Васша. - К. : Знання, 2009. - 582 с.
7 Нижник, Н. До проблеми ефективносп державного управлшня в Укрш'ш [Текст] / Н. Нижник // Пщвищення ефективносп державного управлшня: стан, перспективи та св^овий досвщ : зб наук. пр. / за заг. ред. В. М. Князева. - К. : Вид-во УАДУ, 2000. - С. 611.
8 Чемерис, А. Дiевiсть оргашв державного управлшня та оргашв мюцевого самоврядування [Текст] / А.
Чемерис // Вюн. держ. служби Украши. -2001. - № 1. - С. 52-60.
9 Ефектившсть державного управлшня та управлшських кадрiв в умовах змш [Текст] : зб. наук. пр. / I. Розпутенко, О. Пухкал, О. Брайченко та ш. - К. : НАДУ, 2005. - 168 с.
10 Сороко, В. М. Надання публiчних послуг органами державно! влади та оцшка !х якост [Текст] : навч. поаб. / В. М. Сороко. - К. : НАДУ, 2008. -104 с.
УДК 656.33:339.9.01
ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬН1 ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ 1НФРАСТРУКТУРНО1 СИСТЕМИ ШВИДК1СНИХ ЗАЛ1ЗНИЧНИХ
МАГ1СТРАЛЕЙ
Дейнека О.Г., д.е.н., професор, Юрченко €., маг^трант програми ТЕМПУС (УкрДУЗТ)
Забезпечено подальший розвиток тлумачення: ¡нфраструктурна система, ¡нфраструктурна система швидтсних зал1зничних маг\стралей. Визначено основт елементи ¡нфраструктурног системи швидк1сних зал1зничних маг\стралей. Розглянуто закордонний досв1д розвитку швидк1сного руху та окреслено напрями подальших наукових досл1джень
Ключов1 слова: швидксна зал1зниця, /нфраструктурна система, Iнфраструктурна система швидтсних зал1зничних маг1стралей, закордонний досв1д
ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ИНФРАСТРУКТУРНОЙ СИСТЕМЫ СКОРОСНЫХ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНЫХ МАГИСТРАЛЕЙ
Дейнека А.Гд.э.н., профессор, Юрченко €., магистрант программы ТЕМПУС (УкрГУЖТ)
Обеспечено дальнейшее развитие толкований: инфраструктурная система, инфраструктурная система скоростных железнодорожных магистралей. Определены основные элементы инфраструктурной системы скоростных железнодорожных
© Дейнека О.Г., Юрченко С.
магистралей. Рассмотрен зарубежный опыт развития скоростного движения и намечены направления дальнейших научных исследовании.
Ключевые слова: скоростная железная дорога, инфраструктурная система, инфраструктурная система скоростных железнодорожных магистралей, зарубежный опыт.
CONCEPTUAL PRINCIPLES OF THE INFRASTRUCTURE SYSTEM
OF FAST RAILWAY TRUNKS
Deineka A. doctor of Economicst, professor, Yurchenko E., Master of program TEMPUS (USURT)
The further development of interpretations is provided: an infrastructure system, an infrastructure system of high-speed railways. The basic elements of an infrastructure system of high-speed railways are determined. The foreign experience in the development of highspeed traffic is considered and directions for further scientific research are outlined. Metodo stati - review of theoretical and conceptual ambushes of infrastructural systems of shvidkisnyh voluminous magistrals, propositional shchodov rozvitku ponyatnogo aparatu; viznachennya basic elelementiv infrastrukturno'i sistemi shvidkishnikh zaliznichnyh magistraley, dosleniya zakordonnogo dosvidu rozvitku shvidkisnogo ruhu okreslennya naprymkiv podal'shikh nauchnikih doslenie
Keywords: high-speed railway, infrastructure system, infrastructure system of high-speed railways, foreign experience.
Постановка проблеми.
Впровадження швидкюного руху на залiзничному транспорт визнано провщними державами св^у прюр^етним напрямом розвитку у сферi транспорту, через його еколопчнють, комфортшсть, доступшсть, безпечшсть, здатшсть забезпечити значний обсяг перевезень пасажирiв. 1нтегращя Украши до €С передбачае необхщшсть ушфшацп залiзниць до Свропейських стандарт, Важливу складову мае також оргашзащя швидкюного руху. Основною складовою швидкюного залiзничного транспорту е шфраструктурна система, яка мае вщповщати вимогам швидкюного руху. З метою визначення прюр^етних напрямiв 11 розвитку у першу чергу необхщно дослщити теоретико-концептуальш засади формування шфраструктурно! системи швидкюних залiзничних магютралей.
