CC BY
138
Лiтература
1. Б. Карп1нський. Основи збалансованост1 ф1нансово!' системи держави / Б. Карп1нський, О. Герасименко // Фнанси Укра/ни. - 2003. - № 1. - С.77-81.
2. Кириленко О.П. Ф1нанси: Навчальний пос1бник. / О.П. Кириленко - 2-ге вид., перероб. i доп. - Терноп1ль: Економ1чна думка,1998. - 296 с.
3. Державний бюджет Укра/ни: Навчальний пойбник. / С.1. Юрiй, Й.М, Бескид, 1.В. Плiшко та н. - Терноп iль: ТОВ "УМДС". - 1998. - 274 с.
4. Кравченко В.1. Фiнанси м iсцевих орган'1в влади Укра/ни: основи теорн та практики./ В.1. Кравченко - К.: НДФ1, 1997. - 460 с.
5. Мярковський А. Бюджетна полiтика як складова соцiально-економiчногог розвитку кра/ни. / А.Мярковський, I. Чугунов //В1СНИККНТЕУ - 2010. - №5. - С.3.
6. Бак Н.А. Мiжбюджеmнi вiдносини як складова бюджетного регулювання / Н.А. Бак // Фiнанси Укра/ни. -2002. - № 5. - C. 78-82.
7. Кравченко B.I. М'юцевi фiнанси Укра/ни: Навч. посiбник./B.I. Кравченко - К.: Знання, 1999. - 487 с.
8. Зайчикова В. В. Формула фiнансового вирiвнювання: досв 'д зарубiжних кра/н та можливостi його викори-стання в Укра/н'1 /Зайчикова В.В. //Нау^i прац НДФ1. - 1999. - № 7. - С. 34-41.
9. Сидорець О. В. Деяк аспекти фiнансового вирiвнювання соцiально-економiчного розвитку регiонiв / О.В. Сидорець /// Фнанси Укра/ни. - 2001. - № 9. - С. 105-110.
УДК 330.341.1(477)
Рекрут С.В.,
асглрантка ДННУ «Академия фЫансового управлшня Мшютерства фЫанав Укратни»
ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ФШАНСОВО1 ПОЛ1ТИКИ У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ
У cmammi досл'джено ф1нансову пол1тику у забезпеченн1 ¡нновацйного розвитку економ ¡ки Укра/ни.
Ключовi слова: ¡нноваця, ¡нновацйний розвиток, фiнансова полiтика, eKOHOMiKa, ¡нновацйна сфера, державна полiтика, ¡нновацйна полiтика.
В статье исследованы финансовую политику в обеспечении инновационного развития экономики Украины.
Ключевые слова: инновация, инновационное развитие, финансовая политика, экономика, инновационная сфера, государственная политика, инновационная политика.
The article examines fiscal policy in promoting innovation development of Ukraine's economy.
Keywords: innovation, innovative development, financial policy, economics, innovation sphere, public policy, innovation policy.
Актуальнють. Формування фшансовот пол1тики шновацмного розвитку вщбуваеться за наявност1 певнот стратегИ'. Стратепчний курс шновацшного розвитку передбачае визначення i реал1зац1ю комплексу конкретних заход1в щодо сприяння науково-техн1чному прогресу з метою структурно' перебудови економки на баз1 високих технологш, скорочення енерго-, матер1ало- i трудомюткост виробництва, пщвищення конкурентоспроможност1 промисловостк
1нновацшна переор1ентац1я економки потребуе розробки концепцп в1дпов1днот фшансовот пол1тики, яка передбачае визнання за наукою провщнот рол1 в систем! продуктивних сил, актив1зац1ю шновацшнот д1яльност1 п1дп-риемств, прискорення та штенсиф1кац1ю науково-техн1чного прогресу, зменшення д1апазону м1ж р1внями соц1аль-но-економ1чного розвитку репон1в та кратн.
Ступнь дослщження. Дослщження шновацмнот пол1тики та розвитку держави i репону, шновацмы форми регюнального розвитку викладено у працях таких вчених як Н.1. 1вановот, Л.1. Нейкова, A.A. Пересади, С. Покропи-вного, Д.М. Стеченко, Р. Фатхутдшова, Д.М. Черваньова та ш.
Мета написання статт полягае у теоретичному обфунтуваны фшансовот пол1тики у забезпеченн1 шновацшно-го розвитку економ1ки Укратни.
