CC BY
54
7. Predborskyi, V.A. (2008), «The shadow aspect of the early accumulation of capital in Ukraine», Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, vol. 6 (73), pp. 26-30.
8. Minregion Ukraine (2014), DSTU B.D.1.1-1:2013. Pravyla vyznachennia vartosti budivnytstva, Nakaz vid 05.07.2013 r. № 293, zmina № 1 chynna z 01.01.2014 r.
9. Matiichuk, O.I. (2008), «Socio-economic role of wages and its regulation», Visnyk Dnipropetrovskoi derzhavnoi finansovoi akademii: ekonomichni nauky, vol.1(19), pp.50-53.
10. Martynov, K. (2006), «Does grading worth application», Kadrovyi menedzhment, vol. 9: http://www.klerk.ru.
11. Rutytskaia, V., «The model of wage: grades»: http://www.nbuv.gov.ua.
12. Lozovskyi, O.M., Taran, O.A. and Taran, V.S. (2009), «The introduction of grading in domestic enterprises», Vinnytskyi torhovelno-ekonomichnyi instytut KNTEU, kafedra menedzhmentu ta administruvannia, pp. 591-596.
13. Pokataieva, O.V. and Koshulynska, H.O. (2010), «Ways of improving of enterprise' system of remuneration», Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, vol. 3, pp. 139-141.
14. Klymenko, le.V. (2004), Tekhnichna ekspluatatsiia i rekonstruktsiia budivel ta sporud [Technical maintenance and reconstruction of buildings], Tsentr navch. literatury, Kyiv, Ukraine.
15. Stratonovych, N. (2014), «Legal wage - a decent pension», Svoboda slova, vol. 25, pp. 36-49.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Коваленко Олена Ваперпвна, доктор eKOHOMi4HMx наук, професор, зав. кафедри економки пщприемства Гук Леся Олександр1вна, студентка факультету економки та управлЫня, кафедри економки пщприемства Запорiзька державна шженерна академiя пр.Соборний 226, м. Запорiжжя, 69006, Украша e-mail: guklesia@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Коваленко Елена Валерьевна, доктор экономических наук, профессор, зав. кафедры экономики предприятия
Гук Леся Александровна, студентка факультета экономики и управления, кафедры экономики предприятия Запорожская государственная инженерная академия пр.Соборный 226, г. Запорожье, 69006, Украина e-mail: guklesia@gmail.com
INFORMATION ABOUT THE AUTHOR
Kovalenko Elena Valeryevna, doctor of economic sciences, professor, Head Department of Economics and Management,
Guk Lesia Alexandrovna, a student of Faculty of Economics and Management, Department of Management and Project Management,
Zaporizhzhya State Engineering Academy. Soborny Avenue, 226 e-mail: guklesia@gmail.com
УДК 330.15.3(477)
ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧН1 ЗАСАДИ УПРАВЛ1ННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ В РЕГ1ОН1 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 РОЗВИТКУ НАЦЮНАЛЬНОТ ЕКОНОМ1КИ
Костик е.П.
Предметом досл'дження е теоретичн!' та практичнi проблеми забезпечення регонального управлння природокористування.
Мета наукового досл'1дження полягае у вивченн теоретичних засад та розробц практичних пдходв щодо проблеми регонального управлння природокористування в сучасних умовах розвитку нацональноУ економки.
Методи досл'дження. Для уточнення понятшного апарату, визначення змюту процесу оцнки, обфунтування критерив / системи показник/'в, класиф'кацп напрямкв / методв оцнки, застосовано методи абстракцП, анализу та синтезу, систематизаци та узагальнення.
Методолог'т проведення роботи. Основы положення економЫноТ теори в галуз економки природокористування та захисту навколишнього природного середовища; прац в/'тчизняних та заруб'жних учених / практикв в означенй сфер/'.
Результати роботи. Основний науковий результат досл'дження полягае в теоретичному обфунтуванн'1 та практичному вирiшеннi комплексу питань, пов'язаних з проблемою забезпечення механзму регонального управл'1ння природокористування.
Галузь застосування результат'^. Результати даного дослдження можуть бути застосован у
© Костик G.П., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 29/1
103
сферi вивчення проблем економiки природокористування та захисту навколишнього природного середовища, як у нацональному так / в регональному вимiрах.
Висновки. Сл'д зазначити, що для забезпечення ефективнот механзму управлння природокористування в регюнi у контекст/ еколого-економ'чноУ складово'У е необх'дним: урегулювати контролюючi функцй органв державного управлння; при виконавчих органах районних, мських, селищних рад створити в'дд'ти екологн, як би займалися ттьки питаннями охорони навколишнього середовища; реалзаця механ1'зм1в регонального управлння природокористуванням е неможливою без застосування сучасних нформацйних технологш; впровадження ефективного нормативно-правового забезпечення; застосування економ'чних '¡нструмент'т, виходячи '¡з принципiв сталого та збалансованого еколого-економ чного розвитку; застосування орган зац йно-адм н стративних та соцiально-психологiчних метод'т управлння; належне ф/'нансове забезпечення; збалансоване поеднання примусово-обмежувальних / стимулюючо-компенсацйних регуляторiв; стотно збльшити природоохоронн виплати з державного та м сцевого бюджет в, впровадити ефективний економ чний механiзм природокористування, сформувати ринок еколог'чних послуг, систему екологiчноУ сертиф'кацп, лцензування та аудиту, передбачити розвиток лiзингу у сферi природокористування, розробити систему державноУ пiдтримки еколог'чного пiдприемництва.
Ключов'1 слова: управлння; природокористування; регон; еколого-економ'чна складова; iнституцiйний механзм природокористування; базисн '¡нститути; '¡нститути ринку; нормативно-правове регулювання; цiлi, функци, принципи, об'екти '¡нституцшного механзму природокористування; регональний п'дх'д в управлiннi природокористування; економ'чний розвиток регону; еколог'чна оц'шка рег'юну; мюцев/ органи.
ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРИРОДОПОЛЬЗОВАНИЕМ
В РЕГИОНЕ НА СОВРЕМЕННОМ ЭТАПЕ РАЗВИТИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ЭКОНОМИКИ
Костик Е.П.
Предметом исследования являются теоретические и практические проблемы обеспечения регионального управления природопользования.
Цель научного исследования заключается в изучении теоретических основ и разработке практических подходов по проблеме регионального управления природопользования в современных условиях развития национальной экономики.
Методы исследования. Для уточнения категориального аппарата, определения содержания процесса оценки, обоснования критериев и системы показателей, классификации направлений и методов оценки, применены методы абстракции, анализа и синтеза, систематизации и обобщения.
Методология проведения работы. Основные положения экономической теории в области экономики природопользования и охраны окружающей среды; труды отечественных и зарубежных ученых и практиков в указанной сфере.
Результаты работы. Основной научный результат исследования заключается в теоретическом обосновании и практическом решении комплекса вопросов, связанных с проблемой обеспечения механизма регионального управления природопользования.
Область применения результатов. Результаты данного исследования могут быть применены в области изучения проблем экономики природопользования и охраны окружающей среды, как в национальном, так и в региональном измерениях.
Выводы. Следует отметить, что для обеспечения эффективности механизма управления природопользования в регионе в контексте эколого-экономической составляющей необходимо: урегулировать контролирующие функции органов государственного управления; при исполнительных органах районных, городских, поселковых советов создать отделы экологии, которые бы занимались только вопросами охраны окружающей среды; реализация механизмов регионального управления природопользования невозможна без применения современных информационных технологий; внедрение эффективного нормативно-правового обеспечения; применения экономических инструментов, исходя из принципов устойчивого и сбалансированного эколого-экономического развития; применения организационно-административных и социально-психологических методов управления; надлежащее финансовое обеспечение; сбалансированное сочетание принудительно-ограничительных и стимулирующих-компенсационных регуляторов; существенно увеличить природоохранные выплаты из государственного и местного бюджетов, внедрить эффективный экономический механизм природопользования, сформировать рынок экологических услуг, систему экологической сертификации, лицензирования и аудита, предусмотреть развитие лизинга в сфере природопользования, разработать систему государственной поддержки экологического предпринимательства.
Ключевые слова: управление; природопользование; регион; эколого-экономическая составляющая; институциональный механизм природопользования; базисные институты; институты рынка; нормативно-правовое регулирование; цели, функции, принципы, объекты институционального механизма природопользования; региональный подход в управлении природопользования; экономическое развитие региона; экологическая оценка региона; местные органы.
THEORETICAL AND PRACTICAL PRINCIPLES OF NATURE MANAGEMENT IN THE REGION AT THE PRESENT STAGE OF THE NATIONAL DEVELOPMENT ECONOMY
Kostyк Ye.P.
The subject of research are theoretical and practical problems of support regional nature management.
The purpose of research is to study the theoretical principles and the development of practical approaches to the problem of regional nature management in modern conditions of the national development economy.
Methods of research. The methods of abstraction, analysis and synthesis, systematization and generalization are used for definition the conceptual apparatus and the content of the assessment, foundation criteria and indices, classification directions and methods of assessment.
The methodology of work. The main principles of the economic theory in the economic field of nature managment and protection of the natural environment; works of domestic and foreign scholars and practitioners in this sphere.
The results of work. The main scientific research result is to ground the theoretical and to solve the practical of the complex issues, which are related to the problem of providing a mechanism of regional nature management.
