CC BY
59ВИМОГИ ДО ВИКОРИСТАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
Лук’янова Ю.С.
Українська інженерно-педагогічна академія
Анотація. Розкрито основні вимоги до використання освітніх здоров’язберігаючих технологій: урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів; стимулювання вихованців до активного проживання й осмислення знань, до діяльності творчого характеру; запобігання виникнення факторів ризику здоров’я учня, забезпечення адекватного відновлення його сил; сприяння задоволенню пізнавальних потреб, формуванню мотивації навчання; особистісно-професійна готовність педагога до здійснення здоров’язбереження учнів.
Ключові слова: здоров’язбереження, навчально-виховний процес, здоров’язберігаючі освітні технології.
Аннотация. Лукьянова Ю.С. Требования к использованию здоровьесохраняющих образовательных технологий. Раскрыты основные требования к использованию здоровьесохраняющих образовательных технологий: учет индивидуально-психологических особенностей учащихся; стимулирование воспитанников к активному проживанию и осмыслению знаний, к деятельности творческого характера; предупреждение возникновения факторов риска здоровья учащегося, обеспечение адекватного восстановления его сил; способствование удовлетворению познавательных потреб, формированию мотивации обучения; личностно-профессиональная готовность педагога к осуществлению здоровьесохранения учащихся.
Ключевые слова: здоровьесохранение, учебно-воспитательный процесс, здоровьесберегающие образовательные технологии. Annotation. Luk’yanova Y.S. Demands to use healthpreserving educational technologies. The basic demands to use healthpreserving educational technologies are disclosed: the account of individually - psychological features of pupils; inducing of pupils to the fissile residence and judgement of knowledge, to activity of creative character; the warning of rise of risk factors of health of the pupil, ensuring of adequate recovering of his forces; furtherance to sufficing cognitive потреб, to shaping of motivation of tutoring; personal - professional readiness of the teacher for accomplishment healthpreserving pupils.
Keywords: healthpreserving, teaching and educational process, healthpreserving educational technologies.
Вступ.
Одним з головних завдань сучасної системи освіти є турбота про здоров’я зростаючого покоління, виховання в учнях культури здоров’я, усталених звичок здорового способу життя. У державних документах («Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті», Державна програма «Діти України», Цільова комплексна програма «Фізичне виховання -здоров’я нації» та ін.) наголошується на особливій важливості формування здоров’я особистості через освіту.
Не викликає сумніву, що в розв’язанні цих завдань пріоритетне значення має ефективність використання здоров’язберігаючих технологій у процесі навчання й виховання учнів.
Аналіз психолого-педагогічних джерел
(М.Безруких, Е.Вайнер, Г.Зайцев, О.Іонова, Е.Казін, Г.Серіков, Н.Сократов та ін.) [1-4, 6, 9, 10] свідчить про те, що проблема застосування здоров’язберігаючих освітніх технологій досліджується науковцями.
Так, під здоров’язберігаючими освітніми технологіями в науковій літературі розуміється сукупність засобів, методів, форм, прийомів організації, проведення, управління навчально-виховного процесу, спрямованих на забезпечення ефективності здоров’ язбереження учнів. Основними групами здоров’язберігаючих освітніх технологій є технології організації навчального процесу, технології організації пізнавальної діяльності учнів, технології виховної роботи, предметні технології та ін. [4]
Водночас у психолого-педагогічний літературі відсутній системний аналіз, присвячений вимогам до використання здоров’язберігаючих технологій
Робота виконана відповідно до плану НДР Української інженерно-педагогічної академії.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є висвітлення основних вимог, що висуваються до використання здоров’ язберігаючих освітніх технологій.
Результати дослідження.
З опорою на наукові джерела [1, 2, 4, 5, 7-10], власний педагогічний досвід нами виділено основні вимоги до використання здоров’язберігаючих техно-© Лук'янова Ю.С., 2009
логій як в організації навчально-виховного процесу, так і в засвоєнні учнями змісту освіти, а саме: урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів; стимулювання вихованців до активного проживання й осмислення знань, до діяльності творчого характеру; запобігання виникнення факторів ризику здоров’я учня, забезпечення адекватного відновлення його сил; сприяння задоволенню пізнавальних потреб, формуванню мотивації навчання; особистісно-професійна готовність педагога до здійснення здоров’ язбереження учнів.
Розглянемо це детальніше.
