CC BY
83
2. Носков В. Психолопчш детермшанти корпоративно! ку-льтури / В. Носков, А. Кальянов, О. Сфросинша // Пол^ичний менеджмент. - 2006. - №3 (17). - C.76-88.
3. Спивак В.А. Корпоративная культура / В.А.Спивак. -СПб: Питер, 2001. - 352 с.
4. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организации / Т. Стюарт / Новая постиндустриальная волна на Западе. антология / под ред. В.Л. Иноземцева. - М.: Academia, 1999. - 640 с.
5. Jaffe P. Organization Theory: Tension and Change / P. Jaffe; Mc Grawhill International Editions. - New York, 1996.
6. Kossen S. The Human Side of Organization / S. Kossen; Harper Collins College Publishers. - New York, 1994.
НадШшла до редакцП 03.10.2013 р.
Л.М. 1лыч, к.е.н.
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТРУКТУРНИХ ТРАНСФОРМАЦ1Й РИНКУ ПРАЦ1
Модершзащя економши супроводжуеться низкою сощально-економiчних перетворень, що радикально впливають як на структуру економши, так i сфери зайнятост та сощально-трудових вщ-носин. Розвиток ринку пращ та його адаптащя до постшно зрос-таючих потреб економши е складним процесом, усшх якого знач-ною мiрою залежить вщ усвщомлення сутносп та характеру його структурних трансформацiй, чинникiв, що !х визначають, окрес-лення !х перспектив i шляхiв запобiгання !х негативним проявам.
Дослщженням трансформацiй економiчних систем, змши те-хнiко- та соцiально-економiчних укладiв, структури сощально-економiчних вщносин присвячено чимало праць вiтчизняних i за-рубiжних учених-економiстiв, зокрема: О. Амош^ В. Брича, М. Бгашева, В. Бодрова, В. Гейця, С. Глазьева, Н. Гражевсько!, Р. Гршберга, С. Срохiна, Е. Л1баново1, Л. Шсогор, Ю. Маршавiна, I. Петрово!, О. Новшово!, В. Реутова, Т. Селищево!, С. Трунiна.
© Л.М. 1ль!ч, 2013
Попри широту спектра дослщжень, присвячених структурним тра-нсформацiям економiки, у науковш лiтературi недостатньо уваги придiлено проблемам сутност структурних трансформацiй ринку пращ, 1х типологи, етапам, чинникам впливу та траeкторiям. Акту-альнiсть теми дослщження зумовлена необхiднiстю теоретичних розробок у цьому напрямi з перспективою 1х упровадження в еко-номiчну практику, що сприятиме поглибленню анатзу ринку пра-цi та шдвищенню його ефективностi.
Метою статтi е вивчення теоретичних аспектiв дослiдження структурних трансформацш ринку працi, визначення чинниюв, що 1х зумовлюють та уточнення понятiйного апарату, що характери-зуе динамшу розвитку ринку працi.
Вивчення та узагальнення наукових праць, присвячених ринку пращ, як втизняних, так i закордонних учених дае шдста-ви стверджувати про неоднозначнiсть пiдходiв у його трактуваннi. Найчастiше його характеризують через: систему взаемоди спожи-вачiв, робочо! сили; сукупнiсть суспшьних, економiчних та соща-льно-економiчних вщносин; систему суспшьно1 оргашзаци найма-но! працi; систему економiчних механiзмiв, норм та шститу^в; сферу формування попиту i пропозици; форму розподiлу та вико-ристання людських ресурсiв; форму оргашзаци руху працi тощо. 1снування широкого спектра пiдходiв до тлумачення ринку працi пояснюеться вiдсутнiстю однозначного сприйняття "об'екта ринку пращ" шд яким розумiють товар, що циркулюе на цьому ринку. У наукових працях найчастше можна зустрiти два основш пiдходи до визначення об'екта ринку пращ. Вщповщно до першого, товаром на ринку пращ е робоча сила пращвника - сукупшсть фiзич-них i духовних спроможностей людини, якi вона застосовуе, коли виробляе споживчi вартостi [1, с. 14]. Водночас головними контраргументами лишаються невщчужешсть робочо1 сили вщ И носiя та втрата права розпоряджатися власною робочою силою тсля продажу, що суперечить характеру соцiально-економiчних вiдно-син.
