CC BY
34
удк 658.7(043)
типологізація систем управління розвитком матеріально-технічної
БАЗИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ПІДҐРУНТІ інтегрального оцінювання можливостей її відтворення
ПИЛИПЕНКО Андрій Анатолійович
доктор економічних наук, професор
ЛИТВИНЕНКО Аліна Олександрівна
викладач
В останні роки в економічній літературі з'явилось досить багато досліджень, пов'язаних із розробками за пріоритетними напрямками розвитку науки й практики. досить популярним стало друкувати статті про доречність поширення технологій шостого укладу чи забезпечення управління знанням. не заперечуючи важливості таких досліджень, відзначимо певне зниження уваги наукової думки до проблем управління матеріально-технічною базою підприємств (мтБп), а особливо переробних підприємств третього-п'ятого технологічних укладів. це не є позитивною тенденцією, оскільки саме мтБп утворює підґрунтя для реалізації будь-яких інноваційно-інвестиційних проектів. окремо слід звернути увагу, що існує досить багато робіт, які розглядають особливості формування механізму управління діяльністю підприємства в цілому [4; 5] та доводять потребу орієнтації на виділення бізнес-процесів й підпорядкування логістичній функції [10; 11].
на жаль, в більшості випадків відтворення мтБп зводиться до розгляду плину допоміжних процесів й процесів забезпечення, що нівелює аспект розвитку. якщо ж розглянути дослідження категорії розвитку, то переважна більшість з них зводитьсь або до відбиття змісту й сутності даного процесу [1; 9], або до виділення досить абстрактних контурів стратегічного управління [7], або до формалізованого відбиття закономірностей розвитку [3; 9]. отже, саме відсутність комплексного підходу до розкриття проблеми розвитку мтБп та організації належного управління цим процесом обумовлює актуальність обраного напрямку дослідження.
тут можна стверджувати, що недостатньо розробленими залишаються питання формування концепції управління технічним розвитком, адекватної наявному через влив світової кризи порушенню нормального від-творювального процесу матеріально-технічної бази та вимогам забезпечення конкурентоспроможності товарів галузевої специфіки. не знайшли достатнього висвітлення в науковій літературі теоретичні аспекти та методичні підходи до управління процесами технічного розвитку машинобудівного комплексу україни, відтворювальне значення якого значно зростає. таким чином, саме недосконалий стан розробки проблеми управління розвитком матеріально-технічної бази підприємств за умов ринкової економіки потребує систематизації та узагальнення її теоретико-методичних і прикладних аспектів. при цьому беззаперечним є твердження, що лише постійне здійснення інноваційно-інвестиційних процесів дозволяє підвищити ефективність використання потенціалу підприємства і його матеріально-технічної бази, але разом з тим вимагає створення відповідного механізму управління та системи його регламентування.
метою статті обрано визначення типових підходів до організації управління розвитком матеріально-технічної бази підприємства та розробка напрямків удосконалення
наявних моделей управління розвитком МТБП в напрямку їх адаптації до процесу формування відповідного механізму управління (МУРМТБ). В основу реалізації мети статті пропонується покласти результати відповідного кластерного аналізу [2; 6; 8], оскільки саме його проведення дозволяє виявити типові ситуації в життєдіяльності відокремлених суб'єктів господарювання. Як теоретичне підґрунтя пропонується розгляд МТБП як сукупності засобів (ЗП) й предметів праці (ПП) та використовуваних технологій (ТХ), представлених у вигляді відповідних множин ({МТБП^)} = (ЗП(Ш и {ПП(Ш и {ТХШ, актуальних на момент часу І
відповідно й розвиток мтБп розглядається як сукупність цілеспрямованих (задається множиною цілей {ЦП}) кількісних, якісних та структурних трансформації складу та взаємовідносин елементів МТБП ({МТБП(0} ^ {МТБП^+1)}). Відповідно для додержання параметрів даного переходу й формується МУРМТБ, який авторами розглядається як сукупність інструментів ({ІН}) та важелів ({ВЖ}) реалізації управлінського впливу, для яких сформовано відповідну систему підтримки функціонування механізму (задаються як {ПФ}). Оскільки ж здійснювати керівний вплив має певний суб'єкт (з оглядом на комплексність свого представлення по відношенню до підприємства також може бути заданий через відповідну множину {СУР}), представлення механізму управління розвитком МТБП можна задати за допомогою наступного кортежу: МУРМТБ = < МТБП, ЦП, ВЖ,
ІН, ПФ, СУР >.
