УДК 616.314-001-07-08-053.2
Л.М. Яковенко, ТРАВМИ ТИМЧАСОВИХ
В.П. ^(¡тменко, ^ j ПОСТ1ЙНИХ ЗУБ1В У Д1ТЕЙ
О^МатунШЧ , (вдагностичш заходи, лiкувальна тактика)
Нацюнальний медичний унгверситет ¡м. О. О. Богомольця
кафедра х1рург1чно1 стоматологи та щелепно-лицево'1 хгрургИ дитячого в1ку
(зав. - д. мед. н., проф. Л.М. Яковенко)
бул. Т. Шевченка, 13, Кигв, 01601, Украна
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украти»
кафедра дитячо'1 стоматологИ
(зав. - д. мед. н., проф. 1.В. Ковач)
вул. Дзержинського, 9, Днтро, 49044, Украша
National Medical University. O.O. Bohomolets
Department of Surgical Dentistry and Maxillofacial Surgery of childhood Shevchenko bvd., 13, Kyiv, 01601, Ukraine e-mail: [email protected]
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Pediatric Dentistry Dzerzhinsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: травми зуб1в у дiтей, вивих зуба, впроваджений вивих зуба, повний вивих, репозицiя та фiксацiя зуба, тимчасовi зуби, постшт зуби
Key words: injuries of teeth in children, subluxation tooth, intrusion tooth, avulsion, reposition and fixing tooth, рrimary teeth, permanent teeth
Реферат. Травмы временных и постоянных зубов у детей (диагностические мероприятия, лечебная тактика). Яковенко Л.Н., Ефименко В.П., Макаревич А.Ю., Ковтун Т.А. Ретроспективный анализ 1147 историй болезней пациентов с травматическими повреждениями ЧЛО клиники кафедры хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии детского возраста НМУ им. А.О. Богомольца и 944 историй болезней пациентов с травматическими повреждениями ЧЛО клиники кафедры детской стоматологии ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины» показал, что травматические повреждения зубов составляют около 18,8% от всех травм ЧЛО. Установлено, что в большинстве случаев причиной травм является падение ребенка - 60%, нанесение удара в область лица качелями или кулаком - 19%, другие причины -21%. Чаще всего поражаются резцы верхней челюсти: центральные - около 70-80%, боковые - 10-20% как во временном, так и в сменном прикусе. Нижние резцы травмируются только в 1-6% случаев. Травмы временных зубов отмечались в 30-45% случаях. Целью исследования было определение основных диагностических приёмов и лечебных мероприятий, которые использовались при травмах постоянных и временных зубов у детей разного возраста. Диагностические мероприятия включали проведение клинического и инструментального исследования. Из дополнительных методов обследования при травмах зубов в 90% случаев выполняли прицельную рентгенографию, 7-8% - ортопантомографию, 1-2% - КТ. При вывихах временныз зубов рентгенологическое обследование выполнялось только при вколоченном вывихе. Алгоритмом лечебной тактики почти при всех видах вывихов временных зубов было удаление его без учета степени сформированности корня и функциональной способности зуба, что предполагает разработку показаний к сохранению их. Чаще всего для иммобилизации травмированных постоянных зубов использовали гладкую шину-скобу (85%), которая дешевая, проста в изготовлении, надежна для фиксации, индивидуальна по адаптации, но травмирование тканей пародонта при наложении её приводит к развитию воспалительных процессов в них. Альтернативными методами фиксации были Сплинт-системы, шинны-каппы и зубо-десневые шинны. Актуальным остается вопрос о разработке щадящих фиксирующих систем, которые бы меньше травмировали ткани зуба и пародонта.
