CC BY
20
Навчально-методнчш матф1али сайту «Комп'ютерне моделювання» можуть буги вико-ристаш в процей самосшшо1 шдготовки до лабораторных занять та самоспйного виконання лабораторных роб1т студентами денно1 та заочно! форм навчання, а також студентами, що на-вчаються за ¡ндивщуальним планом. Зокрема. використовуючи матер1али сайту, студента можуть гадготуватись теоретично до виконання наступно! або до захисту вже зроблено! лаборато-рно1 роботи. Пропустивши певие лабораторне заняття, студента можуть самоспйно його вщ-працювати, користуючись матер1алами сайту, та скласти I захистити на наступному занята, що е особливо актуальним для навчання в умовах кредитно-модульно! системи.
У процей самостшио1 розроОки комп'ютф них моделей, виконання лабораторних робгг, написания курсовнх робгг з комп'ютфного моделювання у студент можуть виникати певш труднопц, яю вони мають змогу обговорнтн на фор\т.п сайту або одержати консультащю ви-кладача, над1 славши йому листа. При написанш статей [ тез студента можуть використовувати матф1али роздшу «Каталог публжацш».
Висновки. Досвщ впровадження в процес шдготовки студента ф1зичних спещальностей педагопчних ушвфситет1в сайту «Комп'ютерне моделювання» шдтвсрднв доцшьшсть його використання як одного з сучасних ефективних засоб1в дистанцшно! гадтримки навчально! д1я-льносп з комп'ютфного моделювання.
Перспектива подальишх досшджень. Пфсиективним напрямом иодальшого досль дження е розробка методики дистанцшного навчання комп'ютфного моделювання майбутшх учите.ше фгзики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Галузев1 стандарт и вищо! освпн : Осв1тньо-квал1ф1кацшна характеристика бакалавра Осв1тньо-професшна програма шдготовки бакалавра м спец. 6.010100 «Педагопка 1 методика середньо! осв1ти. Ф1зика» напряму шдготовки 0101 «Педагопчна осв1та» : ГСВО МОН 002-02 / М-во осв1ти \ науки Украши. - Введ. 02.10.02. — К. : [б. и.], 2003. —73 с.
2. РамськийЮ. С. Плдвищення р1впя фахово! шдготовки майбутшх вчител1в ф1знкн в процес1 навчання комп'ьотерного моделювання / Ю. С. Рамський, С. А. Хазша// Внща школа — 2009. — №7. — С. 32-38.
3. ХазшаС. А. Комп'ютерне моделювання фЬичного процесу у рЬних програмиих середовшцах / С. А. Хазша// Науковий часопис Нащонального педагопчного ун1верситету ¡меш М. П. Драгоманов а Сер1я 2, Комп'ютерно-ор1ентоваш системи навчання : зб1рник Внп. 6 (13) / М-во освгти 1 науки Украши, НПУ ¡меш М. П. Драгоманова; редкол. В. П. Андрущенко (голова) [та ш.]. — К. : НПУ, 2008. — С. 93-97 — (До 175-р1ччя НПУ ¡меш М. П. Драгоманова).
4. ХазшаС. А. Цил та змкт навчання комп'ютфного моделювання майбутшх н,чш е.нш ф1зики / С. А. Хазша // Зо1рник науковнх праць Бердянського державного педагопчного ушверситету (Пе-дагопчш науки). — № 1. —Бердянськ : БДПУ, 2010. — С. 129-133.
УДК 371.688.004.9
НАД1Я БАЛИК, ГАЛИНА ШМИГЕР
Т ЕХН ОАО ГШ ЗМ1ШАНОГО НАВЧАННЯ У ПРОЦЕС1 ВИВЧЕННЯ СУЧАСНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНО АО ГШ СТУДЕНТАМИ Х1М1КО-БЮЛОГ1ЧНИХ ФАКУАЬТЕТIВ ПЕДАГОПЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В
Проанамзовано сучасш гадходи до визначення технологи зшшаного навчання. Розглянуто inuoea-цшний nidxid до оргашзаци катального процесу, заснований на поеднанш традщшного навчання i3 на-вчанням у режшй on-line на npuyjiadi курсу «Сучасш шформацшш технолог!?у навчальному процеа». Висвтлено методичный аспект реажзацИ технологи зшшаного навчання у процеа проходження комп 'ютерноТ практики студентами, х1жко-бюлог1чних факультетов педагогочних университетов.
