CC BY
22
Дослиджено комплексоутворення ^ (II) з кси-леноловим оранжевим у фазi полiмерного атони-ту АВ-17^8. Встановлен кшьтст характеристики складу та стiйкостi твердофазного комплексу. Встановлено, що максимальне вилучення (87 %) ^ (II) досягаеться прирН 5-7за 20 хвилин контакту фаз з об'ему 500 см3. Межа виявлення становить 0,2 мкг/см3. Закон Бера виконуеться в iнтервалi концентрацш меркурю (0,1-8,0)10-5 М. Отримаш результати використан для розробки методики визначення мжрокЫькостей ^ (II)
Ключовi слова: спектрофотометрiя, аналiз, ртуть, концентрування, сорбщя, барвники,
iммобiлiзацiя, атонообмтник
□-□
Изучено комплексообразование ^ (II) с помощью ксиленолового оранжевого в фазе полимерного анионита АВ-17^8. Установлены количественные характеристики состава и устойчивости твердофазного комплекса. Установлено, что максимальное извлечение (87 %) ^ (II) достигается при рН 5-7 за 20 минут контакта фаз из объема 500 см3. Предел обнаружения составляет 0,2 мкг/см3. Закон Бера выполняется в интервале концентраций меркурия (0,1-8,0)10-5 М. Полученные результаты использованы для разработки методики определения микроколичеств ^ (II)
Ключевые слова: спектрофотометрия, анализ, ртуть, концентрирование, сорбция,красители,им-мобилизация, анионообменник
УДК 543.064:543.42:543.068.53:546.4
ТВЕРДОФАЗНЕ СПЕКТРО-ФОТОМЕТРИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ Н9 (II) ЗА ДОПОМОГОЮ КСИЛЕНОЛОВОГО ОРАНЖЕВОГО
€. €. Костенко
Доктор хiмiчних наук, професор* E-mail: [email protected] О. М. Бутенко
Кандидат техычних наук, доцент* *Кафедра анал^ичноТ xiMiT Нацюнальний уыверситет харчових технолопй вул. Володимирська, 68, м. КиТв, УкраТна, 01601
1. Вступ
З метою покращення метролопчних характеристик методик визначення мжроюлькостей металiв в рiзних об'ектах, в сучаснш аналиичнш практищ застосовують пбридш методи аналiзy що включають стадш сорбцшно-го концентрування аналиу i наступного його визначення безпосередньо у твердш фаз! За цих умов межа визначення (МВ) зменшуеться пропорцшно ступеню концентрування аналиу, а надшшсть зростае завдяки селективност його вилучення, що призводить до зменшення впливу матричних компоненпв розчину на аналиичний сигнал. Для концентрування юшв металiв iз розчишв часто застосовують адсорбенти з iммобiлiзованими барвниками, селективними до певних юшв металiв.
Використання таких твердофазних реагенпв до-зволяе тдвищувати чутливкть i вибiрковiсть визначення багатьох елеменпв; вилучати 1х з великих об'емiв розчинiв, не використовуючи органiчнi роз-чинники; отримувати концентрат визначуваних еле-ментiв у мшщ пробовiдбору [1].
2. Аналiз лкературних даних i постановка проблеми
Вщомо, що завдяки унiкальним властивостям ртуть застосовуеться в металургii, хiмiчнiй промис-
ловостi, гальванiчних елементах, гальванотехнiЦi, медицин^ сiльському господарствi та багатьох шших галузях. Особливо велике значення мае ртуть в лабо-раторнш практицi. Вона застосовуеться в рiзних кон-трольно-вимiрювальних приладах [2].
В лiтературi е також вiдомостi, щодо посилення фармакологiчноi дii антибiотикiв в разi використання 1х комплексних сполук з юнами металiв [3, 4] зокрема з ^ (II).