Abstract. Injuries of deciduous and permanent teeth in children (diagnostic measures, medical tactics). Yakovenko L.N., Iefymenko V.P., Makarevich A.Yu., Kovtun T.A. A retrospective analysis of 1147 patients' records from the clinic of the department of surgical dentistry and maxillofacial surgery of childhood of NMU Bogomolets and 944 case histories of patients with traumatic injuries of maxillofacial region in the clinic of the department ofpediatric dentistry of SE «Dnepropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» has shown
that traumatic damages to teeth make up 18.8% of all injuries in maxillofacial region. It was found that in most cases the cause of injury is fall of a child - 60%, punching on the face - 19%, other causes - 21%. Most often maxillary central incisors are affected - about 70-80%, lateral - 10-20% both in temporary and in shift bite. Lower incisors are injured only in 1-6% of cases. Injuries of the temporary teeth were observed in 30-45% of cases. The aim of the study was to determine the major diagnostic methods and therapeutic measures that have been used in trauma of permanent and temporary teeth in children of different ages. Diagnostic measures included clinical and instrumental studies. Of the additional survey methods of dental trauma in 90% of cases back-side X-ray, in 7-8% - orthopantomography, in 12% - CT were performed. In dislocations of temporary teeth X-ray examination was carried out only in impacted dislocation. Algorithm of treatment tactics for almost all kinds of temporary teeth dislocations was to remove it, not taking into account the degree of formation of the tooth root and functional ability of the tooth, that involves the development of the indications for their preservation. Most often, for the immobilization of the injured permanent teeth a smooth splin-clamp (85%) was used, it is cheap, easy to manufacture, reliable for fixing, individual as for adaptation, but when applied it leads to injury of periodontal tissues, the development of inflammatory processes in them. Alternative methods of fixation were splint systems, splint-caps and tooth-gum splints. There remains the question of development of non-invasive fixing systems, which would be less traumatized for the tooth and periodontal tissue.
Пошкодження зубiв серед загально! юлькост травм твердих тканин щелепно-лицево! дшянки (ЩЛД) у дтей становлять близько 50% [3, 9]. Травматичш ушкодження зубiв у дтей зустрь чаються значно часпше, шж у дорослих [7, 12, 13]. Найчаспше травма зубiв спостершаеться у вшовш груш 8-14 роюв, з максимальною частотою в 10-13 роюв [1, 9].
У хлопщв-шдл^юв дентоальвеолярна травма зуспчаеться в 30-40%, а в дiвчат того ж вшу в 2030% [8, 13]. За даними рiзних авторiв, вщ 5% до 30% ушкоджуються переважно фронтальш зуби верхньо! та нижньо! щелеп як тимчасов^ так i постшш [10, 13, 15].
Дiагностика травм зубiв мае певш трудно1Щ, особливо в пащеипв молодшого вшу (1,5-3 роки): неможливо зiбрати анамнез, утруднений кль шчний огляд. Також непростим завданням е про-ведення додаткових методiв дослщження. Рент-генографiчне обстеження в дтей такого вшу доводиться проводити тд загальним знеболюван-ням або медикаментозною седащею [1, 3, 7, 10].
Лшувальна тактика щодо травм постшних зубiв (ПЗ) вщома та зрозумша - збереження ПЗ, фшсащя !х положення в зубнш дузь Методи шинування, яю найчастше застосовують, а саме гладю шини, попршують стан травмованих зубiв та тканин пародонта [6, 7, 14, 16]. Часто в по-дальшому таю зуби «висуваються» з альвеоляр-но! дуги, розвиваються явища гшпв^у. Щодо лшування травм тимчасових зубiв (ТЗ), то заз-вичай таю зуби не збершають, хоча вони мають велике функщональне значення для росту та розвитку щелеп, фiзiологiчного фомування та топографо-анатомiчного прорiзування ПЗ [3, 8, 11, 14]. Загальною тактичною помилкою лiкарiв при вшх видах травм зубiв е вщсутнють ди-намiчного спостереження дитини до повного вщновлення травмованого зуба.
Мета роботи - вивчення частоти та причин травм тимчасових та постшних зубiв, визначення найбшьш застосовуваних дiагностичних, лшу-вальних заходiв при таких травмах та !х ефективностi.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ Проведений ретроспективнiй аналiз 1147 iсторiй хвороб дiтей iз травмами кiсток ЩЛД та зубiв, якi знаходились на лiкуваннi в ктшщ кафедри хiрургiчно! стоматологи та щелепно-лицево! хiрургi! дитячого вшу НМУ iм. О.О. Бо-гомольця з 2009 по 2016 р. та 944 юторш хвороб дггей iз травмами кiсток ЩЛД та зубiв, якi знаходились на лшуванш в клiнiцi кафедри дитячо! стоматологи ДЗ «Дшпропетровська ме-дична академiя МОЗ Укра!ни» з 2014 по 2016 р. за розробленою картою обстеження [1]. Ощнка результат аналiзу дiагностичних заходiв та лiкування проводилась з використанням екстен-сивних показниюв, якi характеризують структуру явища, вщображають, яку частину становить окрема група одиниць у структурi вше! су-купностi, та вимiрюються у вщсотках [2]. РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ За даними клшши кафедри хiрургiчно!' стома-тологi!' та щелепно-лицево! хiрургi! дитячого вiку НМУ iм. О.О. Богомольця, травматичнi ушкодження зубiв становлять близько 18,8% вщ всiх травм ЩЛД. Так, iз 1147 iсторiй хвороб дтей iз травмами кiсток ЩЛД та зубiв, якi були проаналiзованi за останш 7 рокiв, 215 - хворi iз травмами ТЗ та ПЗ. Таю даш спiвпадають з по-казниками клiнiки кафедри дитячо! стоматологи ДЗ «Дшпропетровська медична академiя МОЗ Укра!ни».
