CC BY
13
TO THE ISSUE ON THE HYGIENIC SAFETY OF MODERN MOTOR FILLING STATIONS BY THE LEVEL OF THEIR IMPACT ON THE ENVIRONMENT
Mohylnyi S.N., Makhniuk V.M., Zorina O.V., Gorval A.K.
flO HHTAHHfl rinCHIHHQl EE3HEKH CVHACHHH ABTOMOEIflbNHX 3AHPABHHX CTAHUIH 3A CTVHEHEM BIWHBV IX HA 3AEPVflHEHHfl flQBKinflfl
МОГИЛЬНИЙ С.М., МАХНЮК В.М., ЗОР1НА О.В., ГОРВАЛЬ А.К.
ДУ «1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН УкраТни», м. КиТв
УДК 614 : 711.553 : 625.748.54
K^40Bi слова: ririeHi4Ha безпека, сучасн автомобiльнi заправн1 станцп, забруднення довкiлля, саштарно-захисна зона.
iBeHb автомоб1тзаци е одним з
ОСНОВНИХ ПОКаЗНИЮВ eKOHOMi4-
ного розвитку краТни та якост життя населення. Поняття «автомоб1тза^я» - це комплекс технiчних засобiв та iнфра-структура з обслуговування автомобiлiв: автомобiль - дорога - техычне обслуговування -автомобтьна заправна станцiя.
Автомобшьний транспорт та промисловiсть е основними джерелами забруднення атмо-сфери. Частка автотранспорту у загальних викидах шкщливих речовин у мютах може сягати 60-80%. Понад 80% уах вики-дiв в атмосферу становлять викиди окси^в вуглецю, дюк-сиду азоту, дiоксиду сiрки, вуг-леводнiв, твердих частинок, недиференцiйованих за складом.
Стрiмка автомобiлiзацiя су-часного суспiльства зумовлюе розвиток шфраструктури з обслуговування автомобiлiв, передусiм автомобшьних за-правних станцiй (АЗС), функ-цiонування яких, окрiм впливу фiзичних факторiв на довкiлля, пов'язане з викидами в атмо-сферне пов^ря вiд технолопч-
ного обладнання (приймально-роздавальнi колонки, насоси тощо) та вщ автомобiлiв пiд час його руху (в'Т'зд/ви'Тзд). Усе зазначене поеднано дie на навколишне природне середо-вище та прилеглу сельбищну територю. Вивчення цих пи-тань у саштарно-ппешчному вiдношеннi е актуальним.
Метою дослщження е вивчення ппешчних питань безпе-ки сучасних автомобшьних заправних станцм та розробка заходiв з мiнiмiзацiТ шкiдливого впливу ТхньоТ дiяльностi на навколишне середовище сель-бищних територiй.
Об'ектами дослiджень були автомобшьш заправнi станцп малоТ та середньоТ потужно-стi, як е найбiльш поширени-ми в Укра'Тш. Дослiдження проводили на автозаправних станщях мiст КиТв, Вшниця, Полтава та Житомир, якi е екс-периментальними майданчи-ками зпдно з договорами про спiвпрацю мiж ДУ «1ГЗ НАМНУ» та ПП «НОРМА-Д» (№ 33 вiд 18.07.2016), ТОВ «УкраТнська компанiя - ВВ» (№ 34 вiд 18.07.2016), ТОВ «МОБ1ЛГАЗ»
К ВОПРОСУ ГИГИЕНИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ СОВРЕМЕННЫХ АВТОМОБИЛЬНЫХ ЗАПРАВОЧНЫХ СТАНЦИЙ ПО СТЕПЕНИ ИХ ВЛИЯНИЯ НА ЗАГРЯЗНЕНИЕ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ
Могильный С.Н., Махнюк В.М., Зорина О.В., Горваль А.К.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Целью работы было изучение гигиенических вопросов безопасности современных автомобильных заправочных станций и разработка мер по минимизации вредного воздействия их деятельности на окружающую среду селитебных территорий.
Методы: экспертной оценки, санитарно-эпидемиологической экспертизы, санитарно-гигиенические, аналитические, санитарно-статистические. Результаты. В статье представлены результаты комплексных исследований по гигиенической безопасности современных АЗС малой и средней мощности по степени их влияния на загрязнение окружающей среды.
