CC BY
49
УДК 330.322
М. Т. КОСТИШИНА, О. С. СУЩЕНКО (ЛДФА, Львiв)
ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧН1 АСПЕКТИ НАКОПИЧЕННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО РЕСУРСУ
У статп розглядаються теоретичш i практичш проблемы накопичення швестицшного ресурсу та швесту-вання як один з аспекпв планування економiчноi полiтики держави.
В статье рассматриваются теоретические и практические проблемы накопления инвестиционного ресурса и инвестирование как один из аспектов планирования экономической политики державы.
Theoretical and practical problems of accumulating investment resources as well as the investment as one of the aspects of planning the state economic policy have been considered in the article.
Постановка проблеми
У сучасних умовах у нашш державi поглиб-люються процеси демократизаци усього суст-льного життя. У боротьбi мiж економiчною конфронтащею та партнерством культура зов-шшньоекономiчноI дiяльностi стопъ на бощ партнерства, еволюцшного розв'язання супере-чностей, сприяючи збереженню економiчного здобутку суспшьства та його розвитку.
Розвиток шдприемницько! дiяльностi в основному залежить вiд типу i рiвня культури рiвномiрного розподiлення залучених кош^в у суспiльствi.
У теперiшнiй час теоретико-практичш аспе-кти накопичення швестицшних ресурсiв на ре-гiональному рiвнi розробленi недостатньо. Так, будь-яка методика мае мютити правовий аналiз, кшьюсний та якiсний. Важливим е детальне вивчення дано1 проблеми та визначення оптимально! методики на даному етат.
Головними завданнями даноТ статт е довести, що:
- внутршш економiчнi фактори помiтно впливають на органiзацiйну структуру та функ-цiональнi завдання полiтики регулювання зов-нiшньоекономiчноI дiяльностi;
- важливим джерелом швестицш у вггчи-зняну економшу е заощадження;
- у зв'язку з високим ступенем спрацю-вання основних фондiв пiдприемств, а також гострим дефщитом iнвестицiйних ресурсiв, е необхщним докорiнне реформування державно! пол^ики, нацiлене на iнтенсифiкацiю внутрь шшх iнвестицiйних процесiв.
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй
Зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть кра!ни по-лягае у встановленнi зовшшшх зв'язкiв держа-
ви з шшими кра!нами та мiжнародними оргаш-защями - партнерами мiжнародноI дiяльностi. Зовшшш зв'язки держави - це взаемообмш з кра!нами свiту продуктами матерiального ви-робництва, послугами, iнформацiею на основi мiжнародного подiлу працi, а також ствдруж-нiсть полiтичних оргашв, направлена на ефек-тивне ршення глобальних проблем людства, вирiшення особистих проблем громадян.
Зовнiшнi зв'язки проявляються у видах зов-нiшньоекономiчноI дiяльностi, яку здiйснюють суб'екти цiеI дiяльностi. Можливими видами зовнiшньоекономiчноI дiяльностi е: експорт та iмпорт товарiв, каштатв та робочоI сили; залу-чення шоземних iнвестицiй; надання суб'ек-тами зовнiшньоекономiчноI дiяльностi УкраIни послуг шоземним суб'ектам господарськоI дiя-льностi, в тому числк виробничих, транспорт-но-експедицшних, страхових, консультацiйних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнацшних, управлiнських, облiкових, аудиторських, юри-дичних, туристських та iнших, надання вищеза-значених послуг iноземними суб'ектами госпо-дарськоI дiяльностi суб'ектам зовшшньоеконо-мiчноI дiяльностi УкраIни.
Розробцi теоретичних i практичних аспектiв проблем накопичення швестицшного ресурсу та вдосконалення процесiв швестування проек-тiв присвяченi роботи багатьох вчених-економiстiв: Пересади А. А., МайоровоI Т. В. [7], Куриленко Т. П. [5], Тарасенко Н. Б. [8] та шшь У кшх роботах розглянут проблеми ф> нансування iнвестицiйних проектiв, накопичення i розподiлу iнвестицiйного ресурсу, подано методичний аспект оцшювання рiзних елементiв вказаного процесу. А. А. Пересад, Т. В. Майорова та А. А. Ляхова [10] найбшь-шою проблемою швестора в процесi форму-
вання швестицшних ресурсiв вважають визна-чення 1х загального обсягу.
Метою статт е розкриття сутностi швестицшного процесу, як одного з способiв розвитку та налагодження зовшшньоекономiчноl дiяль-ностi в сучасних умовах розвитку держави.
Виклад основного матерiалу
Вибiр джерел фiнансування iнвестицiйних проектiв визначаеться рядом факторiв:
- масштабнiстю проекту (глобальний, ве-ликомасштабний, регiональний, галузевий, ло-кальний) i обсягом необхщних фiнансових ре-сурсiв;
- наявшстю i доступнiстю фiнансових ре-сурав;
- впливом обраного джерела фшансуван-ня iнвестицiйного проекту на фшансове становище пiдприемства.