Під час формування МУРМТБП слід здійснити певне агрегування підприємств у групи, для кожної з яких будуть притаманні власні особливості управління розвитком МТБП. Теоретико-емпіричним підґрунтям для цього пропонується обрати результати проведення кластерного аналізу національних підприємств машинобудування (для проведення аналізу було сформовано вибірку з 90 підприємств, інформація про діяльність яких присутня в єдиному інформаційному масиві даних про емітентів цінних паперів Державної установи «Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України»). Кластери пропонується обирати за критеріями рівня розвитку потенціалу МТБ та ефективності його використання.
Сумарна вартість активів обраної сукупності підприємств за підсумком 2010 р. становила 70343,992 млн грн, або 5,7% від сумарної вартості активів всіх національних промислових підприємств. Станом на 1 січня 2011 р. сумарні оборотні активи аналізованої сукупності підприємств становили 39546,16 млн грн, що складає 39,7% від сумарних оборотних активів підприємств машинобудування. означений факт поряд із тим, що у виборці представлено підприємства з різних регіонів країни, дозволяє наголосити на репрезентативності вибірки та достовірності отриманих на її базі результатів й рекомендацій.
Авторами було прийнято за основу гіпотезу про доречність структурування підприємств за двома принципово різними базами розподілу. Перший підхід до струк-турування базується на диференціації абсолютного рівня (вартісної оцінки) матеріально-технічної бази підприємств, скоригованого на рівень ефективності та ступінь розкрит-
тя закладеного у МТБП потенціалу. Означена диференціація робиться в статичному зрізі на певну дату. Другий підхід орієнтується на розкриття сутності тих процесів, які привели підприємство до того чи іншого стану розвитку МТБП. для цього кластеризація робиться на базі застосування параметрів, що розкривають та характеризують динаміку розвитку МТБП. Відразу наголосимо, що саме співвіднесення двох означених підходів до кластеризації підприємств дозволить виділити особливості організації управління розвитком МТБП та розробити типологізацію можливих варіантів побудови МУРМТБ.
На початку розглянемо перший підхід до кластеризації обраної вибірки підприємств. При цьому, для проведення кластеризації до відповідного переліку показників (формалізується через множину {X}) включимо як абсолютні (надаватимуть характеристику вартісному виміру МТБП), так і відносні (розкриватимуть виконання умови забезпечення співвідношення у часі рівня розвитку потенціалу (ПТ) МТБП, а саме: ПТ^+1) > ПЩ та ПТ^ max) показники. При цьому передбачається розподілити означені показники на групи, які відповідатимуть обраному структуру-ванню МТБП. Відповідний розподіл показників наведено у табл. 1.
Тут звернемо увагу, що окрім безпосередньо складових МТБП до переліку показників додатково введено дві групи, які характеризують підсистему персоналу підприємства (оскільки саме за через персонал відбувається вплив на предмети праці відповідними засобами й технологіями) та фінансового стану (оскільки реалізація функції матеріально-технічного забезпечення вимагає певних коштів, а розвиток МТБП спричиняє відволікання коштів з процесів фінансування. Відповідно до складу груп показників з табл. 1 окрім множин {ХЗП}, {ХПП} та {ХТХ} додано групи показників {ХПР} й {ХФН}). Для проведення розрахунків з кластеризації підприємств за поданими у табл. 1 показниками використано пакет прикладних програм STATISTICA (версія 7.0) та метод ^-середніх (k-means clastering).
