CC BY
49
4. Butvina O. Ju. Vysokokonkurentnye shtammy kluben'kovyh bakterij - osnova jeffektivnosti biopreparatov / O. Ju. Butvina, N. Z. Tolkachev, A. V. Knjazev // Mikrobiologichnij zhurnal. - 1997. - T 59, № 4. - P 123 - 131.
5. Didovych S. V. Vplyv mineral'nogo azotu na efektyvnist' symbiozu nutu (Siser arientinum L.) z Mesorhizobium ciceri / S. V. Didovych, S. I. Portjanko, O. M. Didovych // Tezy nauk. konf. molodyh uchenyh (Uzhgorod, 1 - 3 grudnja 2005 r.). - Uzhgorod, 2005. - P. 48 - 49.
6. Radovnja V. A. Vlijanie azotnyh udobrenij na rost, razvitie i urozhajnost'
ozimogo rapsa v uslovijah Polesskoj zony Belarusi / V. A. Radovnja,
S. P. Ostapovich, V. N. Shlapunov // Zemledelie i selekcija v Belarusi: sb. nauch. tr / NAN Belarusi, Nauch. Cprakt. Centr NAN Belarusi po zemledeliju. - Minsk. 2006. - Vyp. 44. - P. 40 - 49.
7. Gamzikov G. P. Balans i prevrashhenie azota udobrenij / G. P. Gamzikov,
V. N. Emel'janova - Novosibirsk : Nauka, 1985. - 160 p.
8. Vozbuckaja A. E. Himija pochvy / A. E. Vozbuckaja. - M. : Vysshaja shkola, 1968. - 418 p.
9. Nosko B. S. Azotnyj rezhym g'runtiv i jogo transformacija v agroekosystemah. Nacional'nyj naukovyj centr «Instytut g'runtoznavstva ta agrohimii' imeni
O. N. Sokolovs'kogo». Harkiv. «Mis'kdruk», 2013. - 130 p.
10. Novoselov S. I. Jekspress-metod opredelenija nitratnogo azota v pochve J
S. I. Novoselov, A. A. Zavalin Ц Agrohimija. - 1996. - № 6. - P. 96 - 102.
11. Havkin E. E. Diagnostika azotnogo pitanija sel'skohozjajstvennyh rastenij j E. E. Havkin УУ Obzornaja informacija VASHNIL. - M.: Kolos, 1984. - 90 p.
12. Krikunec V. M. Zavisimost' urozhaja soi ot dozy azota udobrenija J V. M. Krikunec Ц Agrohimija. - 1990. - № 12. - P. 31 - 38.
13. Synyc'kyj O. M. Ekonometrija : navch. posib. У O. M. Synyc'kyj,
O. Ja. Batjuk. - L'viv : Spolom, 2011. - 210 p.
14. Koren'kov D. A. Mineral'nye udobrenija i ih racional'noe primenenie f
D. A. Koren'kov - M.: Rossel'hozizdat, 1973. - 176 p.
15. Nikitishen V. I. Faktory, obuslovlivajushhie posledejstvie azotnyh i fosfornyh udobrenij У V.I. Nikitishen УУ Plodorodie. - 2004. - № 2. - P. 18 - 21.
Г. М. Господаренко удк 631.82
доктор с.-г. наук, професор кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва [email protected]
І. В. Прокопчук
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва [email protected]
трансформація кислотно-основних
ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТУ ЗА ТРИВАЛОГО
застосування добрив у польовій сівозміні
Анотація. В статті проведено аналіз змін основних параметрів показників родючості ґрунту, а саме кислотно-основних його властивостей, які в сучасних умовах використання ґрунтів мають особливо важливе значення, у зв'язку із їх підкисленням. У роботі обґрунтовано та доведено можливість зниження негативної дії різних чинників на кислотно-основні властивості, завдяки застосуванню періодичного вапнування. Встановлено, що на кислотно-основні властивості чорнозему опідзоленого суттєвий вплив має система удобрення. На основі проведених досліджень було доведено, що мінеральна система удобрення найістотніше впливає на підкислення ґрунту і, відповідно, зміщення кислотно-основної рівноваги у бік підкислення.
