CC BY
41
ч
I-
-□ □-
В роботi доведено, що при диспергуванш активного мулу вгдбуваеться частковеруй-нування клтин мiкроорганiзмiв, спухання мулу затримуеться на 40 хв. Розроблено технологiчну схему одержання комплексного добрива на основi активного мулу, в якш вперше застосовуеться процес дис-пергування. Шсля диспергування мулу його залишковий об'ем зменшуеться на 50 %, а волог^ть - з 99,8 до 92 %
Ключовi слова: комплексне добриво, активний мул, фосфати, диспергування, вгдстоювання, спухання, фрезерний диспер-гатор
□-□
В работе доказано, что при диспергировании активного ила происходит частичное разрушение клеток микроорганизмов, вспухание ила задерживается на 40 мин. Разработана технологическая схема получения комплексного удобрения на основе активного ила, в которой впервые применяется процесс диспергирования. После диспергирования ила его остаточный объем уменьшается на 50 %, а влажность - с 99,8 до 92 %
Ключевые слова: комплексное удобрение, активный ил, фосфаты, диспергирование, отстаивание, спухание, фрезерный диспер-гатор
-□ □-
УДК 661.152.3
|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.42137|
ТЕХНОЛОГ1Я ОДЕРЖАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ДОБРИВА НА ОСНОВ1 ДИСПЕРГОВАНОГО АКТИВНОГО МУЛУ
О. Р. Бслянська
Здобувач, провщний шженер* E-mail: [email protected] А. В. 1ванченко
Кандидат техшчних наук, доцент** E-mail: [email protected] М. Д. Волошин
Доктор техшчних наук, професор, завщувач кафедри**
E-mail: [email protected] *Лабора^я МРЗС ЦН1Т Кафедра програмного забезпечення систем*** **Кафедра хiмiчноT технологи неоргашчних речовин***
***Днтродзержинський державний техшчний ушверситет вул. Днiпробудiвська, 2, м. Днтродзержинськ, УкраТна, 51918
1. Вступ
Комплексш добрива е б^ьш ефективною та еколо-гiчно досконалою формою мiнеральних добрив. Засто-сування комплексного добрива дозволяе тдвищити бюлопчну активнiсть Грунту, врожайнiсть альсько-господарських культур [1]. В умовах ресурсно! за-лежностi Украши вiд зовтштх джерел штро-фосфо-ро-калiевоi (NPK-вмiсноi) сировини для комплексних добрив виникае необхщшсть в створенш технологiй використання цих живильних речовин з техногенних вiдходiв.
Бшьшшть мереж каналiзацiйних очисних споруд, що шнують в Украiнi мають в своему складi бюлопч-ну стадж очистки [2], що здшснюеться спецiальними мiкроорганiзмами активного мулу, яю здатнi окис-лити забруднювачi стоюв до мiнеральних речовин [3]. Волопсть активного мулу, який вивантажують з вщстшниюв пiсля аеротенкiв складае 99,2-99,8 % [4]. В бактерiальнiй клггит мiкроорганiзмiв мiститься близько 80 % води i 20 % сухо! речовини [5]. Над-лишковий активний мул переповнюе муловi карти та перешкоджае подальшому функцiонуванню [2]. Ушдльнений активний мул вмiщуе до 9,8 % штрогену i 1,5 % фосфору на суху речовину i тсля знезаражен-
ня може стати щнним добривом з високим вмштом живильних речовин [6]. Отже, питання розробки технологи одержання комплексного добрива на ос-новi активного мулу е актуальним, тому як допоможе одночасно
З огляду на це розробка технологи отримання комплексного добрива на основi активного мулу е актуальним завданням, виршення якого дасть нау-кове тдГрунтя для розширення сировинно! бази ор-ганiзаторам промислових лшш випуску комплексних добрив, а також допоможе утилiзувати роками накопи-ченi техногеннi вiдходи.
2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми
Активний мул являе собою суспензж, що важко тддаеться фiльтруванню. В ньому метиться вiльна та коловдно-зв'язана вода. Остання огортае частинки мулу гщратною оболонкою i перешкоджае з'еднанню в крупнi сполуки [7]. Прогнозуеться, що використан-ня процесу диспергування надлишкового активного мулу допоможе прискорити процес його наступного вщстоювання та зневоднення. Вважаеться, що окремi твердi частинки активного мулу звiльняться ввд гiд-
ратно1 оболонки i сполучаються разом в пласивщ [8]. Тому активний мул швидше вiдстоюватиметься.
