CC BY
234
2. Бюджетний Кодекс Украни. - К., 2011.
3. Василик О.Д. Державн1 ф1нанси УкраТни /О.Д. Василик. - К.: Вища шк., 1997. - С. 33.
4. Финансы /под. ред. Л. А. Дробозиной. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 527 с.
5. Чугунов 1.Я. Бюджетна система як ¡нструмент регулювання економ1чного розвитку: автореф. дис.... д-ра екон. наук: спец. 08.04.01 - ф1нанси, грошовий об1г \ кредит / 1.Я. Чугунов. - К.: 1н-т екон. прогноз. НАН Украни, 2003. - 40 с.
6. Юр\й С.1. Бюджетна система /С.1. Юрй, Й.М. Безкид. - К.: Н1ОС, 2000.
УДК 336. 115.01
Микитюк 1.С.,
канд. екон. наук, доцент кафедри фшанав КиТвського нацюнального торговельно-економмчного университету
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ЗБАЛАНСОВАНОСТ1 БЮДЖЕТНО1 СИСТЕМИ УКРА1НИ
Розглянуто теоретичн1 засади збалансованост1 бюджетной системи Украни. Визначено причини виник-нення горизонтального та вертикального дисбалансу та умови, що забезпечують збалансован1сть бюджетной системи.
Ключевi слова: бюджетна система, збалансован1сть бюджетной системи, бюджетне регулювання, ф1нансове вир1внювання, ф1нансовий дисбаланс.
Рассмотрены теоретические основы сбалансированности бюджетной системы Украины. Определены причины образования горизонтального и вертикального дисбаланса, условия обеспечения сбалансированности бюджетной системы.
Ключевые слова: бюджетная система, сбалансированность бюджетной системы, бюджетное регулирование, финансовое выравнивание, финансовый дисбаланс.
Considered theoretical foundations of the balance of the budgetary system of Ukraine. Defined reasons for the formation of horizontal and vertical imbalance, conditions for achieving a balanced budget system.
Key words: budget system, balance the budget system, budget control, financial equalization, fiscal imbalance.
Постановка проблеми Забезпечення збалансованост бюджетноТ системи, реальнють планування розвитку економ1ки сприяе сталому соц1ально-економ1чному розвитку держави. Досягнення збалансованост1 бюджетноТ системи е гарант1ею фшансовоТ стабтьност держави. В цьому контекст! управлшня доходами та видатками бюджету е важливою складовою бюджетного процесу i перш за все на стадп планування та його виконання, визна-чення фшансових можливостей держави. Пошук механ1зму й шструментар1ю забезпечення збалансованост1 бюджетноТ системи пщтверджуе необхщнють розгляду 17 теоретичних засад.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Питання балансування бюджетноТ системи в Укра1'н1 в сучасних умовах висвптпено у працях в1тчизняних вчених С.Буковинського, А.Буряченка, О.Василика, Ц.Огня, К.Павлюк, О.П1хоцькоТ, Г.П'ятаченка, 1.,ЗапатриноТ, Б.Карпшського, О.Герасименко, О.Кириленко, В.Федосова, С.Юр1я, 1.Чугунова, М. брмошенко та Ыших. Проте незважаючи на довол1 значну ктькють публ1кац1й з бюджетноТ тематики, яка з'явилася останн1м часом в УкраТн1, все ще залишаються недостатньо досл1дженими питання теорп зба-лансування бюджетноТ системи.
Метою статтi е узагальнення теоретичних п1дход1в до збалансування бюджет1в, розкриття сутност1 i зм1сту поняття «балансування бюджет1в», «бюджетне регулювання», «ф1нансове вир1внювання» в контекст! збалансування бюджетноТ системи.
Виклад основного матерiалу. Бюджет е вагомою складовою системи фшансового регулювання економки, його збалансован1сть, стшкють, оптимальн1сть е одн1ею з основних умов економ1чного зростання .Анал1з наукових праць засвщчуе, що 1снуе три концепцп збалансованост1 бюджету: 1) концепц1я щор1чного балансування бюджету ( щор1чна р1вновага доход1в i видатк1в). Розгляд ц1еТ концепцп засв1дчуе, що збалансований бюджет несумюний з активним застосуванням фюкальноТ пол1тики у якост1 анти цикл1чного стаб1л1зуючого 1нструмента, обмежуеться можливють бюджетно-податкового регулювання економ1ки, оск1льки будь який свщомий вплив уряду на доходи чи видатки може призвести до порушення цього балансу. Кр1м того, щор1чно збалансований бюджет усугубляе коли-вання д1лового циклу. Наприклад, припустимо, що економ1ка характеризуеться затяжним безробггтям i пад1нням доход1в. В цьому випадку податков1 надходження автоматично зменшуються i для збалансування бюджету уряд мае прийняти один з наступних заход1в: п1двищити ставки податюв, зменшити державн1 видатки, або зробити i те i 1нше. Ц1 заходи мають обмежувальний, стримуючий характер, кожний з них скор1ше подавляе, а не стимулюе су-купний попит. Також сл1д зазначити, що щор1чно збалансований бюджет сприяе посиленню шфляцп.