Крiм того солi меркурiю (II) входять до складу окремих фармацевтичних препарапв (наприклад «Меркурид», «Витурид» тощо), якi широко використо-вуються для лжування онкологiчних захворювань [5]. Тому створення нових доступних методик визначення меркурт (II) е актуальним.
Цю проблему неможливо виршити, не використовуючи сучасш аналiтичнi методи контролю. Зокрема щкаво було використати з щею метою метод твердофазноi спектрофотометрii (ТФС), що дозволяе поеднувати сорбцшне концентрування i наступне фо-тометричне визначення у твердiй фазь
З даних лiтератури вiдомо, що полiмернi адсорбенти, що мктять iонообмiннi та комплексоутворюючi групи, юнообмшш смоли, волокнистi сорбенти [6-8], мембранш диски, хiмiчно модифiкованi кремнеземи широко використовуються для концентрування мер-курж (II) та вiдокремлення його вщ iнших елементiв.
© е. е.
У цих методиках визначення меркурт (II) в концентратах проводять як у фазi адсорбенту, так i в елюать Так ввдома методика вилучення Н (II) та СН3^ (I) полiмерним сорбентом на основi полштерендивь нiлбензену з хелатними групами бю(о-амшофешл-тiо)етану [6]. Розроблена методика тест визначення Н (II) за допомогою волокнистого сорбенту, напов-неного анюнообмшником АВ-17, яка апробована при аналiзi прiсних природних вод методом «внесено-знай-дено» (МВ=0,02 мг/дм3) [7]. Даш лиератури щодо твердофазного спектрофотометричного визначення Нg (II) в харчових об'ектах за допомогою полiмерних сорбентiв, з iммобiлiзованими барвниками, обмежу-ються роботами [9, 10]. В робоп [9] показано, що ре-акцiя взаeмодii Нg (II) з твердофазним (ТФ) ерюхром чорним Т характеризуемся невисокою чутливiстю i селективнiстю. Хiмiко-аналiтичнi показники методики визначення Н (II) з твердофазним хромазуролом S значно вищi [10], шж з ерiохром чорним Т, що було використано тд-час аналiзу харчових продуктiв.
Крiм полiмерних сорбенив рiзноi природи для концентрування та вщокремлення Нg (II) використо-вуються також такi неорганiчнi адсорбенти, як оксиди, сульфвди, фероцiанiди, природнi сорбцшш матерiали. Данi лiтератури свiдчать про ефектившсть природних глин у вилученш катiонiв важких металiв, зокрема ^ (II) з води бентонiтом [11,12], використовуеться для очистки спчних вод вщ розчинних форм Нg (II) [13].
Вiдомi також дослiдження щодо застосування глин, ковалентно модифжованих комплексоутворю-ючими групами, для концентрування та вольтампе-рометричного визначення Hg (II) з використанням вуглецевих електродiв, модифiкованих смектитами з прищепленими амiно- та тюльними групами [14]. Але через слоюту будову глинистих адсорбентiв, iммобiлi-защя органiчних лiгандiв ускладнена. Цi адсорбенти мають низьку площу поверхнi, малий розмiр часточок, а також низьку мехашчну мiцнiсть та селективнiсть, що робить iх непридатними в аналггичнш практицi для рутинного аналiзу.
Сорбцшно-спектроскошчне визначення Нg (II) виконують також, використовуючи кремнеземи з ко-валентно закршленими органiчними лiгандами, на-приклад, ^вмюш хiмiчно модифiкованi кремнеземи (ХМК) з прищепленими моно- i бiдентатними алiфа-тичними i гетероциклiчними амiнами та азосполука-ми [15-17].
Авторами роботи [18] було дослщжено умови со-рбцii Hg (II) на у-амшопротлсилжагель Показано, що Hg (II) сорбуеться при рН>3. Встановлено стввщ-ношення NH2-груп поверхнi кремнезему до юлькосп iонiв Hg при досягненнi сорбцiйноi рiвноваги - 3:1. Авторами запропонований сорбцшно-фотометричний метод визначення 0,1-10 мг/дм3 юшв меркурiю (II) у твердш фазi. Методика Грунтуеться на утворенш забарвленого змiшаннолiгандного комплексу сорбо-ваного меркурт (II) з Na2H2Dzs, подальшоi обробки комплексу цетилпiридинiй бромiдом та подальшою реестрацiею електронних спектрiв дифузного ввдбит-тя. Методика апробована на модельних розчинах хлорного виробництва.
