The structural components of social mobility of future primary school teachers Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

PEDAGOGICAL SCIENCES

СТРУКТУРН1 КОМПОНЕНТИ СОЦ1АЛЬНО1 МОБ1ЛЬНОСТ1 МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В

ПОЧАТКОВО1 ШКОЛИ

Галюка О.С.

Львiвський нацiональний утверситет iMeHi 1вана Франка, астрант кафедри початково! та дошт-

льно'1 освти

THE STRUCTURAL COMPONENTS OF SOCIAL MOBILITY OF FUTURE PRIMARY SCHOOL

TEACHERS

Haliuka O.

Ivan Franko National University of Lviv, Postgraduate Student of the Department of Primary and Preschool Education

Анотащя

У статт розглянуто змют поняття "сощальна мобшьшсть учителя початково! школи". Проведено ана-л1з теоретичних праць укра!нських та заруб1жних фахiвцiв, який свiдчить, що у контекстi дослвдження структури сощально! мобiльностi не юнуе однозначного тлумачення змiсту !! складових. Окремо визна-чено структуру та охарактеризовано змют компонентiв сощально! моб№носп майбутнiх учителiв початково! школи, зокрема, мотивацшно-цшьового, адаптацiйного, соцiально-ситуацiйного, рефлексивно-д!я-льшсного.

Abstract

The modern primary school teacher is a socially mobile educator who can successfully fulfill and expand the range of social roles, acquire the necessary competencies of professional training. It is therefore important to identify and analyze the basic structural components of social mobility in order to create effective conditions for the formation of this ability in future primary school teachers.

The article presents the author's interpretation meaning of the content of "primary school teachers social mobility", which is defined as the ability to quickly adapt and develop a personality, which "pushes" to create new forms and methods of opotential's realization, serves as a necessary characteristic of the educator in the modern world.

Ukrainian and foreign experts scientific researches shows that in the studies context of the social mobility structure there is no unambiguous interpretation of the content of its components, the structure of the future primary school teachers social mobility has not been formed or defined yet.

Based on the theoretical analysis of the components of professional and social mobility of pedagogical specialists, the structure and content of the components of social mobility of future primary school teachers have been determined.

Thus, the process of social mobility's formation of primary school teachers, according to the author, can be centered around the following structure: motivational purpose (formation of reflexive skills of pedagogical orientation, interest in the profession of primary school teacher); adaptation (flexibility and depth of quick and organic adaptation to new needs and conditions of professional activity in a changing educational environment); socio-situational (communicative teacher, the ability to respond adequately to changes in the environment, depending on the conditions to occupy a certain social status, socio-professional role in the team or society) and reflexive-activity (analysis of pedagogical results, the availability of competencies necessary for rapid response schools for changes in education) components.

Ключов1 слова: компоненти сощально! моб№ностц мобшьшсть; професшна пвдготовка; сощальна моб№нють; структура сощально! моб№ностц учитель початково! школи.

Keywords: mobility; social mobility; social mobility components; structure of social mobility; primary school teacher; professional training.

Постановка проблеми. Змши, що вадбува-ються в економiчному та сощальному житт дер-жави, штеграцшш процеси руху Укра!ни в напря-мку единого освггнього простору створюють умови для максимально! актуалiзацii сощально! мобшьно-ст педагопчних фахiвцiв, зокрема вчителiв початково! школи, як здатносп особистосп сприймати та адаптуватися до мшливосп реформ.

Сощальна мобтшсть передбачае змшу i самого педагога у взаемодп з рiзним контингентом не

пльки учшв, а й батьшв, колективу школи, громад-ськосп. Моб№ний вчитель початково! школи зможе устшно виконувати й розширювати спектр сощальних ролей, набувати необхадних компетент-ностей фахово! шдготовки. Важливо проаналiзу-вати i вивчити основш структурш компоненти сощально! мобшьносп задля створення ефективних умов формування ще! здатносп у майбутшх вчите-лiв початково! школи.

Анаш останшх дослщжень i публiкацiй. Теоретичный аналiз науково! лiтератури показав, що вивченню педагопчних аспектiв професшно1 шдго-товки майбутшх фахiвцiв, орiентованоl на форму-вання сощально1 мобiльностi, присвячено низку до-слвджень, зокрема проблемi виокремлення компонента сощально1 та професшно1 мобшьносп фахiвцiв педагогiчного напряму. Проте, дос не сформовано та не визначено структуру сощально1 мобiльностi майбутнiх учителiв початково1 школи.

Науковцям, зокрема Безпалько О., Бойко Г., Горбачовiй I., Каплшш С., Козловiй О., Олшник К., Прiмi Р., Фамiлярськiй Л. вдалось структурувати й видiлити основш компоненти формування профе-сшно1 та сощально1 мобiльностi майбутнiх пращв-нишв сощально1 та педагопчно1 сфери.

Мета стати - на основi теоретичного аналiзу наукових психолого-педагогiчних джерел визна-чити структуру сощально1 мобiльностi майбутшх учителiв початково1 школи.