Спiввiдношення частоти травми серед хлоп-чикiв та дiвчат - 2,1:1. Найбiльша частота вщ-значена у вiковiй групi 7-15 роюв - 59,2%, що можна пояснити бшьшою активнiстю дiтей у
цьому вщ. Переважна бшьшють пацiентiв з Киева або Ки!всько! областi - 96% всiх пащенпв стацiонарного профiлю.
Встановлено, що в бшьшосп випадкiв причиною травм е падшня дитини - 60%, нанесення удару в дшянку обличчя гойдалкою чи кулаком -19%, iншi причини - 21% . Нами виявлено, що найбшьша юльюсть травм зубiв та кiсток ЩЛД (до 55%) припадае на перюд з травня по вересень, що пов'язано зi шкiльними канiкулами. У цей перюд вiдмiчаеться збiльшення побутово! травми - до 65%, а також дорожньо-транс-портно! (до 30% випадюв), здебiльшого авто- i велосипедно!. Ушкодження ЩЛД внаслiдок автотравми завжди значно вираженi, комбi-нуються з черепно-мозковою травмою, переломами, ранами та забиттями тканин iнших анатомiчних дiлянок.
За нашими даними, найчастше уражуються рiзцi верхньо! щелепи: центральш - близько 7080%, бiчнi - 10-20%, як у тимчасовому, так i в змiнному прикуса Нижнi рiзцi травмуються лише в 1-6% випадюв. Травми ТЗ вiдмiчалися в 30-45% випадках.
До 2 рокiв частше зустрiчалися вивихи ТЗ, бо вони ще не мають повшстю сформованих корешв, отже i великого плеча опору. У вщ вiд 2,5 до 5 роюв !хш кореш продовжують формува-тися, укрiплюеться !х зв'язок з альвеолярною кiсткою, тому в цьому вщ переважають переломи коронково! частини зубiв. У перюд розсмоктування корешв ТЗ знов збшьшувалася частота вивиив. Аналiз частоти окремих видiв травм ПЗ показав, що пошкодження звязкового апарату зубiв переважають у вiцi 6-12 роюв, тодi як твердих тканин - шсля 12 рокiв. Це поясню-еться бiльш лабiльним, з бюмехашчно! точки зору, пародонтом, в якому переважають орга-нiчнi компоненти, та незаюнченим формуванням коренiв ПЗ.
Неповний вивих ТЗ та ПЗ вiдмiчався у 123 дггей, якi отримували лшування в клшщ кафедри ирурпчно! стоматологi! та щелепно-лицево! хiрургi! дитячого вiку НМУ iм. О.О. Бо-гомольця, що становило 57%. При цьому видi травми вщбувалася змiна положення зуба в трьох напрямках: по вертикал^ по сагпат та по транс-верзалi. Змщення травмованого зуба в оклю-зшнш площинi спостерiгалося в 31% випадюв, поворот навколо повздовжньо! осi - в 4%; у вестибулярному напрямку - в 56%, у бш порож-нини рота - в 6%. Травмований зуб не змшював свого положення в 2% випадюв. А от змщення травмованого зуба у бш здорового вiдмiчалося
всього в 0,1% випадюв, тшьки тод^ коли був вщ-сутнiй сусщнш зуб.
Неповний вивих ТЗ характеризувався шдви-щеною рухливiстю зуба, чутливютю або болем на дотик чи перкусда. Короткочасна кровотеча i3 зубо-ясенно! борозни спостерiгалася в 2/3 ви-падках. При травмах ТЗ, незважаючи на ступiнь сформованостi чи резорбци кореня та функцю-нальну спроможшсть зуба, не проводили до-датковi методи обстеження хворих - прицшьну рентгенографiю, ортопантомографiю, КТ-, бо зуб видаляли.