Вiдповiдно до другого тдходу, прихильником якого е автор статп, об'ектом купiвлi-продажу на ринку пращ е послуги пращ, оскшьки саме вони реалiзуються у процес виробництва, а пiсля завершення отримують ринкову ощнку [2, с. 11]. Принципово ва-жливим моментом е те, що ринок пращ ощнюе саме послуги пращ,
тобто реальний внесок пращвника у створення иродукци, а не суму його фiзичних та духовних здiбностей. Головними аргументами на користь цього положения е невщдшьшсть робочо1 сили вщ И власника; неможливiсть використання повного обсягу трудового потенщалу (маеться на увазi використання необхщно1 за кшьюстю i якiстю частини трудового потенщалу, достатньо1 для виконання певно1 роботи); часова визначенiсть надання послуги, що запере-чуе товарну сутшсть робочо1 сили та працi, тому що продаж товару означае його остаточну передачу власнику, а вщповщно до тру-дових угод послуги пращ надаються на конкретно визначений те-рмiн.
Основними суб'ектами ринку пращ е наймаш пращвники i роботодавцi, що у ринкових умовах юридично рiвноправнi та ко-ристуються конституцiйними правами однаковою мiрою. 1х взаем-нi права й обов'язки щодо виконання умов кушвл^продажу послуг пращ юридично оформлеш трудовим договором (контрактом), зп-дно з яким найманий пращвник повинен працювати на тдприемс-твi (в оргашзаци) за певною профешею, квалiфiкацiею, виконувати певну роботу та дотримуватися режиму пращ ще1 оргашзаци. Щц-приемець зобов'язаний виплачувати найманому працiвниковi за-робiтну плату вiдповiдно до його квалiфiкацil та виконано1 роботи, забезпечувати пдш умови працi, що передбачеш законодавством про працю та зайнятють, колективним i трудовим договором (контрактом). Отже, на думку автора статп, ринок пращ е шдсистемою ринково1 економiки, що охоплюе вс соцiально-економiчнi вщно-сини найму та зайнятосп робочо1 сили, у процес яких забезпечу-еться реалiзацiя послуг пращ в кшькюно-яюсному вимiрюваннi, передбаченому конкретною економiчною потребою.
Фактично ринок пращ е дзеркальним вщображенням ушх соцiально-економiчних явищ та процесiв, що вщбуваються в сус-пiльствi. Вш охоплюе всi сфери продуктивного споживання пращ та вш фази вщтворення працi на виробництвi. Вiд того, наскшьки успiшно функцiонуе економiка, у якш фазi циклу вона перебувае, яка поведшка основних суб'ектiв ринку - пращвника та роботода-вця, - залежить попит на працю та и пропозицiя, а вiдповiдно й рiвень безробiття. Рiвень шфляци та ставка позикового вiдсотка визначають швестицшну активнiсть, що у свою чергу формуе рух системи робочих мюць: зростае чи скорочуеться !х кiлькiсть, ство-
рюються високотехнолопчш po6o4i мiсця чи вони вщтворюються на наявному TexHi4HOMy piBHi. Вiд рiвня доходiв населення зале-жить стyпiнь його трудово" активности чим нижчi доходи, тим Bi-дносно бiльша, за iнших piвних умов, чисельнiсть людей вимуше-на виходити на ринок пращ, тим сильшше зростае напpyженiсть на ньому.