Враховуючи обраний підхід до структурування МТБП можна стверджувати, що для різних на розмірами МТБП підприємств потрібна різна організація управління розвитком МТБП. Відповідно, перший етап кластеризації підприємств проведено на підставі виділених у табл. 1 показників, які характеризують абсолютних розмір МТБП. В результаті розподілу за абсолютним розміром МТБП (станом на кінець 2010 р.), як видно з рис. 1, сформовано 4 кластери з досить чітко виділеними розбіжностями (до першого кластера увійшло 4 підприємства, до другого - 13, до третього - 20, а до четвертого - 53 підприємства). Достовірність отриманих результатів підтверджують значні евклідові відстані між кластерами та подібність внутрикластерних характеристик.
З точки зору інтерпретації означеної на рис. 1 інформації звернемося до поданої на рис. 2 діаграми, яка показує розподіл засобів праці ({ЗП}) та предметів праці ({ПП}) у вартісному вимірі між учасниками виділених кластерів на 2010 рік. З нього видно, що хоча до першого кластера
Таблиця 1
Перелік відібраних для проведення кластерного аналізу показників
Група показників Склад групи показників
Абсолютні Відносні
Характеризують засоби праці ХО3зп - вартість основних засобів, тис. грн Х% - коефіцієнт годності основних засобів (зворотних до коефіцієнту зносу) ХФВЗП - фондовіддача, грн/грн ХЧВАЗГ1- частка витрат на амортизацію в собівартості виробленої продукції
Характеризують предмети праці {V ХЗППП - балансова вартість запасів, тис. грн ХЗЗПП - забезпеченість власними засобами ХОвпп-оборотність запасів ХІОпп - коефіцієнт інтенсивності обігу коштів
Характеризують технологічну складову Xx} ХМВТХ - розмір матеріальних витрат ХМВТХ- собівартість реалізації, тис. грн ХЧВМТХ - частка матеріальних витрат в собівартості виробленої продукції ХВПМТХ - вихід продукції з 1 грн матеріальних витрат, грн ХВптх - реалізованої продукції з 1 грн загальних витрат
Характеризують підсистему персоналу {V Х%р - чисельність персоналу, осіб Хпппр - продуктивність праці, тис. грн ХШПР - частка оплати праці з нарахуваннями у собівартості
Характеризують підсистему фінансів ад - ХАВТФН - коефіцієнт автономії ХШФН - поточна ліквідність ХШФН - абсолютна ліквідність
Рис. 1. Результати кластеризації підприємств за вартісним виміром розміру їх матеріально-технічної бази
(абсолютні показники)
входить лише 4 підприємства, сумарна вартість окремих елементів МТБП становить близько 25% від вибірки.
отже, розподіл між означеними кластерами можна охарактеризувати як кластер підприємств з «високим - середнім - низьким - мінімальним» розміром матеріально-технічної бази. Підтвердженням такого положення є представлена у табл. 2 динаміки зміни середніх за кластером вартісних показників обсягу мтБ вхідних до кластерів підприємств. як можна побачити з табл. 2, значних змін в особливостях діяльності підприємств означених кластерів не відбулося (підтверджується незначними значеннями індексів темпів росту за взяті попарно роки; більш високі
значення індексів відношення 2010 р. до 2006 р. пояснюються переважно проявом кризисних тенденції, пік яких прийшовся на 2008 рік).
Зрозуміло, що з точки зору організації матеріально-технічного забезпечення чи з формування МУРМТБ недостатньо орієнтуватися лише на абсолютний вимір вартості МТБП. За для цього до табл. 1 було введено низку відносних показників, які характеризують ефективність розкриття закладеного у МТБП потенціалу. Відповідно авторами було проведено кластеризацію обраної сукупності підприємств виходячи з таких показників ефективності, як: фондовіддача (ХФВЗП), оборотність запасів (ХОвпп), інтенсивність обі-
кластер 4
а) Структурування за залишковою вартістю основних засобів
б) Структурування за сумою матеріальних витрат всіх учасників кластера
Рис. 2. Структура сумарного розподілу вартості складових матеріально-технічної бази підприємств між учасниками
кластерів у 2010 році
гу коштів (ХІОпп), матеріаловіддача (Х™ТХ), вихід продукції з 1 грн витрат (ХВПТХ), продуктивність праці (Хпппр) та поточна ліквідність (ХШФН). Тобто для проведення кластеризації було серед усіх визначених у табл. 1 показників відібрано всі ті з них, що у своєму розрахунку містять зв'язок з отриманням доходу від використання МТБП. Результати кластеризації подано на рис. 3. (до складу першого кластера увійшло 29 підприємств; другого - 22; третього - 39).