Для вилучення Hg (II) iз стiчних вод авторами роботи [19] був використаний твердофазний реагент силохром ^бензо':(л-^-прошлтюсечовина. Вста-
новленi оптимальнi умови такого сорбцшно-спек-трофотометричного визначення: V=50 см3, рН 1-2, елюент - дитизон в хлороформ^ МВ=0,01 мг/дм3.
З наведених даних видно, що лиературна шфор-мацiя щодо комбшованих методiв сорбцiйного концентрування i наступного визначення Hg (II) в рiзних об'ектах обмежуеться невеликою кшьюстю робiт. Ос-таннi, в основному, передбачають визначення ^ (II) в елюат або за спектрами дифузного вщбиття твердого концентрату в природних та спчних водах. Ыфор-мащя щодо використання розроблених методик для визначення меркурт (II) в харчових об'ектах вщсутня за виключенням роботи [10].
В лiтературi вiдсутнi також даш щодо використання ксиленолового оранжевого (КО), iммобiлiзованого на анюнообмшниках, якi утворюють у розчинi та у твердш фазi забарвленi комплексш сполуки з iонами меркурiю (II), придатш для безпосереднього фотоме-тричного визначення ^ (II) у фазi сорбенту.
3. Мета та задачi дослщження
Тому метою даноi роботи стало створення ново: ефективно: методики твердо фазного спектрофотоме-тричного визначення мжроюлькостей меркурiю (II).
Для цього потрiбно було вирiшити наступнi задача
- встановити оптимальнi умови сорбцшного концентрування та наступного визначення у фазi сорбенту юшв меркурж (II) твердофазним реагентом ксиле-ноловим оранжевим-АВ-17*8;
- дослiдити хiмiзм взаемодii iонiв Hg (II) з КО, що iммобiлiзований на АВ-17*8;
- встановити кiлькiснi характеристики складу та стшкост комплексно: сполуки, що утворюеться у твердш фазГ;
- за отриманими даними розробити методику твердофазного спектрофотометричного визначення мь крокiлькостей юшв Н (II) у харчових об'ектах.
4. Результати дослщження взаемоди юшв Hg (II) з iммобiлiзованим на ашонообмшнику ксиленоловим оранжевим
Приготування реагентiв. Вихщний 0,1 М роз-чин Hg (II) готували розчиненням точно'! наважки Hg(NO3)2 в 1 M HNO3. Розчин стандартизували ком-плексонометрично. Робочi 1-10"3 М розчини готували розведенням вихщного дистильованою водою.
1-10"3 М розчин сульфоназо III готували розчиненням точно! наважки х.ч. препарату фiрми «Merk»
у водь
В робот використовували кондицшний ашо-нообмiнник АВ-17*8 (А) в Cl~ формi зерненням 0,25-0,50 мм, який готували до роботи за методикою, описаною в [20]. Шдготовлену матрицю модиф^ува-ли водним розчином ХАЗ з розрахунку ~ 0,01 г ХАЗ на 1 г повггряно-сухого А-Cl, як це описано в [21,22]. Отриманий твердофазний ХАЗ представляв собою прозорi забарвлеш гранули, як добре пропускають свiтло.
Апаратура. Спектри свiтлопоглинання зш-мали, користуючись спектрофотометрами СФ-46 i
SPECORD UV VIS, оптичну густину розчишв та твер-дих концентратiв вимiрювали на фотоелектроколо-риметрi КФК-3. Кислотшсть розчинiв контролювали iономiром И-160 зi скляним електродом.
