CC BY
19
УДК 619:611.018:636.592
Стояновський В. Г., д. вет. н., професор, Колом1сць I. А., к. вет. н., асистент, Колотницький В. А., к. вет. н., в. о. доцента, Камрацька О. I., к. вет. н., асистент, Мацюк О. I., астрант © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт Iмет С. 3. Гжицъкого, м. Лъвгв, Украгна
ТОПОГРАФ 1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ11МУННИХ СТРУКТУР КИШЕЧНИКА
САМЦ1В ТА САМОК 1НДИК1В
У статт1 наведено дат про розм1ри та топограф1чт особливост1 функцюнування плямок Пейера, дивертикула Меккеля, тонзили слтих кишок, поодиноких л1мфатичних вузлите в слизовт оболонщ кишечника гндикгв та тдичок 25-тижневого вгку. Встановлено вгдмгнностгу розм1рах плямок Пейера самще та самок гндикгв. У самще та самок гндикгв 25-тижневого в\ку на макроскотчному р\вт у деанадцятипалт кишщ виявляетъся одна плямка Пейера довжиною 4,1±0,09 та 4,2±0,10 см. У крангалънгй частит порожнъог кишки гндикгв та тдичок не функцюнуютъ плямки Пейера, дивертикул Меккеля редукований. У каудалънгй частит порожнъог кишки нижче дивертикула у всгх дослгджуваних особин рееструетъся одна плямка Пейера, гг довжина у самц1в та самок 25-тижневого вгку складае 2,5±0,11 г 1,3±0,04 см.
Виявлет гмунт структури забезпечуютъ достаттй р1венъ гмунолог1чног адаптацп м1сцевих захисних мехатзм1в в гх кишечнику в перюд статевого дозргвання. Встановлено в1дсуттстъ плямок Пейера у краталътй частит порожнъог кишки самщв та самок, що може мати безпосередтй вплив на тдвищену чутлив1стъ гх оргатзму до фактор1в кормовог чи технологгчног етюлогп.
Ключов1 слова: кишечник, гмунт структури, дивертикул Меккеля, плямки Пейера, статева зртстъ, самц1 та самки гндикгв, тонзила слтих кишок
УДК 619:611.018:636.592 Стояновский В. Г., Коломиец И.А., Колотницкий В. А., Камрацка О. И.,
Мацюк О. И.
Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина
ТОПОГРАФИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИММУННЫХ СТРУКТУР КИШЕЧНИКА ИНДЮКОВ И ИНДЕЕК
В статье приведены данные о размерах и топографических особенностях функционирования Пейеровых бляшек, дивертикула Меккеля, тонзиллы слепых
© Стояновський В. Г., Колом1ець I. А., Колотницький В. А., Камрацька О. I., Мацюк О. I., 2014
312
кишок, одиночных лимфатических узелков в слизистой оболочке кишечника индюков и индеек 25-неделъного возраста. Установлены отличия в размерах Пейеровых бляшек самцов и самок индюков. Выявленные иммунные структуры обеспечивают достаточный уровень иммунологической адаптации местных защитных механизмов в их кишечнике в период полового дозревания. Установлено отсутствие Пейеровых бляшек в краниальной части тощей кишки самцов и самок, что может иметь непосредственное влияние на повышенную чувствительность их организма к факторам кормовой или технологической етиологии.
Ключевые слова: кишечник, иммунные структуры, дивертикул Меккеля, пятна Пейера, половая зрелость, самцы и самки индюков, тонзила слепых кишок
UDC 619:611.018:636.592
Stoyanovskyy V. G., Kolomiyets I. A., Kolotnytskyy V. A. Kamratska O.I.,
Matsyuk O. I.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named
after S.Z.Gzhytskyj
TOPOGRAPHICAL FEATURES OF IMMUNE STRUCTURES OF BOWELS OF MALES AND FEMALES OF TURKEY-COCKS
In the article sizes and topographical features of functioning of Payers patches, Mekkels diverticulum, caecum tonsil, single lymphatic nodules in the mucous membrane of 25 week's age males and females of turkeys intestine are shown. Differences in the sizes of Payers patches of males and females of turkey-cocks were investigated. It was proved that these immune structures provide the sufficient level of immunological adaptation in turkeys intestine. Absence of Payers patches in cranial part of males and females of turkeys jejunum, witch was investigated, can have direct influence on increasing sensitiveness of their organism to the factors of feed or technological etiology.