Як видно з рис. 3, виділення представлених кластерів відбулося за ознакою зменшення ефективності використання наявної у підприємств матеріально-технічної бази. В контексті надання подальшої докладної характеристики отриманих кластерів наголосимо на доречності формування поданої на рис. 4 матриці «розмір МТБП - ефективність розкриття потенціалу МТБП» (на рис. 4 здійснено певне агрегування розподілу підприємств між кластерами по відношенню до означеного на рис. 1 їх розподілу за групами з «високим - середнім - низьким - мінімальним» рівнем МТБП). Саме застосування такої матриці дозволить виробити типові стратегічні рішення, інтегровані до формованого механізму МУРМТБ.
З точки зору підтвердження співвіднесення виділених на рис. 3 кластерів з якісними ознаками «висока - середня -низька» ефективність наведемо у табл. 3 медіани значень відібраних для кластеризації показників, що розраховані для сукупності вхідних до кожного кластера підприємств. На думку авторів, подане у табл. 3 усереднення значень показників в розрізі кластерів повністю підтверджує виділення поданих на рис. 4 якісних ознак (єдиним виключенням тут є високий вихід продукції з 1 грн витрат на реалізацію, проте на рівень цього показника значною мірою впливає не тільки ефективність роботи підприємства з його МТБ, а й якість розробленої маркетингової стратегії).
Наведений на рис. 4 розподіл аналізованої сукупності підприємств на площині «розмір (вартісний вимір) МТБП -ефективність використання МТБП» (формалізується через утворення матриці ||ВВМТБ х ЕФМТБ\\) дозволяє як визначити
наявні у представника певного сегменту матриці конкурентні переваги (в контексті прийнятого у статті ресурсного підходу до стратегічного управління), так і висунути вимоги до забезпечення реалізації наявних у підприємства компетентностей.
Перш за все визначимо особливості господарювання та імперативи організації управління розвитком МТБ для підприємств з високоефективного сегменту, які мають значний за вартістю обсяг засобів ({ЗП}) та предметів ({ПП}) праці. Як видно з рис. 4, до таких підприємств відноситься досить незначна їх кількість (що цілком природно та економічно обґрунтовано) з сегменту АХ. Це такі публічні акціонерні товариства як: «Дніпровагонмаш», «Крюковський вагонобудівний завод», «кременчуцький сталелитейний завод», «Машзавод» та ХК «Луганськтепловоз». їх особливістю є високий відсоток основних засобів виробничого призначення, що й обумовлює найбільш високу фондовіддачу за даною групою (див. табл. 3). Підприємства сегменту АХ досить активно оновлюють власні засоби виробництва.
Зрозуміло, для оцінки доречності та встановлення напрямків розвитку МТБП недостатньо розрахунку лише обсягів наявних у підприємств засобів праці. В даному контексті досить цікаво відстежити динаміку та дослідити структурування витрат операційної діяльності (це потрібно для визначення ролі МУРМТБ в управлінні розвитком підприємства в цілому). Як видно з рис. 5, обрані підприємства, як і підприємства машинобудування в цілому, залишаються досить ресурсо-, матеріало- та енергоємними, що знову ж таки підтверджує тезу про доречність формування МУРМТБ в розрізі системи стратегічного менеджменту підприємства, орієнтованої на ресурсно-компетентністну парадигму.
Як видно з рис. 6, частка оплати праці з нарахуваннями у собівартості (ХЧВППР) для підприємств сегментів АУ та ВУ матриці ||ВВМТБ х ЕФмтб\і становила 20,5%, коли частка матеріальних витрат (ХЧВПТХ) досягла 59,3%. Подібна структура витрат властива й сегменту СУ матриці ||ВВМТБ х ЕФмтбі\.
Проблеми економіки N° 1, 2012
Динаміка зміни середніх за кластером показників
Показник Клас Абсолютне значення Темпи зростання Відхилення 10 від 06 р.