Наукове тзнання розвитку ринку пpацi неможливе без теоретичного обгрунтування його структури, виявлення чинникiв, що приводять всi елементи його структури до функщонування; визна-чення специфiчних властивостей, зв'язюв та вiдносин i встанов-лення закономipностей фyнкцiонyвання ринку пращ. Структура ринку пращ вщграе найважлившу роль у його фоpмyваннi та розвитку. Саме через структуру ринку пращ pеалiзyeться взаeмодiя вшх його компонентiв, що визначае порядок та спошб ïx включен-ня у систему. Пiд структурою ринку пращ автор статп pозyмiе множину його взаемопов'язаних елементiв, надiлениx конкретни-ми характеристиками, якi в сукупност виявляють сyтнiсть ринку пpацi, забезпечують його iснyвання та ефективне функщонування. Залежно вiд мети аналiзy структура ринку пращ визначаеться за piзними ознаками. Якщо виходити з базових критерив ринку пpацi, необxiдниx для його виникнення та цившзованого функщонування, то компонентами ще" структури будуть: суб'екти ринку пращ; ринковий мехашзм (попит та пропозищя пращ, щна пpацi, конку-pенцiя); соцiально-тpyдовi вiдносини; економiчнi програми та юридичш норми, що забезпечують розвиток ринку пращ; ринкова шфраструктура. Усi щ компоненти у сyкyпностi, спpямованi на забезпечення збалансованосп попиту та пропозици пpацi, pеалiза-цiю права людини на гiднy працю та вшьний вибip зайнятостi, со-цiальний захист тощо. У теоретичному аспектi наявшсть означе-них елементiв е необхщною передумовою забезпечення балансу iнтеpесiв ушх сyб'eктiв ринку пpацi.
Характер, сшввщношення й особливостi еволюцiï базових елеменпв ринку пpацi обумовлюють специфiкy як виробничих, так i соцiальниx процешв yсieï економiчноï системи. Тому постшш тpансфоpмацiйнi зрушення на ринку пращ перебувають в епщент-pi уваги вчених-економю^в i свiдчать про необхвдшсть постiйного дослiдження ix специфiки та коригування методичних пiдxодiв до "х вивчення.
У загальному розумшш трансформащя (лат. transformation -змшювати) - це процес перетворення структури eK0H0Mi4H0i' сис-теми, що супроводжуеться змiною або вщмиранням одних елемен-тiв, рис, властивостей i появою iнших [3, с. 687]. У наукових роз-вщках ученi характеризують трансформаци з позицш еволюцшно-го i революцiйного (радикального) пiдходiв. Вiдповiдно до першо-го тдходу трансформацiйнi процеси вiдбуваються за так званою страллю з поступовим переходом вiд одше! фази до шшо! та на-буттям нових яюсних i кiлькiсних характеристик, причому роль перших значно перевищуе роль других. Вщповщно до другого тдходу трансформацiя виявляе не просто змшу будь-яко! речi, а !! радикальну змiну, що дае якiсно нове життя цiй речi [4, с. 4]. Таким чином, трансформаци зазвичай пов'язанi зi змiнами, перетво-реннями видiв, форм i властивостей явищ та процесiв будь-яко! системи.
Вщповщно до теори циклу трансформацiя розглядаеться як неминучiсть, оскiльки рано чи шзно на змiну однiй тенденци при-йде iнша. Точка, у якш вiдбудеться ця змiна, i е точкою трансформаций точкою стрибка якостт Тому трансформацiя передбачае пе-рехiд на новий яюсний рiвень. Водночас невiдомо, коли цей пере-хiд вiдбудеться i яким чином забезпечити його позитивний пере-бт Теорiя циклу е фатальною, оскшьки декларуе, що за тдйомом неодмiнно буде спад i прогрес змшиться регресом. Звiдси й неми-нучiсть трансформацil, яку з позицш теори циклу можна розгляда-ти як почергову повторювальну змiну двох альтернативних якос-тей. Таким чином, трансформащя е переламним моментом циклу, вона неочшувана та швидкоплинна.
