CC BY
43
УДК 338.48(045)
В. М. ЗАГОРУЛЬКО, О. В. КОВАЛЕНКО, Н. В. СКИДАНЕНКО (НАУ) ТЕНДЕНЦП РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО Б1ЗНЕСУ В УКРА1Н1
Проведено дослвдження тенденцш розвитку туристичного б1знесу в Украш. Встановлено залежшсть якосп послуг, що надають туроператори вщ цши, а також залежшсть розвитку сфери туризму ввд швести-цшно! д1яльност1 крани.
Проведено исследование тенденций развития туристического бизнеса в Украине. Установлена зависимость качеств услуг, что предоставляют туроператоры от цены, а также зависимость развития сферы туризма от инвестиционной деятельности страны.
Research of progress trends of tourist business is conducted in Ukraine. Dependence of internalss of services is set, that turoperatory gives from a price, and also dependence of development of sphere of tourism from investment activity of country.
Постановка проблеми. В Укра!ш спостер> гаеться бум внутршнього туризму, однак це зв'язано з зовшшшми причинами - уведенням вiзового режиму в сусщшх кра!нах
Туроператори стверджують, що можливостi розвитку внутршнього туризму обмеженi - в Украш немае туристичних фiрм, якi б мали достатнi засоби для розвитку його шфраструк-тури.
2005 року зимовий туристичний сезон в Украш общяе бути насиченим, адже багато турфiрм переглянули сво! прiоритети i зверну-ли увагу на внутршнш ринок. На думку експе-рта, це пов'язано з безлiччю об'ективних причин:
- по-перше, iз уведенням вiзового режиму з Польщею й Угорщиною - потiк туриста у щ кра!ни значно зменшився,
- по-друге, рiвень сервiсу у вгтчизняних центрах зимового вiдпочинку поступово полшшуеться.
Цi фактори позитивно вплинули на число бажаючих вiдпочити в Укра!ш. Так, за станом на 8 грудня 2005 року, ус 12 баз ЗАТ «Закар-паттурист» на час новорiчних i рiздвяних свят замовленi на 100 %. У Славском (неофщшнш столицi молодiжного зимового вiдпочинку) у перiод з 25 грудня по 20 шчня вже продаш практично всi мюця. На 70...80 % туристични-ми фiрмами викупленi мiсця на турбазах i пан-сiонатах цього об'еднання на весь зимовий сезон. Показники шших баз вiдпочинку Закар-паття iстотно не вiдрiзняються вщ вищезгада-них. Крiм цього, великим попитом користу-еться такий вид вщпочинку як сiльський зеле-ний туризм, за його рахунок частково покрива-еться той дефiцит мiсць, що вщчуваеться в са-наторiях i пансюнатах. До речi, за iнформацiею
Держтурадмшютраци, у минулому роцi в Славском побувало близько 70 тис. туриспв.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. За даними Центра туристично! шформаци На-щонально! туристично! оргашзаци, сьогоднi на туристичному ринку спостертаеться досить цiкава тенденцiя: протягом листопаду 2005 р. на 25.. .30 % збшьшився обсяг туристично! рек-лами Карпат i Криму в порiвняннi з аналопч-ним перiодом 2003 р. За словами генерального директора турфiрми «Гамалия» 1горя Голубахи, компашя початку рекламувати вiдпочинок в Украш не тiльки для iноземних туриспв на мiжнародних виставках (у цьому сезош шозем-цiв буде прийнято в 3 рази бiльше чим торш -близько 5 тис. чоловш), але й активiзувала рек-ламну кампанiю для внутрiшнiх туриспв. «Останнiм часом у нашiй кра!ш спостерiгаеться стабiльний рiст органiзованого туризму, тому спещально для ознайомлення сшввгтчизниюв з можливостями укра!нськими зимового вщпо-чинку ми випустили каталог з докладним опи-сом усiх мiсць гiрськолижного туризму», - говорить вш.
Проте 1гор Голубаха вважае, що в Украш поки немае турфiрм, що володдать достатнiми засобами для розвитку шфраструктури внутр> шнього туризму: «В ушм свiтi дiе практика, коли готелю, бази вiдпочинку будують iнвестори, а туристичнi компанi! !хнш тiльки обслугову-ють. По такому ж шляху повинний розвиватися i наш ринок», - вважае вш.