На основі проведених досліджень розроблено рекомендації щодо покращення кислотно-основних властивостей, які послугували науковим підґрунтям для розробки заходів з покращення властивостей ґрунту, що в кінцевому результаті забезпечить не лише покращення властивостей ґрунту, а й підвищення продуктивності вирощуваних культур. Ключові слова: родючість ґрунту, кислотно-основні властивості, кислотність ґрунту, сума ввібраних основ, ємність катіонного обміну, відтворення родючості ґрунту, деградація ґрунтів, декальцинація ґрунтів.
Г. Н.Господаренко
доктор сельскохозяйственных наук, профессор Уманского национального университета садоводства И. В. Прокопчук
кандидат сельскохозяйственных наук , доцент Уманского национального университета садоводства
трансформация кислотно-основных свойств почвы при ДЛИТЕЛЬНОМ ПРИМЕНЕНИИ УДОБРЕНИЙ В ПОЛЕВОМ СЕВООБОРОТЕ
Аннотация. В статье проведен анализ изменений основных параметров показателей плодородия почвы, а именно кислотно-основных его свойств, которые в современных условиях использования почв имеют особо важное значение, в связи с их подкислением. В работе обоснована и доказана возможность снижения негативного воздействия различных факторов на кислотно-основные свойства, благодаря применению периодического известкования. Установлено, что на кислотно-основные свойства чернозема оподзоленного существенное влияние имеет система удобрения . На основе проведенных исследований было доказано, что минеральная система удобрения существеннее влияет на подкисление почвы, и соответственно на смещение кислотно-основного равновесия в сторону подкисления.
На основе проведенных исследований разработаны рекомендации по улучшению кислотно-основных свойств, которые послужили основанием для разработки мероприятий по улучшению свойств почвы, что в конечном итоге обеспечит не только улучшение свойств почвы, но и в конечном итоге повышение продуктивности выращиваемых культур. Ключевые слова: плодородие почвы, кислотно-основные свойства, кислотность почвы, сумма поглощенных оснований, емкость катионного обмена, восстановление плодородия почвы, деградация почв, декальцинация почв.
G. M. hospodarenko
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Uman National University of Horticulture I. V. Prokopchuk
Candidate of Agricultural Sciences, Uman National University of Horticulture
transformation acid-base properties of the soil for a long fertilizer application in field crop rotation
Abstract. The paper analyzes the changes in the main parameters of fertility indices bent, such as acid-base properties, which in modern terms of use soils are particularly important because of their acidification. In this paper, scientifically substantiated and proved the possibility of reducing the negative impact of various factors on the acid-base properties, through the use of periodic liming. Established that the acid -base properties of podzolic chernozem has significant influence fertilization system. On the basis of studies have shown that the mineral fertilization system most significant effect on soil acidification, and thus offset the acid- base balance towards acidification.
Based on the investigations, recommendations for improving the acid-base properties have provided a scientific basis for the development of measures to improve the properties of the soil, which ultimately will provide not only improve soil properties but also ultimately increase productivity crops.
Keywords: soil fertility, acid-base properties, soil acidity, the amount eaten bases, cation exchange capacity, soil fertility, land degradation, soil decalcification.
Постановка проблеми. Нині особливу увагу стали приділяти родючості ґрунту, оскільки це найістотніша його властивість, як засобу сільськогосподарського виробництва. В Україні тривалий час панувала думка, що відносно родючості ґрунтів не існує ніякої проблеми, оскільки вона володіє чвертю світових запасів чорноземів. Проте насправді виявилось, що навіть чорноземні ґрунти піддаються деградаційним процесам, і суттєво змінюють свої властивості. Доказом цього може бути зразок українського чорнозему, що зберігається у Франції в інституті Л. Пастера і містить 10-12 % гумусу, а нині вміст органічної маси в ґрунтах України становить у середньому 2,5 %, або навіть 1,5 %. Всебічний аналіз засвідчує, що зниження родючості ґрунтів України пов'язане як з природними чинниками, так і з виробничою діяльністю людини. Враховуючи це, нині назріла гостра потреба у вирішенні питання щодо виявлення причин зниження родючості ґрунтів України і визначення перспективи її відтворення та збереження [1].