Вывод. Доказана достаточность нормативной санитарно-защитной зоны в 50 м для автозаправочных станций малой и средней мощности по таким критериям: наличие современного транспортного парка; наличие современного оборудования с противопожарными технологиями; соблюдение на внешней границе СЗЗ, обращенной к жилой застройке, концентраций загрязняющих веществ и уровней вредных факторов, не превышающих их гигиенические нормативы; уровень обеспечения санитарно-гигиенических условий труда для работников АЗС и потребителей; благоустройство и озеленение территории АЗС; организация въездных и выездных групп на территории АЗС с соблюдением санитарных разрывов; проведение мероприятий по предупреждению психогенной нагрузки на жителей прилегающей застройки.
Ключевые слова: гигиеническая безопасность, современные автомобильные заправочные станции, загрязнение окружающей среды, санитарно-защитная зона.
© Могильний С.М., Махнюк В.М., Зорна О.В., Горваль А.К. . СТАТТЯ, 2018.
№ 3 2018 Environment & Health 40
TO THE ISSUE ON THE HYGIENIC SAFETY
OF MODERN MOTOR FILLING STATIONS
BY THE LEVEL OF THEIR IMPACT
ON THE ENVIRONMENT
Mohylnyi S.N., Makhniuk V.M., Zorina O.V.,
Gorval A.K.
State Institution «O.M. Marzeiev Institute for Public Health, National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv
Objective: We studied the hygienic issues of the safety of modern motor filling stations (MFS) and developed the measures for the minimization of the hazardous impact of their functioning on the environment of residential areas. Methods: We applied the method of expert assessment, method of sanitary-and-epidemiologi-cal examination, sanitary-and-hygienic, analytical, sanitary-and-statistical ones. Results: Results of the complex investigations on the hygienic safety of modern MFS of small and middle power by the level of their impact on
the contamination of the environment are presented in the article.
Conclusions: Normative sanitary-and-protective zone of 50 m is sufficient for motor filling station of small and middle power by the criteria: exist of modern motor park; exist of modern equipment with fire-preventive technologies; adherence to the concentrations of the pollutants and levels of hazardous factors not exceeding their hygienic standards on the external boundaries of sanitary-and-protective zones near residential building; level of the supply with sanitary-and hygienic conditions for the labor of MFS workers and consumers; improvement and planting of greeneries of MFS territories; organization of entry and exit groups at the MFS territories taking into account sanitary gaps; implementation of the measures for the prevention of psychogenic load on the residents of the adjoining building. Keywords: hygienic safety, modern motor filling stations, environmental contamination, sanitary-and-protective zone.
(№ 38 вщ 08.08.2016) та БКП «СТРОЙ МОНТАЖ ЛТД»-ТОВ (№ 39 вщ 08.08.2016).
У po6oTi були використан методи експертноТ оцшки, саштарно-етдемюлопчно'Т експертизи, саытарно-ппешч-Hi, аналiтичнi, саштарно-стати-стичш.
Результати. За останн 10 роюв piBeHb автомобТтзацп в УкраТш pi3ra зрю i становить 202 шдивщуальш автомобТш на 1000 населення. За цим показ-ником УкраТна посщае 71 мюце серед краТн св^ i за рейтинго-вим розподшом стоТть топя Казахстану (219 авто/1000 оаб), при цьому випереджаю-чи Республку Молдову (156 авто/1000 оаб) та Грузю (155 авто/1000 оаб). Рейтинговий розподш окремих краТн св^у за показником кшькост Ыдивщу-апьних автомобТшв, що припа-дають на 1000 оаб, наведено у таблицу 1 [1].
Аналiзуючи даш таблиц 1, можна констатувати, що розви-нут краТни бвропи, такi як Ымеччина з населенням 81,2 млн., Велика Бриташя з населенням 63,4 млн., Республка Польща з населенням 63,4 млн. мають показник автомоб^заци на 1000 осiб у 2,2-2,4 рази мен-ший, нiж у Сан-Марино, що пояснюеться мобiльнiстю населення - широким використан-ням велосипедного транспорту, здоровим способом життя та свщомим ставленням до охорони навколишнього природного середовища. В УкраТш цей показник нижчий майже втричi порiвняно з европей-ськими краТнами.