Анал1з останшх дослщжень та публжацш. Дослщженням теоретико-концептуальних засад розвитку залiзничного транспорту i швидкiсних перевезень зокрема присвячено роботи багатьох вчених, дослiдникiв та практиюв, зокрема: Бордун О.Ю.[2], Ковальчук О.1.[3], Перегудов Ф.1.[5], Харлан В.1.[9], Чупир О.М.[10]. та iн.
Наукова школа економютсв i менеджерiв Укра'шського державного ушверситету залiзничного транспорту, що представлена чисельними публшащями Диканя В.Л., Паздняково! Л.О., Чабаново! Н.В., Дейнеки О.Г., Калабухша Ю.С. та iн. [14-16], значною мiрою поповнила скарбницю дослщжень. Публшаци перелiчених вчених присвяченi питанням техшко - економiчних i управлшських аспектiв швидкiсного руху i сферi швидкiсних перевезень: Разом з тим недостатньо недослщженою залишаеться
шфраструктура швидюсного i
високошвидкiсного руху. У зв'язку з цим дослщження теоретико-концептуальних засад шфраструктурно'1 системи швидкiсних залiзничних магiстралей. з погляду 1'х ефективносп е мало вивченим та потребуе додаткових наукових пошукiв, що слугуватиме позищями для прийняття практичних ПАТ «Украшська залiзниця»
Метою статтi е обгрунтування теоретико-концептуальних засад
формування шфраструктурно'1 системи швидкюних залiзничних магiстралей, та пропозицiй щодо уточнення понятiйного апарату термiну «шфраструктурна система»; визначення основних елементiв шфраструктурно! системи швидкiсних залiзничних магiстралей, дослщження закордонного досвщу розвитку швидкiсного руху та окреслення напрямюв подальших наукових дослщжень.
Виклад основного матерiалу. Актуальною проблемою для Украши е штегращя залiзничного транспорту в загальноевропейську транспортну мережу. Однак на сьогодшшнш день мiжнароднi транспортнi коридори в межах Украши не забезпечують необхiдний рiвень швидкосп, комфортностi пасажирiв, термiнiв доставки. Вигщне, з погляду транспортних перевезень, геопол^ичне розташування Украши не
використовуеться повною мiрою. Потенцiйнi можливостi краши у справi залучення додаткових мiжнародних транспортних потокiв досить великi , геопол^ичне положення може
забезпечити як внутршш, так i мiжнароднi пасажирсью перевезення. Для залучення пасажира е за необхщне створення швидкюно'1 мереж залiзничних магiстралей з виходом на европейську мережу i краши СНД [10].
Володiючи значними перевагами порiвняно з iншими видами транспорту (економiчнiсть, високий рiвень безпеки та
комфорту), швидюсш залiзницi набувають усе бшьшого поширення. За визначенням Мiжнародного союзу залiзниць, пiд високошвидкгсним пасажирським
потягом розумiеться по'1'зд, який пересуваеться зi швидкiстю понад 250 км/год, спещальними, колiями або зi швидкiстю понад 200 км/год звичайними модершзованими залiзничними колiями. У свiтi застосовують таку класифшащю швидкiсних залiзниць для перевезення пасажирiв за трьома категорiями максимально! швидкосп руху потягiв: перша - 200-250 км/год; друга - 250-350 км/год; третя - понад 350 км/год. Швидкють найсучасшших поiздiв перевищуе 350 км/год, а на окремих дшянках досягае швидкостi 486,1 км/год (магистраль Пекiн Шанхай)[11]. Загальна протяжнiсть високошвидкюних
залiзничний магiстралей у свiтi зараз складае близько 8500км км, у тому чисш понад 4000 км. в Сврот, причому високошвидкюш по'1'зди обслуговують також полiгон протяжнiстю близько 20 тис. км звичайних залiзничних лшш, реконструйованих пiд швидкiсний рух. Але процес проектування й будiвництва нових лiнiй високошвидкiсного руху не припиняеться, так поряд з розвитком високошвидкюно! залiзничноi мереж1 Пiвденноi Свропи, довжина яко'1' до 2020 р. може скласти приблизно 10 тис. км, передбачаеться зростання кшькосп високошвидкiсних лшш у крашах Азii. Тiльки в Кита'1 до 2025 року плануеться будiвництво високошвидкiсних лiнiй залiзниць протяжшстю близько 85 тис. км. Ключовi технiчнi проблеми