162 Економiчний вiсник уыверситету | Випуск № 20/1
© Микитюк 1.С., 2013
2) концеп^я балансування в процесi економiчного циклу (бюджет може балансуватися не щорiчно, а в процес економiчного циклу). При цьому в перюди економiчного пiдйому, коли збiльшуються доходи держава за рахунок бюджетного профщиту формуе бюджетний резерв. В перюди економiчного спаду збiльшуються державнi витрати, може збтьшитися дефiцит бюджету i на його покриття можуть бути використанн накопиченнi бюджетнi кошти. Основна проблема дано''' концепци у тому, що пщйоми i спади в економiчному циклi не однаковi по рiвню тривалостi. Отже, завдан-ня стабозаци порою вступають в протирiччя iз завданням збалансованостi бюджету у ходi циклу.
3) концеп^я функцiональних фiнансiв - головна мета фшанЫв держави -це забезпечення макроекономiчноТ' рiвноваги в економiцi, тому вважаеться необхiдним пiдтримувати i стимулювати економiчний рiст, збiльшуючи для ^е''' мети державы видатки, не дивлячи на те, що це може призвести до дефщиту бюджету.
Збалансованють бюджету може бути досягнута рiзними методами. Збалансованють бюджету, складеного шляхом досягнення рiвноваги прибуткiв i витрат, забезпечуеться автоматично. Збалансованють бюджету, складеного з перевищенням витрат над прибутками (тобто з дефщитом), досягаеться шляхом використання джерел фшансування дефщиту. В цьому випадку збалансованють бюджету припускае рiвнiсть планованих витрат обсягу доходiв i надходжень з джерелами фшансування дефщиту бюджету. Складання бюджету з профщитом формально допустимо, проте воно е швидше виключенням, нiж правилом, осктьки мае ряд негативних наслщюв для розвитку економiки. В цьому випадку вщбуваеться пiдвищення податкового навантаження на суб'екти пiдприемництва, що призводить до вилучення з Т'х обороту грошових коштiв i зниження ефективност функцiонування економiки в цiлому.
Пщходи урядiв рiзних держав до вибору методiв збалансованостi бюджетiв розрiзнялися на рiзних етапах iсторичного розвитку. До 30-х рр. XX ст. нацюнальы уряди будували свою фшансову полiтику виходячи з прагнен-ня до досягнення щорiчноТ' рiвноваги доходiв i витрат. Це вiдповiдало уявленням про вщповщальний перед крашою уряд, який без потреби не збтьшуе витрати, не пщвищуе податки i не накопичуе борги.
Свп~ова економiчна криза 1929-1930 рр. змусила багатьох представниюв економiчноТ' науки переглянути погляди на обфунтованють використання такого методу досягнення збалансованост бюджетiв. Криза наочно показала, яку небезпеку для сусптьства мають масовi банкрутства пщприемств, зростаюча армiя безробiтних i iншi негативнi наслiдки обвального падiння виробництва i споживання. Антикризовi заходи стали невщ'емною части-ною нацюнально''' полiтики багатьох кра'ш, що застосовували активне використання державних фшанЫв як шструмент регулювання економiки. У бюджетнiй сферi такiй практицi вiдповiдала полiтика ци^чного балансування бюджету з виправданням його дефщиту, спрямованого на стимулювання економiчного розвитку.
Представники кейнаансько''' теори обфунтували вiдсутнiсть необхiдностi досягнення щорiчноТ' рiвноваги доходiв i витрат бюджету i заклали фундаментальнi основи використання державних кош^в, податкiв, бюджетного дефщиту i державних запозичень для оптимiзацiт' умов розвитку на рiзних фазах економiчного циклу. При цьому була доведена необхщнють досягнення рiвноваги доходiв i витрат бюджету у рамках усього циклу економiчного розвитку, а не на окремих його фазах.
З 80-х р. XX ст. на основi теори "економки пропозици" (кейнЫанство ж концентрувало увагу на регулюванн попи-ту) формуються новi погляди на проблему використання державних фшанЫв для стимулювання економiчного зро-стання. З'являються i починають застосовуватися на практик теори "компенсуючого бюджету", "функцюнальних фiнансiв" i тому подiбне. При деякiй вiдмiнностi в пщходах до тактики використання окремих фшансових iнструментiв, у вiдношеннi до бюджетного дефщиту, загальним для цих теорм е визнання необов'язковост щорiчного досягнення рiвноваги мiж витратами i доходами бюджету, активне використання державних витрат i податково'' полiтики для посшно''' пiдтримки в краГы сприятливо'' макроекономiчнот' ситуаци. Розрив мiж бюджетними доходами i зростаючими витратами покриваеться надходженнями вiд державних запозичень.