Неповний вивих ПЗ проявлявся болем у зубi, кровотечею з перюдонтально! щiлини, що вка-зувало на травму судин та волокон перюдонта, змшою його положення в зубному ряду. Крiм того, вiдмiчали неможливiсть вiдкушувати !жу, закривати рот. Часто виявлявся набряк м'яких тканин обличчя в дшянщ травмування. Вщмь чався набряк ясен, !х гiперемiя. При неповному вивисi зуба пульпа гине не завжди, в^альшсть ïï частiше залишаеться у несформованому зуб^ На рентгенограмi виявлялося розширення перю-донтальноï щiлини (рiвномiрне чи нерiвномiрне). Додатковi методи обстеження при травмах ПЗ у дтей 6-7 роюв проводилися лише в 1/3 випадюв з використанням премедикаци або наркозу.
Лшувальна тактика при неповному вивис ТЗ полягала у видаленш травмованого зуба. Аргументами лiкарiв у таких випадках були:
• щ зуби тимчасовi i все одно випадуть;
• складшсть проведення рентгенографiч-ного обстеження;
• важко фiксувати травмованi ТЗ - вони мають низьку коронкову частину, не виражена шийка зуба.
У поодиноких випадках при неповному ви-виху групи ТЗ проводили ï^ iммобiлiзацiю за допомогою гладкоï шини-скоби (рис. 1). У 65% випадюв така дiя лiкарiв призводила до розвитку зубо-щелепних деформацiй.
Лiкувальна тактика при неповному вивис ПЗ визначалася залежно вщ виду змiщення травмованого зуба. У випадках незмшного положення ПЗ для фшсаци його застосовували рiзнi види шин або сплшт-систему ( рис. 2).
Таким дгам, не ранiше нiж через 2 тижш, проводили електроодонтодiагностику (ЕОД) травмованого зуба. При цьому враховували, який це зуб - зi сформованим коренем чи ш. ПЗ, якi знаходяться у стадп формування кореня, також представляють значну проблему для ЕОД-обстеження внаслщок особливостей будови та розвитку сенсорного апарату пульпи. У та^'
категорп пащенпв за фiзiологiчну норму прий-мають показники ЕОМ зубiв, що знаходяться на тiй самiй стади формування коренiв, що i зуб, який дослщжуетъся (3). Показники ЕОМ ПЗ, у яких корiнь сформувався на 1/3-1/2 довжини -електрозбуджувашсть вщсутня або рiзко зни-жена до 150-200 мкА, а при сформованому кореш ПЗ на 2/3 свое! довжини - 30-60 мкА. З розвитком зуба показники ЕОМ досягають
норми (2-6 мкА) лише до моменту повного формування корешв (3). ЕОД травмованого зуба проводили через 1 мю., 3 мю. та 6 мю. тсля травми. Якщо в динамщ даних ЕОД виявлялося збiльшення показникiв, що свщчило про заги-бель пульпи, то проводили ендодонтичне лшу-вання. Через мiсяць пiсля травми зшмали фiксуючий пристрiй i спостерiгали дитину на диспансерному облiку.
Рис. 1. Дитина 4 рокчв з неповним вивихом 51, 52 зубiв до та шсля фшсаци Тх за допомогою шини-скоби
При неповному вивис з порушенням поло-ження ПЗ проводили його репозищю. Для цього тд мiсцевим провiдниковим або загальним знеболюванням (залежно вiд психо-емоцiйного стану та вшу дитини) змщений зуб встанов-лювали в правильне положення, накладали глад-ку шину-скобу чи одномоментно виготовлену шину-каппу, яка фiксувала травмований та поряд
розташоваш 2-3 зуби. У декшькох випадках - у 3-х дггей (2,4%), у постшному прикусi зуб був зафiксований брекет-системою, бо вони отри-мували ортодонтиччне лiкування. При всiх видах iммобiлiзацil травмований зуб не виводили з оклюзи, що призводило до перенавантаження тканин перюдонта та, в подальшому, до частко-вого лiзису кореня.