В результатi метанового бродшня активного мулу вiдбуваeться розклад i гумiфiкацiя органiчноi речо-вини (втрати маси досягають 30-50 %), збереження i консервацiя важливих для рослин поживних речовин, знищення патогенних мiкроорганiзмiв. Iнтенсивнiсть процесу метанування залежить ввд стану твердоi фази оргашчшл сировини, що пiдлягаe розкладанню [9]. До-слiдниками встановлено, що при використант сумiшi мiнеральних i оргашчних вiдходiв можна отримати до-бриво, що за яюстю не поступатиметься мшеральному [10]. А отриманий врожай за смаковими та органолеп-тичними показниками буде на порядок вище шж при використаннi мiнерального добрива [11].
Водночас, застосування технологи попереднього диспергування органо-мiнеральноi сумiшi з наступ-ним метановим бродiнням сприятиме одержанню знезараженого екологiчно чистого добрива, в якому живильт елементи N, Р, К, Са знаходяться у бшьш доступнiй для рослин формi. Вищезазначене дае тд-стави стверджувати, що дослщження, направленi на розроблення ефективноi технологii одержання комплексного добрива на основi техногенних вiдходiв е актуальними та мають народногосподарське значення.
вертикальному валу. Перебк рiдини в апарат ввдбу-ваеться в тангенщальному напрямi за рахунок тертя рвдини об диск, причому диск створюе також осьовий потiк.
Рис. 1. Есмз конструкци роторного диспергатора з врахуванням ютинних розмiрiв, мм: А — вид зверху; Б — перерiз
При вимушеному стацiонарному рус рiдини, спри-чиненому обертанням фрезерного диску iз зазубринами i валу диспергатора, створюються умови, коли силами тяжiння нехтувати не можна, як описуються критерiальним рiвнянням [12]:
Еи = f(Re,Fr, Г1, Г 2...),
(1)
3. Мета i завдання дослiдження
Метою роботи е розробка технологii комплексного добрива на основi активного мулу та створення новоi якостi продукцii.
Для досягнення поставленоi мети були визначенi наступш задачi:
- експериментально дослiдити вплив процесу диспергування на структуру, життедiяльнiсть мжроорга-нiзмiв активного мулу i визначити технологiчнi пара-метри процесу диспергування мулу;
- визначити вплив обробки диспергатором на стан активного мулу, його здатшсть до спухання та наси-чення фосфатами iз спчних вод;
- розробити технолопчну схему i параметри техно-логiчного режиму одержання комплексного добрива на основi техногенних вiдходiв, зокрема активного мулу.
де Г1,Г2... - симплекс геометричноi подiбностi.
Для опису процесу перемшування застосували мо-дифжоваш критерii Ейлера (Еим), Рейнольдса ^ем), Фруда (Frм), якi можуть бути отримаш шляхом пере-творення звичайних виразiв цих критерiiв. Замiсть лiнiйноi швидкостi рiдини в модифiкованi критерп пiдставляли величину d п яка пропорцшна окружнiй швидкостi диспергатора юокр [12]:
Юокр П (2)
де п - математична константа, що виражае вщношення довжини диску до довжини його дiаметру; п - число обертiв диспергатора в одиницю часу, с-1; d - дiаметр фрезерного диску, м.
При гiдродинамiчному розрахунку роторного диспергатора фрезерного iз зазубринами використо-вували характеристики поля швидкостей, глибини воронки i потужностi при турбулентному режимi пе-ремiшування.
4. Матерiали та методи дослщжень процесу диспергування активного мулу
4. 1. Визначення технолопчних параметрiв дис-пергатора для процесу диспергування активного мулу
В дослщженнях використовували роторний дис-пергатор iз зазубринами, що складався з трьох ос-новних частин: власне мшалки - диску iз зазубринами, валу i приводу. Ескiз конструкцii роторного диспергатора з урахуванням штинних розмiрiв представлено на рис. 1.