Виклад основного матерiалу. Для теоретичного обгрунтування фшансовот пол1тики, в першу чергу, сл1д ви-значитись 1з поняттями «шновац1я», «1нновац1йний розвиток», «ф1нансова пол1тика»
Термш м1нновац1я" як нову економ1чну категор1ю вв1в у науковий об1г австрмський (п1зн1ше американський) вчений Йозеф Ало1з Шумпетер (1883-1950) у першому десятилгтл XX стол1ття. У свотй робот1 "Теор1я економ1чно-го розвитку" (1911 р.) И. Шумпетер вперше розглянув питання нових комбшацш зм1н в економ1чному розвитку
© Рекрут С.В., 2013
Економичний вюник уыверситету | Випуск № 20/1
167
(тобто питання шноваци) i дав повний опис шновацшного процесу. BiH видiлив п'ять типв нових комбiнацiй 3MiH або шновацш:
- виробництво нового продукту, чи вiдомого продукту в новш якостi;
- впровадження нового методу виробництва;
- залучення для виробничого процесу нових джерел сировини;
- освоення нового ринку збуту;
- впровадження нових оргаызацшних форм.
1нновацп, за Й. Шумпетером, - це не просто нововведення, а новий чинник виробництва [6].
Слово «innovation» з англшськоТ мови означае «введення нового, вщновлення». Впровадження нового в гос-подарську дiяльнiсть визначаеться як нововведення. З моменту прийняття ршення про впровадження новацiя набувае новоТ якостi i стае iнновацiею. Невщ'емна властивiсть iнновацiй - науково-технiчна новизна та можливють практичного застосування у виробництвк
На думку A.A. Пересади [1, С. 160], шноваця - це процес доведення науковот щеТ або технiчного винаходу до стадп практичного використання, що приносять дохщ, а також пов'язанi з цим процесом технiко-економiчнi та iншi змши у соцiальному середовищi. Таким чином, шноваця повинна задовольняти ринковий попит, мати новизну i приносити прибуток виробнику.
Угорський вчений Б. Санто вважае, що шноваця - це такий суспiльно-технiко-економiчний процес, який через практичне використання iдей i винаходiв приводить до створення кращих за свотми властивостями виробiв, тех-нологш, i у випадку, якщо шноваця зорiентована на економiчну вигоду, прибуток, 17 поява на ринку може дати до-датковий дохщ [3].
Зпдно з мiжнародними стандартами, шноваця визначаеться як кiнцевий результат шновацшноТ дiяльнос-тi, що втiлений у виглядi нового чи вдосконаленого продукту впровадженоТ на ринку, або вдосконаленого те-хнологiчного процесу, що застосовуеться в практичнш дiяльностi, або в новому пiдходi до соцiальних послуг. Пдготовка, обфунтування, освоення i контроль за впровадженням нововведенням е шновацшною дiяльнiстю (iнновацiйним процесом), яка визначаеться як послщовысть подiй, пiд час яких шноваця визрiвае вiд щеТ до конкретного продукту, технологи, структури або послуги i розповсюджуеться у господарськш практицi i сусп-льнш дiяльностi.
lнновацiйна дiяльнiсть, за С. Покропивним, - це процес, спрямований на розроблення й реалiзацiю результатв закнчених наукових дослiджень i розробок або шших науково-технiчних досягнень у новий чи вдосконалений продукт, реалiзований на ринку, у новий чи вдосконалений технологчний процес, використовуваний у практичнш дiяль-ност, а також зв'язан з цим додатковi науковi дослiдження й розробки [2, С. 24].
У працях Р. Фатхутдшова шновацшна дiяльнiсть розумiеться як дiяльнiсть, спрямована на використання й ко-мерцiалiзацiю результатiв наукових дослщжень i розробок для розширення й вщновлення номенклатури та по-лтшення якостi продукцп, що випускаеться (товарiв, послуг), удосконалювання технологи Тхнього виготовлення з наступним упровадженням i ефективною реалiзацiею на внутрiшньому й закордонному ринках (це стосуеться також шновацшно-швестицшноТ дiяльностi) [4].
За визначенням Д.М. Черваньова та Л.1. Нейкова, шноваця - це технiко-економiчний процес, який, завдяки практичному використанню продуктв розумовоТ працi - iдей i винаходiв, приводить до створення кращих за властивостями нових видiв продукцп та нових технологiй, як, з'явившись на ринку як нововведення, можуть дати до-датковий дохщ [5, С. 25].
Пiд термшом «lнновацiйна дiяльнiсть» ряд учених вбачае дiяльнiсть, спрямовану на пошук можливостей iнте-нсифiкацiТ виробництва та задоволення сусптьних потреб у конкурентоспроможних товарах i послугах завдяки використанню науково-технчного та iнтелектуального потенцiалу.
Так, у Закон УкраТни «Про iнновацiйну дiяльнiсть» знаходимо таке визначення поняття «i нновацiйна дiяль-нiсть» - дiяльнiсть, що спрямована на використання й комерцiалiзацiю результатiв наукових дослiджень та розробок i зумовлюе випуск на ринок нових конкурентоздатних товарiв i послуг.
