CC BY
3
МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 ТА РЕГ1ОНАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 330.342.14:347.464.03:004 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.005
Юл1я Сташслав1вна Залознова,
чл.-кор. НАН Украши, д-р екон. наук, професор 1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни, вул. Мари Капшст, 2, м. Ки1в, 03057, Украша E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3106-1490;
1ван Петрович Булеев, д-р екон. наук, професор 1нститут економ1ки промисловостi НАН Укра!ни, вул. Мари Капшст, 2, м. Ки1в, 03057, Украша E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-7912-3649;
Наталя Юхим1вна Брюховецька, д-р екон. наук, професор 1нститут економ1ки промисловостi НАН Украши, вул. Мари Капшст, 2, м. Кшв, 03057, Украша E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-6652-4523
ТРАНСФОРМАЦ11 КАП1ТАЛ1СТИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА РЕНТИ В ЕПОХУ ЦИФРОВ1ЗАЩ11
Дослщжено особливост сучасного етапу функцюнування кашталютичного виробниц-тва, виходячи з його европейського зародження, англосаксонського становлення, евроатла-нтичного лщерства. Розвиток характеризуеться випереджаючим зростанням технократичних фактор1в, збереженням ментал1тету европейських суспшьств, вщходом вщ св1тових цшнос-тей та релтй, руйнуванням духовности Фасад сучасного каттал1зму становить його «ядро» (G-7, частина держав G-20). Розглянуто основш модел^ яю використовуються кап1тал1змом у господарюванш й шноващях. Вщзначено ризики, з якими стикаються кра!ни, що мехашчно застосовують модел1 «ядра». Наведено джерела фшансування моделей розвитку суб'екив го-сподарсько! д1яльност1 (СГД), пщприемств 1з використанням традицшних систем оподатку-вання, формування бюджеив. Доведено необхщшсть i доцшьшсть використання ренти (еко-ном1чно!, природно!, штелектуально! та iн.) у формуванш бюджетiв СГД усiх рiвнiв, пщви-щення li значення в умовах цифровiзацil виробництва. Як перспективну модель розвитку розглянуто нову штегральну систему господарювання, у якш важливу роль вiдiграють духов-шсть, цiнностi, рентнi вiдносини, наука, 1КТ, цифровiзацiя.
Ключовi слова: капiталiзм, суб'екти господарсько! дiяльностi, ядро, периферiя, модел^ рента (економiчна, iнтелектуальна), цифровiзацiя.
JEL: A10, B49, E60, E61, E10
Економiка розвинутих, пострадянсь- жорстко включена у св^ову систему госпо-ких кра!н i кра!н, що розвиваються, досить дарювання, основою яко! е катталштичш
1 Дослвдження виконано в рамках теми 1ЕП НАН Украши «Трансформащя управлiння промислових пiдприемств в умовах цифровiзацii економши» (номер держреестраци 0122U000658, 2022-2024 рр.).
© Видавець ВД «Академперюдика» НАН Украши, 2023
вщносини, що перебувають перманентно у внутршшх та зовнiшнiх трансформацiях. При цшях, що збiгаються (максимiзацiя прибутку), формуванш бажаних виробни-чих вiдносин (домiнування приватно! влас-ностi, приватно-капiталiстичне присвоення, експлуатацiя наймано! працi), технократич-ному розвитку (виробничi революци, техно-лопчш уклади) суб'екти господарсько! дiя-льност (держави, компанп, пiдприемства тощо) мають рiзнi результати. Склалися «ядро катталютично! системи» (G-7 плюс Австралiя), «катталютична периферiя» (постсоцiалiстичнi держави, що розвива-ються) та «середня ланка» близьких до «ядра» держав. На рiвнi корпорацш i тдп-риемств великого бiзнесу (з активами понад 1 млн дол. США) також е устшш суб'екти господарсько! дiяльностi (СГД), середш та малi пiдприемства. 1х результати залежать вiд прийнятих моделей господарювання та !х трансформацiй, ролi держави в соща-льно-економiчнiй дiяльностi, моделей шно-вацiйно-iнвестицiйно! дiяльностi, систем пщготовки та пiдвищення квалiфiкацi! кад-рiв, стимулювання тощо.
Держави та компанп «капiталiстич-ного ядра», використовуючи досягнення IV промислово! революцп (ПР), V-VI техно-логiчних укладiв (ТУ), шформацшно-кому-нiкацiйнi технологi! (1КТ), роботизацiю, штучний iнтелект (Ш1) та ш., отримують р> знi результати. Розвинут СГД одержують прибуток i ренту вiд свое! дiяльностi, а та-кож частину прибутку або значну частину природно-штелектуально! ренти iнших СГД. Тому для СГД розвинутих кра!н фор-муються кращi умови використання досяг-нень НТП, 1КТ, Ш1, цифровiзацi!. Завдяки цьому вони е лщерами, на вiдмiну вiд СГД кра!н, що розвиваються. Це свщчить про те, що моделi функщонування СГД розвинутих кра!н у чистому виглядi е неприйнятними для кра!н «капiталiстично! перифери».
Потребують змiн системи оподатку-вання, мотивацi!, iнновацiйно-iнвестицiйно! дiяльностi. Головними джерелами форму-вання бюджеив СГД, iнвестицiй для кра!н i пiдприемств мають стати рента, прибуток
вщ зниження витрат виробництва, шнова-цiй, а Bci системи та форми дiяльностi СГД мають базуватися на духовноси, морально-стi, творчоси, вiдповiдальностi. Це зумов-люе актуальшсть проблеми у теоретичному та практичному аспектах.
Про те, що праця та природнi ресурси е джерелом отримання необхiдних для життя людини та суспiльства умов, ствер-джують основоположники полiтичноi еко-номii. У. Петтi зазначае, що праця - батько та активний принцип багатства, а земля -його мати (Petty, 1662). Це набуло розвитку в класичнш та марксистськш пол^ичнш економи. Так, Й. Шумпетер наголошуе на ролi пщприемництва та iнновацiй у ство-ренш матерiальних благ i послуг (Шумпетер, 2011).
Даш положення активно використо-вуються i в наш час. При цьому вщзнача-еться прюритет працi у створеннi доданоi вартостi, прибутку, форм ix отримання, ро-зподiлу та присвоення. Менше уваги прид> ляеться ролi природних ресурсiв, рентних вiдносин, рентних доxодiв у новостворенiй вартостi (цiнностi) та ix використання в ро-зширеному iнвестицiйно-iнновацiйному вiдтвореннi продуктiв i послуг СГД. Також недостатньо уваги придшяеться значенню дуxовностi, моральностi в рiзниx моделях сучасного капiталiстичного виробництва. Як i ранiше, рента розглядаеться переважно в аграрно-земельних вiдносинаx як фактор збагачення земельних власникiв.
Для швестицш джерелами в докатта-лiстичниx суспiльно-економiчниx форма-цiяx (СЕФ) та на етапах домонополштич-ного капiталiзму виступали внутрiшнi ресурси СГД, прибуток вщ експлуатацii пращв-никiв (рабiв, крiпакiв, найманих пращвни-кiв), позиковi кошти тощо. Панiвнi релiгii, правлячi угруповання негативно ставилися до лихварства, i цей чинник iнвестицiйноi дiяльностi в доiндустрiальному капiталiзмi не мав великого значення. У сучасному ка-пiталiзмi цей фактор, усунений шляхом руйнування християнства та шших свiтовиx релiгiй, трансформувався у фiнансовi iнсти-тути.
На iH^CTpianbHOMy та наступних ета-пах розвитку кaпiтaлiзму icTOTHO посилю-еться роль iнтелектуaльного кaпiтaлу, фор-муеться iнтелектуaльнa рента, яка почала суттево впливати на доходи вiд штелектуа-льно! влaсностi та дiяльностi.
На необхщшсть використання земе-льно-природно! ренти як джерела фшансу-вання загальнодержавних видaткiв, а також видaткiв суспшьно! знaчущостi СГД (юри-дичних та фiзичних осiб) ще нaприкiнцi XIX ст. вказував Г. Джордж (George, 1886). Однак дос ця щея дуже слабко реaлiзуеться в моделях шновацшно-швестицшного розвитку СГД. У результат рента переноситься з кра!н сировинно! економiки до ро-звинутих кра!н завдяки ТНК, що !х збага-чуе, а кра!ни та СГД «кашталютично! пери-ферп» бiднiшaють. Здебiльшого iснуючi моделi розвитку СГД грунтуються на цих пщходах. Верховний представник GC Ж. Боррель зазначае, що «процв^ання GC ба-зувалося на дешевих енергоносiях РФ, де-шевiй робочiй силi Китаю, вщкритих ринках Китаю та шших кра!н для експорту й iM-порту для передaчi технологш, iнвестицiй та дешевих товaрiв» (Боррель, 2022).
Про те, як св^ змшився, а кaпiтaлiзм себе вичерпав, уже неодноразово вщзнача-лося на засщаннях Бiльдерберзького та Римського клубiв, Всесвiтнього економiч-ного форуму у Давос (2018-2022 рр.). При-хильники теори конвергенци, прогресивнi вченi-економiсти Заходу стверджують, модель розвитку не працюе ефективно нi в кра!нах «кашталютичного ядра», нi в пострадянських кра!нах (Булеев, 2020; Drucker, 2013; Пшегп, 2016; Battistoni, 2020; Аджемоглу, Робшсон, 2016; Sachs, 2020; Galbraith, 2004; Bannas, Herrmann-Pillath, 2020; Stiglitz, 2015; Schwab, Vanham, 2021). Однак !х судження та рекомендаци не знаходять пщтримки в елiтaх та правля-чих структурах кaпiтaлiстичних держав.
Обгрунтування та формування моделей розвитку, мехашзми !х реaлiзaцi! СГД (юридичних та фiзичних осiб) в умовах НТП, 1КТ, цифровiзaцi! залишаються актуа-льними для економiчно! науки та практики.
Мета статт - обгрунтування ефекти-вних моделей шновацшного розвитку СГД, MexaHi3MiB ix реалiзащi та трансформацii, рентних джерел фшансування та форм мо-тиваци в умовах цифровiзацii виробництва.
