CC BY
65
УДК 332.14:330.564.2(477)
ТЕНДЕНЦП ДИНАМ1КИ ТА СТРУКТУРИ ДОХОД1В НАСЕЛЕННЯ В УКРА1Н1
ТА ЗА РЕГ1ОНАМИ
Н.В. Карпенко
Одеський нацюнальний економ1чний унгверситет, Одеса, Украта
Стратепчна мета штеграцп Укра!ни до £вропейсько! спшьноти потребуе ство-рення механiзмiв i умов для забез-печення матерiального й духовного зростання добробуту, належного рiвня та якостi життя населения. У зв'язку з цим, актуальними е питання аналiзу рiвня i динамiки доходiв на-селення Укра!ни, а також розробка послiдовних крошв для подолання мiжрегiональних диспро-порцш у цiй сферi.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Важливi аспекти проблем у сферi доходiв населення знайшли висвiтлення та набули розвитку в працях багатьох укра!нських вчених, серед яких А. Базилюк, Д. Богиня, I. Бондар, I. Гнибщенко, О. Грiшнова, А. Колот, Е. Лiбанова, В. Мандибура, В. Новшов, О. Новiкова, Н. Пав-ловська, С. Тютюнникова, Л. Черенько та ш. Проте, визнаючи безперечнi досягнення вищена-ведених науковцiв, слiд зауважити на потребу дослiдження та подальшого розвитку концеп-туальних положень стосовно першочергових завдань державно! политики доходiв у вiдповiдностi до сучасних тенденцш розвитку нацюнально! економiки.
Метою статтi е оцiнка та аналiз тенденцiй у сферi доходiв населення у цшому по кра!ш та за репонами. Завданнями роботи е:
1) аналiз динамiки i структури доходiв населення;
2) виявлення сучасних тенденцш доходiв населення у репональному аспектi;
3) розробка практичних рекомендацш щодо пiдвищення добробуту населення через призму реалiзацil вщповщно! державно! политики.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Показники доходiв населення посiдають це-нтральне мiсце в системi визначення та оцшки рiвня життя людей. Доходи населення виступають не лише основним джерелом забезпечення мате-рiальних i нематерiальних потреб для розвитку особистостi та оптимальним шструментом для вимiрювання добробуту суспшьства, а також головним джерелом формування купiвельно! спроможностi.
В Укра!ш за останнi десятирiччя вiдбулися значш змiни всiе! системи розподiльчих вщносин i формування доходiв населення. Зростання розша-рування за доходами - одна з основних тенденцш
Карпенко Н.В. Тенденци динамши та структури доходгв населення в Украт та за регюнами.
У стати проаналiзовано показники piBHa, динамiки та структури доходiв населення Украши. Дослщжено сучасш тенденцii доходiв населення у репональному pозpiзi. Запропоновано пpактичнi рекомендацп щодо виpiшення проблем у сфеpi доходiв населення та пiдвищення добробуту украшщв шляхом pеалiзацii вiдповiдноi' деpжавноi' полiтики.
Ключовi слова: доходи населення, заробпна плата, piвень життя, диференщащя доходiв, pегiональна полiтика доходiв
Карпенко Н.В. Тенденции динамики и структуры доходов населения в Украине и по регионам.
В статье проанализированы показатели уровня, динамики и структуры доходов населения Украины. Исследованы современные тенденции доходов населения в региональном разрезе. Предложены практические рекомендации по решению проблем в сфере доходов населения и повышения благосостояния украинцев путем реализации соответствующей государственной политики.
Ключевые слова: доходы населения, заработная плата, уровень жизни, дифференциация доходов, региональная политика доходов
Karpenko N. W. Tendencies of dynamics and structure of the income of the of population in Ukraine and on regions.
In article indicators of level, dynamics and structure of the income of the population of Ukraine are analyses. Current trends of the income of the population in a regional section are investigated. Practical recommendations about the solution of problems in the sphere of the income of the population and increase of welfare of Ukrainians by realization of the corresponding state policy are offered.
Keywords: population income, salary, standard of living, differentiation of the income, regional policy of the income
у зм1н1 р1вня життя громадян за роки неза-лежноси. ОсобливГсть ситуацп в УкраШ полягае в тому, що, за невисоким ВВП та низьким рГвнем доход1в на душу населения, вщбуваеться висока поляризащя, яка сприяе тшьовим розподшьчим процесам [5]. При цьому нер1вшсть у розподш доходГв спостерГгаеться на тдприемствах, за га-лузями, на мГжгалузевому та м1жрепональному р1внях.
Для дослщження стану у сфер1 доходГв на-селення необхщно детально оцшити основш тен-денцп та структурш зрушення джерел та розмГру доходГв. РозмГри i динашка основних складових доходГв, у свою чергу, впливають на визначення головних направлень i методiв политики доходiв в Укра1т.
Як показують данi таблицi 1 загальнi но-мiнальнi доходи населення Украши зростають.
