцш Збережеш твори з цих збiрок дають можливють бшьш повно висв^лити та вивчити пошуки художника рiзних перiодiв творчосп у вiзуально-стилiстичнiй та жанрово-тематичнш сферах.
Розглянуто три московсью збiрки станкових живописних творiв родини Холодних, що значно розширили уявлення про коло мистецьких защкавлень Петра Холодлного-старшого до 1917 року. Також проаналiзовано станковi та сакральш композици П. Холодного-старшого з приватних збiрок США та Укра!ни, що розкривають творчий доробок митця 1920-х роюв. Особливо цшними знахщками стали твори сакрального живопису львiвського перюду творчосп з двох рiзних приватних колекцш. Доповнюючи вщомий нам вiзуальний ряд у цш цариш, вони демонструють розма!ття авторсько! iнтерпретацii вiзантiйського традицп Холодним-старшим й значно розширюють уявлення про його пошуки у прагненш синтезу мистецтва модерну з украшо^зантшською традищею. Зокрема, iкона «Благовщення» яскраво демонструе нацюнальну лiнiю модерну в творчост Петра Холдного-старшого.
Вивчення творчого доробку Петра Холодного-старшого з приватних колекцш е актуальним з огляду на те, що на сьогодш неможливо назвати точну кiлькiсть робгг, що була створена художником впродовж життя, адже багато творiв втрачено в революцiйнi й военнi роки, знищено у
ARTICLE INFO
Received 23 December 2019 Accepted 10 February 2020 Published 28 February 2020
KEYWORDS
private collections, painting, icon, landscape, portrait, plein air.
радянсью часи. Деяю твори вщом1 лише за чорно-бшими репродукщями у тогочасних перюдичних виданнях. Музейш з1брання, хоч { охоплюють р1зш перюди творчосп Петра Холодного-старшого (ки!вський перюд, кам'янець-подшьський та льв1вський), проте, здебшьшого не е численними (шод1 один-два, п'ять твор1в чи есюзи) й не дають вичерпно! шформацп про досить багатогранну мистецьку д1яльшсть художника. Часто вони окреслюють лише одну з граней д1яльносп митця чи один ¡з перюд1в. Наприклад, про кам'янець-подшьський перюд можемо говорити лише з1 зб1рки живописних робгт В1нницького обласного художнього музею (це найбшьша музейна зб1рка, шо нал1чуе 29 твор1в). А колекщя Нацюнальному музею у Львов1 1м. Андрея Шептицького повно розкривае лише творчють Холодного-старшого у сфер1 сакрального мистецтва.
Тож анал1з твор1в з приватних колекцш та введення до наукового об1гу нових вщнайдених роб1т е важливим джерелом для бшьш повного висвплення творчосп Петра Холодного-старшого. Ц твори, разом з1 збереженим доробком мистця у музейних та аривних з1браннях дають можливють об'ективного вивчення масштабного доробку художника.
Дослщженню творчосп Петра Холодного-старшого присвячено чимало публшацш мистещ'вознавщв й юториюв. Це статп Л. Волошино!, О. Сидора, I. Гах, Р. Грималюк, Р. Самотий, Ю. Телячого та ш. Найбшьшого висвплення отримав його сакральний доробок. До публшащй, що розглядають питання збереження спадщини Петра Холодного-старшого в приватних колекщях належать: стаття Д. Даревич до каталогу виставки «Три покол1ння Холодних» 2001 року, стаття В. Острового «Етюди П.1. Холодного в Росп» 2007 року та матер1ал Ю. Телячого «Незнаний Петро Холодний старший» 2008 року. Видання «Колекщя Володимира Впрука: пристрасть { громадянський обов'язок» 2008 року, де представлено пейзажш твори Петра Холодного-старшого та другий том альбому «Украшське мистецтво ХУ-ХХ столпъ» 2008 року проливають св1тло на питання висвплення творчого доробку митця з приватних з1брань.