Вiдмiннiсть сучасного етапу розвитку держав, спiльнот i СГД полягае в тому, що розумшню важливостi сощально-економiч-них вщносин, економiки, суспiльниx наук не прид^еться належноi уваги. Це викли-кано багатьма причинами, найважлившими з яких е такi: вiдставання в час та просторi «економжи-науки» вiд «економжи-прак-тики»; класовий характер економiчноi теори, що пов'язано з ii фiнансуванням пашв-ними класами, правлячими елками; напов-нення економiчноi науки, приватними за-вданнями, не орiентованими на змiну сис-теми в цшому, стратегiчними проблемами суспiльства, СГД, людини; нерацiональне та руйнiвне для сустльства i природи використання ресурав (невiдповiднiсть виробництва товарiв емностi ринку); технократи-чний пщхвд до вирiшення економiчниx за-вдань; поширення понять i категорiй сучас-но' економiки на економiку попередшх сус-пiльно-економiчниx формацiй (СЕФ), сус-пiльно-дуxовниx формацiй (СДФ); сприй-няття людини та суспiльства як бюсощаль-них суб'ектiв при тому, що переконливше було б сприймати 'х дуxовно-бiосоцiаль-ними за природою; використання перева-жно цiновиx нестiйкиx показниюв для характеристики соцiально-економiчниx проце-сiв (ВВП, прибуток, вартiсть, дохщ та iн.), якi характеризують комерцшну активнiсть i без доповнення натуральними показниками не вiдображають реального економiчного стану СГД; недостатня увага до економши «капiталiстичноi периферii», постсощалк-тичних кра'н при аналiзi капiталiзму розви-нутих кра'н (СС, G-7, G-20), капiталiзму ев-ропейського типу.
Особливост сучасног формацп каттал1зму
Капiталiзм кра'н «ядра» сформувався в Свропi, «розквiтнув» у США, Япони та за-
раз вш визначае «фасад» системи кашталь зму загалом. Сучасний капiталiзм включае базовi форми i положення попередшх фор-мацiй та етапiв (приватна власшсть, експлу-атацiя, класова нерiвнiсть, прибуток (голо-вна мета), агресившсть, конкуренцiя та мо-нополiзм, техшчний прогрес, товарне виро-бництво, ринковi вiдносини, матерiалiзм тощо), глибоко перетвореш та видозмiненi для дано! системи.
Капiталiзм комерцiалiзував усi вщно-сини, сформував своерiдне спiвтовариство зручних для виробниюв споживачiв, всеося-жну (не завжди якiсну та об'ективну) рекламу, сприяв зниженню духовностi, тради-цiйних цiнностей, вiдповiдальностi, релш! тощо. Отже, сучасний капiталiзм може бути охарактеризований як найбшьш складна, суперечлива, технократична сощально-еко-номiчна система експлуататорського типу, агресивна в зовнiшнiй та внутршнш пол> тицi, яка використовуе та вщтворюе у сво!х штересах моделi й механiзми iнших (попередшх i наступних) СЕФ (ДЕФ) (Аджемог-лу, Робiнсон, 2016; Sachs, 2023).
Вш створив специфiчнi шститути та науковi (заснованi на емтричних знаннях i вiрi) гiпотези розвитку, прiоритети !ндивь дуально! приватно! власност на засоби ви-робництва, розвинут фiнансовi та кредит-но-грошовi системи, громадське виробниц-тво та приватно-кашталютичне присвоення додано! вартостi (прибутку), природно! та економiчно! ренти, форми експлуатацп най-мано! працi, прiоритети приватних iнтересiв вiдносно колективних i суспшьних штере-
сiв, сформував класовi ел!ти, груповi ште-реси, що не мають едностi та односпрямова-ност розвитку.
Це свiтова глобальна система, що використовуе як локальш об'екти присвоення рабовласницького типу (ф!зичне тшо, орга-нiзм людини), феодального типу (земля), так i суто катталштичш (капiтал, праця найманих пращвниюв, iнтелект людини). У деяких випадках вона формуе та/або руйнуе наднащональш структури, середнiй клас, створюе та руйнуе конкуренщю, монопо-лiю, використовуе економiчнi та нееконом!-чнi методи стимулювання (мотивацi!), екс-тенсивнi та штенсивш методи розвитку (зростання), штереси iндивiдiв, якi часто не зб!гаються нi всерединi об'еднань, нi з ште-ресами фiрм, а штереси фiрм - з iнтересами держави, штереси ТНК не зб^аються (част-ково чи повнiстю) з штересами нащональ-них держав, громадянських суспшьств; е вираженням ринкових вiдносин i бореться з ними, мае юторичну обмеженiсть у часi та тупиковi напрями розвитку (концепцiя «Ва-шингтонського консенсусу», тоталiтаризм, диктатури та ш); створюе власнi механiзми iнновацiйного розвитку та досить стшю (але не вiчнi) моделi iнновацiйного характеру. На рiвнi звичайно! свiдомостi шди-вiда, як зазначае В. Панов (Панов, 2019), ка-пiталiзм сприймаеться як суспшьний уст-рiй, що перетворюе будь-яку iдею на прибуток, точно вщповщае психологi! людини в !! головному прагненнi перевершити оточую-чих i набути почуття морально! переваги, отримати прибуток i владу1.
1 «Грош! - основа кап!тал!зму, вони визначають структуру влади, структуру в!дносин усередин! су-сп!льства. Влада зростае з !де!' сусп!льства. 1дея визначае сусп!льство, як DNA (ДНК) визначае особист!сть. Вважаеться, що людям не потр!бна справедлив!сть, вони визнають лише одну !'!' форму - свое право перевершити !нших. Домогтися. П!днятися. Опинитися на вершин!. Свое право на шанс. I за кап!тал!зму люди його отримують. Працюй, напружуйся, спод!вайся, намагайся - i шанс обов'язково з'явиться. Ти здобудеш багатство, станеш м!льярдером i зможеш робити все, що заманеться. Не пот!м, а зараз, за життя. I це пра-цюе, особливо у пропаганд!. 1з стартатв у гараж! - у м!льярдн! корпорац!!', з майстерн! - до !мперп «Форда», виграш! в лотерею - у м!льйони та м!льярди. I люди в!рять у св!й шанс, незважаючи на численн! негативн! приклади. Кап!тал!зм - це спрага наживи, доведена до абсолюту: до В!ри в Спрагу Наживи! Кап!тал!зм - це едина рел!г!я, яка зд!йснюе мр!!' - тут ! зараз. Мри приземлен!, тобто як! можна купити за грош!, але вони виконуються. В!рте у свш шанс! I вам буде в!ддано. I в!ддаеться. Але в!ддаеться не вс!м. А решта тупцюе навколо в оч!куванн! шансу, витрачаючи сили ! час, не замислюючись над тим, що треба йти вперед» (Панов, 2019, с. 167-168).
-Економжа npoMucnoeocmi Economy of Industry-
Теоретично е розумшня, що катта-л!зм мае досить динам!чш модел!, як! пос-тшно змшюються, зокрема в деталях, але збер!гають базов! положення катталютич-ного господарювання, економ!чного меха-шзму СГД.
Визначення С. Мочерного «економ!ч-на модель - це спрощене уявлення про дш-сшсть, абстрактне узагальнення окремих явищ та процеЫв економ!чно! системи в щ-лому, втшене у форму економшо-математи-чно! модел!» (Мочерний, 2000, с. 410-411) доцшьно уточнити, а саме: це система сощ-ально-економ!чних шституив, теоретичних абстракцш, як! вщображають реальш про-цеси емтричних дослщжень i наукових уза-гальнень стану економ!чних знань, наукових гшотез, прогноз!в функцюнування та розвитку економжи СГД, суспшьства, зафь ксованих у наукових, правових, цившьних нормах (Булеев, 2020).
У ХХ ст. реально дом!нували дв! ос-новш модел! економжи: кашталютична та !! антипод - сощалютична. Тод! як катташс-тична модель мала форми шдустр!ального каттал!зму i фшансово-ол!гарх!чного кат-тал!зму (!мпер!ал!зму), сощалштична була планово-директивною та демократично-ри-нковою. Теоретично багато вчених доводили можливють поеднання позитивних ас-пекпв обох моделей. Ui напрями розвитку грунтуються на теорп конвергенци та шклюзивного каттал!зму (Wolff, 2012а; Wolff, 2012в; Stiglitz, 2015; Schwab, Van-ham, 2021).
Наявшсть i використання т!е! чи шшо! модел! визначаеться правлячими класами, елками (кланами, угрупованнями) та формами мотиваци населення, щейно-св!тогля-дними ученнями (Булеев, 2020).
Джерелами шновацшного розвитку суспшьств, як! базуються на !ндустр!аль-ному виробнищга (кашталштичному та со-щалктичному), е додаткова варткть, ство-рювана живою працею, з використанням ре-сурЫв, створених минулою працею, приро-дних ресурав.
У роботах основоположник пол!тич-но! економп зазначаеться, що з розвитком виробництва частка живо! пращ у вартост одинищ вироблено! продукци знижуеться, частка уречевлено! пращ зростае, але зага-льш витрати в одинищ продукцп знижу-ються. При цьому з поля зору (за винятком сшьськогосподарського виробництва) випа-дае природна рента. Вона присвоюеться правлячим класом, власниками СГД. До пе-вного часу такий пщх!д влаштовував як пра-вляч! класи, так i суспшьство загалом. Мо-нопол!зм збшьшуе значення ренти за раху-нок штелектуально!, економ!чно! та ш. Але, як i рашше, основним джерелом фшансу-вання швестицш та шновацш усе ще зали-шаеться додана варткть, створювана най-маною працею. За !! рахунок формуються бюджети кра!н, СГД, а рента (природна, ш-телектуальна, економ!чна) присвоюеться державами ядра кашталютичного св!ту, на-щональною буржуаз!ею. Тому загострю-еться необхщшсть детальшше розглянути види та форми рентних вщносин у сучас-ному свт, цифровш економщ, !х роль у те-хшчному та сощальному процеЫ, цифров!-заци людсько! спшьноти, СГД.
Посилення poMi ренти за умов цифровой економжи (ЦЕ)
У багатьох кра!нах швидко розвива-еться ЦЕ, що забезпечуе прозоршть схем ко-мерщйно! (зокрема електронно!) д!яльност!, прискорюе рух фшансових, матер!альних i трудових ресурЫв (Каткова, Титова, 2019; UNCTAD, 2021; Oxford Economics, 2011).
