CC BY
24
УДК 321:06.07
Роман Шай
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка", кандидат юридичних наук, доцент кафедри теори та фшософп права Kondra1960Murovane@gmail.com
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ГРОМАДСЬКИХ ОБ'еДНАНЬ В УКРА1Н1
© Шай Р., 2017
Розглянуто проблеми функщонування такого шституту вiтчизняного грома-дянського суспiльства, як громадськi об'еднання, оскiльки вони тiсно пов'язанi з полггичною системою суспiльства та вщ^рають важливу роль у становленнi демократы, захистi прав i свобод громадян.
Ключовi слова: громадянське суспiльство; громадськ об'еднання; громадськi оргашзацн; громадяни; держава.
Роман Шай
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ОБЩЕСТВЕННЫХ ОБЪЕДИНЕНИЙ В УКРАИНЕ
Рассмотрено проблемы функционирования такого института отечественного гражданского общества, как общественные объединения, поскольку они тесно связаны с политической системой общества и играют важную роль в становлении демократии, защите прав и свобод граждан.
Ключевые слова: гражданское общество; общественные объединения; общественные организации; граждане; государство.
Roman Shai
Institute of Jurisprudence and Psychology Lviv Polytechnic National University Department of Theory and Philosophy of Law,
Ph. D., Assoc. Prof.
THEORETICAL ASPECTS OF FUNCTIONING OF PUBLIC ASSOCIATIONS ARE IN UKRAINE
The article is devoted the problems of functioning of such institute of domestic civil society as public associations, because they are the societies closely associated with the political system and play an important role in becoming of democracy, defence of rights and freedoms of citizens.
Key words: civil society; associations; NGOs; citizens; state.
Постановка проблеми. Здобуття Укра!ною незалежностi означало перехщ вiд тоталгтарно! системи правлшня до демократичнiших засад управлiння державою. Це, своею чергою, викликало необхщтсть розбудови в Укра!т громадянського сустльства та змiни устрою i сталих стереотитв. У провiдних кра!нах свпу, де вiдбуваеться комплексний розвиток на вшх рiвнях та у вшх системах, громадськi об'еднання посiдають чи не найважливше мiсце в житп кра!ни, оскiльки беруть активну участь у забезпечент добробуту держави на такому ж рiвнi, що й органи публiчно! адмшстрацп та приватт компанп, в статусi так званого "третього сектору".
Аналiз дослiдження проблеми. Проблематику ще! теми грунтовно дослщжували такi ученi, як В. Аверянов, Н. Гаева, А. Колодш, В. Погоршко, Ю. Шемшученко, А. Козирева, А. Пiголкiн та iн.
Мета дослщження. Дослiдити теоретичнi аспекти функщонування громадських об'еднань в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. Зважаючи на те, що сучасна суспiльно-полiтична ситуацiя в Укра!ш все бiльше i бшьше загострюеться, саме функцiонування iнститутiв впчизняного громадянського суспiльства потребуе все нових та нових дослщжень i практичного забезпечення. З огляду на це, в Украш проблема функцiонування шститупв вiтчизняного громадянського суспiльства з кожним роком набувае дедалi бшьшо! актуальносп та практичного значення. У суспшьно-полгтичному життi Укра!ни значення громадських оргатзацш е доволi суперечливим. З одного боку, вони е важливою складовою громадянського сустльства, тiсно пов'язанi з полгтичною системою суспiльства та вщграють важливу роль у становленнi демократа, захисп прав i свобод громадян. З iншого боку, 1хня дiяльнiсть здебiльшого не мае надежно! аш суспшьно!, анi державно! шдтримки.
Громадсью органiзацi! аналiзують у межах рiзних напрямiв i теорiй - в^м, !х аналiз здебiльшого природно пов'язаний з концепщею громадянського суспiльства, шститутом якого вони визнанi. За сприяння велико! кшькосп дослiдникiв, концепцiя громадянського сустльства до певного моменту стае сучастшою та пристосованою до подш сьогоденного сустльства. Варто зазначити, що вс велик досягнення супроводжуються i певними втратами. Однiею з них е надто велика увага до теми спротиву сустльства держава Чим бшьше уваги придшяють причинам та наслщкам, яю виникають через протистояння груп та об'еднань, яю належать до громадянського сустльства, тим бшьше це стае нормальним та закономiрним явищем. Адже саме завдяки акщям протесту, колективному спротиву громадянського сустльства пщрвано силу тоталiтаризму. З теоретичного погляду саме таю бачення та тдхщ до ситуаци ведуть "громадянське суспiльство" до полiтизацi!, адже нерщко до уваги беруть тiльки цю модель. То чи можна через призму деяких ситуацш ототожнювати "громадянське суспшьство" зi свiдомою полiтичною одиницею в аспекп опозицi! до владних структур [1, с. 238].
В^м, роль громадянського сустльства, як i його шститупв, значно ширша i рiзноманiтнiша, нiж протистояння державi.