Полiтика регулювання зовшшньоекономiч-но! дiяльностi е складовою частиною внутр> шньо! i зовшшньо! полiтики держави. Зовшш-ньоекономiчна дiяльнiсть в Укра1ш спрямована на лiбералiзацiю економiчних вiдносин. Внут-рiшнi економiчнi фактори помiтно впливають на оргашзацшну структуру та функцiональнi завдання пол^ики регулювання зовшшньоеко-номiчноl дiяльностi. Економiчна iнтеграцiя у останнi десятилiття тюно пов'язана з полггич-ними засадами глобального i регiонального процесiв. Необхщно вiдзначити, що в Укра1ш поступово формуеться прогресивна структура зайнятосп, бо вiдбуваеться пiднесення швести-цшно! активностi, хоча змiни, якi проходять у галузевш структурi зайнятостi, значною мiрою не синхронiзованi з швестицшною активнiстю. Понад 50 % швестицш спрямовуеться у базовi галузi промисловосп, що ще не сприяе переходу до шновацшно! структури економши.
У структурi прямих iноземних швестицш за галузями переважають харчова промисловють та внутрiшня торгiвля. 1ноземний швестор вщ-дае перевагу галузям iз коротким термiном окупностi. Однак, це працемютю галузi, де створюються новi робочi мiсця, внаслiдок чого зменшуеться нацiональний обсяг безробiття.
Важливим джерелом швестицш у вггчизня-ну економшу е заощадження. Саме приватнi заощадження стають надiйним джерелом швестицш. Лише вiд емiгрантiв з Свропи у тогорiч-ний бюджет кра!ни надiйшло 20 % заощаджень.
Важливо, щоб швестици поеднувались з ш-новацiями. Часто iноземнi швестици в украш-ське виробництво носять товарний характер, тобто пiдприемства одержують кредит у вигля-
дi сировини, обладнання чи послуг. До того ж, товарш кредити надаються пiд мшмальш вщ-сотки, що робить отримання таких кош^в справдi вигiдним. Залучаючи швестици, необ-хiдно пiклуватися про швестицшну безпеку держави.
Реалiзацiя полiтики економiчного зростання передбачае потребу пiдвищення конкурентосп-роможностi економiки внаслiдок якiсного об-новлення дiючих та створення нових робочих мюць. Також для покращення iнвестицiйного клiмату в кра1ш пол^ика у сферi iнвестування повинна передбачати консолщащю швестицш-них ресурсiв як iз внутрiшнiх (нацiональних), так i зовнiшнiх (iноземних) джерел. Для цього у держави е як важелi прямо1 ди у виглядi централiзованих державних капiтальних вкла-день в об' екти загальнодержавного значення та розвиток державного сектора економши, так i засоби непрямого регулювання швестицшного середовища за допомогою бюджетного та гро-шово-кредитного регулювання.
Важливе значення у формуваннi ефективно1 швестицшно1 полггики вiдводиться шновацш-нiй дiяльностi, яка полягае у створенш нових видiв конкурентоспроможно1 продукци на ос-новi новiтнiх технологiй та характеризуеться, насамперед, результатившстю вкладень у роз-виток економши, замiною застаршо1 технiки i технологiй бiльш продуктивними, екологiчно безпечними та безвщходними засобами вироб-ництва. Економiчнi результати ще1 дiяльностi полягають у економи матерiальних ресурсiв, скороченш трудових витрат, зниженнi шкщли-вих викидiв у навколишне середовище.
1нвестування шновацшно1 дiяльностi е час-тиною загального швестицшного процесу, який повинен забезпечуватися декшькома джерела-ми фшансування залежно вiд цiльових завдань та призначення майбутнього винаходу. Фунда-ментальш науковi дослiдження, як основа нау-ково-технiчного прогресу та iнновацiй, мають некомерцшний характер, i тому головним джерелом 1хнього фiнансування повинш бути бю-джетнi асигнування. Фшансування наукових дослщжень за прiоритетними напрямками повинно здiйснюватися замовниками iз залучен-ням коштiв загальнодержавного та регюналь-них бюджетiв. Важливим напрямком дiяльностi держави е безпосередня участь центральних, регiональних та мiсцевих оргашв влади в регу-люваннi обсяпв i використаннi рiзних джерел швестицшних ресуршв.
У процесi формування оптимальное' структури iнвестицiйних ресурсiв необхщно врахо-
вувати як перюд вкладення коштiв, так i перiод 1'х окупностi. Вщомо, що умови формування високих кшцевих результатiв швестицшно1 д> яльностi залежать вiд структури сформованих iнвестицiйних ресуршв.