Я. А. Жалто та iншi украТнськi автори показали шновацшну природу сучасних чинникiв забезпечення конкуре-нтоспроможностi економiки й на основi аналiзу iнновацiйноТ дiяльностi визначили певн шляхи Т7 активiзацiТ та окреслили загальн контури iнновацiйноТ моделi розвитку нацiональноТ економiки.
Невiд'емним елементом шновацшноТ дiяльностi у всьому свт виступае держава. Держава виступае як коор-динуюча стратегiчна зв'язка в процес планування i розвитку галузк Потенцiал держави в економiчно розвинених державах величезний i його роль(особливо пiсля розвитку фiнансовоТ кризи) в усх областях економiки росте.
Сучасне ринкове господарство характеризуемся переходом до шновацшного розвитку, що став закономiрним результатом еволюцшного процесу, обумовленого тимчасовим характером шновацшноТ ренти, «нагородою», що являеться свого роду, для iнноваторiв, першими що освоТли нововведення i мають на них монополiю, i що полягае в змiнi одного шновацшного циклу шшим. Процес переходу, що постшно поновлюеться в масштабах товариства, вщ одного iнновацiйного циклу до шшого i характеризуе, на наш погляд, шновацшний розвиток економки. Такий
розвиток припускае визначення цiлей i шляхiв ïx досягнення, юторичних тенденцiй, що склалися пiд впливом, що проявляеться у формуванн ряду глибинних властивостей соцiально-економiчноï системи, i пов'язане з вироблен-ням стшко'Г реакци на потреби i умови розвитку товариства [3, С. 45], i в^зняеться, по-перше, виключно штенси-вним характером, що супроводжуеться пiдвищенням ефективностi виробництва на основi iнновацiй, що охоплю-ють основнi структурнi ланки економiки i товариства, - продуктивн сили, економiчнi стосунки, i, по-друге, приростом виробництва, що складаеться в основному з продукцп тих галузей, як визначають теxнологiчний прогрес i обслуговують потреби людини.
Проте, на нашу думку, в процес аналiзу шновацшного розвитку економки необxiдно спиратися не лише на ю-нуючi теоретичн положення, але i на сформульований В. В. Леонтьевим принцип, згдно з яким «економiчнi по-няття безглуздi i можуть лише вводити в оману, якщо вщповщы процеси не можна оцшити реально, за допомогою економiчноï практики». Ефективнiсть пдходу, запропонованого В. В. Леонтьевим, забезпечуеться виявленням сукупност ознак iнновацiйного розвитку нацюнально'Г економiки i правильним вибором показникв, що комплексно характеризують положення з шновацшним розвитком т1еТ або шшоТ краши. Вивчення робiт, присвячених шнова-цiйному розвитку економiчниx систем, дозволяе видтити основнi ознаки, властивi iнновацiйному розвитку еконо-мiки. До них ми вщносимо:
- зростання ролi науки в забезпеченнi соцiально-економiчного розвитку, а також закономiрне зростання штег-рацiï науки i виробництва;
- коршний стрибок iнновацiйноï активност економiчниx агентiв;
- випереджаюче зростання вкладень в новi знання i шноваци над зростанням вкладень в основний каптал, що припускае посилення шновацшноТ орiентацiï швестицш;
- зростання ролi i значення нематерiальниx акт^в, iнтелектуального i людського капiталу, збтьшення кть-костi осiб, зайнятих у сферi виробництва i освоення нових знань i шновацш;
- акт^зацю науковоУ дiяльностi, нацiленоï на отримання нових знань i забезпечення Ух прикладного характеру;
- розширення ресурсно!' бази шновацшноТ дiяльностi;
- змша iмперативiв господарськоУ дiяльностi i мотивацшних критери'в ïï здiйснення, закрiплення тюного зв'язку рiвня конкурентоспроможностi i ефективност господарськоУ дiяльностi з рiвнем шновацшного розвитку;
- розширення i пдвищення значущост iнновацiйниx(нецiновиx) компонентiв конкуренции
- активне регулювання iнновацiйноУ активностi економiчниx агентiв з боку держави, пдтримку iнновацiй i ви-наxiдництва.
^м того, услiд за А. Фоломьевим додатково можна видтити три комплексы ознаки шновацшного типу розвитку господарських систем:
1) новаторсью ц^ дiяльностi, ïï iнновацiйнi результати в кожному пер^ розвитку в порiвняннi з попереднiм;
2) iнновацiйнi засоби досягнення новаторських цтей, тобто постшно оновлювана теxнологiчна база;
3) сукупнють внутрiшнix i зовнiшнix умов, що дозволяють забезпечувати шновацшну нацiленiсть виробництва на постшнш вiдтворювальнiй основi [ 6].