Громадсью органiзацi! не протиставленi, а взаемопов'язат iз державою i полiтичним полем Укра!ни. 1снування громадських органiзацiй у сучасному укра!нському суспiльствi е необхщнютю, адже двадцять перше сторiччя переконливо продемонструвало, що без громадських оргатзацш навгть найрозвиненiшi держави не можуть забезпечити стабшьтсть i справедливiсть у суспшьство
Сила чи слабкiсть громадянського сустльства в Укра!т, демократичний характер !! полiтичного поля е похщною характеристикою вiд активно! участi !! громадян у рiзних громадських оргатзащях, якi саме i формують основу громадянського сустльства. Справедливою е теза Алексюа де Токвшя, який стверджував, що без активно! учасп громадян у дiяльностi егалiтарних iнститутiв, громадських асощацш та iнших полiтично релевантних оргатзацш неможливо забезпечити демократичний характер полгтично! культури i соцiально-полiтичних шститупв. Досвiд вироблення полiтично! волi та колективного прийняття рiшень мае кардинальне значення для вщтворення демократi! саме тому, що сучасне громадянське суспшьство основане на егалгтарних принципах i утверсальному доступi [2, с. 41].
Заслуговуе на увагу доволi цiкавий шдхщ щодо характеристики ознак громадських оргашзацш, який продемонстрував вiдомий вчений-адмiнiстративiст Ю. М. Козлов, який зазначав, що громадськi оргашзацп у свош сукупносп не мають единих ознак, що загальне мiж ними лише те, що вони створюються на засадах добровшьносп та самоуправлiння, органiзацiйного оформлення об'еднання громадян, 1хня дiяльнiсть шдпорядкована завданням комунiстичного будiвництва [3, с. 98].
Об'еднання громадян, на нашу думку, проходять кшька еташв розвитку, а саме: 1) етап декларацш: група декларуе бажання об'еднатися в оргашзацш; 2) етап реестрацп: подолання цього бар'ера означае, що громадська оргашзащя набувае правового статусу; 3) етап учасп: це потенщал та здатнють громадсько! оргашзацп впливати на прийняття полiтичних рiшень та реалiзацiю державно! полiтики.
Для усшшно! дiяльностi та виконання покладених на оргашзацш функцш необхiдно забезпечити И подальший iнституцiйний розвиток.
Серед основних напрямiв дiяльностi громадських органiзацiй в Украш найпоширенiшi такi: iнформацiйний, освiтнiй, сощально-полгтичний [4, с. 89].
Л. Лойко доволi детально виокремлюе громадськi оргашзацп за спрямованiстю на такi групи: професшш (профспiлки, асощацп фермерiв тощо); економiчнi (об'еднання пiдприемцiв, банкiрiв, роботодавщв тощо); соцiально-демографiчнi (молодiжнi, ветеранськi, жшоч1): конфесiйнi (церкви, релiгiйнi общини, об'еднання мирян); культуролопчш та просвiтницькi; творчi (об'еднання артистiв, письменникiв, художникiв); спортивно-туристсью та оздоровчi; науковi та науково-технiчнi; обороннi; нацiонально-культурнi; екологiчнi.
Передумови виникнення та розвиток об'еднань громадян закладеш у принципi вiдкритого партнерства влади i громадянина, в якому вони е рiзними суб'ектами вщносин. Кожен iз суб'ектiв дiалогу володiе певними ресурсами, якi пiдтверджують !х суб'ектнiсть та визначають потенцiал участi в ньому [5, с. 106].
Н. Ротар видшяе чотири основш варiанти дiалогу мiж владою i об'еднаннями громадян. Перший передбачае використання владою традицшно! стратеги взаемодп з громадянами згори-вниз, яка грунтуеться на наданнi останнiм мiнiмуму шформаци про перебiг процесу ухвалення полггичних рiшень та повнiстю заперечуе !х суб'ектнiсть у формуваннi !х полiтичного порядку денного. Фактично цей тип дiалогу е монологом влади, який претендуе винятково на схвальну оцшку з боку громадян. Другий варiант дiалогу - взаемодiя, обмежена згори, - е стратепею обмеженого дiалогу, коли влада погоджуеться приймати пропозицп вiд громадян, проте не реагуе на них. Третш варiант передбачае вщкритий дiалог з владою i громадянами. Проте остаточний вибiр прюритеив залишаеться за владою, оскiльки вона вибирае стратегш взаемодп. Четвертий варiант дiалогу, який вiдповiдае принципам функцюнування демократи участi, формуеться на основi спiльного володiння iнформацiею, тому перешчш громадяни е рiвними з владою суб'ектами полггичного процесу, а !х пропозицп мають таку саму вагу, як i пропозицil влади. Зауважимо, що тiльки останнiй варiант дiалогу мiж владою та громадянами передбачае i рiвнi права щодо контролю за реалiзацiею спiльно ухвалених полггичних рiшень [6].
В Укрш'ш у повному обсязi реалiзовано перший варiант дiалогу i робляться спроби засво!ти другий та третiй варiанти. Однак нестабiльнiсть взаемодil мiж основними гшками влади, намагання полiтичноl елгш тримати все пiд власним контролем не дае 1й змоги вибирати розкутiшi варiанти полiтичних стратегiй у взаемоди з громадянами. Наслiдок: поширення серед громадян тенденцil до абсенте!зму та поглиблення кризи довiри до демократичних шститупв [7, с. 98].
