CC BY
10
УДК 619:617.578/.588:577.27:636.2
Хомин Н.М., д-р. вет. наук, професор © Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького Борисевич В.Б., д-р. вет. наук, професор Ситюк В.Г., лжар вет. медицини, здобувач Нацюнальний аграрний утеерситет
ПАТОГЕНЕТИЧНА РОЛЬ ЦИРКУЛЮЮЧИХ 1МУННИХ КОМПЛЕКС1В ЗА ДЕФОРМАЦП КОПИТЕЦЬ У КОР1В
Деформащя копитець у корге супроеоджуеться дистроф1чно-запаль-ними змтами у структурах копитець, у еиникнент I переб1гу яких еиршаль-ну роль егдгграють циркулюючг гмунн комплекси. Внаслгдок цього, при запу-щешй копитцеет деформацп еиникае ¡мунокомплексний дифузний пододер-матит.
Ключовi слова: циркулюючг ¡мунш комплекси, деформащя копитець, ¡муноглобулши.
Вступ. Хвороби копитець у корiв зустрiчаeться часто i наносить ско-тарству значш економiчнi збитки [1]. Так, втрати молока становлять до 3,3 кг на добу упродовж уЫе! лактаци; нерщко збитки сягають 4-5 % вщ рiчно-го прибутку ферми [2, 3]. Серед хвороб копитець переважае 1х деформащя, часто запущена, виправити яку розчисткою важко, а iнодi й неможливо. Ос-кiльки останнiм часом у розвитку деяких хвороб корiв звернуто увагу на па-тогенетичну роль циркулюючих iмунних комплексiв [4, 5], виршено перевь рити 1х рiвень у кровi у зв'язку iз запущеною копитцевою деформацiею, що е важливим у характеристицi патогенетичних механiзмiв даного ураження.
Метою роботи було встановити рiвень циркулюючих iмунних комп-лексiв на початковiй та запущенш стадiях деформаци копитець у корiв.
Об'ектом дослiдження був молекулярний склад i фракцiйний баланс циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К) та фагоцитарно! активност нейтро-фiлiв у кровi корiв у нормi, на початку копитцево! деформаци i при запущу-нш деформаци копитець.
Матер1ал 1 методи. Дослщження проводили на коровах чорно-рябо! породи вiком 7 - 8 роюв з рiчним надоем 5500 - 6000 кг. На час дослщження корови не були тшьними. За принципом аналопв (вш, вага, продуктившсть, фiзiологiчний стан) пiдiбранi три групи корiв: клiнiчно здоровi (контрольна група), з вираженою деформацiею копитець (перша дослщна група) i з запущеною копитцевою деформащею (друга дослщна група). В останньому випадку копитця були у 2-3 рази довшими вiд нормальних i мали почварну форму. Опора у таких копитець переносилась на центральш д^нки м'яку-шiв, а стiнки i пщошовш вiддiли м'якушiв не приймали участ в опорi, що спотворювало опорно-силовi взаемодп у структурах копитець.
© Хомин Н.М., Борисевич В.Б., Ситюк В.Г., 2008
301
У кровi визначали умют еритроциив, лейкоцита (у камерi Горева), гемоглобiну (гемоглобiн щанвдним методом) та фагоцитарну активнiсть ней-трофiлiв [6]; iмуннi комплекси з рiзною молекулярною масою виявляли пре-ципiтацiею з полiетиленглiколем (ПЕГ) з молекулярною масою 6000 Д. Умют крупно-, середньо- i дрiбномолекулярних Ц1К диференцiювали преципiта-цiею в 3,5 i 6 % розчинi ПЕГ з наступним визначенням оптично! щiльностi (ОЩ) [7, 8].
У 3 корiв кожно! дослщно! групи пiсля вимушеного забою вiдбирали шматочки основи шюри копитець (1х1х1см); фiксацiю проводили у 10 % нейтральному формалм i у рщиш Карнуа. Зрiзи товщиною 10 - 12 мкм фар-бували гематоксилiном i еозином, пiкрофуксином за Ван Пзон та за Малор1 Гiстохiмiчно виявляли бiлки, глжопротеши i протеоглiкани [ 9, 10].