У процес лшування неповних вивихiв ПЗ за допомогою гладко! шини-скоби значно порушу-валася ппена порожнини рота дитини. В се-редньому погiршення iндексу гiгieни за Федо-ровою-Володкiною становило 80%, пародон-тального iндексу РМА - 60%. Це майже в 100% призводило до розвитку рiзних запальних про-цесiв ясен, зокрема гiнгiвiту, найчаспше гшер-трофiчного, особливо у змшному прикусi (4). Також вiдмiчалося травмування слизово'' обо-лонки губ дротяними лшатурами - утворювалися ерозiï. Таю ускладнення потребували додаткових лiкувальних заходiв. Крiм того, у змiнному прикус в 14 дiтей, що становило 11,3%, вiдмiча-лося порушення фшсаци шин. Виходячи з цього, можна сказати, що методики фшсаци травмо-ваних ПЗ мають ряд недолтв та не е доско-налими, а саме: потребують вирiшення питання щодо виключення травмованого зуба з оклюзи, пришлiфовки коронок пошкоджених зубiв або зубiв-антагонiстiв.
Вважаемо за потрiбне навести один з останнiх випадюв травми постiйних зубiв та нижньоï щелепи у хлопчика З. 13 роюв, який знепритом-нiв та впав шдборщдям на асфальт. Каретою швидко'' допомоги травмований був доставлений в обласну лiкарню за мюцем проживання, де був встановлений дiагноз: травматичний перелом нижньо'' щелепи - двобiчно суглобових вщ-росткiв зi змiщенням, повний вивих 35, 44 зубiв. Провели двощелепне шинування за допомогою шин Васильева (рис. 3). Пюля цього хворий був
направлений для проведення МОС обох СНЩС у щелепно-лицеве вщдшення клiнiки кафедри хiрургiчно! стоматологи та щелепно-лицево! х1-рургi! дитячого вшу НМУ iм. О.О.Богомольця. Додаткове вивчення КТ, зробленого в обласнш лшарш, показало, що 35 зуб знаходився в зубному ряду, а 44 зуб - у сташ неповного вивиху -змщений вестибулярно. Цшюнють виросткових вiдросткiв злiва i справа була порушена: справа -переломовивих голiвки, а малий фрагмент лiвого вiдростка змiщений шд кутом 60° (рис. 4). При оглядi порожнини рота дитини перед операщею виявлено вiдсутнiсть 44 та 35 зубiв. Зi слiв батьюв, зуби були видаленi пiд час шинування. Пюля обстеження та передоперацшно! тд-готовки хворого було проведено репозщю та МОС суглобових вщростюв з обох бокiв пiд загальним знеболенням. Призначена протиза-пальна терапiя. Пiсляоперацiйна контрольна ор-топантомографiя показала порожнi лунки 35 та 44 зубiв (рис. 5). На наш погляд, видалення цих ПЗ було невиправданим, !х необхiдно було фшсувати, а потiм провести ендодонтичне лiку-вання. У подальшому цьому хворому плануеться виготовлення часткового знiмного протеза на нижню щелепу.
Впроваджений вивих ТЗ та ПЗ вiдмiчався у 32 дтей, яю отримували лiкування в ктшщ кафедри хiрургiчно! стоматологi! та щелепно-лицево! хiрургi! дитячого вшу НМУ iм. О.О. Бо-гомольця, що становило 15% випадкiв.
Рис. 3. Хворий З. 13 рокчв i3 травматичним переломом нижньоУ щелепи, вивихом 35, 44 3y6iB. Мгащелепне шинування за допомогою шин Васильева
Рис. 4. КТ того ж хворого
Ктшчна картина такого виду вивиху виявила зменшення висоти коронки зуба чи повне його зникнення, кровотечу iз зубо-ясенно! борозни, набряк м'яких тканин губи та ясен. Перкушя травмованого зуба давала «металевий» звук та була малопозитивною. При пальпаци альвео-лярний вщросток був потовщений за рахунок дислоковано! коронки зуба. Для шдтвердження дiагнозу проводили прицiльну рентгенографiю
тшьки у випадках травмованих ПЗ. На рентгешв-ському знiмку рiжучий край коронки травмованого зуба на верхнш щелеш розташований вище, а на нижнш - нижче сусщшх зубiв. Перюдонталь-на щiлина часто не виявлялася. На наш погляд, для визначення лшувально! тактики, особливо у випадках, коли ПЗ вийшов за меж альвеоли, найбiльш шформативним е проведення КТ.
Рис. 5. Ортопантомограма того ж хворого шсля МОС обох СНЩС
На жаль, при впровадженому вивисi ТЗ вшом до двох рокiв ТЗ залишали, сподiваючись завжди видалявся. Лише в 1% випадюв у дiтей на саморегулящю його положення (рис. 6).
