Научная статья на тему 'Трансформации в правовой доктрине: плюрализм методологий, концепция правового общения, правовая герменевтика'

Трансформации в правовой доктрине: плюрализм методологий, концепция правового общения, правовая герменевтика Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
221
150
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
МЕТОДОЛОГіЧНі ПіДХОДИ ДО РОЗУМіННЯ ПРАВА / ПРАВОВЕ СПіЛКУВАННЯ / ПРАВОВА ГЕРМЕНЕВТИКА / РОЗУМіННЯ / ПіЗНАННЯ / ТЛУМАЧЕННЯ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Гетьман И. В.

В статье исследуются актуальные трансформации в отечественной правовой доктрине. В частности, получили детализацию специфические черты информационного общества, складывающегося в Украине; установлена взаимосвязь между социальными тенденциями и преобразованиями в правовой доктрине, в первую очередь речь идет о её методологической составляющей. Предоставлена краткая характеристика востребованных в современных условиях методологий правопонимания, причём внимание сосредоточено на концепции «правовое общение» как видоизмененной на отечественном правовом фундаменте коммуникативной методологии понимания права. Начато исследование процесса адаптации законодательства Украины с использованием прикладных знаний теории понимания герменевтики. Получила детализацию конструкция адаптационного процесса как мыслительной деятельности, выведены его этапы, изучены предпосылки, изложены альтернативные знания по данной проблематике.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The article examines the current transformation in the domestic legal doctrine. In particular received detailing the specific features of the information society, emerging in Ukraine, the interrelation between social trends and changes in the legal doctrine in the first place, is its methodological component. Provided brief description of popular methodologies in modern conditions of law, than when attention is focused on the concept of «legal intercourse», as modified in the domestic legal foundation communicative methodology of understanding law. The research of the process of adaptation of Ukrainian legislation, using the applied knowledge of the theory of understanding hermeneutics, in particular its legal component. The paper received the detail design of the adaptation process as a mental activity, withdrawn its stages, studied the prerequisites set forth alternative knowledge on this subject.

Текст научной работы на тему «Трансформации в правовой доктрине: плюрализм методологий, концепция правового общения, правовая герменевтика»

УДК 340.11

1рина Володимир1вна Гетьман,

канд. юрид. наук, ст. наук. ствроб. Науково-дослгдний Iнститут державного буд1вництва та м1сцевого самоврядування

НАПрН Украгни, м. Харюв

ТРАНСФОРМАЦП У ПРАВОВ1Й ДОКТРИН1: ПЛЮРАЛ1ЗМ МЕТОДОЛОГ1Й, КОНЦЕПЦ1Я ПРАВОВОГО СП1ЛКУВАННЯ, ПРАВОВА ГЕРМЕНЕВТИКА

У статп дослiджуються актуальнi трансформаций яких зазнае вiтчизняна правова доктрина. Зокрема, отримали власну деталiзацiю специфiчнi ознаки шформацшного суспiльства, що формуеться в Укршш; зосереджена увага на взаемозв'язку мiж соцiальними тенденцiями й перетвореннями у правовш доктринi, в першу чергу йдеться про и методологiчний складник. Наводиться стисла характеристика популяризованим ниш методологиям праворозумшня, поставлено акцент на концепци «правове спшкування» як видозмшенш на вiтчизняному правовому rрунтi комушкативнш методологи розумiння права. Розпочато дослщження процесу адаптаци законодавства Украши з використанням прикладних знань теори розумшня - герменевтики. Отримала деталiзацiю конструкщя адаптацiйного процесу як мисленнево'1' дiяльностi, виокремлено його етапи, викладено альтернативы знання з дано'1' проблематики.

Ключовг слова: методолопчш пiдходи до розумшня права, правове спшкування, правова герменевтика, розумшня, тзнання, тлумачення.