Дар1я Даревич подае розголу мистептвознавчу характеристику творчосп кожного з трьох художниюв родини Холодних у р1зних видах та жанрах мистецтва, анал1зуе впив тих чи шших стишв/течш на !х творчють, визначае спшьне та ввдшнне у мистецькш д1яльносп трьох поколшь. У каталоз1 також подаеться перел1к експонованих твор1в з приватних колекцш США на виставщ у Нью-Йорку та друкуються деякi з них. У зб1рнику науковий статей за матер1алами Всеукрашського круглого столу «Петро 1ванович Холодний (1876-1930 рр.). Життя в 1м'я Украши» за 2007 рк, автор В. Островий у статп «Етюди П. I. Холодного в Росп» говорить про сенсащйну знахдку юторика Ю. Телячого - 19 робп Холодного в Росп. Тут подаеться перелш твор1в, !х розм1р, р1к створення (якщо вш вщомий) та короткий опис кожного зображення. Мистецтвознавчого анал1зу стаття не мютить, проте е важливою як реестр мистецьких праць митця. Стаття Юр1я Телячого «Незнаний Петро Холодний старший» у журнал1 «Образотворче мистецтво» за 2008 р1к мае шформацшний характер й також стосуеться робп, що зберпаються у Москва Важливо, що подано фото 6 твор1в з ще! колекцл. Новозайдену кону «Благовщення» з коротким коментарем щодо конографп зображення вперше було надруковано О. Собкович 2015 року в журнал1 «Образотворче мистецтво».
Про творч1 пошуки Холодного до 1917 року дають уявлення дев'ятнадцять твор1в з трьох приватних колекцш онуюв Петра Холодного-старшого у Москва
Щд час спшкування з родиною Холодних виявилося, що ця колекщя була з1брана головним чином студентами та шанувальниками творчосп Холодного, як передали твори ще у радянсью часи рщним художника. На жаль, бшьшою шформащею про твори П. Холодного-старшого вони не волод1ють, адже довгий час тему дщуся у родиш навпъ боялись шдшмати.
Але зберплися спогади Марп Петр1вни Холодно! (дочка Петра 1вановича) про творч1 будш Холодного-старшого: «папа много работал: он преподавал в Киевском политехническом институте, был директором коммерческого училища 1-го общества преподавателей...Тем не менее он активно и неизменно работал как художник. Ходил куда-то рисовать обнаженную модель, находил время писать этюды с натуры, создал такие картины, как "Катерина", "Казка", "Портрет жены в голубом", "портрет бабушки Анны Владимировны", "портрет дедушки Ивана Макарьевича". Всегда при нем был маленький этюдник и альбомчик для зарисовок. Набросков, сделанных на ярмарках, на улице, в доме, у него было множество, но все они пропали во время войны: по-видимому, их использовали в качестве топлива» [3, 86].
Часто родина Холодних влпку вщпочивала на хутор! в Студениках, недалеко вщ Переяслава. Ймов1рно, деяю роботи з колекцп були написаш саме тут чи в Хоцьках, де шзшше Петро Холодний-старший облаштував соб1 майстерню.