Як свiдчить свiтовий досвiд, вдало вибрана структура джерел накопичення швестицшних ресуршв надае можливiсть реалiзувати швести-цiйний проект в термiни, яю задовольняють всi суб'екти процесу.
Отже, у зв'язку з високим ступенем спра-цювання основних фондiв тдприемств, а також гострим дефiцитом швестицшних ресуршв, е необхiдним докорiнне реформування державно1 полiтики, нацiлене на штенсифшащю внутрь шнiх iнвестицiйних процесiв. Як зауважуе Я. Лоскутова, основними напрямками швести-щйно1 полiтики мають бути таю аспекти:
- комплексна податкова реформа для створення максимально1 прозоро1 i стабшьно1 податково1 полiтики;
- введення у податкову практику поняття швестицшного кредиту;
- удосконалення амортизацшно1 пол^и-
ки;
- розвиток ринку кашталу;
- формування механiзму довгострокового кредитування тдприемств.
За оцшками iноземних спещалюпв, сьогоднi нараховуеться близько 3000 вшьних економiч-них зон, у яких створено майже 3 млн робочих мiсць.
Вiльнi економiчнi зони можна класифiкува-ти наступним чином:
- вiльнi економiчнi зони, яю виступають органiзацiйною формою активiзацil експорту, залучення iноземних iнвестицiй;
- вшьш економiчнi зони як форма регю-нально1 полiтики для стимулювання сощально-економiчного розвитку депресивних регюшв;
- вiльнi економiчнi зони, в яких поедну-ються характеристики перших двох зон.
Згiдно з ршеннями Кютсько1 конференци (1973), пiд вшьною економiчною зоною розу-мiють частину територи кра1ни, на якiй товари розглядаються як об' екти, що знаходяться за межами митно1 територи, i не шдлягають зви-чайному митному контролю та оподаткуванню.
Згiдно iз законодавством Украши, спещаль-на (вiльна) економiчна зона визначаеться як частина територи Укра1ни, на якiй створюеться i дiе спецiальний правовий режим економiчноl дiяльностi, порядок використання та ди законо-давства Укра1ни. Поняття вшьно1 економiчноl зони (ВЕЗ) - правова категорiя, що широко ви-
користовуеться шститутами Мiжнародноl орга-шзаци пращ, Центром ООН щодо транснацю-нальних корпорацiй, Всесвiтньою асоцiацiею вiльних економiчних зон, документами Свро-союзу.
У свгговш практицi ВЕЗ розглядаються за формами, як вiдображають 1'х специфiчну мо-дифiкацiю, своерiднiсть тае1 чи шшо1 кра1ни. Одна iз перших сучасних спещальних вироб-ничих зон з'явилася у 1959 р. в 1рланди, в аеро-порту «Шенон» на площi 15 га з метою створення 300 нових робочих мюць. Через 15 роюв там нараховувалося вже 2300 робочих мюць. Створена в Англи в 1982 р. зона в аеропорту «Дог Айленд» на площi 2000 га залучила бшь-ше 1 млрд фунпв стерлiнгiв i дозволила ство-рити 2500 нових робочих мюць. 1з 1978 р. в Китах почалося створення спшьних тдприемств за участю шоземного капiталу. III Пленум ЦК КПК прийняв ршення про створення ВЕЗ у 14 прибережних мiстах iз населенням понад 20 млн. Цi ВЕЗ забезпечують сьогодш майже 2/3 зовнiшнього товарооб^у кра1ни. До них на-дшшло iноземних iнвестицiй: за першi десять роюв - 22 млрд дол., 1997 р. - 11 млрд, 2000 р. - 29 млрд, 2004 р. - 110 млрд., 2007 р. - 170 млрд дол.
Повноваження, що були надаш адмшютра-щям цих економiчних зон:
- самостшнють у розробцi i затвердженнi вшх iнвестицiйних проектiв;
- широкi повноваження в регюнальному аспектi управлiння;
- самостшнють в регулюванш ставок орендно1 плати, плати за комунальнi послуги, тарифiв, бюджетних платеж1в мiсцевого рiвня;
- повне розпорядження частиною вигото-влено1 у ВЕЗ продукц^;
- реестращя пiдприемств iз пiльговим режимом дiяльностi;
- координацiя дiяльностi мюцевих пiд-роздiлiв центральних контролюючих оргашв.
При цьому держава залишаеться гарантом проведення експерименту у цiлому, а також у пшьговому проходженнi швестицшних проекта.