Сучасне суспшьство поступово починае набувати ознак, притаманних шформацшному суспiльству: а) трансформаци у сферi виробництва, обмiну, розподiлу i споживання матерiальних благ; б) змши у традицiйному ринковому типi господарювання пiд впливом позитивних надбань науково-техшчно'1 й шформацшно-комушкацшноi революци; в) посилення ролi шформаци (знання), що виступае визначальним критерiем соцiальноi диференщаци, новим способом панування; г) ускладнення сощально-економiчних, комунiкацiйних, мiжособистiсних зв'язкiв; д) запровадження нових управлшських методiв; е) посилення значущосп людського фактору й еколопчних вимог. Юридична наука зазнала ютотних змiн з часу, коли Украша почала рухатись у напрямку розбудови демократично:!, правово'1 держави. До друго'1 половини XX ст. шяю дискусп не могли похитнути впевненост в побудовi абсолютно iстинних пiдходiв до праворозумiння. Нинi екзистенцiя в^чизняно'1 соцiально-правовоi доктрини зазнае кардинальних трансформацш: завдяки зусиллям вiтчизняних учених наполегливо торуе шлях плюралiзм у тдходах до розумiння права, вiдбуваються змши в поглядах на фшософське осмислення дшсносп, якi впливають на поняття права, формуеться нове тлумачення сутносп права й вщповщно!' методологи.

У нишшшх умовах сусшльно!' i правово'1 дiйсностi на необхiдностi пошуку ново'1 методологи праворозумiння наголошують усе бшьше вчених-теоретикiв. М. I. Козюбра акцентуе увагу на винаходах нових методiв i пiдходiв для дослiдження об'екта загальнотеоретичноi юриспруденци. Розмiрковуючи над проблематикою розумшня сутносп права, яка й зараз залишаеться центральною для юриспруденции науковець зауважуе, що поява рiзноманiтних поглядiв на тлумачення права iз плином часу не тiльки не зникае, а ще бiльше поглиблюеться. Така ситуацiя зумовлена як ускладненням самого феномена права, так i розвитком низки чинниюв, що впливають на праворозумшня, -цившзацшних, релшйних, моральних, нацiональних, мiжнародних та ш. Пiсля тривалого

перюду жорсткого антагошзму мiж цими концепщями настав перiод !х мирного ствюнування, а то й спiвпрацi !х представникiв [7, с. 7].

М. В. Цвiк пiдкреслював необхiднiсть единого штеграцшного праворозумiння, що виключае «табу» на будь-який з рiзноманiтних поглядiв на право й подолання однобiчностi й надмiрноi заiдеологiзованостi в розумшш права, що були властивими для минулих чаав, оскiльки найвища цшшсть права полягае саме в його характеристик як знаряддi соцiального прогресу, в гарантованост ним загальнох свободи й рiвностi. При цьому ним наводяться рiзнi точки зору: про поеднання позитивних рис права природного i права позитивного або 1'х розгляд як рiзних соцiокультурних утворень; про потребу вщмови вiд протиставлення права природного праву позитивному, оскшьки будь-яке право за своею природою е позитивним, або 1'х розгляд як взаемодоповнюючих сторш в екзистенцп права [15, с. 66-68].

П. М. Рабшович констатуе подолання украшською загальнотеоретичною юриспруденцiею свiтоглядно-фiлософського монiзму, притаманного адмшютративно-команднiй системi радянського перюду, вщхщ вiд низки положень едино дозволено'1' в той час iсторико-матерiалiстичноi парадигми, якi не виправдали себе повшстю навiть у тодiшнiй практищ, iз урахуванням дорадянського й зарубiжного досвiду запровадження в дослiдницькi пошуки фiлософсько-правових пiдходiв, якi ранiше розглядалися як об'ект нищiвноi критики з огляду на 1'х суб'ективне чи об'ективно-щеалютичне пiдrрунтя. Науковець наголошуе, що саме завдяки таким процесам вщбулася плюралiзацiя фiлософсько-правових пiдходiв i концепцш, яка сьогоднi виступае необхiдною передумовою об'ективностi пiзнання державно-правових явищ, поступального розвитку юридично'1' науки, свободи науково'1' творчостi [11, с. 12-15].