Висновки. Щцсумовуючи, варто зазначити, що поступ громадянського суспшьства в нашш державi передусiм залежить вiд того, як виршуються проблеми та як будуеться конструктивний дiалог мiж громадсьюстю та державою. Поза всiлякими сумшвами, пiдтримка держави важлива у цьому дiалозi, проте без утискiв та обмежень громадських об'еднань, навпаки, коли держава виступатиме гарантом дiяльностi таких оргашзацш, а також реалiзуватиме все новi та новi шляхи для тюно! спiвпрацi громадських органiзацiй i владних структур, яка б виявлялася у поширенш
державних повноважень на сощальну сферу, з одного боку, та впливу неурядових оргатзацш на функщонування полггично! системи, з шшого. Це б пришвидшило перехiд Укра!ни до европейсько! моделi громадянського суспiльства, вiдкрило б новi можливостi для захисту вiд будь-якого адмшютративного тиску чи прямого приватного втручання з боку як оргатв державно! влади, так i приватного сектору (гшки олiгархiв). Адекватна взаемодiя утвердить "трете ядро" як потужний чинник вггчизняного громадянського суспiльства европейського рiвня у повному розумiннi цього слова.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Погортко В. Ф. Полтична система Украгни i проблеми гг реформування /
B. Ф. Погортко // BicHUK Заnорiзького державного утверситету. Юридичш науки. - 2004. - № 1. -
C. 738. 2. Козирева А. О. Поняття та ознаки громадських об'еднань як суб'eктiв nублiчного управлтня в Украгш / А. О. Козирева // Форум права. - 2013. - № 1. - С. 465. 3. Пиголкин А. С. Теория государства и права: учебник / А. С. Пиголкин, А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев; под ред. А. С. Пиголкина, Ю. А. Дмитриева. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М. : Высшее образование, 2008. - 743 с. 4. Громадсью оргатзацп у дискурс демократизацп сустльства: монографiя / за наук. ред. В. П. Беха ; редкол. : В. П. Бех (голова), Г. О. Нестеренко (заст. голови) [та т.]. - К. : Вид-во НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2011. - 680 с. 5. Лойко Л. I. Громадсью оргамзацИ' еттчних меншин Украгни : природа, легтимтсть, дiяльнiсть : [монографiя] / Л. I. Лойко. - К. : Фолiант, 2006. - 634 с. 6. Ротар Н. Дiалоговi форми полiтичног участi: передумови та перспективи становлення в Украгш / Н. Ротар // Полтичний менеджмент - 2007. - № 1. - 492 с. 7. Журенюк Т. В. Правовий статус та види громадських об'еднань / Т. В. Журенюк // Форум права. - 2012. - № 4. -С. 361.
REFERENCES
1. Pohorilko V. F. Politychna systema Ukrayiny i problemy yiyi reformuvannya [The political system of Ukraine and the problems of its reformation] Visnyk Zaporiz'koho derzhavnoho universytetu. Yurydychn nauky. 2004. No 1. 738 p. 2. Kozyreva A. O. Ponyattya ta oznaky hromads'kykh ob"yednan' yak sub"yektiv publichnoho upravlinnya v Ukrayini [Concepts and features of public associations as subjects of public administration in Ukraine]. Forum prava. 2013. No 1. P. 465. 3. Pigolkin A. S. Teoriya gosudarstva i prava: uchebnik [Theory of State and Law: A Textbook]. A. S. Pigolkin, A. N. Golovistikova, Yu. A. Dmitriev; pod red. A. S. Pigolkina, Yu. A. Dmitrieva. Moscow : Vysshee obrazovanie Publ., 2008. 743 p. 4. Hromads'ki orhanizatsiyi u dyskursi demokratyzatsiyi suspil'stva: monohrafiya [Public organizations in the discourse of democratization of society: a monograph] za nauk. red. V. P. Bekha ; redkol. : V. P. Bekh (holova), H. O. Nesterenko (zast. holovy) [ta in.]. Kyiv : Vyd-vo NPU imeni M. P. Drahomanova Publ, 2011. 680 p. 5. Loyko L. I. Hromads'ki orhanizatsiyi etnichnykh menshyn Ukrayiny: pryroda, lehitymnist', diyal'nist': monohrafiya [Public Organizations of Ethnic Minorities of Ukraine: Nature, Legitimacy, Activities]. Kyiv: Foliant Publ, 2006. 634 p. 6. Rotar N. Dialohovi formy politychnoyi uchasti: peredumovy ta perspektyvy stanovlennya v Ukrayini [Dialogue forms of political participation: preconditions and prospects of becoming in Ukraine]. Politychnyy menedzhment. 2007. No 1. 492 p. 7. Zhurenyuk T. V. Pravovyy status ty vydy hromads'kykh ob"yednan' [Legal status are types of public associations]. Forum prava. 2012. No 4. 361 p.
Дата надходження: 4.06.2017р.