Цифровий матерiал обробляли методом варiацiйноl статистики на персональному комп'ютерi за програмою «Статистика» з використанням 1-кри-терiю Стьюдента [11, 12].
Результати дослщжень. Температура тiла, частота дихання, пульсу i скорочень рубця у корiв як контрольно!, так i дослiдних груп були у межах фiзiологiчноl норми.
При гiстологiчному i гiстохiмiчному дослiдженнi основи шкiри копитець у сташ виражено! деформаци виявлена патологiчна проникнiсть судин-них стшок, переважно у басейнi мiкроциркуляторного русла, плазморея, вщ-кладання бiлкових прециштаив у матриксi i на колагенових волокнах. Спостер^алась виражена муко!дна (значне накопичення протеоглiканiв) i фiбриноlдна (випадшня фiбрину) дезорганiзацiя матрикса i колагенових волокон. Останш втрачали властивють приеднувати до себе фуксин i зафар-бовувались пiкриновою кислотою у жовтий колiр (пiкринофiлiя) або набу-вали синьо-сiро-жовтого забарвлення (базопiкрофiлiя). При цьому помiтно ослаблювалось забарвлення колагену за Малорь Глжопротеши, якi вившь-нялись у зв'язку з дистрофiею, i глжопротеши плазми кровi по мiжклiтин-них щiлинах масово надходили в епщермш копитець, внаслiдок чого пору-шувався кератиногенез; копитний р^ розм'якшувався i зазнавав деформаци.
При запущенш деформаци копитець, ^м змiн, характерних для виражено! деформаци, вiдмiчали явища хрошчного запалення, якi супровод-жувались вогнищевою i дифузною круглоклiтинною iнфiльтрацiею копитце-во! дерми, вираженим дискератозом, значним просяканням епщермюу глжо-проте!нами (червоне забарвлення в реакци з пiкрофуксиновою сумшшю, контроль PAS-реакцiя [2]).
Було проведено визначення умюту в кровi корiв еритроцитiв, лейко-цитiв та гемоглобiну (табл.1).
Встановлено, що рiзниця у вмют еритроцитiв i гемоглобiну у кровi корiв як мiж першою та другою дослiдними групами, так i порiвняно з конт-рольною - невiрогiдна (Р>0,05); у той же час рiзниця в концентрацi! лейко-циив порiвняно з контрольним показником високовiрогiдна (Р<0,001), що зумовлено явищами клмчно вираженого запалення (пододерматит).
302
Як видно з таблиц 2, у кровi корiв з вираженою деформащею копи-тець порiвняно з тваринами контрольно! групи, мютилась практично одна-кова кшьюсть бшка (>0,05) i глобулiнiв (Р>0,05) та вiрогiдно менша - аль-бумiнiв (Р<0,01);
Таблиця 1
Умiст еритроцит1в, лейкоцит1в ^ i гемоглобiну в кров1 кор1в, М±т
Показники Клшчно здоров! корови (п = 3) Корови з вираженою деформащею копитець (п = 4) Корови !з запущеною деформащею копи-тець (п = 6)
Еритроцити, Т/л 5,63 ± 0,160 5,50 ± 0,140 5,42 ± 0,120
Лейкоцити, Г/л 7,77 ± 0,140 7,85 ± 0,865*** 9,75 ± 0,180***
Гемоглобш, г/л 100,0 ± 1,87 99,75 ± 1,540 98,67 ± 1,870
ПримШка: *** - Р<0,001 - пор1еняно 1з контрольною групою. У зв'язку з чим зменшилась величина альбумiно-глобулiнового коефiцiенту (Р<0,001). Зменшення умiсту альбумiнiв, можливо, пов'язано з !х вiдкладанням у тканинних структурах деформованих копитець.
Таблиця 2.