О. В. Петришин теж визнае за необхщне уточнити предмет правознавства, що мае спиратися насамперед на оновлення методолопчного арсеналу наукових дослiджень у галузi держави i права [9, с. 138]. А. П. Заець вiдмiчае: завдяки зусиллям втизняних учених наполегливо торуе шлях плюралiзм у тдходах до розумiння права, бшьше того, поряд з нормативiстським ученням формуються iншi правовi течп [13, с. 235]. Як тдсумок з приводу оновлення методолопчного шструментар^ правово'1 науки слушно саме зараз згадати слова В. Я. Тащя про потребу переопрацювати концептуальнi засади правово'1 сфери [12, с. 19, 20]. Його думку можна також тдтвердити теоретичними мiркуваннями наших колег з близького зарубiжжя (у першу чергу маються на увазi науковi ствробггники 1нституту держави i права Росшсько! академп наук), зiбраними в узагальненому виглядi В. Г. Графським, стосовно превалюючого значення iнтегративного трактування права, проголошення iншого варiанту його визначення i як наслiдок - формування нового праворозумшня, яке належить iменувати iнтегральним [Див.: 5, с. 10; 6, с. 224].

Евристичною метою дослщження е схематичне окреслення актуальних методологiй праворозумiння - феноменологи, синергетики, антропологи. На сторiнках ща публшацп суттева увага придiлена правовiй герменевтищ як методологи розумiння права, аксюлопчне значення яко'1 доводиться крiзь призму детермшзму з комунiкативною методологiею праворозумшня завдяки концепцп «правового спiлкування» шдиввдв.

Сучаснiй правовiй доктринi в аспек^ плюралiзму пiдходiв до праворозумiння вщома низка актуальних методологiй, що охоплюе феноменологiчний, герменевтичний, антропологiчний i синергетичний тдходи. Сутнiсть феноменологiчного пiдходу до праворозумшня визначае принцип ггерсуб'ективносп сощального свiту, який органiчно поеднуеться з «теорiею комунiкативноi дГ!» (Ю. Хабермас) [14]. Одним з найголовшших надбань герменевтичного пщходу е iдея «входження до герменевтичного кола», що застосовуеться щодо як права, так i герменевтичних канонiв (Е. Беттi) [16], необхщних для об'ективнох iнтерпретацii текспв i висловлювань. Головною iдеею антрополопчного пiдходу до праворозумiння (А. Гелен) виступае наявшсть в основi сощального життя людей 2-х протилежних шстинк^в - агресп й кооперацii. Ця обставина, у свою чергу, викликае потребу в

регламентаци поведшки особи пiд час п соцiальних (у тому числi i правових) вiдносин iз собi подiбними. Пiдвалини правового iнституту складають ди, якi перейшли у звички, а також ушверсальш й особливi компоненти, залежш вiд культури, епохи, юторично! ситуаци й регiону [17]. Синергетичним шдходом (В. П. Бранский, А. Б. Венгеров) формуеться уявлення про право як нестшку, розбалансовану систему, яка весь час перебувае у процес становлення. Зосереджуеться увага на новш функцп права стосовно забезпечення цтсносп суспiльства. Висвiтлюеться проблема вщбору, вiдповiдно до якого здiйснюються процедури шновацп й селекцп нових взiрцiв юридично значимо! поведiнки та 1х закрiплення у формально визначених джерелах (законах тощо) [Див.: 1; 2].

Зважуючи на перелiченi сильнi розглянутих 4 -х перспективних методолопчних пiдходiв до розумiння права, слiд вщм^ити 1х деякi спiрнi моменти, а саме: а) 1х абстрактний характер не дае можливосп зрозумiти буття права з позицiй юриспруденцп i простежити взаемодiю права iз суто юридичними явищами; (б) залишаеться без вщповвд питання стосовно критерпв права; (в) не встановлюеться межа, де розпочинаються й де закiнчуються правовi вiдносини; (г) залишаеться невисвiтленим перехщ вiд рiвня фiлософського, який описуе трансцендентальш засади правових iнститутiв, до практичного, на якому описуеться 1х функщонування в iнтересах людини.