Трансформацшш цикли мають чiтко розрiзнюваннi етапи зi сво1ми характеристиками й особливостями. Розрiзняють чотири етапи трансформацiй [5, с. 33]: етап безпосередньо! трансформаци - прориву форми, подолання адаптованосп вiдтворювального процесу та його порогових значень; етап нестшкого та невизначе-ного стану, iснування мiж формами - етап штерформаци; етап на-буття ново! стiйкостi, ново! форми - етап штоформаци; етап пост-трансформацiйного стану, який вимагае особливо! уваги, оскшьки на ньому проявляються результати переходу до ново! щлюносп, !! характер i здатнiсть охопити вш елементи вiдтворювального процесу й надати йому щлюносп та стшкого самостiйного руху вiд-
повщно до новоï мети. Подолання кожного з означених етатв тpансфоpмацiйного циклу пов'язане з ч^ким уявленням про реа-льнi масштаби деформацп процесу вщтворення. Мiж трансформа-цiйним та економiчним циклами iснye закономipний зв'язок, який можна виявити у динамщ елементiв цих циклiв. Трансформацш-ний цикл зумовлюеться неминyчiстю та дieю piзниx pyшiйниx сил, що змшюють економiчнy систему.
1снуе також зб^ трансформацп та економiчного циклу за складовою фази. Наприклад, якщо трансформацп в економiчнiй системi проходять по кризовш фазi, то вони впливають на процеси всередиш системи, ламають стару систему та формують нову. Таким чином, вщбуваеться деформащя процесу вщтворення, яка у випадку ринку пращ та вщтворення pобочоï сили позначаеться на процесах формування, використання i pозподiлy pобочоï сили й загостренн дисбалансу попиту та пропозици пpацi.
Динамiка структури ринку пращ виражаеться низкою кате-горш, серед яких слiд pозpiзняти: структурну перебудову, струк-тypнi трансформацп (зрушення) та структурну кризу. На думку автора статп, структурна перебудова ринку пращ передбачае од-ночасне поеднання трансформацп та розвитку, що проявляеться у якiсномy полiпшаннi його елеменпв. Структурна перебудова ринку пращ охоплюе процес поступових, поетапних, послщовних ш-ститyцiйниx i структурних перетворень, яю ведуть до формування яюсно нового меxанiзмy фyнкцiонyвання ринку пращ на вшх його piвняx на базi використання iнстpyментiв його регулювання з метою забезпечення прогресивного розвитку. Основними завданнями стpyктypноï перебудови ринку пращ е: забезпечення нормативно -правового поля для його розвитку; удосконалення системи регу-лювання сощально-трудових вiдносин; розширення шфраструкту-ри ринку пpацi; становлення pацiональноï структури зайнятостi з метою досягнення його стабiльного й ефективного функщонування; розширення умов для повнощнного вщтворення pобочоï сили, посилення ïï конкурентних переваг та полiпшення якост трудового життя.
Оскiльки ринок пращ перебувае в залежност вщ глобалiзацiï економiки та макpоекономiчноï ситуаци в кpаïнi, його елементи перебувають у постшному пpотиpiччi один з одним, яке з часом може обернутися структурною кризою ринку пращ - невщповщш-
стю мiж попереднiми (застарiлими) елементами структури ринку пращ або мехашзмами його регулювання та новими, що з'явля-ються у вiдповiдь на постшно зростаючi вимоги економiки. Структурна криза ринку пращ може проявлятися у загостренш дисбалансу мiж попитом та пропозищею працi в регюнальному, професш-ному та галузевому розрiзах, поширеннi масштабiв безробiття та вимушено! неповно! зайнятостi, збiльшеннi обсяпв неформально! зайнятостi, стагнаци запровадження нових робочих мiсць тощо.
Наступною категорiею, що характеризуе динамiку структури ринку пращ, е структурна трансформащя. Для того щоб визначити сутшсть структурно! трансформаци ринку пращ, необхщно дати вщповщь на запитання: що саме трансформуеться на ринку пращ?