2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010 р. 07 до 06 роки 08 до 07 роки 09 до 08 роки 10до09роки 10 до Оброки
Середня чисельність працівників, осіб 1 12455 12298 11839 11653 11826 0,99 0,96 0,98 1,01 0,95 -629
2 4181 4196 4211 4226 4242 1,00 1,00 1,00 1,00 1,01 61
3 2340 2356 2372 2388 2405 1,01 1,01 1,01 1,01 1,03 65
4 770 745 727 696 673 0,97 0,97 0,96 0,97 0,87 -97
Середня залишкова вартість основних засобів, тис. грн 1 363179 395557 639424 640059 882166 1,09 1,62 1,00 1,38 2,43 518986
2 195491 238395 462834 452882 495699 1,22 1,94 0,98 1,09 2,54 300208
3 97528 154341 104850 107855 128060 1,58 0,68 1,03 1,19 1,31 30531
4 21352 28174 25936 25443 27367 1,32 0,92 0,98 1,08 1,28 6015
Середня вартісь виробничих запасів, тис. грн 1 152067 184626 284880 310739 428045 1,21 1,54 1,09 1,38 2,81 275978
2 60090 83290 117390 79997 102228 1,39 1,41 0,68 1,28 1,70 42137
3 28799 32689 28937 28581 29715 1,14 0,89 0,99 1,04 1,03 916
4 6712 8472 8251 7930 8728 1,26 0,97 0,96 1,10 1,30 2016
Середня вартість обігових активів, тис. грн 1 738772 926959 1883168 2244274 3110196 1,25 2,03 1,19 1,39 4,21 2371424
2 419080 575822 1070716 1130284 1234656 1,37 1,86 1,06 1,09 2,95 815575
3 248121 379099 185897 253001 282242 1,53 0,49 1,36 1,12 1,14 34121
4 44090 59507 80940 86296 102076 1,35 1,36 1,07 1,18 2,32 57986
Середня вартість активів в цілому 1 1251877 1520405 3060180 3430743 4791993 1,21 2,01 1,12 1,40 3,83 3540116
2 771288 1093596 2317496 2319501 2476061 1,42 2,12 1,00 1,07 3,21 1704772
3 457573 650146 390847 401047 484625 1,42 0,60 1,03 1,21 1,06 27052
4 87462 103733 143647 152085 175372 1,19 1,38 1,06 1,15 2,01 87910
Середня собівартість реалізованої продукції, тис. грн. 1 683538 956748 1654031 1838388 2552078 1,40 1,73 1,11 1,39 3,73 1868540
2 964020 672493 1706773 795746 1370395 0,70 2,54 0,47 1,72 1,42 406375
3 398282 430443 450566 220126 344798 1,08 1,05 0,49 1,57 0,87 -53484
4 66614 80952 53438 38958 56998 1,22 0,66 0,73 1,46 0,86 -9616
Середні матеріальні витрати 1 514422 783611 1387471 1267357 2067045 1,52 1,77 0,91 1,63 4,02 1552623
2 308121 525491 1207481 544479 868843 1,71 2,30 0,45 1,60 2,82 560722
3 192454 335212 188024 120628 167981 1,74 0,56 0,64 1,39 0,87 -24473
4 31678 38137 32984 17157 27303 1,20 0,86 0,52 1,59 0,86 -4375
Економіка та управління підприємствами
Variables
-о- Cluster 1 -'а-'Cluster 2 Cluster 3
Рис. 3. Результати кластеризації підприємств за ефективністю розкриття потенціалу їх матеріально-технічної бази
(відносні показники)
Висока (X) 5 підприємств 6 підприємств 11 підприємств
Ефективність розкрито потенціалу МТБП Середня ^) 10 підприємств 8 підприємств 21 підприємство
Низька 0 2 підприємства 5 підприємств 22 підприємства
Високий(А) Середній (В) Низький (С)
Вартісний вимір матеріально-технічної бази
Рис. 4. Співвіднесення вартісного виміру та ефективності розкриття потенціалу матеріально-технічної бази
за обраною сукупністю підприємств
Таблиця 3
Агрегування значень показників ефективності за дослідженою сукупністю підприємств станом на 2010 рік
Кластер фондовіддача оборотність запасів інтенсивність обігу коштів матеріало- віддача вихід продукції з 1 грн витрат продуктивність праці поточна ліквідність
ХФВ Х ЗП vOB Х ПП уЮ У ПП уВПМ Х ТХ ХВП Х ТХ ХПП Х ПР ХПТЛ Л ФН
Медіана значень показників за групою підприємств
1 0,82 0,39 0,19 1,64 0,96 53,70 1,43
2 10,27 3,98 1,94 1,77 0,87 142,24 0,97
3 3,02 1,20 0,83 1,82 0,76 117,80 1,61
Середнє значення показників за групою підприємств
