CC BY
31
4. Крейтцманн Х. Л. Гематологические методы исследований - вклад в диагностическую программу контроля службы здоровья рыб: пер. с нем. Х.Л. Крейтцманн, П.Франке - М.: ЦНИИТЭИРХ, 1983. - 22 с.
5.Кондрахин И. П. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии: справочное издание / И. П. Кондрахин, Н. В. Курилова, А. Г. Малахов и др. — М.: Агропромиздат, 1985. — 115 с.
6. Лакин Г. Ф. Биометрия. Учеб. пособие для биол. спец. вузов. - 4-е изд., перераб. и доп. / Г. Ф. Лакин. - М.: Высшая школа, 1990. - 352 с.
7. Лянзберг О. В. Динамша гематолопчних показниюв коропових риб протягом зимового використання / О. В. Лянзберг, I. М. Шерман / Рибогосподарська наука Украши. - 2008. - №4. - С.104-107.
Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2015
УДК 636.2.082.11/45
Федорович В. С.1, к. б. н., доцент, Просяний С. Б.2, к. с.-г. н., доцент ©
(E-mail: [email protected])
1 Льб1еський национальный университет ветеринарног медицины та б1отехнологт
1мен1 С. З. Гжицького, м. Львгв
2 Подшьський державний аграрно-техтчний университет, м. Кам'янець-
Подшьський
ВПЛИВ М1КРОФЛОРИ НАВКОЛОПЛ1ДНИХ ВОД МАТЕР1В НА 1МУНОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ КРОВ1 ПЛОД1В
Дослгджено видову мжрофлору навколоплгдних вод коргв украгнськог чорно-рябог молочног породи та гг вплив на iмунологгчт показники кровi плодгв. Встановлено, що навколоплгдт води тддо^дних корiв були контамтоват мжрооргатзмами. Видовий склад мiкроорганiзмiв у навколоплiдних водах характеризувався наявтстю сапрофтног та умовно-патогенног мжрофлори. У контамтованих мжрооргатзмами алантогсних рiдинах корiв впродовж до^джуваного перюду тiльностi на коковi форми припадало 60 %, на бацилярш форми - 20 % i в одному випадку (20 %) виявлено Proteus vulgaris. У амтотичтй рiдинi на коковi форми припадало 55,56%, на бацилярн - 22,22% i на мжрооргатзми з роду протея - 22,22%. Амтотична рiдина була забруднена мжрофлорою значно частШе, тж алантогсна - вiдповiдно у 8,33 i 15,00 % випадюв. У бiльшостi випадюв плiд не залишався байдужим до наявностi у навколоплiдних водах мiкроорганiзмiв. Вн реагував посиленим утворенням антитт, переважно за рахунок Ig G, однак, це не завжди обумовлювало прояв бактерицидног активностi сироватки кровi. Можливо, це пов 'язане з тим, що синтезован оргатзмом плода антитта е функцюнально неактивн (неповт).
Ключов'1 слова: корови, плiд, навколоплiднi води, амтотичнарiдина, алантогсна рiдина, мжрооргатзми, сироватка кровi, бактерицидна активтсть, лiзоцим, iмуногло булти.
УДК 636.2.082.11/45
Федорович В. С.1, к. б. н., доцент, Просяной С. Б.2, к. с.-х. н., доцент
1Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого, г. Львов (E-mail: [email protected]) 2Подольский государственный аграрно-технический университет, г. Каменец-Подольский ВЛИЯНИЕ МИКРОФЛОРЫ ОКОЛОПЛОДНЫХ ВОД МАТЕРЕЙ НА ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ КРОВИ ПЛОДОВ
Исследовано видовую микрофлору околоплодных вод коров украинской черно-пестрой молочной породы и ее влияние на иммунологические показатели крови плодов. Установлено, что околоплодные воды подопытных коров были контаминированные микроорганизмами. Видовой состав микроорганизмов в околоплодных водах
© Федорович В. С., Просяний С. Б., 2015
254
характеризовался наличием сапрофитной и условно-патогенной микрофлоры. В контаминированных микроорганизмами алантоисных жидкостях коров в течение исследуемого периода стельности на коковые формы приходилось 60%, на бациллярные формы - 20% и в одном случае (20%) выявлено Proteus vulgaris. В амниотической жидкости на коковые формы приходилось 55,56%, на бациллярные -22,22% и на микроорганизмы из рода протея - 22,22%. Амниотическая жидкость была загрязнена микрофлорой значительно чаще, чем алантоисная - соответственно в 8,33 и 15,00% случаев. В большинстве случаев плод не оставался равнодушным к наличию в околоплодных водах микроорганизмов. Он реагировал усиленным образованием антител, преимущественно за счет Ig G, однако, это не всегда обусловливало проявление бактерицидной активности сыворотки крови. Возможно, это связано с тем, что синтезированные организмом плода антитела функционально неактивные (неполные).