Practical implications. The research results can be applied in the study of the economic problems of nature management and protection of the natural environment, both in the national and regional levels.
Conclusions. It should be noted that to guaranty the effectiveness of the nature management mechanism in the region in the context of environmental and economic component are: to regulate control functions of state administration organs; with executive boardies of district, town, and village councils to establish ecology departments which would decide problems of environmental protection; to implement regional nature management mechanisms which are impossible without the use of modern information technologies; to implement effective regulatory and legal support; to applicate economic instruments; to use the organizational and administrative and social and psychological management methods; adequate financial support; a balanced combination of forced and restrictive and incentive and compensation controllers; to significantly increase the environmental payments from the state and local budgets, to implement an effective economic mechanism of nature management, to form a market for environmental services, environmental certification system, licensing and audit, to envisage leasing development in the sphere of nature management, to develop a system of state support for environmental enterprises.
Key words: management; nature management; region; ecological and economic component; an institutional mechanism for nature management; basic institutions; market institutions; regulatory and legal regulation; objectives, functions, principles, objects institutional mechanism of nature management; an regional approach in the management of natural resources; economic development of the region; environmental assessment in the region; local administrations.
Постановка проблеми. На сучасному етап розвитку нацюнальноТ економки, господарська дiяльнiсть здшснюеться на принципах максимального використання природних ресурав без адекватного врахування еколопчних вимог, що сприяе збтьшенню антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище. Сьогодн не придтяеться належноТ уваги еколопчнш складовш сусшльного розвитку, що може призвести до невтшноТ перспективи в майбутньому. Адже вщ ефективного i ощадливого використання природних ресурав, забезпечення охорони навколишнього середовища залежить стабтьне функцюнування нацюнальноТ економки, добробут населення, безпека життедiяльностi людства i поступова реалiзацiя моделi сталого розвитку. Саме тому дослщження регюнального управлшня природокористуванням мае важливе науково-теоретичне i со^ально-практичне значення.
У низц дослщжень розкрито ряд питань присвячен данш проблематищ зокрема, ^еТ проблеми торкалися: Я. Витвицький, Т. Грушева, Б. Данилишин, Т. Завгородня, Н. 1льченко, О. Кривень, Н. Матвшчук, О. Мордвшов, С. Похилько, I. Сотник, М. Хвесик, Н. Хумарова та ш. Проте, незважаючи на вагомють цих дослщжень, залишаються не охопленими багато проблем, що постають у цш сфер^ зокрема питання розроблення i забезпечення ефективного функцюнування механiзмiв державного управлшня природокористування для протидп екодеструктивним впливам у регюш. Актуальнють цих проблем зумовила вибiр теми наукового дослщження, визначила його мету та завдання.
Мета дослщження полягае у вивченн теоретичних засад та розробц практичних пiдходiв щодо проблеми регюнального управлшня природокористування в сучасних умовах розвитку нацюнальноТ економки. Вщповщно до мети автор статтi ставить наступн завдання: з'ясувати теоретичнi засади дослщження управлшня природокористування в ринковш економщ^ розкрити еколого-економiчний потенцiал КиТвськоТ областi та його значення в ^ai^i управлiння природокористування регiону; показати перспективы напрями вдосконалення управлшня природокористування в регюы у контексп еколого-економiчноï складовоТ.
Виклад основного матер1алу. Загострення еколопчних проблем у другш половит ХХ-го стол^тя змусило розвинутi кражи розпочати розробку й здiйснення бтьш активних, багато в чому нових за своТм змiстом природоохоронних заходiв, запровадження значно змiнених систем державного регулювання у сферi природокористування.
На думку О.Г. Мордвшова, головним напрямом дослщжень захщних економiстiв, у цей перюд, е питання економiчного мехашзму екологiчноï полiтики та ïï управлшсью аспекти. В них беруть участь
представники pi3HMx течш i шкiл, якi конкурують мiж собою за право запровадження своТх концепцiй i конкретних рекомендацiй в управлшську практику. Основна конкуренцiя розгорнулася мiж двома головними течiями в економiчнiй теорiï - неокласичною та неокейнаанською [12, с. 8].
Характерна особливють неокласичного пiдходу до еколопчного регулювання полягае в тому, що ефективн стимули успiшного здiйснення природокористування та охорони довктля вони вбачають лише в ринковому механiзмi. На вщмшу вiд неокейнсiанцiв, неокласики вважають необхiдним зведення до мiнiмуму втручання держави у внутршню економiчну дiяльнiсть компанiй для того, щоб дати бтьший простiр ринковим стимулам (особливо ринковш конкуренци) ефективного використання резервiв, якими вони володiють.
Предметом розходження е вщношення держави до власност та и участь у встановленн «квазiцiни» на ресурси загального користування. Щодо вирiшення цих питань економюти-неокласики роздiлилися на двi групи. Першу групу склали прибiчники повноТ свободи пщприемництва, якi наполягають на чисто ринковому пiдходi до проблем, або ж за дуже незначноТ участ держави. Вони вiддають перевагу приватнш власностi на «вiльнi блага i послуги» природи та вважають, що визначення «квазщши» на них потрiбно «доручити» ринку. Екологiчнi проблеми природного середовища, з ïx точки зору, - «наслщок вiдсутностi прав приватноТ власностi на ресурси загального користування». Друга група дослщниш висловлюеться за втручання держави в процес встановлення та запровадження в практику грошовоТ оцшки ресурав природного середовища та державну власнють на них[12, с. 9].
Слщ зазначити, що розвиток неокейнаанських концепцiй проходив паралельно з критикою неокласичного пщходу до управлшня природокористування та охороною довкiлля. Багато економюлв вважають недолiком неокласичноТ моделi те, що вона виходить з припущення певного рiвня забруднення, повнютю iгноруе питання вiдтворення природних ресурав i в кшцевому пiдсумку нездатна забезпечити досягнення екологiчного оптимуму. Неокласична модель створюе ситуацш, коли суб'екти ринку, виходячи з мiркувань економiчноï ефективностi i рентабельностi, можуть надати перевагу сплат податку, а не нарощуванню витрат на охорону навколишнього середовища. Вона також орiентуе природокористувачiв на споживання природних ресурав як звичайного товару без ч^ких обов'язмв зберiгати та вiдновлювати ïx.
Неокейнаанц перевагу вiддають нормативному макроекономiчному регулюванню, прямому державному втручанню в процеси природокористування i охорони навколишнього середовища. Вони послщовно обстоюють тезу про неспроможнють ринкового мехашзму слугувати адекватною основою еколопчноТ пол^ики. Визначення обсягу та штенсивносп природоохоронних заxодiв виходячи з фшансових можливостей, якими володiе суспiльство, з ïx точки зору, е прерогативою держави.
Слщ зауважити, що до 80-х рош система державного макроекономiчного регулювання базувалася на кейнаанськш концепцп зайнятостi i стаб^зацшноТ полiтики. Проте наприкiнцi 70-х ромв у краТнах з ринковою економкою проявилась тенденцiя до падiння рiвня продуктивностi працi та посилення шфляцшних процесiв.
Як запевняе О.Г. Мордвшов характерними ознаками еколопчноТ полiтики на початку 80-х роюв стало: 1) реалiзацiя економiчно рентабельних екологiчниx проекпв; 2) децентралiзацiя управлiння природокористуванням i охороною природи; 3) бтьш активне застосування ринкових методiв регулювання; 4) приватиза^я управлiння деякими видами природних ресурав; 5) орiентaцiя на полп"ику превентивного типу; 6) забезпечення довгостроковоТ учaстi держави в мiжнaродному еколопчному спiвробiтництвi; 7) розширення поiнформовaностi сусптьства про негативний вплив товaровиробникiв на довктля та посилення ролi i значення громадськоТ думки в еколопзацп виробництва; 8) iнтегрaцiя еколопчноТ та економiчноï полiтики для забезпечення сталого розвитку.
У цей перюд в реальнш екологiчнiй полiтицi бiльш активно почали застосовуватись неокласичш iдеï запровадження ринкових меxaнiзмiв регулювання. Арсенал адмшютративно-розпорядчих вaжелiв та зaсобiв упрaвлiння природокористуванням i природоохороною був доповнений ринковими та новими економiчними методами. Такий пщхщ дозволив aктивiзувaти конкуренцiю щей та ^^ативу суб'ектiв економiки стосовно питань рaцiонaлiзaцiï природокористування. Ринковi методи, таю як торпвля правами на забруднення, альтернативне скорочення емiсiï та шш^ також давали можливiсть мiнiмiзувaти сукупнi природооxороннi витрати, не попршуючи екологiчну ситуaцiю в навколишньому середовищi [12, с. 26].
1ншим способом розширення регулюючоТ ролi ринку на процеси природокористування стала «приватиза^я» управлшня деякими видами природних ресурав. Остання проходила у виглядi передaчi державних земель, лiсiв, природоохоронних територiй тощо в користування приватному сектору з метою управлшня ними на виключно комерцшнш основк
Взя^ в сукупносп всi цi реформaторськi заходи i нововведення, спрямоваш на дерегуляцiю в обласп природокористування i охорони природи, одержали назву «рейгашзму» в екопол^ицк Вони були характерними для 80-х рош i проводились як складовий елемент реформування вае'Т системи державного мaкроекономiчного упрaвлiння.