Киючоа слова: ешктронне навчання, технология зшшаного навчання, комп 'ютерна практика, технология Веб 2.0.
НАДЕЖДА БАЛЫК, ГАЛИНА ШМИГЕР
ТЕХНОЛОГИЯ СМЕШАННОГО ОБУЧЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ СОВРЕМЕННЫХ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ СТУДЕНТАМИ ХИМИКО-БИОЛОГИЧЕСКИХ ФАКУЛЬТЕТОВ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ УН1ВЕР-
СИТЕТОВ
Проанализированы современные подходы к определению технологии смешанного обучения. Рассмотрен инновационный подход к организации учебного процесса, основанный на сочетании традиционного обучения с обучением, в режиме on-line на примере курса «Современньье информационные технологии в учебном процессе ». Освещен методический аспект реализации технологии смешанного обучения в процессе прохождения компьютерной практики студентами химико-биологических. факультетов педагогических университетов.
Ключевые слот: электронное обучение, технология смешанного обучения, компьютерная практика, технология Веб 2.0.
NADIYA BALYK, GALINA SHMYGER
BLENDED LEARNING TECHNOLOGY IN STUDY OF MODERN
INFORMATION TECHNOLOGIES BY STUDENTS OF CHEMICAL AND BIOLOGICAL FACULTIES OF PEDAGOGICAL UNIVERSITIES
Modem approaches to the definition of mixed learning technology were analysed An innovative approach to the educational process based on the combination of traditional teaching and on-line training on the example of«Modern information technologies in educational process» was perfomed. Methodological aspect of the mixed learning technology realization during computer practice by students of chemical and biological faculties of pedagogical universities was shown.
Key words: e-learning blended learning technology, computer practice, Web 2.0 technology.
У зв'язку з реформуванням осшти у вищих навчальних закладах активно розробляеться концепция електронного навчання (e-learning), що передбачае розробку р1зних технологш, у тому чиан технологи з мшаного навчання (blended learning). Основна мета реал1зацн blended learning полягае в об'еднанш переваг традицшного очного та дистанщйного навчання. Технологи зм1шаного навчання активно використовують бшышсть захщних ушверсите™. В Украли використання змшапих технологш навчання в сучасному освггаьому npocropi також е актуа-льним [6; 7].
У сучаснш сисгем1 вищоГ педагопчжи освгги переглядаються метод олопчш аспекта ор-гашзацп навчання, пов'язаш, зокрсма, з технолопею зм1шаного навчання. Разом з там освоения ще[ технологи мае фрагментарний характер i не базуеться на комплексному науковомута методичному забезпеченш. Науково обгрунтоване розв'язання зазначено1 проблеми вимагае ме-тодолопчного забезпечення процейв освоения i впровадження моделей змшаного навчання, пфеосмислення щлей, форм та метод in гадгсгговки майб yraix педагопв.
Метою crarri е аналгз моделей з мшаного навчання та висв1тлення шновацшного пщхо-ду до його оргашзаци на приклад1 вивчення курсу «Сучасш ¡нформацшш технологи у навчаль-ному процей» студентами х1мжо-бюлопчних факультет1в педагопчних ун1верситет1в.
Зм1шане навчання базуеться на використанш ефективного поеднання традицшних i дис-танцшних ocBiTHix технологш. Розглянемо pi3Hi гадходи до його тлумачення.
Деяи дослщники видшяють два напрями трактування тсрмшузмшаного навчання [1; 5]. Пфший пщхщ пов'язаний з розумшням змшаного навчання, як деякого формату навчальних кур ¿в, при якому у дистанцшних курсах використовують активш методи навчання. У цьому випадку основний матер!ал викладаеться в рамках дистанщйного курсу, який пфедбачае само-спйну роботу студента; закршлення i вщпрацювання матф1алу проходить на очних заняттях, що реал1зукггься з використанням активних метод1в навчання.
Другий гадхщ повязаний з розумшням змшаного навчання як моде.щ внкористання роз-под1.пених шформацшно-освтих pecypciB у стащонарному навчанш ¡з застосуванням елемен-m асинхронного й синхронного дистанщйного навчання.
У глосари з дистанцшжн одати змшане навчання трактуеться як об'еднання в навчаль-ному процеа двох чи бгпьпге способ1в, форм i метод ¡в навчання:
□ очного та дистанщйного;
□ синхронного та асинхронного;
□ формального та неформального;
□ самоосвгга [3].