Умкт бшка, бшкових фракцш та альбумiно-глобулiновий коефнщент си-
роватки кров1 кор1в, М±т
Показники Клшчно здоров! корови (п = 3) Корови з вираженою деформац!ею копитець (п= 4) Корови !з запущеною деформащею копитець (п = 6)
Бшок, г/л 80,0 ± 0,75 78,75 ± 1,260 77,17 ± 1,000
Альбум!ни, г/л 35,0 ± 0,37 31,25 ± 0,740** 33,0 ± 0,12°°
Глобул!ни, г/л 45,0 ± 0,37 45,0 ± 1,68 51,5 ± 0,33°°
А/Г 0,78 ± 0,002 0,69 ± 0,009*** 0,64 ± 0,058*
ПримШка: ** - Р<0,01; *** - Р<0,01 - пор1еняно з контрольною групою;
Р<0,01- пор1еняно з першою дослгдною групою./
У корiв iз запущеною деформацiею копитець, порiвняно з тваринами з менш вираженою деформацiйними змiнами, умiст бшка в сироватщ кровi практично не змшився (Р>0,05), проте вiрогiдно збшьшилась концентрацiя альбумiнiв (Р<0,01) i глобулмв (Р<0,01), що свiдчить про суттевi змiни у бiлковому обмiнi. Допускаемо, що це пов'язано зi змшами, з одного боку, у функцюнуванш печiнки, а з iншого - з штенсифжащею функцi! iмунно! сис-теми.
Посилення продукування альбумiнiв, якi, ^м транспортно! функцi!, забезпечують детоксикацiйнi властивост кровi, на наш погляд, зумовлено частковим розпадом сполучнотканинних структур копитець, у зв'язку з дистрофiчно-запальними змшами основи шюри, та утворенням аномальних бшкових i глiкопроте!дних сполук. Збшьшення умiсту глобулiнiв пов'язано з iмуногенними властивостями останнiх, що пiдтверджуеться вщповщними змiнами Ц1К (табл. 3).
Як показали результати дослщжень, у клмчно здорових тварин i у корiв iз вираженою деформацiею копитець, умют Ц1К можна вважати вiд-носно
303
невеликим, що за наявност достатньо високо! фагоцитарно! актив-ност (>50 %) супроводжуеться нейтр^защею властиво! Ц1К токсично! ди на тканини i клiтини тваринного оргашзму.
Таблиця 3.
Ум1ст Ц1К рино!' молекулярно!' маси та ФА у кров1 кор1в, М±т
Корови Ц1К СЬ(>Ш) Ц1К ет(<158) Ст • СЬ ФА, %
Кл1н1чно здоров1 (п=3) 76,01 ± 2,240 83,67 ± 5,870 1,10 ± 0,010 57,07± 4,912
З вираженою деформац1ею копитець (п = 4) 84,50 ± 3,920 100,09 ± 6,100 1,19±0,038 59,04± 1,402
1з запущеною деформащею копитець (п=6) 132,67±4,670** 154,17±24,330* 1,30 ± 0,156 37,83± 6,538
Примтка: * -р<0,05-0,01 - пор1еняно з контрольною групою;
•-р<0,05-0,01- поргеняно з першою дослгдною групою.
Кшькють Ц1К у кровi корiв iз запущеною копитцевою деформацiею значно перевищуе кiлькiсть Ц1К у тварин контрольно! i першо! дослiдно! груп (Р<0,001), що за вiдносно низько! фагоцитарно! активностi (<40 %) призводить до накопичення Ц1К у тваринному органiзмi, вiдкладаннi !х у тканинах, у першу чергу в основi шюри копитець, i до iмунокомплексного ураження останнiх.
Отже, запущена деформащя копитець у корiв супроводжуеться дист-рофiчно-запальними змiнами !х тканинних структур, збшьшенням умiсту в сироватцi кровi Ц1К, що ускладнюеться виникненням iмунокомплексного дифузного пододерматиту з вираженою дистрофiею епiдермiсу i копит-цевою деформацiею. При цьому у кровi корiв за нормального умкту бшка, збiльшуеться кшьюсть альбумiнiв i глобулiнiв, зменшуеться альбумшо-гло-булшовий коефiцiент. Змiни показникiв рiзних iнгредiентiв сироватки кровi вiдбуваються, вiрогiдно, у зв'язку зi змiнами у функщонуванш печiнки та iмунно! системи внаслщок подразнюючо! дi! продуктiв дистрофi! i запалення копитцево! дерми. Змiни в iмуннiй функцi! пiдтверджуються збiльшенням умкту Ц1К, в основному мало! молекулярно! маси, якi володiють пато-генною актившстю i пошкоджуюче дiють на тканини. Патогеннш дi! ТИК сприяе зменшення фагоцитарно! активностi; остання, як вщомо, забезпечуе утилiзацiю ЦЕК.