41 Environment & Health №3 2018
Рейтинговий розподш окремих областей УкраТни за показником кшькост Ыдивщуальних автомобТтв, що припадають на 1000 оаб, наведено у таблицi 2.
Зазначений показник автомо-бiлiзацiï по УкраТш - найвищий у м. Киев^ який становить 343 авто/1000 оаб та пояснюеться вищим рiвнем життя (середня заробiтна плата по м. Киеву -15 тис. грн.) порiвняно з Ышими областями. Майже на одному рiвнi з цим показником перебу-
вають КиТвська (343 авто/1000 осiб), Запорiзька (246 авто/ 1000 оаб) та Волинська (203 авто/1000 оаб) областi.
У зв'язку з пщвищенням рiвня автомобТтзацп населення краТни зростае кшькють АЗС. 2012 року Тх нараховува-лося 1034, 2013 р. - 1443, 2016 р. ця кшькють без ураху-вання ДонецькоТ та ЛуганськоТ областей становила 3600, а 2018 р. - 3792. Кшькють дючих АЗС в УкраТш по обласних
Таблиця 1
Рейтинговий розподш окремих кран CBiTy за показником кшькост iндивiдуальних автомобiлiв, що припадають на 1000 осiб, та даними щодо УхньоУ площi територГГ та кiлькостi населення
Рейтингове мюце КраТна Авто/ 1000 ос1б Кшькють населення Площа, км2
1 Сан-Марино 1263 33 030 61
2 Монако 899 37 860 2
3 США 797 327 631 340 9 519 431
10 1тал1я 679 60 795 600 301 340
12 Канада 662 36 048 500 9 984 670
15 1спан1я 593 46 468 100 505 990
16 Япон1я 591 126 225 000 377 944
20 Ымеччина 572 81 292 400 357 021
23 Литва 560 2 826 500 65 301
27 Польща 537 38 422 350 312 679
34 Велика Британ1я 519 63 395 600 243 809
46 Бторусь 362 9491 800 207 600
57 РФ 293 146 880 430 17 125190
67 Казахстан 219 18 157 100 2 724 902
71 УкраТна 202 42 248 600 603 549
89 Молдова 156 3 550 900 33 846
90 Груз1я 155 3 729 600 69 700
188 Л1бер1я 3 4 294 000 111 369
мicтax тa нaceлeниx пyнктax пoкaзaнo Ha pиcyнкy.
Зa ocтaннi 10 poкiв змiнилacя тexнoлoгiя бyдiвництвa АЗС, вiдiйшли у мину^ paдянcькi АЗС з дeкiлькoмa кoлoнкaми пiд нaвicoм бeз бyдь-якиx eлe-мeнтapниx гiгieнiчниx yмoв (вiдcyтнicть вoдoпocтaчaння, кaнaлiзyвaння, caнiтapнo-пo-бyтoвиx yмoв тoщo). Бущв-ництвo cyчacниx АЗС eвpoпeй-cькoгo зpaзкa пepeдбaчae викopиcтaння cyчacниx тexнo-лoгiй зaпpaвки пaливoм тa збe-piгaння пaливa i poзшиpeння фyнкцiй нaдaння пocлyг cпoжи-вaчaм з eлeмeнтaми oбcлyгo-вyвaння тpaнcпopтниx зacoбiв, вoдiïв тa пacaжиpiв [2, 3].
Зa чинним нopмaтивним дo-кyмeнтoм caнiтapнoгo зaкoнo-дaвcтвa «Дepжaвнi caнiтapнi пpaвилai плaнyвaння тa зaбy-дoви нaceлeниx пyнктiв. ДСП № 173-96», зaтвepджeним нa-кaзoм Мiнicтepcтвa oxopoни здopoв'я Уф^ни вiд 19.06.1996 p. № 173, зapeecтpoвaним у Мiнicтepcтвi юcтицiï Укpaïни 24.07.1996 p. № 379/1404/ (п. 5.32), для АЗС вcтaнoвлeнa нopмaтивнa caнiтapнo-зaxиc-нa зoнa (СЗЗ) poзмipoм у 50 м [4]. Зaзнaчeний нopмaтив СЗЗ нe вpaxoвye кaтeгopiï АЗС, Т^ню пoтyжнicть i peжим po6o-ти, пpиpoдooxopoннi зaxoди. Тaкoж дифepeнцiювaння вщ-cyтнe щoдo викopиcтaння кшь-raCTi видiв пaливa, oб'eмiв eмнocтi для збepiгaння пaливa тa poзмiщeння ïx (нaзeмнe чи пiдзeмнe).