Складено автором за джерелом [4]
Незважаючи на позитивнi показники динамiки номiнальних доходiв населення Украши за 20082013 р.р., говорити про тдвищення матерГально1 складово! рiвня життя не доводиться, осшльки зростання показнишв реальних доходiв шве-люеться, передуам, впливом iнфляцiйних про-цесiв, що вщповщно викликае здешевлення нацюнально1 грошово! одиницi, зниження рiвня добробуту населення в Укра1т. I, хоча за офщшними даними iндекс шфляцп мае уповшь-ненi темпи зростання упродовж останнiх рок1в дослiдження, чисельнiсть населення iз серед-ньодушовими еквiвалентними загальними доходами у мГсяць, нижчими прожиткового мiнiмуму, у 2012 рощ склала 4 млн. осiб, що на 600 тис. оаб бшьше у порiвняннi з попереднiм 2011 роком. Частка населення iз середньодушовими середнiми доходами у мiсяць, нижчими прожиткового мшмуму, у 2012 рощ порiвняно з 2011 роком збшьшилася на 1,3 вiдсоткового пункту i досягла
Однак, у 2009 рощ порiвняно з 2008 р. вщбулося суттеве зниження темпiв приросту заробино! плати - на 31,6 в.п., а також показника прибутку та змшаного доходу - на 38,8 в.п., що було обумовлено економiчним спадом та наслщками свiтовоl економiчноl кризи. У 2010 роцi спосте-рiгаемо зростання номiнальних доходiв населення у порiвняннi з попереднiм роком за вама скла-довими показниками. Однак, починаючи з 2010 року, темпи зростання номшальних доходiв населення не тшьки не досягли до кризового рiвня приросту, але й набули тенденцп до зниження (див. табл. 1). У 2013 р. у порiвняннi з попередшм роком меншими темпами зросла заробiтна плата ( -8,1 в.п.), доходи вщ власносп (-6,3 в.п.), а також сощальш допомоги (-6,8 в.п.).
9,1% [4]. Отже, можна констатувати, що зростання доходiв населення вiдбуваеться, перш за все, за рахунок найбшьш заможних верств.
На рис. 1 подано структуру доходiв населення Украши за 2008-2013 р. р. [4]. Основним структурним компонентом доходу е заробггаа плата. Вiдповiдно, заробiтна плата е головним джерелом i визначальним фактором матерiального добробуту населення. Однак, слщ вiдзначити ll низьку питому вагу у сукупних доходах населення в УкраМ (2013 р. - 41,4%) у порiвняннi з вiдповiдним показником у розвинених крашах (Великобританiя - 65%, Шмеччина - 64%, 1талИ -52%, Франщя - 58%, Япошя - 69%) [1]. Така ситуащя не стимулюе працююче населення реалiзовувати повною мiрою свiй трудовий потенщал у сферi легiтимноl зайнятостi, тим бшьше тдвищувати власну квалiфiкацiю i компетентнiсть, ефективнiсть працi.
Таблиця 1. Темпи зростання номшальних доходiв населення Украши за 2008-2013 р. р., %
Показники Рк Ввдх. 2013 р. ввд 2012 р., в.п.
2008 2009 2010 2011 2012 2013
Доходи - всього 135,7 105,7 123,1 113,6 111,1 105,3 -5,8
в тому числг заробггаа плата 131,3 99,7 123,1 115,9 112,1 104,0 -8,1
прибуток та змшаний доход 137,7 98,9 123,3 124,1 106,1 107,9 +1,8
доходи ввд влашосп (одержаиi) 141,6 121,9 195,8 100,3 109,6 103,3 -6,3
сощальш допомоги та in. одержат поточт трансферта 139,6 114,0 116,2 109,4 112,3 106,0 -6,3
в тому числг — сощальш допомоги 145,0 113,1 116,2 110,8 114,2 107,4 -6,8
— шшГ одержат пот. трансферта 143,3 126,4 104,3 97,9 81,4 107,4 +26
— сощальш трансферта в ШтурГ 131,0 112,7 119,3 109,7 116,8 103,5 -13,3
Рис. 1 Структура доходiв населення Укра!ни за 2007-2013 р.р., %
На протязi дослщжуваного перiоду спосте-рiгаeться досить висока частка сощальних трансфертiв у сукупнш структурi доходiв населення Укра!ни (2013 р. - 41,4%). На перший погляд, складаеться враження, що держава пiклуeться про сво!х громадян, витрачаючи значну частку державного бюджету на утримання соцiально незахищених верств населення. Однак, насправд^ за рахунок значних недолiкiв дшчо! державно! системи сощальних виплат, мае мюце «про!дання»
бюджетних коштiв. Необхiдно стимулювати зро-стання зайнятостi за допомогою державного регулювання економiки i, вiдповiдно, скорочувати соцiальнi виплати. Для порiвняння, у США за останш три десятирiччя заробiтна плата у структурi особистих доходiв населення становила 60-70%, доходи вщ пiдприемництва - 5-8%, доходи вщ власностi - 13-19%, сощальт трансферт-нi платеж! - 10-16% [3].