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ґрунтовий покрив є одним із основних компонентів навколишнього природного середовища, що виконує життєво важливі біосферні функції. Ґрунти беруть участь у процесі регулювання якості поверхневих і підземних вод, складу атмосферного повітря, є середовищем існування більшості живих організмів на поверхні суходолу, забезпечують сприятливе середовище для людини та виробництва сільськогосподарської продукції [2].
Ґрунтовий покрив України на 60% складається з чорноземів - унікальних за своєю будовою, властивостями і потенційною родючістю ґрунтів. Їм властивий глибокий гумусований шар, добре виражена зерниста структура, майже ідеальна щільність будови, достатній і помірний запас поживних речовин [3].
В Україні ґрунти із підвищеною кислотністю широко розповсюджені в зоні Полісся та Західного Лісостепу, проте нині спостерігається тенденція до підкислення навіть чорноземних ґрунтів Правобережного Лісостепу, а саме чорнозему опідзоленого. Так, за даними ННЦ "Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н. Соколовського" площа сильнокислих грунтів (рНсол < 4,5) у Черкаській області становить 3,8 тис. га, середньокислих (рНсол 4,5 - 5,0) -
38,5 тис. га та площа слабокислих (рНсол 5,0 - 5,5) -
178,0 тис. га [3].
Важлива роль у формуванні кислотно-основного режиму належить буферним властивостям ґрунтів, як здатності їх протистояти вторинному підкисленню [4, 5].
Отже, нині питання кислотно-основних властивостей ґрунтів, і особливо чорноземів, вимагає дослідження та розробки сучасних ресурсозбережувальних та еколого-безпечних технологій регулювання цієї функції ґрунтів, оскільки в агроекосистемах повинні діяти механізми, які забезпечують підвищення родючості ґрунтів і вирішення проблем екологічної стійкості щодо здатності впродовж усього часу експлуатації зберігати високий рівень біопродуктивності за високої якості вирощеної продукції.
Мета дослідження. Метою дослідження було встановити характер і напрямок тривалої дії добрив на тенденцію змін кислотно-основних властивостей в процесах окультурення або деградації ґрунту, які визначають принципові питання їх застосування і дають змогу
з'ясувати шляхи регулювання поживного режиму ґрунту та вирішити низку екологічних проблем.
Методика дослідження. Дослідження проводились в тривалому (з 1964 р.) стаціонарному досліді кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського НУС (№ реєстрації НААН 094) на чорноземі опідзоленому важкосуглинко-вому. Основою досліду є 10-пільна польова сівозміна, розгорнута в часі та просторі і реалізується на десяти фонах. Перед закладкою досліду шар ґрунту 0-20 см характеризувався такими показниками: вміст гумусу
за методом Тюрина - 3,31%; рН сольової суспензії 6,2; гідролітична кислотність - 2,5 смоль/кг. В досліді використовували такі добрива: напівперепрілий підстилковий гній ВРХ, аміачну селітру, суперфосфат гранульований, калій хлористий.
У відібраних згідно ДСТУ 150 10301-6-2001 зразках ґрунту визначали: рНсол за ДСТУ 150 10390-2001; гідролітичну кислотність - за методом Каппена в модифікації ЦІНАО (ГОСТ 26212-91); суму ввібраних основ - за методом Каппена (ГОСТ 278212-88), ємність катіонного обміну з використанням розчину хлориду барію за ДСТУ ^0-11260-2001.
Основні результати дослідження. Оцінка родючості ґрунтів ураховує низку показників, серед яких важливе місце належить кислотності ґрунтового середовища. Від неї безпосередньо залежить інтенсивність росту та розвитку рослин [6], ефективність застосування добрив, діяльність мікроорганізмів і ступінь розчинності важко-доступних форм елементів живлення [7]. Підвищений рівень кислотності, знижуючи родючість ґрунтів, суттєво впливає не лише на відчутний недобір урожаю, але й знижує його якісні характеристики [8]. Недобір урожаю основних культур через негативний вплив кислотності ґрунтів щороку становить близько 1 млн 350 тис. т зернових одиниць [9].
