CC BY
77
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet8901 http://nvlvet.com.ua/
UDC 633.2: 631.81
The influence of single-species crops and their grass mixes on the grass species composition
L.K. Savchuk, I.V. Vyhovsky
Rivne State Humanitarian University, Rivne, Ukraine
Article info
Received 27.08.2018 Received in revised form
24.09.2018 Accepted 25.09.2018
Rivne State Humanitarian University, Stepan Bandera Str. 12, Rivne, 33028, Ukraine. Tel.: +38-067-907-21-48 E-mail: [email protected], vugovsky@ukr. net
Savchuk, L.K., & Vyhovsky, I.V. (2018). The influence of single-species crops and their grass mixes on the grass species composition. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(89), 3-7. doi: 10.32718/nvlvet8901
When creating artificial phytocoenoses, the main task is to create optimal conditions for growth and development, in accordance with the needs of each type of cultivated plants, which would ensure the highest productivity of the group during the entire period of use of herbs and the production of high quality and cheap feed for public livestock breeding. In order to successfully solve the problem of regulating the composition of agrophytocenoses in scientific and practical buckling, it is important to know how the relations between plants in the process of their joint growth and development occurs, which changes take place in the botanical composition not only in species groups, but also in single-species crops of grasses on the eroded .slope of steepness 6-7о on the basis of Rivne Institute of Agro-Industrial Production of the National Academy of Agricultural Sciences of Ukraine. The results of research showed that it is economically expedient to grow grass-legume grass mixtures with a longer period of productive longevity using the low nitrogen fertilizer rates, which contributes to the formation of phytocenosis, in which valuable species of cereal and perennial bean grasses (beetroot grass and alfalfa sowing). The positive effect on the species composition of the grass was slight mowing in the phase of tubing. The results of the research showed that for the production of grass-legume grass, the hay-grass-free use should be sown with grass mixtures, the following herbs were added to the composition: alfalfa sowed (4.4 million pounds per hectare) + long beetroot horned (4.4 million pounds per hectare) + bromus inermis (3.4 million pounds per hectare) + lolium perenne (3.4 million pounds per hectare) of conditioned seeds that affect the species composition of the grass during the growing season. On the basis of the conducted researches it was established that the analysis of the species composition of the herb shows that the quantitative correlation of the species varied over the years, mainly from the biological characteristics of herbs that were part of the grass mixture. The percentage of sown species of grasses has grown with the age of grass. The results of researches, which showed that in four component grass mixtures, in the fertilization of grass with complete mineral fertilizers in the norm N60P60K90, dominant legume perennial grasses - beetroot horn (25.0%), alfalfa seed (30.9%), and cereals -stokolos seamless (21.7°%) and Lolium multiflorum (13.0%). In a small number, during the years of research, self-seedling appeared timothy bean (2.0%), non-infected cereals (4.0%) and herbs - 3.4%%. During the years of research on varieties, which were planted with alfalfa seed and beetroot, bean herbs predominated The percentage of hare cattle was 88.5%, alfalfa seeded 91.4%%.
Key words: hayfields, eroded slopes, meadow grass, fertilization, species composition of grass.