Ключевые слова: коровы, плод, околоплодные воды, амниотическая жидкость, алантоисная жидкость, микроорганизмы, сыворотка крови, бактерицидная активность, лизоцим, иммуноглобулины.
UDC 636.2.082.11/45
Fedorovych V.S.1 the candidate of Agricultural science, docent, Prosianyy S. B.2 the candidate of Agricultural science, docent.
1Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after
S. Z. Gzhytsky
2Podilsk State Agricultural and Technical University, Kamenetz-Podilsk THE IMPACT OF DELIVERY WATERS OF MICROFLORA ON IMMUNPLOGICAL BLOOD INDICATORS OF UNBORN ANIMAL
There were studied species flora of delivery waters of Ukrainian Black-and-white dairy cattle and its effect on immunological blood parameters of unborn animals. It was established that amniotic experimental cows were contaminated by microorganisms. Species composition microorganisms were characterized by the presence of saprophyte and conditional pathogenic organisms. In contaminated by microorganisms allantois fluid of cows during the study period coccal forms had 60%, the bacillary shape - 20% and in one case (20%) Proteus vulgaris was revealed. In amniotic fluid coccal forms had 55.56%, the bacillary - 22,22% and microorganisms of the genus Proteus - 22,22%. Amniotic fluid was contaminated with microorganisms more often than allantois -respectively 8,33 and 15,00% times. In most cases, the fetus does not remained indifferent to the presence of microorganisms in the amniotic fluid. It reacted to increased formation antibodies, mainly due to Ig G, however, is not always a manifestation indication bactericidal activity of serum. Perhaps this is due to the fact that synthesized by the body of the fetus antibodies are functionally inactive (incomplete).
Key words: cow, fetus, amniotic fluid, amniotic fluid, the liquid allantois, microorganisms serum bactericidal activity, lysozyme, immunoglobulins.
Вступ. Вщомо, що в yrpo6i MaTepi плщ зазнае складних морфолопчних та фiзiологiчних змш як тд впливом piзномaнiтних фaктоpiв зовшшнього середовища, так i з боку оргашзму матерг Особливо значний вплив дп несприятливих фaктоpiв на плщ спостертаеться тд час попадання шфекцп в матку, оскшьки багато мiкpооpгaнiзмiв мають здатнють долати плацентарний бар'ер [8, 9, 10]. С припущення, що головним патогенетичним ланцюгом у мeхaнiзмi зараження плода умовно-патогенною мшрофлорою е проникнення И кpiзь навколоплщш оболонки з наступним розмноженням i накопиченням !х в навколоплщних водах, що веде до обшменшня плода при заковтуванш та астраци ним цих вод [1].
255
З огляду на вищесказане, метою наших дослщжень було вивчити вплив мшрофлори навколоплщних вод матерiв на деяю показники ÎMymTeTy кровi ïx плодiв.