Результати дослiдження умов сорбцп КО на АВ-17*8 та впливу рiзних середовищ на цей процес, а також десорбщю КО наведеш в роботi [22]. Концен-трацiю меркурiю у рiвноважних розчинах визначали фотометрично за допомогою сульфоназо III [23].
Шдготовка твердог проби до фотометруван-ня полягала в отриманш свилопоглинаючого шару концентрата, рiвномiрно розташованого в кюветь Для вимiрювань використовували кварцевi кювети з пара-лельними стiнками, якi спочатку заповнювали водою для того, щоб свилопоглинання розчину, який зна-ходиться мiж частинками сорбенту, було однаковим у в«х пробах. Потiм твердий концентрат переносили в кювету за допомогою пшетки, шшу кювету анало-пчно заповнювали модифiкованим або стандартним юнообмшником такого ж зернення. Свилопоглинан-ня аналiзованих проб вимiрювали пiсля досягнення максимально можливоi щiльностi укладки гранул у кюветах. Для зменшення фонового сигналу кювету ставили близько до вжонця детектора, а мiж зразком i детектором встановлювали лавсанову кальку [24]. Остання розсiюе свiтло сильнiше, шж зразок, внесок розсiювання зразка в загальне свилорозиювання не-значний i помилка вимiрювання оптичноi густини, що обумовлена свiтлорозсiюванням, незначна. Крiм того, свило, яке пройшло i розаялося iонообмiнником рiв-номiрно розсiюеться лавсановою калькою, i детектора досягае середня i стала частина загального свилового потока, що пройшов крiзь кювету [25].
Аналiз спектрiв свiтлопоглинання iммобiлiзовано-го КО i його комплексу з ^ (II) показав, що батохром-ний зсув максимума спектра комплекса i гiперхромний ефект можуть свщчити про утворення комплексноi сполуки меркурт в твердiй фазi. Експериментально було встановлено, що максимальне вилучення (87 %) Н (II) досягаеться при рН 5-7 за 20 хвилин контакту фаз з об'ему 50 см3.
Юльюсна сорбщя можлива також з 500 см3 розчину. При цьому коефвдент концентрування складае 1667 см3/г. Межа виявлення становить 0,2 мкг/см3. Основою (АВ-17 х8) меркурш практично не сорбуеть-ся. Закон Бера виконуеться в iнтервалi концентрацш меркурш (0,1-8,0)10-5 М (V=50 см3). ^опт=640 нм. На комплексоутворення Н (II) з ТФ КО впливають: 1:1 - Си (II), Zn (II), Cd (II), Zr (IV), Fe (III); 1:50 - РЬ (II), Sn (IV); 1:100 - Со (II), л.з.м., Вг-, S042-, F-, А1 (III); 1:1000 - N03-.
При вивченш хiмiзму комплексоутворення та з метою встановлення молярного ствввдношення ком-понентiв у твердофазному комплекс порiвнювали спектри свiтлопоглинання дослщжуваного комплексу в розчинi [15] i у фазi сорбенту. Збiжнiсть максимумiв спектрiв свiтлопоглинання свiдчить про щентичшсть складiв комплексiв у обох випадках [16, 17, 26]. От-римаш данi пiдтверджувались наступним чином: до наважки модифжованого анiонообмiнника додавали надлишок розчину солi меркурiю i насичували анюно-обмiнник до встановлення сталоi концентрацii Hg (II) у воднш фазi. Знаючи кiлькiсть КО в ашонообмшнику i кiлькiсть Hg (II), що прореагував з ашонообмшни-
ком, визначали сп1вв1дношення компонент1в у комплекс [18]. Виявилось, що Hg:KO=1:1. Тобто можна припустити, що комплексоутворення в ТФ систем^ як i в розчиш, вщбуваеться за рахунок замщення юшв гiдрогену карбоксильних груп i координацшного зв'язку з штрогеном iмiнодiацетатноï групи з утворен-ням двох циклiв. Враховували також форму, у виглядi якоï Hg (II) може координуватися з ТФ КО в опти-мальних умовах. За розрахунками меркурш у слаб-кокислому середовишд (рН 5) знаходиться у пдроль зованому сташ за умов вщсутност речовин, здатних до комплексоутворення. Враховуючи присутнiсть в системi ТФ КО, можна припустити, що комплексоутворення ввдбуваеться за схемою:
HgOH++H4R2--ÀB-17x8 ^ HgH4R-ÀB-17x8+OH-.