До першо! зб1рки належить один тв1р - «Дзвоники» (32,7х24), що демонструвався на Кшвськш мистецькш виставщ 1913 року (рис. 1). У л1вому нижньому куп ол1вцем написана дата
23. VI. 1912. Про цей твiр знаходимо вщгук одного iз найвщомших критиюв того часу - Дмитра Антоновича, де вш дае негативну оцiнку творовi. На вiдмiну вщ Антоновича, схвальний вiдгук пише Петро Чайка: «Цiкавi i оригiнальнi "Дзвоники". Ц речi написанi зi смаком. Тут гарну гармонiю фарб дають синi дзвоники на тлi iзумрудноi зеленi i бiлих березок» [9, 215]. Серед густо! зелеш у самого коршня берез зображенi тендггш квiти - дзвоники. Вони змальоваш надзвичайно просто й лаконiчно: на шжно-блакитних квiточках точно розставленi свiтло-тiньовi акценти. Придивившись ми бачимо, що тут присутня тонка градацiя вщтшюв блакитного, синього та фiолетових кольорiв. Кольорова гама стримана, проте зачаровуе тональне багатство вiдтiнкiв зеленого. Зус^чаемо характерну для ки!вського перiоду творчосп промальовку олiвцем, що нiби процарапуючи поверхню фарби, видiляе форму, передае фактуру та розставляе потрiбнi акценти. Наприклад, форму листочкiв та квтв на першому планi художник обводить олiвцем, роблячи !х чiткiшими за т1, що змодельованi лише мазками фарби. За рахунок чого вони вiзуально «висуваються» на перший план. Петро 1ванович часто використовуе такий метод промальовки при зображеннi дерев, де нанесет впевнеш лiнii чи штрихи передають ч^ю контури та фактуру кори, створюючи певну рельефну поверхню. В етюдах наступного, кам'янець-подiльського перiоду Холодний менше буде вдаватися до цього. До тако! конструктивно! чггкосп вдавався й В. Кричевський у сво!х раннiх творах (до 1910-х р.). Сучасники художника часто вiдмiчали вплив пейзаж1в В. Кричевського на творчiсть П. Холодного-старшого. М. Голубець зазначае: «...Кричевський перший шдшшов по укра!нськи до укра!нського пейзажу, вiн перший вичарував цше море краскових i чуттевих ефекпв з одноманiтноi лiнii нашого обрда, вiн, до певно! бодай мiри, розбудив це вичуття й вщчуття у палiтрi Петра Холодного.» [1, 5].
До друго! збiрки належить портрет сина Петруся «Юнак у панамщ» (65,5х46,5), датований 1917 р. (у лiвому нижньому кутi мютиться пiдпис «П. Х. 1917 р.»). Робота знаходиться у задовiльному сташ. Потребуе професiйноi реставрацii обличчя юнака, адже е пошкодження полотна у д^нщ, де зображено нiс хлопця. Свого часу розiрвану частину було не профеайно зшито. Портрет написано на пленер^ й, вiдповiдно, зображення сповнено рефлексiв, та природнього свггла. Петруся змальовано серед пронизано! сонцем зеленi лiтнiх дерев, тiнь вщ яких вiдбиваеться на його обличчi та створюе живописну гру барв на бшй сорочцi.
Найчисельнiшою е третя збiрка, що налiчуе 17 творiв. Здебiльшого це пленернi замальовки квтв, дерев, свшських плахiв. С тут i живо написанi, невеличю портрети (два з них не завершен^. Вони демонструють, у першу чергу, пошуки кольорового та композицшного виршення, яке б повною мiрою передало, пiдкреслило стан та настрш моделi.
В пленерних етюдах ще! збiрки домiнуе фрагментарна композицiя та сконцентрованють на зображенi певного об'екта, що дае змогу авторовi виршити конкретне пластично-кольорове завдання. Тонко згармошзоваш кольори барв нанесенi на полотно динамiчно i ритмiзовано пастозними мазкам. Етюди свщчать про захоплення пленеризмом та вплив живописних здобуткiв iмпресiонiзму. Сдиним панорамним зображенням можна вважати етюд, що змальовуе залиту л^шм сонцем лiсову галявину (рис. 3). Тут автору, за рахунок лшп горизонту, вдалося передати враження монументальносп у маленькому за розмiром картош (10,4х15,6). Значну роль серед етюдiв вiдведено змалюванню дерев, де бачимо то суто живописш прийоми, то, вже знайоме, використання промальовки олiвцем. Так, один з них змальовуе одиноке дерево посеред поля пшениц (9,3х13,5), другий - берези серед галявини, третiй зображуе пишно вкрите листям дерево, що височить над дахом будинку (14,7х21,6).
Точний i вправний рисунок демонструе твiр Гуси (9,3х13,4). У лiвому нижньому куп мютиться дата 19.VI.1913, а в правому шдпис П. Холодний (рис. 4). Гуси намальоваш дуже майстерно. Точно розставлеш тiньовi акценти передають об ем, але досягаеться вiн не за допомогою кольору. Холодний залишае тло картону без фарби у пнях, промальовуючи бшою фарбою лише свiтлi мюця тулуба гусаюв. Настрш i певну динамiку композицii додають смiливi дiагональнi штрихи графiчний лшш поверх зеленого тла, що створюють вщчуття безкрайносп лугу. Для того, щоб передати пагорб поблизу води чи поверхню води Петро 1ванович знов-таки вдаеться до графiчних прийомiв, накладаючи штрихи у вщповщну напрямку. Холодного, очевидно, цiкавили не живописш пошуки, а скорше ритмiчно-графiчнi.