високошвидкiсних залiзничний
мапстралей усе бiльше концентруються навколо питань тдвищення максимально'1 та маршрутно'1 швидкосп з визначенням п оптимально'1 меж1 з позицiй безпеки, привабливостi для пасажирiв,
енергетичного балансу, капiтальних вкладень, експлуатацшних витрат,
отримання максимальних доходiв, а Японп у 1964 рощ та була широко
також, що стае все бшьш актуальним, вщомою як високошвидкiсний
охорони навколишнього середовища. пасажирський експрес. Високошвидкiснi
Якщо 30 рокiв тому однiею з основних поïзди звичайно впливають на слщи
проблем, навколо я^' розгорталися стандартного калiбру безперервно зварноï
дискусп, була проблема тяги, то тепер актуальним е питання рухомого складу
Високошвидк1сна
рейки на окремому вщ сорту правi аеродинамiки проiзду, котрi включають великий радiус перетворення у його дизайн. Рiзноманiтнi
високошвидкiсних
затзнична визначення
маггстраль - тип залiзничного транспорту, мапстралей використовуються у всьому який працюе значно швидше, шж свiтi [12].
сполучення,
Директива 96/48/EC Европейского штегровану систему союзу визначае швидкюну залiзничну рухомого складу та мапстраль як складу трьох елементiв.
традицшне залiзничне використовуючи спецiалiзованого iнфраструктурного комплексу [7]. Вперше Табл 1. [13]. така система почала функщонувати у
Основт елементи швидкiсноï залiзничноï магiстралi
Таблиця 1
Назва Вимоги
1нфраструктура кол1я, побудована для швидко! подорож чи особливо модершзована для швидюсно! подороже
Мшмальне обмеження швидкост Мшмальна швидюсть на кол1ях, побудованих для велико! швидкосп та експлуатащя на юнуючих лшях, яю були модершзоваш.
Умови роботи Рухомий склад мае бути розробленим разом з його шфраструктурою з метою повно! сумюносп, з урахуванням безпеки { якост обслуговування
Важливу складову швидюсного руху мае вщповщно створена шфраструктура, яка в наукових дослщженнях формулюеться як шфраструктурна складова. Ураховуючи, що основою швидюсного залiзничного руху швидкiсних залiзничних магiстралей е iнфраструктурна складова вбачаемо за доцшьне здiйснити огляд вщповщного категорiйного понятiйного апарату, та за результатами узагальнення запропонувати власне визначення термшу
«шфраструктурна система швидк1сних залiзничних маг^тралей».
Велика радянська енциклопедiя пропонуе наступне визначення залiзничноï
мапстрал^ згiдно якого це залiзнична лiнiя, що забезпечуе основш загальнодержавнi транспортнi зв'язки всерединi держави та iз закордонними кранами та в порiвняннi з лiнiями мюцевого значення споруджуеться з мiнiмальними ухилами i кривими, та мають велику ширину земляного полотна, потужшшу верхню будову колп та iншi техшчш полiпшення, розрахованi на вищу пропускну спроможшсть [1].
Мала гiрнича енциклопедiя визначае, що шфраструктура (вiд лат. infra— «нижче», «тд» та лат. structura— «будiвля», «розташування»)-це сукупнiсть споруд, будiвель, систем i служб,
необхщних для функщонування галузей матерiального виробництва та
забезпечення умов життедiяльностi суспiльства. Розрiзняють виробничу (дороги, канали, порти, склади, системи зв'язку тощо) i соцгальну (школи, лiкарнi, бiблiотеки, театри, стадюни та iн.) iнфраструктуру. Iнодi термшом «шфраструктура» позначають комплекс так званих iнфраструктурних галузей господарства (транспорт, зв'язок, осв^а, охорона здоров'я та ш.) [4].
Транспортна iнфраструктура - це сукупшсть об'ектiв (пiдприемств, закладiв), як займаються ремонтом, будiвництвом та реконструкщею, а також експлуатацiйним утриманням дорщ мостiв та iнших дорожнiх шляхiв [9]. Транспортна iнфраструктура мае забезпечувати наявшсть рiвних та якiсних дорщ а також зберiгання 1'х у гарному сташ.