Таблиця 2. PiBeHb наявного доходу населення у розрахунку на одну особу за репонами у %
до середнього по Укра!ш
Репон Наявний доход населення у розрахунку на одну особу, % Вщх. 2013 ввд 2012
2008 рж 2009 рж 2010 рж 2011 рж 2012 рж 2013 рж
Украша 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 -
АР Крим 83,9 84,0 83,7 84,3 81,1 83,8 +1,7
Вшницька 85,1 84,7 86,7 88,2 87,0 86,8 -0,2
Волинська 77,3 76,2 77,4 77,0 76,3 74,5 -1,8
Днiпропетровська 112,7 114,0 112,2 112,3 113,9 114,4 +0,5
Донецька 118,3 119,0 115,3 115,0 115,1 114,6 -0,5
Житомирська 87,7 84,8 85,3 86,5 86,7 82,0 -4,7
Закарпатська 70,4 68,6 68,7 69,3 66,1 68,4 +2,3
Запорiзька 111,3 110,7 109,4 109,5 108,2 108,8 +0,6
Iвано-Франкiвська 82,1 82,3 81,2 81,9 79,0 80,1 +1,1
Кшвська 104,2 103,3 105,6 104,1 109,3 102,3 -7,0
Кiровоградська 83,8 80,5 83,4 83,4 82,5 81,7 -0,8
Луганська 97,8 98,4 96,6 96,5 95,7 96,2 +0,5
Львшська 92,7 93,5 89,3 90,5 88,5 86,5 -2,0
Микола!вська 92,1 91,0 91,9 92,6 91,9 90,5 -1,4
Одеська 85,7 86,4 88,0 88,8 88,0 95,9 +7,9
Полтавська 101,5 101,0 97,3 96,7 95,3 95,4 +0,1
Рiвненська 81,1 78,9 79,1 80,1 80,8 79,1 -1,7
Сумська 96,1 93,5 91,3 90,5 87,9 87,9 0
Тернопiльська 77,2 73,5 74,8 75,6 72,7 72,6 -0,1
Харювська 102,5 102,0 99,8 100,7 99,2 100,2 +1,0
Херсонська 82,0 79,5 80,5 81,6 80,1 81,6 +1,5
Хмельницька 87,0 84,4 85,4 86,6 84,9 85,7 +0,8
Черкаська 87,4 84,9 85,3 84,3 83,1 82,1 -1,0
Чернiвецька 71,4 70,3 73,0 73,9 69,9 71,6 +1,7
Чертпвська 90,1 89,0 89,9 89,9 88,9 90,1 +1,2
м. Кшв 182,0 190,3 200,2 196,8 207,5 202,3 -5,2
м. Севастополь 88,3 89,2 92,4 92,1 89,1 100,4 +11,3
Складено автором за джерелом [4]
^,0CHTb HH3bKOM e nHToMa Bara npu6yTKiB Ta goxogiB Big BnacHocri y CTpyKTypi goxogiB HaceneHHa (20,9% y 2013 p.). He3HaHHy nacTKy ^x K0Mn0HeHTiB Mo®Ha noacHHTH thm, ^o Hepe3 HecnpuaTnHBy noniTHKy ypagy Ta HegocKoHanicTb 3aKoHogaBHoi cucreMH BenHKa HacTKa npu6yTKiB Big nignpueMHu^Koi gianbHocTi Ta Big HepyxoMoro MaHHa 3anumaeTbca y TiHi. y nepcneKTHBi HacTKa nacuBHoro goxogy y cyKynHHx goxogax HaceneHHa noBHHHa 36inbmyBaTuca. OT®e, cTpyKTypa goxogiB HaceneHHa yKpalHu xapaKTeproyeTbca HeraTHBHoro gucnponop^ero, ^o BKa3ye Ha Hee^eKTHBHHH MexaHi3M ^opMyBaHHa goxogiB HaceneHHa, cKopo-neHHH 3aHHaTocTi, 3pocTaHHa HacTKH co^anbHo He3axH^eHHx.
y perioHanbHoMy po3pi3i cnocTepiraeTbca gocHTb bhcokhh piBeHb gu^epeH^a^i' goxogiB HaceneHHa (Ta6n. 2). Pi3HHua Mi® MaKcuManbHHMH (m. Khib) i MiHiMa^bHHMH (3aKapnaTcbKa o6n.) goxogaMH Ha gymy HaceneHHa y 2013 poцi gocarna 66,2%, Togi aK 3a Mi®HapogHHMH cTaHgapTaMH po3Max Bapia^i 3a цнм noKa3HHKoM He noBHHeH nepeBH^yBaTH 20% [2]. B 2013 poцi HaaBHHH goxog y po3paxyHKy Ha ogHy oco6y 6yB bh^hh 3a cepegrnn piBeHb no yKpalHi nume y 22% agMiHicTpaTHBHo-TepHTopianb-hhx ogнннцb yKpaiHH - ^ m. Khib Ta n'aTb o6nacTen: ,3,oHe^Ka (114,6%), ^.HinponeTpoBcbKa (114,4%), 3anopi3bKa (108,8%), KuiBcbKa (102,3%), XapKiBcbKa (100,2%). HanHH®HHH piBeHb HaaBHoro goxogy y po3paxyHKy Ha ogHy oco6y 3a BKa3aHHH
nepiog cepeg perioHiB yKpalHu 3a$iKcoBaHo y 3aKapnaTcbKin (68,4%), ^epmBe^Kin (71,6%), TepHoniflbcbKin (72,6%) Ta BonuHcbKin (74,5%) o6nacTax. y 2013 p. nopiBHaHo 3 nonepegHiM nepiogoM y 48% agMiHicTpaTHBHo-TepHTopianbHHx ogнннцb yKpaiHH Big6ynoca 3HH®eHHa piBHa HaaBHoro goxogy y po3paxyHKy Ha ogHy oco6y.