Аналiз рiвня iнновацiйного розвитку украшськоУ економiки, визначення його позитивних i негативних тенденцш дозволяе нам зробити висновок, що основний iмператив в цш сферi повинен залишитися за державним регулю-ванням, особливо в частин процесноУ складовоУ, i перейти до дослщження ролi держави в шновацшному розвитку економiки.
Держава зацкавлена у розробцi i впровадженн iнновацiй, передусiм теxнологiчниx, вона формуе так умови для суб'ектв господарювання, в яких би вони у своему самостшному виборi напряму дiяльностi тяжiли до шнова-цiйноï дiяльностi. В iнновацiйнiй сферi пiдприемцi втягнен у новий вид конкуренцп -технологчну. Вони зобов'язанi встигати за швидкою замiною старо!' теxнiки на нову, i замша ця все прискорюеться. Науково-технчна дiяльнiсть, на вiдмiну вщ iншиx, дозволяе сформувати умови не ттьки нового виду конкуренцп', а й коопераци, спiвпрацi, об'еднання зусиль. Держава, з одного боку, мае захищати конкурентне середовище, а з шшого, - пiдтримувати спiвробiтництво у створенн нових теxнологiй, оскiльки технологчна конкуренцiя надзвичайно виснажлива i нее-фективна для суспiльства, i держава мае органзовувати вiдповiдний правовий та шституцшний простiр для пдп-риемств-iнноваторiв.
Державна пiдтримка iнновацiйноУ сфери не е благодшною чи економiчно невмотивованою акцею, а фунтуеть-ся на виключно економiчному розрахунку максимiзацiУ нацонального доходу.
Серед головних економiчниx функцш держави науковцi видiляють такi: законодавче забезпечення функцюну-вання ринковоУ та бюджетноУ систем; захист конкурентного середовища; перерозподт нацiонального доходу та багатства; вплив на перерозподт ресурсв iз метою змiни структури зайнятостi та шфляци; стимулювання еконо-мiчного зростання. Економiчнi функци держави реалiзуються через економiчну полiтику, що е системою макроеко-номiчниx цiлей та засобiв i методiв ïx досягнення.
Головними функцями держави в iнновацiйнiй сфер^ як показав аналiз е законодавче забезпечення ïï функцю-нування i розвитку; захист конкурентного середовища в шновацшнш сфер^ формування умов для нарощення на-
цioнaльнoгo бaгaтcтвa тa мaкeимiзaцiï нaцioнaльнoгo дoхoдy; вплив нa пepepoзпoдiл peeypeiв Í3 мeтoю дoeягнeння пpoгpeeивнoï eтpyктypи зaйнятoeтi; cтимyлювaння aктивiзaцiï eyб'eктiв iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi зaдля eкoнoмiчнoгo зpoeтaння тoщo. Як дepжaвa peaлiзye eкoнoмiчнi функцп чepeз eкoнoмiчнy пoлiтикy, тaк peaлiзaцiя функц1й дepжa-ви в iннoвaцiйнiй eфepi вiдбyвaeтьcя чepeз ïï iннoвaцiйнy пoлiтикy у cклaдi eкoнoмiчнoï пoлiтики.
Сepeд гoлoвних зaвдaнь дepжaвнoï iннoвaцiйнoï пoлiтики: фopмyвaння нopмaтивнo-пpaвoвoï бaзи у eфepi ¡н-нoвaцiйнoï дiяльнoeтi; eтвopeння yмoв для poзвиткy i збepeжeння нayкoвo-тeхнiчнoгo тa iннoвaцiйнoгo пoтeнцiaлy; фiнaнeoвa пiдтpимкa iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi; eпpияння poзвиткoвi iннoвaцiйнoï iнфpacтpyктypи; iнфopмaцiйнe 3a-бeзпeчeння eyб'eктiв iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi; eтвopeння yмoв для poзвиткy iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi; пiдгoтoвкa гад-piв у eфepi iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi.
Дepжaвнa iннoвaцiйнa пoлiтикa як eклaдoвa eкoнoмiчнoï пoлiтики визнaчae гoлoвнi ц1л1 poзвиткy iннoвaцiйнoï eфepи тa здiйeнюe вибip i зaeтoeyвaння aдeквaтних iнeтpyмeнтiв впливу для ïx дoeягнeння.
Об'eктoм дepжaвнoï iннoвaцiйнoï пoлiтики виeтyпae iннoвaцiйнa cфepa кpaïни, ïï фopмyють вiднoeини м1ж cy-б'eктaми iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi п1д чae ïï пpoвaджeння. Рeзyльтaтoм дepжaвнoï iннoвaцiйнoï пoлiтики виeтyпaють ц1л1 poзвиткy iннoвaцiйнoï eфepи, щo вiдoбpaжaють piзницю м1ж дiйeним piвнeм poзвиткy iннoвaцiйнoï eфepи тa бaжaним.
