CC BY
225
Скоропад И.С., Балюк Б.Р. Механизм управления расходами предприятия
Рассмотрена проблема построения системы управления расходами, которая предусматривает осуществление управления в местах возникновения расходов, минимизацию общей величины расходов, в сочетании с рациональным размещением производственных ресурсов. Раскрыты теоретические аспекты управления расходами, а именно сформулировано понятие управления расходами, описаны функции, методы, принципы, предмет и основная цель управление расходами.
Ключевые слова: расходы, функции управления расходами, система управления.
Skoropad I.S., Balyuk B.R. Mechanism of management of enterprise charges
Is considered problem of construction of control system by charges, which foresees realization of management in the places of origin of charges, minimization of general size of charges, in combination with the rational placing of production resources. The theoretical aspects of management charges are exposed, the concept of management charges is namely formulated, functions, methods, principles, object and primary purpose, are described.
Keywords: charges, functions of management charges, control system.
УДК338.22.021.2 Викл. Т.О. Слтченко - Терноптьський НЕУ
ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛ1З МОНЕТАРНИХ РЕЖИМ1В ТА КРИТЕРП ЙОГО ВИБОРУ ДЛЯ УКРА1НИ
Проблема вибору форми реалiзацii грошово-кредитно'' пол^ики не мае однозначного виршення i потребуе детального аналiзу основних монетарних режимiв та специфши 'х використання. Розглянуто основш режими сучасно'' монетарно'' пол^и-ки, проаналiзовано критерп вибору оптимального монетарного режиму. Визначено основш напрямки впровадження монетарного режиму шфляцшного таргетування в Укра'ш.
Ключов1 слова: монетарна пол^ика, шфляцшне таргетування, монетарний режим, центральний банк, монетарне таргетування, монетарш шструменти, щнова ста-бшьшсть.
Актуальшсть проблеми та и зв'язок iз важливими науково-прак-тичними завданнями. Грошово-кредитна полггика е одним 1з найважливших складниюв загально державно'' економ1чно'' полггики 1 вщ того, наскшьки ефек-тивно використовуються й шструменти, вщ адекватност монетарно'' полггики реальним економ1чним умовам певною м1рою залежить динамжа сощально-економ1чного розвитку держави. Проте щоразу виникае складна проблема уз-годження стратепчних цшей монетарно'' та загальноеконом1чно'' полггики (розв'язання конфлшту цшей). I хоча адаптащя цшово'' стабтьносп як прюри-тетно'' цш монетарно'' пол1тики е загальною для центральних банюв, це не вик-лючае вибору р1зних монетарних режим1в, котр1 якнайкраще слугують справ1 досягнення проголошено'' цш 1 як можуть бути предметом для дискусш.
А • • • • ^ • • и Г"р
АналiЗ останшх наукових дослiджень i публiкацiи. Теоретичну основу дослщжень монетарних режим1в становлять пращ заруб1жних науков-щв: Р. Дорнбуша, I. Ф1шера, Г. Саймонс, А. Лейонгуфвуда та вггчизняних економ1ст1в: В. Мщенко, С. Компашець, О. Петрик. Варто зазначити, що дослщження правил монетарно'' пол1тики актив1зувались у 90-х роках ХХ ст.,
!х можна класифжувати як спробу теоретичного осмислення i формалiзаци в узагальненому виглядi сучасно! практики проведення монетарно! политики. Вагомий внесок у розроблення правил монетарно! полiтики зробили Г. Тор-нтон, У. Бегхот, К. Вжсель, М. Фрiдмен. Серед сучасних дослщниюв правил монетарно! полiтики - Л. Свенсон, Г. Рудебуш, М. Кшг, Ч. Гударт, Р. Харь сон, Д. Хендерсон та ш.
Постановка завдання. Проанашзувати основнi монетарнi режими та охарактеризувати критерп його вибору. Визначити оптимальний монетарний режим для Укра!ни та вказати напрями його запровадження.