Упрaвлiнський аспект в еколопчнш проблемaтицi включае також участь держави в мiжнaродному екологiчному ствроб^ництвк Цей процес не новий, але в останш роки набувае все бтьшоТ ваги. Багато негативних природних явищ та чинниш, що ïx викликають, фактично не знають державних кордошв. Тому ва держави повинш слiдкувaти за тим, щоб своею господарською дiяльнiстю не завдавати шкоди глобaльнiй екологiчнiй рiвновaзi, а отже, i якосп природного середовища рiзниx держав свiту.
Характерними ознаками екополп"ики 90-х рокiв е вiдкритiсть, широка участь в ïï проведеннi громадськосп: неурядових екологiчниx оргaнiзaцiй, полiтичниx пар™, спшок споживaчiв тощо. В цей час почали активно
застосовуватися такi методи и реалiзацN, як екологiчна освiта i виховання, розширення шформацшно! бази, а також сусптьна думка, громадський тиск, переконання та iншi форми морального впливу.
Головною турботою розвинутих кра'ш в останнi роки е якомога тiснiша iнтеграцiя еколопчно! i економiчноУ полгтики для забезпечення максимального рiвня еколопзацп виробничих процесiв i вих1д на екологiчно зрiвноважений економiчний розвиток. Особливого звучання ця проблема набула пюля конференцп 1992 р. в Рю-де-Жанейро, де була прийнята концеп^я сталого розвитку. Поняття сталого (самопiдтримуючого) розвитку введене Всесвпшьою комiсiею з навколишнього середовища i розвитку, яка визначила його як сукупнють сьогоднiшнiх потреб, задоволення яких не принесе шкоди потребам майбутых поколiнь [15, с. 123].
Варто наголосити на тому, що серед науков^в немае единих пiдходiв до визначення сутност iнституцiйного механiзму природокористування та його структури. Деяк з них взагалi розмежовують iнституцiональний та шституцшний пiдходи [9]. Однак детальний аналiз наукових праць в цьому напрямi показуе, що вченi, ям аналiзують рiзнi аспекти iнституцiонального мехашзму природокористування, i науковцi, що займаються iнституцiйними аспектами цього ж мехашзму, дослщжують, по сутi, однi й т ж питання, по-рiзному називаючи сам механiзм.
Дослiдники Б. Данилишин, М. Хвесик, В. Голян в структурi iнституцiйного механiзму природокористування видтяють: базиснi iнститути: форми власностi (приватна, державна, комунальна); органiзацiйно-правовi форми господарськоТ дiяльностi; система органiв управлiння природокористуванням; шститути ринку: ринкова iнфраструктура сфери природокористування (кредиты установи, аудиторськ контори, консалтинговi фiрми, страховi фонди, еколопчш фонди); ринок природних ресурсiв (власники, продавц та покупцi природних ресурав, посередники, бiржi природних ресурсiв, тендери та торги); ринок дозволiв на викиди, скиди вiдходiв; ринок еколопчних товарiв та послуг (екологiчна сертифка^я, екологiчна експертиза, екологiчний аудит, еколопчний маркетинг, екологiчне нормування); iнструменти фшансово-економiчного регулювання: система податкового регулювання (податки, збори, тарифи, штрафи, птьги); система кредитування (процентнi ставки, птьгове кредитування); система державного фiнансування (дотування, субсидування, цтьове фiнансування, держзамовлення, експортне стимулювання); система бюджетного регулювання; нормативно-правове регулювання: законодавчi акти (Конституцiя Украши, Кодекси Украши, Закони Украши); укази Президента Украши; нормативы акти (постанови, шструкци, розпорядження); контрактне право ^жнародш контракти, договiрнi вiдносини) [5, с. 229].
Дослщник Н.М. Матвiйчук, шституцшний мехаызм природокористування визначае, як систему шституцш, форм, методiв, способiв та шструметчв забезпечення збалансованого природокористування для виршення економiчних, соцiальних та еколопчних проблем з метою забезпечення сталого розвитку. 1нститути мехашзму природокористування визначають правила поведшки природокористувачiв, детермiнують форми та способи природокористування й подтяються на формальн та неформальнi [див. Рис.1].
Неформальна ¡нститути:
- ¡нетигут еколопчно"| культури;
- ¡нститут громадського контролю;
- ¡нститут еколопч но! освп"и I еихованнн
I :
1нституц1йний мехажзм природокористування
г
Формально ¡нститути
т г
Базисж ¡нститути ¡нструменти регулювання Екологгчш ¡нститути
- ¡нститут еласносгп на природа ресурси; - ¡нститут ренти; -органпэщйно правей форми Ыдприемництва; - елементи ринковоТ ¡нфра структури; -система органт управлшня природокористуванням 1 г - еколопчноУ стандартизации - еколопч ноГсертифЫацм; - еколопчного лщензування, - еколопч ного аудиту; - еколопч ного монп"орингу; - еколопч ноТ експертизи; - еколопч ного страхування
Правовг -законодавч1 акти; -укази Президента; - нормативы акти; п/пжнарпдне право Адл11н1ггративнг: - норми, нормативи; - штрафи, санкцГГ; -л1м1ТИ, квоти Економнш: - бюджетно-податков!; -система кредитування
Рисунок 1. Складовi iнституцiйного механiзму природокористування [11, с. 140]
Слiд зауважити, що ефективно дшчий iнституцiйний меxaнiзм природокористування покликаний на практик розв'язати завдання ефективного використання природних ресурав з метою задоволення виробничих потреб сусптьства, формування еколопчно безпечного середовища, забезпечення стабтьного i достатнього фiнaнсувaння природоохоронних програм.
Цтями iнституцiйного меxaнiзму природокористування е: створення оптимальних умов для ефективного використання, збереження та вщтворення природних систем; рiвнопрaвнiсть доступу до природних ресурав ниш та в майбутньому; стаб^за^я та покращення еколопчноТ ситуацГ| загалом, екологiзaцiя економiчноï дiяльностi у межах iнституцiйниx та структурних перетворень, адекватних ринковим вiдносинaм; мiнiмiзaцiя шкоди довкiллю загалом та природним ресурсам, вщшкодування збиткiв та страхування екологiчниx ризикiв; впровадження ресурсозберiгaючиx технологш, бiотеxнологiй, використання iнтенсивниx методiв природокористування; оптимiзaцiя структури економiки краши загалом та ïï регiонiв з урахуванням особливостей територiaльниx еколого-економiчниx систем; стимулювання економiчноï зaцiкaвленостi в рaцiонaльному та економному використанш природних ресурсiв; обмеження неефективноТ конкурент з метою усунення з ринку нееколопчних теxнологiй, устаткування, продук^в та послуг [20, с. 282].
Головними фунщями iнституцiйного мехашзму природокористування е: пiдтримкa arm^i динамки функцюнування i розвитку еколого-економiчниx систем; забезпечення еколопчно-доцтьного та суспiльно справедливого розподту природних ресурсiв та упорядкування процесу ïx використання; створення екологiчно-орiентовaниx «умов гри» в нaцiонaльнiй економiцi [11, с. 141].
Дослiдниця Н.1. Хумарова вважае, що формування шституцшного меxaнiзму природокористування повинно здiйснювaтися на основi таких принципiв: нaуковостi, со^альноТ спрямовaностi, прiоритетностi, системностi, iерaрxiчностi, узгодженосп, взаемодоповнення, збaлaнсовaностi, шфраструктурноТ зaбезпеченостi, альтернативности екологiчного прiоритету та застереження, еколопчноТ та економiчноï безпеки ведення бiзнесу та життедiяльностi, комплексностi, превентивностi екопорушень [20, с. 287].
До об'екпв шституцшного меxaнiзму Н. Костюченко вщносить усi iнститути, якi формують мехашзм. Тодi, як суб'екти iнституцiйного мехашзму можуть бути подiленi на двi групи: загального характеру та спецiaлiзовaнi. До першоТ групи вiдносяться органи державноТ влади, мiсцевого самоврядування, нaуковi та освiтнi заклади, пiдприемствa та пщприемщ громaдськi орга^заци. До другоТ - спецiaлiзовaнi установи з проведення аудиту, розробки норм та нормaтивiв, експертизи, контролю, мошторингу, лiцензувaння, сертифкацп [11, с. 141].
Основою шституцшного мехашзму природокористування е еколопчш обмеження, заборони та стимули. При цьому використовуються правов^ адмшютративш, економiчнi шструменти.
Варто пiдкреслити, що на сьогодш в Укрaïнi так i не вдалося сформувати ефективний шституцшний мехашзм природокористування, який би вiдповiдaв принципам сталого розвитку. 1нституцшна неефективнiсть системи природокористування проявляеться у виснаженш ресурав, деградаци довкiлля, зростaннi зaxворювaностi населення. При цьому спостер^аеться фактичне домшування економiчниx iнтересiв над усiмa шшими.
Недосконалою е дiяльнiсть вiдповiдниx оргашв у розробцi та зaтвердженнi еколопчних нормaтивiв, лiмiтiв використання природних ресурав, викидiв та скидiв забруднюючих речовин у навколишне середовище, впровадженш сучасних методiв екологiчного менеджменту на пщприемствах тощо. Органи громадського упрaвлiння виконують суто номшальш функцiï i суттевого впливу на темпи, масштаби та пропорци природокористування не справляють. ïx пропозицп по вдосконаленню охорони довктля та використання природних ресурав мають декларативний характер, що дае пщстави говорити про нерозвиненють неформальних шститупв мехашзму природокористування.