ЦЕ дозволяе покращити швестицш-ний кл!мат у кра!ш, що сприяе розвитку еко-номжи шляхом усунення р!зних «заборон», спрощенню та прискоренню комерцшно-фшансових операцш. ГКТ надають можли-в!сть:
знизити банювський вщсоток на кре-
дити;
обмежити вшьне вивезення катталу за кордон завдяки прозорост його руху;
припинити П11 кaпiтaлу вiтчизняних пiдприемств та оргашзацш за кордон;
зробити нащональш грошi швести-цiйними;
змiцнити грошову систему й усунути волaтильнiсть грошово! одиницi;
створити та реaлiзувaти систему пове-рнення квaлiфiковaно! робочо! сили, вче-них, фaхiвцiв з-за кордону;
обмежити дiяльнiсть зaрубiжних ф> нансових спекулянтiв на фондових i фшан-сових бiржaх та iн.
В Укра!ш розвиваються тaкi напрями ЦЕ: iнтернет, електронна торгiвля, комп'ю-теризащя виробництва, система цифрових трaнсформaцiй, тдготовка прогрaмiстiв, визнаних у всьому свт тощо. Але на тлi де-iндустрiaлiзaцi!, пaдiння ВВП, стагнаци економши цi процеси залишаються важко регульованими i такими, що повiльно розвиваються. Тому держава повинна взяти тд свш патронат цей напрям (а громадянське суспшьство контролюватиме його реaлiзa-цiю), усувати ризики i не допускати пору-шення прав людини, малих груп, клaсiв су-спiльствa (Вишневський, Гаркушенко, Князев, Липницький, Чекiнa, 2020; Булеев, 2020).
ЦЕ дозволяе математично точно ви-значати споживaчiв (базу споживaчiв) та ви-робникiв, забезпечити реaлiзaцiю !х потреб, що створюе передумови переходу на плану-вання поза СГД, пщвищення ефективностi виробництва за рахунок зменшення збиткiв вiд конкуренци. У сукупност це формуе пе-редумови соцiaлiзaцi! суспiльствa, ство-рення мaтерiaльно-технiчно! бази нового ш-тегрального свiтогосподaрського устрою, ново! моделi господарювання СГД.
Особливост нинiшнього етапу розви-тку людського суспшьства в цiлому та його складових (за державами, регiонaми, адмь нiстрaтивними, територiaльними, виробни-чими одиницями та пiдроздiлaми) полягае в загостренш протирiч мiж глобальними проблемами розвитку та дрiбнiшими (локаль-ними, нацюнальними, виробничими та iн.)
пщроздшами, структурами. Вiдрaзу пiсля фiнaнсово!' св^ово! кризи 2008-2009 рр., яка була погашена («залита») великою кшьк> стю знецшених грошей, свiтовa наукова ст-льнота заговорила про нову системну еко-номiчну кризу. Вона розпочалась у 2019 р., а !! початок пов'язаний iз пaндемiею COVID-19 (Bannas, Herrmann-Pillath, 2020; Schwab, Vanham, 2021; Зaкaрiя Фaрiд, 2021).
З'явилася нащя, що ЦЕ та цифрове су-спiльство пом'якшать це небажане явище. Свiт i суспiльство швидко змшюються, змi-нюються цiнностi покупцiв, безлiч спiль-нот, продуктивнi сили, виробничi вiдно-сини, духовнiсть. Але !х вплив на суспiльнi вiдносини е неоднозначним, вш мiстить як елементи розвитку, так i ризики. Велике значення мае цифровiзaцiя, що охопила ро-звинутi кра!ни i втягуе у свою сферу ди кра-!ни, що розвиваються, набуваючи комплексного св^ового характеру. Разом iз техшч-ними успiхaми цифровiзaцiя несе ризики (Каткова, Титова, 2019; Сщенко, 2021; Ви-шневський, Гаркушенко, Князев, Липниць-кий, Чеюна, 2020; Зaкaрiя Фaрiд, 2021).
Нaйбiльший недолiк цифровiзaцi! - !! повна зaлежнiсть вщ забезпечення електро-енергiею (як довели конфлжти у свiтi та Ук-рa!нi зокрема), можливiсть вибiркового вщ-ключення життево необхiдних систем iз пе-вних центрiв. У низщ кра!н Близького Сходу на початку ХХ1 ст. було заблоковано системи ППО кра!н. Мають мiсце атаки ха-керiв в iнтернетi, фшансовш сферi. Цифро-вiзaцiя сприяе розвитку суспшьства демок-рaтi! та водночас створюе реальш переду-мови тотального контролю особистост, угруповань.
Цифровiзaцiя змiнюе свщомють людини, iндивiдуaльнi та колективш цiнностi, посилюе iндивiдуaлiзм, его!зм, вщлучае лю-дину вiд здaтностi та бажання системно ми-слити, перетворюе суспшьство не в кра-щому нaпрямi, гiпертрофуе неолiберaльний пiдхiд до особисто! свободи тощо. Людина замшюеться цифрою, позначкою на екрaнi
- Економжа npoMucnoeocmi Economy of Industry
комп'ютера, втрачае свою духовшсть i цш-ностi (Булеев, 2022; Bridle, 2018; Zuboff, 2019; Agrawal, Gans & Goldfarb 2018; Morozov, 2019).
Маючи достатню iнформaцiю про фь нансовий каттал у глобальному мaсштaбi, використовуючи 1КТ, бiзнес може знижу-вати позиковий вщсоток, облiкову ставку, що позитивно впливае на розвиток СГД, прямi зв'язки «виробництво-лопстика-спо-живач». У сощально орiентовaнiй економiцi це знижуе витрати виробництва, позитивно впливае на рiвень цiн, що посилюе фшан-сову основу соцiaлiзaцi! суспiльствa, фор-муе почуття причетностi всiх верств суст-льства до проблем розвитку.
До негативних aспектiв ЦЕ слщ вiдне-сти те, що вона суттево впливае на скоро-чення кiлькостi робочих мюць, зaмiнюе ре-альних прaцiвникiв роботами, безлюдними виробництвами тощо. За оцшкою експерив, у нaйближчi 20 роюв до 45% робочих мiсць у сферi розумово! прaцi та 2/3 робочих мшць у сферi фiзично! прaцi розвинутих кра!н буде замщено роботами та штучним iнтелектом. Насамперед буде лжвщовано важку фiзичну працю, яка в рiзних кра!нах становить вщ 10 до 40% загально! зайнято-стi. При цьому немае ршень i нaвiть серйо-зних опрацювань, куди тдуть звiльненi, за рахунок чого вони житимуть, як зберегти кутвельну спроможнiсть ринку, населення. Це потребуе створення гарантованого базового доходу (Stiglitz, 2015; Булеев, 2022; O'Neil, 2017; Пiщулiнa, 2020; Колот, Герасименко, 2019; Georg Henry, 1879).
На думку деяких науковщв, зазнача-ють, що не можна говорити про Ш-IV ПР, коли в держав^ у СГД немае постшно дш-чо! системи тдготовки, перепiдготовки, змiни та пiдвищення квaлiфiкaцi! пращвни-кiв усiх рiвнiв (Булеев, 2022; Колот, Герасименко, 2019; Львов, 2022; Georg, 1879; Schwab, 2017). Необхщно готувати шщати-вну творчу особистiсть, здатну швидко освоювати новi професi! та критично мис-лити. Але для цього потрiбнa мaтерiaльнa
база, фiнанси, що виводяться з виробництва елками у виглядi ренти.
1з розвитком 1КТ та шформацшного суспiльства вдосконалюеться громадянське суспшьство (Civil society), у якому незалеж-но й автономно вiд оргашв державно' влади, бiзнесу розвиваеться сукупшсть вщ-носин у сферi економши, культури та iншиx сферах життя. Це реалiзуеться за допомо-гою неурядових iнститутiв i груп, що само-органiзуються, створюються з метою захи-сту суспiльно значущих штереав, що потребуе духовно', матерiальноi, фiнансовоi бази.
Як зазначено вище, вплив цифровiза-цп на суспiльство та шститути е неоднозна-чним. Техшко-технолопчний прогрес розвиваеться за висхщною спiраллю, а духов-нiсть, щнностс, вiдповiдальне ставлення в суспiльствi - за низхщною спiраллю. З одного боку, мае мшце процес об'еднання людей, з шшого - роз'еднання, посилення шди-вiдуалiзму, коли людина «випадае» з природного суспшьства спiлкування у вiртуаль-ним вимiр. Так, цифровiзацiя суспшьства формуе ствтовариство «айтiшникiв», яке називаеться «цифровi активiсти». Теоретично i за поглядами вони е неолiбералами, в основному лiбертарiанцями, хоча i'x св^о-гляд та iдеi е широкими: вщ анарxiзму до комушзму, вiд приxильностi до класично' незалежност виробникiв до використання бартерних i подiбниx схем. 1м притаманний високий рiвень професiоналiзму та загаль-них знань, умшня швидко вчитися та пере-навчатися. Водночас мае мюце перекона-нiсть в ефективностi групових i колектив-них дiй, але практично необмежена свобода особистостi, негативне ставлення до дер-жави, ворожють до правлячих класiв, великих держав, невизнання прiоритету нацю-нального права над мiжнародним правом.
Спшьнота цифрових активiстiв у сво'й дiяльностi керуеться трьома принципами:
1) дiе локально, взаемодiе глобально;
2) зграя сильшша за ieрархiю. Вщомо, що бiзнес дie мережами, цифровi акти-вiсти - зграями. Мережа - це виявлене, пла-стичне, але бiльш-менш постiйне. Зграя -миттево збираеться iз, здавалося б, шяк не пов'язаних мiж собою шдиввдв, якi виршу-ють спшьне завдання. В iерархil головне -пщпорядкування, у мережi - комушкащя, а в згра! - колективш дп на основi загального св^огляду (вiри), ментальних i бiофiзичних ефекнв (принцип формування згра! птахiв, косяюв риб тощо). Це пiдтверджуе правиль-нiсть положень про духовно-бiосоцiальну природу людини, добровiльний колекти-вiзм, прюритет духовного, iдеального, розу-мового в рус вперед, у розвитку;
3) якють б'е кiлькiсть. Офiцiйнi струк-тури працюють iз масами, побоюються ма-сових акцiй, але реально виршальш змiни вiдбуваються невеликими, згуртованими, професшними групами. У науцi це описано у «принцит Парето», або 20/80 (20% члешв групи докладають 80% вирiшальних зусиль для устху будь-яко! справи). Цифровiзацiя активно впроваджуеться в життя, змiнюе духовнiсть i свiтогляд рiзних великих i ма-лих груп конкретних людей. Людям присво-юються рiзнi коди, фжсуються бiометричнi данi, вiдстежуються iнтереси та вподо-бання, завдяки яким шдивщом можна управляти, незалежно вiд його вол^ машпу-лювати особистостями i масами. Ця шфор-мацiя накопичуеться державними i недер-жавними оргашзащями, структурами та вщ-повiдно високо щнуеться.