Key words: gut, immune structure, Meckel diverticulum, puberty
Вступ. В останш роки у багатьох крашах св1ту швидкими темпами розвиваеться одна з галузей птах1вництва - шдиювництво. 1ндики перевищують rnmi види птищ за виходом 1спвних частин тушки (бшьш шж 70%). 1ндиче м'ясо м!стить велику кшькють проте!ну (до 28%) i водночас невеликий вмкт жиру (2-5%), пор1вняно з шшими видами м'яса воно мае максимальний вмют в1тамш1в групи В та найнижчий р1вень холестерину [1, 7]. Разом з тим, шдики належать до найбшьш чутливих вид1в серед домашньо! птищ до р1зних фактор1в кормово! етюлоги, утримання та вирощування, що часто ще й супроводжуеться вираженим статевим диморф1змом у ix поведшщ (змшами характеру ix поведшки i мае cboi статев1 вщмшност1) [2]. В1домо, що статеве дозр1вання у самок ¿ндик1в наступае у 6 мюящв, а в самщв - дещо ni3Hime [7]. Функцюнальний стан ¿мунолог1чно1 реактивност1 орган1зму самщв та самок
313
шдиюв вивчений мало, особливо в перюд статевого дозр1вання. Серед доступно1 нам л1тератури наявш повщомлення лише про критичш перюди у формуванш фактор1в неспециф1чно! резистентност1 оргашзму шдиюв, яю припадають на 14 i 150 добу життя [1]. Не виявлено в л1тератур1 повщомлень про наявшсть та топограф1чш особливост1 функцюнування ¿мунних структур кишечника самщв та самок ¿ндиюв у перюд статевого дозр1вання, що могло би вказувати на стан ¿мунолопчно! адаптацп ix оргашзму до р1зних технолопчних умов утримання та початку репродуктивно! функци, що i стало метою наших дослщжень.
Матер1али та методи. Дослщ проведено на шдиках породи „Бша широкогруда". Для виконання завдання було ввдбрано 5 самщв i 5 самок шдиюв у Bin;i 25 тижшв для зважування, у яких теля легкого наркозу та декаттаци були ввдбраш кишечники. В отриманому MaTepiani проводили макроскотчш дослщження ¿мунних структур, асоцшованих 3i слизовою оболонкою за методом Хелман. Результати опрацьовували статистично за допомогою програми Statystika для Windows XP.
Результати дослщжень. У результат! проведених дослщжень було встановлено, що у Biu;i 25 тижшв маса тша самщв шдиюв становила 13,45±1,34 кг, самок - 8,72±1,08 кг, що вказуе на значний статевий диморф1зм в зовшшньому вигляд1 птищ. Шсля забою та розтину в яечнику шдичок виявлялися розвинут1 фолжули з жовтками р1зного розм1ру, однак яець з сформованою оболонкою виявлено не було. У самщв ¿ндиюв виявлено завершения дозр1вання статево! системи. Що стосуеться загально! довжини кишечника, то було встановлено суттеву р1зницю дослщжуваного показника у самщв та самок шдиюв, що складало 15,5 %/ Необхщно вщзначити, що в самок шдиюв суттево коротшим е кожний вщдш кишечника, пор1вняно з самцями, за винятком прямо! кишки, довжина яко! в самщв складала 15,8±0,61 см, в самок -17,1±0,29 см.
Як вщомо з л1тератури, на макроскошчному piBHi в кишечнику птищ виявляються поодиною л1мфатичш вузлики (ЛВ), плямки Пейера (ПП), дивертикул Меккеля (ДМ), тонзила слших кишок (ТС), яю можна дослщити за методом Хелман [3, 6]. У самщв i самок ¿ндиюв 25-тижневого вшу ми реестрували yci перел1чеш ¿мунш структури, використовуючи вщповщне фарбування, хоча деяю з них були добре пом1тш нав1ть неозброеним оком.