KuiBcbKoi o6nacri (Ha 54,9% i Ha 0,3% BH^y 3a cepegHin piBeHb BignoBigHo), a TaKo® perioHiB, ge cKoH^HTpoBarn nignpueMcTBa ripHHHo-MeTanyp-riHHoro KoMnneKcy: ^oHe^Koi, ^HinponeTpoBcbKoi Ta HyraHcbKoi o6nacTen (Ha 1,7-17,1%% BH^y 3a cepegHin piBeHb). HanHH®HHH piBeHb 3apo6iTHoi nnaTH, aKHH He nepeBH^HB 76% Big cepegHboro no eкoнoмiцi, cnocTepiraBca y TepHoninbcbKin, ^epmBe^Kin, XepcoHcbKin, BonHHcbKin Ta 3aKapnaTcbKin o6nacTax. iHgeKc peanbHoi 3apo6iTHoi nnaTH y KBiTHi 2014 p. 3a nepiog 3 nonaTKy poKy nopiBHaHo 3 BignoBigHHM nepiogoM 2013 p. cKnaB 102,2%. B OgecbKiH o6nacri cepegHboMicaHHa 3apo6iTHa nnaTa 3 nonaTKy poKy b po3paxyHKy Ha ogHoro mTaTHoro пpaцiвннкa cKnana 2925 rpH., ^o Ha 11,4% MeHme Big cepegHboi no yKpaiHi. BigHomeHHa HanBH^oro piBHa cepegHboMicaHHoi 3apnnaTH (m. Khib) go HanHH®Horo (TepHoninbcbKa o6nacTb) 3a hothph мicaцi 2014 poKy cKnano 2,2 pa3H. npuHoMy, aK noKa3ye aHani3, po36i®Hocri b 3apo6iTHiH nnaTi 3a perioHaMH He noB'a3aHi 3 BigMiHHocTaMH b npogyKTHBHocri пpaцi a6o 3 pe3ynbTaTaMH bhpo6hhhoi gianbHocTi.
m. Khib ^epmriBcbKa ^epmBe^Ka ^epKacBKa XMenbHH^Ka XepcoHcbKa XapKiBcbKa TepHoninbcbKa CyMcbKa PiBHeHcbKa nonTaBcbKa OgecbKa MuKonaiBcbKa ^bBiBcbKa ^yraHcbKa KipoBorpagcbKa KuiBcbKa ¡BaHo-OpaHKiBcbKa 3anopi3bKa 3aKapnaTcbKa ^HToMHpcbKa
51 2943 56 .808 2961 2925
3141 24
3358
3314 63
3210
Phc. 2 Po3Mip cepegHboMicaHHoi 3apo6iTHoi nnaTH 3a perioHaMH cineHb-KBiTeHb 2014 p. (b po3paxyHKy Ha
ogHoro mTaTHoro npa^BHHKa), rpH.
^,HHaMiKa 3MiH 3apo6iTHoi nnaTH aK 3a BHgaMH gianbHocTi, TaK i perioHaMH He 6yna ogHo3HaHHoro. HaH6inbme 3pocTaHHa piBHa 3apo6iTHoi nnaTH y KBiTHi 2014 p. nopiBHaHo 3 6epe3HeM 6yno 3a-^iKcoBaHo y c$epi iH^opMa^i Ta TeneKoMymKa^n (Ha 12,9%), мнcтeцтвa, cnopTy, po3Bar Ta Bigno-
HHHKy (Ha 7,0%), onepa^H 3 HepyxoMHM ManHoM (Ha 5,7%) Ta cinbcbKoro rocnogapcTBa (Ha 5,2%). Bog-Honac piBeHb noKa3HHKa 3HH3HBca Ha nignpueMcTBax Ha3eMHoro i Tpy6onpoBigHoro TpaHcnopTy (Ha 10,2%), ^iHaHcoBoi Ta cTpaxoBoi gianbHocTi(Ha 6,3%), THMHacoBoro po3Mi^yBaHHa h opraнiзaцii
xapnyBaHHa (Ha 5,9%). npupicr 3apo6iTHoi nnaTH cnocrepiraBca y 13 perioHax i CTaHOBHB Big 0,5% y BonuHcbKin, ^epRacbKiH Ta ^epmBeubKin o6nacrax go 5,8% y ^mnponerpoBcbKiH. y pemTi perioHiB 3MeHmeHHa noKa3HHKa craHoBHno Big 0,2% y TepHoninbcbKin o6nacri go 5,6% y PiBHeHcbKin [4].