Зважаючи на вплив полiмерноï матрицi на процес комплексоутворення [14], визначали умовну константу стшкосп ТФ комплексу за схемою, описаною в роботах [11, 19-22]. Середне значення умовноï константи стшкосп дорiвнюе lgp1=16,9±0,5.
Дослiдження процесу сорбцп дозволило зроби-ти припущення про мщне вертикальне закрiплення комплексу металу на поверхш сорбенту, ввдсутшсть взаемодiï мiж адсорбованими молекулами, паралельну орiентацiю '¿х мiж собою [23]. Максимальна емшсть модифiкованого сорбенту за Hg (II) (1,33 • 10-5 моль/г) приблизно дорiвнюе його емност за KO, що також може вказувати на утворення комплексу з е^моляр-ним стввщношенням компонентiв [24].
Отримаш данi були використанi для розробки но-воï методики визначення меркурш.
Методика визначення Hg (II) у штучнш сумiшi
Склад сумiшi насупний, мкг/100 см3: Hg (II)—18 Cu (II)—0,10; Zn (II)—0,20; Cd (II)—0,05; Zr (IV)—0,05 Fe (III) — 10; Pb (II)—0,20; Sn (IV) — 0,01; Mn (II)—2 Co (II)—20; Ca (II)—50; Mg (II)—50; Al (III)—50.
Готували три однаковi проби сумiшi, в кожну з них додавали по 1 см3 10—3М розчину NaF для зв'язування юшв Fe3+ i створювали рН 5 за допомогою уротротну в об'емi 100 см3. В одну з проб вносили 0,3 г 1ммо61л1-зованого КО, перемшували 20 хв. на магштнш м1-шалцi, отриманий концентрат вносили в кювету, попередньо заповнену дистильованою водою, i вим1рю-вали оптичну густину при 640 нм. До шших проб сумiшi додавали стандартш добавки солi меркурiю, вносили по 0,3 г твердофазного КО i виконували експе-римент як описано вище. Вмют меркурш знаходили за рiвнянням: AÀ=—0,053+0,02-mHg, мкг або, користую-чись графiчним варiантом методу добавок. Результати визначення меркурш наведенi у табл. 1.
Таблиця 1
Результати визначення меркур^ в штучнш сумш пропонованим (А) та ААС (Б) методами (Р=0,95, n=3)
Об'ект анашзу Внесено Hg, мкг Знайдено Hg, мкг (А) Sr Знайдено Hg, мкг (Б) Sr
- 18,0±0,6 0,1 18,0±0,5 0,04
Штучна 10,0 27,8±0,8 0,06 27,9±0,4 0,05
сум1ш
20,0 37,6±0,8 0,09 37,8±0,6 0,08
Правильшсть отриманих даних визначали методом «внесено-знайдено». Збiжнiсть результатiв, отриманих за новою методикою i стандартною, тдтверджуе достовiрнiсть ïx.
5. Висновки
Дослщженно xiмiзм взаемоди Hg (II) з твердофазним полiмерним барвником КО-АВ-17*8. Встановлено, що в системi утворюеться бiнарна комплексна сполука
з еквiмолярним спiввiдношенням компонентiв.