Серед актуальних методологiй праворозумiння все 6шьшо1 популяризацп набувае методологiя тлумачення права через спшкування iндивiдiв як процесу, в результат якого обидвi сторони доходять консенсусу. Запропонована втизнянш загальнотеоретичнiй юриспруденцп абсолютно нова, вказана концепцiя правового спшкування вже вщома захiднiй традицп праворозумiння як комунiкативна методологiя. Вггчизняне правове середовище мае власнi сутшсш вiдмiнностi, а тому штучне запозичення комушкативного пiдходу Заходу до розумшня права було б нерацiональним й невиправданим.

Як бачимо, комушкативна методолопя праворозумiння дещо видозмiнилася на теренах вггчизняно'1' загальнотеоретично'1' юриспруденцп в концепщю правового спiлкування, що вiдбуваеться як на макрорiвнi (мiж iндивiдами й системою права в цшому), так i мiкрорiвнi (мiж суб'ектами права). У стислому виглядi сутнiсть концепцп правового спiлкування полягае у визначенш екзистенцп права за допомогою 2-х поеднаних мiж собою аспектiв, як його складають: (а) матерiально-сутнiсного, що визначае природу права через дiалогiчне спшкування рiвноправних iндивiдiв, 1'х об'еднань, держав з метою досягнення компромюу й порозумшня, i (б) процедурного, який показуе запровадження вщносин правового спшкування на практищ за допомогою правових гарантш, примирювальних i погоджувальних дш. Синтез iсторико-хронологiчного аналiзу генези виникнення щей про правове спшкування з описаними вище матерiально-сутнiсним i процедурним аспектами останнього надае змогу навести авторську дефшщю поняття «правове спшкування» (визначення запропоновано О. В. Петришиним та I. В. Гетьман) як взаемод^ рiвноправних суб'ектiв на пiдставi правил поведiнки, вiдображену в нормативних актах та шших юридичних джерелах, шляхом реалiзацii сво'1'х прав та обов'язюв з метою досягнення компромюу й порозумiння [3, с. 126].

Дослщження екзистенцii, природи процедури адаптацп законодавства Укра'1'ни до законодавства Свропейського Союзу не буде повним без висв^лення ролi, що выводиться в нiй правовiй герменевтицi. Згадаймо з вищенаведеного про 11 сутшсть i практичну значущiсть як методологи праворозумшння i в процедурнiй реалiзацii положень герменевтики на практицi. Отже, правова герменевтика з п теоретичними надбаннями в розумiннi, сприйняттi, формуванш й тлумаченнi суджень бiльше необхщна пiд час практичноi реалiзацii адаптацшних процесiв. Доведемо це за допомогою теоретичного аспекту правовоi герменевтики.

Герменевтика (в тому чист i правова) е вщносно новою фiлософсько-правовою методолопею, а тому вiтчизнянi науковi здобутки щодо неi виникли пiзнiше порiвняно iз

зарубiжними. На сьогодш вiтчизнянi вчеш-теоретики все часпше починають обстоювати необхiднiсть фшософського осмислення правово'1 проблематики й при виршенш рiзних iнтерпретацiйних питань, й при похщних вiд них практичних задачах, що виникають пiд час адаптацшних процесiв (насамперед адаптацп законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу), за допомогою використання надбань загально'1 теорп розумiння -герменевтики.