Любив Петро 1ванович замальовувати й кв^и. У московськiй збiрцi маемо зображення куща троянди бiля тину (21 х 26,3) (рис. 2), сон-трави у вазi (14,7 х 22,2) (рис. 5), композицн «Квiти» (15,5 х 10,7) та есюзний малюнок троянди, який Петро 1ванович намалював 1915 року. За словами онуки Холодного Галини Фрих-Хар, йому дуже сподобалися квiти, якi принесла його родичка повертаючись iз церкви, i вiн замалював одну з них за 15 хв.
Рис. 4. Рис. 5.
Даш розглядатимемо приватш зб1рки, що розкривають мистецью пошуки Петра Холодного-старшого 1921-1928 роив. Бшьшють з цих належать до льв1вського перюду творчосп. Загально, це бшьш тж 30 робп. Нагадаемо, що музейт колекщ!, окр1м досить повно представленого сакрального доробку, демонструють лише п'ять станкових живописних твор1в зазначеного перюду: «Портрет Зшш'ди Фещенко-Чотвсько!» (1921 р.) «Гладюлуси» (1923 р.), портрет «Михайлини Стефаничено!» (1923 р.), «Весняний пейзаж» (1926 р.), «Будинок в ЯворЬ> (1927 р.).
Важливим джерелом для дослщження стали експоноваш з приватних колекцiй твори П. Холодного-старшого на виставщ «Три поколiння Холодних» 2001 року в Укранському Музе! (УМ) Нью-Йорку, яю демонструють сакральнi твори та станковий живопис 1920-х роив. Всього було представлено 25 твори й лише два з них не належали до приватних збiрок. Основою виставки стала колекщя д-ра Святослава та Марти Трохименюв, що нашчуе двадцять творiв Петра Холодного-старшого. Це твори з сакрально! царини: «Свят Зосим i Саватiй, покровител пасичниюв» (1924 р.), шюц до панорами Волосько! церкви у Львовi «В Гетсиманському саду» (1927 р.) та етюд до нього, три етюди «^б Божий» (1927 р.), що створет до панорами Волосько! церкви у Львова Й станковi твори: Портрет сина Петра (1921 р.), «Позолотник» (1921 р.), «Малярка в березовому гаю» (1921 р.), «Пщ деревом» (1922 р.), «Жшочий портрет п. Я. Ш.» (1922 р.), «Трава» (1924 р.), «Ж1нка у бшй шапочцi» (1925 р.), «Дзвшиця в Яворовi» (1926 р.), «Портрет п. Я. Ш.» (1927 р.), «Песик» (1927 р.), «Нотр Дам, Париж» (1928 р.), «Ви!зд взимку» (? р.), етюд «В гамаку» (? р.) та карикатура 1924 р. авторства Павла Яреми на ви!зд Петра Холодного до Львова [8, 25].
Колекщю Трохименюв доповнювали твори з шших приватних колекцш «Портрет 1нни Голошвш (1907 р.) з колекцп Оксани Радиш, що належить до раннього перюду творчостi П. Холодного-старшого; «Краевид. Тарнiв» (1921 р.) з колекцп Ореста Я. Дутки; «Портрет о. В. Федусевича» з колекцп Л. та Т. Чабашв.