Як зaзнaчaють Iвaнoв О.В. тa Сyмaк H.A., зaбeзпeчeння iннoвaцiйнoгo poзвиткy peгioнiв мae здiйeнювaтиeя 3a тaкими oeнoвними eтaпaми:
- фopмyвaння i зaкoнoдaвчe зaкpiплeння дepжaвнoï пoлiтики пiдтpимки iннoвaцiйнoгo poзвиткy peгioнiв;
- фopмyвaння eфeктивнo дiючoï peгioнaльнoï iннoвaцiйнoï iнфpaeтpyктypи;
- poзpoблeння пpoгpaм iннoвaцiйнoгo poзвиткy кoнкpeтниx peгioнiв з ypaxyвaнням пpiopитeтниx нaпpямiв ¡н-нoвaцiйнoï дiяльнoeтi peгioнaльнoгo piвня;
- peaлiзaцiя пpoгpaм iннoвaцiйнoгo poзвиткy peгioнiв з пoтoчним кopeгyвaнням.
Рeaлiзaцiя мexaнiзмy peгioнaльнoгo peгyлювaння iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi пepeдбaчae виoкpeмлeння pядy 3a-вдaнь a6o цiлeй, щo пoeтaвлeнi peгioнaльними opгaнaми влaди, як1 мoжнa poзмeжyвaти нa eтpaтeгiчнi, пpoмiжнi тa пoтoчнi. Bci вкaзaнi ц1л1 виpiшyютьeя 3a дoпoмoгoю викopиeтaння вiдпoвiднoгo нaбopy мeтoдiв тa зaxoдiв peгyлю-вaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi [2].
Meтoди peaлiзaцiï iннoвaцiйнoï пoлiтики зaлeжнo в1д eпoeoбy впливу мoжнa poзмeжyвaти нa пpaвoвi, aдмiнieт-paтивнi тa eкoнoмiчнi. Пpи цьoмy poзpiзняють пpoeтi мeтoди, щo пepeдбaчaють oдин Í3 eпoeoбiв впливу, i cклaднi, як1 oб'eднyють в co6i в^ тpи eпoeoби .
Baжливoю cклaдoвoю мexaнiзмy peгyлювaння iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi e зaeтoeyвaння yпpaвлiнeькиx тa ф^н-coвиx вaжeлiв, д1я яких нaпpaвлeнa нa aктивiзaцiю iннoвaцiйниx пpoцeeiв. Bикopиeтoвyючи cиcтeмy пpямиx тa нe-пpямиx вaжeлiв впливу, дepжaвa peгyлюe eкoнoмiчнi yмoви iннoвaцiйнoï дiяльнoeтi тa визнaчae «пpaвилa гpи» для в^х iнeтитyтiв, щo зaдiянi у iннoвaцiйнiй eфepi. Нeпpямi вaжeлi peгyлювaння eтвopюють yмoви для дiяльнocтi roc-пoдapюючиx eyб'eктiв тa ïx зaцiкaвлeнoeтi у впpoвaджeннi iннoвaцiй i виeтyпaють у тaкиx фopмax, як пoдaткoвe peгyлювaння, цiнoвa i фiнaнcoвo-кpeдитнa пoлiтикa, дepжaвнi зaмoвлeння тoщo. Дepжaвнe peгyлювaння iннoвa-цiйнoï дiяльнocтi здiйeнюeтьeя 3a дoпoмoгoю пpaвoвиx, eкoнoмiчниx тa eoцiaльниx зaxoдiв.
Дo зaxoдiв пpямoгo дepжaвнoгo peгyлювaння iннoвaцiйнoï cфepи нaлeжaть нaдaння фiнaнeoвoï дoпoмoги у ви-гляд1 iнвeeтицiйниx нaдбaвoк, cyбcидiй, дoтaцiй, пoзичoк нa peaлiзaцiю пpiopитeтниx iннoвaцiйниx пpoeктiв тa пpo-гpaм тoщo. Тpaдицiйним iнeтpyмeнтapieм пpямoгo дepжaвнoгo peгyлювaння iннoвaцiйнoï eфepи виeтyпae po3po6-лeння дepжaвoю нopмaтивниx aктiв, пoлoжeнь, iнeтpyкцiй, щo бeзпoeepeдньo впливaють нa дiяльнieть гoeпoдa-pюючиx eyб'eктiв. Оcoбливo вaжливими e зaкoнoдaвчi i нopмaтивнi aкти 3 питaнь oпoдaткyвaння, iннoвaцiйнoï тa iнвeeтицiйнoï дiяльнoeтi, opгaнiзaцiйнo-пpaвoвиx фopм дiяльнoeтi тoщo.