Матерiал i методи. Дослщження проведенi у ВАТ «Мукшанське» Кам'янець-Подiльського району Хмельницькоï областi на плодах рiзниx генотипiв чорно-рябоï худоби у вщ 3; 5 i 7 мюящв. Для проведення дослiдy нами було вщбрано 60 тiльниx корiв, з яких за принципом пар-аналопв було сформовано чотири групи тварин по 15 голiв у кожнiй: I (контрольна) - корови, плоди яких були чистопородш чорно-ряб^ II (дослщна) - плоди генотипу 5/8 чорно-рябоï (Ч) х 3/8 голштинськоï (Г) породи; III (дослщна) - плоди генотипу 7/16 Ч х 9/16 Г, IV (дослщна) - плоди генотипу 5/16 Ч х 11/16 Г.
Умови годiвлi, утримання та догляду для тварин ytix груп вщповщали зооппешчним нормативам i були щентичними. Ус тварини на перюд дослщу були клшчно здорова
При досягненнi заплановано1' тривалостi тшьносп, з кожно1' групи забивали по 5 корiв на третьому, п'ятому та сьомому мюяцях тiльностi. Забш проводили звичайним методом на Кам'янець-Подшьському м'ясокомбiнатi. Матки з плодами вщбирали в спецiально змонтований дерев'яний контейнер, що виключало дiю зовнiшнix факторiв, i одразу ж доставляли автотранспортом у наукову лабораторда ветеринарного факультету ПДАТУ. Перед транспортуванням, для попередження витшання навколоплщних вод, на шийку матки накладали лiгатyрy.
У бокс лабораторiï проводили розтин матки, старанно вщокремлювали котиледони вiд карyнкyлiв i, виймаючи xорiон, що мiстив у собi плiд, плiднi оболонки та рщини, робили прокол в алантохорюш. У стерильний шприц набирали алантоюну та амнiотичнy рiдини для мшробюлопчних дослiджень. Iз алантоюно].' та амнютично1' рiдин готували мазки для первинного дослщження, фiксyвали ïx з наступним фарбуванням за Грамом, Мixiним та Ауесю для визначення грампозитивних i грамнегативних мiкроорганiзмiв, наявностi в них капсул та спор, а також робили пошви в м'ясо-пептонний бульйон, м'ясо-пептонний агар, середовище Кгтта-Тароцщ.
Пошви iнкyбyвали в термостатi при температyрi 370С. Первинний облiк посiвiв проводили через 24 години. За вщсутносп росту бактерш пробiрки з пошвами витримували в термостатi при названих режимах ще три доби. При цьому кожну добу проводили облш посiвiв. За наявностi ix росту видшяли чисту культуру мiкроорганiзмiв методом Дригальського. Пiсля цього описували культуральш властивостi видiлениx мiкроорганiзмiв на рщких i щiльниx поживних середовищах. З характерних колонш готували мазки, яю фарбували згаданими вище методами. Мазки розглядали при iмерсiï в свгтловий мiкроскоп при збiльшеннi у 1350 разiв (окуляр х 15, об'ектив х 90) i описували.
На основi мiкроскопiï i встановлених культуральних властивостей проводили пересiв чистих культур на спещальш поживнi середовища. Враховуючи данi мiкроскопiï, культуральних та бiоxiмiчниx властивостей видiлениx мiкроорганiзмiв за методикою Берджi [7], проводили ïx родову та видову iдентифiкацiю.
Для дослщження iмyнологiчниx показникiв у плодiв з пуповини брали по 5 мл кровi у стерильш пробiрки. У цш кровi визначали рiвень iмyноглобyлiнiв класiв G та М, бактерицидну та лiзоцимнy активнiсть. Визначення iмyноглобyлiнiв проводили за методом Манчiнi [3], батерицидну активнють встановлювали за модифшованим методом Н. Н. Максим'юка та Л. Я. Телшевсько].' [6], лiзоцимнy активнiсть дослiджyвали за допомогою дифузшного методу, описаного Х. Я. Грантом, Л. М. Яворським, I. А. Блумбергом [4].
Бюметричну обробку результата дослщжень проводили за методиками Г. Ф. Лакина [5], Н. Бейли [2] та пакету прикладних програм Microsoft office 1997 (Exell, Biom).