Biдпoвiднo дo клacифiкaцiï АЗ С зa ДБH «Плaнyвaння i зaбyдoвa мicькиx i c^^^x пoceлeнь. № 360-92**» [5] АЗС пoдiляютьcя нa кaтeгopiï зa-лeжнo вiд пoтyжнocтi тa poзмi-щeння peзepвyapiв вiднocнo
piвня вiдмiтки зeмлi (нaзeмнi a6o пiдзeмнi). У paзi пiдзeмнo-гo poзмiщeння peзepвyapiв АЗС пoдiляють нa кaтeгopiï: мaлi АЗС, з cyмapнoю мютю-cтю peзepвyapiв 10-40 м3 включнo; cepeднi - з cyмapнoю мicткicтю peзepвyapiв 40100 м3 включнo; вeликi - з cyмapнoю мicткicтю peзepвya-piв 100-200 м3 включнo. Пpи нaзeмнoмy poзмiщeннi peзep-вyapiв АЗС вiдпoвiднo пoдi-ляють нa кaтeгopiï: мaлi - з cyмapнoю мicткicтю peзepвya-piв дo 20 м3 включнo тa cepeднi - з cyмapнoю мicткicтю peзep-вyapiв 20-80 м3 включнo.
Ha тepитopiï АЗС ycix типiв зaлeжнo вiд фyнкцioнaльнoгo пpизнaчeння бyдiвeль i cnopyA видiляютьcя зoни [6]:
□ в'ïзнa тa виïзнa зoни АЗС, блaгoycтpiй тepитopiï, ïï oзeлe-нeння;
□ тexнoлoгiчнoгo oблaднaн-ня тa cпopyд (ocтpiвцi з пaли-вopoздaвaльними, зaпpaвними тa гaзoзaпpaвними кoлoнкaми, peзepвyapи для збepiгaння пaливa, cиcтeми тpyбoпpoвo-дiв, oпepaтopcькa);
□ oбcлyгoвyвaння тpaнc-пopтниx зacoбiв (пункти тex-нiчнoгo oбcлyгoвyвaння aвтo-тpaнcпopтy, aвтoмийкa, мaй-дaнчики для cтoянки aвтo-тpaнcпopтy);
□ oбcлyгoвyвaння вoдiïв тa пacaжиpiв (пункти пpoдaжy пpoмиcлoвиx тoвapiв - зaпчac-тин тa aкcecyapiв для aвтoмa-шин, пункти poздpiбнoï тopгiвлi тoвapaми пepшoï нeoбxiднocтi, oб'eкти гpoмaдcькoгo xapчy-вaння, будинки з кiмнaтaми вiдпoчинкy вoдiïв тa пacaжиpiв тoщo);
□ зoнa iнжeнepнoгoзaбeзпe-чeння (ycтaткyвaння тeплoпo-cтaчaння, eлeктpoпocтaчaння,
Таблиця 2
Розподiл окремих областей УкраТни за показником кiлькостi iндивiдуальних автомобЫв, що припадають на 1000 осiб, та даними щодо ТхньоТ площi територп та кiлькостi населення
Oблacть Укpaïни Авто/ 1000 ocí6 Кшькють нaceлeння Плoщa, км2
м. Киïв 343 2 934 522 847,66
Киïвcькa oблacть 255 1 732 200 28121
Зaпopiзькa oблacть 246 1 765 930 27183
Boлинcькa oблacть 227 1 043 220 20144
Днiпpoпeтpoвcькa oблacть 203 3 285 630 31923
Дoнeцькa oблacть 179 4 320 820 26517
Хepcoнcькa oблacть 164 1 055 650 28461
Чepнiгiвcькa oблacть 131 1 054 626 31903
вoдoпocтaчaння, кaнaлiзaцil тoщo).