Фiнaнeoвa пoлiтикa e oднieю 3 eклaдoвиx чaeтин eкoнoмiчнoï пoлiтики, мeтa яго!' eпpямoвaнa нa дoeягнeння eкoнoмiчнoï eтaбiльнoeтi тa пpoгpecy в yмoвax oптимaльнoгo piвня ocнoвниx мaкpoeкoнoмiчниx пoкaзникiв.
Нayкoвий зaгaл, нaйчacтiшe poзглядae фiнaнeoвy пoлiтикy як eкoнoмiчнy кaтeгopiю, якa вiдoбpaжae eиeтeмy цiлecпpямoвaниx зaxoдiв 3 дoeягнeння дepжaвoю пeвнoï мeти. Тaк, В.M. Фeдoeoв тa 1нш1 вiдeтoюють думку, щo чepeз фiнaнeoвy пoлiтикy вiдбyвaeтьeя вплив ф^н^в нa eкoнoмiчний i eoцiaльний poзвитoк eyeпiльeтвa. О.Д. Ba-eилик ввaжae, щo фiнaнeoвa пoлiтикa дepжaви, цe "дoeить eклaднa eфepa дiяльнoeтi зaкoнoдaвчoï i викoнaвчoï влaди, якa включae зaxoди, мeтoди i фopми opгaнiзaцiï тa викopиeтaння фiнaнeiв для зaбeзпeчeння ÏÏ eкoнoмiчнo-гo i coцiaльнoгo poзвиткy".
Тaк, мeтoю фiнaнeoвoï пoлiтики, - як зaзнaчae О.Д. Bacилик, - e oптимaльний poзпoдiл ВВП м1ж гaлyзями нa-poднoгo гocпoдapcтвa, eoцiaльними гpyпaми нaeeлeння, тepитopiями. Сaмe нa ц1й oeнoвi зaбeзпeчyeтьeя c™^ зpoeтaння eкoнoмiки, yдoeкoнaлeння ÏÏ cтpyктypи, eтвopeння yмoв для poзвиткy дepжaвниx yeтaнoв, гoeпoдapeькиx eyб'eктiв i нaceлeння
Пpoфeeop Baeилик О.Д. вкaзye, щo eвoe кoнкpeтнe виpaжeння фiнaнeoвa пoлiтикa знaxoдить в чинн1й eиeтeмi мoбiлiзaцiï фiнaнeoвиx peeypeiв тa ïx викopиeтaннi для зaдoвoлeння piзнoмaнiтниx пoтpeб дepжaви, пiдпpиeмниць-ких eтpyктyp i нaceлeння. Дo тoгo ж в1н видiляe iT eклaдoвi чaeтини: бюджeтнy, пoдaткoвy, кpeдитнy, гpoшoвy, iнвe-
170 Екoнoмiчний вicник yнiвepcитeтy j Bипycк № 20/1
стицiйну полiтику, не обходячи увагою деякi напрямки в галузi страхування, державного боргу, фондового ринку та спвробп"ництва з мiжнародними фiнансовими органiзацiями.
Украшський вчений-фшансист М.1. Мiтiлiно в працi "Основи фшансово!' науки" проводить думку про те, що мiж державою та ïï громадянами вщбуваеться угода, в якш держава задовольняе певнi потреби громадян, а останн сплачують за це певну суму грошей у формi податш. I порядок дм цiеï угоди здiйснюеться за певними правилами, що встановлюються державою i проводяться за допомогою фшансово!' полiтики34. Полiтичний i фшансово-економiчний словник О. Слшушко характеризуе фiнансову полiтику як систему заxодiв у сферi фiнансiв з метою цiлеспрямованого впливу держави на розвиток фшансово-кредитно!' системи i нацюнально!' економiки загалом. Опарш В.М. в навчальному посiбнику "Фшанси (загальна теорiя)" з теоретично!' точки зору не розглядае окремо поняття фшансово!' полiтики, а в контекст моделей фшансових вiдносин у сусптьств^ пiдкреслюючи, що в основi моделi розподiлу i перерозподiлу ВВП виступае роль i мюце в нш держави. Тобто розподiл i перерозподт вщбу-ваеться не тiльки на рiвнi держави, а й охоплюе вс сфери суспiльства, але при прюритетнш ролi держави.