Нинi уряди економiчно розвинених кра'н узяли на озброення рекомендаци сучасних теорiй використання державних фшанЫв для цтей регулювання економiки. У цих умовах бюджетний дефщит i супутнiй йому державний борг розглядаються не як "зло" економки, а як гнучк i ефективнi iнструменти державно'' полiтики. Проте 'х використання мае певн рамки. Економiчна наука встановила (а практика це пщтверджуе), що граничним рiвнем бюджетного дефщиту е 3% ВВП. Максимальною межею державно'' заборгованост в бвропейському союз^ наприклад, вважаеться 60% ВВП.
У Бюджетному кодекс Укра'ни серед одинадцяти принцитв побудови бюджетно'' системи визначено принцип збалансованост - повноваження на здшснення витрат бюджету повиннi вщповщати обсягу надходжень до бюджету на вщповщний бюджетний перiод.
Балансування бюджету е найбтьш вiдповiдальним етапом формування бюджетiв усiх рiвнiв. Сьогодн на за-конодавчому рiвнi не юнуе визначення « балансування бюдже^в», науковцi i практики висувають рiзнi концептуальнi визначення балансування бюджету. Так Б.А.Карпшський та О.В.Герасименко, пропонують наступне визначення збалансованостi фшансово''' системи як держави, так i окремого регюну. Збалансованiсть фшансово''' системи - це досягнення посшно''' рiвноваги мiж доходами й видатками в терт^альному розрiзi, виходячи з по-передньо сформованого бюджету; • збалансованють фшансово''' системи репону (областi) - це цтеспрямоване формування та реалiзацiя заходiв фшансово''' репонально''' полiтики щодо забезпечення вщповщност мiж реаль-
ним наповненням репональних (мiсцевих) бюджетiв i витратами на життезабезпечення розвитку територiï;• збалансованють фшансово''' системи держави - це оптимальне поеднання регулювальних важелiв впливу держави на забезпечення виконання програмних фшансових надходжень до державного бюджету й дотримання видатково''' частини у межах, що не перевищують припустимих [1].
Спроби пошуку шляхiв балансування фшансово!' системи робилися як на загальнодержавному так i на репональному рiвнi. На загальнодержавному рiвнi з метою балансування фшансово!' системи пропонувалося за-твердження i виконання зрiвноваженого бюджету держави, але, як правило, на практик це було неможливо. На репональному рiвнi внаслщок значних вщмшностей у розвитку фiнансовоï системи кожного окремо взятого регюну держава збалансовувала регюнальы фiнансовi системи за допомогою мiжбюджетних розрахункiв - надання дотацш i субвенцiй.
Сьогоднi з метою балансування мюцевих бюджетiв на репональному рiвнi впроваджено застосування системи мiжбюджетних розрахункiв. Подiбний метод далеко не розв'язуе вах проблем, а подекуди навiть i загострюе !'х, оскiльки вiдсутня зацiкавленiсть мiсцевих органiв влади у збiльшеннi надходжень до власних бюдже^в, вони не мають вiдповiдних бюджетних стимулiв для пошуку шляхiв та джерел додатково' акумуляцп коштiв, якi мали б використовуватись у процес побудови бюджетно' системи. Аналiз праць теоретикiв i практиюв фiнансовоï науки дозволяе зробити висновок, що коли йдеться про регулювання мiжбюджетних вщносин, загальновживаним е термш «бюджетне регулювання».
Кириленко О.П. розглядае його як «надання кош^в з Державного бюджету Укра'ни до республканського бюджету Автономно' Республiки Крим, бюдже^в областей, мiст Киева i Севастополя з метою збалансування доходiв i видатюв кожного бюджету» [2]. Але в даному випадку не визначено всю сукупнють учасниюв мiжбюджетних вiдносин, зокрема на рiвнi бюдже^в мiсцевого самоврядування.
На думку шших авторiв це - «система передачi частини коштiв вищих бюджетiв для збалансування нижчих бюдже^в» [3]. Але слщ зауважити, що автори в цьому визначенн зосереджують увагу лише на вертикалi бюджетних взаемовщносин. Заслуговуе на увагу визначення поняття бюджетного регулювання яке пропонуе В.1. Кравченко: «Бюджетне регулювання - процес збалансування (вирiвнювання) доходiв i витрат бюдже^в рiзних рiвнiв, що входять до бюджетно' системи по вертикалi i по горизонталi» [4].