У дванадцятипалш кишщ ycix дослщжуваних особин самщв i самок ¿ндиюв ми виявляли одну ПП довжиною 4,1±0,09 та 4,2±0,10 см вщповщно (див. рис. 1, 2). ПП мала витягнуту веретенопод1бну форму, горбкувату поверхню. Незважаючи на те, що довжина дванадцятипало! кишки самок шдиюв е меншою, пор1вняно з самцями, довжина ПП шдичок у цш дшянщ майже не вщр1знялася вщ тако! в шдиюв.
314
Рис. 1, 2. Плямки Пейера у тонких кишках самщв (л1в1ше) 1 самок (прав1ше) шдиюв. Тут 1 дал1: макропрепарат, фарб. За Хелман.
У порожнш кишщ самщв та самок шдиюв до ДМ ми не реестрували ПП, на в1дм1ну вщ дослщжуваних нами шших вид1в домашньо1 птищ, у яких виявлялися ктька ПП у цш дтянщ [5]. Можливо, це вказуе на знижений р1вень 1мунолопчно1 адаптацп мюцевих захисних р1вн1в в кишечнику шдиюв та шдичок, що може мати безпосереднш вплив на шдвищену чутливють IX оргашзму до фактор1в кормово!' чи технолопчно1 етюлогп. Необхщно вщзначити, що ДМ, як залишок жовткового мшка, в обох статей шдиюв 25-тижневого вжу був практично редукований; його довжина становила 0,3-0,4 см. У каудальнш частиш порожньо1 кишки шдиюв, нижче ДМ на 22-25 см виявлялася у 100 % дослщжуваних нами особин одна ПП довжиною 2,5±0,11 см. В ус1х досл1джуваних шдичок також виявлялася одна ПП нижче ДМ на 1821 см довжино 1,3±0,04 см. В обох статей ПП мала вигляд широкого овала неправильно!' форми з пошченими краями, и структура нагадувала «сито». Топограф1я та характеристика ще! плямки Пейера в шдиюв схожа до тако1 в курей, що було встановлено нашими дослщженнями ранше [5]. У цш дтянщ порожньо1 кишки рееструвалася додатково ще одна ПП нижче вщ попередньо1 ПП на 2,5-4,5 см в 20 % самщв { 60 % самок шдик1в (див. рис.2). Й довжина перебувала в межах 1 см.
У клубовш кишщ 100 % дослщжуваних нами особин шдиюв та шдичок рееструвалася постшно одна ПП на вщсташ 4-6 см вщ початку кишки довжиною 2,1 ±0,72 та 1,2±0,21 см вщповщно. У самок плямка була суттево менших розм1р1в, проте за структурою { формою була щентичною до плямки в самщв: мала ситопод1бну поверхню, була широка, округла, з р1вними краями { дуже нагадувала ПП в курей, перепел1в [5]. Можливо, ситопод1бна структура ще! плямки та ситопод1бно1 ПП порожньо1 кишки вказуе на IX безпосередне функцюнальне призначення: пролонгац1я контакту х1мусу з поверхнею плямок Пейера та пщвищенням активност1 рецепцп кл1тин л1мфощного ряду, з яких складаються плямки.
Проведеними дослщженнями встановлено, що права слша кишка була довшою вщ л1во1 слшо1 кишки в самщв та самок шдиюв. У мющ б1фуркацп слших кишок птищ була розташована тонзила (рис. 3, 4). На цьому р1вш слш кишки були звужеш, довжина ТС самщв { самок складала 1,8±0,18 та 1,7±0,11
315
см. Тонзила мала переважно овальну форму, виявлялася в ус1х дослщжуваних нами особин.
Рис. 3, 4. М1сце б1фуркаци слших кишок шдик1в та шдичок. Тонзила слших кишок та ланцюжок л1мфатичних вузлик1в на поверхш слших кишок.