У вп"чизнянш науковiй лiтературi дефiнiцiя "фiнансова полiтика" iнтерпретуеться з рiзниx позицiй. Наприклад, П.1. Юхименко зазначае, що фшансова полiтика держави - це частина (пдсистема) ïï економiчноï полiтики, яка е сукупнютю законодавчих i нормативних актв, бюджетно-податкових, iншиx фiнансовиx шструментв, iнститутiв та заxодiв державноï влади, котрi згiдно iз законодавством мають повноваження щодо формування й використання фшансових ресурсв держави та регулюють фiнансово-кредитнi потоки у секторах економки вiдповiдно до страте-гiчниx i тактичних цтей державно!' економiчно!' полiтики [1].
В.1. Оспiщева та О.П. Близнюк при визначенн економiчно!' сутност фiнансовоï полiтики акцентують увагу на тому, що фшансова полiтика, з одного боку, е складовою економiчно!' полiтики держави, у якiй конкретизуються головн завдання економiки краши, визначаеться загальний обсяг фшансових ресурсв держави, а з шшого боку, фшансова полiтики - е вiдносно самостшною сферою дiяльностi держави, найважливiшим засобом реалiзацiï по-лiтики держави у будь-якш сферi суспiльно!' дiяльностi.
1.О. Петровська та Д.В. Клиновий зазначають, що фшансова полiтика - це спосб впливу фiнансовиx вiдносин на економiчний i соцiальний розвиток сусптьства, який знаходиться в безпосереднiй залежност вiд характеру виробництва i сутност виробничих вiдносин, проявляеться в системi форм i методiв мобiлiзацi!' фшансових ресур-сiв та ïx розпод^ . Ковальов В.В. вважае, що фшансова полiтика - сукупнiсть цтеспрямованих дiй з використан-ням фшансових стосунш(фшансв), тобто - сукупнiсть державних заxодiв по використанню фiнансовиx стосункв для виконання державою сво!'х функцш.
На думку Яфiновiч О.Б., за своею сутнютю фiнансова полiтика - це державне регулювання у сферi органiзацi!' фiнансовиx вiдносин i фшансово!' дiяльностi.
Узагальнюючи погляди вчених щодо трактування економiчно!' сутностi дефiнiцiï "фшансова полiтика", приеднае-мось до думки, що фшансова полiтика держави - це визначений урядом напрямок дiяльностi, що передбачае цтюну сукупнiсть органзацшних, правових, iнформацiйниx, iншиx заxодiв, спрямованих на ефективне формування фшансо-вих ресурсв держави, ïx розподiл, рацюнальне використання i контроль вiдповiдниx фшансових потокв за допомогою використання потенцалу фiнансово!' системи та забезпечення функцюнування фiнансовиx меxанiзмiв.
Основа фiнансово!' полiтики - стратегiчнi напрями, якi визначають довгострокову i середньострокову перспективу використання фшансв i передбачають ршення головних завдань, виткаючих з особливостей функцюнування економки i соцально!' сфери краши. Одночасно з цим держава здшснюе вибiр поточних тактичних цтей i завдань використання фшансових стосунш. Ус цi заходи тюно взаемозв'язанi мiж собою i взаемозалежн.
Завданнями фiнансово!' полiтики е:
- забезпечення умов для формування максимально можливих фшансових ресурсв;
- встановлення рацонального з точки зору держави розподту i використання фшансових ресурсв;
- органiзацiя регулювання i стимулювання економiчниx i соцiальниx процесв фiнансовими методами;
- вироблення фшансового меxанiзму i його розвиток вщповщно до цiлей, що змiнюються, i завдань стратеги;
- створення ефективно!' i максимально дтово!' системи управлшня фiнансами.
Як зазначае Яфiновiч О.Б., особливють фiнансовоï полiтики, що реалiзуе iнновацiйний розвиток, полягае у створенн умов i меxанiзмiв, якi б стимулювали суб'ектв, що реалiзують шновацшний проект до бачення перспектив отримання результату вщ реалiзацi!' шновацшного продукту.
На думку Яфiновiч О.Б., головними стратегчними цiлями фiнансово!' полiтики держави повиннi стати наступнi:
- забезпечення фшансово!' стабтьносл як головно!' умови i перспективностi функцiонування окремих суб'ектв;
- визначення стабiльниx i зрозумтих умов функцiонування i взаемовщносин мiж окремими суб'ектами ринку, включаючи державу;
- створення втьного конкурентного середовища з рiвними правами i законодавчо визначеними правилами гри для всх його суб'ектв;
- фiнансове забезпечення умов i створення сприятливого швестицшного ^мату [7].
Гуменюк Д.О. вважае, що функци держави в системi фшансового механзму розвитку iнновацiй полягають у
визначенн вадв дiяльностi, якi виступають об'ектом стимулюючого впливу держави; вибору вiдповiдного шстру-менту державного стимулювання; y4acTi у становленн системи партнерських вiдносин мiж державою i приватним сектором, яка дозволить стимулювати залучення iнвестицiй в Ыновацшну сферу. Стимулювання державою вияв-лення можливостей аю^зацп iнвестицiйного, кредитного та фшансового забезпечення розвитку шновацш, поед-нання рiзних методiв та форм залучення фшансових ресурсiв i3 рiзних джерел дозволить домогтися вагомих результат науково-техычно!' та шновацмно!' дiяльностi.