256
Результати дослщжень. Встановлено, що у дослщжуваних пробах алантоюно1 рщини rnpiB на 3 мiсяцi тшьносп мiкроорганiзми були вiдсутнi (табл.1). Найбшьшу кiлькiсть мiкроорганiзмiв у цiй рщиш було виявлено на 5 мюящ тiльностi - у тварин II i III групи по 1 позитивнш пробi (20%), а у rapiB IV -2 проби (40%). Алантоюш рiдини тварин I (контрольно!) групи були стерильш. У цшому, на 5 мiсяцi тшьносп по II, III i IV групах корiв 26,67 % проб вищеназвано1 рiдини були контамiнованi мшрооргашзмами.
Таблиця 1
Мiкробний склад алантоУсноУ' рiдини чорно-рябоУ' худоби рiзних генотитв
Мюяць тшьносп Група тварин (n =5)
I II III IV
3 - - - -
5 Staphilococcus aureus (1) Proteus vulgaris (1) Streptococcus anginosus (1) З р-ни Micrococcaceae (1)
7 - - Bacillus macroides (1) -
Прим1тка: в дужках позначено шльшсть позитивних проб.
На 7 мюящ тшьносп лише в однiй пробi алантоюно1 рiдини у корiв III дослщно! групи були виявленi мшрооргашзми, що становило 6,67 % вщ загально! кiлькостi дослiджуваних проб. Загалом, у вшх 15 пробах алантоюно1 рiдини тварин контрольно! групи, яю дослiджували на 3, 5 i 7 мiсяцях тiльностi, мiкроорганiзми були вщсутш, а з 45 проб тварин дослщних груп - лише 5 (11,11%) були контамшоваш ними.
Амнiотична рщина тiльних корiв теж досить часто характеризувалася присутнютю мiкроорганiзмiв (табл. 2).
Таблиця 2
Мжробний склад амтотичноУ' рiдини чорно-рябоУ' худоби рiзних генотитв
Мюяць пльносп Група тварин (n =5)
I II III IV
3 - - - -
5 Bacillus freudenreichii (1) Staphilococcus aureus (1) Proteus Vulgaris (1) з р-ни Micrococcaceae (1)
7 Staphilococcus aureus (1) Streptococcus bovis (1) Bacillus Macroides (1) Proteus mirabilis (1) Streptococcus bovis (1)
Примггка: в дужках позначено шльшсть позитивних проб.
На 3 мюящ тшьносп мшрооргашзми у цш рщиш були вщсутш. Проте вже на 5 мюящ тшьносп у корiв кожно1 з чотирьох груп виявлено по 20 % проб, забруднених мшрофлорою. На 7 мюящ тшьносп мшрооргашзми спостерталися у 20 % проб I, II i III груп, а у корiв IV групи амнютична рщина була контамшована мшрооргашзмами у 40 % проб. У цшому, амнютична рщина у корiв II, III i IV груп на 7 мюящ тшьносп мютила 26,67 % мшрофлори бактерiального походження.
Таким чином, на 3, 5 та 7 мюяцях тшьносп з 15 дослщжених проб амнiотичноi рщини корiв контрольно1 групи у двох виявлена мiкрофлора (13,33%), а з 45 проб тварин дослщних груп мшрооргашзми були виявлеш лише у 5 пробах (11,11%).
Одержат результати дослщжень свщчать, що як в амнютичнш, так i алантоiснiй рщинах пiддослiдних корiв були виявленi мшрооргашзми. Контамiнацiя мiкроорганiзмами амнiотичноi рiдини збшьшувалася у процесi розвитку тiльностi, вщносно алантоюно1 рiдини тако1 закономiрностi не спостерталося. Видовий склад мiкрофлори характеризувався наявнютю
257
сапрофггно! та умовно-патогенно! м1крофлори у навколоплщних водах. У контамшованих м1крооргашзмами аланто1сних рiдинах корiв впродовж дослщжуваного перiоду тiльностi на коков1 форми припадало 60 %, на бацилярш -20 % i в одному випадку (20 %) виявлено Proteus vulgaris. У амнютичнш рщиш на коковi форми припадало 55,56%, на бацилярш - 22,22% i на м1крооргашзми з роду протея - 22,22%. Амнютичш рщини тiльних корiв значно частiше були забруднеш мiкроорганiзмами, нiж алантоюш - вщповщно у 8,33 i 15,00 % випадк1в.