Вплив одновидових nocieiB та ix травосум1шок на видовий склад травостою
Л.К. Савчук, 1.В. Виговський
Р1вненський державний гуманiтарний утверситет, м. Piene, Украгна
При створент штучних фiтоцeнозiв основним завданням е формування оптимальних умов росту i розвитку, eidnoeidno до потреб кожного виду культурних рослин, яш б забезпечили найвищу продуктивтсть угруповання протягом усього перюду користу-вання травостоем та виробництва високоямсних i дешевих кoрмiв для громадського тваринництва. Для устшного виршення проблеми регулювання складу агрoфiтoцeнoзiв у науковому та практичному лукiвництвi важливо знати, як саме складаються взаемoвiднoсини рослин у процес гх сумкного росту та розвитку, як1 змти вiдбуваються в боташчному складi не ттьки в рiзнo-
видових угрупованнях, а й в одновидових почвах трав на еродованому схилi крутизною 6-7о на базi Рiвненського тституту агроп-ромислового виробництва НААН Украгни. Подано результати до^джень, як1 засвiдчили, що економiчно доцтьнШе на схилових землях вирощувати злаково-бобовi травосумШки з довшим перюдом продуктивного довголШтя, використовуючи при цьому невисок норми азотних добрив, що сприяе утворенню фШоценозу, в якому переважають цтт види злакових та багаторiчнi бобовi трави (лядвенець рогатий та люцерна поавна). Позитивний вплив на видовий склад травостою мало скошування у фазi трубку-вання. Наведет результати до^джень показали, що для створення злаково-бобового травостою стомсного використання без-покривним способом потрiбно ви^вати травосумШку, в склад яког введено таю трави: люцерна по^вна (4,4) + лядвенець рогатий (4,4) + стоколос безостий (3,4) + пажитниця багатоутсна (3,4) млн. шт./га кг/га кондицшного насння, ят впливають на видовий склад травостою протягом вегетацшного перюду. На основi проведених до^джень встановлено, що аналiз видового складу травостою свiдчить, що кшьтсне спiввiдношення видiв змтювалося за роками, в основному вiд бiологiчних особливостей трав, що входили до травосумШки. Вiдсоток с1яних видiв трав тдвищився з втом травостою. Подано результати до^джень, як засвiд-чили, що у чотири компонентних травосумШках, при удобрены травостою повним мтеральним удобренням в норма МбоРбсКяо, домшували в основному бобовi багаторiчнi трави - лядвенець рогатий (25,0%), люцерна по^вна (30,9%), а iз злакових - стоколос безостий (21,7°%) та пажитниця багатоутсна (13,0%). У незначнш кiлькостi за роки до^джень самоЫвом появились тимофпвка лучна (2,0%), несiянi злаки (4,0%) та ргзнотрав'я - 3,4%. За роки до^дження на варiантах, де було ви^яно люцерну посiвну i лядвенець рогатий, переважали бобовi трави. Вiдсоток лядвенцю рогатого становив - 88,5%, люцерни поавноХ - 91,4%.
Ключовi слова: стокоси, еродоваж схили, лучн трави, удобрення, видовий склад травостою.
Вступ
Виробництво високояшсних i дешевих корм1в для громадського тваринництва було, е i залишаеться надзвичайно актуальною проблемою. Особливо важливе це питання, коли йдеться про використання еродованих силових земель, виведених i3 обробигсу в умовах Люостепу захвдного. Економiчно доцшьшше на еродованих схилових землях вирощувати злаково-бобовi травосумшки з довшим перюдом продуктивного довголптя, використовуючи при цьому невисош норми мшеральних добрив (Vyhovsky, 2018). У Рiвненськiй области шд постшне залуження передбачено вивести низькопродуктивш еродоваш схиловi земл^ Сiянi травосто! через недостатне удобрення i перенавантаження поголiв'ям ВРХ дуже скоро деградуються. Виаяш види i навпъ сорти районованих трав на таких травостоях або не досягають заплановано! продуктивносп, або передчасно випадають, i !хнш бюлопчний потенщал вегетативного самоввдновлення не використовуеться. Застосування мониторингу стану боташчного i видового складу травостою, стану грунпв дозволить своечасно вжити заходи до тдвищення продуктивносп, якосп корму. Тому виникла потреба використання нових видiв багаторiчних бобових трав, зокрема такого невибагливого i довговiчного виду, як лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.). Багаторiчна бобова рослина, яка мае добре розвинену кореневу систему. Шсля випасання i скошування швидко ввдростае i довго тримаеться в травосто!. Тварини охоче по!дають його. За сприятливих умов лядвенець рогатий дае три укоси. Використання цього виду багаторiчних бобових трав вимагае розробки елеменпв технологи вирощування злаково-бобових травосумшок на його основi (Mashchak, 2005).
Полшшених лучних упдь дозволить визначити темпи розвитку даних агроекосистем, вивчити фгторь зноманитя, а всебiчний аналiз видового складу травостою дасть змогу встановити роль ^них трав в агро-ценоз^ причини !хнього випадання iз загального складу i появи iнших неаяних видiв.