Викладення основного матерiалу доcлiдження. У практицi цен-тральних банкiв юнуе багато методiв досягнення основно! мети монетарно! полггики, рiзного роду режимiв та шституцшних особливостей монетарно! полiтики. Категорiю "монетарний режим" вперше використав англiйський економют А. Лейонгуфвуд. За його визначенням, монетарний режим - це "по-перше, система очжувань, яка обумовлюе поведшку суспiльства, по-дру-ге, послiдовний характер поведшки монетарно! влади, яка шдтримуе цi очь кування" [5, с. 135]. У цьому випадку монетарний режим можна визначити, як систему шституцш i механiзмiв, якi покликаш забезпечити досягнення мо-нетарних цшей шляхом генераци очiкувань суспiльства стосовно дш суб,ектiв монетарно! влади i останнiх стосовно реакцп суспiльства на !хш ди. А. Лейонгуфвуд видшяв два типи монетарних режимiв: дискрецшш та кон-ституцiйнi (так зваш "правила"). За конституцiйних режимiв правовi норми накладають обмеження на зростання грошово! маси. За дискрецiйних режи-мiв таких обмежень немае - вщповщш рiшення приймае монетарна влада. У ширшому розумiннi монетарний режим трактують "як сукупнiсть правил та процедур впливу на здатшсть грошей виконувати сво! функци".
За дискрецшно! монетарно! полiтики (discretionary policy) централь-ний банк не заплановано реагуе на будь-як змiни економiчно! кон'юнктури. У разi реалiзацil грошово-кредитно! полггики через правило монетарно! поль тики (monetary policy rules) центральний банк примусово або ж самостшно бере на себе певш зобов'язання. Так, наприклад М. Фрiдмен, пропонував ввести законодавчi обмеження вiдносно можливостей Федерально! резервно! системи збiльшувати грошову масу в певному обсяз^ тобто ввести елементи так звано! грошово-кредитно! конституци, згiдно з якою погоджувались ди всiх суб,ектiв ринку [3, с. 67].
Режими монетарно! полiтики в сучасному розумшт увiйшли в практику грошово-кредитного регулювання з початку 70-х роюв ХХ ст. У другш половит ХХ ст. антшнфляцшна политика стала основним прiоритетом дiяль-ностi центральних банкiв бiльшостi кра!н. Було вироблено методи монетарно! полггаки, якi базувались на принципах шдзвггаосл автономного центрального банку суспшьству, прозоростi його полiтики i передбачали вико-ристання чiтко структуровано! системи цiльових орiентирiв монетарно! поль тики. Поступово у свiтi сформувалась система монетарного регулювання, в рамках яко!, для досягнення основно! довготермшово! мети монетарно! поль тики офщшно оголошуеться промiжний цiльовий орiентир (номшальний якiр). Функцi! номiнального якоря - стабшзащя iнфляцiйних очiкувань та
дисциплiна монетарно1 полiтики. Номiнальний якiр вгдображае прагнення монетарно1 влади досягнути певно1 змшно1 номiнальноï мети (таргет, target -(англ.) мета): динамгки грошовоï маси (монетарний якгр, монетарне таргетування), показника шфляци (iнфляцiйний якiр, таргетування шфляци). Ще одним типом номгнального якоря е фiксацiя або прив'язка цiни нащональноï грошовоï одиницг, вираженоï в iноземнiй грошовiй одиницг - таргетування обмiнного курсу. У цьому випадку краша приймае номгнальний якiр iншоï краши або групи краш.
Таргетування певно1' величини стало формою для окреслення монетарних режимiв, що дало змогу привести ïx до певного спiльного знаменника, коротко охарактеризувати ïxm аналiтичнi фундаменти. Вгдповгдно розргзня-ють спрямування на валютний курс (таргетування валютного курсу), на гро-шову масу (монетарне таргетування), на гнфляцгю (таргетування шфляци). Розрiзняють також таргетування номiнального доходу i номiнальноï заробгт-но1' плати, проте це лише теоретичнг моделг, якi не використовують на прак-тицi. Фактично завжди в усгх крашах таргетуеться стабiльнiсть грошово1' одинищ. Але за умови збалансовано1' економгки, сталих спiввiдношень мiж ос-новними грошово-кредитними показниками таргетування стабшьностг гро-шово1' одиницi, залежно вгд конкретно:' ситуацiï, може бути зведено до таргетування одного показника: шфляци, валютного курсу, грошового агрегату.