Низькою е ефективнють реaлiзaцiï органами державного упрaвлiння державних еколопчних програм через нестачу фшансування. Тому, особливо актуально на сьогодш посилити бюджетонаповнюючу функцш природокористування, що дозволить змщнити фшансову сaмодостaтнiсть краши та окремих регiонiв.
Слiд зауважити, що регюнальний пiдxiд в управлшш природокористування е особливо актуальним для економки УкраТни, де спостерiгaеться суттева диференцiaцiя регiонiв за рiвнями соцiaльно-економiчного розвитку, iснуе необxiднiсть лiквiдaцiï еколопчних наслщш на рiвнi окремих регюшв, спостерiгaеться дефiцит iнвестицiйниx ресурсiв, для бтьшосп регiонiв - вiдсутнi стратеги регюнального розвитку. До того ж сьогодш констатуеться вщсутнють единоТ розробленоТ методологiï дослiдження системи вiдтворення в регюнах, пропонуються рiзнi за змютовнютю нaуково-методичнi пiдxоди до оцiнки процеав вiдтворення на регiонaльному рiвнi та управлшня ними. Автори розглядають пропорци регюнального вщтворення у рiзниx аспектах.
Бтьшють науков^в стверджують, що в умовах формування ринковоТ економiки особливо актуальним е питання оцшки наслщш юнуючого типу вщтворення у контексл накопичених еколопчних наслщш юнуючоТ господарськоТ моделi та стiйкостi вiдтворювaльниx процеав [19].
Сьогодш науков^ констатують, що у кожнш склaдовiй системи вщтворення наявний яскраво виражений економко-еколопчний аспект. У систему управлшня регюнальним розвитком вбудовуються природоохоронш завдання: комплексне використання ресурав, повне перероблення вiдxодiв тощо. Визнаеться необxiднiсть компенсaцiï збiльшеного у процеа економiчного зростання ресурсоспоживання, викидiв i скидiв, утворення вiдxодiв за рахунок витрат, якi повиннi розглядатися як сусптьно-необхщш [13, с. 23].
Варто зазначити, що пщприемницький сектор повинен реагувати на змши, яю вiдбувaються в полiтицi екологiчного регулювання, осктьки заходи щодо теxнiчного переоснащення виробництва, зумовлеш
здебiльшого регулювальними дiями у сферi рaцiонaльного природокористування, потребують значних швестицш, як правило, довгострокових, окупнють яких е тривалою. Тому постае питання розроблення цтюноТ, узгодженоТ програми дiй щодо екологiчного регулювання, яка б стала основою для розроблення i корпоративних, i регюнальних стратегш вщтворення.
Головною метою мехашзму регюнального управлшня еколопчною складовою е: стимулювання до зменшення шкщливого впливу на довктля; стимулювання рацюнального використання та збереження компоненлв довктля, зменшення показниш ресурсомюткосп; створення за рахунок кош^в, отриманих вiд екологiчниx зборiв та плaтежiв, джерел фiнaнсувaння природоохоронних зaxодiв, незалежних вiд державного та мюцевого бюджетiв [9, с. 180].
Головними недолками iснуючого меxaнiзму охорони навколишнього природного середовища на регюнальному рiвнi Т. Завгородня вважае наступн'1: плата здмснюеться вже пiсля нанесення збитюв навколишньому середовищу; ставки платеж1в майже завжди встановлюються центрaлiзовaно, а не з урахуванням реальних ринкових процеав; часто в реaлiзaцiï юнуючого меxaнiзму ускладнюючим е «людський фактор» на сталях узгодження, вирiшення та затвердження, що не виключае можливють корупци; даний меxaнiзм не стимулюе використання пiдприемствaми сучасних природоохоронних технолопй [8, с. 68].
Дослiджуючи теоретичш та прaктичнi проблеми забезпечення регюнального управлшня природокористування ми спробували показати його ефективнють на приклaдi КиТ^ськоТ обласп.
Слiд пiдкреслити, що мюце КиТ^ськоТ облaстi в загальнодержавному територiaльному подiлi прaцi визначають провiднi гaлузi господарства - машинобудування, електроенергетика, легка промисловють, xiмiчнa i нaфтоxiмiчнa, харчова промисловють та агропромисловий комплекс. ^м цього, в обласп отримали розвиток деяк гaлузi лiсовоï, деревообробноТ та целюлозно-паперовоТ промисловостi, про-мисловiсть будiвельниx мaтерiaлiв, борошномельно-круп'яна i комбiкормовa промисловють.
Проaнaлiзувaвши регiонaльну доповiдь «Про стан навколишнього природного середовища в Кшвськш обласп у 2014 р.» з'ясовано, що незважаючи на складну сусптьно-пол^ичну та економiчну ситуaцiю у краТш, пiдсумки соцiaльно-економiчного розвитку облaстi у 2014 роц свiдчaть про досягнення значних позитивних результат, зокрема: шдекс промислового виробництва склав 101,2%; обсяг продукци сiльського господарства, в уах кaтегорiяx господарств, збiльшився на 6,6% i становив майже 16,0 млрд. гривень; реaлiзовaно промисловоТ продукци у вщпускних цiнax пiдприемств на суму 48,1 млрд. гри. (у 2013 роц 40,4 млрд. гривень); прийнято в експлуатацш 1727,0 тис.кв.м загальноТ площi житла, що на 14,0% бтьше, нiж у 2013 рощ середньомiсячнa номiнaльнa зaробiтнa плата одного штатного пра^вника становила 3 489,0 гри. i збтьшилася на 4,1 %; середнiй розмiр трудових пенсш збiльшився на 4,7% та склав 1 622,1 гривш; доходи зведеного бюджету обласп зросли проти 2013 року на 9,9% i становили 9 703,2 мли. гривень; до обласного бюджету надшшло 4 181,0 млн.грн., що на 15,4% бтьше у порiвняннi з 2013 роком; надходження до державного бюджету склали 24 605,7 млн.грн., що на 2,7% бтьше, шж у 2013 роц [16, с.9].
В обласп вживалися заходи щодо полтшення фшансового стану пщприемств, установ та оргашзацм усix галузей господарського комплексу обласп, наповнення бюджелв усix рiвнiв. Так, доходи зведеного бюджету обласп у 2014 роц склали 9 703,2 млн.грн. (на 9,9% бтьше показника 2013 року). Зокрема, власних i закртлених доxодiв надмшло у сумi 4 833,6 мли.гри, що на 117,0 млн.грн., або на 2,5% бтьше, шж у 2013 роцк
Основним джерелом наповнення мюцевих бюдже^в е податок на доходи з фiзичниx осiб, питома вага у власних i закртлених доходах загального фонду мюцевих бюдже^в становлять 82,1 %. Надходження цього податку по обласп порiвняно з 2013 роком збтьшилися на 173,4 млн.грн. або на 5,8 %.
На фшансування установ софально-культурноТ сфери та со^ального захисту населення за 2014 рк було направлено кошти у сумi 7 554,7 млн.грн., що складае 95,5% загального обсягу проведених видатмв загального фонду, у тому числГ на утримання: установ осв^и - 2788,6 млн.грн.; со^ального захисту та со^ального забезпечення - 2227,5 млн.грн.; установ охорони здоров'я - 1 756,9 млн.грн.; оргашв мюцевого самоврядування - 365,9 млн.грн.; установ культури i мистецтва - 325,9 млн.грн.; установ фiзичноï культури i спорту - 89,9 млн. грн.
У 2014 роф, за попередшми розрахунками, ктькють малих i середшх пщприемств становить 18 614 одиниць (на 0,1% менше, шж у 2013 роц^, у тому чи^ ктькють малих пщприемств нараховуе 17 630 одиниць (у 2013 ро^ - 17 625 одиниць), середшх пщприемств - 984 одини^ (у 2013 ро^ - 1 003 одиниц^. Обсяг реaлiзовaноï продукцп (товaрiв, послуг) малими i середшми пщприемствами збтьшився, у порiвняннi з 2013 роком, на 1,5% та склав вщповщно 35,8 млрд. грн. i 81,3 млрд. грн., що сприяло зростанню надходжень до бюдже^в уах рiвнiв [16, с.10-11].
Разом з тим спостер^аеться, зменшення замовлень на продукцш пщприемств машинобудування, скорочення експортних поставок у Росшську Федерацш xiмiчноï продукци i товaрiв легкоТ промисловостi, встановлеш обмеження на споживання природного газу, негативно вплинули на розвиток окремих галузей промисловосп обласп у 2014 роцк Так, обсяги випуску xiмiчниx речовин i xiмiчноï продукцiï зменшилися на 14,9%, продукци легкоТ промисловосп - на 9,9%, основних фармацевтичних продук^в i фармацевтичних препара^в - на 6,1 %. Крiм цього, через продовження реконструкцГТ та техшчного переоснащення енергоблоку №2 ТрипГльськоТ ТЕС та обмежеш поставки на станцш вугГлля обсяги постачання електроенергiï, газу i пари зменшилися на 9,8 %. Однак, незважаючи на вказаш причини шдекс промисловоТ продукцГТ у 2014 роф, у порГвняннГ з вщповщним перiодом 2013 року, становив 101,2 %.