Невиршена ранiше частина загальноТ проблеми. Як вщзначае голова Державно! туристично! адмшстрацп Валерiй Цибух, у новому Закош «Про туризм», що введено з 1 шчня 2004 р., окремо видшений напрямок прськоли-жного туризму. Крiм того, з метою залучення
засобiв iнвесторiв на розвиток iнфраструктури туризму Держтурадмшютращя внесла пропо-зицп у Верховну Раду про змiну Закону «Про курорти». Мова йде про змiну 26-й стагтi, що забороняе приватизацiю курортних об'eктiв (санаторив, будинюв вiдпочинку). Гостурадм> нiстрацiя пропонуе дозволити приватизащю санаторно-курортних будинкiв вiдпочинку за умови збереження профшю 1хньо1 дiяльностi. Не варто розраховувати на те, що держава буде займатися цим, тому що засобiв на вщновлення курортних установ у бюджет не передбачаеть-ся. «Найчастiше вiдомства, яким вони належать, не можуть мютити будинку вщпочинку в нормальному сташ, через що вони приносять значнi збитки. Ми хочемо для цих об'екпв знайти iнвесторiв, готових зайнятися 1х техшч-ним переоснащенням. У пiдсумку прибуток одержать уск i iнвестор, i держава», - говорить пан Цибух. В даний час з 3300 будинюв санаторно-курортного типу не працюе 700.
Постановка задачi (цiлi статтi). Цшлю стаггi е встановлення залежностi якосн послуг, що надають туроператори вщ цiни, а також за-лежшсть розвитку сфери туризму вiд швести-щйно1 дiяльностi краши.
Виклад основного матерiалу. Залучити ш-весторiв для розвитку шфраструктури туристи-чно! галузi можна лише бiльш привабливими для них правилами гри на ринку. На сьогодш-шнш день Держтурадмшютращя разом з Мше-кономiки готуе новий закон, що сприяе залу-ченню внутрiшнiх i зовнiшнiх швестищй для будiвництва i реконструкци готелiв i т.д. За словами на Цибуха, швесторам плануеться на-дати пшьги по звiльненню вiд сплати 20 % ПДВ на придбання спещального iмпортного устаткування, що не виробляеться в Укра1ш. Також пропонуеться зняти ПДВ (зробити ставку 0 %) на бущвельш послуги по зведенню са-наторно-курортних об'екпв готельного госпо-дарства.
Капiталовкладення в туризм. Як визначе-но маркетинговими дослщженнями капiталовк-ладення в туризм прокупаються набагато дов-ше, нiж у промисловють.
Дiйсно, якщо говорити про даш офщшно1 статистики, то вони, прямо скажемо, уселяють чималий оптимiзм. Так, наприклад, бюджет туристично! галузi Украши за останнi роки збь льшився приблизно в 12 разiв i на сьогоднiшнiй день складае 17 млн грн. Поснйно збшьшуеть-ся i кiлькiсть iноземних туристiв - не1 складо-вого туристичного бiзнесу, що традицiйно вва-жаеться найбшьш прибутковою. Якщо ще в
2003 рощ 1хня кiлькiсть складала 10,5 млн чо-ловiк, то в 2005 - уже 12,5 млн, тобто прирют дорiвнював майже 20 %. А обсяг послуг, нада-них шоземним туристам, збiльшився майже на 40 % i торш склав 380 млн грн.
Значно повшьшше, але все-таки збшьшуеть-ся i частка туристично1 галузi у ВВП краши. Примiром, у 2001 рощ вона складала 1,32 %, у 2002-м - 1,36 %, у 2003-м - уже 1,39 %, а в 2004-м добралася до ощнки 1,6 % (рис. 1).
Деяю засоби масово1 шформаци - свiдчать про «створення нового iмiджу укра1нського турпродукта, конкурентноздатного в нашш державi i за кордоном, комплексному пiдходi до розвитку туризму i курортiв на регюнально-му рiвнi, пiдтримцi розвитку малого i середньо-го бiзнесу в туристичнш сферi» та iнше.
| 1 ,8
I 1.6--
а 1,4--___
! '2 =Г№
"0,8 —\ — Г
10,4=■=■
в
| 2001 р1к 2002 р1к
с
Рис. 2.1. Динам1ка частки туристично1 галуз1 в економщ кра1ни
Якщо говорити про шоземних туристiв, то деяю фахiвцi волiють зв'язувати 1хне збшьшен-ня не зi зростаючою конкурентноздатнютю укра1нського туристичного продукту, а з загос-тренням ситуаци на Сходi (зокрема, з вiйною в 1раку) i зв'язаним з цим падшням популярностi таких туристичних центрiв, як, скажемо, Сги-пет або Туреччина.