Нині особливо великого значення внаслідок внесення в ґрунт великої кількості розчинних мінеральних добрив набуває обмінна кислотність. Підкислюючи ґрунтовий розчин, вона негативно впливає на розвиток чутливих до кислотності рослин і ґрунтових мікроорганізмів [10].
Як показали результати досліджень фізико-хімічних властивостей чорнозему опідзоленого, у контрольному варіанті відмічено зниження рНсол ґрунту порівняно з вихідним рівнем. Також було відмічено, що на кислотність ґрунту суттєвий вплив мали норми добрив і системи удобрення. За органічної системи удобрення спостерігали стабілізацію кислотно-основних параметрів родючості ґрунту. Використання органо-мінеральної системи удобрення сприяло незначному підкисленню ґрунту за рахунок частки хімічних складових, які входять до складу мінеральних добрив. Застосування лише мінеральних добрив забезпечувало найбільші зміщення кислотності в бік підкислення. Зокрема у контрольному варіанті (табл. 1) обмінна кислотність шару ґрунту 0-20 см становила 5,4, за різних норм добрив мінеральної системи удобрення -від 5,3 до 4,8. Отже, підкислення прямо залежало від норми мінеральних добрив: чим вона вища, тим істотніше було підкислення. За органічної системи удобрення нами відмічалось найменший підкислюючий ефект. Так, залежно від рівня удобрення обмінна кислотність становила від 5,4 до 5,3. За органо-мінеральної системи удобрення
№1, 2014
Таблиця 1
Зміна обмінної кислотності (рНсол) ґрунту за тривалого (з 1964 р.) застосування добрив, 2011 - 2013 рр.
Варіант Шар ґрунту, см
досліду 0-20 2 0 1 •Ь О 0 <0 1 0 6 0 1 00 о 80-100
Без добрив 5,4 5,4 5,6 6,2 6,7
^5Р45К45 5,3 5,3 5,7 6,3 6,7
^0Р90К90 5,1 5,2 5,6 5,9 6,5
М135Р135К135 4,8 4,9 5,5 5,8 6,3
Гній 9 т 5,3 5,4 5,8 5,9 6,6
Гній 13,5 т 5,4 5,4 5,9 6,0 6,8
Гній 18 т 5,4 5,5 5,7 6,1 6,7
Гній 4,5 т + І\І22Р34І<18 5,2 5,5 5,7 6,0 6,7
Гній 9 т + І\145р68<36 5,1 5,2 5,6 5,7 6,6
Гній 13,5 т + 1^67 Р102К54 5,2 5,2 5,6 5,7 6,5
Примітка. Варіант досліду - насиченість добривами 1 га площі сівозміни.
обмінна кислотність також змінювалася. Показник рНсол становив від 5,2 до 5,1 залежно від норм використання добрив.
Отже, аналізуючи дані кислотності ґрунту, як головної складової його родючості, нами було окреслено загальну тенденцію її змін залежно від рівнів та систем удобрення. Тому можна вважати, що одна з найгостріших проблем сучасності та найближчого майбутнього - зростання кислотності ґрунтового покриву і погіршення кислотно-основних властивостей ґрунтів.
Гідролітична кислотність ґрунту - один із основних показників кислотно-основного його стану, через який найчастіше проявляється зміна його колоїдно-хімічних властивостей під впливом добрив. Дослідженнями встановлено, що на величину гідролітичної кислотності найсуттєвіший вплив має мінеральна система удобрення. Нами було відмічено зміни її навіть на глибині 60-80 см під впливом мінеральних добрив (табл. 2). Так, у контрольному варіанті величина гідролітичної кислотності в шарі ґрунту 0-20 см становила 2,9 смоль/кг, а за мінеральної
системи удобрення - від 3,5 до 4,6 смоль/кг. Підкислення найбільшим було за найвищої норми мінеральних добрив. За органічної системи удобрення гідролітична кислотність становила 2,3 - 2,7 смоль/кг ґрунту залежно від рівня удобрення і, відповідно, 3,1 - 3,5 смоль/кг за органо-мі-неральної системи удобрення.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що гідролітична кислотність зазнала суттєвих змін у процесі сільськогосподарського використання ґрунту, оскільки на момент закладання досліду її величина становила 2,5 смоль/кг, а, отже, лише за органічної системи удобрення її показники збереглись практично на вихідному рівні.