У США ВЕЗ розглядають як особливу пози-тивну силу в торговому i економiчному розвитку. Особливють таких зон - жорстке правове регулювання як iз центру (Вашингтон), так i в регюнах. «Силiкон Веллi» - найбiльша в США зона, яка дае 20 % св^ового виробництва засо-бiв обчислювально1 технiки i комп'ютерiв. У нш зайнято 20 тис. чоловш. Найближчим часом у США плануеться створення до 1000 ВЕЗ,
обсяг швестицш повинен досягти понад 3 млрд дол. Виникне майже 100 тис. робочих мюць. Сьогоднi у ВЕЗ США здшснюеться наступна дiяльнiсть:
- складування, випробовування, ремонт та утилiзацiя комплектуючих деталей електро-нних виробiв;
- складування та переупаковка товарiв на експорт в Канаду та Мексику;
- виробництво запасних частин для лег-кових та вантажних автомобiлiв вiтчизняного та шоземного виробництва;
- виробництво коштовностей, музичних iнструментiв, iграшок, парфумiв, комп'ютерiв, оптично1' технiки.
Американський досвiд показуе, що у ВЕЗ створюються умови для стимулювання вироб-ництва суспшьно необхiдних товарiв, виробництво яких вiдчувае дискомфорт у системi тра-дицiйних виробничих вiдносин. Досить ефек-тивно ВЕЗ працюють у Сшгапур^ Пiвденнiй КореЛ, МалайзiI, на Маврики.
Але не скрiзь спроби створити ВЕЗ були ус-пiшними. У Шрi Ланка, Гватемалi, ЛiберiI, Се-негалi тощо ВЕЗ постраждали вщ полiтичноI нестабiльностi та громадських зворушень, вiд надзвичайно заплутано1', з точки зору швесто-рiв, системи пшьг та стимулiв.
У 1987-1988 рр. обговорювалося питання створення ВЕЗ у Виборзькш та Находкiнськiй областях (Рошя). В обох випадках мова йшла про невеликi прикордоннi територiI. Але в 1989-1990 рр. без практичного досвщу почало-ся створення бшьш масштабних ВЕЗ: Зеленоград («Технополю Зеленоград»), Калiнiнська обл. («Янтарь»), Сврейська Автономна обл. («Сва»), Кемеровська обл. («Садко»), Сахалш-ська обл. Зони створили, але очiкувана еконо-мiчна ефективнiсть не була досягнута. Основна причина: на значнш територiI Роси неможливо було встановити пiльгове законодавство, особливо у сферi податюв, оскiльки це призвело б до рiзкого скорочення доходiв державного бюджету.
Висновки
Отже, полiтика у сферi iнвестування е скла-довою частиною планування економiчноI пол>
тики, яка проводиться державою, галузями, ре-гюнами, пiдприeмствами, шляхом встановлен-ня масштабiв i структури iнвестицiй, джерел формування, напрямкiв !х рацiонального вико-ристання, вщновлення техшчно! бази виробництва. А через залучення зарубiжних швестицш планусться вирiшувати найпекучiшi сощально-економiчнi проблеми кра!н iз перехiдною еко-номiкою i, зокрема, безробiття.
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Гаврилюк, О. Методи регулювання д1яльност1 шоземних швестицш у крашах рецишентах [Текст] / О. Гаврилюк // Економжа Украши. -2007. - № 3. - С. 79.
2. Державне регулювання швестицшно! д1яльност1 [Текст] // Фшанси Украши. - 2004. - № 10. -С. 123.
3. Заввдовський, В. П. 1сторичний аспект швестицшного процесу [Текст] / В. П. Заввдовський // Економша: проблеми теори та практики. -Вип. 170. - С. 171.
4. Закон Украши «Про Нацюнальну депозитарну систему та особливосл електронного обпу цш-них папер1в в Украш» [Текст], 2006.
5. Куриленко, Т. П. Проектне фшансування [Текст]: подручник / Т. П. Куриленко. - К.: Кондор, 2006. - 208 с.
6. Концепщя функцюнування та розвитку фондового ринку Украши [Текст], 2005.
7. Пересада, А. А. Управлшня баншвськими швес-тищями [Текст]: монограф1я / А. А. Пересада, Т. В. Майорова. - К.: КНЕУ, 2005.
8. Тарасенко, Н. Б. Економ1чний анал1з д1яльност1 промислового шдприемства [Текст]: навч. поа-бник / Н. Б. Тарасенко. - К.: Алеута, 2003.
9. Чухно, А. А. Цившзацшний i формацшний подходи та 1х роль в економ1чнш теори та сустль-нш практищ [Текст] / А. А. Чухно // Економжа Укра1ни. - 2001. - № 6. - С. 39-47.
10. Пересада, А. А. Проектне фшансування [Текст]: шдручник / А. А. Пересада, Т. В. Майорова, О. О. Ляхова. - К.: КНЕУ, 2005.
11. Gershuny, J. The new service economy: the transformation of employment in industrial societies [Текст] / J. Gershuny, I. Miles. - London: Frances Pinter, 2003.
Надшшла до редколегп 26.06.2008.