Рослини, тварини, мiкрофлора, грунт - це складш цiлiснi системи, в яких всi складовi псно пов'язанi мiж собою процесами обмщу речовин на сiяних та природних луках (Pukalo and Vyhovskii, 2015). Але !х рослиннi компоненти не завжди ввдповвдають екологiчним умов мюцезнаходження, в результатi чого вони сильно змiнюються, особливо на початкових стащях розвитку. Тому потрiбен час, щоб травостiй, грунт i мiкрофлора досягли рiвноваги, яка характерна для природних лук (Buhryn et al., 2000).
Найефектившшими в кормовиробництвi е низькозатратш системи, як1 передбачають використання довготривалих лучних травосто!в, зокрема на схилових землях, i мають високий бiологiчний потенщал (Abramovych, 2004).
Матерiал i методи дослвджень
Експериментальнi дослвдження проводили на тем-но-сiрих опiдзолених легкосуглинкових, середньоз-митих, виведених пiд залуження грунтах дослщних дiлянок Рiвненського iнституту агропромислового виробництва НААН Укра!ни на схилах твденно-захвдно! експозицп крутизною 6-7о. Для створення травостою сiнокiсного використання безпокривним способом виавали так1 сорти трав: люцерна посшна сорт Ярославна; лядвенець рогатий сорт Аякс; пажитниця багатоушсна сорт Ки!вський; тимофпвка лучна сорт Щдпрянка; стоколос безостий сорт Марс. Для визначення видового складу, вщбирались проби зелено! маси з чотирьох площинок по 0,25 м2 з подiлом на боташко-господарсьш групи: злаки, бобовi, рiзнот-рав'я (Babych, 1994).
Всi варiанти дослiду зi злаково-бобовим травостоем удобрювали мiнеральними добривами в дозi N60P60K90, а бобовi трави - в дозi P60K90. Азотнi доб-рива вносили в дозi N30 весною i пiсля другого укосу. Фосфорт та калiйнi - навесш. Щогоднi умови в роки проведения дослвджень були сприятливими для вирощування багаторiчних трав, хоча в ттш перiоди спостерiгали недостатню кшьшсть опадiв.
Таблиця 1
Cxeмa дocлiдy
Baрiaнти
Tрaвocyмiшкa
Люцeрнa пociвнa - 11 млн шт./га Лядвeнeць рoгaтий - 11 млн шт./га
Лющрт шивт (7,4 млн шт./га) + лядвeнeць рoгaтий (7,3 млн шт./га)
Лющрш пociвнa (4,4 млн шт./га) + лядвeнeць рoгaтий (4,4 млн шт./га) + пaжитниця бaгaтoyкicнa (б,8 млн шт./га)
Лющрш пociвнa (4,4 млн шт./га) + лядвeнeць рoгaтий (4,4 млн шт./га) + тимoфiïвкa лучш (б,8 млн шт./га)
Люцeрнa шавт (4,4 млн шт./га) + лядвeнeць рoгaтий (4,4 млн шт./га) + cтoкoлoc бeзocтий (3,4 млн шт./га) + тимoфiïвкa лyчнa (3,4 млн шт./га)
Лющрш пociвнa (4,4 млн шт./га) + лядвeнeць рoгaтий (4,4 млн шт./га) + cтoкoлoc бeзocтий (3,4 млн шт./гa)+пaжитниця бaгaтoyкicнa(3,4 млн шт./га)_
Результати та ïx o6roBopeHM
Одними iз мoжливиx мeгoдiв знижeння зaгрaг при cгвoрeннi ciнoжaтeй нa cxилoвиx зeмляx i вирoбницт-вi з ниx кoрмiв, як cвiдчaть рaнiшe прoвeдeнi дocлi-джeння, мoжнa дocягти шляxoм пiдбoрy oднoвидoвиx пociвiв гa ïx грaвocyмiшoк a^m^a^x дo мicцeвиx yмoв кoрмoвиx культур (Bohovin et al., 2005).