Стiйкiсть твердофазно! комплексно! сполуки характеризуемся величиною lgß1=16,9±0,5. Максималь-не вилучення (87 %) Hg (II) досягаеться при рН 5-7 за
20 хв. контакту фаз з об'ему 50 см3. Кшьюсна сорбщя можлива також з 500 см3 розчину. Коефвдент концентрування - 1667 см3/г. Стшюсть твердофазноно! комплексно! сполуки Hg (II) з КО та чутливкть пропо-новано! методики значно вища (межа визначення ста-новить 0,2 мкг/дм3), нiж комплексу та методики з ХАЗ [10]. Закон Бера виконуеться в iнтервалi концентрацш меркурiю (0,2-8,0) мкг/дм3.
Отримаш данi дозволили створити просту чутли-ву, експресну, селективну методику ТФС визначення мжроюлькостей Hg (II). Можливе використання невеликих наважок дослвджуваних харчових продукпв (до 5 г). Методика не потребуе складного коштовного обладнання обслуговування якого передбачае присут-шсть висококвалiфiкованого персоналу.
Лiтература
1. Зайцев, В. Н. Комплексообразующие кремнеземы: синтез, строение привитого слоя и химия поверхности [Текст] / В. Н. Зайцев. - Харьков: Фолио, 1997. - 240 с.
2. Гладышев, В. П. Аналитическая химия ртути [Текст] / В. П. Гладышев, С. А. Левицкая, Л. М. Филиппова. - М.: Наука, 1974. - 224 с.
3. Алексеев, В. Г. Ионные равновесия в растворах пенициллинов, цефалоспоринов и их металлокомплексов [Текст] : авто-реф. дис. ... д-ра хим. наук: 02.00.04 / В. Г. Алексеев // Тверской гос. ун-т. - Тверь, 2010. - 48 с.
4. Владимирова, Е. В. Применение вольтамперометрии на границе раздела двух несмешивающихся растворов электролитов для определения антибиотиков макролидного и аминогликозидного рядов [Текст] : автореф. дис. ... канд. хим. наук: 02.00.02 / Е. В. Владимирова // Моск. гос. ун-т. - М., 2011. - 28 с.
5. Хелатные комплексы ртути с цистеином и метионином, способ ихполучения и лекарственный препарат «Мерку-рид» - модулятор апоптоза, обладающий противоопухолевым, противовирусным, противопаразитарным и имму-номодулирующим действием. Патент 2456001 Рос. Федерация: МПК Рос. Федерация:А61К 33/28, A61K 31/198, C01G 13/00, A61P 35/00, A61P 31/12, A61P 37/02, A61P 33/00 (2006.01) [Текст] / Гусев, С. Н., Гусев, Р. С., Грамма,
A. И.; заявители и патентообладатели Гусев, С. Н., Гусев, Р. С., Грамма, А. И. - № 2010107176/15; заявл. 26.02.10; опубл. 20.07.12, Бюл. № 25. - 3 с.
6. Mondal, B. C. Determination of mercury species with a resin functionalized with a 1,2-bis (o-aminophenylthio)ethane moiety [Text] / B. C. Mondal, A. K. Das // Anal. Chim. Acta. - 2003. - Vol. 477, Issue 1. - P. 73-80. doi:10.1016/s0003-2670(02)01372-7
7. Дедкова, В. П. Тест-метод определения ртути (II) дитизоном на твердой фазе волокнистого анионообменника [Текст] /
B. П. Дедкова, О. П. Швоева, С. Б. Саввин // Журн. аналит. химии. - 2004. - Т. 59, № 4. - С. 429-433.
8. Kolodynska, D. Polyacrylate anion exchangers in sorption of heavy metal ions with the biodegradable complexing agent [Text] / D. Kolodynska // Chemical Engineering Journal. - 2009. - Vol. 150, Issue 2-3. - P. 280-288. doi:10.1016/ j.cej.2008.12.027
9. Костенко, 6. 6. Дослщження взаемоди Cu(II), Pb(II), Zn(II), Hg(II), Cd(II) з твердофазним ерюхромом чорним Т [Текст] / 6. 6. Костенко, М. Й. Штокало // Схщно-бвропейський журнал передових технологш. - 2006. - Т. 6, № 24. - С. 45-48.