На початку 90-х рокгв ХХ ст. вважали, що найкращих результатгв в монетарнгй полiтицi можна досягнути, використовуючи як номiнальний якiр обмгнний курс. Таргетування валютного курсу передбачае прив'язку курсу до валюти краши з низькою та стабiльною шфлящею i де-юре, i де-факто, в такому випадку такий курс заслуговуе на довiру всгх макроекономiчниx аген-тiв, як наслiдок, знижуються iнфляцiйнi очiкування до рiвня краши з низькою шфлящею, до валюти я^ прив'язана мiсцева валюта. Однгею з переваг цього режиму е те, що обмшний курс у ролi номшального якоря е гндикатором, за яким легко спостерггати i який сприймаеться громадськгстю як правило мо-нетарноï полiтики. Характерною рисою режиму шдтримки стабiльного валютного курсу е можливгсть рацiональниx економiчниx суб,ектiв оцiнити спроможнiсть монетарноï влади дотримуватись певних зобов'язань, використовуючи шформащю про наявнi валютнi резерви центрального банку, дина-мiку iмпорту та експорту, структуру зовнiшнього державного боргу. Водно-час варто зазначити, що гснуе низка чинникiв, як негативно впливають на ефективнiсть таргетування валютного курсу як монетарного режиму. По-пер-ше, це вiдмова вгд проведення власноï суверенноï монетарноï полггики; подруге, якщо краша, враховуючи специфгку структури економiки, чутлива до зовтштх шокгв, то це може шдгрвати довгру до всгх щльових орiентирiв, особливо зовнгшнгх. По-трете, стабгльний номгнальний валютний курс пе-решкоджае наближенню реального валютного курсу до реального ефективно-го валютного курсу [1, с. 23]. Варто зауважити, що таргетування валютного курсу часто виступае перехгдним монетарним режимом, адже структурнг змг-ни в економгцг потребують змгни i реального валютного курсу.
Суть монетарного таргетування полягае в тому, що центральний банк, виходячи з цгльового показника шфляци, оцгнки потенцгйного зростання ви-
робництв i динамши швидкост обiгу грошей в рамках кшьюсного рiвняння обмiну (MV = PY) визначае цшьовий темп росту грошових агрегалв i оголо-шуе його громадськостi. Основними перевагами монетарного таргетування як монетарного режиму е: "сувереншсть" - центральний банк обирае цшьовий показник шфляци i мае змогу коригувати поллику залежно вiд внутрш-нiх змш обсягу виробництва; тiсний зв'язок з шструментами монетарно! поль тики, тобто високий рiвень контролю з боку центрального банку, оскшьки монетарнi агрегати досить швидко вимiрюються, то, вщповщно, звiти про ви-конання монетарних таргелв доносяться до громадськостi з досить короткими часовими лагами - до кшькох тижшв.
Розглядаючи позитивнi аспекти монетарного таргетування, на наш погляд, варто наголосити на тому, що якщо за режиму таргетування обмшно-го курсу номшальним якорем для громадських очiкувань був актив, екзоген-ний стосовно громадськосл i органiв влади, то за монетарного таргетування цим якорем став ендогенний показник, який напряму залежить вщ монетарно! влади - прирiст грошово! маси. Варто зазначити, що на сьогодш монетар-не таргетування як монетарний режим майже не використовуеться, незважа-ючи на те, що практично вс центральш банки контролюють динамжу грошово! маси. На наш погляд, це обумовлено тим, що по-перше, монетарне таргетування ефективне в умовах високого рiвня шфляци, спричинено! саме моне-тарними чинниками, i по-друге, непостшшсть швидкост обiгу грошей не дае змоги центральним банкам точно спрогнозувати динамжу попиту на грош^ що е ключовим аспектом монетарного таргетування.