При ^6í в oднoмy мacивi злaкoвo-бoбoвиx грaвo-cyмiшoк, кoмпoнeнтaми якж 6ули види трaв рiзниx cтрoкiв дoзрiвaння, в ceрeдньoмy зa вeгeтaцiйний шрюд викoриcтaння нaйвищy yрoжaйнicть нa crao-виx зeмляx зaбeзпeчилa трaвocyмiшкa, яга cклaдaлacь з люцeрни пociвнoï, лядвeнцю рoгaтoгo, cтoкoлocy бeзocтoгo, пaжитницi бaгaтoyкicнoï. Ciнoкicнe вито-риcтaння дaнoï трaвocyмiшки при мiнeрaльнoмy yдo-брeннi в нoрмi N60P60K90 зaбeзпeчye прoдyктивнicть cyxoï мacи б,9 ц/га aбo 5,09 т/га кoрмoвиx oдиниць (Lavres et al., 2004; Mashchak et al., 2010).
Cтвoрюючи штyчнi цeнoзи ciнoкicнoгo ви^рте-тaння, для пocтyпoвoï зaмiни oднoрiчниx трaв бiльш дoвгoвiчними, стад включaти дo ïx c^ia^ тимoфiïвкy лучну тa cтoкoлoc бeзocтий як yтвoрювaчiв ocнoви cтaбiльнoгo yгрyпoвaння. Bрaxoвyючи нeтривaлe прoдyктивнe дoвгoлiття пaжитницi бaгaтoyкicнoï',
трaвocyмiшки з включeнням дaнoгo виду придaтнi тiльки для кoрoткoтeрмiнoвoгo ви^ри^ин^.
Taким чинoм, бaгaтoрiчнi трaви, мaючи рiзний ге-нeтичний тa фiтoцeнoтичний пoтeнцiaл, пeрeбyвaючи в oднaкoвиx eкoлoгiчниx yмoвax, бeрyть рiзнy yчacть у фoрмyвaннi трaвocтoю зaлeжнo вiд c^aAy трaвocy-мiшки.
Bмicт у трaвocтoï виciяниx культур oднoвидoвиx пociвiв бoбoвиx бaгaтoрiчниx трaв зa рoки кoриcтy-вaння трaвocтoeм був дocить вигоким i duiaAaß 8991% в пeршoмy yкoci тa 93-9б% - трeтьoмy. Taкa ж caмa зaкoнoмiрнicть cтaбiльнoï yчacтi в рocлиннoмy yгрyпoвaннi циx кoмпoнeнтiв cпocтeрiгaeгьcя i у c^a^rn злaкoвo-бoбoвiй трaвocyмiшцi, дe дocить cтiйким дoмiнaнтoм виcтyпaлa люцeрнa гоавга. Дoльoвa чacткa люцeрни пociвнoï i лядвeнцю рoгaтoгo в злaкoвo-бoбoвoмy трaвocтoï, дo якoгo вxoдили злa-кoвi бaгaтoрiчнi трaви, нa трeтiй рж життя змeнши-лacь. Крiм ^oro тривaлicть життя бoбoвиx видiв бa-гaтoрiчниx трaв у злaкoвo-бoбoвoмy трaвocтoï знaчнo мeншa пoрiвнянo з ïxньoю тривaлicтю життя в oднo-видoвиx пociвax.
Анaлiз видoвoгo cклaдy трaвocтoю пoкaзaв, щo ш-лькicнe cпiввiднoшeння видiв змiнювaлocя зa рoкaми, в ocнoвнoмy вiд бioлoгiчниx ocoбливocтeй видiв, щo вxoдили дo трaвocyмiшки ^бл. 2).