В. Корж визначив транспортну шфраструктуру, як економiчно
збалансовану сукупшсть шляхiв сполучення, рухомого складу, засобiв управлiння i зв'язку, що забезпечуе роботу всiх видiв транспорту [3]. О. Бордун пропонуе тд поняттям транспортна iнфраструктура розумiти сукупшсть споруд, системи мереж сполучень уах видiв транспорту, що задовольняють потреби населення та виробництва у перевезеннях пасажирiв i вантаж1в [2].
До елемешив iнфраструктури залiзничного транспорту вщносяться окремi об'екти iнфраструктури
залiзничного транспорту та 1х комплекси.
В нормативно-правових документах шфраструктура зал1зничного транспорту визначаеться як технолопчний комплекс, що включае залiзничнi колп загального користування (в тому чист тд'1зш коли), iнженернi споруди (мости, тунел^ вiадуки тощо), електричнi мережi, тяговi пщстанцп та iншi пристро!' технологичного електропостачання, контактну мережу,
системи сигналiзащï, центрашзаци, блокування, зв'язку i телекомунiкацiй, iнформацiйнi комплекси та системи управлшня рухом noï^iB, шляхи доступу пасажирiв та вантажiв до елементсв iнфраструктури, захиснi лiсонасадження, локомотивш i вагоннi депо, пункти техшчного обслуговування вагонiв, вокзали, а також iншi будiвлi, споруди, пристро'1' та обладнання, що забезпечують функцiонування такого комплексу та використовуються для надання послуг з перевезення пасажирiв та вантаж1в залiзничним транспортом [8].
Щодо огляду термiну система (вiд дав.-гр. оьогц^а— «сполучення», «цше», «з'еднання»)— то це е множина взаемопов'язаних елементiв, що утворюють едине цше, взаемодшть з середовищем та мiж собою, i мають мету [6].
Отже узагальнивши понятiйнi категори формуемо власне визначення дефшщи шфраструктурна система. 1нфраструктурна система - це сукупшсть техшко-технолопчних елементiв будiвель, споруд систем i служб та ïx зв'язюв, необxiдниx для функцiонування галузей матерiального виробництва та
забезпечення умов життедiяльностi суспiльства. На основi вищевикладеного можливо формулювати безпосередньо дефiнiцiю 1нфраструктурна система швидкгсних залгзничних магистралей, тд якою пропонуеться розум^и сукупнiсть теxнiко-теxнологiчниx елементiв
залiзничниx колш, залiзничниx станцiй, вокзальних комплексiв, пристро1в електропостачання, мереж зв'язку, систем сигнашзаци, централiзацiï i блокування, iнформацiйниx комплекав i систем керування рухом, будiвлi, споруди, пристро1 й устаткування, що вщповщають параметрам високошвидкiсного
залiзничного сполучення. Основним завданням шфраструктурно1 системи швидкюних зашзничних магiстралей
вбачаемо забезпечення високошвидкюного залiзничного сполучення
До основних складових
шфраструктурно1 системи швидкiсних залiзничних магiстралей вiдносимо: залiзничнi колп, залiзничнi станци,
вокзальнi комплекси, пристро'1
електропостачання, мереж зв'язку, системи сигналiзацп, центрашзаци i блокування, iнформацiйнi комплекси i системи керування рухом, будiвлi, споруди, пристро1 й устаткування (Рис.1).