Теоретичне обгрунтування прямого таргетування шфляци бере початок ще в працях I. Фшера та Г. Саймонса, як висловлювали пропозицi! щодо стабiлiзацi! грошово! одинищ за допомогою цiнового iндексу [6, с. 37]. Про-аналiзувавши рiзнi джерела, в яких тiею чи шшою мiрою подаеться визначен-ня режиму шфляцшного таргетування [4] та узагальнивши !х, можна сказати, що шфляцшне таргетування - це концептуальна система монетарного режиму, яка характеризуеться публiчним проголошенням офщшно! кшьюсно! мети щодо iнфляцi! (або штервалу) на середньотермiнову перспективу, яка закрш-люються в законодавчому порядку та члким розумiнням i впевненiстю в тому, що низька i стабшьна iнфляцiя е основною метою монетарно! пол^ики у довготермiновому перюдг Таким чином, промiжним орiентиром монетарно! полiтики е прогнозований показник шфляци, завдяки чому таргетування iн-фляци можна вважати випереджаючою, далекозорою (forward-looking) страте-гiею монетарно! полiтики. 1ншими словами, iнструменти монетарно! полiтики (змша процентних ставок) використовуються не у вщповщь на поточний показник шфляци, а на очжувану через 12-18 мюящв iнфляцiю. Практично це шституцшне закрiплення набутих знань про часовi лаги монетарно! полiтики.
Пропонуемо видшити такi переваги режиму таргетування шфляци: за-безпечення чiткого i зрозумiлого орiентира для всього суспшьства та прозо-ростi монетарно! пол^ики, що забезпечуе контроль за монетарною владою з боку громадськосл; врахування ролi часових лагiв монетарно! политики у ра-зi використання !! iнструментiв; збереження в умовах нестабшьносп функцi! попиту на грошi бшьш стiйкого взаемозв'язку мiж iнфляцiею i короткотермi-
новими вгдсотковими ставками поргвняно зг взаемозв'язком мгж грошовими агрегатами i короткотермгновими вгдсотковими ставками; гнучкгсть в реагу-ваннг на шоки пропозици.
Розглядаючи методи таргетування шфляци, видгляють "суворе таргетування (strict targeting), при якому чгтко визначений кглькгсний показник гн-фляци виступае обов'язковою метою монетарноï полгтики, i "гнучке таргетування" (flexible targeting), у тих випадках, коли кглькгсний оргентир мае пев-ний дгапазон змгн [2, с. 8].
Варто зазначити, що наведет вище класифгкацгя та аналгз режимгв монетарноï полгтики базуються на теоретичному положеннг про можливгсть центрального банку використовувати лише один промгжний оргентир (номг-нальний якгр), щоб уникнути конфлгкту цшей, який може негативно позначи-тись на ефективностг грошово-кредитного регулювання, так зван повноцшш монетарнг режими (full-fledged monetary policy regims). Водночас у практицг грошово-кредитного регулювання, зокрема в крашах з перехгдною економг-кою, досить часто використовують змгшанг режими, за яких враховують су-купнгсть цгльових оргентиргв (наприклад, валютний курс та грошова маса), при цьому не завжди офщшно визначено пргоритети того чи гншого оргенти-ра. Найчастгше, на наш погляд, як змгшаний режим розглядають полегшений варгант таргетування шфляци (inflation targeting lite - ITL) та вибгркове гн-фляцгйне таргетування (eclectic inflation targeting - EIT) [4, с. 17].
Враховуючи важливгсть для економгчного розвитку Украши в довго-термшовш перспективг цiновоï стабгльностг, вона, на наш погляд, i мае стати основною метою грошово-кредитноï полгтики. Обираючи для Украши основ-ним монетарним устроем таргетування шфляци, ми розумгемо, що це не ко-роткотермгновий процес еволюци монетарного режиму, однозначно Украша потребуе довготривалого перехгдного пергоду для реалгзацй всгх передумов для введення таргетування шфляци як основного монетарного режиму. Адже найефективнгшою е монетарна полгтика гз прозорими правилами, але спрямо-вана у майбутне, досить гнучка у контекст виргшення дилеми довготермгно-воï цiновоï стабгльностг i стабiлiзацiï циклгчностг у процесг зростання. Якраз шфляцшне таргетування найбгльшою мгрою вгдповгдае завданням щодо вирг-шення зазначеноï дилеми. Серцевина стратеги шфляцшного таргетування по-лягае у досягненнг стабiльноï та низь^ шфляци у довготермгновому пергодг. Такий режим фокусуе увагу тих, хто здгйснюе макроекономгчну полгтику вза-галг та монетарну полгтику зокрема, насамперед на перспективний стабгльний розвиток економгки завдяки низькгй та передбачувангй шфляци, а вже потгм -на поточне виргшення проблем за рахунок майбутнього розвитку.