ronoBHHM hhhhhkom Mi®perioHanbHHx BigMiH-Hocreft e gu^epeHuiauia po3MipiB 3apo6iTHoi' nnaTH 3a BHgaMH eKOHOMinHOi gianbHocri, bhcokhh piBeHb aKoi npogoB®ye yrpHMyBaTuca. TaK, Han6inbm onnanyBaHHMH b eкoнoмiцi 3anHmanuca пpaцiвннкн aBiauinHoro TpaHcnopTy, ^rnaHcoBHx i CTpaxoBHx ycTaHOB, iH^opMauii Ta TeneKoMymKauin, npo^ecift-HOi, HayKOBOi Ta TexHiHHoi gianbHocTi, a cepeg npoMucnoBHx BHgiB gianbHocri - mgnpueMcrB i3 внpo6ннцтвa ochobhhx ^apMaueBTHHHux npogyKTiB i ^apMaueBTHHHux npenapaTiB, go6yBHoi npoMuc-noBocri i po3po6neHHa Kap'epiB, a TaKo® Bupo6-ннцтвa KoKcy Ta npogyKTiB Ha$Tonepepo6KH, ge 3apo6iTHa nnaTa nepeBH^una cepegmn noKa3HHK no eKoHoMiui b 1,5-3,2 pa3H. BogHonac a6conroTHHH po3Mip 3apo6iTHoi nnaTH пpaцiвннкiв, 3anHaTHx Ha nignpueMcTBax nomToBoi Ta Kyp'epcbKoi gianbHocri, TeKcTH^bHoro внpo6ннцтвa, внpo6ннцтвa ogary, mKipu, BHpo6iB 3i mKipH Ta iHmHx MaTepianiB, thm-HacoBoro po3Mi^yBaHHa h opram3auii xapnyBaHHa, oxopoHH 3gopoB'a Ta HagaHHa couianbHoi gonoMorH i cinbcbKoro rocnogapcTBa, He nepeBH^yBaB 70% Big cepegHboro piBHa no eKoHoMiui [4].
3a y3aranbHeHHM noKa3HHKoM piBHa goxogiB HaceneHHa nigupyroTb cxigHi npoMHcnoBi perioHH, HanHH®HHH piBeHb - y 3axigHHx perioHax yKpaiHu. TaKa gu^epeHuiauia b neBHin Mipi noacHroeTbca oco6nHBocTaMH rany3eBoi cTpyKTypH eKoHoMiKH perioHiB. 3rnag®yBaHHa gHc6anaHcy y perioHa-nbHoMy po3BHTKy Mae 6yTH gocarHyro buktohho 3a paxyHoK 6inbm guHaMiHHoro po3BHTKy cna6KHx perioHiB. цbOгo Heo6xigHo 3a6e3neHHTH bh-
nepeg®arone 3pocTaHHa iHBecrHuiHHoi aKTHBHocri y thx perioHax, Mo®nHBocri caMocriHHoro po3BHTKy aKHx, b cuny thx hh rnmux npuHHH, e o6Me®eHHMH. Heo6xigHo po3po6uTH gH^epeHuiftoBaHuft nigxig go perynroBaHHa couianbHo-eKoHoMiHHoro perioHanb-Horo po3BHTKy, ^o b cBoro Hepry cTaHe $yHgaMeHToM gna 3pocTaHHa piBHa peanbHoi 3apo-6iTHoi nnaTH Ta goxogiB HaceneHHa [2]. Ha cborogmmmft geHb, HH3bKHH piBeHb goxogiB HaceneHHa e ogHiero 3 nepmoneproBHx npo6neM po3-BHTKy eKoHoMiKH KpaiHH Ta oKpeMHx ii perioHiB. CrpaTH^iKauinHa eKoHoMiHHa noniruKa b perioHax noBHHHa 3a6e3neHHTH cTBopeHHa nepegyMoB gna BHKopiHeHHa 6igHocTi, a TaKo® ^opMyBaHHa cepegHboro Knacy aK ochobh couianbHo-eKoHoMiHHoi cTa6inbHocTi Ta 3pocTaHHa.
OcKinbKH 3apo6iTHa nnaTa Bucrynae Han BaroMi-muM g®epenoM goxogiB yKpaiHuiB, cTaH cnpaB 3 ii HapaxyBaHHaMH Ta BunnaToro 3HaHHoro Miporo BH3-Hanae ®HrreBHH piBeHb HaceneHHa. OgHHM i3 BKpan HeraTHBHux aBH^ y c$epi onnaTH пpaцi b yKpaiHi, ^o Hece 3arpo3y aK couianbHin, TaK i eKoHoMiHHin 6eзпeцi, e 3HaHHa cyMa 3a6oproBaHocTi 3 ii BunnaTH. 3a gaHHMH ,3,ep®aBHoi cny®6u cTaTHcrHKH yKpaiHu, cTaHoM Ha 1 TpaBHa 2014 p. 3aranbHa cyMa 3a6opro-
BaHocTi 3 BHnnaTH 3apo6iTHoi nnaTH nopiBHaHo 3 nonaTKoM poKy 36inbmunaca Ha 33,9%, a6o Ha 255,5 MnH. rpH., i craHoBHna 1008,5 MnH. rpH. y cTpyKTypi 6opry Man®e nonoBHHa npunagae Ha eKoHoMiHHo aKTHBHi nignpueMcTBa. BuxoguTb, ^o 3aHHaTicrb b HHHimHin eкoнoмiцi - ue He rapaHTia cTa6inbHoro goxogy.