На думку Ю. I. Капустша [5], концептуальними компонентами мидии змшаного навчання е два аспекта: зг.цстовний (спроектований зм1ст навчання мае поеднувата з одного боку су-часш науков1 знания та суспшьш потреби з дисциплши, що вивчаеться, з шшого, особиспсно-значунц завдання, що сирияють розвитку студента як фах1вия); шструментальний (процедура реалгзацп процесу змшаного навчання мае грунтуватися на застосуванш технологи дистанщйного навчання, включения ощнювально-результуючих блоюв, що описують KpHTepii та показ-ники якосп гадготовки студент).
Б. I. Шуневич визначае змшанс навчання як комбшованс навчання. На його думку, ком-б1новане навчання — це традищйне навчання, що пфедбачае д1алогове навчання (on-line learning) як частаиупозааудиторно! робота [7].
У европейських дослщженнях гад змшаним навчанням розлт.пють процес, в основу якого покладено традищйне навчання, яке розвиваеться та шдтримуеться за допомогою мереж1 1н-тфнет аОо ¡нших засоб1в масовоГ шформацн [8].
На думку амфиканських науковщв [9], зм1шане навчання слщ розглядати як деякий пе-дагог1чннй пщхщ, що ефективно поеднуе активну роботу в аудитор» з техшчними можливос-тями мереж1 i мае так1 характеристики:
□ пфехщ рид лекщй до о со б и cri сно - opi р. нтор, а но го навчання, при якому студента стають активними, а процес навчання — ¡нтфактивним;
□ збшьшення взаемоди Mi ж студентом та викладачем, студент Mi ж собою та студенпв з ресурсами мережи
□ комплексне формування та збагачення мехашзмш ощнювання студент.
1нший гадхщ до класифкаци моделей змшаного навчання стосуеться вщцлення у них структурних e.ncMCHTiE. Зокрема, Дональд Кларк видшяе чотири piBHi ¡нтефацй елемент у модел1 змшаного навчання [10]:
□ ргеень елеметие — найнижчий ршень ¡нтефацй, при якому елементи змшано1 моде.1и навчання майже иовн1стю взаемозам1нн1;
□ iнтегроеаний pieem Ещр1зняеться наявгастю взаемозв'язку М1Ж елементами модел1 зм1шаного навчання. При цьому кожен елемент повинен проектуватися з урахуванням ycix ¡нших. Обов'язковою для ¡нтефованих моделей змшаного навчання е: едшсть стилю оформления елемент модели пфехрест поснлання Mi ж загальними частанами 3Micry р1зних елемент мод ел г р.хщний i вихщний контроль у рамках одного елемента;
□ pieem пвдагог!чно1 комуюкащ характфизуеться наявгастю особистого чи оиосфед-кованого електронного сфедовища сгалкування м1ж студентами та викладачами.
□ pieem oceirmboao середоеища — найвищий р1вень ¡нтефацй елемент моде.щ змшаного навчання, при якому внугршш зв'язки м1ж ними забезпечуютъ i'x оргашчне включения в ocBiTHifi npocrip навчального закладу в щлому.
Ефектившсть застосування цих двох моделей (паралельно! та cqiiйноГ) залежить вщ р1вня гадготовки студент, вщ ix умшня вчитися самостшно, обирати оптимальш для них форми по-дання навчального матер!алу. Елементи модел1 змшаного навчання, при ix ¡нтефацй на piBHi компонент, повинш розмщуватися в единому освпньому сфедовииц, одгаею з ¡стотних вла-стивостей якого е надання студентам доступу до великих маашв шформацн.
Осильки система вищоГ професшно! осв1ти функщонуе в рамках осв1тнього простору, то й реал1защя професшного навчання у систем! вищоГ педагопчно1 осепи мае буги орган1зована чфез ¡снуюче освггне сфедовище. Тому при проектуванш модел1 змшаного навчання слщ ви-бирати таи компонента навчання, яю будугь не ильки гармошйно поеднуватися один з одним,
але й утворюватимуть методичну систему навчання, що вщповщае освггньому середовшцу ви-щого навчального закладу [2].
На наш погляд, переваги зшшаного навчання полягають у:
□ збшыиенш можливостей доступу до навчальних матф1ашв;
□ гнучкосп й адаптацп навчальних плашв до потреб студент;
□ скорочешн тривалосп навчально! профами за рахунок пфеведення частини матер ¡ал у у формат електронного курсу,
□ рацюнальшшому використанш часу на аудиторних заняттях за умови, що учасники взаемодшть та спшьно працюють у мсреза.