У дослщженш В. Брича трансформацiя ринку пращ визнача-еться як "процес ринкових перетворень у сферi пращ, що призво-дить до вщмирання застарiлих i формування бiльш сучасних сощ-ально-трудових вiдносин на основi реформування адмшютратив-но-командних пiдходiв i структур у сферi зайнятостi та впрова-дження ринкових механiзмiв реалiзацiï трудового потенцiалу осо-бистостГ' [6, с. 13]. На думку автору статп, таке визначення е дещо звуженим, оскшьки структура ринку пращ не визначаеться лише сощально-трудовими вщносинами i зайнятютю, а ïï трансформащя не обмежуеться лише переходом вщ плановоï економiки до ринко-вот Важко погодитись i з тезою, "що в кшцевому результатi трансформащя ринку пращ мае конструктивну спрямовашсть на по-лiпшення життевого рiвня населення та оптимiзацiю суспшьних вiдносин у сферi пращ" [6, с. 27], оскшьки практика показуе, що результатом трансформаци ринку можуть бути деструктивш прояви, таю як структурне безроботя, загострення дисбалансу попиту i пропозицп пращ, яю жодним чином не сприяють полшшенню життя населення, а навпаки призводять до деградацiï трудового потенцiалу.
Структурна трансформащя ринку пращ на сучасному етат його розвитку зумовлена необхщнютю модернiзацiï економiки та всiеï структури ринку пращ з урахуванням глобальних тенденцiй суспiльного подiлу працi. Водночас найважлившими об'ектом структурно!' трансформацiï ринку пращ е робоча сила в кшьюсно-му та яюсному вимiрюваннi, умови ïï формування, розвитку, реал> заци та вiдтворення.
Отже, структурна трансформащя ринку пращ е складним процесом, що охоплюе вс соцiально-економiчнi передумови фун-кцiонyвання ринку пращ, узагальнюе множину piзноспpямованиx тенденцш, якi визначають новi вектори його розвитку й передба-чае трансформащю всix елементiв його структури та взае-мозв'язкiв у eдностi. Кшьюсш та якiснi наслiдки трансформацп структури ринку пращ, зокрема: змюту та характеру пращ, ïï попи-ту та пропозици, пpофесiйно-квалiфiкацiйноï невiдповiдностi ро-бочоï сили потребам економiки, сшвюнування та iнтегpацiï нових соцiально-тpyдовиx вщносин iз попеpеднiми, ефективностi шсти-туцшного забезпечення можливо оцiнити тiльки тсля закiнчення процесу ïx видозмiни.
Виходячи iз природи тpансфоpмацiй, необxiдно pозpiзняти еволюцiйнi та pеволюцiйнi перетворення. Еволюцшна структурна тpансфоpмацiя ринку пpацi передбачае процес кiлькiсно-якiсниx змiн окремих елеменпв його структури. Революцiйна структурна трансформащя ринку пращ вщбуваеться за умови поступового на-копичення попеpеднix еволюцшних зрушень, що зумовлюють до-коршну змiнy всix компонентiв ринку пращ та його перехщ на но-вий якiсний piвень, який вщповщае новим умовам сощально-економiчного розвитку. Революцшш стpyктypнi трансформацп ринку пращ, як правило, мають не лише об'ективний, а й суб'ективний характер, оскшьки характеризуються необхщшстю переходу до новоï моделi розвитку ринку пращ.
Ураховуючи те, що трансформацшш перетворення у науко-вiй лiтеpатypi трактуються переважно за iepаpxieю (ïx певш характеристики, iмпyльси та наслщки тiсно пов'язанi з предметом трансформацп в соцiально-економiчномy пpостоpi) можна видши-ти чотири piвнi структурних трансформацш ринку пpацi: локаль-ний (локальш трансформацп соцiально-тpyдовиx вiдносин, кiлькi-сно-яюсних характеристик pобочоï сили, ïï попиту та пропозици на piвнi шдивщв та найменших економiчниx одиниць тощо); pегiо-нальний (трансформацп pегiонального ринку пращ); нащональний (трансформацп нацiонального ринку пращ) та глобальний (трансформацп глобального ринку пращ).