Фрезерний диск е робочим елементом пристрою, що закрiплюеться на вертикальному валу. Перемшу-вання вщбуваеться за рахунок вихорiв, виникаючих на кромках диску iз зазубринами. Роторний диспергатор фрезерний являе собою один гладкий диск, що мае 32 зазубрини, обертаеться з великою швидюстю на
4. 2. Методика диспергування активного мулу
Диспергатор встановлювали в стакан з попередньо налитим активним мулом об'емом 100 мл/дм3. Поим задавали швидюсть обертання ротору i вмикали диспергатор в роботу. Диспергування проводили при частой оберпв ротора диспергатора 7, 12, 17 с-1, а три-валшть процесу становила 1 хвилину. Температура стiчноi води становила 288 К.
Шсля встановленого часу обробки активного мулу диспергатор вимикали i виливали суспензж в мiрний цилшдр для подальшого вiдстоювання та вимiрювали об'ем вщстояного прошарку активного мулу кожнi 10 хвилин.
Вимiрювання частоти обертiв ротора диспергатора здшснювали безконтактним електронним тахометром DT - 2234С+. На рухомий вал диспергатора наклею-вали свiтловiдбиваючi стрiчки, що йшли в комплек-
Ti до портативного тахометру, занурювали роторний диспергатор в розчин i вмикали його. Через 2-4 се-кунди вмикали портативний тахометр i направляли шфрачервоний промшь на свiтловiдбиваючу стрiчку, яка закрiплена на рухомому валу диспергатора. Через 1 секунду з дисплея тахометра зчитували фактичну частоту оберйв ротора диспергатора тд навантажен-ням. Яюсть активного мулу до та тсля диспергування визначали за допомогою електронноï мiкроскопiï (електронний мжроскоп Philips CM200). Концентра-щю фосфатiв в освiтленому прошарку стiчноï води визначали фотометричним методом.
5. Результати дослiджень впливу попереднього диспергування на швидюсть вщстоювання активного мулу i його стан
5. 1. Результати дослщження впливу процесу диспергування на структуру, життeдiяльнiсть мжроорга-нiзмiв активного мулу
Дослщжено активний мул правобережних очис-них споруд м. Днiпродзержинська. В табл. 1 наведено юльюсть мiкроорганiзмiв активного мулу, який дис-пергували ^е=42,4403, частота коливання рiдини -533 с-1) в порiвняннi з недиспергованим мулом.
Таблиця 1
Кшьмсть MÎKpoopraHÎ3MÎB активного мулу до та тсля диспергування
Склад мшроор-ганiзмiв активного мулу Юльюсть мжро- органiзмiв до диспергування, шт./дм3 Кшькють мшро-органiзмiв тсля диспергування, шт./дм3
Amoeba sp. 3 (рщко) -
Rotatoria 14 (часто) 9 (не рщко)
Centropyxis sp. 60 (маса) 60 (маса)
Euglypha sp. 30 (дуже часто) 30 (дуже часто)
Peranema trichophorum 8 (нерщко) -
Amphileptus sp. 2 (рщко) -
Aspedisca costata 16 (часто) 16 (часто)
Aspedisca suleata 32 (дуже часто) 32 (дуже часто)
Colpoda sp. 2 (рщко) -
Paramecium caudatum 19 (часто) -
Carchesium sp. 12 (часто) -
Кругл черви 3 (рщко) -
Telotrochа 18 (часто) -
Доведено, що при обробщ диспергатором на частотi обертання ротора 17 с-1 вщбуваеться часткове руйну-вання клiтин мiкроорганiзмiв. Структура активного мулу стала б^ьш шдльною, спостерiгаeться частко-ва деструкцiя мiкроорганiзмiв Telotrochа, Paramecium caudatum, Carchesium sp. та часткове пригшчення Rotatoria. Шсля диспергування активного мулу утво-рений осад стае крупнодисперсною системою, воло-псть мулу знижуеться з 99,8 до 92 %.
5. 2. Результати попереднього диспергування активного мулу та його здатносй до спухання
Дослщили вплив процесу диспергування на подальше вщстоювання активного мулу (табл. 2). При
використанш процеав диспергування спухання активного мулу спостер^аеться на 40 хв тзшше, шж без обробки.
В дослвд використовували стiчну воду з вмштом фосфатiв 10,5 мг/дм3. Для дослщження впливу процесу диспергування активного мулу на стан клггин мiкроорганiзмiв визначено залишкову концентрацiю фосфатiв в освгтленому прошарку стiчноï води.