На тдтвердження тiльки-но зазначеного вiзьмемо до уваги той факт, що зараз все бiльшi й бшьше правниками тдкреслюеться кориснiсть досягнень герменевтики в дослщженш й покращаннi взаeморозумiння мiж учасниками комушкацшних процесiв (вiзьмемо для прикладу переговори мiж представниками делегацiй держав щодо адаптацп законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу) [Див.: 8, с. 154, 155; 10, с. 62]. При цьому все часпше висв^люеться позищя стосовно того, що процес адаптацп не може бути с^мким, виникае занадто багато питань щодо сутшсно'1 неможливостi ще'1 процедури в деяких галузях законодавства Украши через невщповщшсть i несхожiсть певних норм та шститупв вiтчизняного законодавства з вщповщними складовими елементами в законодавста СС. На наше переконання, частковим виршенням порушено'1 проблеми може служити герменевтичний тдхщ як правова фiлософiя, теоретичнi надбання якого повинш використовуватись у праворозумiннi, а потсм в адаптацп. Стосовно цього уявiмо собi нижченаведену трiаду, яка ввдграе важливу роль у процесi адаптацп будь-якого законодавства.

Адаптацшним процесам завжди передуе мисленнева дiяльнiсть: розумiння -тзнання - здатнiсть до тлумачення. Оскшьки вказане мае вагоме значення (в тому чист i стосовно адаптацп законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу), вбачаеться закономiрним конкретшше заглибитися в сам процес адаптацп й визначити, яю процедури йому передують. До недавнього часу в науковш лiтературi панувало вкрай спрощене розумшня герменевтики в цiлому, яку намагалися охарактеризувати тшьки як осмислення мовленневих утворювань - висловлювань, текстiв, деяко'1 природно'1 чи формалiзованоï мови тощо [4]. Але такий пiдхiд не дозволяе побачити, що герменевтика у значно ширшому контекст може становити собою форму духовно-пракичного освоення дшсносп загалом.

Беручи за основу викладене, маемо можливють визначити, що фшософо-правовий фундамент герменевтики складають 2 базисних поняття - розумiння i знання. Питання про 1'х природу надзвичайно складне й багатопланове. Частково це викликане тим, що донедавна (за винятком останнього десятирiччя) воно не дослщжувалось у прюритетному для нас руст нi фiлософською, нi правовою доктринами, а тим бшьше шякими шшими дисциплiнами. Разом з указаним слщ констатувати, що проблематика розумшня i знання е мiждисциплiнарною, проникае в рiзнi галузi наукових знань у складi як фундаментальних дисциплш (мовознавство, соцiологiя, логiка й методология науки, психологiя), так i прикладних (теорiя перекладу, масових комунiкацiй, систем шформацшного пошуку, штучного iнтелекту i тощо).

Ось чому, щоб дати вщповщь на запитання фундаментального характеру про природу герменевтики у правовому руст, не варто вiдмежовуватися вщ iнших дисциплiн, наприклад, соцiолого-фiлософського спрямування. Такий пiдхiд дозволяе довести заявлений поки що у виглядi теоретично'1 iдеï загальний пiзнавальний статус розумшня. Щодо ще'1 проблеми iснували рiзнi варiанти ïï наукового осягнення. На приклад, вщомий так званий «послаблений варiант», змiст якого зводить розумшня тшьки до сфери гумаштарних наук, у межах яких воно розглядаеться як мистецтво тлумачення, пов'язане iз процедурами «вживання», «внутршнього вiдчуття предмета тзнання» або як процедура пояснення телеолопчного (цшьового), на вiдмiну вщ казуального, роз'яснюючого причину у науках природничих [4, с. 7-8].

Отже, у пщсумку при вiдповiдi на поставлене запитання стосовно екзистенцп самого процесу адаптацп тдкреслимо, що сутшсть останнього пояснюеться завдяки фiлософсько-