Вивчення структурних трансформацш ринку пращ на вшх piвняx неможливе без урахування чинника людини як активного учасника економiчного вщтворення, що саме складаеться iз мно-
жини трансформацш, яю базуються на людськш дiяльностi, про-тиpiччяx iнтеpесiв суб'екпв соцiально-тpyдовиx вiдносин та про-цесах цiлеспpямованоï пpацi. На локальному piвнi вiдтвоpення ро-бочоï сили тривае тшьки з прив'язкою до суб'екта економiчноï д> яльностi (тобто обмежуеться тривалютю життя людини або функщонування шдприемства), чим i пояснюеться iнеpцiйнiсть вщтво-рення цього piвня, неможливiсть його зламу чи замши.
Структурш трансформацп ринку пpацi на регюнальному та нацiональномy piвняx зумовлеш викликами зовнiшнього середо-вища (нестачею людських pесypсiв, мiгpацiйним рухом pобочоï сили, безpобiттям, невiдповiднiстю освiтньо-квалiфiкацiйниx характеристик pобочоï сили постiйно змшюваним потребам ринку пpацi й загостренням конкуренци на ринку пpацi тощо), а також передумовами вщтворення pобочоï сили. Сигналами до структурних трансформацш ринку пращ цих piвнiв можуть бути макроеко-номiчна незбалансовашсть, спади в економiцi, кризи. Ц трансформацп легко регулюються шляхом розробки та запровадження в економiчнy практику вiдповiдниx норм соцiально-економiчноï по-лiтики держави.
Стpyктypнi трансформацп ринку пращ глобального piвня позначаються на нащональних ринках пpацi та зумовлюють змши у ïx структурах. Динамша споживання детеpмiнye напрям i мету суспшьного вiдтвоpення. Розyмiючи характер потреб, притаман-них сyспiльствy в цшому (життево необxiднi, стабiльно-фiксованi, постiйно зpостаючi та спpямованi на отримання нового) можна визначити принципи, за якими буде вщбуватися структурування глобального середовища, створення благ, змша зайнятостi насе-лення i характеру соцiально-тpyдовиx вщносин.
Наyковцi визначають чотири piзноспpямованi типи суспшьного вщтворення: вiдтвоpення заради виживання; вiдтвоpення, що забезпечуе стабшьне iснyвання; вiдтвоpення, спрямоване на розви-ток; та вiдтвоpення, спрямоване на створення нового. Таким чином, при дослщженш структурних трансформацш ринку пращ цього piвня необхщно враховувати повний цикл потреб суспшьст-ва, головш тенденц^ людського розвитку - розкриття здатностей людини через поступове нарощування та задоволення ïï потреб, збiльшення частки ошб, що переходять до стабiльного юнування та розвитку.
Структуры трансформаци глобального ринку пращ важко регульоваш внаслiдок нездатностi само! глобально! економiчно! системи адекватно реагувати на виклики нащональних економiч-них шдсистем, й' нестiйкого стану та невизначеностт Глобальнi структурнi трансформацi! ринку пращ пов'язаш зi змiною завдань вщтворення - виживання, стабiльного iснування, розвитку та пере-творення. Цi завдання актуальнi як для свiтово! спшьноти, так i для окремо! людини, оскшьки повшстю вiдображають ушверсаль-шсть життевого циклу потреб для ощнки людсько! дiяльностi.
Якiснi перетворення в результат структурних трансформа-цiй класифшують за глибиною (збагачення природи економiчно! системи чи перехвд до !! ново! якостi); за iнтенсивнiстю (швидю, переважно якiснi, чи повiльнi, переважно кшьюсш, змiни); за характером (еволюцшш чи революцiйнi змiни); за спрямовашстю (прогресивнi, регресивнi, циклiчнi, шверсшш змiни); за охоплен-ням елеменпв системи (частковi або загальносистемнi змши) [7, с. 15].
Трансформацiя е результатом ди рiзних чинникiв, конкретна комбшащя яких зумовлюе прогресивний або регресивний розви-ток структури економiчно! системи [8, с. 93]. Таким чином, структуры трансформацi! ринку пращ вщбуваються пiд дiею багатьох чинниюв, що впливають на структуру ринку пращ. Сукупшсть де-термшант структурних трансформацiй ринку працi може бути кла-сифiкована за такими функщональними ознаками впливу: за об'ектами та суб'ектами; за характером та тривалютю; за сферами та рiвнями.