У портретних зображеннях з цiеi виставки, бачимо характерне для Петра Холодного-старшого використання лiрико-поетичне трактування внутрiшньо зосередженого чи мршливого образу, що бачимо в акварельному портрет 1нни Голошвш раннього перiоду творчостi й в шших портретах 1920-х роюв, зокрема, у творi «Жiночий портрет п. Я. Ш.» (1922 р.). Характер, загальний настрiй портретованих пiдкреслюеться майстерно пiдiбраною технiкою та характером трактування тла. Наприклад, лiричностi образу 1нни Голошвiлi вiдповiдае доцiльно застосована акварельна техшка та використання делiкатних, споюйних холодних тонiв, а смiливiсть олшних мазкiв та пiдкреслено енергiйнi контури портрету п. Я. Ш. передають геть шший емоцiйний стан й характер. Як зазначае Дарiя Даревич «Рiвночасно в портретах з того часу, як "Позолотник", "Жшочий портрет п. Я. Ш" та "Жшка в бшш шапочцi" можна заприм^ити вплив пост-iмпресiонiзму, особливо експрiсiонiзму в тдкреслених, енергiйних контурах, експресивностi малярських штрих1в i наголосi на формЬ> [8, 17]. Композицiю «Пiд деревом» можна також вважати настроевим портретом камерно^ричного звучання, де яскраво-насичена паттра та вшьш мазки, що створюють форму унаочнюють вплив iмпресiонiзму.
Вщомо, що 1928 року Петро Холодний вщвщав Париж з метою збирання матерiалу для написання картини сметрi Симона Петлюри, що було призначено для музею пам'ят С. Петлюри, але задум так i не було втшено [6, 7]. З ще! по!здки зберiгся твiр «Нотр Дам, Париж», де майстерно зображено панораму будинюв й вид на собор.
Вершиною творчосп П. Холодного-старшого е його сакральш твори - шони, вгграш, монументальнi розписи. Саме вони, разом з творами на фольклорну тематику, вщграли важливу роль у вщродженш укра!нського нацiонального мистецтва початку ХХ столiття й сьогодш увiйшли до скарбницi укра!нського мистецтва зазначеного перюду. Його творчий метод у царит сакрального мистецтва демонструе синтез iконографiчного вiзантiйського мистецтва, укра!нських трацицiй та стилiстики модерну. Проте, кожного разу Холодний дещо по^зному поеднував вищезазначене, демонструючи варiацii творення сучасного сакрального мистецтва, основаного на вiзантiйськiй традицii. Що й демонструють збережеш твори з приватних колекцш. Зазначимо, що сказане, не заважало залишатися у межах упiзнаваного авторського стилю. «З його прагнення надати розливчастому iмпресiонiзмовi якихось окресленiших i тривалiших форм вирiс, у результату його неовiзантизм, власний i не подiбний до того, що його основи ще давшше виробив М. Бойчук», - пише Святослав Гординський [2, 450]. З чим погоджуемося, розглядаючи шкiци «В Гетсиманському саду» та три есюзи «Грiб Божий. Ангел вщкривае грiб Христа» з колекцп Трохименюв (ус створено 1927 р. для Волосько! церкви у Львов^.
Порiвнюючи цi композицii з образами до шоностасу Духовно! семшарп у Львовi, що були створеш у 1926 - 1927 рр., бачимо вiдмову вiд лiнiйно-графiчноi трактовки на користь живописно!; площиннють та використання обернено! перспективи при моделюванш простору зникае, поступаючись пейзажному тлу. Проте залишаеться вiдчутним вплив сецесп й характерне для iкон Петра Холодного-старшого звернення до народно! орнаментики. Зазначеш композицii дають уявлення про загальне стилютичне вирiшення циклу «Грiб Божий» для Успенсько! церкви у Львова
Сакральний доробок льв1вського перюду творчосп доповнюють й шш! твори з двох приватш колекци. До колекци №1 належать чотири картони сакральних композицш (та два пейзаж! про яю говоритимемо шзшше), а зб1рка №2 демонструе кону «Благовщення».
1кона «Благовщення» (29,5х22,5; дошка, темпера) мае авторський шдпис «П. Х.» у нижньому правому куп (рис. 6). Вона привертае увагу гармоншним поеднанням яскравих, насичених барв та тактовним використанням орнаментики, що апелюе до нацюнально! лши модерну. Слщ сказати, що введення укра!нсько! орнаментики, нацюнального одягу та шших елеменпв, що тдкреслювали нацюнальну укра!нську складову в сакральнш композицп часто зустр1чаеться у творчосп митщв початку ХХ стол!ття. Сповнеш яскравого нацюнального колориту образи Олени Кульчицько!, Казимира Сухульського, Юл1я Буцьманюка та ш.