правовим знанням теорп правово'1 герменевтики, яка роз'яснюе розмежування мiж знаннями i процесом i'x розумiння, необхiднiсть розумшня при адаптацп взагалi, структуру процесу розумшня й мюце пояснення у останньому. Таким чином, розумшня ролi теоретичних надбань правовоi герменевтики дае змогу зосередитися на складностi адаптацшних процесiв, пiдсилюе роль i необхщшсть глибокого проникнення в сутнiсть шститупв i норм, якi пiдлягають адаптаци до вiдповiдних норм та шститупв европейського права. Висловлюючись точнiше, зауважимо при адаптацшному процесi в першу чергу треба зрозум^и, так би мовити, «схопити дух», екзистенцiю норм та шститупв европейського права, зрозум^и ix цiльове призначення, тобто надати собi вiдповiдь на запитання: «Для чого вони юнують i яю завдання покликанi виршувати». У цш дiяльностi неоцiненну допомогу нададуть накопичеш теоретичнi знання правово'1' герменевтики як теорп розумшня, що тягне за собою ii практичне тлумачення з метою адекватно'1' адаптацп.

Пiдводячи тдсумок дослiдженому, маемо можливiсть навести вщповщш тези. По-перше, правова герменевтика може з упевнешстю претендувати на власний мiждисциплiнарний комплексний характер, на повноцшну правову фiлософiю, яка перед виршенням iнтерпретацiйного завдання мала б змогу виявити загальний теоретико-правовий характер розумшня, виступити надшним фундаментом для дiяльностi по правильному тлумаченню нормативних актiв, якi в подальшому будуть брати участь в адаптацшнш процедурi законодавства Украши до законодавства Европейського Союзу. По-друге, наведеш вперше на тлi сучасно'1 правово'1 науки специфiчнi ознаки й дефiнiцiя поняття «правове спшкування» дозволить у майбутньому активно розробляти комушкативний пiдxiд до праворозумшня, концепцп правового спiлкування i сприятимуть поступовiй гумашзацп украшського законодавства, забезпеченню гарантiй i переваг, яю право надае людям. По-трете, поява нових методологiй праворозумiння та 1х плюралiзм означае впевнене змiщення акцешив у взаемовiдносинаx «держава - право», шструментарне, так би мовити, «переозброення» соцiально-правовоi доктрини в напрямку актуально! вщповщносп суспiльнiй i правовiй реальность

Список лггератури: 1. Бранский В. П. Социальная синергетика и теория наций : монография / В. П. Бранский. - СПб : Изд-во СПб Акмеологической академии, 2000. - 108 с.

2. Венгеров А. Б. Предсказания и пророчества : за и против : историко-философский очерк / А. Б. Венгеров. - М.: Моск. рабочий, 1991. - 240 с. 3. Гетьман I. В. Концепщя правового спшкування : змют, витоки, перспективи : монографiя / I. В. Гетьман. - Х.: Право, 2007. - 240 с. 4. Гусев С. С. Проблема понимания в философии : филос.-гносеол. анализ / С. С. Гусев, Г. Л. Тульчинський - М.: Политиздат, 1985. - 192 с. 5. Графский В. Г. Интегративная юриспруденция в условиях плюрализма подходов к изучению права / В. Г. Графский // Проблемы понимания права. - Серия : Право России : новые подходы. -Саратов, 2007. - Вып. 3. - С. 8-18. 6. Графский В. Г. Интегральное правопонимание в историко-философской перспективе / В. Г. Графский // Философия права в России : история и современность : матер. третьих филос.-правовых чтений памяти акад.

B. С. Нерсесянца. - М.: Норма, 2009. - С. 221-234. 7. Козюбра М. I. Загальнотеоретична юриспруденщя: радянська традищя та европейська перспектива / М. I. Козюбра // Укр. право. - 2005. - № 1. - С. 7-21. 8. Малинова И. П. Эпистемология права / И. П. Малинова // Рос. юрид. журн. - 1999. - № 3. - С. 153-159. 9. Петришин О. В. Проблеми соцiалiзацii правовох науки / О. В. Петришин / Право Украши. - 2010. - № 4. -

C. 136-142. 10. Рабшович П. М. Герменевтика i правове регулювання / П. М. Рабшович // Вюн. Акад. прав. наук Украши. - 1999. - № 2. - С. 61-71. 11. Рабшович П. М. Верховенство права з позицш европейсько^жнародного та украшсько-конституцшного судочинства / П. М. Рабшович // Бюл. М-ва юстицп Украши. - 2006. - № 3 (53). - С. 12-20. 12. Тацш В. Я. Украшська держава i правова система XXI ст. / В. Я. Тацш // Правова система Украши: iсторiя, стан та перспективи - [У 5-ти т.] - Т. 1 : Методолопчш та юторико-теоретичш проблеми формування i розвитку правовоi системи Украши. - Х.: Право, 2008. - С. 19-51.