Залежно вщ об'екта впливу чинники подшяють на тi, що ви-значають пропозицiю працi (демографiчна та сощальна структура населення, умови й оплата пращ, сощальне забезпечення тощо) та попит на працю (державна тдтримка бiзнесу, соцiальна полiтика, економiчна кон'юнктура, рiвень замiщення працi катталом, цiновi чинники попиту на працю тощо). При цьому чинники впливу на щну пращ не виокремлюються в окрему групу, оскшьки щна фор-муеться пiд впливом попиту та пропозицп пращ. Залежно вщ суб'екта впливу чинники подшяють на п, що впливають на окре-мих суб'екпв ринку працi: найманих працiвникiв, роботодавцiв, !х представницькi оргашзаци та державу.
За характером впливу на ринок пращ та соцiально-тpyдовi вщносини чинники впливу можуть подшятися на працеконструк-тивш та пpацедестpyктивнi. За тpивалiстю впливу: коротко-, сере-дньо-, та довгостроковц за напрямами: одно- та багатовекторш.
За сферами впливу слiд pозpiзняти екзогеннi (чинники впливу зовшшнього середовища) та ендогеннi (внyтpiшнi чинники, що формуються й коригуються всередиш ринку пращ), яю можуть впливати безпосередньо або опосередковано на ринок пращ й пев-ним чином взаeмодiяти мiж собою. До екзогенних належать: демо-гpафiчна ситyацiя у свт, темпи розвитку наyково-теxнiчного про-гресу, глобалiзацiя економiки, мiжнаpодний подш пpацi, мiгpацiя pобочоï сили, зовнiшньоекономiчна кон'юнктура, зовшшньотор-говельна лiбеpалiзацiя тощо. Щц ендогенними чинниками впливу структурних трансформацш ринку пращ стд розглядати демосощ-альну структуру населення, еколопчну ситyацiю в кpаïнi, внутр> шню кон'юнктуру ринку пpацi, його шституцшне забезпечення, соцiальнy полiтикy держави тощо.
Залежно вiд piвня, на якому дie той чи iнший чинник впливу, ïx можна подшити на чотири групи: чинники мiкpо-, мезо-, макро-та мегаpiвнiв. На мiкpоpiвнi оцiнюються чинники, що сприяють трансформащям iндивiдyального попиту та пропозици пращ, щн-нiсниx трудових оpieнтацiй окpемоï людини, умов та оплати пращ, становленню сощально-трудових вiдносин локального piвня тощо.
На мезо- (pегiональномy) та макро- (нащональному) piвняx оцiнюються чинники, що зумовлюють трансформацп попиту та пропозици пращ за галузями економши, у професшно-квалiфiкацiйномy pозpiзi в межах регюнального або нацiонального ринюв пpацi, а також впливають на формування шфраструктури ринку пpацi та сприяють становленню й розвитку сощально-трудових вщносин цих piвнiв тощо.
Мегаpiвень охоплюе чинники впливу глобальних пpоцесiв, що зумовлюють стpyктypнi трансформацп св^ового ринку пpацi; це, зокрема, демогpафiчна ситyацiя, iнновацiйнi зрушення у св™-вiй економiцi, прискорення науково-техшчного прогресу, змен-шення частки матеpiального виробництва, розвиток сфери послуг та шформаци, поява нових типiв ресуршв, мiжнаpодний мiгpацiй-ний обмiн, конкурентоспроможшсть нацiональниx економiк, тран-
снацюн^защя господарсько].' дiяльностi, зовнiшньоторговельна лiбералiзацiя тощо.