1 3,8 0,6 0,2 2,1 1,0 52,8 2,7
2 22,6 3,7 2,3 5,1 0,9 157,0 1,2
3 3,9 1,5 0,9 2,8 0,7 128,3 3,4
Інші операційні витрати; 3814797
Амортизація;
764751
Відрахування на соціальні заходи; 1285407
Витрати на оплату праці; 3401681
Матеріальні
витрати;
13515113
Інші операційні витрати; Амортизація; 133555,6 50125,2
Відрахування на соціальні заходи;
109606,4
Витрати на оплату праці; 293576,4
Матеріальні
витрати;
732620,4
а) В цілому за підприємствами сегментів б) Узагальнено за підприємствами сегменту
ЛУ та ВУ матриці \\ВВМТБ х ЕФМТБ\\ СУ матриці \\ВВМТБ х ЕФМТБ\\
Рис. 5. Узагальнення структури витрат підприємств у 2010 р.
В узагальненому вигляді за підприємствами даного сегменту означені показники мали значення - 30,5% та -55,5%.
Приймаючи доречність підпорядкування розвитку МТБП інноваційному напрямку, автори наголошують на потребі врахувати те, що для більшості підприємств машинобудування, діяльність яких досліджувалася, майже не можливим здається визначення чітких стратегічних засад здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. Для підтвердження цієї гіпотези нами було дещо змінено підхід до формування показників для проведення кластерного аналізу. За гіпотезою авторів, підприємства при формуванні МТБП прагнуть досягти відповідності між наявними ресурсами та зонами компетентності підприємства (між отримуваними результатами від трансформації {ПП} через застосування {ЗП} й {ГХ} та конкурентними перевагами підприємства). Саме означена відповідність може трактуватися як точка рівноваги. Підтримка даної відповідності без значних якісних перетворень у складі компетенцій та елементах МТБП - як процес функціонування (а у разі проведення кількісних трансформацій - як шлях еволюційного розвитку).
Зрозуміло, що будь-який розвиток передбачає наближення та віддалення від стану рівноваги. Підприємства, в свою чергу, не можуть постійно знаходиться в стані рівноваги, адже вони по-різному реагують на зміну умов госпо-дарювання (особливо на прояв таких факторів-загроз, які оказували вплив під час світової фінансово-економічної кризи). При цьому різні суб'єкти господарювання по-різному будуть реагувати на зміни умов життєдіяльності з оглядом на різну їх адаптаційну спроможність. Отже, для оцінки спроможності підприємств підтримувати рівноважне становище нами пропонується провести їх розподіл (здійснити кластеризацію підприємств) за рівнем
варіації окремих показників, що характеризують рівень розвитку МТБП. Відповідно, на основі означених у табл. 1 показників, нами було сформовано перелік показників, які відображають варіацію істотних складових МТБП та параметрів діяльності підприємства. Так, до складу таких показників віднесено рівень варіативності: доходу від реалізації (удР), рівня собівартості (псв), засобів праці (пзп), запасів у складі предметів праці (ппп), предметів праці в частині незавершеного виробництва (пнв), матеріальних витрат (уш), валюти балансу (пдР) та власного капіталу (пвк).
З оглядом на отриманий розподіл підприємств за ефективністю використання потенціалу МТБП на три (див. рис. 3) та чотири кластери аналогічний підхід використаємо й для кластеризації за варіативністю рівня складових МТБП. Відповідні результати розрахунків подано на рис. 6. З нього видна чітка розбіжність (паралельність поданих на рис. 6 ліній, що відображають розподіл показни-ків між кластерами) між стабільністю та варіабельністю діяльності підприємств. Особливо така розбіжність проглядається у частині Б рис. 6.