Таблиця 2
Bидoвий cклaд трaвocтoю зaлeжнo вiд oднoвидoвиx пociвiв тa ïxrnx трaвocyмiшoк
Злaки
Cxeмa дocлiдy
HaMmHU^ тимoфiïвкa cтoкoлoc
■ Heciянi ■ злaки
Бoбoвi
люцeрнa лядвeнeць пociвнa рoгaтий
Рiзнoт-рaв'я
Лющрш nociam - - - 5,47 91,4 - 3,13
Лядвeнeць рoгaтий - - - 7,0 - 88,5 4,5
Люцeрнa пociвнa + лядвeнeць рoгaтий - - - б,7 48,5 39,7 5,1
Люцeрнa пociвнa + лядвeнeць рoгaтий + пaжитниця бaгaтoyкicнa 35,0 1,0 1,35 4,55 21,1 30,95 б,05
Люцeрнa шивт + лядвeнeць рoгaтий + тимoфiïвкa лyчнa 0,9 33,1 2,3 3,8 27,2 23,0 9,70
Люцeрнa пociвнa + лядвeнeць рoгaтий + cтoкoлoc бeзocтий + тимoфiïвкa лyчнa 1,9 13,0 18,2 4,1 33,1 20,б 9,10
Люцeрнa пociвнa + лядвeнeць рoгaтий +
cтoкoлoc бeзocтий + пaжитниця 13,0 2,0 21,7 4,0 30,9 25,0 3,40
бaгaтoyкicнa
Як видно Í3 результапв наших дослвджень, частка вис1яних культур була досить високою i зм1нювалась за роками користування травостоем залежно ввд виду трав та складу травосумшки. Рiзнотрав'я, хоч i з'являлося протягом розвитку агроценозу, але воно було пригшчене сiяними травами i на урожай мало впливало, особливо на третьому рощ життя травостою (Vyhovsky, 2014; Vyhovsky, 2017).
Найбшьш ранне вщростання пiсля весняного вщ-новлення вегетацй' спостерiгалось на злаково-бобовш травосумiшцi, що складаеться iз люцерни поавно!, лядвенцю рогатого, стоколосу безостого та пажитнищ багатоушсно!, а з бобових у люцерни поавно!. За рахунок поеднання рiзностиглих травосто!в у кожному укоа на 5-7 дшв е можливiсть продовжити опти-мальний строк сiнозбирання i цим самим створити сприятливi умови для бшьш рацiонального використання трудових ресурсiв та технiчних засобiв, загото-вляти високоякiснi корми навiть за несприятливо! погоди, без втрат якосп корму.
На варiантах, де було ви^но люцерну посiвну i лядвенець рогатий, переважали бобовi трави та само-висiвом з'явились злаковi трави, яких було вiдмiчено 5,47-7,04%, частково рiзнотрав'я, яке складало 3,135,1%. 3i злакових трав переважав пирш повзучий, а iз рiзнотрав'я - ромашка бша, деревiй та кульбаба.
У середньому за роки дослщжень в травосто! зла-ково-бобово! травосумшки домшантом виступала та злакова трава, яку виавали разом iз бобовими травами.
На варiантi, де було виаяно травосумiшку, яка складалась з люцерни поавно!, лядвенцю рогатого i тимофпвки лучно! найбiльша частка припадала на тимофпвку лучну i складала 33,1%, дещо менше на люцерну поавну - 27,2% та лядвенець рогатий -23,0%. У незначнш шлькосл, за роки дослiджень, самоавом появились пажитниця багатоукiсна (0,9%), стоколос безостий (2,3%) i неаяш злаки (3,8%) та рiзнотрав'я - 9,7%
У чотири компонентних травосумiшках, до складу яких було введено наступш трави: люцерна поавна (4,4) + лядвенець рогатий (4,4) + стоколос безостий (3,4) + пажитниця багатоушсна (3,4) млн шт./га, при удобренш травостою повним мшеральним удобрен-ням в нормi N60P60K90, за час проведення дослiджень домiнували в основному бобовi багаторiчнi трави -лядвенець рогатий (25,0%), люцерна поавна (30,9%), а зi злакових - стоколос безостий (21,7%), пажитниця багатоушсна (13,0%). У незначнш кшькосп самоавом появились тимофпвка лучна (2,0%), не^ш злаки (4,0%) та рiзнотрав'я - 3,4%.
Серед бобових трав найбшьшу частку у травосто! займали люцерна поавна та лядвенець рогатий, яш е конкурентостшкими у лучних ценозах навиъ за спри-ятливих умов розвитку природних i аяних популяцiй злашв та рiзнотрав'я.
Частка рiзнотрав'я на вах вaрiaнтaх дослвду складала 3,13-9,7%. Найбтший ввдсоток рiзнотрaв'я був на вaрiaнтi, де висiвaли люцерну поавну, лядвенець рогатий, тимофивку лучну i складався з ромашки бшо!, кульбаби звичайно! та деревш звичайного. В незнaчнiй кiлькостi зустрiчaвся осот прибережний.