Уci дocлiджyвaнi o6^™ АЗС poзтaшoвyвaлиcя нa зeмeль-ниx дiлянкax yздoвж мaгicт-paльниx вулиць i дopiг пoблизy житлoвoï тa гpoмaдcькoï зaбy-дoви з дoтpимaнням нopмa-тивнoï СЗЗ у 50 м вщ нaйближ-чиx джepeл викидiв АЗС дo нaйближчoï icнyючoï шдив^ дyaльнoï житлoвoï зaбyдoви, щo вiдпoвiдae вимoгaм ДСП № 173-96 (п.5.32) [4] тa ДБH № 360-92** (пп. 7.55-7.57) [5].
Ha дiючиx АЗС, щo дocлiджy-вaлиcя, шиpoкo викopиcтoвyвa-лacя peклaмa пpoдaжy пaльнo-гo з кoнcтpyкцiями, oблaднaни-ми нeoнoвими лaмпaми з eфeк-тoм мepexтiння. У зв'язку з цим peecтpyвaлиcя cкapги вщ нace-лeння пpилeглoï житлoвoï зaбy-дoви нa дpaтiвливicть тa пoгip-шeння caмoпoчyття. Пicля пepeнeceння peклaмниx шн-cтpyкцiй (щитiв) нa пpoтилeжнy вщ житлoвoï зaбyдoви тepитo-piю тa зaмiнy ocвiтлювaльниx лaмп бeз eфeктy мepexтiння cкapги нaceлeння пpипинилиcя.
У 100% випaдкiв дocлiджyвa-нi АЗС були зaбeзпeчeнi ^нт-paлiзoвaним вoдoпocтaчaнням тa кaнaлiзyвaнням, якicть пит-нoï вoди вiдпoвiдaлa зa xiмiчни-ми тa бaктepioлoгiчними пoкaз-никaми вимoгaм Дepжaвниx caнiтapниx нopм тa пpaвил «Гiгieнiчнi вимoги дo вoди пит-нoï, пpизнaчeнoï для cпoжи-вaння людинoю. ДCaнПiH 2.2.4-171-10».
Opгaнiзoвaними джepeлaми зaбpyднeння aтмocфepнoгo пoвiтpя нa типoвиx (тpaдицiй-ниx) АЗС були диxaльнi клaпa-ни peзepвyapiв, якi oб'eднaнi мiж coбoю cyчacнoю cиcтe-мoю, щo дoзвoляe змeншити зaгaльнy кшькють джepeл викидiв; пpиймaльнi пaливнi пpиcтpoï для зливу пaливa iз пaливoвoзiв; пicтoлeти пaлив-нoзaпpaвниx кoлoнoк тa пaлив-нi люки aвтoмoбiлiв, щo зaпpaвляютьcя. Ha oкpeмиx АЗС зa paxyнoк oблaштyвaння peзepвниx дизeль-eлeктpo-cтaнцiй тa влacниx гaзoвиx кoтeлeнь дoдaткoвими джepe-лaми зaбpyднeння пoвiтpянoгo cepeдoвищa були димoвi тpyби вiдпoвiдниx aгpeгaтiв.
Для пocтaчaння пaливa нa дocлiджyвaниx АЗС викopиcтo-вyвaвcя cyчacний тpaнcпopт -пaливoвoзи, якi зaмiнили зacтapiлий пapк пaливнoгo cпeцaвтoтpaнcпopтy, щo o6-
№ 3 2018 Environment & Health 42
лаштован! системами рекупе-рацп napiB пального i3 резер-ByapiB до паливовозу, що витю-няються при зливi пального i3 автоцистерни до резервуару, i значно зменшуе викиди так званих «великих дихань» вiд резервyaрiв.
Рашше нaйбiльший вклад у забруднення атмосферного пов^ря вiд АЗС формувався за рахунок використання застар^ лого автопарку та старо! технологи заповнення порожшх резервyaрiв пальним iз пали-вовозiв, коли пари пального викидались iз резервyaрiв в атмосферне пов^ря.