Важливу роль у забезпеченн населення продовольчими та непродовольчими товарами продовжували вiдiгравати ринки. За оперативною жформа^ею, у 2014 роц на територiТ областi здiйснювали дiяльнiсть 104 об'екти ринкового господарства. Загальна ктькють торговельних мiсць на ринках становить 28,3 тис., на яких працюе майже 13,0 тис. суб'ек^в господарювання, у трудових вщносинах з суб'ектами пщприемницькоТ дiяльностi перебувають понад 1,1 тис. громадян.
За 2014 рк пщприемствами транспорту перевезено 4 683,4 тис.т вантажiв, що на 8,4% менше, нiж за 2013 рк. Вантажооборот зменшився на 6,3% i склав 1 460,6 млн, ткм. Послугами пасажирського транспорту у 2014 роц скористалися 123,0 млн. пасаж^в (на 0,9% бтьше, у порiвняннi з 2013 роком), пасажирооборот становив 2 381,6 млн.пас.км (на 0,5% менше).
У 2014 роц обсяг продукци сiльського господарства в уах категорiях господарств (у постшних цiнах) склав, за розрахунками, майже 16,0 млрд. гривень. Виробництво продукци зросло, у порiвняннi з 2013 роком, на 6,6%, у тому чи^ у стьськогосподарських пщприемствах - на 5,6%, а у господарствах населення - на 8,6%. За обсягом стьськогосподарського виробництва, КиТвщина поста друге мюце серед iнших регюшв краТни, частка областi у загальному виробництвi валовоТ продукци сiльського господарства в УкраТш за звiтний перюд склала 6,3%. За темпами росту стьськогосподарського виробництва область займае 6 мюце. Так, ждекс обсягу виробництва продукци рослинництва порiвняно з 2013 роком становив 109,6%, у тому чи^ у стьськогосподарських пщприемствах - 109,4%, у господарствах населення - 109,8%; тод^ як шдекс обсягу виробництва продукци тваринництва становив 101,7%,
Пщприемствами агропромислового комплексу обласп було залучено 585,1 млн.грн. кредитних кош^в, що на 29% менше 2013 року, у тому чи^ одержано 75,6 млн.грн. короткострокових креди^в, 455,5 млн.грн. середньострокових та 54,0 млн.грн довгострокових кредилв. Вiдсотковi ставки за кредитами у нацюнальнш валют становили вщ 18 до 26% рiчних.
Пщприемствами обласп за 2014 рк виконано будiвельних робп" на суму 2 191,3 млн.грн., що, у порiвняних цшах, на 37,8% менше, ыж за 2013 рк Вщбулося скорочення у будiвництвi будiвель на 27,6%, а будiвництво iнженерних споруд скоротилося на 48,2 %. За видами будiвельноТ продукци найбiльше виконано робп" на будiвництвi будiвель - на суму 1 277,8 млн.грн. (58,3% вщ загального обсягу), з них обсяги буфвництва житлових буфвель склали 549,7 млн.грн. та нежитлових - 728,1 млн.грн. На бу^вниф^ iнженерних споруд виконано робiт на суму 913,5 млн.грн., Тх частка склала 41,7% вщ загального обсягу по обласп [16, с.19].
За рахунок усiх джерел фiнансування у 2014 роц освоено майже 18,3 млрд.грн. каштальних iнвестицiй, що на 20,0% менше показника 2013 року, що пояснюеться спадом дтовоТ активносп пщприемств, якi працюють у сферi будiвельноТ та промисловоТ дiяльностi. Каштальш iнвестицiТ на одну особу склали майже 10,6 тис. гривень. За джерелами фшансування основну частина швестування становлять власн кошти пiдприемств та оргашзацш, за рахунок яких у 2014 роц освоено 8.3 млрд.грн. (45,5% вщ загального обсягу кашталовкладень).
Основнi обсяги iноземних iнвестицiТ надшшли в область з 61 кражи св^у. До основних краТн-iнвесторiв, на якi припало 90,4% загального обсягу прямих жоземних iнвестицiй, входять: Нщерланди -521,5 млн.дол., Юпр - 376,0 млн.дол., Велика Бриташя - 185,1 млн.дол., Нiмеччина - 140,5 млн.дол., Польща - 113,9 млн.дол., В1р^нсью Острови (Брит.) - 73,0 млн.дол., США - 32.1 млн.дол., Авс^я - 30,0 млн.дол., Фiнляндiя - 24,7 млн. доларiв США.
В обласп спостер^аеться вщ'емне сальдо зовнiшньоторговельного балансу, що становило 1 904,5 млн.дол. США (у 2013 роц також вiд'емне 2 762,4 млн.дол. США), Коефiцiент покриття експортом iмпорту склав 0,49 (у 2012 роц 0.42). Найбiльшi експортн поставки товарiв здiйснювалися до РосшськоТ Федерацп - 13,0%, 1ндГГ - 10,3%, Казахстану - 5,9%, Нмеччини 5,4%, Нiдерландiв - 4,4%, Бторуа - 3,2% вiд загального обсягу експорту. Серед основних краТн - партнерi в порiвняно з 2013 ромом експорт товарiв збiльшився до 1ндп у 2,3 раза, Нiдерландiв на 50,7%. Експортнi поставки до РосшськоТ Федерацп скоротилися у 2,2 раза, Казахстану на 18,5%
Основу товарноТ структури експорту областi складали жири та олй' тваринного або рослинного походження (23,2% вщ загального обсягу експорту), продукти рослинного походження (15,6%), продукти тваринного походження (13,6%), готовi харчовi продукти (12%), вироби з деревини або шших волокнистих целюлозних матерiалiв (7,5%), механiчнi та електричы машини (5,6%), полiмернi матерiали, пластмаси та вироби з них (5%), продук^я хiмiчноТ та пов'язаних з нею галузей промисловосл (3,1%), рiзнi промисловi товари (3%).
Окремим аспектом нашого дослщження е з'ясування еколопчноТ ситуац^ в регiонi. Мошторинг забруднення атмосферного повiтpя у КиТвськш областi проводиться у чотирьох мютах: в Бiлiй Цеpквi - на двох стацюнарних постах спостережень (ПСЗ), в Броварах, Обухову УкpаТнцi - на одному посту. Так, за даними ЦентральноТ геофiзичноТ обсерватор^ визначався вмют чотирьох основних домiшок: завислих речовин (пилу), дюксиду сipки, оксиду вуглецю, дюксиду азоту, а також восьми важких металiв: залiза, кадмш, мангану, мiдi, нiкелю, свинцю, хрому, цинку.
В Бтш Церквi у 2014 ро^ було вiдiбрано 6 642 проби атмосферного пов^ря, в УкраТн^ - 3 265 проб, у Броварах - 3 237 проб, в Обуховi - 3 170 проб, яю були проаналiзованi в лабораторiях ЦГО. Тодi, як загальний рiвень забруднення атмосферного пов^ря у мiстах Бiла Церква, Бровари, Обухiв, УкраТнка оцiнювався, як низький [7, с.157-158].
Сеpедньоpiчнi концентрац^ дом^ок, що визначались не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацш (ГДКсд), за винятком дюксиду азоту (речовини 3-го класу небезпеки), вмют якого у
контрольованих мiстах област протягом 2014 року був на рiвнi 1,3-2,2 ГДКсд. Основними джерелами викидiв ^еТ домiшки в атмосферу е пiдприeмства енергетичного комплексу та автотранспорт.
Основним забруднювачем атмосферного пов^ря у КиТ'всьш областi е ПАТ «Центренерго» Трипiльська ТЕС, викиди якоТ в 2014 роцi становили 76,92 тис. т., що становить 80 % викидiв стацюнарних джерел та 30,5% уах викидiв областi. Суттевою складовою забруднення атмосферного повiтря област е викиди вiд пересувних джерел (62% валових викидiв областi) [див.Рис. 2].
Рисунок 2. Динамка викидiв в атмосферне повпря вщ стацюнарних та пересувних джерел, тис. тонн [16]
В останш роки спостер^аеться незначне, але стiйке покращення riqpoxiMÍ4Horo стану водних об'ек^в Ки1'всько1 область Проте, фактично для всiх водних об'ек^в характерне перевищення гранично допустимих концентрацш. Основними забруднювачами водних ресурав басейну верхньо''' течи Днiпра е природы бюгенш елементи - гумшов^ органiчнi та азотнi сполуки, а також залiзо, якi надходять Í3 заболочених територiй водозбору рiчок Прип'ят та Уж. У зв'язку з цим, найбтьше природне (бiогенне) забруднення серед уах водосховищ Днiпровського каскаду спостер^аеться саме у Кш'вському водосховищк Спостереження якостi води на р. Прип'ять та и притоках у Рiвненськiй та Кш'вськш областях пщтверджують, що основна частка природних забруднюючих речовин, у першу чергу високогумшових органiчних сполук, надходить до Прип'ят з прилеглих заболочених територiй.
Перевищення норм еколопчноТ безпеки водних об'ек^в за звiтний перiод у басейн Днiпра спостерiгалося: на р. Прип'ять зафксоване перевищення за показником ХСК у 1,5 рази при нормi ГДК - 25 мгО2/дм3 та амошю сольового у 1,03 рази при нормi 1,28 мг/дм3; у КиТ'вському водосховищi - за показником ХСК у 1,7 рази; у Кашвському водосховищi - за показником ХСК в 1,6 рази.