Рис. 6. Дiвчинка П. 5 рокчв, яка в 1,5 рошв отримала впроваджений вивих 61 зуба. Протягом трьох рокчв 61 зуб поступово «прорiзувався» i до сьогодшшнього часу досяг 2/3 висоти коронки
Лшувальна тактика щодо ПЗ у разi такого виду травми полягала в репозицп зуба та фшсацл його згiдно зi стандартним протоколом. В якост фiксуючих пристро!в використовували гладку шину-скобу (у 81% випадюв) чи одномоментно виготовлену шину-каппу (рис. 7). Зазвичай зш-мали !х через два-три тижнi. Протягом цього часу особливу увагу придали гшеш порож-нини рота, а також проведенню протизапально!
терапп. Далi таку дитину спостерпав ортодонт, для попередження зубо-щелепних деформацiй, та терапевт-стоматолог, який до 3-х мюящв -кожний мiсяць, потiм раз на 3 мюящ, проводив ЕОД травмованого зуба для виявлення змiн у пульт або перюдош! Якщо в динамщ по-казники ЕОД зуба свщчили про загибель пульпи, то проводили його ендодонтичне лiкування.
Г ■¡г^п
Рис. 7. Шина-каппа для фжсацп вивихiв зубiв у дiтей
Повний вивих зуба або травматичне вида-лення (авульсiя) була встановлена у 34 дтей, що становило 16% вщ усiх травм зубiв. Частiше уражалися рiзцi верхньо! щелепи (96%).
При цьому видi травми зуб втрачав вс зв'язки з альвеолою та м'якими тканинами (вщбувався розрив тканин перюдонта, циркулярно! зв'язки, судинно-нервового пучка) i був вiдсутнiй у лунщ. В деяких випадках вiдзначалися скаль-пованi рани м'яких тканин альвеолярного па-
ростка та переломи його. На рентгенограмi вщ-мiчалася вщсутшсть зуба в альвеолi, iнколи -порушення цiлiсностi юстково! тканини альвеолярного вщростку (рис. 8).
Основним видом лшування при повному ви-висi ПЗ була реплантацiя. ТЗ, незалежно вiд стану кореня, не шдлягали реплантаци. Успiх останньо! залежить вщ збереження саме перiо-донта, який дуже чутливий до пересихання. Тому вкрай важливими е умови зберпання зуба до
реплантацп. С багато рекомендацш з цього приводу - в молощ або в слиш в ротi (ADA), у вологiй серветцi або водi i навiть в культураль-них середовищах (Свропейська асоцiацiя стома-
толопв). На наш погляд, оптимальним i най-дешевшим е утримання зуба в пакет з 0,9% розчином №С1, який бажано занурити в лщ.
Рис. 8. Дитина К. 7 рокчв з повним вивихом 11 зуба та прицшьна рентгенографiя травмованого зуба
Реплантацiю i ведення пащента з повним вивихом ПЗ здшснювали згiдно зi стандартним протоколом. Фшсащю проводили за допомогою дротяно! гладко! шини-скоби.
У тих випадках, коли зуб не знаходили або реплантащя не мала успiху, дефект зубного ряда
замщали знiмним протезом (рис. 9). Ефектив-нiсть цього виду лшування становила 60% позитивного результату. Це зумовлено як особ-ливостями проведення реплантацi!, пiдготовки зуба, спостереженням за ним, фшсащею, так i ор-ганiзацiйними проблемами.
Рис. 9. Хлопець Б. 14 р. шсля травматичного видалення 41, 42 зубiв, якому був виготовлений частковий зм1чмий протез на нижню щелепу, що дало змогу профiлактувати формування вторинних деформацш фронтального вiддiлу нижньоТ щелепи
ВИСНОВКИ
1. Ретроспективний аналiз 2091 юторп хвороб показав, що травматичш ушкодження зубiв становлять близько 18,8% вЦд усiх травм ЩЛД у дЦтей. Найбiльша частота вiдзначена у вЦковш групi 7-15 рокiв. Сшввщношення частоти травми серед хлопчикiв та дiвчат становило 2,1:1. Най-часпше травмуються фронтальнi зуби верхньо! щелепи, як у тимчасовому, так i в змшному прикусi. Травма ТЗ вЦдмЦчена в 30-45% вiд усЦх травм зубЦв. Вивихи ТЗ переважають до 2 рокЦв, а переломи в основному коронково! частини зу-бЦв - у вщЦ вЦд 2,5 до 5 рокЦв. Пошкодження звяз-кового апарату ПЗ переважають у вщЦ 6-12 рокЦв, тодЦ як твердих тканин - тсля 12 рокЦв. Найчас-тiше зустрiчався неповний вивих ТЗ та ПЗ - 57%.