Висновки.
1. Запущена деформащя копитець у корiв (почварно! форми, кривi тощо) супроводжуеться дистрофiчно-запальними змiнами у структурах копитець, у виникненш i перебiгу яких певну патогенетичну роль вiдiграють циркулюючi iмуннi комплекси, внаслiдок чого виникае iмунокомплексний дифузний пододерматит.
2. При запущенш деформацi! копитець у кровi за нормального умiсту бшка, вiрогiдно зб1льшуеться к1льк1сть альбумiнiв i глобулмв та зменшу-еться альбумiно-глобулiновий коефщент; патогенетична роль циркулюючих iмунних комплекав проявляеться за одночасного зменшення фагоцитарно! активносп (<50%).
3. У подальших дослiдженнях передбачаеться вияснення умов, що сприяють утворенню циркулюючих iмунних комплекав, а також розробка вiдповiдних методiв лiкування.
304
Лггература
1. Ветеринарна ортопедiя: хвороби копит i копитець /Борисевич В.Б., Борисевич Б.В., Петренко О.Ф., Хомин Н.М.; За ред.. проф.. В. Б. Борисевич. -К.: Д1А, 2007. - 133 с.
2. Хомин Н.М. Асептичш пододерматити у велико! рогато! худоби (етюлопя, патогенез, профилактика i лжування): Автореф. дис... докт. вет. наук.- Бша Церква, 2006. - 36 с.
3. Козш В.1. Ламiнiт у високопродуктивних корiв (етiологiя, пато-генез, л^вання i профiлактика): Автореф. дис. докт. вет. наук. - Бша Церква, 2007. - 36 с.
4. Желавський М.М. Iмунодiагностика маститу у корiв //Науковий вюник ЛНАВМ ш. С.З.Гжицького. - Львiв, 2004.- Т. 6 (№ 2). - Ч. 1. - С. 31 - 34.
5. Яблонський В., Желавський М. Рiвень циркулюючих iмунних комплекав при гншно-катаральному маститi у корiв //Ветеринарна меди-цина Укра!ни. — 2005.— № 12.— С. 33 — 34.
6. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник /И.П.Кондрахин, А.В.Архипов, В.И. Левчнко и др.; Под ред. проф. И.П.Кондрахина. — М.: Колос, 2004. — 285 с.
7. Фролов В.М.. Рычнев В.Е., Бала М.А. Исследование циркулирую-щих иммунных комплексов при роже: диагностическое и прогностическое зна-чение //Лабор. дело. — 1984. — № 3. — С. 159 — 161.
8. Фролов В.М., Рiчнев В.Е., Хомутянская Н.И. Кишечные инфекции. — Киев, 1991. — С. 27 — 30.
9. Кононский А. И. Гистохимия. — К.: Вища школа, 1976. — 277 с.
10. Саркисов Д.С., Перов Ю.Л. Микроскопическая техника. Руководство для врачей и лабррантов. М.: Медицина, 1996. — 877 с.
11. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Microsoft Exel — К.: Марион, 2000. — 319 с.
12. Колодяжный А.В., Пастернак А.В. Обзор статистических методов, применяемых в научных исследованиях по медико-биологическим пробле-мам // Травма. — 2000. — Т. 1. — № 2. — С. 221 — 226.
Summary Khomyn N.M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj Borisevich V.B., Sityuk V.G.
National Agrarian University THE ROLE OF CIRCULATING IMMUNE COMPLEXES IN PATHOGENESIS OF COOWS HOOFES DEFORMATION
The deformation of cows hooves deformation is accompanied by degenerative and inflammatory changes in their structures, in origin and current which determined role play the circulating immune complexes in consequence of which under uncared-for hooves deformation appears immune complexes diffuse pododermatitis.
Стаття надшшла до редакци 9.04.2008
305