Курс, оргашзований за технолопею з мшаного навчання, мае чггку структуру [4]. Заняття в змшаному кура можна представити у вигляд1 трьох циюбв: «До — гад час — теля». Уй три цикли неодноразово повторюються протягом одного курсу або семестру навчання.
Мета роботи студента протягом пфшого циклу— гадготуватися до сшлкування з викла-дачем, щоб мати можлив1сть обговорювати освоений матф1ал, а також задавати уй необхщш запитання. Пфший цикл навчання проходить у дистанцшшй форм. слухач1 вивчають теорети-чний матер 1 ал, формуютъ базов1 знания з тематики, кожен студент виконуе пев га завдання. Та-ка робота робнть ¡ндивщуальне навчання бшыи продуктнвннм, впключае необхщшеть подаль-шого прослуховування вже ведомого навчального матер! алу.
Робота у другому циюп здшснюеться гад час очно! сеси — лекцн, сем нар и та консультаций у ход1 яко1 викладач детальшше розглядае тему, проводить д искуси та об говорения, слухач1 обмшюються доевщом, а також проходять реальну практику, якщо така можлива.
Протягом цього циклу викладач обговорю е завдання студент, 1х коментар1 й запитання з теми, пояснюе новий матер1ал. Все це може сгати предметом для обговорення в аудитори. Якщо студентам вдалося самоспйно добре гадготуватися в циюп «до», то робота «гад час» стае щкавшою, з'являеться бшьше часу для дискуйй, практичних занять, виконання проекпв. Пкля заинчення занять проводиться закршлення I атестащя отриманихзнань.
У циюп занять «гасля» вщбуваеться закр1плення нового матер1алу в ход1 самоспйного навчання — виконання проекту, домашгах завдань тощо. Студенти застосовують ус1 отримаш знания на практищ чфез ¡нтфактавш компонента курсу, спшкуються М1 ж собою чфез засоби в1ргуальних комункацш. Викладач вщповщае на запитання студенпв, дае коментар! на вико-наш завдання. Дня мотиваци самостшно1 роботи студенпв протягом цього циклу I чфгового циклу «до» щ коментар1 можуть бути не дуже детальними. Деяы запитання викладач видшяе для обговорення в наступи ому циюп «гад час».
Отже, у змшаному навчанш упевгай пропорци наявш [ очш, I дистанции технологи', що дае можлив1сгь одночасно отримати пфеваги обох форм навчання, одночасно усунувгаи майже уа 1хш недолги. При реалтзаци з мшаного навчання комплекс оргашзацшних форм поеднуе Фупов1 та ¡ндивщуальш, реальш [ в1ртуальш форми. У той же час цикл «До — гад час — шеля» дае можлив1стъ гадгогувати слухач ¡в ще до початку занять, вир1вняти ршень знань.
Викладач у модс.тп з мшаного навчання виконуе р1зн1 ролг Найголовшша— роль тьютора, яка забезпечуе шдишдуалпатцю навчання. Педагог-тьютор забезпечуе супровщ процесу навчання кожного студента на оснор,1 дослщження досгупних осв1тшх ресурав у конкретнш пре-дметшй г ал уз ¡. 3 цим пов'язане виконання таких опфацш, як складання ресурсно! карта, вихо-дячи з цшей 1 завдань основних оевггшх профам, а також штереив студент, що реал1зуються в позааудиторнш д1яльносп; попфедне консультування в ход1 аудиторного заняття для того, щоб позначити можлив1 складнопц в освоенш теоретичного матф1алу, при гадготовга до лабораториях робгг тощо. Кр1м того, педагог-тьютор повинен опфативно виявляти помилки студентов при виконанш ¡ндивщуальних завдань, а це можливо здшешовати в режим1 он-лайн.
Задопомогою зшшаного навчання студенти можуть проходите навчання в обраному ними темга й повторювати частини профами. Вони можуть сгалкуватися в оргагазованих викладач ем форумах, отримувати корпеть вщ цього сгалкування I допомоги викладач1в. Тт хто не го-товий вчитися повшетю самоспйно, можуть осво1ти використання зм1шаних форм в аудитори ¡, таким чином, отримати навички самоспйного навчання.