Що стосуеться 12-кратного збшьшення бюджету туристично1 галуз^ те тут теж усi досить вщносно. Примiром, та ж Туреччина на одну ильки туристичну рекламу щорiчно витрачае бiля $ 65 млн. Бразилiя, що щорiчно приймае менш 4 млн туристiв, витрачае з бюджету бшя $ 30 млн.
Навiть вступ у силу з 1 шчня 2004 року нового закону «Про туризм» не обшшовся без скандалу. Супротивники закону, переважно представники невеликих туристичних фiрм, обвинувачували його авторiв у лобiюваннi ш-терешв найбiльших туристичних компанiй i спробi монополiзувати ринок туристичних послуг.
Крiм того, на 1хню думку, вступ у силу да-
2003 р1к 2004 р1к
ного закону повинне було знищити малий i се-реднiй бiзнес у туристичнш сферi.
Автори закону, навпроти, наполягали на тому, що вш упорядкуе туристичний бiзнес в Украш, приведе суб'екти туристично! дiяльно-стi у вiдповiднiсть зi св^овими стандартами, гарантуе безпеку i захист прав туриспв.
Як би там ш було, закон благополучно набрав сили, роздшивши туристичнi фiрми на ту-роператорiв i турагенпв i ввiвши для них обо-в'язкове фiнансове забезпечення цивiльно! вщ-повiдальностi.
Але крiм туроператорiв i турагентiв до тд-приемств туристично! галузi належать ще готе-л i санаторно-курортнi установи. I осьде справа з «вiдповiднiстю свiтовим стандартам» обсто!ть трохи складнiше. Так, за станом на 1 шчня 2004 року бшьш 600 санаторно-курортних установ Укра!ни не працювали взагалi, а з загально! чи-сельностi тшьки приблизно 10 % баз розмщен-ня туристiв вiдповiдали мiжнародним стандартам.
Тобто ми знову зштовхуемося з проблемою невщповщносп цiни якосп. Якщо, знов-таки, звернутися до мiжнародного досвiду, то, ска-жемо, у Болгари номера навiть у дво- та тризiр-кових готелях неодмшно постаченi новими ме-блями, не говорячи вже про наявшсть гарячо! i холодно! води. У нас подiбним «сервiсом» ба-лують х1ба що п'яти- або, у кращому випадку, чотиризiрковi готелi.
Висновки i перспективи подальших до-слiджень. Багато проблем туристичного бiзне-су, звичайно, могло б вирiшити залучення шве-
стицiй. Але, як показуе досвщ, заманювання капiталiв у туристичний бiзнес у цiлому й у го-тельний зокрема вимагае незвичайного таланта. Основна проблема в т1м, що на вiдмiну вiд грошей, вкладених, примiром, у промисловiсть, iнвестицi! в туризм повертаються набагато до-вше. У кращому випадку, за 5-6 роюв. А необ-хiдними умовами для довгострокового швесту-вання - пол^ичною стабiльнiстю i стабiльнiстю законодавчо! бази - Укра!на, на жаль, м'яко говорячи, не блищить.
У^м, позитивш тенденцi! можна вщзначити i тут. Якщо в 1999 рощ швестици в туризм складали всього 75 млн грн, то в 2002 рощ -уже бшя на швмшьярда (для порiвняння: на реконструкцiю старих i будiвництво нових го-телiв у Болгарда тiльки за останнi чотири роки було швестовано 250 млн евро).
Б1БЛ1ОГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2004. - 208 с.
2. Акулич И. Л. Основы маркетинга / И. Л. Акулич, Е. В. Демченко. - Мн.: Высш. шк., 2003. - 236 с.
3. Девятьх чеклистов для вашей рекламы: Пер. с нем. - М.: Изд. дом «Вильямс», 2004.640 с.
Надшшла до редколеги 27.06.2007.