Ha 1 TpaBHa 2014 p., noHag gBi rpeTHHH 3a-ranbHoi cyMH 6opry npHnaganH Ha nignpHeMcTBa npoMHcnoBocTi (44,3%), TpaHcnopTy, cKnagcbKoro rocnogapcTBa, nomToBoi Ta Kyp'epcbKoi gianbHocTi (23,7%) Ta npo^ecinHy, HayKoBy Ta TexHiHHy gianbHicTb (9,3%), npu цbOмy 6inbme TpeTHHH - Ha KuiBcbKy (13,2%), XapKiBcbKy (11,8%) Ta ,3,oHeubKy (10,6%) o6nacTi. 3MeHmeHHa 3a6oproBaHocTi 3 BunnaTH 3apo6iTHoi nnaTH y KBiTHi 2041 p. cnocTepiranocb y 17 perioHax KpaiHu, HaftcyrreBime - y MuKonaiBcbKin (Ha 16,9 MnH. rpH.), KuiBcbKift (Ha 14,6 MnH. rpH.) Ta XapKiBcbKin (Ha 13,6 MnH. rpH.) o6nacrax. 3MeHmeHHa cyMH 3a6oproBaHocTi eKoHoMiHHo aKTHBHHx mgnpueMcrB Big6ynoca b 19 perioHax i craHoBuno Big 0,6% y m. KueBi go 52,8% y MuKonaiBcbKin o6nacri. y pemTi o6nacreft 3a$iK-coBaHo 36inbmeHHa cyMH 6opry Ha 0,8-36,9%. ynpogoB® KBiTHa 2014 p. KinbKicrb пpaцiвннкiв, aKi BHacHo He orpuManu 3apo6iTHy nnaTy, 3MeHmunaca Ha 10,6% i Ha 1 TpaBHa craHoBuna 111,5 thc. oci6, a6o 1,2% Big cepegHboo6niKoBoi KinbKocTi mTaTHHx npa^BHHKiB, 3anHaTHx b eкoнoмiцi. Ko®HoMy i3 3a3HaneHHx пpaцiвннкiв He BunnaneHo b cepeg-HboMy 5599 rpH., ^o 6inbme Hi® y 1,5 pa3H nepeBH-^ye cepegHro 3apo6iray nnaTy 3a KBireHb. . y perioHanbHoMy po3pi3i Han6inbma nuToMa Bara npa^BHHKiB, aKHM He BunnaneHo 3apo6iTH^ nnaTy, 3a$iKcoBaHa b XapKiBcbKin (2,3% Big cepegHboo6ni-koboi' KinbKocTi mTaTHHx npa^BHHKiB perioH^) Ta XepcoHcbKin (2,1%) o6nacrax. HanMeHmoro HacTKa TaKux пpaцiвннкiв 6yna y 3aKapnaTcbKin, OgecbKin o6nacTax Ta m. KueBi (no 0,4%). CyMa 3a6opro-BaHocTi Ha eKoHoMiHHo HeaKTHBHHx nignpueMcTBax Ha nonaToK TpaBHa n.p. cTaHoBHna 35,5 MnH. rpH.
b цinoмy no KpaiHi Ha uro KaTeropiro nig-npueMcTB npunagae 3,5% Big 3aranbHoi cyMH 6opry, to cuTyauia b perioHax 3HaHHo pi3HHTbca. Han6inb-me 3a6opryBanu cboi'm npauiBHHKaM eKoHoMiHHo HeaKTHBHi nignpueMcTBa ^HTOMHpcbKoi (17,4% Big 3aranbHoi cyMH 6opry b perioHi), HyraHcbKoi (13,3%) Ta BiHHHUbKoi (12,3%) o6nacTen. 3ge-6inbmoro ue nignpueMcTBa npoMucnoBocTi Ta 6ygiBHHUTBa, Ha aKi npunagae 6inbme gBox TpeTHH 3aranbHoi cyMH 6opry uiei KaTeropii nignpueMcTB [4]. y 3B'a3Ky 3 thm, ^o 6igHi goMorocnogapcTBa b Ha6araTo 6inbmin Mipi 3ane®Hi Big 3apnnaTH aK g®epena goxogy, 3aTpuMKH b ii BunnaTi Hacro piBHocunbHi gna hhx KaTacTpo^i.