10. Костенко, 6. 6. Твердофазне спектрофотометричне визначення Hg (II) за допомогою хромазурола S [Текст] / 6. 6. Костенко, О. М. Бутенко // Схщно-6вропейський журнал передових технологш. - 2014. - Т. 3, № 5 (69). - С. 20-24.
11. Vengris, T. Nickel, copper and zinc removal from waste water by a modified sorbent [Text] / T. Vengris, R. Binkiene, A. Sveikauskaite // Appl. Clay Sci. - 2001. - Vol. 18, Issue 3-4. - P. 183-190. doi:10.1016/s0169-1317(00)00036-3
12. Pradas, E. G. Adsorption of cadmium and zinc from aqueous solution on natural and activated bentonite [Text] / E. G. Pradas, M. V. Sanchez, F. C. Cruz, M. S. Viciana, M. F. Perez // J. Chem. Tech. Biotechnol. - 1994. - Vol. 59, Issue 3. - P. 289-295. doi:10.1002/jctb.280590312
13. Viraraghavan, T. Adsorption of mercury from wastewater by bentonite [Text] / T. Viraraghavan, A. Kapoor // Appl. Clay Sci. - 1994. - Vol. 9, Issue 1. - P. 31-49. doi:10.1016/0169-1317(94)90013-2
14. Tonle, I. K. Preconcentration and voltammetric analysis of mercury (II) at a carbon pasteelectrode modified with natural smectite-type clays grafted with organic chelating groups [Text] / I. K. Tonle, E. Ngameni, A. Walcarius // Sens. Act. В. -2005. - Vol. 110, Issue 2. - Р. 195-203. doi:10.1016/j.snb.2005.01.027
15. Goswami, A. Silica gel functionalized with resacetophenone: synthesis of a new chelating matrix and its application as metal ion collector for their flame atomic absorption spectrometric determination [Text] / A. Goswami, A.K. Singh // Anal. Chim. Acta. - 2002. - Vol. 454, Issue 2. - P. 229-240. doi:10.1016/s0003-2670(01)01552-5
16. Etienne, M. Analytical investigation of the chemical reactivity and stability of aminopropyl-grafted silica in aqueous medium [Text] / M. Etienne, A. Walcarius // Talanta. - 2003. - Vol. 59, Issue 6. - P. 1173-1188. doi:10.1016/s0039-9140(03)00024-9
17. Perrez-Quintanilla, D. Preparation of 2-mercaptobenzothiazole - derivatized mesoporous silica and removal of Hg (II) from aqueous solution [Text] / D. Perrez-Quintanilla, J. Hierro, M. Fajardo, I. Sierra // J. Environ. Monit. - 2006. - Vol. 8, Issue 1. -P. 214-222. doi:10.1039/b507983g
18. Арендарюк, Е. Н. Сорбционно-спектроскопическое определение ртути на у-аминопропилсиликагеле [Текст] / Е. Н. Аренда-рюк, А. К. Трофимчук, Э. С. Яновская, Л. А. Батковская // Укр. хим. журн. - 2001. - Т. 67, № 9. - С. 33-36.
19. Симонова, Л. Н. Сорбционно-фотометрическое определение различных форм ртути с помощью силикагеля с привитой №бензоил-^-пропилтиомочевиной [Текст] / Л. Н. Симонова, И. М. Брускина, А. К. Трофимчук, А. С. Тряшин // Журн. аналит. химии. - 1989. - Т. 44. - С. 661-665.
20. Айвазов, Б. В. Практическое руководство по хроматографи [Текст] / Б. В. Айвазов. - М.: Высш. шк., 1968. - С. 81-88.
21. Костенко, Е. Е. Твердофазная спектрофотометрия - эффективный метод определения тяжелых металлов в пищевых объектах [Текст] / Е. Е. Костенко, М. И. Штокало // Журн. аналит. химии. - 2004. - Т. 59, № 12. - С. 1276-1282.