Висновки
Проведеними нами дослщженнями встановлено, що видовий склад злаково-бобово! трaвосумiшки сiнокiсного використання для постшного залуження змiнювaвся за роками тд впливом мiнерaльних добрив.
Бaгaторiчнi трави, маючи рiзний генетичний та фь тоценотичний потенцiaл, перебуваючи в однакових екологiчних умовах, беруть рiзну участь у формуванш травостою залежно ввд складу трaвосумiшки.
Анaлiз видового складу травостою показав, що на вaрiaнтaх зi злаково-бобовим травостоем в aгроценозi серед злакових трав переважав стоколос безостий (21,7%) та пажитниця багатоук1сна (13,0%), а iз бобових - люцерна поавна (30,9%) та лядвенець рогатий (25,0%).
За роки дослщження на вaрiaнтaх, де було ви^но люцерну поавну i лядвенець рогатий, переважали бобовi трави. Дольова участь лядвенцю рогатого ста-новила - 88, 5%, люцерни поавно! - 91,4%.
Найвищий ввдсоток лядвенцю рогатого (30,95%) ввдшчено на вaрiaнтi з люцерною поавно!, лядвенцем рогатим та пажитницею бaгaтоукiсною.
References
Abramovych, S.Ia. (2004). Systema vedennia silskohos-podarskoho vyrobnytstva v hospodarstvakh Rivnenskoi oblasti. Rivnenska derzhavna s.-h. stantsi-ia Tsentr naukovoho zabezpechennia APV Rivnenskoi oblasti. Rivne (in Ukrainian). Babych, A.O. (1994). Metodyka provedennia doslidiv po
kormovyrobnytstvu. Vinnytsia (in Ukrainian). Bohovin, A.V., Sliusar, I. T., & Tsarenko, M.K. (2005). Travianysti bioheotsenozy, yikhnie polipshennia ta ratsionalne vykorystannia. K. Ahrarna nauka (in Ukrainian).
Buhryn, L.M., Mashchak, Ya.I., & Liubchenko, L.M. (2000). Osoblyvosti formuvannia luchnykh fitotseno-ziv ta vyrobnytstvo kormovoho bilka. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo, 43, 9-13 (in Ukrainian).
Lavres, J., Ferragine, M.D.C., Gerdes, L., Raposo, R.W.C., da Costa, M.N.X., & Monteiro, F.A. (2004). Yield components and morphogenesis of Aruana grass in response to nitrogen supply Componentes de produgao e morfogenese do capim-Aruana em resposta ao nitrogenio. Scientia Agricola. 61(6), 632639. doi: 10.1590/S0103-90162004000600011. Mashchak, Ya.I. (2005). Lukivnytstvo v teori! i praktytsi.
Lviv: Spolom (in Ukrainian). Mashchak, Ya.I., Liubchenko, L.M., & Vyhovskyi, I.V. (2010). Produktyvnist luchnykh tsenoziv na erodo-vanykh zemliakh na nahromadzhennia korenevoi masy zalezhno vid vydovoho skladu siianykh trav i yikh travosumishok. Peredhirne ta hirske zemlerob-stvo i tvarynnytstvo, 52, 64-69 (in Ukrainian). Pukalo, D. L., & Vyhovskii, I. V. (2015). Economical evaluation of grass-herbage legumes depending on soil processing and grass mixtures. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and
Biotechnologies, 17(1), 162-166. Retrieved from
https://nvlvet.com.Ua/index.php/journal/article/view/4
25.
Vyhovsky, I.V. (2017). Composition of mineral elements in the yield of one-species sows of perennial grasses and their mixtures. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 140-142. doi: 10.15421/nvlvet7431.
Vyhovsky, I.V. (2018). Removal of nourishing substances with meadow grass harvest. Scientific Messenger of
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(84), 49-53. doi: 10.15421/nvlvet8409.
Vyhovskyi, I.V. (2014). Formuvannia travostoiu zalezhno vid odnovydovykh posiviv i yikh travosumishok. Naukovyi visnyk LNUVMB im. S.Z. Gzhytskoho, 16, 3(60). 32-38. (in Ukrainian).