Зал1зничш станци
Зал1зничн1 коли
Мереж1 зв'язку
ПристроТ електропостачання
1нфраструктурна система швидкчсних зал1зничних
1нформацшш комплекси 1 системи управл1ння рухом
Вокзальн1 комплекси
Системи сигнал1заци, централ1заци 1 блокування
Буд1вл1, споруди, пристроТ, устаткування
Рис. 1 Блок- схема елемент1в ¡нфраструктурног системи залгзничного транспорту
З огляду на вищевикладене визначаемо основш сутшсш
характеристики шфраструктурно'1 системи швидкюного залiзничного транспорту. 1нфраструктурна система е
взаемозалежною вщ 11 складових елемешив, оскiлькi вiд стану кожного з них та комплексно1 взаемодп залежить безпека залiзничного швидкiстного сполучення. Кожна складова шфраструктурно'1 системи швидкiсних залiзничних магiстралей мае вiдповiдати технiчним вимогам та характеристикам, що визначено техшчними регламентами та розрахунками для високошвидюсного руху по!здiв. Визначення залiзнично1' станцп е на багато ширше за вокзальний комплекс, оскшьки вш е складовою станцп. Також доцшьно звернути увагу на те, що основними
елементами iнфраструктури е колп, електрифiкацiя, зв'язок, технологiчнi пристро1 та обладнання, будiвлi та споруди залiзничного транспорту. Важливим елементом дослiдження шфраструктурно1 складово1 е пiдходи до управлшня нею
Пiд суб'ектом управлiння шфраструктурною системою швидкiсних залiзничних магiстралей пропонуемо розум^и - власника (оператора), залiзнично1' iнфраструктури,
уповноважених ним посадових оаб, якi забезпечують 11 надiйну експлуатащю та управлiння нею.
Об'ектом управлшня
шфраструктурною системою швидюсних залiзничних магютралей е безпосередньо комплекс складових елеменпв
шфраструктурно1 системи.
Завданням шфраструктурно1
системи швидкюних залiзничниx магютралей е забезпечення безпечного процесу руху пасажирських поïздiв по високошвидкiсним магiстралям за встановленою швидкiстю руху.
Однiею з найважливших засад розвитку шфраструктурно1 системи швидкюних залiзничниx магiстралей вбачаемо ефективне управлшня та стратепчне планування розвитку швидкюного залiзничного руху iз залученням необхщних матерiально-теxнiчниx ресурсiв та поеднання залiзничноï iнфраструктури з
прикордонними державами. На ринку залiзничниx перевезень у свiтi постiйно вщбуваються змiни як з точки зору кшькосп краï та i експлуатацшно1 швидкостi потягiв.
Ще 5-10 роюв тому назад на ринку швидкюних пасажирських перевезень домшували Япошя, Франщя й Нiмеччина, проте зараз залiзницi бiльшостi краш свiту пропонують послуги з перевезення зi швидкiстю бшьше 200 км/год. Перше
мiсце в рейтингу високошвидкюних магiстралей займае Китай, де швидкють руху перевищуе 350 км/год [11]. Результати дае активно здшснювана в континентальному Кита!' програма будiвництва високошвидкюних лшш. Передовi технологи оргашзаци
високошвидкiсного руху мае Франщя, яка з 2001 року впевнено збшьшуе цей сегмент ринку. Сьогодш довжина швидкюних мереж Франци дорiвнюе майже 2000 км, де показник швидкосп до 300 км/год. Фшансування нового будiвництва залiзниць в планетарному маштабi оцiненi в звiтi Оргашзаци з безпеки i спiвробiтництва в Сврот (ОБСС) «Потреби стратепчно!' транспортно! iнфраструктури до 2030 року» (Табл. 1), з цих краш, в глобальну амку входять США, Япошя, Канада, Нiмеччина, Iталiя, Великобританiя, Франщя, Велика п'я^рка - кра'ни БРПКС (Бразилiя, Росiйська Федерацiя, Iндiя, Iндонезiя, Китай) Iнформацiю щодо протяжностi високошвидкюних залiзничних
магiстралей наведенi у Табл.2. [Там же].