Цивiлiзацiя вступила в цифрову еру i тепер цьому пщпорядковуеться як система загалом, так i окремо кожен алгоритм. 1КТ спрощують i посилюють збiр шформацп про конкретних людей, яка поим може бути використана для формування рiзних систем впливу на людину. Цей процес слабо регла-ментований у суспшьств^ часто проводиться приватними компашями з метою отримання прибутку, що не завжди на ко-ристь людини, суспшьства. Важливо за ло-кальним не прогаяти систему, а в техшчних
рiшеннях бачити провiдну роль духовноси, цiнностей, людини. Людина створюе систему, а поим може стати И ж рабом, якщо забувае про духовшсть. Як в епоху шдуст-рiального та фшансового капiталiзму за прибутком не бачили людини, так i в цифровому суспiльствi треба уникнути пщмши людини цифрою. Те, що рашше зустрiча-лося тiльки у творах письменнишв-фантас-тiв, уже iснуе (бюпротезування, клону-вання, окуляри доповнено! реальност iн.) або найближчими десятилiттями св^ стик-неться з насиченням штучними продуктами, ДНК-модифiкованими вiрусами, рiз-номанiтними чiпами. Технологи не тшьки роблять життя комфортнiшим i кращим (за-лежно вiд того, як вони будуть викорис-танi), але й убивають його. Багато пол^июв i релiгiйних дiячiв (у тому чи^ Папа Рим-ський) попереджають про небезпеку впро-вадження штучного штелекту в комерцш-них штересах. Технологи оцифрування людей пщ приводом розвитку ринку - це роз-люднення та шлях до тотального наддержа-вного диктату, в якому не буде мшця ш вiрi, нi iдеалам, нi свободi особистостi, нi навiть державi. Виршити цю проблему може ви-сокодуховна спiльнота, духовна людина, вкладаючи швестици в розвиток громадян-ського суспшьства.
Важливу роль в активiзацil дано! ро-боти, створеннi механiзмiв И мотиваци вщь грае рацiональне використання рентних в> дносин, якi розширюються на природнi ре-сурси, iнтелектуалiзацiю суспiльства, виро-бництво товарiв i послуг.
Рента в системi мотивацИ та як можливе джерело фтансування духовного розвитку суспшьства Дослщження ренти в економiчнiй на-уцi розпочалися з реальних сощально-виро-бничих вщносин у сiльському господарствi феодалiзму. 1стотно змiнюючись за формою та змштом, дослiдження проникали у сфери промисловоси, послуг, фiнансових вщно-син. Спочатку акторами рентних вiдносин
- Економжа промисловостi Есопоту о/1пЛыз1гу
(земельних вщносин) були феодали (земле-власники) та селяни (кршаки та безземе-льнi). 1з розвитком капiталiзму до них при-едналися капiталiсти та наймаш працiв-ники.
Як феодальна, так i капiталiстична земельна рента е платою за користування землею. Вона заснована на експлуатаци чужо! працi та використаннi сшьськогосподарсь-ких ресурсiв. li' одержуе клас землевласни-кiв. Капiталiстична земельна рента виражае виробничi вiдносини мiж найманими сшь-ськогосподарськими працiвниками, кашта-лютами-орендарями та землевласниками (Bregel, 1968). «Рента (шм. Rente) - дохiд, не пов'язаний iз пiдприемницькою дiяльнi-стю, що регулярно одержуе рантье у формi вiдсотка з капiталу, який надаеться в позику землевласником у формi земельно! ренти iз земельно! дшянки, що здаеться в оренду» (Советский экономический словарь, 1980, с. 1119).
Отже, рента виходить за межi земельних вiдносин власноси, включае пов'язанi з землеробством поняття, кредитно-фшансо-вi вiдносини та ш. частини необхщно! працi найманого пращвника. Створений його пра-цею товар розподшяеться мiж державою, капiталiстом (власником катталу, землi) та працiвниками, набуваючи форм орендно! плати, зароб^но! плати, податку тощо.
1з друго! половини ХХ ст. рентш вщ-носини дедалi бiльше зближуються з ш-шими формами кредитно-грошових вщно-син, швестицшно-шновацшною дiяльнiстю у виробництвi й економщ. В «Економiч-ному словнику» Брокгауза, Ефрона та in ренту визначено як «дохщ з катталу, майна або земл^ що не вимагае вщ отримувача пщприемницько! дiяльностi», «дохiд вiд власностi, який сплачують орендарi власни-кам матерiальних (непродуктивних) активiв (землi та надр) за право використання цих активiв протягом певного перiоду. Рента включае земельну ренту та ренту природну (надр). Iншi дослiдники розглядають ренту:
земельну, фiнансову, природну, гiрську, ко-рупцшну, позикову, позикову та iн. (Моче-рний, 2002; Малий, 2002).
У другш половинi ХХ ст. основним джерелом розвитку економiки стае креди-тно-товарно-грошова модель, що досить мь цно пов'язуе кредитно-грошову дiяльнiсть з швестицшно-шновацшною. Це активiзу-вало роль ренти у практичнш сферi еконо-мiки, пiдвищило iнтерес економiчноi науки до категори ренти, кредитних вщносин. Рентш вщносини проникають у пщприемни-цьку дiяльнiсть реального сектору еконо-мiки, фiнансування швестицшно-шновацш-но! дiяльностi суб'ектiв господарювання, сферу послуг.
Вiтчизнянi фахiвцi визначають рентнi вщносини кшця XX ст. (Мочерний, 2002, с. 195-196) в такий споаб: «Рента (шм. Rente, фр. Rente, вщ лат. Reddo - повертаю, сплачую) - особливий вид стабшьного доходу, що отримуеться вщ капiталу, землi, майна, паперiв та шшого, не пов'язаного з пщприемницькою дiяльнiстю». Рента iснуе в рiзних формах: земельний власник отри-муе земельну ренту (економiчна форма реа-лiзацii земельно! власностi - диференцшна, монопольна, абсолютна).
Джерелом земельно! ренти е праця орендаря та найнято! ним робочо! сили, ви-никнення синергетичного ефекту вiд взае-моди землi та землевласницько! дiяльностi людини, а також частина доходiв спожива-чiв, що сплачуються ними за рщюсш товари землеробства, оренду квартир (примщень) у престижних районах мют, мiсцях вщпочи-нку, рекреаци тощо; отримана власником квартирна плата за здаш в найм житловi та виробничi площi соцiального призначення; рiзнi види доходiв вiд субсидш та позик з боку держави, позики та кредити фшансо-вих шституив i бiрж, державнi щнш па-пери, депозити, державнi та недержавш об-л^ацп (Малий, 2002, с. 195).
Наведет визначення е прийнятними для iндустрiального, олiгархiчного, моно-
таль^го гатт^зму XIX-XXI cт. y ^aï-нax, щo poзвивaютьcя, i пocтpaдянcькиx кpaïнax. Для кpaïн кaпiтaлicтичнoгo <^pa» iз 70-x poкiв. ХХ ст. тaкi тpaктyвaння тата-внoю мipoю вiдoбpaжaють кaтeгopiю peнти, ocкiльки poзвинyтi кpaïни пepeйшли вiд мo-дeлi фiнaнcyвaння iнвecтицiй зa paxyнoк влacниx тa пoзикoвиx джepeл збiльшeння кaпiтaлy дo лiбepaльнoï кpeдитнoï гpoшoвo-eмiciйнoï мoдeлi фiнaнcyвaння. Цe дaлo тд-cтaви виoкpeмити кaтeгopiю «pema e^TO-мiчнa» (РЕ), щo poзшиpюe cфepy тpaдицiй-ниx фopм i вцщв peнти кaпiтaлicтичнoï. Оcтaннe зyмoвлeнe poзшиpeнням мoдeлi po-звитку тpaдицiйниx iндycтpiaльниx eтaпiв кaпiтaлiзмy, дoпoвнeнням кpeдитнo-eмiciй-ними мoдeлями iнвecтицiйнo-iннoвaцiй-нoгo poзвиткy. Hoвa мoдeль y пpaктичнiй eкoнoмiцi cфopмyвaлacя paнiшe ïï тeopeтич-нoгo oбrpyнтyвaння. Цe тaк звaнa «pe^aTO-мiкa» y СШA, «тeтчepизм» y Вeликoбpитa-mï, мoдeлi iнвecтyвaння пpoмиcлoвocтi СРСР (1930-1950-т poки), «eкoнoмiчнe» дивo Ятани, ФPH (1950-1970-тi poки), «^i-aтcькi тигpи», мoдeлi KHP, Iндiï, Crnra^py, В'eтнaмy, Пiвнiчнoï Kopeï нaпpикiнцi ХХ -та пoчaткy ХХI ст. (Aджeмorлy, Poбiнcoн, 2016; Paйнepт, 2014; Джoнcoн, 2022).
Teopiя eкoнoмiчнoï pernrc yзaгaльнилa дocвiд лiдepiв СГД i пpaктичнoï дiяльнocтi кpaïн-лiдepiв виcoкиx тeмпiв зpocтaння era-нoмiки. РЕ - та ocoбливий вид peнти y фo-pмi дoдaткoвoгo дoxoдy, який oтpимye cyб'-eкт пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi внacлiдoк змeншeння витpaт нa oдиницю пpoдyкцiï пopiвнянo з iншими виpoбникaми. Як зaзнa-чae I. Maлий (Maлий, 2002, c. 195), aвтopoм РЕ e A. Mapшaлл (Marshall, 1920), який та-звaв ïï «квaзipeнтoю», дoпoвнив тpaдицiйнi визнaчeння ^ox^, нe пoв'язaний iз пщ^и-eмницькими зycиллями), пoв'язaвши pern-ний дoxiд iз пiдпpиeмницькoю дiяльнicтю, виoкpeмив та пoняття в peнтi. Взaгaлi РЕ згщта з тeopieю A. Mapшaллa нe впливae нa цiнy, щo визнaчaeтьcя cпiввiднoшeнням та-питу i пpoпoзицiï тa витpaтaми нa виpoбни-
цтвo, a e чacтинoю зeкoнoмлeниx витpaт o^ peмиx iндивiдyaльниx виpoбникiв (СГД). РЕ - чacтинa ^ибутку, яку СГД, фipмa мo-жуть oтpимyвaти, знизивши coбiвapтicть пopiвнянo з шшими СГД, фipмaми, щo ^a-цюють y цiй cфepi, гглуз^ зa paxyнoк pa^o-нaльнoгo yпpaвлiння, вдaлoгo poзмiщeння СГД вiднocнo pинкiв cиpoвини, pинкiв збуту, щo дaють мoжливicть eкoнoмити нa тpaнcaкцiйниx витpaтax, лoгicтицi, тpaнcпo-pтyвaннi тoщo. РЕ пpивлacнюe пщ^и-eмeць, a та мeнeджep, ïï oтpимaння oбмe-жeнe в чaci. У зв'язку з цим дoдaткoвий дo-xiд вщ iнвecтицiйнoï, iннoвaцiйнoï дiяльнo-cтi цш^м oбrpyнтoвaнo вiднocити дo peнти eкoнoмiчнoï. Слiд poзpiзняти п^^^мни-цький дoxiд тa eкoнoмiчнy peнтy, нe ^ora-cтaвляючи ïx. РЕ poзшиpюe бaзy фopмy-вaння peнти взaгaлi, peнти мoнoпoльнoï, iн-тeлeктyaльнoï тoщo. Вoнa cтae вaжливoю cклaдoвoю фiнaнcyвaння cиcтeм мoтивaцiï мoдeлi poзвиткy СГД.