Висновки. Таким чином, ринок пращ як шдсистема економ> ки перебувае у CTaHi безперервного розвитку, шд час якого вщбу-ваеться трансформащя одних його елеменпв в iншi з поступовою руйнацiею складових, яю не забезпечують ефективного функщо-нування системи, та формування нових шститупв, здатних тдт-римувати стiйкiсть оновлено! моделi ринку працi. Структурна трансформащя ринку пращ - е загальною формою розвитку ринку пращ, що охоплюе вс соцiально-економiчнi передумови його фу-нкцiонування i характеризуеться як постшними переходами вiд стшкого до нестiйкого стану (й навпаки), так i еволюцшними та революцшними перетвореннями елементiв його структури та ix взаемозв'язкiв у едностi.
Постiйний монiторинг i об'ективна дiагностика динамши структури ринку працi виступають надзвичайно важливими ш-струментами його регулювання, оскiльки дозволяють простежити основнi тенденцп у його розвитку, зокрема змши в xарактерi та змiстi пращ, ïï кон'юнктурi, соцiально-трудовиx вiдносинаx, вщ-повiдностi потребам сьогодення всiеï шфраструктури сощально-трудовоï сфери тощо. Науковi розвiдки в цьому напрямi сприяти-муть розробцi шляxiв щодо запоб^ання негативним проявам тран-сформацiй елеменлв структури ринку працi, якi можуть ставити тд загрозу досягнення стратепчних нацiональниx прiоритетiв су-спiльно-економiчного розвитку, та пошуку й розробцi дiевиx ш-ституцiйниx важелiв забезпечення ефективного функщонування ринку працi.
Лiтература
1. Маршавш Ю. Регулювання ринку пращ Украши: теорiя i практика системного тдходу: моногр. / Ю. Маршавш. - К.: Альт-прес, 2011. - 396 с.
2. Украшський ринок пращ: особливосп розвитку та ефек-тивнiсть функцiонування: моногр. / 1.Л. Петрова, В.В. Близнюк, Г.Т. Кулшов та iн.; за ред. 1.Л. Петровоï. - К.: 1н-т екон. та прогно-зув., 2009. - 367 с.
3. Економiчна енциклопедiя : у трьох томах / за ред.: С.В. Мочерного та ш. - К.: Вид. центр "Академiя", 2002. - Т. 3. - 952 с.
4. Срохш С. Трансформацшний процес та його структуриза-цiя / С. Срохш // Актуальш проблеми економши. - 2004. - № 3 (33). - С. 3-13.
5. Бгашев М. К вопросу о циклическом развитии трансформационной экономики России / М.В. Бгашев // Известия Саратовского университета. Сер. Экономика. Управление. Право. - 2009. -Т. 9. - Вып. 1. - С. 29-34.
6. Брич В. Трансформащя ринку пращ та И вплив на рiвень життя населения: (теорiя, методолопя, тенденци розвитку): авто-реф. дис. ... д-ра екон. наук: 08.09.01 "Демографiя, економка пращ, сощальна економша i пол^ика" / В.Я. Брич; 1н-т регюн. дослщж. НАНУ. - Львiв, 2004. - 38 с.
7. Реутов В. 1нститущональш передумови трансформацшних зрушень у економiцi Украши / В. Реутов // Економют. - 2010. -№ 6. - С. 18-23.
8. Трунин С. Структурная трансформация национальной экономики: к методологии анализа детерминант прогресса или регресса / С. Трунин // Российский экономический журнал. - 2004. -№ 3. - С. 93-95.
НадШшла до редакцП 02.09.2013 р.
О.М. Следь, к.е.н.
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЩОНУВАННЯ НЕФОРМАЛЬНОГО СЕКТОРУ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРА1Н1
Трансформащя економiчного та сощально-пол^ичного устрою в Украшу що вщбувалася з початку 90-х роюв минулого столбя, обумовила виникнення принципово нових явищ у сферi за-йнятост населення. Серед таких явищ можна визначити сегмента-щю ринку пращ за формами власност та статусом дiяльностi, роз-виток приватного тдприемництва, поширення неформального сектору. Великий неформальний сектор ринку працi, який склався в економщ Украши, за сво!ми масштабами та значенням, е новим, недостатньо дослiдженим соцiально-економiчним явищем. У
© О.М. Следь, 2013