На думку А.Мярковського та 1.Чугунова «бюджетне регулювання впливае як одночасно, так i з лагами у час на темпи соцiально-економiчного розвитку, а також на стшкють i збалансованють бюджетно' системи. Основним зав-данням фшансового, у тому числi бюджетного регулювання, е забезпечення виконання завдань со^ально-економiчного розвитку держави й адмшютративно-терт^альних одиниць, однак при цьому важлива пiдтримка передусiм запасу стшкосп бюджетно' системи» [5].
Впровадження бюджетного регулювання на думку Н.А.Бак, зумовлено потребою в стаб^зацп рiвня надання сусптьних благ через збалансування доходiв i видаткiв бюджетiв усiх рiвнiв, вирiвнювання Ух фiнансових можли-востей по вертикалi i горизонталi з проек^ею на впорядкування й досягнення чтко''', узгоджено' роботи всiх ланок бюджетно' системи, рацiональноï органiзацiï зв'язюв мiж ними [6]. Подiляючи цю думку розглянемо причини ви-никнення та охарактеризуемо сутнють вертикального та горизонтального дисбалансу, До причин виникнення дисбалансу бюдже^в в УкраТы слщ вiднести:
По-перше, iснуюча невщповщнють витратних (бюджетних) зобов'язань органiв мюцево''' влади, що пов'язана iз здмсненням переданих 'м повноважень, джерелам 'х фiнансування, що призводить до необхщносл використання мiжбюджетних трансфертiв для перерозподту фiнансових ресурсiв. Така ситуацiя не сприяе мотиваци органiв влади до нарощування власного бюджетного потен^алу. Метою подальшого розвитку бюджетно' системи мае стати забезпечення мюцевих оргаыв необхщними умовами та стимулами, як б сприяли розвитку бюджетного потен^алу територи, зменшенню залежностi вiд мiжбюджетних трансфертiв з державного бюджету i росту самодостатностк
По-друге, це значна диферен^а^я в рiвнi соцiально-економiчного розвитку i бюджетнш забезпеченостi регiонiв, 1снуе достатньо значний розрив мiж регюнами у можливостях фiнансування сво'х витратних зобов'язань,що призводить до необхщност перерозподту доходiв для вирiвнювання рiвня бюджетно' забезпеченостi, а це в свою чергу зменшуе зацiкавленiсть районiв-донорiв в подальшому розвитку свого бюджетного потен^алу.
По-трете, це вiдсутнiсть дiевоï системи контролю якостi управлiння державними фшансами, контролю за ефективнiстю використання трансферов, що надаються з державного бюджету.
Вертикальний фюкальний дисбаланс - це «невщповщнють мiж обсягами фшансових ресурав того чи iншого рiвня влади i обсягами завдань та обов'язюв, якi на нього покладаються» [7]. Вертикальний фiскальний дисбаланс виникае за умови недостатност фiнансових ресурав певного рiвня влади для забезпечення громадських i державних послуг у межах його завдань.
Горизонтальний фюкальний дисбаланс - це «невщповщнють мiж обсягами фшансових ресурав територiaльних одиниць, що мають однaковi обсяги покладених на них завдань» [7]. Горизонтальний фюкальний дисбаланс виникае за умови, коли: одна або ктька територш того ж рiвня не мають достатых фшансових ресурав для надання державних i громадських послуг в обсягах, що надаються шшими територiями вщповщно до певних стандарт.
Гopизoнтaльнi ф1скальн1 дисбаланси дepжaвa мae дoлaти в paмкaх пoлiтики фiнaнсoвoгo виpiвнювaння. Тepмiн «фiнaнсoвe виpiвнювaння» зaпoзичeнe в Уфаш1 з пpaктики peгyлювaння бюджетних вiднoсин зapyбiжних фат [S]. За кopдoнoм фiнaнсoвим виpiвнювaнням yвaжaeться система iнстpyмeнтiв i зaхoдiв, за дoпoмoгoю я^Т yсyвaються ф1скальн1 дисбаланси шляхoм пepepoзпoдiлy фiнaнсoвих peсypсiв пo вepтикaлi бюджeтнoï системи i пo гopизoнтaлi м1ж aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaльними oдиницями. Пpи цьoмy метою фiнaнсoвoгo виpiвнювaння e дoсягнeння ситуацп, кoли oбсяг м1сцевих пoдaткiв вiдтвopюe лише peзyльтaт влaснoгo вибopy гpoмaди, але жoд-ним чинoм не пoзнaчaeться на piвнi наданих мiсцeвoю влaдoю пoслyг, на eфeктивнoстi ви^истання peсypсiв чи на eкoнoмiчнoмy peзyльтaтi дiяльнoстi мiсцeвoï влади.
У пpoцeсi фiнaнсoвoгo виpiвнювaння зд1йснюються зaхoди з пepepoзпoдiлy фiнaнсoвих peсypсiв м1ж тepитopiями, як1 piзняться за piвнeм свoгo eкoнoмiчнoгo i сoцiaльнoгo poзвиткy.