Роль викладача як лектора е традицшною в рамках уявлень про педагопчну д1яльшсть. Вона мае на уваа гадготовку лекщйного матф1алу в електроншй форм (презентация, менталь-
на карта тощо), отримання запитань i зауважень студент з приводу прослуханих лекцш, а та-кож додаткове консультування 3i складних питань урежим1 електронно! пошти.
Усшгане використання технологи змшаного навчання в навчальному процеа, в пфшу чфгу залежить вщ викладача. Лише незначна частина викладач1в використовуе и потенщал у повному обсязг Основне завдання, яке стопъ пфед викладачами на сьогодншнш день у цьому напрям1, — це методолопчне та адаптащйне сприяння впровадженню технолоп! змшаного навчання в освггаю сффу.
Практична решизащя моделей змшаного навчання як шструменту модершзаци сучасно! ocBi™ пфедбачае створення методик, що базуються на штефацн традищйних гадход1в до ор-гагазаци навчального процесу, у xofli якого здшснюеться безпосфедня ифедачазнань, i технолоп! дистанщйного навчання.
Характфизуючи освггнш ироцес Тфнопшьського нащонального педагогичного ушверси-тету ¡меш Володимира Гнатюка з технолопчних позицш, можна говорите про можлив1сть реа-лгзацп «зм1шаного» навчання з використанням р1зних форм. У цьому контексп гад формою навчання розум1емо структуру оргашзацн навчального процесу, пов'язануз:
□ часом i мкцем навчання, кшьюстю студент;
□ порядком взаемоди Mi ж студентом, викладачем та адмшстратором;
□ дидактичними засобами (методичне забезпечення, шструментальш сфедовища тощо).
Навчання за Tieio або шгаою спещальгастю пфедбачае pi3Hi форми навчання в псенш
пропорци, що залежить вщ особливостей д испип.т ни. Так, студента пфшого курсу xiMiKO-бшлопчного факультету теля заюнчення вивчення дисцигшии «Сучасш шформащйш техно-логй' у навчальному процеа» (1 кредит), проходять комп'ютфну практику, на яку теж вводиться 1 кредит. Ефектившсть освоения цього курсу иапряму залежить вщ правильно обраного сгаввщношення та характеру подання матер ¡алу, винесеного на аудиторне i самостшне вивчення. В оптимальному посднанш форм i метод1в навчання — суть технолоп! «змшаного навчання».
У процес! реалгзацп технолоп! «змшаного навчання» гад час проходження комп' ютфно! практики студентами xi Mi ко - 6i о ло rini i ого фжультету у 2009-2010 навчальному рощ ми:
□ створили компетентшсну модель знань стлдента з дисциил!ни «Сучасш ¡нформащйга технолог! i' в навчальному процеа»:
□ використали продуктивш методи навчання (проектний метод, дослщницьи методи, мозковий штурм, навчання в фуга, дшов1 ¡фи тощо);
□ розробшш систему самоконтролю i контролю, а також навчально-методичне забезпечення, достатне для само tri иного опрацювання курсу.
Щ завдання вплинули навиб!р оргагазацшних форм сгально! д!яльност! студента i викладача. Для ступенпв пфшого курсу, щовивчають дисцишп ну «Сучасш ¡нформащйга технолоп! у навчальному процей» бугаи поеднаш аудиторш практичш завдання з on-line роботою та ме-режною взаемод1ею ¡з застосуванням асинхронного режиму робота, а саме використовувались так! форми навчання:
□ аудиторне навчання, що передбачае безпосфедгай контакт студента i викладача;
□ кейс-навчання, ор1ентоване на самостшну роботу студент, забсзпсчене необхщними матф!алами, досгатшми для самостшного вивчення;
□ навчання у мережг оргагазоване за допомогою шструментального середовища Moodle та с ери i üb Google.
У ироцес! конкретно! реал1заци змшаного курсу навчання гад час комп'ютфно! практики комплекс оргагазацшних форм поеднував фупов! та ¡ндивщуальш, реальш й в1ртуальш форми. KpiM традищйних форм, MiHi-лекцш, лабораторних po6iT методична система пфедбачала щлеспрямовану, ¡нтенсивну i контр ольовану самостшну роботу студента, який Mir вчитися в фучному для себе мсщ. комплексно викорисговуючи спещальш засоби навчання i погоджену можлив1сть контакту з викладачем (коментар1 до nocriB у студентських блогах, електронна ио-гата, сгальш Google-документи, форуми у сер сдов шш Moodle).