Отжe, ocнoви мoтивaцiï iннoвaцiй, iн-вecтицiï iнфopмaцiйнo-кoмyнiкaтивниx тex-нoлoгiй тa цифpoвiзaцiï пpaвoмipнo пoв'язy-вaти з eкoнoмiчнoю peнтoю. РЕ мoжe cпpи-яти peaлiзaцiï мoдeлi poзвиткy, зacнoвaнoï та тшьки зa paxyнoк пpибyткy взaгaлi, aлe й зa paxyнoк чacтини дoxoдy вiд знижeння co-бiвapтocтi oдиницi тoвapy, витpaт виpoбни-в peзyльтaтi iнвecтицiйнo-iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, викopиcтaння дocягнeнь HTП, IKT, цифpoвiзaцiï, щo мoжливe тa зacтoco-внe в дiяльнocтi СГД вiд piвня iндивiдa дo нaцioнaльнoгo, мiжнapoднoгo. Aлe ^и цьoмy кaтeгopiï «peнтa», «РЕ» тa iн. cлiд «oчиcтити» вiд тaкиx явищ, як кopyпцiя, пo-л^ичта peнтa, звiльнивши ïx вiд кaзнoкpaд-cтвa, шaxpaйcтвa тoщo, a ВВП - вщ «цiнo-виx бyльбaшoк», вoeнниx видaткiв тa iн.
Трансформацй' моделей катшалтшичного розвитку
^^o^ poзyмiння cyтнocтi peнти, ocoбливo eкoнoмiчнoï, для пpий-
няття piшeння ^o тpaнcфopмaцiю мoдeлeй
- EmHoMirn npoMurnoeocmi Economy of Industry
розвитку економши СГД уЫх рiвнiв, форму-вання та мотивацп !х шновацшного розвитку на основi духовност як базису суспшь-ства.
Сьогодш в капiталiстичнiй економiцi функцiонуe декшька моделей розвитку (ш-дустрiальна, фiнансово-олiгархiчна, демократична та iн.). Iндустрiальна модель пройдена державами «ядра» кашт^зму до 1970-х роюв. Держави кашталштично! «перифе-рИ» слабо 11 використовують. lхнi справжнi бажання та прагнення спрямованi на пере-хiд до друго! моделi (модель «ядра» катта-лiстичних кра!н). Однак аш постсощалшти-чнi, анi кра!ни, що розвиваються, не можуть отримувати при цьому позитивних резуль-таив. Для них учеш Чиказько! школи розро-били «модель (концепцiю) Вашингтонсь-кого консенсусу», яка базуеться на лiбера-льно-економiчних, монетаристських тдхо-дах. У нш немае мiсця державi в економiцi, надмiрно завищена роль приватно! власно-стi та малого бiзнесу в розвитку економiки, швестици виробляються переважно за раху-нок шоземного капiталу, таргетування ш-фляцп вiдбуваеться шляхом скорочення грошово! маси (М1+М2) в оборотi, обме-ження рiвня оплати працi найманих пращв-никiв тощо. Такi напрями не стимулюють розвиток, iнвестицiйно-iнновацiйну дiяль-шсть, активнiсть трудящих.
Недоцiльнiсть використання моделi розвинутих капiталiстичних кра!н, рекоме-ндацш Вашингтонського консенсусу кра!-нами, що розвиваються, доведена професо-ром Норвезького шституту стратегiчних до-слiджень Е. Райнертом у монографи «Як ба-гатi кра!ни стали багатими i чому бiднi кра-!ни залишаються бiдними» та iнших публь кащях (Райнерт, 2014). Е. Райнерт ствер-джуе, що багатi кра!ни стали багатими за-вдяки поеднанню державного втручання в економiчну дiяльнiсть, протекщошзму та стратегiчних iнвестицiй, а не завдяки вшь-нiй торгiвлi. Саме така пол^ика стала запо-рукою економiчного розвитку, починаючи з
Ггали епохи Вiдродження, Промислово! ре-волюци в Нiдерландах i закiнчуючи сьогод-нiшнiми кра!нами Пiвденно-Схiдно! Азi!. Вшьна торгiвля вигiдна лише за умови сум> сностi рiвня розвитку кра!н, якi беруть у нiй участь. У разi велико! рiзницi в розвитку вь льна торгiвля збагачуе розвинуту кра!ну, вганяючи бiдну ще глибше у бiднiсть. Сл> дом за Й. Шумпетером (Шумпетер, 2011) норвезький професор вважае, що розвиток капiталiзму, заснованого на рентi, неминуче поширюеться на всю систему в умовах оль гархiчного фiнансово-iнформацiйного мо-нополiзму. Крiм того, Е. Райнерт вважае, що модель розвитку держав «ядра» капiталiзму для пострадянських кра!н i кра!н, що розви-ваються, е неприйнятною. Кра!ни, що роз-виваються, не можуть «перестрибнути» тривалий етап моделi розвитку кра!н, який вони пройшли до етапу фшансово-шдустр> ального розвитку.
Е. Райнерт вказуе на методолопчну помилку в теорi! наздоганяючого розвитку, яку використовують кра!ни капiталiстично! перифери. Прийнявши до реалiзацi! лiбера-льно-економiчну модель, що дiе в кра!нах капiталiстичного «ядра», i розраховуючи на вихщ на висхiдну траекторiю розвитку, по-страдянськi кра!ни i т^ що розвиваються, ще бiльше загальмували свiй розвиток, пот-рапили в «пастку гальмування» економiки, яка була аналогом ситуаци, в якiй перебу-вали розвинутi кра!ни 50-70 роюв тому. На них чекае юлька десятил^ь напружено! ро-боти iз забезпечення високих темпiв швес-тицшно-шновацшно! дiяльностi, ращональ-ного використання додано! вартост та ре-нти, створення систем мотиваци ефектив-ного розвитку, тобто формування моделi мотивацi! розвитку, придатно! для конкрет-них умов !! застосування.
Наприклад, досвщ Японi!, яка 50 рокiв мала прюритетом економiки розвиток (Джонсонс, 2022). За цей час модель розвитку пройшла трансформащю вiд «контролю бiзнесу» до «державного контролю», а по-
им дo «бiзнecy дepжyпpaвлiння» тa «^з-нecy дepжaвнo-пpивaтнoï cпiвпpaцi». Mo-дeль зacнoвaнa нa пpинципax: eфeктивнocтi arapaiy дepжyпpaвлiння «дepжaви тa бiз-œcy»; «вiдпoвiдaльнocтi, дepжaв тa бiз-œcy», y тoмy чиcлi клaciв, викopиcтaння дepжзaмoвлeнь, aнтимoнoпoлiзмy, creo-peння rapropa^^ тapифiв, oпopи нa ^prn-pa^ï, cтвopeння цeнтpiв кoopдинaцiï, raa-нyвaння нa кштглт мiнicтepcтв тopгiвлi, e^ cпopтy пpoмиcлoвocтi.
Aнaлoгiчний нaпpям poзвивae aкaдe-мiк HAH Укpaïни Б. Дaнилишин (Дaнили-шин, 2022), зaзнaчaючи, щo xapaктepнe для лiбepaльнo-eкoнoмiчнoï мoдeлi виштoвxy-вaння дepжaви з eкoнoмiки e нeoбrpyнтoвa-ним i нeeфeктивним. Вoнo бaзyeтьcя нa дa-ниx Свiтoвoгo бaнкy пpo тe, щo бiльш ycm-шними в eкoнoмiцi e тi дepжaви, якi мaють бiльшy чacткy дepжaвнoï влacнocтi. У бщ-ниx дepжaв чacткa дepжceктopy y ВВП CTa-нoвить 20%, «cepeднix» - 20-30, poзвинyтиx - 30-40% i вищe. У pora cвoïx нaйвищиx eкoнoмiчниx пoкaзникiв ^шни «aзiaтcькi тигpи» мгли чacткy дepжaвнoï влacнocтi 3040% тa вищe. У 1930-1950-x poкax СРСР мaв нaйвищi y cвiтi тeмпи eкoнoмiчнoгo зpocтaння (12-20% нa piк) i дo 90% чacткy дepжceктopy. У 2000-2020-x poкax e^TO-мiкa Kитaю мaлa чacткy дepжaвнoгo ce^ TOpy дo 80% i виcoкi тeмпи ïï piчнoгo ^^o-cтy.