При впровадженн сучасного обладнання на АЗС, за розра-хунковими даними, викиди вщ íхнiх джерел забруднення ста-новлять вiд АЗС мало! потуж-ностi 0,181-3,179 т/рiк (за середшх величин 1,106 т/рiк) та вщ АЗС середньо! потужно-ст - 0,145-5,012 т/рiк (за середшх величин 1,590 т/рк). Основними специфiчними за-бруднюючими речовинами вiд роботи АЗС е бензин, вугле-водн нaсиченi (вуглеводн нaсиченi С1-С5, вуглеводн нaсиченi С6-С10, бензол, ксилол, толуол, етилбензол) та гас. Вщ роботи двигyнiв авто-моб!шв викидаються забруд-нюючi речовини (дюксид азоту, оксид вуглецю).
Розрaхyнковi максимальн кон-центрaцií специфiчних забруд-нюючих речовин в атмосферному пов^ у рaйонi розмiщення АЗС мало! потужност станови-ли (ГДК - гранично допустима концентра^я) на вщстан
□ 25 м: бензину - 0,65, вуг-леводнiв - 0,43, гасу - 0,79;
□ 40 м: бензину - 0,52, вуглеводшв - 0,55, гасу - 0,66;
□ 50 м: бензину - до 0,27, вуглеводшв - 0,30, гасу - 0,45.
Сумарн показники забруднення атмосфери, розрахован за максимальними концентра-щями уах забруднюючих речовин (бензину, вуглеводшв та гасу) у межах нормативно! СЗЗ становили на вщстан 25 м -0,98 ГДЗ, 40 м - 0,88 ГДЗ, 50 м - 0,50 ГДЗ, що оцшюеться як допустимий рiвень забруднення згщно з Методичними реко-менда^ями «Оцшка ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного пов^ря. МР 2.2.12-142-2007» [7].
Забруднення атмосферного пов^ря у зонi впливу АЗС середньо! потужносп за мак-
43 Environment & Health №3 2018
симальними концентращями специфiчних речовин становили (ГДК) на вщсташ
□ 40 м: бензину - 0,80, вуглеводшв - 0,51;
□ 50 м: бензину - 0,45, вуглеводшв - 0,45.
За максимальними концент-ра^ями уах забруднюючих речовин (бензину та вуглеводшв) сумарний показник за-бруднення атмосферного по-в^ря у межах нормативно! СЗЗ становив на вщсташ 40 м - 0,59 ГДЗ, 50 м - 0,47 ГДЗ. Очкува-ний рiвень забруднення атмосферного пов^ря у зон впливу АЗС оцЫюеться як допустимий i безпечний [7].
За мaтерiaлaми натурних дослщжень атмосферного по-в^ря, проведених територiaль-ними пiдроздiлaми обласних лабораторних центрiв МОЗ Укра!ни у район впливу окре-мих АЗ С рiзноí потyжностi, встановлено: на межi нормативно! сaнiтaрно-зaхисноí зони розмiром 50 м у зонi впливу АЗС мало! потужност забруднення атмосферного пов^ря дiоксидом азоту, оксидом вуглецю та насиченими вуглевод-нями рееструвалися на рiвнi 0,03-0,80 ГДК, у зош впливу АЗС середньо! потужност - на рiвнi 0,24-0,80 ГДК, що не перевищували вiдповiднi !хнi гiгiенiчнi нормативи. Рiвень
сумарного забруднення атмосферного пов^ря, розрахова-ний за цими даними, оцшював-ся як допустимий i становив для АЗС мало! потужност 0,76 ГДЗ, для АЗС середньо! потуж-ност - 0,84 ГДЗ [7].
Таким чином, розрaхyнковi i фактичш концентрaцií основ-них забруднюючих речовин вщ АЗС мало! потyжностi, почи-наючи з 25 м, та вщ АЗС середньо! потужност, починаючи з 40 м, не перевищували ппешч-нi нормативи i за сумарним показником забруднення атмосфери у частках ГДЗ були оцшеш як безпечш.