Склад обмінних катіонів у різних типах ґрунтів змінюється в широких межах і обумовлюється типом ґрунтоутворення, хімічним складом ґрунтоутворюючих порід та коригується в процесі окультурення та активного антропогенного використання. За своїми природними властивостями чорнозем опідзолений характеризується як достатньо насичений на основи, однак тривале сільськогосподарське використання призводить до погіршення
Таблиця 2
Зміна гідролітичної кислотності ґрунту за тривалого (з 1964 р.) застосування добрив (2011 - 2013 рр.), смоль/кг
Варіант Шар ґрунту, см
досліду 0-20 20-40 40-60 60-80 80-100
Без добрив 2,9 2,7 2,2 1,8 1,4
^5Р45К45 3,5 3,1 2,1 1,9 1,2
^0Р90К90 4,0 4,0 3,0 1,9 1,4
М135Р135К135 4,6 4,5 3,2 1,8 1,5
Гній 9 т 2,7 2,5 2,1 1,6 1,2
Гній 13,5 т 2,5 2,5 2,5 1,8 1,3
Гній 18 т 2,3 2,4 2,4 1,9 1,2
Гній 4,5 т + И22Р34К18 3,1 3,1 2,6 2,0 1,2
Гній 9 т + І^45Р68К36 3,2 3,1 2,5 2,0 1,3
Гній 13,5 т + І\7Р102К54 3,5 3,5 2,7 1,8 1,4
НІР05 0,3 0,3 0,2 0,2 0,2
такого інтегрального показника його кислотно-основного стану, як сума увібраних основ.
Дослідженнями встановлено (табл. 3), що залежно від системи удобрення змінювалась і сума ввібраних основ. У контрольному варіанті сума ввібраних основ становила
29,6 смоль/кг ґрунту.
За тривалого застосування добрив відбувається зміна показника суми увібраних основ, він знижувався до 27,2 -
29,0 смоль/кг ґрунту за мінеральної системи удобрення, 29,8 - 29,9 - за органічної системи і до 28,8 - 29,2 смоль/ кг ґрунту - за органо-мінеральної системи удобрення.
Отже, на основі аналізу даних можна зробити висновок, що систематичне застосування добрив призводить до зміни обмінно-поглинутих катіонів ґрунту, які визначають основні його показник і головний з них є родючість. Тому, необхідно звертати увагу на регулювання складу обмінних катіонів, і тим самим, покращення умов росту і розвитку рослин.
Не менш важливим показником кислотно-основного стану ґрунту є ємність катіонного обміну. Як показали
наші дослідження, сільськогосподарське використання не відобразилось на ємності його катіонного обміну (табл. 4). Нами було відмічено, що ємність його катіонного обміну практично мало піддається змінам, що свідчить про високі буферні властивості чорноземну опідзоленого важкосу-глинкового. Однак нами було відмічено, що за тривалого застосування мінеральної системи удобрення ємність катіонного обміну поступово зменшується.