Рента як джерело розвитку економти крагни та суб,ект1в господарювання
У cycпiльcтвi зтань IKT, ШI cepeд зa-гaльниx дoxoдiв пpaвoмipнo виoкpeмлю-вaти дoxoди iнтeлeктyaльнoï peнти (Лeвкo-вeць, 2015; Бapдaш, Оcaдчa 2020; Литвиж-нкo, 2009). У пpoвiдниx ^arnax cвiтy ime-лeктyaльнa peнтa (IP) CTae ocнoвним джepe-лoм coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy. У РФ нa мeжi ХХ-ХХI cт. пpиpicт нepoзпoдi-лeнoгo нapoднoгocпoдapcькoгo чиcтoгo пpибyткy нa 75% вiдбyвaeтьcя зa дoпoмo-гoю пpиpoднoï тa iнтeлeктyaльнoï peнти, внecoк npa^ cтaнoвить 5%, кaпiтaлy - дo
20% (Львoв, 2002). Iнтeлeктyaльнa perna yтвopюeтьcя з дoxoдy iнвecтopa, щo вклaдae кoшти y пpoцec peaлiзaцiï iннoвaцiй тa cepe-дньoгo ^ибутку iнвecтицiйнoï фipми. Пpи цьoмy дoxiд iнвecтopa включae вiдcoтoк нa вклaдeний кaпiтaл i пpeмiю зa prnrn вiд втpaти вклaдeниx кoштiв (George, 1879). Отpимaння IP нa пoпepeдньoмy eтaпi вiд o^ peмoгo СГД пoтpeбye знaчниx витpaт pecy-pciв для зaбeзпeчeння лiдepcтвa в гaлyзi HTП (ocoбливo iнтeлeктyaльниx pecypciв i люд^^го кaпiтaлy). Цe cтocyeтьcя СГД (фiзичниx тa юpидичниx ocí6), THK, тацю-нaльниx дepжaв, cycпiльcтвa. IP мoжyть oтpимyвaти лишe лiдepи в гaлyзi нayки тa тexнiки. Ha pинкy iнтeлeктyaльнoï влacнo-cтi фopмyeтьcя pинкoвa цiнa, якa мoжe бути вищoю aбo нижчoю зa шдивщунльну. У pe-зyльтaтi yтвopюeтьcя piзниця, щo виpaжa-eтьcя в дoдaткoвoмy пpибyткy (дoдaнiй вap-тocтi), який i cтaнoвить ocнoвy IP. Tepмiн дп IP нa нoвi тoвapи, як пpaвилo, нe пepeвищye 5 po^ (нe бiльшe 2-3 po^), a ïï вeличинa poзpaxoвyeтьcя зa фopмyлoю (Глaзьeв, 2016)
1Р=Рц +Рл+Рг,
дe р - IP вщ пpoдaжy нoвoï пpoдyкцiï зa ви-щими цiнaми;
Р - IP вщ пpoдaжy лiцeнзiй, пaтeнтiв, шу-xay:
Р - IP вiд гудвшу.
СГД, якi викopиcтoвyють нoвaцiï ce-peдньoï якocтi, oтpимyють aбcoлютнy IP, a ri, щo викopиcтoвyють нoвaцiï вищoï якocтi, - aбcoлютнy тa дифepeнцiaльнy. У цьoмy вaжливoю e poль дepжaви, СГД, aвтopiв, pe-aлiзoвaнa y виглядi фopмyвaння тa зacтocy-вaння мexaнiзмiв мoтивaцiï iннoвaтopiв ycix piвнiв, зoкpeмa цифpoвиx нoвaцiй, IKT, штyчнoгo iнтeлeктy.
Iнтeлeктyaлiзaцiя cycпiльcтвa тa пpaцi cтвopюe пepeдyмoви тpaнcфopмaцiï мoдeлi poзвиткy СГД дo швед^го poзвиткy (кiль-кicнoгo тa як^того) peнтниx вiднocин, eкo-нoмiчнoï тa iнтeлeктyaльнoï peнти. Пpiopи-
- EmHoMirn npoMurnoeocmi Economy of Industry
TeTaMu b rocnogapcbKoMy MexaHi3Mi MaTepi-anbHoro Ta gyxoBHoro po3BuTKy Cr^, lxHboi MaTepianbHoi Ta gyxoBHoi 6a3u cTaroTb peffrai gmepena ^maHcyBaHHa.
Uu$poBi3a^a 3a6e3nenye CBoenacHe ^opMyBaHHa cucTeMu o^HroBaHHa eKOHOMin-hoi peHTH Ha Ha^oHanbHoMy piBHi, cucTeMu onogaTKyBaHHa Ta 6rogmeTiB ix BuKopuc-TaHHa gna noganbmoro po3BHTKy Cr^, cycni-nbCTBa, KoneKTHBiB, $i3HHHux i ropugunHux oci6.
nogin npa^ b yMoBax III-IV nP, V-VI Ty cynpoBogmyBaBca po3bhtkom цн$po-boi Teopii Ta npaKTHKH, aKuH nociB BamnuBe мiсцe y CBiTOBift eкoнoмiцi Ta yKpaiHi 3ok-peMa. Ha nignpueMcTBax, y rany3ax, HayKo-bhx opram3a^ax c^opMyBanuca BignoBigm nigpo3ginu, b ypagi - MiHicTepcTBa h ynpaB-niHHa. CTBoproroTbca nepegyMoBu po3mu-peHHa Ta nornu6neHHa nnaHoBocTi, 3HumeHHa pu3HKiB, Kpu3 to^o, ^o cyTTGBo 3MiHroe cy-nacm Mogeni rocnogaproBaHHa Cr^ Bigno-BigHo go Teopii' KoHBepreH^i, co^ani3a^i Ka-niTanicTHHHoi eKoHoMiKu. Цe Big3HanaroTb 6araTo BHeHux, BBamaronu, ^o IKT i цн$po-Bi3a^a yMomnuBnroroTb e^eKTHBHe rocnogaproBaHHa, cnpaBegnuBuH po3nogin 6nar, 3poc-TaHHa aKocTi murra HaceneHHa. npoTe HayKo-b^ HaronomyroTb TaKom Ha TpygHo^ax, noB'-a3aHux i3 цн$poвiзaцiero, mTyHHHM iHTeneK-tom, po6ora3a^ero, IKT, nomyKoM gmepen ix ^iHaHcyBaHHa (Stiglitz, 2015; Schwab, Vanham, 2021; Zuboff, 2019; UNCTAD 2021).
TexHiKo-TexHonorinHHM nporpec (npo-MucnoBi peBonro^i, HoBi TexHonorinm yK-nagu to^o) 3a6e3nenyroTb nigBu^eHHa nign-pueMHH^Koi aKTHBHocTi, eKoHoMinHufi Ta co-^anbHHM e^eKT, aK^o bohh cnuparoTbca Ha gieBe craMynroBaHHa: e^eKTHBHy opraHi3a-ujro 3apo6iTHoi nnaTH, cucTeMH 3aoxoneHHa iHHoBa^MHoi gianbHocTi, HoBaTopcTBo, pa^-oHani3a^ro, BHHaxigHu^reo Ta iH., ^o mu-poKo BucBiTneHo b po6oTax eKoHoMicTiB XX ct. BigoMHM e BHecoK HayKoB^B H^I пpaцi, HopMaTHBHo-gocnigHux цeнтpiв MimcrepcTB,
Cr^ (TaK 3BaHi ЦHОП - ^HTpu HayKoBoi op-ram3a^i npa^, na6opaTopii, Bigginu Cr^) go cucTeMH 3aoxoneHHa (KoneKTuBiB Ta KoHKype-hthux пpaцiвннкiв) 3a pa^oHani3a^ro Ta bu-нaxigннцтвo, ynacTb y npu6yTKax to^o. Ane BamnuBimuM HanpaMoM craMynroBaHHa nign-pнeмннцтвa, 3HumeHHa BuipaT внpo6ннцтвa (co6iBapTocTi) Mome i Mae cTara cucTeMa mo-raBa^i 3 BuKopucTaHHaM pemu (npupogHa, eKoHoMinHa, iHTeneKTyanbHa), aKa 3apa3 npaKTuHHo y Bcix Mogenax rocnogaproBaHHa Cr^ npucBoroeTbca BnacHuKaMu 3aco6iB bu-po6ннцтвa, KaniTanicTaMu (mguBigyanbHo, KoneKTuBHo, eniTapHo, KnaHoBo, KnacoBo). Цe oco6nuBo aKTyanbHo 3a yMoB IKT, цн$poвiзa-uji, iHTeneKTya.m3a^i внpo6ннцтвa Ta пpaцi, eKonori3a^i.
y cBiToBiH пpaктнцi MaroTb Mi^e ok-peMi BunagKu BuKopucTaHHa pemu gna Bupi-meHHa HaBegeHux npo6neM.
Ha piBHi TeopeTuHHux po3po6oK mo®-nuBicTb BuKopucTaHHa peHTu Ha KopucTb cyc-ninbcTBa BuKnageHo y пpaцax HayKoB^B 3ge-6inbmoro 3 KpaiH i3 6araTuMu npupogHuMu pecypcaMu Ta noKnagaMu (HbBoB, 2002; George, 1879; ^®ohcohc, 2022; Пeвкoвeцb, 2015;). Ha npaKTu^ цeн nigxig 3acTocoBy-eTbca b HopBerii, OAE, npoвiнцil Anb6epTa (KaHaga), Ha Anacцi (CfflA). 3 1976 p. y CfflA e nepMaHeHTHufi ^oHg mTaTy AnacKa (AKF) i KoHcTmy^HHuH pe3epBHuH ^oHg (CDRF), ^o ^opMyeTbca 3a gonoMororo peH-thux nnaTemiB y Ha^ToBugo6yTKy. 3a gaHuMu HbBoBa (HbBoB, 2002), go hux BxogaTb: nogaToK Ha ycTaTKyBaHHa gna Bugo6yT-Ky (2%);
nogaToK Ha Bugo6yTOK (15%); poanTi Ha npaBo BonogiHHa (12,5% Bap-TocTi Bugo6yTKy);
nogaToK i3 goxogy Ha^ToBux Kopnopa-mH (4,4%).
fluBigeHgu Ha3BaHux ^oHgiB HapaxoBy-roTbca muTenaM mTaTy AnacKu gna BuKopuc-TaHHa a6o iнвecтнцiн. nogaTKu Ha 3apnnaTy Ta iH. cKacoBaHo. TaKuH nigxig cnpuae noeg-HaHHro iHTepeciB pi3Hux KaTeropiH HaceneHHa. ^aHa npaKTuKa e npuHHaTHoro i Mome
застосовуватися до природних монополш, економiчно! та штелектуально! ренти практично вах СГД свiту, в тому чи^ Укра!ни. Цифровiзацiя дозволяе створити досить проси та дiевi механiзми формування, вико-ристання i контролю ефективно! реалiзацi! рентних вiдносин (особливо вщносно 1Р та РЕ) у сучасних умовах.