Отже, поеднуючи теоретичнг засади запровадження полгтики плава-ючого валютного курсу та перспективи вгдмови в майбутньому вгд режиму валютного таргетування в Украшг, а також переходу на шфляцшне таргетування гз особливостями розвитку економгки Украши, на наш погляд, е до-цгльним запровадження перехгдного пергоду, протягом якого мае бути забез-печено: шдвищення ефективностг операцгй монетарноï полгтики та, вгдповгд-но, збгльшення в емгсшнш полгтицг НБУ частки операцгй рефгнансування i операцгй гз цгнними паперами на вгдкритому ринку; впровадження практики
середньотермшового прогнозування (три роки) цшьових орiентирiв грошово-кредитно! полiтики; поступове посилення ролi вiдсотковоï полiтики та вщ-соткового каналу в монетарному трансмiсiйному мехашзмц поступову лiбе-ралiзацiю ринку кашталу; утримання курсу вiд значних номшальних змiн у визначеному дiапазонi, який у мiру досягнення попереднiх цшей, а також щ-лей дерегуляци внутрiшнього ринку товарiв та послуг, реформування фю-кальноï полiтики держави поглиблюватиметься.
Та все ж варто зазначити, що економiчна стабiлiзацiя не може вщбу-тися завдяки лише виваженш монетарнiй полiтицi, стабiльна нацюнальна валюта е необхiдною, але не достатньою умовою економiчного зростання. Будь-як спроби прив'язати монетарну полггику лише до цiновоï стабiльностi за нинiшньоï структури економiки приреченi на невдачу, а НБУ доведеться лише жорстко обмежити грошову пропозищю, що матиме наслщком переду-сiм скорочення виробництва та економiчну стагнацiю.
Висновки та перспективи подальших наукових розроблень в цьому напрямь Дуже важливим для ефективноï реалiзацiï монетарного режиму е можливють вiльно манiпулювати монетарними шструментами. Обмежешсть центрального банку у використанш монетарних iнструментiв знижуе можли-востi адекватного реагування на макроекономiчну ситуацiю, не дае змоги вчасно реалiзовувати необхiднi заходи.
Отже, можна зробити висновок, що для устшно1' реалiзацiï монетарного режиму необхщною умовою е незалежнiсть центрального банку, чггка та комплексна система комушкацш центрального банку з усiма макроеконо-мiчними агентами, функцiонування досконало!" системи економiчного аналiзу та прогнозування, прозорють дiяльностi центрального банку. Наголосимо, що на практищ невиправданим е абсолютне протиставлення полiтики монетарних правил i дискрецшно1' полiтики, яка передбачае певну свободу дш центрального банку. Звичайно, важко не погодитись з багатьма аргументами на користь розроблення та використання основних принцитв та правил реалiза-ци монетарно1' поллики, проте, на наш погляд, не варто впадати в крайношд, оскшьки не менш важливим е забезпечення гнучкост грошово-кредитно1' по-ллики, можливiсть використання рiзних варiантiв ïï реалiзацiï, якi врахову-ють особливост економiчноï ситуацiï, ïï тенденцiï, вплив зовшштх чинникiв. Не варто забувати i про те, що на практищ поява нових економiчних явищ може не вписуватись в рамки певних вщомих правил. Отже, можна вважати, що вибiр монетарного режиму здшснюеться з метою структуризаци зо-бов'язань центрального банку вiдносно стабшьност грошовоï одиницi, врегу-лювання конфлж^в мiж суб'ектами економiчноï полiтики, досягнення ефек-тивноï комунiкацiï iз суспшьством стосовно цiлей монетарноï полiтики, меха-нiзмiв прийняття i реалiзацiï монетарних ршень i ïхнiх наслiдкiв.