Комп'ютфну практику студенти xi mi ко - б i о л ori ч но го факультету виконували у форм) на-вчальних проект з фахових дисцигшн з використанням сфвгав Веб 2.0. У процеа виконання проекту студента використовували:
Ü «рвкп Google http;/A™w,Mogger com, http;Wnail.googk com\
http;M^,w.google.wnvïieader\ http;Wraislaie.google com/. http;//ïreips google,torn/, http: /,чк> es . g ooçj t. с л 111'. I tup J/www -googl е.со nVea I éi nJ » /, http: //p i caía.googj e. сй 1
□ ccpeiti i для створення карт рспуму hllp I:■ i':--!:' us .http minckmocom http: mincfciKislcT шл ;
О всО-иоенщс для цзегзснтчцШ; hllp-'■'wivw.il Htîhîtrc nrt';
□ цротраму для стечения онлапн-кросворд!в i téctíb — http:/lKitpo4.UYk.ca\
Перед печатком прояодажння практики стуцентп:
О pcwipytoTbci у «редовшщ gmail comh blouser «m. fizmatwiki-
□ нявчаються внкорпетанню «редовищя bkigger com .......ins «peieiß Bei* для ви
кюнання навчапьних завдань:
□ най^вають наьичок крнлнного оцштания pecypdb 1нтернету.
Сргяшзащя нявчяльного пронесу ыдйувапаи :¡: таким алгор1гтмом
□ методична niflifiiiMKa проекту (ведения методичного вдогу);
□ ствсрення опнеу проекту, тайлищощнтання ¡ крнтфмв ощнювання,
□ викорнстання eeptkib Esefi 2.0 для планування та органиацй навнальних завдань ( календ ^pt,
□ ciBfipcHHi слеюронннк Google док^менпв ■ ïaflnnencHHi доступ у до н№ yci?¡ студсн--1ч — j4acmiKÍB цэоекту
□ ствсрення начального середовнща Шлогу i^pu-eicty. b¡ki-ctopíhokt i тдключення до ■■i ого сгуденпв:
С зворот..... я' м ¡.IV si студентами (проведения анкетування — Google^opm рефлекая
}часннкш проекту — коментар1 до nocribh,
□ консул ьтування студент та пдготаька fx до закнету npoeirrib,
□ органгацп i проведен ня студентськоТ конференцп эя ni д сумюмн практики
□ коментування роСп- студенпв оцшювання впконанпя ¡::3.:¡:--i. запсенення т&Алищ ощнкшння
Ошнювання проекту идКкнювалосп за КЮ-Оальною шкалою на основ! Kpiirepiífc, розроО-леннк конкретно до кожного злвдання Кср1вннкн практики здШснювалн контроль :¡: iïhkoh::" ням завдань. ощнювали ix та надавалн иворотн1п ив'язо* стуцентам увнзначен! термин.
Наведенопрнкладнвиконання окреми*иавда» проектузвикористанням«pBiciBESeG >0.
I. Предел пленки (рнс. ' >
Нп * 4 I * ■ ■ W
4« ---_ . _ —I
Рис. ]. В1кна ó. («у: представления, внНр теми проекту, логотипу та деЫзу командн
З.Сшрш плану та словника проекту, офермлення та опис аногованого списку 1нтер-нет джерел ; теми проекту.
11
■ ...........н CífHn Пгллгопп — ÍOll - I
í. CiBíiptHHS ï ля стера (мектал tHoT кяртн) i теми пр-оскту (рис. 21
г-
PB¿ î, kilfïCIL JHILlJji. Í-J EbUjiC]i'A \ ILfJUi jïliïrfj I ÜLIJJJÜ
4. Оброем ¡нфчзрызц1 Г awuiia ушагал ьнення. ц>иинне ощнювання, аргументо&аш BUCH оеки).
Няпнсяння orejáis решений. ew ir¡: ickttobi вщео я\а1омаггср1ял1и щи зайдет в 1н-rípHeri itëmii проеетуфис. ,!i
ft. Стелен! и анкет afio icciy за доге* югмо Googl с-форш i (pi ic I ;.
ли*
■ в шщ т. ъщл Éf i шгт i
i
Prie. Л Рпчмппгтпг Ыд'чролнку нясервк! YffllTube Ня iшеяння areuii зу a ■■ кегнь скля hhü рс îiomc î tchi i ijiocpry â. Сшренш) тештчного кросесрду б Hot Potatoes (]рис. 5н.