Висновки. Сьогоднi в економшах глобального, регiонального рiвнiв, СГД активно вiдбуваються процеси змши моделей розвитку iндустрiального, фшансово-олта-рхiчних етапiв капiталiзму на моделi пост-iндустрiальнi, новi iнтегральнi, конверген-тнi. Цифровiзацiя економiки, життя, СГД може як позитивно, так i негативно впли-вати на процеси розвитку через сформоваш вiдносини в суспшьств^ а також дозволяе оцшювати стан економiки в онлайн-режимi, пщвищувати надiйнiсть планування та ви-користання матерiальних, трудових, фшан-сових ресурав у поточнiй дiяльнотi та в перспектива Для створення нових моделей мотивацi! розвитку в умовах цифровiзацi! потрiбне розширення матерiально-фiнан-сово! бази нових систем стимулювання шновацшно-швестицшного розвитку СГД. Це може бути досягнуто шляхом формуван-ня нових моделей мотиваци на основi рентних вщносин (природно!, iнтелектуально! та ш). Рента може стати основою оподат-кування та бюджетно! системи, що за-безпечить поступове змiщення акцентiв iз систем оподаткування на основi вщраху-вань вiд доходiв юридичних та фiзичних осiб, СГД на рентш, що сприятиме розвитку суспiльства, виробництва як у техшко-технологiчному, так i в духовному аспектах.
Напрямами подальших дослiджень е детальне опрацювання систем мотивацi! розвитку виробництва та суспшьства шляхом поеднання технократичних i духовних чинникiв, використання рентних джерел ф> нансування, !х апробащя в умовах реального сектору економжи.
Л1тература
Аджемоглу Д., Робшсон Дж. (2016). Чому нaцi! занепадають / пер. з англ. О. Де-м'янчук. Ки!в: Наш Формат. 440 с.
Бардаш С.В., Осадча Т.С. (2020). 1дентиф> кащя штелектуально! ренти: облшовий аспект. Облж i фтанси. №2 1 (87). С. 5-12.
Боррель Ж. (2022). Мы входим в идеальный шторм. Выступление топ-дипломата ЕС о новой мировой реальности. URL: https://www.eurointegration.com.ua/rus/ar ticles/2022/10/12/7148529/ (дата звер-нення: 31.03.2023).
Булеев И.П. (2020). Структура общества и средний класс: состояние, перспективы развития. EKOHOMiHHUÜ eicHUK Донбасу. № 3 (6). С. 11-29.
Булеев 1.П. (2022). Суспшьний поди пращ в сучаснш економщк стан та напрями розвитку. EKOHOMiHHUÜ eicHUK Донбасу. № 1(67). С. 4-15.
Вишневський В.П., Гаркушенко О.М., Князев С.1., Липницький Д.В., Чекша В.Д. (2020). Цифровiзaцiя економши Укра!ни: трансформацшний потенцiaл: моногра-фiя / НАН Укра!ни, 1н-т економiки пром-стi. Ки!в: Акaдемперiодикa. 188 с.
Глазьев С. (2016). Экономика будущего. Есть ли у России шанс? («Коллекция Изборского клуба»). Москва: Книжный мир. 640 с.
Данилишин Б. (2022). Какая доля государства в экономике нужна Украине. Экотмине-ская правда. URL: https://www.epravda. com.ua/rus/columns/2022/07/15/689200/ind ex.amp (дата звернення: 30.03.2023).
Джонсон Ч. (2022). Японське економiчне диво. Як професшна влада та бiзнес збу-дували провщну економiку св^ / пер. з англ. Р. Клочко. Ки!в: Наш Формат. 456 с.
Зaкaрiя Фaрiд. (2021). 10 уроюв для свiту т-сля пандеми / пер. з англ. А. Марховська, О. Емельянова. Ки!в: Наш Формат. 264 с.
Катасонов В.Ю. (2014). Экономика Сталина / отв. ред. О.А. Платонов. Москва: Институт русской цивилизации. 416 с.
Колот А.М., Герасименко О.О. (2019). Соць ально-трудовий розвиток в ХХ1 стол^тк
Economy of Industry -
до природи глобальних змiн, нових мож-ливостей, обмежень i викликiв. Демогра-ф1я та соц1альна економжа. № 1 (35). С. 97-126.
Левковець О.М. (2015). 1нтелектуальна ква-зiрента як чинник шновацшного розви-тку: перегляд концепцп. Економ1чна те-ор1я та право. № 2 (21). С. 61-73.
Литвиненко Н.1. (2009). 1нтелектуальна рента: сутнiсть та функцп. Економгчний в\сник Нацюнального г1рничого уш-верситету. № 4. С. 14-20.
Львов Д.С. (2002). Экономика развития. Москва: Экзамен. 513 с.
Малий I. (2002). Рента економiчна: стаття. Економгчна енциклопед1я: у 3-х т. Т. 3. Ки'в: ВЦ «Академiя». 952 с.
Мочерний С. (2000). Економiчна роль дер-жави: стаття. Економгчна енщклопед1я: у 3-х т. Т. 1. Ки'в: ВЦ «Академiя». 864 с.
Мочерний С. (2002). Рента: стаття. Еконо-м1чна енциклопед1я: у 3-х т. Т. 3. Ки'в: ВЦ «Академiя». 952 с.
Панов В.Ю. (2019). Аркада. Эпизод первый. kamataYan. Москва: Эксмо. 416 с.
Пшетп Т. (2016). Каттал у XXI столки / пер. з англ. Н. Палш. Ки'в: Наш Формат. 696 с.
Пщулша О. (2020). Цифрова економжа: тренди, ризики та сощальш детермша-нти: доповщь. Ки'в: Заповiт. URL: https://razumkov.org.ua/uploads/article/20 20_digitalization.pdf (дата звернення: 21.03.2023).
Райнерт Е.С. (2014). Як багат кра'ни заба-гатши... i чому бiднi кра'ни лишаються бiдними. Ки'в: Темпора. 444 с.
Сщенко В.Р. (2021). Виклики i ризики цифрово' трансформаций свiтовий та укра'нський контексти. Економта Укра-ти. № 5. С. 40-58.
Сорокин П. (1997). Главные тенденции нашего времени. Москва: Наука. 352 с.
Хазин М. (2020). Как нам предлагают дальше жить участники Давоса. Парламентская газета. URL: https://nikkto59. livejournal.com/2889068.html (дата звернення: 10.03.2023).
fflyMneTep H. (2011). Teopia eKOHOMiHHoro po3BHTKy. ,flpc.mg®eHHa npHÖyraiB, Kani-Ta^y, Kpegmy, BigcoTKa Ta eKOHOMiHHoro цнкпy. khib: B^ «KHeBO-MorunaHCbKa aKageMia». 244 c.
ropHgHHHa eнцнк.пoпegia (1998). PegKon.: ro.C. ffleMmyneHKO Ta iH. khüb: «yKpaiH-CbKa eнцнкпoпegia». URL: https://leksika. com.ua/15580507/legal/renta (gaTa 3Bep-HeHHa: 18.03.2023).
Agrawal A., Gans J., Goldfarb A. (2018). Prediction machines: The simple economics of artificial intelligence. Harvard Business Press.
Bannas S., Herrmann-Pillath C. (2020). Marktwirtschaft: Zu einer neuen Wirklichkeit. 30 Thesen zur Transformation unserer Wirtschaftsordnung. Stuttgart: Schäffer-Poeschel.
Battistoni A. (2020). When Will Capitalism End? Boston review. URL: https://www.boston review.net/articles/alyssa-battistoni-capita lism-dead-long-live-capitalism/ (gaTa 3Bep-HeHHa: 31.03.2023).
Bregel E.Ya. (1968). The political economy of capitalism. URL: https://institutiones.com/ download/books/3993 -politicheskaya-eko nomiya-kapitalizma-bregel.html (gaTa 3Be-pHeHHa: 31.03.2023).
Bridle J. (2018). New Dark Age: Technology and the End of the Future. London: Verso Books.
Galbraith J.K. (2004). The Economics of Innocent Fraud. Penguin.
George H. (1879). Progress and Poverty. URL: https://www.henrygeorge.org/pcontents.htm
George H. (1886). Protection or Free Trade: An Examination of the Tariff Question, with especial Regard to the Interests of Labor. URL: http: //www.truefreetrade.org/pftin dex.htm (gaTa 3BepHeHHa: 15.03.2023).
Marshall A. (1920). Principles of Economics (Revised ed.). London: Macmillan; reprinted by Prometheus Books.
Morozov E. (2019). Capitalism's new clothes. The Baffler. URL: https://thebaffler.com/ latest/capitalisms-new-clothes-morozov (gaTa 3BepHeHHa: 15.03.2023).
O'Neil C. (2017). Weapons of math destruction: How big data increases inequality and threatens democracy. Broadway Books.
Oxford Economics (2011). The New Digital Economy. How it will transform business: a research paper produced in collaboration with AT&T, Cisco, Citi, PwC & SAP. 34 p. URL: https://www.pwc.com/cl/es/publicaci ones/assets/the-new-digital-economy.pdf (дата звернення: 21.03.2023).
Petty W. (1662). A treatise of taxes and contributions London, Printed for N. Brooke, at the Angel in Cornhill. URL: https://www.noor-book.com/en/ebook-A-Treatise-of-Taxes-and-Contributions-She wing-the-natur...tly-applied-to-the-present-state-and-affairs-of-Ireland-pdf (дата звернення: 11.03.2023).
Schwab K. (2017). The Fourth Industrial Revolution. Crown Publishing Group, New York.
Schwab K., Vanham P. (2021). Stakeholder Capitalism: a Global Economy that Works for Progress, People and Planet. John Wiley and Sons.
Stiglitz J. E. (2015). The Great Divide: Unequal Societies and What We Can Do About Them W.W. Norton Company. URL: http://pinguet.free.fr/stigli15.pdf (дата звернення: 11.03.2023).
UNCTAD (2021). Digital economy report 2021. Cross-border data flows and development: for whom the data flow. 238 p. URL: https://unctad.org/system/ files/official-document/der2021_en.pdf (дата звернення: 11.03.2023).
Wolff R. (2012а). Capitalism Hits the Fan: The Global Economic Meltdown and What to Do About It (2nd edition). Interlink Books.
Wolff R. (2012b). Democracy at Work ([edition unavailable]). Haymarket Books. URL: https://www.perlego.com/book/5664 78/democracy-at-work-a-cure-for-capita lism-pdf (дата звернення: 18.03.2023).
Zuboff S. (2019). The age of surveillance capitalism: The fight for a human future at the new frontier of power. 1st edition. New York: Public Affairs.
References
Acemoglu, D., & Robinson, J. (2016). Why nations decline. (O. Demyanchuk, Trans.). Kyiv: Nash format [in Ukrainian].
Bardash, S.V., & Osadcha, T.S. (2020). Identification of intellectual rent: accounting aspect. Oblik i finansy, 1 (87), pp. 5-12 [in Ukrainian].