Слщ зауважити, що передумови для розвитку ерозшних процесiв створюе характер використання земель. Серед освоених земель найбтьш схильн до ерози орнi землк Найбiльш iнтенсивно ерозiйнi процеси виражен на правобережжi Днiпра де охоплено вщ 30-70% сiльськогосподарських угiдь. ^вшчна та схiдна частини КиТвськоТ област характеризуються незначним розвитком ерозiйних процеав, тут ними охоплено до 10% стьськогосподарських угiдь. Середньорiчний змив для орних земель Ки'всько''' областi становить 11,0 т/га. Забруднювачами земельних ресурав е, в основному, нaкопичувaчi побутових вiдходiв (см^тезвалища, муловi майданчики), склади безхазяйних непридатних пестицидiв i агрожмка^в та промисловi вiдходи, що формуються на великих пiдприемствaх.
В останн роки спостерiгaеться тенденцiя до збтьшення кiлькостi забудованих земель, якi станом на 01.01.2015 займають 135,9 тис. га, що становить 4,8 % вщ загально''' площi облaстi. Фактично збтьшення площi забудованих земель здшснюеться переважно за рахунок зменшення площi сiльськогосподaрських угiдь.
Не менш гострою залишаеться проблема утилiзaцiТ твердих побутових вiдходiв (дaлi - ТПВ). Щорiчно у облaстi утворюеться бiля 30 тис. т. ТПВ (1-111 класу небезпеки). Бтьша частина звалищ, пол^ошв ТПВ вичерпала свiй потенцiaл. Так, на виконання Програми поводження з твердими побутовими вщходами у Кш'вськш област на 2012-2016 роки у 2014 роц продовжувалася робота щодо оновлення контейнерного господарства та облаштування контейнерних майданчиш для ТПВ. Протягом 2014 року на виконання зaходiв Програми освоено 5263,56 тис. грн., що становить лише 3% вщ плану [7, с.164].
Слiд зазначити, що у 2013 роц на Кш'вщиш нараховувалось 509 суб'ектiв пщприемницько''' дiяльностi, виробнича дiяльнiсть яких пов'язана з утворенням небезпечних вiдходiв. На 01.01.2014 в област за статистичними даними накопичено 41 502,9 тис. тонн вiдходiв I-VI класу небезпеки. Переважну 'х частину становили вщходи IV класу небезпеки (41 424,704 тис. т, або 99,8 %) та 78,148 тис.т (0,2 %) - вщходи I-III клaсiв небезпеки, проте, саме вони створюють ризики для здоров'я людей i природи [див.Рис. 3].
7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
2010
2011
2012
2013
2014
утворення вiдходiв I-IV класу небезпеки, тис.т.
Рисунок 3. Динамка утворення bîaxoaîb I-IV клаав небезпеки, тис. тонн [16]
Аналiз середньомiсячноï потужностi експозицшноТ дози у noBiTpi показав, що перевищень м^мального рiвня дiï (30 мкР/год), не спостер^алось. Зафiксованi разовi максимальнi piBHi ПЕД також не перевищують цього рiвня, однак Кшвська область залишаеться зоною забруднення радюактивними речовинами внаслiдок аварiï на Чорнобильськш АЕС.
Механiзм державного управлiння природокористуванням на регюнальному рiвнi ми показали на прикладi КшвськоТ областi. За основу було взяте дослщження А.е. Витвицького та Я.С. КерничноТ де розкриваеться шституцшне забезпечення державного управлшня у сферi екологiï в 1вано-Франмвськш областi [див. Рис. 4.].
На думку авторiв, ця модель буде ефективною за умови забезпечення виконання уама iнститутами сво'1'х функцiй, однак, на даному етап цивiлiзацiйного поступу ще не вдалося досягнути ефективносл законодавчого забезпечення дiевостi природоохоронноТ пол^ики.
Це можливе за умови формування бтьш ефективноТ структури органiв державного управлшня охороною навколишнього середовища i розмежування повноважень у цiй сферi мiж усiма гiлками влади. Адже, така ктькють оргашв державного управлшня та наявнють подвiйних, а то й потршних систем пiдпорядкування значною мiрою перешкоджае здiйсненню ефективного управлiння.
Слщ пдкреслити, що ефективне впровадження державно!' еколопчноТ полiтики на регiональному та мюцевому рiвнях зумовлюеться тим, що бтьшсть проблемних питань пов'язаних з довктлям вирiшуються мiсцевими радами. ^м того вони бiльше можуть врахувати екологiчнi iнтереси населення вiдповiдноï територп.
Мiсцевi органи влади повиннi проводити ефективну пол^ику просторового планування, яка б включала стратепчну екологiчну оцшку усiх планiв. Саме на рiвнi територiального планування повиннi враховуватися еколопчш чинники. Природоохороннi заходи, також обов'язково повинн бути включенi до генеральних плашв розвитку населених пунктiв. Так, з метою забезпечення вщкритосп й прозоросл процесiв регуляторноТ дiяльностi, доступу до них уах суб'ектiв господарювання на офiцiйному веб-сайтiв Кш'вськоТ обласноТ державно!' адмiнiстрацiï розмiщено реестр власних регуляторних актв (18) та зведений реестр регуляторних аклв райдержадмiнiстрацiй та мiськвиконкомiв - 431 регуляторний акт.
У 2014 рощ проведено 168 вщстежень результативност регуляторних актiв регуляторними органами обласп, з них: 77 - базових, 52 - повторних та 39 - перюдичних. Вщстеження здшснювалися у вiдповiдностi до затверджених плашв-графшв здiйснення вiдстеження результативностi власних регуляторних аклв. Звiти про Тх проведення, вiдповiдно до вимог дшчого законодавства, оприлюднювалися у мережi 1нтернет або у мiсцевих друкованих засобах масовоТ iнформацiï.
Державна екологiчна шспек^я Кш'вськоТ областi у 2014 роц здiйснювала комплексний контроль у галузi охорони навколишнього природного середовища, державний контроль за використанням i охороною природних ресурав, еколопчний контроль на державному кордон УкраТни та на внутршшх митницях областi. Всього було здшснено 1764 перевiрок щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. У результат чого було складено 1458 протоколiв про адмшютративне правопорушення.
Слiд зазначити, що питання фшансування найбiльш важливих природоохоронних та ресурсозберiгаючих заходiв виршуеться через Тх включення до вщповщних державних i мiсцевих природоохоронних програм, а саме: «Охорона довкiлля та рацюнальне використання природних ресурсiв Кш'вськоТ областi на перiод до 2016 року»; «Поводження з твердими побутовими вiдходами в Киïвськiй областi на 2012-2016 роки»; «Забезпечення населення Кш'вськоТ обласп якюною питною водою в достатнш кiлькостi на 2011-2020 роки».
Отже, виходячи з вищевказаного ми можемо констатувати, що сьогодн виникла потреба в розробц принципово нових механiзмiв комплексного, еколопчно-виваженого рацiонального природокористування не
лише на рiвнi держави, а й на регюнальному. Тому важливими е ряд питань, пов'язаних з розробкою i впровадженням сучасних пiдходiв до вирiшення проблеми рацюнального природокористування. Особливо актуальною е розробка нових пiдходiв до формування i реалiзацiТ концепцiТ рацiонального природокористування; обфунтування швестицмно-програмноТ концепцп економiчного природокористування, удосконалення економко-правових засад охорони навколишнього природного середовища й рацiонального природокористування та впровадження державноТ стратегiТ управлшня природокористуванням [4, с. 3].
Мехашзм шституцпйного забезпечення державного управлшня у сфер1 екологйв Кшвськпк обласг1
/ Визсонавч! \
оргами
1 _*
Дер ЭДЭЭТЛШНЯ ОХОрОНН
ка£ к олишнсл то прнро две то
сере до с обжата:
- ЮрИДНЧНИИ СеКТОр
- Вцррл бртгалгтерсънмо обжшу, кадр о во го, дэ куге ьггаль него та г ос го дар с но го з-нбезге^шея:
- Взщрд ЕотгаиисЕсго упраяткнд
та. ЮСОР ДИЕВЦЦ Пр 1фОДОО хоро ННО!
гаяпьгюсп.
- Вдддш квтютексдаго угтра^ппнмя ТА Ю Ор ДН№1Щ Пр Рф о доек О-р О НН01 гЦЯПЬНОСТ!