Рнг, 4,Приклад
□□□□
□□□□
□ иядипп □ □
О ИИ □ □
ГГПИЧ ■ ■■»ИИГ1ПП Н □
□ а а di
о H D ввто
а а □_
ц □ ШЖЛИЫП
Рис, 7. Кроеворд. L'J IHJ |J('J LI LH y J Lpuj рцм! Hüt [Mllt№
Рис, С. Приклад nun >u^uj!(u
III J rjfiH 1 Hi Ii'L, P U Í^LLJiit'i LUL V Ó. LU iL
■ ■■. ■ ■ ■■■:■ i m .. . . . —bdi :i - i
lï
<j Ств*рення пщсуми»™ презентацп та розмнцсння IT в flл™ проекту (pi it t>) 10. ГЦдгитоека до замисту i lhixiict проект.
ОсоОливостямн навчального проекту, над яким цэацювали стуценти у комп'ытерно! практики. Оулп синкронгацп всю tloro eraniB □ план\ванням дмецмплшн (¡Суча«в шферма LliflHi технологи у навчальному процесЬ та детальна розроока методичного котлексу завдань.
Ефектшнотъ розро&леного методичного комплексу иавдань для компьютерно! практики м технологию SMiiiHHoro навчяння перев1рчлас1 пи "¡?с експернменту у 2009 2010 навчал! но му рощ. В експ*римент1 брали участь етудентл xiMiKO-öiofloriHHoro факультету. Стуценти 11 та I? труп цэацювалп за традпщйною тскнологкю навчання. 13 та 14 — змнианою Анал1: екч: перниентал! ного дослужен.....5(довряжсннй на дгагрям (рнс 7)
I . u I и I I ' Р# л Т ü 11 ч
Ihre. Ретультати оц1нюеяння кпнп'нагрнЛ практики
i подано« дщграми видно, ш.о cnocrepiratTtcq позитивна динамка у ^зоетанш atoeri знань студент)в та ycniuiHocri тик ст^ден-гв. то навчалися за змшаноютекншюгкю навчання.
3 досвиу проведения комп'ютерноТ практики та анал1 ?у отрнмяню регзул ьтат1в цюведе ногодоел1 д;кення, можна зроСнтн таи дешмго:
|< ¡кяшане навчання дощяьно внкор| ютовуватн як питрпмку 04h0i ocaiTii Воно < fc ¡¡: coflow jflcpiraHHi навчальннк pecjpciB так i платформою для шлкуваннл i фуловоТ [wfltvrn студент i внкладач1й,
2) п¡я час вомп'ютерноТ пряктмкм можна пгеднуватп чк яудтчзрн! (Mim лскцц. ............
робким на ПК. пщеумкша конференщя) так i диетанщйш (шдтщуял! на сямоспйна та грулова робота студент — Слоги, niti, коментування та поточне оц1ню&ання ьикладачем проектов — елеетро...... пошп. KOHwrapi до поспв) фермнровоти;
3)для ефектшного впровадження технолог« змшаного навчання неоАхдна розро&ка по-bholjhhhx навчапьно-методшннх комплекса и днецнплш та fc шре^нну реал1зац*п.
Нерспекишни notxLibuiux логлМжть полчганш у pcnpofiuj ЯалансованоТ модел! SMi шаного навчання курсу «С>часш ¡нформашПн! технолог^ у навчальному процесс у педагог ¡ч-номуВНЗ
,ШТЕРАТУРА
I. EaßiHKöB. Г. Днстйншйне накчанкя— ein Teagrii до граитки [Елешроиний (иесурс] / Еавен-№ В. Г., Е&Гч-н ко О. М. ■'.■■ npau.i Та^Нсъклгй fli^tiaHirfu аг ^«ч^мио.пог ¡ч иигн> Ун1£н?р':-и i ету : :rf5p-hii к иврти-меикшчннк лрлиь — М^лтолол.; ТЗАТУ. 200? — № 13 — Режим доступу но pMUKV httpi.'/www.nbuv gnv (Importel^CIi«n_Biol-,Fniiii.,iOO?_l 3:.Hийсц_20CrP'ti.pr«f i. Балин H. [h. Ффнувйкня ¡нфй|>ме1||01<о-шс111(ьогй rpocicftv г\'|ну «йчии! ¡нфсруадАн! le^Hano-ni в тичдиьнон/ проииг1 лли (тулеит» нспро^лкик cieniBUbBontü э викириетлнндм технолог и 2.0 Н Р, Ewiiü Г П Шмыгф .■'.■' HepKwi мшккн ТЕПГУ. Счич; Пмлгопкч! — 2010 — № 1 < 140-14"?