Лггература
1. Илларионов А. Реальный валютный курс и экономический рост / А. Илларионов // Вопросы экономики. - 2002. - № 2. - С. 19-28.
2. Петрик O.I. Urni та основш режими сучасно'1 монетарно'1 пол1тики / О.1. Петрик // Вюник НБУ. - 2006. - № 6. - С. 6-13.
3. Фридмэн М. Количественная теория денег / М. Фридмэн : пер. с англ. - М. : Изд-во "Эльф-Пресс", 1996. - 131 с.
4. Шаров О. Таргетування шфляцл: св^овий досвщ та украшсью перспективи / Шаров О. // Вюник НБУ. - 2003. - № 7. - С. 15-19.
5. Ammer J., Freeman R. Inflation Targeting in the 1990 s / Ammer J., Freeman R. // Journal of Economik and Business. - 1995. - № 47. - Р. 56-64.
6. Leijonhufvud A. Constitutional Constraints on the Monetary Powers of Goverrnment / Leijonhufvud A. - Constitutional Economics - Lexington, Mass: Lexington Books. - 1996. - 256 р.
7. Mishkin F. International experiences with different monetary policy regimes / F. Mishkin // NBER Working paper. - 1999. - № 6965. - Р. 34-38.
Слипченко Т.О. Теоретический анализ монетарных режимов и критерии его выбора для Украины
Рассмотрены основные режимы современной монетарной политики, проанализированы критерии выбора оптимального монетарного режима, определены основные проблемы по внедрению инфляционного таргетирования в Украине.
Ключевые слова: монетарная политика, инфляционное таргетирование, центральный банк, монетарные инструменты, ценовая стабильность.
Slipchenko T.O. Theoretical analysis of monetary regimes and its selection criteria for Ukraine
The problem of choosing the form of monetary credit control policy dose not have a unique solution and requires detailed analysis of major monetary regimes and their specific use. The article examines the main modes of modern monetary policy, analysis criteria for choosing the optimal monetary regime.
Keywords: monetary credit control policy, inflation targeting, monetary regime, Central bank, monetary targeting, monetary policy tools.
УДК338.43:330.322:001.895 Ст. викл. В.Б. Смолтський, канд. екон. наук -
Львiвський НАУ
1ННОВАЦ1ЙНА ДШЛЬШСТЬ ШДПРИеМСТВ ArPAPTOÏ СФЕРИ
Розглянуто проблеми розвитку тдприемств аграрно"1 сфери у напрямГ ïx шно-ващйно"1 дГяльносп. Особливий акцент поставлено на необхщносп розроблення ш-новацшно"1 полГтики аграрних тдприемств з метою тдвищення ефективност 1хнього функцюнування.
Ключов1 слова: шновацшна дГяльтсть, аграрш тдприемства, полГтика.
Вступ. На сучасному етат розвитку агропромислового комплексу по-ряд Гз багатьма шшими юнуе проблема шновацшного розвитку тдприемств. 1нновацшна дГяльшсть э цшеспрямованим функщонуванням суб'екта щодо створення, впровадження у виробнищш та просування на ринок нових ефек-тивних продуклв, науково-технолопчних та оргашзацшно-управлшських до-сягнень НТР, як приносять прибуток. 1нновацшна дГяльшсть тдприемства забезпечуе створення i розповсюдження шновацш - нововведень у сферГ тех-шки, технологи, оргашзаци пращ й управлшня, що засноваш на використанш досягнень науки i передового досвщу, як задовольняють конкретну сустль-ну потребу.
Проблемам функщонування тдприемств аграрного сектору економжи присвячено науковГ пращ багатьох учених. Зокрема, це П. БерезГвський, В. Збарський, В. Зшовчук, О. Крисальний, В. Липчук, В Месель-Веселяк, П. Саблук, Д. Олшник, Г. Черевко, М. Шульський, В. Юрчишин та ш. Вони розглядають теоретичш проблеми функщонування аграрних тдприемств,