Пoтpeбa зaпpoвaджeння фiнaнсoвoгo виpiвнювaння в УфаТн зyмoвлeнa низкoю oб'eктивних пpичин.
- Нepiвнoмipнiстю тepитopiaльнoгo poзмiщeння пpoдyктивних сил, щo зyмoвлюe дифepeнцiювaння пoдaткoвoï бази peгioнiв та тepитopiй Уфаши. .- Знaчнoю дифepeнцiaцieю oбсягiв витpaт y сфepi надання дepжaвних i Tpo-мадських пoслyг та ц1н на ц1 пoслyги.
- Пoглиблeнням poзpивy y piвнях та якoстi життя населення в oкpeмих peгioнaх Уфаши, y м1ськ1й i с1льськ1й мiсцeвoстях. Так, нaпpиклaд, y 2G11 po^ сepeднiй piвeнь дoхoдiв на oднy oсoбy нaявнoгo населення кoливaвся в1д 993 гpн. y Тepнoпiльськiй oблaстi дo 253S гpн y Днiпpoпeтpoвськiй oблaстi , та 3SG5 фн y м. Киeвi. Сepeднiй piвeнь видатк1в на oднy oсoбy населення ^ливався в1д 3426 гpн y Лyгaнськiй oблaстi дo 5144 фн. y м. Киeвi. Сepeдньoмiсячнa зapoбiтнa плата y poзpaхyнкy на oднoгo штaтнoгo пpaцiвникa y 2G11 po^ склала пo Укpaïнi 2633 фн, менш чим 2GGGгpн - y Boлинськiй, Тepнoпiльськiй, Хepсoнськiй, Чepнiвeцькiй oблaстях.
- Пoтpeбaми пepeдaчi в1д цeнтpaльнoï влади на м1сцевий piвeнь знaчнoï частини видатк1в, щo б1льш ефектив-нo здiйснювaтимyться на мiсцeвoмy piвнi. Зoкpeмa це видатки з фiнaнсyвaння oсвiти, кyльтypи, oхopoни здopoв'я, фiзкyльтypи i спopтy тoщo.
- Пoтpeбaми надання сoцiaльних пoслyг, як1 фшансуються з бюджeтy oднieï aдмiнiстpaтивнo-тepитopiaльнoï oдиницi, а кopистyються ними жител1 шших тepитopiaльних oдиниць, але 1хн1 владн1 opгaни пpи цьoмy не нeсyть н1яких витpaт.
Збaлaнсoвaнiсть мoжнa poзглядaти як в кopoткoстpoкoвiй пepспeктивi (1 pk), так в сepeдньoстpoкoвiй (3-5 po^) i дoвгoстpoкoвiй пepспeктивi. Забезпечення збaлaнсoвaнoстi бюджeтнoï системи в дoвгoстpoкoвoмy пepioдi назване в числ1 oснoвних завдань бюджeтнoï пoлiтики ypядy. Зaкoнoдaвчe встaнoвлeння oбмeжeнь для зaтвepд-ження бюджет1в з дeфiцитoм e oдним з ключoвих i зaгaльнoвизнaних в мiжнapoднiй пpaктицi пpинципiв вiдпoвiдaльнoгo yпpaвлiння дepжaвними ф1нансами. Biдсyтнiсть таких oбмeжeнь (yмoв) знижye ст1йк1сть бюджeтнoï системи, дoвipy дo бюджeтнoï пoлiтики, щo пpoвoдиться, i ïï пepeдбaчyвaнiсть.
Збалан^ванють бюджeтy мae зд1йснюватися не за пpинципoм «витpaти пo дoхoдaх», а в1д пpoвiднoï poлi вит-paт пo вiднoшeнню дo дoхoдiв: сл1д не скopoчyвaти витpaти, oсoбливo на сoцiaльнo значим! гaлyзi, а знaхoдити дoдaткoвi дoхoди на oснoвi легал1зацп тiньoвoгo сeктopa, п1двищення власних дoхoдiв, oптимiзaцiï дepжaвнoï фiнaнсoвoï дoпoмoги peгioнaм.