22. Костенко, 6. 6. Х1мшо-анаштичш властивост сульфофталешових барвнигав, ¡ммобшзованих на анюнт АВ-17х8 та ¡х використання в анал1з1 харчових об'ек^в [Текст] / 6. 6. Костенко // Методи та об'екти х1м. анашзу. - 2011. - Т. 6, № 1 -2. - С. 56 - 70.
23. Пат. № 49538 A. Украна. МПК 7 С0Ш13/00. Споаб визначення мжрогалькостей меркурш (II) [Текст] / Костенко 6. 6.; заявник i власник патенту Нацюнальний ушверситет харчових технологш. - № 2001128967; заявлено 25.12.01; Надрук. 16.09.2002, Бюл. № 9. - 4 с.
24. Николаева, Т. М. Определение железа методом твердофазной спектрофотометрии [Текст] / Т. М. Николаева, А. И. Лазарев // Заводская лаборатория. - 1992. - Т. 58, № 10. - С. 10-13.
25. Брыкина, Г. Д. Твердофазная спектрофотометрия [Текст] / Г. Д. Брыкина, Д. Ю. Марченко, О. А Шпигун // Журн. аналит. химии. - 1995. - Т. 50, № 5. - С. 484-491.
26. Брыкина, Г. Д. Твердофазная спектрофотометрия [Текст] / Г. Д. Брыкина, Л. С. Крысина, В. М. Иванов // Журн. аналит. химии. - 1988. - Т. 43, № 9. - С. 1547-1560.
Вивчено процеси електрохiмiчного опр^нення розчитв з високим вмятом ютв жорсткостi в трикамерному елек-тролiзерi з двома атонними мембранами. Показано, що ефективне знесолення розчину сульфату магню, який зна-ходиться мiж атонними мембранами, вгдбуваеться за рахунок дифузи сульфат-атотв в анодну область та гидролзу ютв магню за рахунок дифузи гiдроксид-анiонiв з катодног камери в робочу
Ключовi слова: електродiалiз, опр^нення води, атонт
мембрани, шахтн води, католт, анолт
□-□
Изучены процессы электрохимического опреснения растворов с высоким содержанием ионов жесткости в трех-камерном электролизере с двумя анионными мембранами. Показано, что эффективное обессоливаниераствора сульфата магния, который находится между анионными мембранами, происходит за счет диффузии сульфат-анионов в анодную область и гидролиза ионов магния за счет диффузии гидроксид-анионов с катодной камеры в рабочую
Ключевые слова: электродиализ, опреснение воды, анионные мембраны, шахтные воды, католит, анолит
УДК 521.359.7
ЕЛЕКТРОХ1М1ЧНЕ ЗНЕСОЛЕННЯ РОЗЧИН1В, ЩО М1СТЯТЬ 1ОНИ ЖОРСТКОСТ1
I. М. Макаренко
Кандидат техшчних наук, старший науковий ствроб^ник Кафедра екологп та технологи рослинних полiмерiв Нацюнальний техшчний уыверситет УкраТни «КиТвський пол^ехшчний шститут» пр. Перемоги, 37, м. КиТв, УкраТна, 03056 E-mail: [email protected]
1. Вступ
Надмiрна мiнералiзацiя поверхневих вод е гострою проблемою для ряду регюшв Украши. Обу-мовлено це як природними, так i антропогенними факторами. Проблема актуальна для Донбасу, При-азов'я, Криму, ряду регюшв центральних та захщ-них областей Украши. Насамперед це стосуеться
райошв з розвинутою промисловютю та шахтодоб-уванням.
До таких райошв слвд ввднести райони з потужни-ми тдприемствами вуглевидобувно¡ промисловосп, райони розмщення тдприемств ядерно¡ промисло-восп, залiзоруднi райони, базовi тдприемства нафто-добувно¡ та нафтопереробшл промисловоси, металур-ri'i та шших галузей виробництв.
g