2. Дiагностичнi заходи включали проведення ктшчного та iнструментального дослiдження. З додаткових методiв обстеження ПЗ в 90% випад-кЦв виконували прицшьну рентгенографiю, в 78% випадкЦв - ортопантомографiю, в 1-2% ви-падкiв - КТ. При травмах ТЗ рентгенолопчне до-слiдження майже не виконувалося.
3. При всЦх видах вивихЦв ТЗ останнi вида-лялися, без урахування ступеня сформованостЦ
коренiв та функцiонально! спроможностЦ зуба. Лише в 1-2% при впровадженому вивисЦ ТЗ лишали для самостшного прорiзування. Така лЦку-вальна тактика в 65% призводила до рЦзних зубо-щелепних деформацiй.
4. НайчастЦше для iммобiлiзацi! травмованих та репонованих ПЗ використовували гладку шину-скобу (81%), яка дешева, проста у виго-товленш, надiйна для фЦксаци, iндивiдуальна щодо адаптацi!, але травмування тканин паро-донта при цьому майже в 100 % призводить до розвитку запальних процесЦв у них. На другому мющ за частотою використання стоять шина-каппа та зубо-ясенева шина - в 15% випадкЦв. Але фшсащя ними досить лабшьна, зберiгалося навантаження на травмований зуб. Використання адгезивно! сплшт-системи у 3% пащентЦв забез-печувало надiйну iммобiлiзацiю. Однак полЦ-мерш матерЦали фЦксували зуби занадто жорстко та потребували препарування твердих тканин ПЗ. ВивченЦ юнуючЦ види фЦксаци, якЦ використо-вувалися в дЦтей, у 20-25% давали негативний результат.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Сфименко В.П. Аналiз apxiBHoro матерiалу клiнiки кафедри xipypri4HOÏ стомaтологiï та щелепно-лицево! xipypriï дитячого вшу НМУ за 2006-2010 р. р. / В.П. Сфименко // Соврем. стоматология.- 2011.- №4. -C.76-79
2. Зайцев В.М. Прикладная медицинская статистика / В.М. Зайцев, В.Г.Лифляндский, В.И. Маринкин.
- Санкт-Петербург: ООО «Изд-во ФОЛИАНТ», 2003.
- 432 с.
3. Мартьянов И.Н. Лечение травматических вывихов зубов постоянного прикуса у детей: автореф. дис. на соискание учён. степени канд. мед. наук / И.Н. Мартьянов. - Санкт-Петербург, 2005. - 22 с.
4. Николаев А.И. Электроодонтодиагностика / А.И. Николаев, Е.В. Петрова. - Москва: МЕДпресс-информ, 2014. - 40 с.
5. Харьков Л.В. Диагностика и лечение травматических повреждений мыщелкового отростка нижней челюсти у детей / Л.В. Харьков, В.П. Ефи-менко. - Киев: Книга-Плюс, 2010. - 120 с.
6. Andreasen J. O. Contradictions in the treatment of traumatic dental injuries and ways to proceed in dental trauma research / J.O. Andreasen, E. Lauridsen, F.M. Andreasen // Dental Traumatology, - 2010. - Vol. 26, N 1. -P. 16-22.
7. Von Arx T. Травматология молочных зубов. Клинические, диагностические и терапевтические аспекты // Квинтэссенция. - 2000. - № 3. - С. 53-64.
8. Dental trauma guide: A source of evidence-based treatment guidelines of dental trauma / J.O. Andreasen,
E. Lauridsen, T.A. Gerds [et al.] // Dental Traumatology.
- 2012. - Vol. 28, N 2. - P. 142-147.
9. Dental trauma in children and young adults visiting a University Dental Clinic / Ivancic Jokic ND Bakarcic,V. Fugosic, M. Majstorovic [et al.] // Dental Traumatology. - 2009. - Vol. 25, N 1. - P. 84-87.
10. Ebeleseder K.A. Диагностика травмы зубов. Первичное обследование и типы повреждений / K.A. Ebeleseder, K. Glockner // Квинтэссенция. - 2000.
- Т. 3. - С. 12-15.