Biднoснo дeфiцитy бюджeтy, oбчислeнoгo як вiднoшeння суми дeфiцитy дo суми витpaт, важливим питанням e визначення мaксимaльнo дoпyстимoгo значення. Biдмiтимo, щo в зaкoнoдaвствi низки фа1н пoмipний деф1цит дoпyскaeться, oскiльки в1н мae i пoзитивнe значення - дoзвoляe дeщo зб1льшити витpaти сyб'eктa, мoбiлiзyвaти для 1х пoкpиття тимчaсoвo в1льн1 фiнaнсoвi peсypси, стимулювати зaмoвлeння на виганання пoслyг i poбiт для бюджетних yстaнoв, ствopити нoвi poбoчi м1сця за paхyнoк бюджетних гошт1в i, oтжe, актив1зувати пoпит i пpoпoзицiю. ^аши £вpoпeйськoгo Сoюзy в 1997 p. за iнiцiaтивoю Нмеччини уклали пакт пpo фiнaнсoвy стабтьнють, oбмeжyючий деф1цит нopмaтивoм 3% BBn. Пpи цьoмy 1нфляц1я у будь-якш кpaïнi вaлютнoгo сoюзy не мae бути вища за piвeнь, щo склався в тpьoх найб1льш стабтьних фа1нах(як пpaвилo, 2,G-3,5% в pk. Деф1цит дepжaвнoгo бюджет Уфаши у 2G11po^ пopiвнянo з 2G1Gpoкoм зменшився на 4G,7 млpд гpн, aбo у 2,6 paзи, а пopiвнянo з 2GGS poкoм - на 33,5%, щo св1дчить пpo стаб1л1зац1ю фiнaнсoвoгo пoлoжeння eкoнoмiки дepжaви.
Д1юча система фopмyвaння дoхoдiв м1сцевих бюджет1в Уфаши хapaктepизyeться зpoстaнням oбсягiв м1жбю-джетних тpaнсфepтiв, щo oбмeжye фмангов! мoжливoстi м1сцевих opгaнiв влади та стpимye тpaнсфopмaцiю взae-мoвiднoсин цетру та peгioнiв в yмoвaх надання сaмoстiйнoстi у виpiшeннi питань poзвиткy вiдпoвiдних тepитopiй. Як засв1дчують дoслiджeння, загальний oбсяг тpaнсфepтiв мae стшку тенденц1ю дo зб1льшення, за 2G11 p. пopiвня-нo з 2G1Gp. вoни зб1льшилися на 17,5 млpд гpн, щo сyпepeчить вимoгaм ^нцепци peфopмyвaння м1сцевих бю-джет1в схвaлeнoï poзпopяджeнням Каб1нету мiнiстpiв Уфаши, oснoвним завданням я^Т e п1двищення сaмoдoстaт-нoстi м1сцевих бюджет1в.
Анал1з взaeмoвiднoсин дepжaвнoгo та м1сцевих бюджет1в Уфа™ св1дчить, щo д1юча система мiжбюджeтнoгo pe-гулювання дoхoдiв м1сцевих бюджелв не спpияe зaцiкaвлeнoстi opгaнiв мiсцeвoгo сaмoвpядyвaння в нapoщyвaннi влaснoï дoхoднoï бази, пpo щo св1дчить суп^ве пepeвищeння темп1в зpoстaння oбсягiв тpaнсфepтiв виpiвнювaння, як1 пepeдaються м1сцевим бюджетам над темпами зpoстaння сaмoстiйнo залучених ними дoхoдiв. Так, дoтaцiï виpiв-
нювання у 2011 роц з Державного бюджету мюцевим бюджетам перераховано у сумi 43629,9 млн грн, субвенци та додaтковi дотаци з Державного бюджету мюцевим бюджетам профшансовано у сумi 51639,3 млн грн.
Проведений aнaлiз виявив недолiки мехaнiзму фiнaнсового забезпечення функцш оргaнiв мiсцевого самовря-дування: формування доходно' частини мюцевих бюджеОв здшснюеться здебiльшого за рахунок загальнодержа-вних подaткiв та зборiв i трансфертних плaтежiв; низька вiдноснa частка мюцевих податюв i зборiв у доходах мюцевих бюджеОв; вщсутнють дiевих стимулiв у оргaнiв мюцевого самоврядування щодо наповнення доходно' частини бюджету та нарощування ïï економiчноï бази без загрози втрати значно'' частки додаткових доходiв.
Збалансована бюджетна система повинна мати пропорцшне зростання доходiв i витрат, звщси мае сенс роз-рахунок середньорiчного спiввiдношення темпiв зростання доходiв i витрат за перюд, по якому виявляються тен-денци. Чим ближче значення до 1, тим стшмше бюджетна система.
Забезпечення довгостроково'' збалансованост i стiйкостi бюджетно'' системи е необхщною умовою досягнення мети i виршення завдань бюджетно'' полiтики держави. Проведення передбачувано'' i вщповщально'' бюджетно'' полiтики е нaйвaжливiшою передумовою для забезпечення мaкроекономiчноï стaбiльностi, яка визначае бaзовi умови для стiйкого економiчного зростання, створення сприятливого iнвестицiйного ^мату, визначае досягнення мети стратеги со^ально економiчного розвитку кра'ни - зростання рiвня i якостi життя населення.