Бзгдш розвЕпъу екогоггчте! мерено, загоЕЩЕС01 страхи та
Ь Ю ГО Г МНИХ р 6С ур СII
- Вцдш р^гулювашм та: № га-пак казаилаэкень, дер]+саЕИС1 еголпггчнюа експертюи та регушпо рно! ¡тл гптьноетт
г
викот! оос КФШБТ Кхисыш о^твш;
- ТУгтраЕпшкя енэькиушен та штетращдшзго рОЗЕЗГГКу
- Бцщцл енкрлозбереюенъ-ня та юядтвалывк
ППДГТр ЕЕ ТЛЕ ТЕ
- Сектор с:талого розвитгиу
Гаси^ы-^а.обожаска рада:
- Нзтк1я облэенш ради з гостам е ко го г д, р ацюналш н=< го пр иро до нор илу* шц ре кр ещи та ро зе пгку туризтлу
Облаов. вднвдна
адаюастршця:
- Го говне упр аз пшня е ю ю галле Сектор екогогц гтр про ¡покори: туваиия та иЬеральню-С про Е ЕШЕШК * СУР
КЬохсыж ойотаеж: ¡}этр шгтшшяжсо ю го та
1>ШСТШ1:СЫ»П) №СЮ]Щ)СГЕа
У
Двджына ааюпш шоюлдя
з: Кш1сь?лн айшасп:
- Б мстит ыожгтропю знгонанкя т-а зеязкге з гротлзадськиггю таЗМ1
Вцщпл о пнралкзЕсго
ЗЛи+фаЖЗ-СЕОГО КОНТРОЛЕ- В1 ¡ттл~ге еюопюггчного коетропю Ь Ир 5 сур С1Е Т-а пр Ир и ДЕ&-
заоозвдЕсго фонду
- Вщзл еюопотгмого никтроп» юднтос сб^Ектаз, атмэ с^ерншо □то вгзря т-а повэдже нкя з Евдсодалм
- Ввдецзг е!» логичного юоотроп» за ново ртеганнят 1 о короною знг.сеш. т-анадр
В 1|пдтгт еко1юг£чнв(ро зхппролю т-а р азаато нио! 5ь з га га ЕЙ.
г.о-стьаиц
Дврм-вдна. 1»д4п:о1а б
обтвпЁ
- Упрал10НЕСясгюгса.та!уЕаню1
ЮрИДГСЧЕОК О СЁ
- Вцщпг далтетрування пг.-и*:*^!
за. зеэттеюор Естування та тгасцешос податьщ
-У
Улр азлппш дер пшюгцр I
квнпролк за Еснкоднстанкта £
ОЖрОНвН' »ЕЛЬ
Голю Ш >-Щ1»ЛПШ1
с Х&авсвдсп обласп
Клшська гчЬ#5ымоина прмр о д» о\ор оно.
1
обла» }1фаипнни вщошхр«п»а1
□кпкщяк Ьипсызно&кигп
Рисунок 4. Мехaнiзм iнституцiйного забезпечення державного управлшня у сферi екологп в Кш'вськш областi
Для забезпечення ефективност механiзму управлiння природокористування в репош у контекстi еколого-економiчноТ складовоТ е необхщним:
По-перше, потреба в урегулюванш контролюючих функцiй органiв державного управлшня, так як Тх здiйснення виконавчими органами мюцевоТ влади е суто декларативними, без конкретних засобi впливу, що робить ^ повноваження недiевими та зайвими [2, с. 183].
По-друге, при виконавчих органах районних, мюьких, селищних рад створити вщдти екологiТ, якi би займалися ттьки питаннями охорони навколишнього середовища, а не паралельно ще й комунальними проблемами територш, що нерщко ототожнюються з природоохоронними.
По-трете, реалiзацiя механiзмiв регiонального управлiння природокористуваннм е неможливою без застосування сучасних iнформацiйних технологш, тобто належного iнформацiйного забезпечення, яке необхщне на кожному етапi реалiзацiТ екологiчноТ полiтики в цiлому.
По-четверте, реалiзацiя ефективно!' регiонального екологiчноï полiтики можлива лише за умови наявност ефективного нормативно-правового забезпечення, що е сукупнютю вщповщних законодавчих актiв, методик, нормативiв, норм, як встановлюють права, обов'язки, обмеження, процедури тощо щодо реалiзацiï еколопчно!' полiтики. Повинна здiйснюватись !'х постшна систематизацiя, конкретизацiя, усунення iснуючих протирiч i вдосконалення.
По-п'яте, для забезпечення ефективност механiзму регiонального управлiння природокористування необхщним е застосування економiчних шструментв, виходячи iз принципiв сталого та збалансованого еколого-економiчного розвитку. Такими шструментами та важелями е податковi шльги, податковi кредити, платеж1 за забруднення навколишнього середовища, еколого-економiчний контроль, санкцп та штрафи за порушення природоохоронного законодавства.
По-шосте, для ефективного функцюнування комплексного механiзму регiонального управлiння природокористування вважливим е застосування органiзацiйно-адмiнiстративних та со^ально-психолопчних методiв управлiння (екологiчний мошторинг; екологiчний маркетинг та iн.) [1].
По-сьоме, забезпечення ефективност комплексного мехашзму регiонального управлiння природокористування неможливе без належного фшансового забезпечення. Це, передуам, вимагае перегляду механiзму акумуляцiï коштв, принципiв i процедур вкладання моб^зованого капiталу, вдосконалення банкiвськоï системи тощо.
По-восьме, ефективний мехашзм регiонального управлшня природокористування мае базуватися на збалансованому поеднанш примусово-обмежувальних i стимулюючо-компенсацiйних регуляторiв, що забезпечить сприятливiшi умови для природокористування, а також для застосування еколопчно безпечних технологш i методiв господарювання [12, с. 184].
По-дев'яте, необхщно iстотно збiльшити природоохороннi виплати з державного та мюцевого бюджетв, впровадити ефективний економiчний механiзм природокористування, сформувати ринок еколопчних послуг, систему еколопчно!' сертифкаци', лiцензування та аудиту, передбачити розвиток лiзингу у сферi природокористування, розробити систему державно!' пщтримки екологiчного пiдприемництва.
Висновки. Слiд зазначити, що для забезпечення ефективност мехашзму управлшня природокористування в регюш у контекст еколого-економiчно!' складово!' е необхщним: урегулювати контролюючi функцiй органiв державного управлшня; при виконавчих органах районних, мюьких, селищних рад створити вщдти екологи', якi би займалися ттьки питаннями охорони навколишнього середовища; реалiзацiя механiзмiв регiонального управлiння природокористуванням е неможливою без застосування сучасних шформацшних технологiй; впровадження ефективного нормативно-правового забезпечення; застосування економiчних iнструментiв, виходячи iз принципiв сталого та збалансованого еколого-економiчного розвитку; застосування органiзацiйно-адмiнiстративних та со^ально-психолопчних методiв управлiння; належне фшансове забезпечення; збалансоване поеднання примусово-обмежувальних i стимулюючо-компенсацшних регуляторiв; iстотно збiльшити природоохоронш виплати з державного та мюцевого бюджетв, впровадити ефективний економiчний мехашзм природокористування, сформувати ринок еколопчних послуг, систему еколопчно!' сертифкацп, лщензування та аудиту, передбачити розвиток лiзингу у сферi природокористування, розробити систему державно! пщтримки еколопчного пiдприемництва.
Отже, для забезпечення максимально! ефективност регiонального управлшня природокористування необхщно застосувати комплексний мехашзм управлшня, який поеднуе науково-техшчне забезпечення, використання сучасних шформацшних технологш, економiчних шструментв i важелiв, методiв управлшня довктлям, удосконалення наявно!' структури системи оргашв державного управлшня.
Список використаних джерел
1. Блявський Г.О. Основи екологи: навч. посб. /Г.О. Блявський. - К.: Либ'дь, 2006. - 408 с.
2. Витвицький Я. С. Механ/'зм державного управлння в екологiчнiй сферi на регюнальному pieHi та напрями його вдосконалення / Я.С. Кернична, А.С. Витвицький // Актуальн проблеми державного управлння. - 2012. - № 2. - С. 178-186.
3. Головне управлння статистики в Кшвськ/'й област'!. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.kievobl.ukrstat.gov.ua
4. Грушева Т.1. Державнi механiзми економко-правового регулювання природокористування: автореф. дис... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 / Т.I.Грушева; Донец. держ. ун-т упр. - Донецьк, 2008. - 20 с.
5. Данилишин Б.М. Економка природокористування: [пiдручн.] / [Б.М. Данилишин, М.А. Хвесик, В.А. Голян]- К.: Кондор, 2009. - 465 с.
6. Державна служба статистики УкраУни. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua/
7. Екологiчний паспорт КиУвськоУ области. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.menr.gov.ua/docs/protection1/.../Kiyvska_ekopasport_2014.
8. Завгородня Т. Удосконалення инструментов економ^чного механизму охорони навколишнього природного середовища / Т. Завгородня // Економка УкраУни. - 2000. - № 2. - С. 67-70.
9. 1льченко Н.М. Методологiя досл^дження проблем державного управлння: iнституцiональний пiдхiд [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.kbuapa.kharkov.Ua/e-book/apdu/2011-1/doc/1/06.pdf
10. Кривень О. В. Формування екологiчно збалансованого природокористування у KOHmeKcmi екологiчноУ конституцИземл/ О.В. Кривенко //Науковий всник НЛТУ УкраУни. - 2009. - Вип. 19-14. - С. 203-210.
11. Матв!йчук Н.М. Концептуальн пдходи до iнституцйного мехашзму природокористування / Н.М. Матвйчук // Вюник Волинського нституту економки та менеджменту: [зб. наук. праць]. - Луцьк: Волинський нститут економ/'ки та менеджменту, 2015. - № 11 - С. 136-144.
12. Мордвнов О.Г. Управлння аграрним природокористуванням в умовах ринково'У трансформации Монограф'я. - К.: Вид-во УАДУ, 2000. - 344 с.