Висновки. Дослідження кислотно-основних показників чорнозему опідзоленого в польовому стаціонарному досліді з тривалим застосуванням добрив показало, що за окремими варіантами досліду з різним удобренням відбуваються суттєвізміни. Наведенірезультатидосліджень свідчать, за тривалого сільськогосподарського використання ґрунту, особливо при внесенні мінеральних добрив відбувається істотне погіршення кислотно-основних його властивостей, що проявляється в збільшенні обмінної кислотності, зменшенні суми увібраних основ ґрунту. Ємність катіонного обміну при цьому залишається практично без змін, що можна пояснити високою буферністю
Таблиця 3
Зміна суми увібраних основ за тривалого застосування добрив у польовій сівозміні (2011-2013 рр.), смоль/кг
Варіант Шар ґрунту, см
досліду 0-20 2 0 1 •Ь О 0 <0 1 0 6 0 1 00 о 80-100
Без добрив 29,6 30,4 29,8 31,4 30,6
^5Р45К45 29,0 30,4 30,4 31,0 31,6
^0Р90К90 28,0 29,4 31,4 31,2 30,8
М135Р135К135 27,2 28,2 30,0 30,0 31,0
Гній 9 т 29,8 29,9 29,8 31,2 30,2
Гній 13,5 т 29,6 29,7 29,6 29,8 30,4
Гній 18 т 29,9 29,0 29,6 30,2 30,8
Гній 4,5 т + І\І22Р34Кі8 29,2 28,6 30,1 30,2 31,3
Гній 9 т + І^45Р68К36 28,8 28,4 31,4 31,4 31,4
Гній 13,5 т + І\7Р102К54 29,0 28,6 29,4 29,8 31,6
НІР05 1,7 1,6 1,3 1,3 1,2
Таблиця 4
Зміна ємності катіонного обміну ґрунту за тривалого (з 1964 р.) застосування добрив у польовій сівозміні (2011 - 2013 рр.), смоль/кг
Варіант Шар ґрунту, см
досліду 0-20 20-40 40-60 60-80 80-100
Без добрив 32,5 33,1 32,0 33,2 32,0
^5Р45К45 32,5 33,5 32,5 32,9 32,8
^0Р90К90 32,0 33,4 33,4 33,1 32,2
М135Р135К135 31,8 32,4 33,2 32,8 32,5
Гній 9 т 32,5 32,4 31,9 32,8 31,4
Гній 13,5 т 32,1 32,2 32,1 32,6 31,7
Гній 18 т 32,2 32,3 32,0 32,1 32,0
Гній 4,5 т + ^34^ 32,3 32,6 33,6 32,2 32,5
Гній 9 т + І|45Р68К36 32,0 32,5 33,9 33,4 32,7
Гній 13,5 т + І\Іб7Р102К54 32,6 32,1 32,1 32,6 32,0
НІР05 1,8 1,8 1,5 1,2 1,3
№1, 2014
чорнозему опідзоленого важкосуглинкового.
Taкi деградаційні зміни, на нашу думку, викликані локальними змінами кислотно-основних показників, які призвели до посилення процесів вимивання основ з верхнього гумусового горизонту.
Література
1. Панас P.M. Ґрунтознавство II Панас P.M. - Львів: Мовий Світ-2000,
2009. - З72 с.
2. Полупан M.I. Pодючiсть ґрунту, її види та оцінка I M.I. Полупан,
B.В. Соловей, В.А. Величко II Проблеми українського хлібороба. - 2009. -
C. 195 - 200.
3. Балюк С.А. Екологічний стан ґрунтів України I С.А. Балюк, В.В. Mедвед€в,
M.M. Miрошниченко і ін. II Український географічний журнал. - 2012. -№ 2.- С. 38 - 42.
4. Алексеева С.А. Pоль отдельных гранулометрических фракций в формировании буферности к кислоте элювиальных горизонтов торфянисто-подзолисто-глееватой почвы I С.А. Алексеева, ТЯ. Дронова, TA Соколова II Почвоведение.- 2005.- № 11.- С. 1323 - 1332.
5. Кузнецов H.B. Буферность подзолистой и подзолисто-глееватой почв к серной и азотной кислотам I КБ.Кузнецов, С.А. Алексеева, Г.В. Шашкова, ТЯ. Дронова, TA Соколова II Почвоведение.- 2007.- №4.- С. 389 - 403.
6. ^дежкина Е.В. Влияние известкования на азотный режим чернозема выщелочного, урожайность и качество зерна озимой пшеницы I
Е.В. ^дежкина, К.К. Лазарев II Агрохимия. - 2001. - №2. - С. 5 - 11.
7. ^дежкин CM. Влияние известкования и применения удобрений на плодородие чернозёма и продуктивность севооборота I CM. ^дежкин II Агрохимия. - 200б. - №10. - С. 4-14.
8. Балюк С.А. Хімічна меліорація ґрунтів (концепція інноваційного розвитку) I С.А. Балюк, P.O. Tрyскaвецький, Ю.Л. Цапко та ін. - Харків: '^^кару^', 2012. - 129 с.