Таблиця2
Протяжшсть високошвидкюних зал1зничних маг1стралей (ВШМ) у ceimi
станом на 11.01.2011
Краша Протяжн1сть ВШМ в Протяжшсть ВШМ Усього за крашами,
експлуатацп, км на стади 6уд1вництва експлуатацп, км км
Китай 4837 6696 15054
1спашя 1963 1781 3744
Япошя 1906 590 2496
Франщя 1872 234 2106
Шмеччина 1032 378 1410
1тал1я 923 0 923
Туреччина 235 510 745
Ивденна Корея 330 82 412
США 362 0 362
Тайвань 345 0 345
Нщерланди 120 0 120
Великобритан1я 113 0 113
Ф1нлянд1я 60 0 60
Потреби в швестищях на глобальну млрд. дол. США зазаначаемо в Табл 3 [14]. залiзничну шфраструктуру, 2009-2030,
ТаблицяЗ
Потреби в ¡нвестищях на розвиток системи швидк1сних зал1зничних маг1стралей
Регюн св1ту Щор1чш потреби на Агреговаш потреби на буд1вництво
буд1вництво зал1зниць та тх обслуговування
зал1зниць та тх
обслуговування
2009- 2015-2030 2009-2015 2015-2030 2009-2030
2015
Велика амка (G7) 37 55 260 830 1090
Iншi кра1ни ОЕСР 30 65 207 950 1160
Кра1ни не члени 5 7 37 105 140
ОЕСР
Велика п'ят1рка - 55 140 390 20903 2480
кра1ни БР11КС
Всього 130 270 920 4060 5000
Здшснивши огляд досвщу провщних кра1ни св^у щодо розвитку напрямку швидкiсних залiзничних перевезень, зокрема Японп, Китаю, Росшсько1 Федерацп, США, держав-членiв €С можемо дiйти до висновку, що основними пiдходами до розвитку напрямку е наступш складовi, об'еднання яких в сукупносп надасть нам порозумшня щодо можливих шляхiв розвитку шфраструктури швидкiсних залiзничних магiстралей в Укршш. Швидкiсний залiзничний рух визнано перспективним в уах провiдних державах св^у, переважно через його екологiчнiсть та розвиток технологш в частинi пщвищення швидкостi по1'здiв та перевiзно1' спроможносп. Розвиток швидкiсного руху в уах державах свiту де вiн дютав свого розвитку е прiоритетом державно1 полiтики у сферi транспорту, та його розвиток здшснюеться за державно1 пiдтримки, як оргашзацшно1 так i фiнансово-економiчно1'. Варто також зауважити, що широкого застосування дiстало державно-приватне партнерство у сферi розвитку швидкюних залiзничних магiстралей. Важливою складовою
розвитку швидкюних залiзничних магiстралей е те, що прюритетним е побудова магютралей, якi поеднують мiж собою нацюнальш транспортнi мереж i дозволяють здшснювати мiжнародне сполучення. Окремою складовою е те, що в кра1нах €С значно1 уваги дiстав розвиток системи штероперабельносп, та приведення технiко-технологiчних
складових швидкюного пасажирського руху у тому чиЫ його iнфраструктурно1' складово1 до загальних нормативiв та технiчних характеристик та забезпечення транспортного сполучення.
Отже е можливють узагальнення основних складових, що в поеднанш дозволяють дiйти до формування комплексного тдходу при впровадженнi закордонного досвщу (рис. 2).
Висновки. 1нфраструктурна
система швидкюних залiзничних магiстралей е техшко-технолопчним комплексом вiд кожного елементу якого залежить здатшсть здiйснювати рух високошвидкюних по1'здiв, забезпечення пропускно1 швидкюно1 здатностi, рiвня комфорту i безпеки пересування та функцюнування таких магистралей. Це в
свою чергу вимагае окремих пiдxодiв до створення такого комплексу i значних
швестицш в розвиток.
Державна тдгримка розвитку швидкюних зал1зничних магютралей
Комплексш
Сомплексн складовi пiдходiв д| розвитку шфраструктурноТ системи
V
Шдхвд штероперабельносп - поеднання швидк1сного зал1зничного сполучення м1ж державами та приведення до единих техшко-технолопчних характеристик шфраструктури високошвидкюних магютралей
швмдкчсних
зал1зничних магiстралей
О
Фшансово-економ1чний шдхвд: полягае у застосуванш мехашзму державно-приватного партнерства (програми розвитку, баншвсьш кредити, шш1 економ1чш мехашзми)
V
Пвдхвд проектного управлшня розвитком, який полягае у побудов1 швидкюних магютралей шляхом реал1зацп окремих проекпв розвитку напрямк1в руху
У
Рис. 2. Складовi комплексного тдходу до розвитку iнфраcmрукmурноï системи швидтсних залiзничних магютралей за кордоном.
Важливою складовою розвитку шфраструктурно1 системи швидкюних залiзничниx магистралей та в цiлому високошвидкюного залiзничного руху е значний обсяг катталовкладень. Провiднi свiтовi практики дають тдстави стверджувати, що фiнансування роб^ з будiвництва та модершзацп
шфраструктури мае здiйснюватися за програмно-цiльовим методом iз застосуванням оптимально-доцiльниx з економiчноï точки зору фшансово-економiчниx шструмешйв.