За розрахунковими даними проектiв та натурними дослщ-женнями АЗС, зaгaльнi рiвнi шуму на прилеглм сельбищнiй територií на вщсташ 50 м вщ-повщали вимогам ДСП № 17396 (Додаток № 16) та ДБН 360-92**[4, 5].
Через нaявнiсть на АЗС знач-них обсяпв бензину рiзних марок, якi належать до легко-займистих рiдин, дизельного палива, якi належать до горючих рщин, АЗС вiднесенi до об'ек^в, що можуть становити вибухо- та пожежонебезпеку не тiльки для персоналу i водiíв з пасажирами, а й для населення прилегло! житлово! забудови. Вщповщно до вимог ДБН 36092** (таблиця 7.9*) нормaтивнi
Рисунок
Кiлькiсть дiючих автомобшьних заправних станцiй по обласних мютах УкраГни та населених пунктах станом
на 2018 piK
пожежш в1дстан1 для АЗС ста-новлять для АЗС мало! потуж-ност1 25 м; для АЗС середньо'1 потужност1 - 40 м, що у 100% випадюв досл1джуваних АЗС були дотримаш [3, 6].
РекомендацГГ
Для зменшення впливу на забруднення довк1лля атмосферного пов1тря в1д функц1о-нування АЗС розроблено та пропонуються до впроваджен-ня так1 саштарно-епщемюло-г1чн1 та арх^ектурно-плану-вальн1 ршення:
□ облаштування резервуар1в для збер1гання р1дкого палива з'еднувальними комун1кац1ями з подвмними ст1нками та апа-ратурою для контролю над можливим вит1канням палива у пом1жст1ночний прост1р;
□ облаштування резервуар1в автоматизованими пристроя-ми для недопущення перели-вання палива та швидко-роз'емними муфтами для герметичного зливання палива ¡з цистерни паливовоза;
□ впровадження системи уловлювання викид1в 1з резервуара п1д час його заповнення рщким паливом шляхом витис-кання його пар1в у звшьнений об'ем автоцистерни-паливо-воза (байпаси);
□ впровадження паливороз-давальних, заправних i газоза-правних колонок спецiальноí конструкций що забезпечують герметичне з'еднання заправ-ного пристрою з горловиною паливного бака або газового балона автомобшя i вакуумне вщсмоктування парiв палива у газовий простр резервуара;
□ вщдалення в'|'зно'[/вшзно'1 групи на територп АЗС на нор-мативну вiдстань вiд житлових та громадських споруд та впровадження заходiв шумоза-хисту (екран, озеленення);
□ дотримання нормативних пожежних вщстаней та забез-печення сучасних протипожеж-нихтехнолопй;
□ впровадження заходiв щодо попередження психогенного впли-ву на мешканцiв прилегло! жит-лово! та громадсько! забудови.
Висновок
На пiдставi комплексних дослiджень питань ппешчно!' безпеки сучасних автозаправ-них станцм доведено достат-нiсть нормативно! саштарно-захисно! зони у 50 м для авто-заправних станцiй мало! та середньо! потужностi за такими критерiями: наявност
сучасного транспортного парку; наявностi сучасного еколого-збережного облад-нання з протипожежними тех-нологiями; дотриманням на зовшшнш межi саштарно-захисно! зони, звернено! до житлово! забудови, концентра-цiй забруднюючих речовин та рiвнiв шкiдливих факторiв, що не перевищують !хнi гiгiенiчнi нормативи, i рiвнем забез-печення саштарно-ппешчних умов працi для працiвникiв та споживачiв; благоустрою та озеленення територп АЗС; оргашзацп в'!зних та вшзних груп на територií АЗС з дотриманням саштарних розривiв; впровадженням заходiв щодо попередження психогенного навантаження на мешканщв прилегло! забудови.
Л1ТЕРАТУРА
1. 1васенко В.М. Вдоскона-лення методiв та засобiв вимн рювання концентрацiй шкщли-вих речовин у викидах автоза-правних станцiй : автореф. дис. ... канд. техн. наук: спец. 05.11.13 - прилади i методи контролю та визначення складу речовин. К., 2016. 21 с.
2. Bogucki J. Najm odszy klient na stacji paliw. Na Stacji Paliw. 2017. № 2 (7). S. 6-9. URL: https: //nastacjipaliw.pl/pl/archiwum.