В основ! «Благовщення» лежить композицшна схема, що складаеться з двох р1вноправних за розм1ром фпур Богородиц та Гаврила, над якими зображено Голуба у небеснш сфер! з трьома, скеровуються до Д1ви Мари, променями. Д1ва Мар1я сидить на престол! й важливий д1алог небесного 1 земного вщбуваеться в штер'ерь Цкаво, що, вщображаючи детал! апокриф1чних текстов, ця шона поеднуе у соб1 два види кон Радюно! Звютки: Благовщення з книгою та Благовщення з рукодшлям.
Рис. 6. Рис. 7.
1нший есюз до зображення сцени «Благовщення» (63х53 картон, масло), що зберпаеться в приватнiй колекци №1 (одна з чотирьох картонiв) уначнюе вид Благовщення з книгою (Рис. 7). Загальна композицшна схема цих кон спiльна, але тут Дiва Марiя сто!ть, а не сидить на престола З усiх вiдомих нам кон «Благовiщення», створених Петром Холодоним-старшим, зазначений ескiз вiдзначаeться максимальною простотою, лакошчшстю, делiкатнiстю тонально-кольорового виршення та вiдсутнiстю хоч найменшо! орнаментики. Вщмшнюттю е й те, що постато зображенi на нейтральному вохристо-золотому rai й лише тоненька, ледь помина смужна у нiг архангела та Дiви Мари вказуе на твердь.
Стилютично та композицiйно цей картон близькш до вiтражiв церкви Усшння Пресвято! Богородицi у с. Мражниця. Жести, динамка руху архангела Гаврила та Дiви Мари повторюють образи на вiтражах «Ангел, що йде» та «Матiр Божа». Можливо, вiдштовхуючись вiд цього зображення у подальшому й було розроблено композищю двох вiтражiв апсиди.
До ще! колекци належать ще три картони 1926 року, яю е шкщами до iкон з iконiконостасу Каплищ Духовно! семiнарi! у Львовi, що зображують апостолiв (по два апостоли на кожнш iконi). Це шдтверджуе й каталог посмертно! виставки праць Петра Холодного, де вони зазначеш пiд № 215 та № 216 [5, 24]. Вщповщно до авторського тдпису П. Холодоного-старшого (над зображеннями олiвцем написанi iмена) дiзнаемося: «Лука, 1оан», «Филип, Петр», «Яков, Андрей» (ус 17х21,5). На ушх е авторський пiдпис у правому нижньому кутку. При порiвняннi кон й ескiзiв до них бачимо певш вiдмiнностi: на шкiцах свято зображенi босi на нейтральному rai, без будь-
якого позему, проте вже у реашзованих шонах евангелюти взутi й ступають по площиш. Загальна ж композицiя та кольорова гама лишаеться майже незмiнною.
Розглянут iкони та шюци до них володiють тiею особливою одухотворенiстю, легюстю та делiкатнiстю образiв, що вирiзняе твори Холодного-старшого серед багатьох шших митцiв того часу.
Досягнення Петра Холодного-старшого у цариш пейзажного живопису львiвського перiоду демонструють три пейзаж з Колекцiя Володимира Вiтрука - «Краевид. Хутiр» (1930 р.), «Весна» (1926 р.), «Весняний краевид» (1930 р.). ус1 картони мають авторський шдпис та дату написання [7, 47]. Та два пейзаж шшо! колекцii (зберiгаються разом з чотирма картонами до iкон) - «Узлюся» та «Карпати». «Узлiсся» (20,5х20,5) мае авторський пiдпис та дату створення - 19.VI.1927 рiк. У каталозi посмертно! виставки праць Петра Холодно тд № 226 зазначаеться олiйний «Етюд» тiеi ж дати - 19.VI.1927 й майже такий самий розмiр (20,5х21), що е власнютю С. Магаляса [5, 25]. Твiр «Карпати» (22х30) мае лише авторський шдпис, проте з огляду на бiографiчнi вщомосту вiн вщноситься до перiоду мiж 1926-1927 роками. У порiвняннi з роботами до 1917 року у цих творах бачимо пластично-кольорову змiну, де домшують смiливi пастознi динамiчнi мазки. Фрагмент змшюеться панорамою.