OneBHgHo, ^o o^iuinHa ouiHKa HepiBHocTi b yKpaiHi He Bigo6pa®ae peanbHoro cTaHy cnpaB aK B uinoMy no KpaiHi, TaK i 3a perioHaMH, ocKinbKH He BpaxoBye piBeHb TiHboBoi eKoHoMiKH, a caMe, o6car He 3ageKnapoBaHHx rpomoBux goxogiB, b ToMy Hucni i Big He^opManbHoi (TiHboBoi) 3aHHaTocTi. 3a gaHHMH MiHicrepcrBa eKoHoMiHHoro po3BHTKy i TopriBni, piBeHb TiHi3auii BiTHH3HaHoi eKoHoMiKH y
2012 po^ cTaHoBHB 45% Big o^i^HHoro BBn. Oцiннтн MacmTa6u TiHboBoi eK0H0MiKH gocuTb Ba®K0. Ane aK^o aHani3yBaTH nogin HaceneHHa 3a goxogaMH 3 ypaxyBaHHaM TiHboBoro ceKTopa eKoHoMiKH, to gu^epeH^a^a BuaBnaeTbca Ha no-pagoK bh^om, Hi® HaBegeHa b o^i^HHHx g®epenax [5]. TaK, b yKpaiHi 3a gaHHMH ,3,ep®cTaTy, 3a 9 Mica^B 2013 p. HacTKa HaceneHHa i3 cepegHbogymoBHMH eKBiBaneHTHHMH 3aranbHHMH goxogaMH y мicaцb, hh®hhmh cepegHboro piBHa 3aranbHux goxogiB cKnana 61,2%, npu цb0мy o^i^HHHH piBeHb 6igHocTi 3a BKa3aHHH nepiog cKnaB 9,1%. CniBBigHomeHHa 3aranbHHx goxogiB HaH6inbm Ta HaHMeHm 3a6e3neneHHx 10% HaceneHHa (Koe^i^eHT $0HgiB) 3a gocnig®yBaHHH nepiog cKnano 4,8 pa3H [4], ogHaK, 3a gaHHMH eKcnepTiB, 3 ypaxyBaHHaM TiHboBoro ceKTopy eKoHoMiKH, TaKe cniBBigHomeHHa nepeBH^ye 12 pa3iB. ,3,na nopiBHHHHa, y HiMeHHHHi goxogu 10% Han6araTmux (BepxHiH geцнnb) nepeBH^yroTb goxogu 10% Han6igmmHx (HH®Hin geцнnb) y 6,9 pa3H, Binopycii ^h noKa3HHK cKnagae 6,8; KaHagi Ta ^noHii' - 3,7; y fflBe^i BiH e HaHHH®HHM i craHoBHTb 2,7 pa3H [5]. y po3BHHeHHx KpaiHax piBeHb gu^epeH^a^i goxogiB HaceneHHa c^opMyBaBca nig BnnHBoM gii 3aKoHiB puHKy Ta KoHKypeH^i. B yKpaiHi ® bhcokhh piBeHb nonaproa^i c^opMyBaBca, b ocHoBHoMy, 3a paxyHoK HepiBHoMipHoro cmxinHoro po3noginy gep®aBHHx pecypciB Mi® oKpeMHMH rpynaMH Ta npHBaTHHMH oco6aMH.
OgHHM i3 Ba®nHBHx HanpaMiB gep®aBHoro BnnHBy Ha ^opMyBaHHa goxogiB HaceneHHa yKpalHu e nogaToK 3 goxogiB $i3HHHHx oci6. y nepepo3nogini goxogiB HaceneHHa cKnanaca TaKa cmya^a, ^o onogaTKyBaHHa BHcoKHx i HagBHcoKHx goxogiB, BKnMHaMHH goxogu Big BnacHocTi, 3gincHraeTbca 3a ogrnera 3 HaHHH®HHx y cBiTi cTaBoK, a HH3bKi i cepegHi goxogu ^aKTHHHo o6KnagaMTbca bhcokhm nogaTKoM. B cmya^i, ^o cKnanaca, goцinbннм, Ha Ham nornag, 6yno 6 3anpoBag®eHHa nporpecHBHoi cTaBKH nogaTKy Ha goxogu, aKa gie Man®e y Bcix KpalHax GBponu Ta AMepuKH. npoTe, Ba®nHB0 goTpuMyBaTH b цb0мy neBHy Mipy, 6o, aK noKa3ye cBiToBHH gocBig, aK^o BunynaeTbca 40-45% goxogiB, nignpнeмeцb BTpanae imepec go cBoei cnpaBH. BogHoHac Heo6xigHo 3MeHmHTH nogaT-kobhh Tarap Ha $0Hg onnaTH npaцi gna BHBegeHHa neB0B0i HacTKH 3apo6iTHol' nnaTH 3 TiHi. HanpuKnag, y HiMeHHHHi HeonogaTKoByBaHHH ^oMicaHHHH go-xog gopiBHMe 638 eBpo (6nu3bK0 10208 rpH.), a MaKcuManbHHH nogaToK (42%) 6epeTbca 3 goxogy, ^o nepeBH^ye 4346 eBpo (6nu3bK0 69536 rpH.) [5]. B yKpaiHi giMHa cucreMa ninbr Ta gonoMorH e HagTo Henpo3opoM Ta co^anbHo He cnpaBegnHBoM. BoHa opieHToBaHa 3ge6inbmoro Ha 3a6e3neHeHe HaceneH-Ha, ^o ^e 6inbme nornu6nrae gu^epeH^a^ra b goxogax.
CTBopeHHa e^eKTHBHoi Mogeni perynMBaHHa goxogiB HaceneHHa, aKa cnpHaTHMe cTa6inbHoMy
nigBH^eHHM piBHa ®HTTa Ta 3MeHmeHHM HeBHnpaBgaHoi HepiBHocTi, BHMarae, nepm 3a Bce, BnnHBy Ha c$epy ix nepBHHHoro yTBopeHHa. ,3,na gocarHeHHa cyTTeBoro nigBH^eHHa piBHa goxogiB Ta aKocTi ®HTTa HaceneHHa Heo6xigHo BnpoBag®eHHa iHHoBa^HHoro po3BHTKy eK0H0MiKH. Ba®nuB0 cTBopuTH yM0BH gna Bigpog®eHHa TaKHx rany3en aK HayKa, ocBiTa, oxopoHa 3gopoB'a, npoMHcnoBicTb bhcokhx TexHonoriH. npiopureTaMH npu цb0мy MaMTb 6yTu: BHnepeg®anbHe 3pocTaHHa nepBHHHHx goxogiB rpoMagaH y nopiBHaHHi i3 BTopHHHHMH; nigBH^eHHa nHT0M0i Baru onnaTH npaцi b cTpyKTypi co6iBapTocTi npogyKqii Ta BBn; y3rog®eHHa gHHaMiKH onnaTH npaцi 3 ii npogyKTHBHicTM.