При дослiдженнi впливу м1крофлори навколоплiдних вод на показники iмунiтету плодiв встановлено, що в 40 % проб сироватки кровi 5-м1сячних плодiв I групи спостер1галася досить низька бактерицидна активнiсть, а у 15 пробах плодiв II групи (стерильш) li взагалi не виявлено (табл.3). Таким чином, можна говорити про деяке стимулювання бактерицидно! активносп кровi плодiв за рахунок мiкроорганiзмiв навколоплiдних рiдин.
У 7-мюячних плодiв тако! закономiрностi не спостер1галося: у плодiв I групи виявлено 20 % проб сироватки кровi з бактерицидною активнютю, а у плодiв II групи - 33,33 %. Цей факт можна пояснити тим, що в навколоплщних водах тварин II групи можуть бути присутш окр1м бактерш i iншi агенти, зокрема вiруси або грибки. Вони також можуть, за певних умов, стимулювати бактерицидну активнють сироватки кровi плодiв.
Щодо вмiсту лiзоциму та Ig M у сироватщ кровi 5- та 7-мiсячних плодiв, контамiнованих мiкрофлорою, та стерильних суттево! рiзницi не спостерiгалось. Отже, м1кробна контамiнацiя навколоплiдних вод не стимулюе синтез вищезгаданих компонентiв кровi плодiв. Iнша ситуацiя спостерiгалася при дослщженш сироватки кровi плодiв на вмют Ig G. Так, на 5 мюящ тiльностi у сироватцi кровi плодiв I i II групи вмют Ig G виявлено у 40,00 i 26,67 % проб вщповщно. При цьому цей показник у плодiв I групи був бшьшим, шж у плодiв II групи в 12,5 разу (Р<0,001). Аналопчна картина спостерiгалася i на 7 мюящ тшьностг
Таблиця 3
Вплив мжрофлори навколоплiдних вод на деян показники iMyrnTeTy
кров1 плодiв, М ± m
Мюяць тшь-ност1 Показник Навколоплщш води
Контамшоваш м1крофлорою Стерильн1
Група I II
N 5 15
5 БАС,% 8,74 + 1,91 (2) -
Л1зоцим, мкг/мл 2,59 + 0,25 2,55 + 0,10
Ig G, мг/мл 0,50 + 0,06 (2) 0,04 + 0,01 (4)
Ig M, мг/мл 0,43 + 0,01 0,46 + 0,01
7 БАС,% 13,61 (1) 10,80 + 0,65 (5)
Л1зоцим, мкг/мл 1,95 + 0,12 2,12 + 0,09
Ig G, мг/мл 0,24 + 0,11 (4) 0,09 + 0,03 (5)
Ig M, мг/мл 0,39 + 0,01 0,39 + 0,01
Прим1тка: в дужках позначено шльшсть позитивних проб.
У цей перюд плоди I групи переважали плодiв II за вищезазначеним показником у 2,67 разу. Вщсоток виявлених позитивних проб кровi за вмiстом Ig G по I та II групах становив вщповщно 80,00 i 33,33 %.
Узагальнюючи вищенаведене, можна стверджувати, що плщ у бiльшостi випадкiв не залишаеться байдужим до наявностi мiкроорганiзмiв у навколоплiдних водах. Вiн реагуе посиленим утворенням антитш, переважно за рахунок Ig G.
258
Наявнють Ig G у сироватщ KpoBi таких плодiв не завжди обумовлюе прояв !! бактерицидно! активностi. Можливо, це пов'язане з тим, що синтезоваш оргашзмом плода антитiла е функцюнально неактивнi (неповнi).