Borrell, J. (2022). We are entering a perfect storm. A speech by a top EU diplomat on the new world reality. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/rus/art icles/2022/10/12/7148529/ [in Ukrainian].
Buleev, I.P. (2020). The structure of society and the middle class: state, prospects for development. Ekonomichnyi visnik Don-basu, 3 (6), pp. 11-29. DOI: https://doi.org/ 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-11-29 [in Russian].
Buleev, I.P. (2022). Social division of labor in the modern economy: state and directions of development. Ekonomichnyi visnik Donbasu, 1(67), pp. 4-15 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-1(67)-4-15
Vyshnevskyi, V.P., Garkushenko, O.M., Knia-zev, S.I., Lipnytskyi, D.V., & Chekina, V.D. (2020). Digitalization of the Ukrainian economy: transformational potential: monograph. Kyiv: Akademperiodyka [in Ukrainian].
Glazyev, S. (2016). The Economy of the Future. Does Russia Have a Chance? ("Collection of the Izborsk Club"). Moscow: Book World [in Russian].
Danilyshyn, B. (2022). What share of the state in the economy Ukraine needs. Ekonomicheskaya pravda. Retrieved from https://www.epravda.com.ua/rus/columns/2 022/07/15/689200/index.amp [in Russian].
Johnson, C. (2022). Japan's economic miracle. How professional government and business built the world's leading economy. (Roman Klochko, Trans.). Kyiv: Nash Format [in Ukrainian].
Zakaria, Farid (2021). 10 lessons for peace after the pandemic. (A. Markhovska and O. Yemelyanova, Trans from English). Kyiv: Nash Format [in Ukrainian].
- Економжа npoMurnoeocmi Economy of Industry
Ф J
Katasonov, V.Y. (2014). Stalin's Economy. In O.A. Platonov (Ed.). Moscow: Institute of Russian Civilization [in Russian].
Kolot, A.M., & Gerasymenko, O.O. (2019). Social and labor development in the XXI century: to the nature of global changes, new opportunities, limitations and challenges. Demografiya ta socialna eko-nomika, 1 (35), pp. 97-126 [in Ukrainian].
Levkovets, O.M. (2015) Intellectual quasi-rent as a factor of innovative development: a review of the concept. Ekonomichna teoriya tapravo, 2 (21), pp. 61-73 [in Ukrainian].
Lytvynenko, N.I. (2009). Intellectual rent: essence and functions. Ekonomichnyy vis-nyk Natsionalnoho hirnychoho universy-tetu, 4, pp. 14-20 [in Ukrainian].
Lvov, D.S. (2002). Economics of Development. Moscow: Examen [in Russian].
Malyi, I. (2002). Economic rent: article. Eco-nomichna encyclopedia. In Vol. 3. (Vols. 13). Kyiv: EC Akademia [in Ukrainian].
Mochernii, S. (2000). Economic role of the state: article. Economic encyclopedia. In Vol. 1. (Vols. 1-3). Kyiv: EС Akademia [in Ukrainian].
Mochernii, S. (2002). Rent: article. Econo-michna encyclopedia. In Vol. 3. (Vols. 1-3). Kyiv: EC Akademia [in Ukrainian].
Panov, V.Y. (2019). Arcade. Episode one. kamataYan. Moscow: Eksmo [in Russian].
Piketty, T. (2016). Capital in the 21st century. (Natalia Paliy, Trans). Kyiv: Our format [in Ukrainian].
Pishchulina, O. (2020). Digital economy: trends, risks and social determinants: report. Kyiv: Zapovit. Retrieved from https://razumkov.org.ua/uploads/article/20 20_digitalization.pdf
Reinert, E.S. (2014). How rich countries got rich... and why poor countries stay poor. Kyiv: Tempora [in Ukrainian].
Sidenko, V. R. (2021). Challenges and Risks of Digital Transformation: Global and Ukrainian Contexts. Economika Ukrainy, 5, рр. 40-58 [in Ukrainian].
Sorokin, P. (1997). The main trends of our time. Moscow: Nauka [in Russian].
Khazin, H. (2020). How the Davos participants suggest we go on living. Parlamentskaya Gazeta. Retrieved from https://nikkto59. livejournal.com/2889068.html [in Russian].
Schumpeter, J. (2011). Theory of economic development. A study of earnings, capital, credit, interest, and the business cycle. Kyiv: Vydavnychii dim «Kyivo-Mohy-lianska Academiia» [in Ukrainian].
Legal Encyclopedia (1998). In Yu.S. Shem-shuchenko (Ed.). Kyiv: Ukrainian Encyclopedia. Retrieved from https://leksika. com.ua/15580507/legal/renta
Agrawal, A., Gans, J., & Goldfarb, A. (2018). Prediction machines: The simple economics of artificial intelligence. Harvard Business Press.
Bannas, S., & Herrmann-Pillath, C. (2020). Marktwirtschaft: Zu einer neuen Wirklichkeit. 30 Thesen zur Transformation unserer Wirtschaftsordnung. Stuttgart: Schäffer-Poeschel.
Battistoni, A. (2020). When Will Capitalism End? Boston review. Retrieved from https://www.bostonreview.net/articles/alys sa-battistoni-capitalism-dead-long-live-capi talism/
Bregel, E.Ya. (1968). The political economy of capitalism. Retrieved from https://instituti ones.com/ download/books/3993 -politiches kaya-ekonomiya-kapitalizma-bregel.html
Bridle, J. (2018). New Dark Age: Technology and the End of the Future. London: Verso Books.
Galbraith, J.K. (2004). The Economics of Innocent Fraud. Penguin.
George, H. (1879). Progress and Poverty. Retrieved from https://www.henrygeorge. org/pcontents.htm
George, H. (1886). Protection or Free Trade: An Examination of the Tariff Question, with especial Regard to the Interests of Labor. Retrieved from http://www.truefreetrade. org/pftindex.htm
Marshall, A. (1920). Principles of Economics (Revised ed.). London: Macmillan; reprinted by Prometheus Books.
Morozov, E. (2019). Capitalism's new clothes. The Baffler. Retrieved from https://thebaf
fler.com/latest/capitalisms-new-clothes-morozov
O'Neil, C. (2017). Weapons of math destruction: How big data increases inequality and threatens democracy. Broadway Books.
Oxford Economics (2011). The New Digital Economy. How it will transform business. A research paper produced in collaboration with AT&T, Cisco, Citi, PwC & SAP. Retrieved from https://www.pwc.com/cl/es/ publicaciones/assets/the-new-digital-econo my.pdf
Petty, W. (1662). A treatise of taxes and contributions London, Printed for N. Brooke, at the Angel in Cornhill. Retrieved from https://www.noor-book.com/en/ebook-A-Treatise-of-Taxes-and-Contributions-She wing-the-natur...tly-applied-to-the-present-state-and-affairs-of-Ireland-pdf
Schwab, K. (2017) The Fourth Industrial Revolution. Crown Publishing Group, New York.
Schwab, K., & Vanham, P. (2021/ Stakeholder Capitalism: A Global Economy that Works
for Progress, People and Planet. John Wiley and Sons.
Stiglitz, Joseph E. (2015). The Great Divide: Unequal Societies and What We Can Do About Them W.W. Norton Company. Retrieved from http://pinguet.free.fr/stigli 15.pdf
UNCTAD (2021). Digital economy report 2021. Cross-border data flows and development: For whom the data flow. Retrieved from https://unctad.org/system/ files/official-document/der2021_en.pdf
Wolff, R. (2012a). Capitalism Hits the Fan: The Global Economic Meltdown and What to Do About It (2nd edition). Interlink Books.
Wolff, R. (2012b). Democracy at Work ([edition unavailable]). Haymarket Books. Retrieved from https://www.perlego.com/ book/566478/democracy-at-work-a-cure-for-capitalism-pdf
Zuboff, S. (2019). The age of surveillance capitalism: The fight for a human future at the new frontier ofpower (1st edition). New York: Public Affairs.
Yuliya S. Zaloznova,
Corresponding Member of National Academy of Sciences of Ukraine,
Doctor of Economics, Professor Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 03057, Kyiv, Mary Kapnist Str., 2, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0003-3106-1490;
Ivan P. Buleev, Doctor of Economics, Professor Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 03057, Kyiv, Mary Kapnist Str., 2, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-7912-3649; Natalya Yu. Bryukhovetskaya, Doctor of Economics, Professor Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 03057, Kyiv, Mary Kapnist Str., 2, Ukraine E-mail: [email protected] https://orcid.org/0000-0002-6652-4523
TRANSFORMATIONS OF CAPITALIST DEVELOPMENT AND RENTS IN THE ERA OF DIGITALIZATION
The features of modern stage of capitalist manufacturing functioning are investigated beginning from its European origin through Anglo-Saxon formation to Euro-Atlantic leadership.
- EKOHOMiKa npoMucnoBocmi Economy of Industry
The development is characterized by the outstripping growth of technocratic factors, preservation of mentality of European societies, departure from world values and religions and destruction of spirituality. The facade of modern capitalism is constituted by its "core" (G-7, part of the G-20 states). Up to 50 states are allies (satellites) of the core. Most of the world's countries are the periphery of the global world system of capitalism. The main models that were used and still are by capitalism in economic management, in innovation from its inception to the present day are considered. The risks, faced by countries that mechanically use the "core" models are noted. The sources of financing the models of development of economic agents and enterprises, using traditional systems of taxation, budget formation are shown. The necessity and expediency of the use of rent (economic, natural, intellectual, etc.) in the formation of the budgets of economic agents at all levels, the increase of its importance and role in the digitalization of production, activities of economic agents and enterprises is proved. A new integral system of management, in which spirituality, values, rent relations, science, ICT, digitalization play an important role, is considered as a promising model of development.
Keywords: capitalism, economic agents, core, periphery, model, rent (economic, intellectual), digitalisation.
JEL: A10, B49, E60, E61, E10
Формат цитування:
Залознова Ю. С., Булеев I. П., Брюховецька Н. Ю. (2023). Трансформацп кашталктич-ного розвитку та ренти в епоху цифровiзащi. Економжа промисловост1. № 2 (102). С. 5-23. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.005
Zaloznova, Yu. S., Buleev, I. P., & Bryukhovetskaya, N. Yu. (2023). Transformations of capitalist development and rents in the era of digitalization. Econ. promisl., 2 (102), рр. 5-23. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2023.02.005
Надшшла до редакцИ 12.04.2023 р.