Виклад основного матерiалу. Все бiльш актуальною стае цшеспрямована подготовка майбут-нього вчителя початково1 школи до професшно1 дь яльностi в умовах сучасного, стрiмкого, мiнливого свiту шляхом формування сощально1 мобiльностi як особливо1 особистюно1 якостi педагога.

Соцiальна мобiльнiсть, за Кшченко О., - це «ознака рухливостi педагога, здатностi до швидко1 адаптацп, тобто адаптацiйна активнiсть, спромож-нiсть при цьому знаходити потрiбнi форми дiяльно-стi - адаптацшна мобiльнiсть: змiни статусу, категорий пiдготовленiсть до продуктивного саморозви-тку, готовнiсть та здатнiсть учителя до набуття нових професiйних знань, умшь, навичок; умiння швидко орiентуватися у ситуаци, самоактуалiзува-тися, саморегулюватися, самооргашзовуватися, са-моконтролюватися» [3, 22].

На нашу думку, сощальна мобiльнiсть вчителя початково1 школи - здатнiсть швидко1 адаптаци та розвитку особистостi, що «шдштовхуе» до ство-рення яшсно нових форм та методiв реалiзацil поте-нцiалу, слугуе необхвдно актуальною характеристикою педагога сучасного свиу.

Олшник К. видме мотивацiйно-особистiсний (усввдомлення необхiдностi володiння професш-ною мобшьшстю як iнтегративною як1стю фахiвця, провщний мотив до опанування майбутньою про-фесiею), iнформацiйно-комунiкацiйний (сформова-нiсть теоретичних i практичних фахових базових знань та спещальних знань iз проблеми професш-но! мобiльностi) та д1яльшсний (сукупнiсть основ-них умiнь, що характеризують професшну мобiль-нiсть: оргашзаторсьш, комунiкативнi, дидактичнi, проектувальнi) компоненти професшно1 мобiльно-стi майбутнього соцiального педагога [5, 274-275].

Науковi розвiдки Безпалько О. вказують на суттеву залежшсть компонентiв професiйноl мобi-льностi вщ базових компетентностей фахово1 пiдго-товки. Авторка виокремлюе особистiсну (гнучкiсть розуму, комунiкабельнiсть, емоцiйна стабiльнiсть), iнструментальну (сощальна актившсть, професiйна iнiцiативнiсть, готовнiсть до ризику, прагнення до саморозвитку) та дiяльнiсну (приймати рiшення в

нестандартних ситуацiях, самостiйно вирiшувати професiйнi проблеми, адекватно ощнювати сво1 професiйнi здобутки) складову формування профе-сiйноl моб№носп соцiального педагога [1, 6].

Манаева Н., досл1джуючи мобiльнiсть фахiвця, видме та характеризуе когнiтивний, операцiйний, цшшсний компоненти. Когнiтивний компонент яв-ляе собою систему знань, необхщних для вирь шення навчальних та професшних завдань засо-бами наукового тзнання, творчо1 самореалiзацil та основу адаптацшного потенцiалу особистостi (зда-тнiсть пристосовуватися до нових умов, нових ш-формацшних i програмних середовищ). Операцш-ний компонент - сукупнiсть прийомiв, способiв i методiв дiяльностi, що слугуе шструментом прак-тично1 д1яльносп й дозволяе в оптимальнiй формi передавати або отримувати знання. Проявом цього компоненту е вiдповiднi вмiння роботи з шформа-цiею, комунiкативнi i дослiдницькi навички, що ви-значають рiвень практичних застосування, вклю-чення в новi види дiяльностi. Цшшсний компонент передбачае певний рiвень мотивацшних спонукань, який впливае на вибiр цiннiсних орiентацiй в новому освггньому середовищi, предметнi потреби, жиш^ плани, що характеризуе усвiдомлену необ-хiднiсть отримання ново1 iнформацil (знань) для по-дальшого використання в навчальнш i / або профе-сiйнiй дiяльностi [6, 69].

Дослвдниця Бойко Г. видiляе так1 структурш компоненти соцiальноl мобiльностi вихователiв за-кладiв дошк1льно1 освiти: мотивацiйний, когштив-ний, комунiкативний, соцiально-професiйний. Ко-жний з них, на думку Бойко Г., характеризуеться ввдповщним критерiем (репродуктивно-мотивацш-ний, пiзнавальний, комунiкативно-рольовий, про-фесшно^яльшсний), показниками, як1 забезпечу-ють виявлення рiвнiв 1хньох сформованостi (висо-кий, достатнiй, початковий) [2, 4].

Козлова О. вважае, що ефективними компонентами процесу формування професiйноl мобiльно-сл педагога е: установка на професшно-педагоп-чне вдосконалення (мотивацiйно-цiннiсний компонент); штелектуальна та творча активнiсть (креативний компонент); вмшня проектувати вла-сну професiйно-педагогiчну дiяльнiсть та передба-чити И наслвдки (дiяльнiсний компонент); здатшсть до осмислення власних професiйних i особистiсних можливостей (рефлексивний компонент) [4, 69].