3. Mohylnyi S.M., Ма^пшк V.M., Chernychenko 1.О., Lytvychen-ko О.М. Risk approach to sani-tary-and-epidemiological assessment of the location of modern filling stations. Довклля та здо-ров'я. 2017. № 2 (82). С. 35-38.
4. Державн саштарш правила планування та забудови насе-лених пункпв: ДСП №173-96. Зб!рник важливих офiцiйних матер '1ал '1в з сантарних i про-тиепiдемiчних питань. 1996.
Т. 5. Ч. 1. С. 8-93.
5. Мютобудування. Планування та забудова мюьких i сшьських поселень: ДБН 36092**. К. : Укрархбудшформ, 2002. 92 с.
6. Могильний С.М. Планувальн ршення об'екпв шфраструктури автомобшьних дор^ (на прикладi автозаправ-них станцм). Актуальнi питання ппени та еколопчноi безпеки Украни (XIII марзеевсью читан-ня) : зб. тез доп. наук.-практ. конф. К., 2017. Вип.17.
С. 46-48.
7. Оцшка ризику для здоров'я населення вщ забруднення атмосферного пов^ря : метод. рек. МР 2.2.12-142-2007. К. : МОЗ Укра'ши, 2007. 28 с.
REFERENCES
1. Ivasenko V.M. Vdoskona-lennia metodiv ta zasobiv vymiriu-vannia konzentratsii shkidlyvykh rechovyn u vykydakh avtoza-pravnykh stantsii : avtoref. dys. ... kand. tekhn. nauk [Improvement of the Methods and Means for the Measurement of the Concentrations of Hazardous Substances in the Emissions of Motor Filling Stations: Thesis Abs. Cand. Techn. Sci.]. Kyiv ; 2016 : 21 p. (in Ukrainian).
2. Bogucki J. Na Stacji Paliw. 2017. № 2 (7). S. 6-9. URL: https://nastacjipaliw.pl/pl/archi-wum.
3. Mohylnyi S.M., Makh-
niuk V.M., Chernychenko I.O. and Lytvychenko O.M. Dovkillia ta zdorovia. 2017 ; 2 (82) : 35-38.
4. Derzhavni sanitarni pravyla planuvannia ta zabudovy nase-lenykh punktiv : DSP №173-96 [State Sanitary Rules for Planning and Building od the Settlements : DSP №173-96]. In : Zbirnyk vazh-lyvykh ofitsiinykh materialiv z san-itarnykh i protyepidemichnykh pytan [Collection of the Important Official Materials on Sanitary and Antiepidemic Issues]. 1996; 5 (1)
: 8-93 (in Ukrainian).
5. Mistobuduvannia. Planuvannia ta zabudova miskykh i silskykh poselen : SBS 360-92**. [Town Planning. Planning and Building of Urban and Rural Settlements : DBN 360-92**]. Kyiv : Ukrarkhbudinform ; 2002 : 92 p. (in Ukrainian).
6. Mohylnyi S.M. Planuvalni rishennia obiektiv infrastruktury avtomobilnykh dorih (na prykladi avtozapravnykh stantsii) [Planning Solutions of the Objects of the Infrastructure of Motor Ways (Example of Motor Filling Stations]. In :
Aktualni pytannia hihiieny ta ekolohichnoi bezpeky Ukrainy (XIII marzieievski chytannia) : zb. tez konf. [Actual Issues of Hygiene and Ecological Safety of Ukraine (The Thirteenth Marzeiev's Reading) : Conf. Abstract Collection]. Kyiv ; 2017 ; 17 : 46-48 (in Ukrainian).
7. Otsinka ryzyku dlia naselen-nia vid zabrudnennia atmosfer-noho povitria : metod. rekomen-datsii MR 2.2.12-142-2007 [Assessment of the Risk for the Health of the Population from Ambient Air Pollution : Method. Recommendations MR 2.2.12142-2007]. Kyiv : Ministry of Health of Ukraine ; 2007 : 28 p. (in Ukrainian).
Hagitiwno go pega^ii 21.04.2018
№ 3 2018 Environment & Health 44