Висновки. Приватнi колекцп, доповнюючи музейнi, дають можливiсть об'ективно шзнати творчiсть Петра Холодного-старшого у рiзних жанрах та видах мистецтва. Розглянут приватнi колекцii розкривають широкий творчий дiапазон П. Холодного-старшого, який включае портрети, пейзажi, натюрморти, сакральш композицii та дають уявлення про стильовi особливостi художньо! мови митця, що по^зному проявилися в кожному з жанрiв.
Московська колекцiя значно розширюе уявлення про творчi пошуки Холодного до 1917 року. Твори, що збериаються у приватних збiрках в США, колекцiя В. Впрука та iншi е вагомим джерелом для дослщження творчостi Холодного 1921-1930 роюв. У творчостi Петра Холодного-старшого, як i багатьох художниюв зазначеного перiоду, спостерiгаемо вплив рiзних течiй, напрямкiв та стилiв, що проникли в укра!нське мистецтво початку ХХ столгття й творчо, вибiрково застосовувалися, поеднувалися, трансформувалися iндивiдуальнiстю митця. Знайшли свш вияв сукупнiсть традицш реалiзму, пленеризм, а потiм стилютичш ознаки, прийоми iмпресiонiзму та лшеарно-пластичш новацii модерну, а подекуди й декоративш надбання постiмпресiонiзму. Говорячи про етюди-нотатки Холодного-старшого, М. Драган зазначае: «I хоч техшка тут на загал iмпресiонiстична, то вибiр теми свщчить не про натуралiстичну, але iдеалiстичну поставу до природи» й дат акцентуе на тому, що Холодного-старшого вщ iмпресiонiстiв вiдрiзняе те, що йому важливо не лише «як», а й «що» малювати [4, 44]. Новi вiднайденi твори сакрального мистецтва розширюють вiзуальну базу дослщження у цариш вщродження Холодним-старшим укра!нського сакрального мистецтва у нових формах на основi вiзантiйськоi традицп. Цей синтез був на часу i П. Холодний-старший, як i М. Сосенко, М. Бойчук та Ю. Буцманюк, звертаючись саме до схщнохристиянсько! традицii, привнiс в традицшне церковне малярство ознаки новiтнiх мистецьких течiй початку ХХ столiття.
Тож розглянут у публiкацii твори, а також залучеш до наукового обиу новi твори Петра Холодного-старшого з приватних колекцш е важливим джерелом для дослщження творчост Петра Холодного-старшого.
Л1ТЕРАТУРА
1. Голубець М. (1926). Холодний. Льв1в: Укра!нське мистецтво.
2. Гординський С. (1954). Камеш 1 люди. Романенчук Б. (Ред.), Лгтературно-мистецький зб1рник: В 700-т1 роковини заснування княжого града (с. 450 - 455). Фшаделф!я.
3. Брук Я. В., Иовлева Л. И. (Ред). (1994). Холодная М. П., Фрих-Хар И. Г. Воспоминания. Москва: ГТГ.
4. Драган М. (1996). Мистецька творчють П. Холодного. I. Гах, О. Держко, О. Сидор, Р. Ящв (Ред.), На пошану Петров11вановичуХолодному (1876-1930) (с. 42 - 44). Льв1в.
5. Петро 1ванович Холодний, 1876 - 1930. Каталог посмертно! виставки праць. (1931). Льв1в.
6. Прокопович В. (1931). Пам'яп П.1. Холодного. Тризуб, 1931, 24, 2 - 12.
7. Сидор О. (2008). Колекц1я Володимира Втрука: пристрасть I громадянський обов'язок: Альбом. Льв1в: 1н-т народознавства.
8. Три поколшня Холодних. (2001). Нью-Йорк: Укра!нський музей.
9. Чайка П. (1913). Виставка картин укра!нських художников. Сяйво, 7-9, 208 - 216.