BlICIIOBK'll
OT®e, BpaxoByMHH BH^eBHKnageHe M0®Ha crae-pg®yBaTH, ^o b yKpaiHi MaMTb мicцe TaKi HeraTHBHi aBH^a, aK HH3bKHH piBeHb goxogiB HaceneHHa, HeraTHBHa gнcnponopцia b ix cTpyKTypi, BucoKa perioHanbHa gu^epeH^a^a goxogiB HaceneHHa Ta 3apo6iTHol' nnaTH, HH3bKHH piBeHb onnaTH npa^ y ннзцi rany3eH Ta perioHiB KpalHu, a TaKo® 3a6oproBaHicTb i3 ii BunnaTH. Ha ®anb, o^i^HHa cTaTHcTHKa goxogiB HaceneHHa B yKpaiHi He Big-TBopMe b noBHiH Mipi peanbHy KapTHHy. OgHaK, Ha cborogHimHin geHb, gna ochobhoi Macu HaceneHHa cmya^ra b c$epi goxogiB M0®Ha Ha3BaTH Kpu-THHH0M. y 3B'a3Ky 3 цнм, 3 Merora onTHMi3a^i Me-xaHi3My perynMBaHHa ^opMyBaHHa, crpyKTypH Ta piBHa goxogiB HaceneHHa yKpaiHH, peKoMeHgyeMo HacTynHe.
— 3a6e3neHHTH BHnepeg®anbHe 3pocTaHHa nepBHH-HHx goxogiB rpoMagaH y nopiBHaHHi i3 BTopHHHHMH. 3a gonoMoroM gep®aBHoro pe-rynMBaHHa Heo6xigHo cTHMynMBaTH 3pocTaHHa 3aHHaTocTi i, BignoBigHo, cKoponyBaTH co^anbHi BHnnaTH.
— 3rnag®yBaHHa guc6anaHcy y perioHanbHoMy po3BHTKy 3a paxyHoK 6inbm gHHaMiHHoro po3-BHTKy cna6KHx perioHiB, ^o b cbom Hepry cTaHe $yHgaMeHT0M gna BHKopiHeHHa 6igHocTi, 3pocTaHHa 3apo6iTHoi nnaTH Ta goxogiB HaceneH-Ha.
— nepeHecTH Ta®KicTb onogaTKyBaHHa 3 MeHm npH6yTKoBoro HaceneHHa Ha 6inbm npH6yTKoBe, To6To opieHTyBaTHca Ha nporpecHBHy mKany onogaTKyBaHHa goxogiB.
— norameHHa 3a6oproBaHocTi 3 BunnaTH 3a-po6iTHoi nnaTH B ycix perioHax Ta rany3ax HapogHoro rocnogapcTBa.
Peani3a^a BKa3aHHx peкoмeнgaцiн go3BonHTb nigBH^HTH piBeHb goxogiB yкpalнцiв i ycyHyTH TaKi coцianbнo-eкoнoмiннi npo6neMH aK 6igHicTb, HagMipHa gн$epeнцiaцia HaceneHHa 3a goxogaMH, po36anaHcoBaHicTb y perioHanbHoMy po3BHTKy. 3a3HaHeHi npo6neMH noTpe6yMTb noganbmoro HayKoBoro aHani3y, a TaKo® po3po6KH i Bnpo-Bag®eHHa Ha цiн ocHoBi HaginHHx MexaHi3MiB ix peaniзaцii.
Список л^ератури:
1. Бортшк С.М., 1щук Х.В. Вивчення тенденцiй змши доход!в населення Волинсько! област // Економ!чний форум. Луцький нащональний технiчний унiверситет. - 2013. - №3. - С. 224-230.
2. Власик А., Яценко Л. Регюнальна нерiвнiсть р!вня життя населення Укра!ни у 2004 рощ. [Електронний ресурс] // Теорiя i практика управлшня, - 2005. - №5. - Режим доступу: http://www.liga.net/smi/show.html?id=147841
3. Гуцан Т.Г. Ашл!з матерiально! складово! р!вня життя населення та особливост !! регулювання в нацiональнiй економiцi // Б!ЗЖС-ШФОРМ. - 2013. - № 7. - С. 192-196.
4. Державна служба статистики Укра!ни [Електронний ресурс]. Офщшний сайт - Режим доступу: http://ukrstat.gov.ua/
5. Чурбанов К.Р., Пушкар О.1. Диференщащя розподшу доход!в як фактор впливу на економiчний розвиток кра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/ Soc_Gum/bmnef/2011_1_4/32.pdf
6. Синява Л.В. Проблеми розбалансованостi реальних доход!в населення в регiональному розр!з! та за видами економiчно! д!яльност / Зб. наук. праць ТДАУ (економiчнi науки) / за ред. Кропивка М.Ф. - Мелггополь: Люкс, 2012. - № 2 (18), том 2. - С. 405-413.
Надано до редакцп 03.04.14
Карпенко Наталiя Володимирiвна / Natalya V. Karpenko
nataly_karpenko@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Тенденцп динамки та структури doxodiB населення в Украш та за [Електронний ресурс] /Н.В. Карпенко // EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 4 (14). — С. 135-141. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n4. html