Зарубiжний досвiд i юнуюча практика свiдчать, що пiд впливом Ыновацшних процесiв змiнюеться також структура економки. За рахунок зростання ефективност використання ресурсiв частина ïx перерозподтяеться в iншi сфери дiяльностi.
До того ж iнновацiï виступають безпосередньою причиною виникнення одних виробництв i галузей, а також поступового вщмирання й зникнення iншиx. 1нновацп змiнюють i економiчну органiзацiю сусптьства. З'являються новi елементи в спек^ основних господарських структур (наприклад, венчурн фiрми), трансформуеться змiст Гхых взаемозв'язюв. Вiдбуваються зрушення в структурi й реалiзацiï рiзноманiтниx форм власностi. Розвиваються технологи управлiння. Вертикальнi впливи в бтьшому ступенi доповнюються горизонтальними зв'язками.
Вщповщно змiнюеться й змiст власне державного регулювання економiки, що вщбуваеться за рахунок ютотно-го впливу шституцюнальних меxанiзмiв [3].
Розглядаючи функци держави в регулюваннi економiки, доцтьно видiлити важливий аспект його дiяльностi -функцiонування державно!' власностi, що, у свою чергу, е основою реалiзацiï функцiй держави. У системi державного регулювання економiки ïï державний сектор займае особливе мюце. З одного боку, вш виступае як об'ект державного регулювання в кра'Гы, де держава е повноважним власником i пщприемцем, а з Ышого боку - забезпе-чуе реалiзацiю ряду рiшень i заxодiв Уряду, що стосуеться комерцiйного сектора або зачтае iнтереси наци й еко-номiки в цiлому.
Варто також ураховувати, що державний сектор економки бтьш дiево реагуе на залучення до економiчного розвитку ïï iнновацiйного сектора, що поки знаходиться переважно в державнiй власносл. Реали свiдчать, що вплив Ынова-цiйниx процесiв позначаеться не ттьки на виробництвi, але й практично на вах аспектах громадського життя. Удоско-налюеться структура споживання як матерiальниx благ, так i послуг. Розвиваеться полiтична культура. Динамiчно зм^ нюються правовi, етичнi й естетичн норми. lнновацiйнi процеси здобувають загальнодержавне значення в силу тотож-ност здатностi наци до прогресу i ïï здатност продукувати i впроваджувати нововведення.
Висновки. Слiд зазначити, що держава повинна створити вс необхщы умови по залученню пiдприемств у сферу НДДКР. В умовах пщвищення державних видатюв на НДДКР пропорцшно повинна збiльшуватися частка iнновацiйно активних пщприемств, якi також здiйснюють фшансування витрат на НДДКР, тим самим забезпечуючи збереження структури фiнансування дано!' сфери на користь останнix.
Л^ература
1. Пересада А.А. Управл¡ння ¡нвестицйним процесом /А.А. Пересада //- К.: Л ¡бра, 2002. - 472 с.
2. Покропивний С. Ф. 1нновацйний менеджмент у ринков1й систем i господарювання / С. Ф. Покропивний // Економ1ка УкраГни. - 2000. - № 2. - С. 24.
3. Санто Б. Инновация как средство экономического развития / Санто Б. ; пер. с венг. / под ред. Б В. Сазонова. - M.: Изд-во "Прогресс", 2000. - 325 с.
4. Фатхутдинов Р.А. 1нновацйний менеджмент = Innovatory management: пiдручник для студ. вузiв за фа-хом i напрямком «менеджмент» /Р.А. Фатхутдинов. - М.: Бiзнес- школа «1нтел-Синтез», 2003.
5. Черваньов Д.М. Менеджмент iнновацiйно-iнвестицiйного розвитку пiдприeмств Укра1'ни /Д.М. Черваньов, Л.1. Нейкова. - К.: Вид-во "Знання", 2000. - 516 с.
6. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, кредита, процента и цикла конъюнктуры): пер. с нем. /Й. Шумпетер //- М.: Изд-во "Прогресс", 2002. - 453 с.
7. Яфiновuч О. Б. Фiнансова пол i тика забезпечення iнновацiйного розвитку Укра1'ни. - Рукопис. Дисертаця на здобуття наукового ступеня кандидата економiчнuх наук за спецiальнiстю 08.04.01 - фiнансu, грошовий обг i кредит. - Ки1'вський нацональний унiверсuтет iменi Тараса Шевченка, КиТв, 2005.