9. Maзyр Г.А. Гумус і родючість ґрунтів I Г.А. Maзyр II Агрохімія і ґрунтознавство. - Київ-Харків, 2002. - С. 3-9.
10. Taрaс У^. Дослідження фізико-хімічного стану ґрунту на девастова-них землях у зоні діяльності Яворівського державного гірничо-хімічного
підприємства «Сірка» I У^. Taрaс, С.Б. Maрiтяк II буковий вісник КЛІУ України. - 2013. - Вип. 23.14.- С. 5б-б2.
References
1. Panas R.M. Soil I R.M. Panas II Lviv : The New World -2000, 2009. - 372 p.
2. Polupan M.I. Soil fertility , its types and assessment I MI Polupan, V. Nightingale, VA Velichko II Problems of Ukrainian farmer, 2009. -P.195-200.
3. Baluk S.A. The ecological condition of soils Ukraine I S.A. Baluk, V. Medvedev, N.N. Miroshnichenko, E.V. Skrylnyk, D.O. Timchenko, A.I . Fateev, A. Khristenko, Y.L. Hoe II Ukrainian Journal of Geography . - 2012 , - № 2. - P. 38 - 42.
4. Alekseeva S.A. Role otdelnbih hranulometrycheskyh fractions Formation bufernosty k kyslote эlyuvyalnыh peaty horizons - podzolysto - hleevatoy soil I S.A. Alekseeva, T Dronova, T.A. Sokolova I I Pochvovedenye. - 2005. -№ 11. - P. 1323-1332.
5. Kuznetsov N.B. Bufernost podzolystoy and podzolysto-hleevatoy soil K sernoy and azotnoy acid I N.B.Kuznetsov, S.A. Alekseeva, A.V. Shashkov, T Dronova, T.A. Sokolova II Pochvovedenye. - 2007. - № 4. - P. 389-403.
6. Nadezhkyna E.V. Effect on yzvestkovanyya azotnbiy mode chernozema vbischelochnoho, yield and grain The quality winter wheat. I E.V. Nadezhkyna, K.K. Lazarev II Agrohimiya.- 2001.- № 2. - P. 5-11.
7. Nadezhkyn S.M. Effect of application yzvestkovanyya and fertilizers on fertility and productivity chernozёma sevooborota I S.M. Nadezhkyn II Agrohimiya. -200б.- № 10. - P. 4-14.
8. Baluk S.A. Chemical reclamation of soils (the concept of innovation) I
S.A. Baluk, R.S. Truckavetskiy, Y.L. Hoe and others. II Kharkiv «Miskdruk», 2012. - 129 p.
9. Mazur G.A. Humus and soil fertility I G.A. Mazur II Agricultural Chemistry and Soil Science. - Kyiv, Kharkiv. - 2002. - P. 3-9.
10. Taras U.M. Study of physico-chemical state of the soil at devastovanyh lands in the zone of the Jaworowski State Mining and Chemical Enterprise «Sera» I U.M. Taras, S. Marityak II Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine. - 2013. - Vol. 23.14. - P. 5б-б2.
М. В. Недвига
кандидат с.-г. наук, професор кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва
УДК б31.43 : б31.
Ю. П.Галасун
кандидат с.-г. наук, спеціаліст з розробки систем удобрення культур ПРАТ "НВФ Урожай" м. Черкаси, Україна
І. В. Прокопчук
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва [email protected]
О. Ю. Стасінєвич
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри агрохімії і ґрунтознавства Уманського національного університету садівництва [email protected]
ЩІЛЬНІСТЬ ТА ВОДОПРОНИКНІСТЬ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ
удобрення сільськогосподарських культур
У ПОЛЬОВІЙ СІВОЗМІНІ
Анотація. Наведено результати вивчення впливу тривалого застосування різних норм добрив і систем удобрення в польовій сівозміні на щільність складення та водопроникність чорнозему опідзоленого важкосуглинкового Правобережного Лісостепу України. У стаціонарному досліді кафедри агрохімії і ґрунтознавства, який закладений у 1964 році з мінеральною, органічною і органо-мінеральною системами удобрення в сівозміні у трьох рівнях елементів