13. Похилько С. В. Сучаснi еколого-економ'чнi аспекти регонального пiдхiду в управлiннi природокористуванням / С. В. Похилько // Всник Сумського державного унверситету. Серiя: Економка. -
2014. - № 3. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_ekon_2014_3_4
14. Програми соцiально-економiчного та культурного розвитку КиУвськоУ облат на 2015 рк. -[Електроннийресурс]. - Режим доступу: www.kyiv-obl.gov.ua/.../Programa_sotsialno-ekonomichnogo_ta_kulturno...
15. Прокоп М. Экономика и охрана окружающей среды / М. Прокоп // США: Экономика. Политика. Идеология. - 1997. - №2. - С.116-124.
16. Рег'юнальна доповдь про стан навколишнього природного середовища в КиУвськш облат у 2014 р. -[Електроннийресурс]. - Режим доступу: eko.koda.gov.ua/wp-content/uploads/Regionalnna-dopovid-2014.pdf
17. Сотник 1.М. Формування еколого-економ'чного механзму управлння ресурсозбереженням [Текст]: автореф. дис.... д-ра екон. наук: 08.00.06 /Сотник 1рина МиколаУвна; НАН УкраУни, 1н-т пробл. ринку та екон.-екол. досл'дж. - О., 2010. - 36 с.
18. Статистичний щорiчник УкраУни за 2014 рк. - К.: ДП «1нформацшно-анал'1тичне агентство». -
2015. - 560 с.
19. Хвесик М.А. Економко-правове регулювання природокористування: Моногр. / М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, Ю.П. Кулаковський. - К.: Кондор, 2004. - 524 с.
20. Хумарова Н.1. 1нституцйний механiзм реалiзацu екологоорieнтованих стратег'чних планiв розвитку територiальних еколого-економ'чних систем / Н.1. Хумарова // Економiчнi '¡нноваци. - 2010. -Вип. 41. - С. 281-289.
References
1. Biliavskyi H.O. Osnovy ekolohii: navchalnyi posibnyk [Basis of Ecology: Educational Accessories]. Kyiv: Lybid, 2006. 408 p.
2. Vytvytskyi Ya.S. Mekhanizm derzhavnoho upravlinnia v ekolohichnii spheri na rehionalnomu rivni ta napriamy yoho vdoskonalennia [Mechanism of State Administration in the Ecological Field at Regional Level and Directions of its Improvement]. Aktualni problem derzhavnoho upravlinna [Actual Problems of State Administration]. no. 2. (2012). pp. 178-186.
3. Holovne upravlinnia statystyky v Kyivskii oblasti [Department of Statistics in Kiev Region]. http://www.kievobl.ukrstat. gov.ua.
4. Hrusheva T.I. Derzhavni mekhanizmy ekonomiko-pravovoho rehuliuvannia pryrodokorystuvannia [State Economic and Legal Mechanisms of Nature Management]: Extended Abstract of Candidate's Thesis: 25.00.02 (State Managment). Donetsk: Donetsk State University of Management. 2008. 20 p.
5. Danylyshyn B.M. Ekonomika pryrodokorystuvannia [Economics of Nature Management]. Kyiv: Kondor, 2009. 465 p.
6. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. http://www.ukrstat.gov.ua.
7. Ekolohichnyi passport Kyivskoi oblasti [Ecological Passport in Kiev Region]. http://www.menr.gov.ua/docs/protection 1/.../Kiyvska_ekopasport_2014.
8. Zavhorodnia T. Udoskonalennia instrumentiv ekonomichnoho mekhanizmu okhorony navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha [Improvement of the Economic Mechanism of Environmental Protection]. Ekonomika Ukrainy [Economics of Ukraine]. no. 2. (2000). pp. 67-70.
9. Ilchenko N.M. Metodolohiia doslidzhennia problem derzhavnoho upravlinnia [Research Methodology Problems of State Administration: the Institutional Approach]. http://www.kbuapa.kharkov.Ua/e-book/apdu/2011-1/doc/1/06.pdf.
10. Kryven O.V. Formuvannia ekolohichno zbalansovanoho pryrodokorystuvannia u konteksti ekolohichnoi konstytutsii zemli [Formation ofthe Ecologicaly Balanced Nature Management in the Context of the World Environmental Constitution]. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy [Scientific Bulletin of NLTU of Ukraine]. no. 19-14. (2009). pp. 203-210.
11. Matviichuk N.M. Kontseptualni pidkhody do instytutsiinoho mekhanizmu pryrodokorystuvannia [Conceptual Approaches to the Institutional Mechanism of Nature Management]. Visnyk Volynskoho instytutu ekonomiky ta menedzhmentu [Volyn Institute of Economics and Management Bulletin]. Lutsk: Volyn Institute of Economics and Management, 2015. no. 11. pp. 136-144.
12. Mordvinov O.H. Upravlinnia ahrarnym pryrodokorystuvanniam v umovakh rynkovoi transformatsii [Agrarian Nature Management in the Conditions of a Market Transformation]: monography. Kyiv: Publishing House of UADU, 2000. 344 p.
13. Pohylko S.V. Suchasni ekoloho-ekonomichni aspekty rehionalnoho pidkhodu v upravlinni pryrodokorystuvanniam [Modern Ecological and Economic Aspects of a Regional Approach to Nature
Management]. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Ekonomika [Sumy State University Bulletin. Series: Economy]. no. 3. (2014). pp. 18-26. http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_ekon_2014_3_4.
14. Prohramy sotsialno-ekonomichnoho ta kulturnoho rozvytku Kyivskoi oblasti na 2015 rik [Social and Economic Programmes and Cultural Development of Kyiv Region in 2015]. www.kyiv-obl.gov.ua /.../ Programa_sotsialno-ekonomichnogo_ta_kulturno...
15. Prokop M. Ekonomika i okhrana okruzhaiushchei sredy [Economy and Protection Environment]. SShA: Ekonomika. Politika. Ideolohiia. [USA: Economy. Politics. Ideology]. no. 2. (1997). pp. 116-124.
16. Rehionalna dopovid pro stan navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha v Kyivskii oblasti u 2014 rotsi [The Regional Report on the State of the Environment in Kiev Region in 2014]. http://www.eko.koda.gov.ua/wp-content/uploads/Regionalnna-dopovid-2014.pdf.
17. Sotnyk I.M. Formuvannia ekoloho-ekonomichnoho mekhanizmu upravlinnia resursozberezhennia [Formation of Ecological and Economic Mechanism of Resource Protection]: Extended Abstract of Doctor's Thesis: 08.00.06 (Economy). Ukraine National Academy of Sciences, Institute of Market Problems and Economical and Ecological Researches, 2010. 36 p.
18. Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2014 rik [Statistical Yearbook of Ukraine for 2014]. Kyiv: DP «Information and Analytical Agency», 2015. 560 p.
19. Khvesyk M.A., Horbach L.M., Kulakovskyi Yu.P. Ekonomiko-pravove rehuliuvannia pryrodokorystuvannia [Economical and Legal Regulation of Nature Management]: monography. Kyiv: Kondor, 2004. 524 p.
20. Khumarova N.I. Instytutsiinyi mekhanizm realizatsii ekolohooriientovanykh stratehichnykh planiv rozvytku terytorialnykh ekoloho-ekonomichnykh system [Institutional Mechanism for Implementing Ecological and Orietnted Strategic Plans for Development of Territorial Ecological and Economic Systems]. Ekonomichni innovatsii [Economic Innovations]. Vol. 41. (2010). pp. 281-289.
ДАНI ПРО АВТОРА
Костик Свгенш Петрович, кандидат юторичних наук, доцент кафедри економки шдприемства, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMern Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украша e-mail: klio79@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Костик Евгений Петрович, кандидат исторических наук, доцент кафедры экономики предприятия, ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина e-mail: klio79@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kostyk Yevhenii Petrovych, Ph.D. in Historical Science, Associate Professor SHEE «Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University» 30, Sukhomlynskyi St., Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv region, 08401, Ukraine e-mail: klio79@mail.ru
УДК 338.43
ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В КИ1ВСЬК1Й ОБЛАСТ1
Кучеренко С.Ю.
Метою роботи е аналiз стану стьськогосподарського виробництва в КиУвськш области на основа дослдженн його динамки та структури.
Методи, що були використанi в процес дослдження. Застосовано системний пдхд та методологи економ^чного, статистичного анализу для вивчення тенденцй основних факторов, що впливають на конкурентоспроможн сть та потенц ал галуз в рег он .
Результати роботи. Сльське господарство залишаеться однею iз найголовнших галузей в економц УкраУни. Тому економка кра'Уни значною м'рою залежить в1д рiвня економ^чного розвитку агропромислового комплексу. КиУвщина з сво'Уми сприятливими кл'!матичними умовами та iнвестицiйним потенцалом може нарощувати сльськогосподарське виробництво тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та мста Киева у сльськогосподарський продукци.
Висновки. Структура сльськогосподарського виробництва област1 значною м'рою е ор1ентованою на зернове виробництво та птахвництво, як найбльш рентабельн галуз. Проте така структура виробництва не е оптимальною для збереження земель та створення збереження робочих м сць у сльських територiях. Серед виробникв домнують велик сшьськогосподарсью пiдприемства, концентраця земель у таких виробниюв е досить значною, що створюе додатковий тиск на ринок
11е
Економiчний вюник ушверситету j Випуск № 29/1
© Кучеренко ^Ю., 2016