Так, урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів передбачає наявність різних програм, підручників, дидактичних матеріалів, які дозволяють індивідуалізувати процес навчання; постійний систематичний аналіз і оцінку способів проробки учнями програмного матеріалу; створення на кожному занятті умов для вільного вибору видів і способів роботи.
Досить важливим аспектом організації побудови індивідуальної траєкторії навчання є опора на досвід, знання, вміння і навички учнів. У цьому плані педагогу важливо мати інформацію про існуючі знання і досвід учнів; розвивати те, що вони вже вміють і знають (адже найкраще засвоюються ті знання, які пов’язані з уже існуючим досвідом); надавати учням можливість обміну досвідом.
Не меншу значущість має надання учню свободи вибору діяльності, що дозволяє йому самому планувати роботу і час, самостійно виконувати поставлене педагогом завдання, а отже, вчить брати на себе відповідальність за отриманий результат. Наявність різних варіантів виконання завдання дозволяє учневі виявляти свою індивідуальність у власній навчальній діяльності й тим самим робить її особистіс-но значимою.
Стимулювання вихованців до активного проживання й осмислення знань, до діяльності творчого характеру. Одним з ефективних шляхів розв’язання цієї проблеми є створення умов для повного занурення учня у процес навчання.
Відомо, що учні краще й з більшим захопленням навчаються тоді, коли вони є учасниками навчального процесу, а не лише спостерігачами. Захопленості навчальною діяльністю сприяє використання різноманітних форм і методів, які залучають не лише інтелект людини, а й її емоції - інтерактивних вправ і методів, побудованих на міжособистісному спілкуванні (рольових і ділових ігор, дискусій, обговорень, тренінгів та ін.).
Саме міжособистісне спілкування здатне створювати комфортне освітнє середовище, відповідний клімат, який б заохочував і спонукав до плідної взаємодії й взаємодовіри. Це сприяє розвитку відчуття безпеки, дає змогу учню через позитивний зворотний зв’ язок краще пізнати інших учасників навчального процесу.
Запобігання виникнення факторів ризику здоров ’я учня, забезпечення адекватного відновлення його сил. Серед факторів ризику здоров’я найважливішими є інформаційні перевантаження й розумове стомлення. Психічне й фізичне здоров’я людини безпосередньо залежить від її працездатності, а хронічна втома викликає різні порушення здоров’ я.
Розв’ язанню проблеми запобігання виникнення втоми, забезпеченню адекватного відновлення фізичних і психічних сил учнів сприяє організація навчального процесу на основі врахуванням динаміки працездатності людини протягом навчального заняття, дня, тижня, року; змін довільної та емоційної активності, чергування періодів активності й розслаблення, змін видів і форм навчальної діяльності; залучення оздоровчого впливу рухової активності та естетично-практичної діяльності з елементами мистецтва (музика, живопис, ліплення, хореографія, театр та ін.).
Сприяння задоволенню пізнавальних потреб, формуванню мотивації навчання.
Очевидно, що наявність навчальної мотивації є значущим аспектом збереження здоров’я учнів у педагогічному процесі. Мотивація є рушієм навчання, позитивним рухом, потягом до задоволення усвідомлених або неусвідомлених потреб.
Зміцнення мотивації учнів вимагає від педагога знання справжніх потреб вихованців, створення можливостей для їх актуалізації й задоволення.
Формуванню мотивації учня сприяє також усвідомлення ним успішності навчання. Досягнення й успіхи учнів потребують постійного схвалення. Важливим моментом в усвідомленні успішності навчання є також підбір завдань, що передбачає високу ймовірність досягнення успіху, мінімальний ризик поразки учня.
При цьому учні не повинні порівнюватися між собою. Педагогу слід розуміти, що порівняння з іншими людьми, побудоване на стереотипі (часто неусві-домленому) загальної рівності можливостей і здібностей, негативно впливає на стосунки людей, викликає заздрість до сильних, зневагу до слабких, підозру до всіх, веде до непотрібної й руйнівної для особистості змагальності, до емоційної ізоляції, обмежує можли-
вість учнів отримувати задоволення від навчання та бути впевненим.
Учень має змагатися із самим собою, щоб у нього було відчуття контролю над процесом свого навчання. Саме це є основою зміцнення мотивації навчання й особистісного зростання учня. Для цього учнів необхідно вчити самооцінці досягнень, виділенню еталонів і критеріїв самооцінки.
Зрозуміло, що реалізація здоров’язберігаючих технологій вимагає відповідної особистісно-професійної готовності педагога до здійснення здоров ’язбереження учнів.