Звернемо увагу на подібність розподілу підприємств (виділений додатковий кластер лише виділяє підприємства з високою варіативністю оплати праці при середній варіативності решти відібраних для проведення аналізу показників). Дійсно, в кількісному представленні для варіанту А з рис. 6 підприємства розподілились між кластерами у такій спосіб - 13, 15, 28 та 34 підприємства для кластерів з першого по четвертий відповідно. Для другого варіанту з частини Б рис. 6 виділено відповідно 40 підприємств у першому кластері, 27 - у другому та 23 у середньому. Отже, мінімальна варіативність показників властива 34 підприємствам для першого варіанту формування кластерів та 40 -для другого варіанту. Для кластерів із середньою варіативністю характеристик такий розподіл становить відповідно
2,0
1,5
1,0
0,5
0,0
-0,5
-1,0
-1,5
у V V 5 \
/С / / / 1 У\ \ \ \ \ Л / / / j.... 1\ \Ч \ \
І І г к/ Ч / х \ \ \ \ \ Ч, —-д- х \ \ v А ,-V
ф- 1 / \ ёк- -уЗ \ £ \ \ J V і "ї і < \< /ь >
ф ф < \ \ \ \ V А / / У / /
УДР VCB V3n vnn VHB VMB УВБ VBK Variables
-о- Cluster 1-а-- Cluster 3 -a-'Cfuster 2 -o- Cluster4
а) Результат кластеризації з виділенням чотрирьох кластерів
Variables
-о- Cluster 1 -л - Cluster 3 -□-'■Cluster 2-0- Cluster 4
б) Результат кластеризації з виділенням трьох кластерів
Рис. 6. Результати кластеризації підприємств за варіативністю показників
28 та 23 підприємства. Відповідна максимальна варіативність показників 27 суб'єктів господарювання другого варіанту кластеризації розподілиласть між 13 підприємствами першого кластера та 15 підприємствами другого кластера частини А рис. 6.
Тут слід звернути увагу, що з точки зору практичного застосування отриманих результатів для обґрунтування особливостей утворення МУРМТБ варіант виділення чотирьох кластерів дає більш точний розподіл, а варіант з трьома кластерами спрошує інтерпретацію отриманих результатів. Висока варіативність показників може бути
властива як підприємствам, що досить сильно відчули плин кризових явищ, чи самі призвели себе у пастку впливу несприятливих умов завдяки, наприклад, прорахунків у стратегічному менеджменті, так і підприємства, які реалізували заходи зі стратегічного розвитку (у тому числі й з розвитку МТБП). Зрозуміло, що розглядаючи варіативність показників обов'язково слід робити коригування на рівень ефективності розкриття потенціалу МТБП (тим паче, що простий розподіл підприємств між кластерами на дає жодної допомоги для формування настанов для МУРМТБ). Агреговане представлення даного співвіднесення подано на рис. 7.
Ефективність розкрито потенціалу МТБП Висока(X) 7 підприємств 6 підприємств 9 підприємств
Середня (Y) 9 підприємств 10 підприємств 20 підприємств
Низька (Z) 11 підприємств 7 підприємств 11 підприємств
Висока (K) Середня (L) Низька (M)
Варіативність показників розміру МТБП
Рис. 7. Позиціонування аналізованих підприємств на площині «ефективність - варіативність»
розкриття потенціалу МТБП
Аналізуючи поданий на рис. 7 розподіл підприємств, можна стверджувати, що більшість підприємств веде діяльність без значних трансформацій та з середньою ефективністю розкриття потенціалу (висновок базується на наявності 2 підприємств у сегменті МУ, поданої на рис. 7 матриці). Для лідерів же ринку навпаки, властива висока
варіативність, яка дозволяє більш ефективно сприймати інновації та здійснювати трансформаційні процеси, що властиві будь-яким процесам розвитку, у тому числі й розвитку МТБП. Далі наголосимо, що співвіднесення лише означених показників варіативності й ефективності недостатньо для вироблення всіх можливих варіантів стра-
тегічних рішень щодо розвитку МТБП та функціонування МУРМТБ. Потрібно враховувати ще й абсолютний вимір (вартісний вимір) МТБП. Це потрібно з оглядом на те, що наявність значних запасів ресурсів утворює певний страховий резерв (може визначатися як «запас міцності»), який дає можливість спричиняти втрату ефективності викорис-
Аналізуючи параметри розподілу з рис. 8, можна наголосити, що в більшості випадків зростання розміру МТБП зменшує варіативність показників діяльності підприємства (25 підприємств у секторі МС поданої на рис. 8 матриці). З одного боку, таке становище можна охарактеризувати як позитивне, оскільки значний розмір МТБ дозволяє протистояти викликам середовища функціонування. З іншого боку - саме значний розмір МТБ не дозволяє підприємству здійснювати інноваційні перетворення, тим самим приво-дячи його у стан пастки активної інертності (відводячи тим самим від точки перетину 5-кривих).