Отже, з метою визначення шляxiв управлiння розвитком шфраструктурно1 системи швидкюних залiзничниx магiстралей Украши потрiбно здшснити аналiз iснуючого стану нацюнально1 шфраструктурно1 системи залiзниць та визначити прюритети ïï розвитку та оптимальнi шляхи розвитку на середньо та довгострокову перспективу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969— 1978 М., Издательство»Энциклопедия», 1979. - 842 с.
2. Бордун О.Ю. Стан та перспективи транспортного забезпечення туристично1 шдустрп Львiвськоï областi / О. Ю. Бордун // Науковi записки Тернопiльського нацюнального педагогiчного унiверситету iменi Володимира Гнатюка. Серiя : Географiя. -2011. - № 2. - С. 147-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUg_2011_2 _27
3. Ковальчук О. I. Транспортна логютика Украши в контекст европейсько! штеграцп /О. I. Ковальчук, М. А. Корж// Актуальш проблеми економши та управлiння. - 2011. - Вип. 5. - С. 26-29
4. Мала гйрнича енциклопедiя: у 3 т./ за ред. В. С. Бшецького — Д.: Схщний видавничий дiм, 2013. - 425 с.
5. Перегудов Ф. И. Введение в системный анализ/. — М.: Высшая школа, 1989 - с.515
6. Про залiзничний транспорт [Електронний ресурс]: Закон Украши вщ 4 липня 1996 року № 293/96-ВР - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/273/96-%D0%B2%D1%80
7. Про затвердження Техшчного регламенту безпеки шфраструктури залiзничного транспорту [Електронний ресурс]: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 11 липня 2013 № 494 - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws /show/494-2013 -%D0%BF
8. Транспортна шфраструктура [Електронний ресурс]: Вiкiпедiя - Режим доступу:https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0 %A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1 %81 %D0%BF%D0%BE%D 1%80%D1%82%D0 %BD%D0%B0_%D1 %96%D0%BD%D1 %8 4%D1%80%D0%B0%D 1%81%D1%82%D1 %80%D1%83%D0%BA%D1%82%D1%83 %D1%80%D0%B0
9. Харлан Володимир 1ванович. Вибiр рацiональних швидкостей руху пасажирських по1'здiв на дiлянках мiжнародних транспортних коридорiв : автореф. дис. ... канд. техн. наук : 05.22.06 / Харлан Володимир 1ванович ; Дншропетр. нац. ун-т залiзничного транспорту iм. акад. В. Лазаряна. - Д., 2010. - 21 с.
10. Чупир О.М. Орiентири розвитку швидкюних магiстралей в Укршш/ О.М. Чупир// Вюник економiки транспорту i промисловостi. - 2013. №42. - С. 190-194.
11. Швидюсна залiзниця [Електронний ресурс]: Вiкiпедiя - Режим
доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki
/%D0%A8%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D 0%BA%D 1%96%D 1%81%D0%BD%D0%B 0_%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D 1 %96% D0%B7%D0%BD%D0%B8%D 1%86%D 1% 8F
12. Council Directive 96/48/EC of 23 July 1996 on the interoperability of the trans-European high-speed rail system Official Journal L 235, 17/09/1996 P. 0006 - 0024
13.Strategic transport infrastructure needs to 2030 [Електронний ресурс] -Режим доступу: http://www.oecd.org /futures/infrastructureto2030/strategic transportinfrastructureneedsto2030.htm
14. Дикань В.Л. Ефектившсть роботи транспортно'1 системи Украши в умовах глобалiзащï економiчних систем / В.Л. Дикань, М.В. Коршь //Вюник економши транспорту та промисловосп збiрник науково - практичних статей. - Х.: Укр. ДАЗТ 2011.- Вип. 33 - С. 13-19
15. Дейнека О.Г. Познякова Л.О. Зарубiжний досвщ реформування залiзничного транспорту в контекст публiчного управлшня та адмiнiстрування Укрзалiзницi /О.Г. Дейнека, Л.О. Позднякова // Украшська залiзниця: Науковий журнал. Х. 2017 №7-8 (49-50) -С. 32-34
16. Дейнека О.Г., Котик В.О. Теоретичш тдходи щодо проблеми тдвищення ефективностi функцiонування пасажирських перевезень О.Г. Дейнека, В.О. Котик // Вагонний парк. Науковий журнал . Х. Тов. Рухомий склад, 2016. - С. 57-59