13. Теорiя держави i права: акад. курс: тдруч. / за ред. О. В. Зайчука, Н. М. Ошщенко. - К.: Юршком 1нтер, 2006. - 688 с. 14. Хабермас Ю. Вовлечение другого: очерки политической теории / Ю. Хабермас ; пер. с нем. Ю. С. Медведев; под. ред. Д. В. Скляднева. - Спб.: Наука, 2001. - 417 с. 15. Цвш М. В. Проблеми сучасного праворозумшня / М. В. Цвш // Правова система Украши: iсторiя, стан та перспективи. [У 5-ти т.] - Т. 1: Методолопчш та юторико-теоретичш проблеми формування i розвитку правово" системи Украши. - Х. : Право, 2008.- С. 66-86. 16. Betti E. Hermeneutisches Manifest. Zur Grundlegung einer allgemeinen Auslegungslehre / E. Betti. - Tübingen: Konkursbuch Verlag, 1954. - 98 s.

17. Gehlen A. Moral und Hypermoral: Eine pluralistische Ethic / A. Gehlen. - Frankfurt am Main: Suhrkamp, 1970. - 225 s.

ТРАНСФОРМАЦИИ В ПРАВОВОЙ ДОКТРИНЕ: ПЛЮРАЛИЗМ МЕТОДОЛОГИЙ,

КОНЦЕПЦИЯ ПРАВОВОГО ОБЩЕНИЯ, ПРАВОВАЯ ГЕРМЕНЕВТИКА Гетьман И. В.

В статье исследуются актуальные трансформации в отечественной правовой доктрине. В частности, получили детализацию специфические черты информационного общества, складывающегося в Украине; установлена взаимосвязь между социальными тенденциями и преобразованиями в правовой доктрине, в первую очередь речь идет о её методологической составляющей. Предоставлена краткая характеристика востребованных в современных условиях методологий правопонимания, причём внимание сосредоточено на концепции «правовое общение» как видоизмененной на отечественном правовом фундаменте коммуникативной методологии понимания права. Начато исследование процесса адаптации законодательства Украины с использованием прикладных знаний теории понимания - герменевтики. Получила детализацию конструкция адаптационного процесса как мыслительной деятельности, выведены его этапы, изучены предпосылки, изложены альтернативные знания по данной проблематике.

Ключевые слова: методологические подходы к пониманию права, правовое общение, правовая герменевтика, понимание, познание, толкование.

TRANSFORMATIONES IN THE LEGAL DOCTRINE: PLURALISM OF THE METHODOLOGIES, CONCEPT OF THE LEGAL INTERCOURSE, LEGAL

HERMENEUTICS Getman I. V.

The article examines the current transformation in the domestic legal doctrine. In particular received detailing the specific features of the information society, emerging in Ukraine, the interrelation between social trends and changes in the legal doctrine in the first place, is its methodological component. Provided brief description of popular methodologies in modern conditions of law, than when attention is focused on the concept of «legal intercourse», as modified in the domestic legal foundation communicative methodology of understanding law. The research of the process of adaptation of Ukrainian legislation, using the applied knowledge of the theory of understanding - hermeneutics, in particular its legal component. The paper received the detail design of the adaptation process as a mental activity, withdrawn its stages, studied the prerequisites set forth alternative knowledge on this subject.

Key words: methodological approaches to understanding law, legal intercourse, legal hermeneutics, understanding, cognition, interpretation.

Надтшла доредакцИ 12.03.2014р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.