3. HMcapifl j Д1к-тш1|1ан01 ocsii н [Ejkki ронний ресурс-] — Риинм досугу. ^ww-^bsüfl-iM.
■■■■•■■—•■:■ Cfpin П(ЛЛГОГ|Г1 — :и I I - '. I
4. Кадырова Э. А. Смешанное обучение: проблемы разработки и освоения в условиях ВУЗа — [Еле-кгронний ресурс]:/ Э. А. Кадырова — Режим доступу: http://www.eidos.ru/journal/2009/0114-3.htm/, втпьний. —Назваз екрану.
5. Капустин Ю. И. Педагогические и организационные условия эффективного сочетания очного обучения и применения технологий дистанционного образования: автореф. дис. на соискание науч. степеня доктора пед. наук: спец. 13.00.02 — «Содержание и методика преподавания» / Ю. И. Капустин. —М., 2007. —45 с.
6. Морзе Н. В. Технолопя оргашзацп роботи в трупах у дистанцшному навчанш /Н. В. Морзе // HoBi технологи навчання. — 2005. — № 33. — С. 109.
7. Шуневич Б. I. Тенденщя розвитку складових частин оргашзацп дистанцшного навчання / Б. I. Шуневич // BicHHK Нацюнального университету «Льв1вська полпехшка». — Львш : Видавииц-тво ЛНУ, 2009. — № 653. — С. 231-239 (1нформацшш системи та мереж1).
8. Blended learning. University of Cambridge [Electronic resource] — Mode of access : http: //www. Cambridge es о 1. org/wh at -we -do/current/Ы ended, html
9. Charles D. Dziuban Blended Learning / Charles D. Dziuban, Joel L. Hartman, Patsy D. Moskal [Electronic resource] // Center for Applied Research. Research Bulletin. — 2004. — № 7. — Mode of ас с es s: n et. educau se. edu/ir/1 ibrary/pdffERB0407. pdf
10. Donald Clark. 2003 / «Blended learning» CEO Epic Group pic, 52 Old Steine, Brighton BN1 1NH, 654 p.
УДК: 378.4:37.041:331.54643
ТЕТЯНА КОВАЛЕНКО
РОЛЬ ТА М1СЦЕ 1НФОРМАЦ1ЙНО-КОМУН1КАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У САМОСТ1ЙН1Й РОБОТ1 СТУДЕНТ1В
Розглянуто шсце та роль шформщшно-комужкацшних технологш. у i \ оргашзацп самостой-ноТробота студенте техжчних. навчальних. закладгв вумовах. кредитно-ялодулъного навчання. Проанажзо-вано основш доайджгння щодо оргашзацй самоспШноХроботи студентов та використання шформацш-но-комушкацШтАЯ технологш в oceirm. Зстропоновано структуру електронного пособника та описано ос-новн1 методы, його використання под час органозщи сашэстойноороботы студентов.
Кчючош слова: самжтшна робота ондиводуально заедания, електронтш пособник.
ТАТЬЯНА КОВАЛЕНКО
РОАЬ И МЕСТО ИНФОРМАЦИОННО-КОММУНИКАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЕ СТУДЕНТОВ
Рассмотрены место и роль информационно-коммуникационнък технологий в процессе организации самостоятельной работы студентов технических, учебных заведений в условиях кредитно-ждухьного обучения. Проанализированы основные исследования по организации самостоятельной работы студентов и использования информационно-коммуникационных технологий в образовании. Предложена структура электронного пособия и описаны основные методы его использования при организации самостоятельной работы студентов.
Ключевые слова: самостоятельная работа, индивидуальные задания, электронное пособие.
THE ROLE AND PLACE OF ICT IN THE SELF INSTRUCTION OF STUDENTS
The place and role of ICT on the organization of independent work of students of technical schools in the credit-module process oflearmng are discussed. The basic researches on the students individual work and the use of ICT in education are analyzed The article proposes the structure of electronic manual and describes the basic methods of using it in the student's indivi dual ую rk
Key words: self instruction, individual tasks, electronic manual.