11. Ebeleseder K.A. Последствия травмы зубов / K.A. Ebeleseder, K. Glockner // Квинтэссенция. - 2000.
- № 3. - С. 66-68.
12. Oral and dental trauma in children and adolescents / G. Roberts, B. Scheer. - New York : Oxford University Press, 2010.
13. Prevalence of dental trauma in deciduous teeth of Brazilian children/ J.M. Ferreira, Fernandes de Andrade EM, C.R. Katz [et al.] // Dental traumatology. - 2009. -Vol. 25, N 2. - P. 219-223.
14. Traumatic Dental Injuries: a Manual / J.O. An-dreasen, L. K. Bakland, M. T. Flores [et al.]. - Hoboken: John Wiley & Sons, 2011.
15. Traumatic intrusion of permanent teeth. Part 1. An epidemiological study of 216 intruded permanent teeth / Jens Ove Andreasen, Leif K Bakland, Rannva C Matras [et al.] // Dental Traumatology. - 2006. - Vol. 22, N 2. - P. 83-89.
16. Weiger R. Вывихнутый зуб / R. Weiger, M. Kal-witzki, C. Löst // Квинтэссенция. - 2000. - № 3. -С. 39-51.
REFERENCES
1. Iefymenko VP. [Analysis of archive material of Clinic of Department of Surgical Stomatology and Maxillofacial surgery of Child's of NMU from 2006-2010 years.]. Sovremennaya stomatologiya. 2011;4:76-79. Ukrainian.
2. Zaitsev VM. VM. Zaitsev, Liflyandsky VG., Ma-rinkin VI. [Applied Medical Statistics] - St. Petersburg LLC "Publishing house FOLIO", 2003;432. Russian.
3. Martianov IN. [Treatment of traumatic dislocations of teeth permanent dentition in children]. The thesis abstract on competition of a scientific deyree of candidat of Medical Sciences, St. Petersburg; 2005. Russian.
4. Nikolaev AI, Petrova EV. [Electric pulp test] Moscow, MEDpress-inform, 2014;40. Russian.
5. Kharkov LV, Iefymenko VP. [Diagnosis and treatment of traumatic lesions of mandibular condyle in children]. Kiev, Book Plus. 2010;120. Russian.
6. Andreasen JO, Lauridsen E, Andreasen FM. Contradictions in the treatment of traumatic dental injuries and ways to proceed in dental trauma research. Dental Traumatology. 2010;26(1):16-22.
7. Mon Arx T. Trauma of primary teeth. The clinical, diagnostic and therapeutic aspects. Quintessence. 2000;3:53-64.
8. Andreasen JO, Lauridsen E, Gerds TA, Ahrensburg SS.Dental trauma guide: A source of evidence-based treatment guidelines of dental trauma. Dental Trau-matology. 2012;28(2):142-7.
9. Ivancic Jokic ND Bakarcic, Fugosic V, Majsto-rovic M, Skrinjaric I. Dental trauma in children and young adults visiting a University Dental Clinic. Dental traumatology: official publication of International Association for Dental Traumatology. 2009;25(1):84-7.
10. Ebeleseder KA, Glockner K. Diagnosis of dental trauma. Initial evaluation and the types of injuries. Quintessence. 2000;3:12-15.
11. Ebeleseder KA, Glockner K. The consequences of dental trauma. Quintessence. 2000;3:66-68.
12. Roberts G, Scheer B. Oral and dental trauma in children and adolescents. Oxford; New York: Oxford University Press. 2010, 2. ed.
13. Ferreira JM, Fernandes de Andrade EM, Katz CR, Rosenblatt A. Prevalence of dental trauma in deciduous teeth of Brazilian children. Dental traumatology: official publication of International Association for Dental Traumatology. 2009;25(2):219-23.
14. Andreasen JO, Bakland LK, Flores MT, Andrea-sen FM, Andersson L. Traumatic Dental Injuries: a Manual. Hoboken: John Wiley & Sons; 2011.
15. Jens Ove Andreasen, Leif K Bakland, Rannva C Matras, Francis Meriam Andreasen. Traumatic intrusion of permanent teeth. Part 1. An epidemiological study of 216 intruded permanent teeth. Dental Traumatology. 2006;22(2):83-89.
16. Weiger R, Kalwitzki M, Löst C. Dislocated tooth. Quintessence. 2000;3:39-51.
Crana Hagmm^a go pega^ii 08.09.2016
♦