Таким чином, проведення в статті кластерного аналізу довело розгляд як головного цільового орієнтиру для МУРМТБП нарощування потенціалу наявних засобів та предметів праці на підприємстві. Кластеризація 90 машинобудівних підприємства дозволила виділити різні сценарії розвитку підприємств за рахунок комбінування ознак кластеризації: вартісний вимір розміру МТБП, ефективність розкриття потенціалу МТБП та варіативність показників діяльності підприємства. Для введення останньої ознаки розраховано коефіцієнт варіації за основними показниками, що характеризують МТБП (значення варіації показників непрямо свідчить про відношення підприємств до проведення трансформацій під час розвитку). Разом з тим, потребує проведення подальших досліджень вироблення системи типових стратегічних рішень, які відповідатимуть означеним в статті матрицям групування підприємства та пропонованими ознаками кластеризації.
тання МТБП без остраху неможливості відтворення минулого режиму роботи. З оглядом на це на рис. 8 наведено розподіл аналізованої сукупності підприємств (в агре-гованому вигляді та конкретно за окремими суб'єктами) в координатах «варіативність параметрів - вартісний вимір МТБП».
Література
1. Афанасьєв Н. В., Рогожин В. Д., Рудыка В. И. Управление развитием предприятия: Монография. - Х.: ИД «ИНЖЭК, 2003. - 184 с.
2. Боровиков В. П. Популярное введение в программу Stat¡st¡ca. -М.: Дело, 2004. - 242 с.
3. Бутник О. М. Економіко-математичне моделювання динамічних закономірностей розвитку систем: Монографія. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2003. - 224 с.
4. Вагина Е. Ю., Покидченко М. Г. Хозяйственный механизм: проблемы прошлого и настоящего. - М.: Знание, 1990. - 64 с.
5. Кульман А. Экономические механизмы: Пер. с фр./ Общ. ред. Н. И. Хрусталевой. - М.: Прогресс, 1993. - 192 с.
6. Мандель И. Д. Кластерный анализ. - М.: Финансы и статистика. 1988. - 176 с.
7. Мельник М. Г. Основи стійкого розвитку. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2005. - 654 с.
8. Писарева О. М. Методы социально-экономического прогнозирования. - М.: НФПК, 2003. - 368 с.
9. Раєвнєва О. В. Управління розвитком підприємства: методологія, механізми, моделі: Монографія. - Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006. -496 с.
10. Репин В. В. Бизнес-процессы компании: построение, анализ, регламентация. - М.: РИА «Стандарты и качество», 2007. - 240 с.
11. Фролова Л. В. Механізми логістичного управління торговельним підприємством: Монографія. - Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. -322 с.
Вартісний вимір матеріально-технічної бази Високий(А) 6 підприємств 4 підприємства 7 підприємств
Середній (В) 6 підприємств 5 підприємств 8 підприємств
Низький (С) 15 підприємств 14 підприємств 25 підприємств
Висока (К) Середня (1) Низька (М)
Варіативність показників розміру МТБП
Рис. 8. Позиціонування аналізованих підприємств на площині «вартісний вимір - варіативність» розкриття потенціалу МТБП