Особливо відмітимо, що ефективність використання здоров’язберігаючих технологій несумісна зі взаємодією педагога з учнями, яка базується на домінуванні авторитарного стилю, на суб’єкт-об’єктному характері стосунків.
Забезпечення збереження й зміцнення здоров’я учнів у процесі навчання й виховання передбачає суб’єкт-суб’єктний характер взаємин учасників педагогічного процесу, тобто реалізацію фасилітуючої взаємодії «педагог-учень».
Термін «фасілітатор» (від англ. facilitate - сприяти, допомагати, полегшувати, просувати) означає: помічник, той, хто сприяє пробудженню внутрішніх потенцій людини, її інтересів, мотивів, волі до навчання, допомагає особистості в її власному пошуку і самопізнанні.
У сучасних гуманістичних школах (К.Роджерс, РШтайнер та інші) педагог виступає саме з позиції фасілітатора, тобто виходить з ролі «носія й передавача знань» і ставить у цю роль учня. Таким чином, особистісний досвід учня стає не менш важливим, ніж досвід педагога, котрий не дає готових знань, а спонукає учня до самостійного пошуку, до відкриття й розширення власних можливостей.
Фасилітуюча взаємодія як основа створення доброзичливих, поважних, діалогових взаємин «педагог-учень» є запорукою запобігання виникнення непорозумінь, конфліктних ситуацій і конфліктів між учасниками педагогічного процесу, навчальних стресів і дидактогеній (психічних травм, джерелом яких є педагог, його неповажне, упереджене ставлення до учня).
Атмосфера відкритості, підтримки, співпереживання, теплих людських стосунків стимулює розвиток інтересу й любові учня до навчання, сприяє формуванню в особистості творчого мислення, ем-патійного розуміння, емоційної реактивності, а отже, всіляко підтримує й зміцнює учнівське здоров’я.
Висновки.
Таким чином, основними вимогами до використання здоров’язберігаючих технологій у процесі навчання й виховання є: урахування індивідуально-психологічних особливостей учнів; стимулювання вихованців до активного проживання й осмислення знань, до діяльності творчого характеру; запобігання виникнення факторів ризику здоров’я учня, забезпечення адекватного відновлення його сил; сприяння задоволенню пізнавальних потреб, формуванню мо-
тивації навчання; особистісно-професійна готовність педагога до здійснення здоров’язбереження учнів.
Перспективами подальшого дослідження може бути обґрунтування сутності та структури готовності педагога до використання здоров’язберігаючих освітніх технологій у професійній діяльності.
Література
1. Безруких М.М. Здоровьесберегающая школа / М.М.Безруких.
- М.: Московский психолого-социальный институт, 2004. - 240 с.
2. Вайнер Э.Н. Формирование здоровьесберегающей среды в системе общего образования / Э.Н.Вайнер // Валеология. - 2004.
- №1. - С.21-2б.
3. Зайцев Г. Время педагогики здравосозидающей / Г.Зайцев // Народное образование. - 2002. - № б. - С.193-200.
4. Іонова О.М. Здоров’язбереження особистості як психолого-педагогічна проблема / О.М.Іонова, Ю.С.Лук’янова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2009. - № 1. - С.б9-72.
5. Іонова О.М. Фактори ризику здоров’я сучасних школярів / О.М. Іонова // Актуальні питання навчання та виховання особистості:
зб. наук. статей. - Харків: ХНПУ імені Г.С.Сковороди, 2008. -С.27-38.
6. Казин Э.М. Основы индивидуального здоровья человека /
Э.М.Казин, Н.Б.Глинова, Н.А. Литвинова. - М., «Владос», 2000. - 190 с.
7. Лукашенко О.М. Організаційно-педагогічні умови збереження здоров’я молодших учнів у вальдорфській школі / О.М.Лукашенко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2007. - № 12. - С.96-98.
8. Омельченко О.В. Характеристика моделі здоров’язберігаючої професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів / О.В. Омельченко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2007. - №
2. - С.94-97.
9. Сериков Г.Н. Здоровьесбережение в гуманном образовании / Г.Н.Сериков. - Екатеринбург; Челябинск, 1999. - 242 с.
10. Современные технологии сохранения и укрепления детей: Учебное пособие / Под общ. ред. Н.В.Сократова. - М.: ТЦ Сфера, 2005. - 224 с.
Надійшла до редакції 26.05.2009р.