Попршення умов функцiонувaння економiки внаслщок мaкроекономiчнiй нестaбiльностi неминуче призводить до уповтьнення зростання чи, до зниження доходiв бюджетiв усiх рiвнiв, тобто до скорочення можливостей не лише для досягнення заявлених довгострокових стратепчних цтей, але i для виконання взятих бюджетних зобо-в'язань перед громадянами.
Таким чином, для пщвищення ефективностi дiяльностi оргаыв влади i упрaвлiння в цтому i у сферi бюджетно'' полiтики у тому числi потрiбне встановлення i дотримання чп"ко сформульованих принцитв вщповщально'' бюджетной' полiтики, до яких, зокрема, вщносяться: реaлiстичнiсть i надшнють економiчних прогнозiв i передумов покладе-них в основу бюджетного планування; формування бюджеОв з урахуванням довгострокового прогнозу основних па-рaметрiв бюджетно'' системи; обмеження бюджетного дефщиту, державного боргу; стабтьнють, передбaчувaнiсть i нейтральнють податково'' полiтики; неприпустимiсть ув'язки обсяпв витрат бюджетiв з визначеними доходними дже-релами; планування бюджетних асигнувань виходячи з прийняття нових витратних зобов'язань за наявност ч^ко'' оцiнки необхiдних для 'х виконання бюджетних асигнувань; дотримання встановлених бюджетних обмежень при прийнятп нових витратних зобов'язань, у тому чи^ за умови i в межах реструктуризацп (скорочены) ранше взятих зобов'язань (у випадку необхщносл); систематичний aнaлiз i оцшка ризикiв для бюджетно'' системи, в тому чи^ тих, що виникають внаслщок середньо - i довгострокових демогрaфiчних тенденцiй, змiни зовнiшньоекономiчних умов, прийняття умовних зобов'язань; створення i пщтримка необхiдних фiнaнсових резервiв.
При цьому на мiсцевому рiвнi мають бути створенi необхiднi для стабтьност мiсцевих бюджетiв передумови, передуам шляхом стаб^заци доходно' бази мюцевих бюджеОв, а також створення спйких стимулiв для вщповщ-них оргаыв державно' влади i мiсцевого самоврядування по ïï нарощуванню
Отже, пщ балансуванням бюджетно'' системи слiд розумiти процес фiнaнсового вирiвнювaння бюджетiв уах рiвнiв шляхом усунення невiдповiдностi мiж обсягами фiнaнсових ресурсiв оргaнiв мюцевого самоврядування i обсягами завдань та обов'язюв, як на них покладаються (вертикальних фiнaнсових дисбaлaнсiв), а також невщ-повiдностi мiж обсягами фшансових ресурав терт^альних одиниць, якi мають однaковi обсяги завдань (горизо-нтальних фшансових дисбаланЫв) з метою формування достатых фiнaнсових ресурсiв для надання державних i громадських послуг в обсягах, що надаються тери^альними одиницями вщповщно до певних стандарОв. Збалансованють бюджету мае забезпечуватися на кожному рiвнi управлшня зусиллями i професшною мaйстернiстю прaцiвникiв вiдповiдного органу влади.
Висновки. Пщводячи пiдсумки слщ зазначити, що до фундаментальних умов, що забезпечують збалансованють i надшнють бюджетно'' системи держави i досягнення компромюу численних i суперечливих штереЫв кра'ни в цтому i складових ïï регюыв вiдносяться:
- законодавчо оформлене розмежування витратних повноважень i функцш мiж ланками бюджетно'' системи;
- закртлення прибуткових джерел за бюджетними рiвнями i надання вщповщних прав в облaстi оподатку-вання, забезпечуючи здiйснення витратних функцш;
- наявнють ефективно'' системи трансферов, спрямовано'' на вирiвнювaння вертикально' i (чи) горизонтально'незбалансованосп.
В якосп додаткових зaходiв щодо пiдвищення збалансованост витратних повноважень i джерел 'х фiнaнсувaння, а також забезпечення стшкосл бюджетiв усiх рiвнiв слiд продовжити роботу по визначенню реального бюджетного потен^алу окремих територш i розвитку 'х виробничих можливостей; надати мюцевим органам влади бтьш широких повноважень, у тому чи^ в частин визначення мiсцевих подaткiв та зборiв; провести aдaптaцiю бюджетних видатмв к бiльш низькому рiвню доходiв i подальше пiдвищення ефективностi видатюв; створення певних резервiв для покриття непередбаченого дефiциту бюджету.
Лiтература
1. Б. Карп1нський. Основи збалансованост1 ф1нансовоï системи держави / Б. Карп1нський, О. Герасименко // Фнанси УкраГни. - 2003. - № 1. - С.77-81.
2. Кириленко О.П. Ф1нанси: Навчальний пос1бник. / О.П. Кириленко - 2-ге вид., перероб. i доп. - Терноп1ль: Економ1чна думка,1998. - 296 с.