Фашлярська Л. пiд структурою шформацшно-комунiкацiйноl мобiльностi педагога розумiе «стiйкi зв'язки визначено1 сукупностi компоненпв, як1 взаемообумовленi та взаемозалежнi». Зазна-чимо, що структурнi складовi шформацшно-кому-нiкацiйноl мобiльностi досл1дниця видiляе з пог-ляду на професiйну дiяльнiсть педагога [7, 89]. Фа-мiлярська Л. визначае так1 компоненти шформацшно-комушкацшно1 мобiльностi педагога:

- когнiтивно-особистiсний компонент (тео-ретичнi знань педагога про себе як особиспсть, професiонала, усввдомлення педагогом себе в яко-сп приналежностi до певно1 системи професшно1 дiяльностi на основi взаеморозумiння, групово1

емоцшно! вдентифшацп для ефективно! оргашзащ! педагопчно! комушкацп в освiтньому середовищГ);

- соцiально-дiяльнiсний компонент (комуш-кабельшсть педагога, його комунiкацiйну взаемо-дш в процесi сшльно! дiяльностi суб'екпв освоения навчального матерiалу, використання засобiв комушкащ! в освiтньому середовищ^ що передба-чае адаптивнiсть особистосп);

- оцiнно-рефлексивний компонент (самоста-влення та самоаналiз професшно! дiяльностi, що зу-мовлюе змiни в особиспсному та професiйному ро-звитку, розумшня оцiнок iншими, потребу самороз-витку в результатi усвiдомлення та критичного аналiзу власно! дiяльностi) [7, 89-90].

Залежно вiд аспектiв сфери функцюнування i акцентiв на окремi особливосп особистiсного роз-витку, процес формування сощально! мобiльностi вчителя початково! школи, на нашу думку, може бути зосереджений навколо тако! структури:

- мотивацтно-цшьовий компонент (формування рефлексивних умшь педагогiчно! спрямова-ностi, штересу до професi! вчителя початково! школи, орiентацiя на задоволення головних цшей педагогiчнiй дiяльностi);

- адаптацтний компонент (гнучшсть та глибина швидкого й оргашчного пристосування до нових потреб та умов професшно! дiяльностi в мш-ливому освiтньому середовищi);

- сощально-ситуацшний (комушкатившсть педагога, здатнiсть адекватно, об'ективно реагу-вати на змши оточуючого середовища, швидко приймати ршення, що вiдповiдають вимогам ново! дшсносп, залежно ввд умов займати певний соща-льний статус, соцiально-професiйну роль в колек-тивi чи суспшьстш);

- рефлексивно-дгяльнгсний компонент (ана-лiз результатiв педагогiчно! дiяльностi та роботи над собою, наявшсть компетенцiй, необхвдних для швидкого реагування вчителiв початково! школи на змши в освггнш галуз^ самовдосконалення й отри-мання позитивних результатiв).

Таким чином, на 0CH0Bi теоретичного аналiзу психолого-педагогiчноi лггератури нами виокрем-лено структурнi компоненти соцiальноi мобшьно-CTi майбутнiх учителiв початковоi школи.

Список лiтератури

1. Безпалько О. Компоненти професiйноi' мо-бiльностi майбутнiх соцiальних педагогiв / О. Безпалько // Науковий часопис НПУ iменi М.П. Драго-манова. Серiя 11. Соцiальна робота. Сощальна пе-дагогiка: зб. наук. праць. - Випуск 14. Ч. 2. - К.: НПУ iм. М.П. Драгоманова, 2012. - С. 73-80.

2. Бойко Г. Формування соцiальноi мобшьно-стi вихователiв дошшльних навчальних закладiв у процесi професшно!' подготовки: автореф. дис. на здоб. наук. ступеня канд. пед. наук за спец. 13.00.04 «Теорiя i методика професiйноi освпи». - Львiвсь-кий державний унiверситет безпеки жигтeдiяльно-стi. - Львiв, 2018. - 20 с.

3. Кшченко О. Професшна мобшьшсть учителя початково!' школи: курс лекцш, опорнi схеми / О. Кшченко. - 1вано-Франшвськ, 2017. - 112 с.

4. Козлова О. Професшна мобтшсть майбу-тнього вчителя як педагопчна проблема / О. Козлова, Т. Малецька, Д. Козлов // Педагопчш науки: теорiя, iсторiя, iнновацiйнi технологи. - 2015. - № 7 (51). - С.63-72.

5. Олшник К. Професшна мобшьшсть як складова подготовки працiвникiв сощально!' служби / К.С. Олшник // Молодий вчений. - 2016. - №10. -С. 273-276.

6. Манаева Н. Психолого-педагогическая характеристика информационной мобильности как интегративного качества личности. / Н. Манаева. -Вестник Оренбургского государственного университета. - № 2. - 2015. - С.106-111.

7. Фамшярська Л. Розвиток шформацшно-ко-мушкацшно!' мобшьносп педагога в освгтньому се-редовищi пiслядипломноi освiти: дисертащя на здо-буття наукового ступеня кандидата педагопчних наук зi спещальносп 13.00.04 - теорiя i методика професшно!' освiти / Л. Фамшярська. - Житомирсь-кий державний ушверситет iменi 1вана Франка, Житомир, 2018. - 292 с.