Необх1дно вщзначити, що в самок шдиюв по всш поверхш слших кишок виявлялися ланцюжки з поодиноких ЛВ, при цьому вузлики були як др1бш (д1аметр 0,1 см), так \ велию (д1аметр 0,5 см) (див. рис. 4). У самщв рееструвалися лише др1бш вузлики (див. рис. 3). Розм1ри \ щщьшсть розташування вузлиюв у слших кишках, очевидно, пов'язано з р1внем мшрооргашзм1в у цш дшянщ кишечника, яю служать постшним антигенним подразником для ¿мунних структур, водночас являючись не ¿муногенними для оргашзму хазяша. Статев1 в1дмшност1 у юлькосл вузлиюв слших кишок шдиюв та шдичок може бути пов'язано з дозр1ванням статево! системи \ тдготовкою оргашзму самок до початку яйцекладки.
Висновки. 1. У самщв та самок шдиюв 25-тижневого вшу на макроскотчному р1вш у дванадцятипалш кишщ виявляеться одна плямка Пейера довжиною 4,1±0,09 та 4,2±0,10 см. У крашальнш частиш порожньо! кишки шдиюв та шдичок не функцюнують плямки Пейера, дивертикул Меккеля редукований. У каудальнш частиш порожньо! кишки нижче дивертикула у вс1х дослщжуваних особин рееструеться одна плямка Пейера, й довжина у самщв та самок 25-тижневого вшу складае 2,5±0,11 \ 1,3±0,04 см. Додатково у цш дшянщ виявлено одну плямку в 20 % самщв та 60 % самок шдиюв. На вщсташ 4-6 см вщ початку клубово! кишки 100 % досл1джуваних нами особин шдиюв та шдичок функцюнуе одна ПП довжиною 2,1 ±0,72 та 1,2±0,21 см вщповщно. У м1сщ б1фуркаци слших кишок птищ 25-тижневого вшу виявляеться тонзила, а в самок шдиюв по всш поверхш слших кишок функцюнують поодиною л1мфатичш вузлики р1зних розм1р1в.
Персиективи подальших дослщжень. Актуальним е дослщження топографп ¿мунних структур самщв \ самок шдиюв у р1зш вшов1 перюди, а також на пстолопчному р1вш.
Лггература
1.Камбур М.Д., Л1вощенко С.М. Неспециф1чна резистентшсть у шдиюв: Навчальний поЫбник. - Суми, 2007. - 21 с.
2.Марченкова Ю. М. 1ндики { стрес / Ю. М. Марченкова // Журнал «Свггогляд». — Ки1в, 2009. — № 2. — С. 67-69.
316
3. Калиновська 1.Г. Насичешсть слизово! оболонки тонко! кишки курей л1мфо!дними утвореннями у постнатальному перюд1 онтогенезу // Науковий вкник Льв1всько! нацюнально! академп ветеринарно! медицини ¿м. С.З. Гжицького. — 2006. — Т.8, №3 (30). Ч. 2. — С. 40-44.
4. Ромейс Б. В. Микроскопическая техника / Ромейс Б. В. - М.: Изд. ин. л-ры., 1954. -506 с.
5. Стояновський В. Г. Постембрюнальний розвиток ¿мунно! системи кишечника птищ// В. Г. Стояновський, М. Ю. Островська, I. А. Колом1ець // Науковий вкник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С. 3. Гжицького. — Льв1в, 2013. — Т. 15, № 3 (57), Ч. 2. — С. 257—262.
6. Хомич В. Т. Морфофункцюнальний стан л1мфо!дно1 тканини ¿мунних утворень оргашв травного каналу курчат { каченят вжом вщ одше! до 25 д1б / В. Т. Хомич, Н. В. Дишлюк, Т. А. Мазуркевич, С. I. Усенко // Науков1 пращ Швденного фшалу Нацюнального ушверситету бюресурЫв \ природокористування Украши "Кримський агротехнолопчний ушверситет". Сер. : Ветеринарш науки, 2013. т.Вип. 151.-С.278-282.
7. Царенко О.М., Достоевський П.П., Байдевлятов А.Б. та ш. Пщвищення ефективност1 вирощування шдичок, цесарок, фазашв, перепел1в та м'ясних голуб1в у фермерських \ присадибних птах1вничих господарствах Украши -Суми: ВВП «Мр1я-1» ЛТД, 1999
Рецензент - д.б.н., професор Масляко Р.П.
317