3. Державний бюджет УкраТни: Навчальний пойбник. / С.1. Юрiй, Й.М, Бескид, 1.В. Плiшко та н. - Терноп iль: ТОВ "УМДС". - 1998. - 274 с.
4. Кравченко В.1. Фiнанси м iсцевих орган'1в влади УкраТни: основи теорТТ та практики./ В.1. Кравченко - К.: НДФ1, 1997. - 460 с.
5. Мярковський А. Бюджетна полiтика як складова соцiально-економiчногог розвитку краТни. / А.Мярковський, I. Чугунов //В1СНИККНТЕУ - 2010. - №5. - С.3.
6. Бак Н.А. Мiжбюджеmнi вiдносини як складова бюджетного регулювання / Н.А. Бак // Фiнанси УкраТни. -2002. - № 5. - C. 78-82.
7. Кравченко B.I. М'юцевi фiнанси УкраТни: Навч. посiбник./B.I. Кравченко - К.: Знання, 1999. - 487 с.
8. Зайчикова В. В. Формула фiнансового вирiвнювання: досв 'д зарубiжних краТн та можливостi його викори-стання в УкраТн'1 /Зайчикова В.В. //Нау^i прац НДФ1. - 1999. - № 7. - С. 34-41.
9. Сидорець О. В. Деяк аспекти фiнансового вирiвнювання соцiально-економiчного розвитку регiонiв / О.В. Сидорець /// Фнанси УкраТни. - 2001. - № 9. - С. 105-110.
УДК 330.341.1(477)
Рекрут С.В.,
асглрантка ДННУ «Академия фЫансового управлшня Мшютерства фЫанав УкраТни»
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ Ф1НАНСОВО1' ПОЛ1ТИКИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА'НИ
У статт1 дослджено ф1нансову пол1тику у забезпеченн1 ¡нновацйного розвитку економ ¡ки УкраТни.
Ключовi слова: ¡нноваця, ¡нновацйний розвиток, ф1нансова пол1тика, економ1ка, ¡нновацйна сфера, державна пол1тика, ¡нновацйна пол1тика.
В статье исследованы финансовую политику в обеспечении инновационного развития экономики Украины.
Ключевые слова: инновация, инновационное развитие, финансовая политика, экономика, инновационная сфера, государственная политика, инновационная политика.
The article examines fiscal policy in promoting innovation development of Ukraine's economy.
Keywords: innovation, innovative development, financial policy, economics, innovation sphere, public policy, innovation policy.
Актуальнють. Формування фшансовоТ пол1тики шновацмного розвитку вщбуваеться за наявност1 певноТ стратег^. Стратепчний курс шновацшного розвитку передбачае визначення i реал1зац1ю комплексу конкретних заход1в щодо сприяння науково-техн1чному прогресу з метою структурно! перебудови економки на баз1 високих технологш, скорочення енерго-, матер1ало- i трудом1сткост1 виробництва, пщвищення конкурентоспроможност1 промисловостк
1нновацшна переор1ентац1я економки потребуе розробки концепцп в1дпов1дноТ фшансовоТ пол1тики, яка передбачае визнання за наукою провщноТ рол1 в систем! продуктивних сил, актив1зац1ю шновацшноТ д1яльност1 п1дп-риемств, прискорення та штенсиф1кац1ю науково-техн1чного прогресу, зменшення д1апазону м1ж р1внями соц1аль-но-економ1чного розвитку репон1в та краТн.
Стушнь дослщження. Дослщження шновацмноТ пол1тики та розвитку держави i репону, шновац1йн1 форми репонального розвитку викладено у працях таких вчених як Н.1. 1вановоТ, Л.1. Нейкова, A.A. Пересади, С. Покропи-вного, Д.М. Стеченко, Р. Фатхутдшова, Д.М. Черваньова та ш.
Мета написання статт полягае у теоретичному обфунтуваны фшансовоТ пол1тики у забезпеченн1 шновацшного розвитку економ1ки УкраТни.
Виклад основного матерiалу. Для теоретичного обгрунтування фшансовоТ пол1тики, в першу чергу, сл1д ви-значитись 1з поняттями «шновац1я», «1нновац1йний розвиток», «ф1нансова пол1тика»
Термш м1нновац1я" як нову економ1чну категор1ю вв1в у науковий об1г австрмський (п1зн1ше американський) вчений Йозеф Ало1з Шумпетер (1883-1950) у першому десятилгтл XX стол1ття. У своТй робот1 "Теор1я економ1чно-го розвитку" (1911 р.) И. Шумпетер вперше розглянув питання нових комбшацш зм1н в економ1чному розвитку
© Рекрут С.В., 2013
Економичний вiсник унiверситету | Випуск № 20/1
167