Висновки. Навколоплщш води пiддослiдних корiв були контамшоваш мiкроорганiзмами. У навколоплiдних водах видовий склад мiкроорганiзмiв характеризувався наявнiстю сапрофггно! та умовно-патогенно! мiкрофлори. Амнiотична рщина була забруднена мшрофлорою значно часпше, нiж аланто!сна -вiдповiдно у 8,33 i 15,00 % випадюв. У бiльшостi випадкiв плiд не залишався байдужим до наявностi у навколоплщних водах мiкроорганiзмiв. Вiн реагував посиленим утворенням антитш, переважно за рахунок Ig G, однак, це не завжди обумовлювало прояв бактерицидно! активносп сироватки кровг
Перспективи подальших дослiджень. У подальшому будуть дослiдженi особливостi iмунологiчних взаемовiдносин матерiв i плодiв велико! рогато! худоби укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи.
Лiтература
1. Анкирская А. С., Гуртовой Б. Л., Елизарова И. П. Внутриутробная бактериальная инфекция плода и новорожденного. Этиология, патогенез, профилактика у беременных груп риска // Акушер. и гинекол. - 1989. - № 5. - C. 70-73.
2. Бейли Н. Статистические методы в биологии / Н. Бейли. - М.: Мир, 1963. - 271 с.
3. Гитова Л. Д. Определение содержания иммуноглобулинов в капилярной крови по Манчини / Л. Д. Гитова, К. Б. Юдин // Лаб. дело. - 1983. - № 10. - С. 44.
4. Грант Х. Я. Сравнительная оценка некоторых методов определения лизоцима в сыворотке крови / Х. Я. Грант, Л. М. Яворский, И. А. Блумберг // Лабораторное дело. -1973. - № 5. - С. 300-304.
5. Лакин Г. Ф. Биометрия: Учеб. пособие для биол. спец. вузов - 4-е изд., перераб. и доп. / Г. Ф. Лакин - М.: Высшая школа, 1990. - 352 с.
6. Максимюк Н. Н. Модификация метода определения бактерицидной активности сыворотки крови / Н. Н. Максимюк, Л. Я. Телишевская // Ветеринария. -1995. - № 2. - С. 35-36.
7. Определитель бактерий Берджи. В 2-х томах Т. 2: Пер. с англ. Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Смита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. - М.: Мир,1997.- 368 с.
8. Bother A.. Appearance of acute PRRS-like symptoms in sow herds after vaccination with a modified live PRRS vaccine / Bother A., Strandbygoard B., Sorensen K. J. et al. // Veter. Rec. - 1997. - Vol. 141, № 19. - P. 497-499.
9. Kranker S. Experimental inoculation of swine at various stages of gestation with a Danish isolate of porcine reproductive and respiratory syndrome virus (PRRSV) / Kranker S., Nielsen J., Bille-Hansen V., Batner A. // Veter. Microbiol. - 1998. - Vol. 61, № 'A - P. 21-31.
10. Lager K. M. Homologons challenge of porcine reproductive and respiratory syndrome virus immunity in pregnant swine / Lager K. M., Mengeling W. L., Brockmeier S. L. // Veter. Microbiol. - 1997. - Vol. 58, № 2/4. - P. 113-125.
Стаття надгйшла до редакцИ 22.09.2015
УДК 619:616.71-001.5:636.7
Хомин Н. М., д. вет.н., професор, Мисак А. Р., д. вет.н, доцент, Дмитрieв В. С., лшар ветеринарно! медицини © Львгвський национальный университет ветеринарног медицини та бготехнологгг 1мем С. З. Гжицького, Львгв, Украгна МОН1ТОРИНГ ПЕРЕЛОМ1В К1СТОК У СОБАК
Важливою проблемою ветеринарног ортопеда та травматологи е вдосконалення методгв зрощення переломгв кгсток у собак. За останнг десятиргччя в цьому напрямку досягнуто значних успгхгв. Як вгдомо, у ветеринарнгй практицг використовують два методи остеосинтезу - закритий i вгдкритий. Вони проводяться
© Хомин Н. М., Мисак А. Р., Дмитр1ев В. С., 2015
259