Таблиця 2
Впливу процесу диспергування активного мулу на його подальше вщстоювання
Час, хв. Частота обертання ротора диспергатора, с-1
0 7 12 17
Залишковий об'ем активного мулу, мл/дм3
0 100 100 100 100
15 98 95 91 90
50 79 73 70 68
80 65 58 58 50
90 Спухання 56 55 48
115 - 52 49 45
130 - Спухання Спухання Спухання
Залишкова концентращя фосфапв в освгтленому прошарку стiчноï води при обробщ диспергатором на частой 7 i 12 с-1 становила 10,1 мг/дм3 тсля 1,5 годин-ного вщстоювання, а при обробщ диспергатором на частой 17 с-1 складала - 9,8 мг/дм3. Отже, тсля 1,5 го-динного вщстоювання диспергованого активного мулу в сйчнш вод1 концентращя фосфайв знизилась з 10,5 до 9,8 мг/дм3. В пор1вняльнш спчнш вод1 без викори-стання диспергованого активного мулу по закшчен-ш експерименту концентращя фосфайв дорiвнювала 10,5 мг/дм3. Сумш активного мулу з диспергованими мжрооргашзми була активнiшою, шж за вщсутност обробки.
Розрахованi параметри окружноï швидкост роторного диспергатора при диспергуванш активного мулу (табл. 3). Отримаш значення допоможуть пiдiбрати диспергатор для промислових умов.
Таблиця 3
Параметри окружно'| швидкостi роторного диспергатора
Значення для частоти
Найменування величин обертання ротору, с-1
7 12 17
1. Число Рейнольдса 17,47 403 29,93-103 42,4 403
2. Окружна швидкють диспергатора, м/с 1,25 2,14 3,04
3. Число Фруда 0,28 0,84 1,68
4. Число Ейлера 8,7 403 1,7 403 0,6 403
5. Критерш потужносл 9,7-103 1,9 403 0,7-103
6. Поправочний коефщент 1,118 1,118 1,118
7. Потужшсть, що використовуе диспергатор, Вт 2010 2013 2017
8. Розподш окружно'1 швидкост по рад1усу апарату 0,527 0,904 1,28
9. Вщношення дiаметру апарату 1,05
до дiаметру фрези
10. Параметр гщракшчного опору 0,91 0,8 0,73
5. 3. Розробка технолопчно! схеми i параметрiв тех-нологiчного режиму одержання комплексного добрива
Спираючись на отримаш результати дослiджень розроблена загальна технолопчна схема отримання комплексного добрива на основi техногенних вiдходiв, зокрема активного мулу (рис. 2), в умовах мшьких очисних споруд.
Шсля завершення процесу мехашчного очищення (на схемi не показано) спчна вода направляеться в ае-ротенк (1), в якому вщбуваеться бiологiчне окислення забруднюючих речовин мжрооргашзмами активного мулу. Пiсля аеротенкiв мулову сумш направляють у вториннi радiальнi вiдстiйники (2). Одночасно з нею у апарат (2) подають шлам виробництва кальщево! селiтри для тдвищення ефективностi ущiльнення активного мулу. Далi рециркуляцiйний активний мул безперервно перекачують в аеротенк (1) для тдтри-мання необхiдноi концентрацп, а решту (надлишковий активний мул) направляють в мулоушдльнювач (3).
Пiсля мулоушiльнювача (3) активний мул, подрiб-нене опале листя, а також осади тсля вилучення фос-фатiв зi спчних вод шламом виробництва кальцiевоi селггри подають до емностi (4), де !х пiддають обробщ диспергатором (8).
Критерш Рейнольдса для сировини с початковою вологiстю близько 99 % повинен дорiвнювати 42,4403, якщо волопсть сировини буде близько 96 % - критерш Рейнольдса для процесу диспергування повинен бути 29,93-103, а якщо волопсть сировини, що потрiб-но диспергувати буде близькою до 92 %, то критерш Рейнольдса для диспергатора (1,2) повинен становити 17,47-103, тривалкть диспергування при таких умовах повинна бути в iнтервалi 2..4 хвилини [13, 14]. Дис-пергований активний мул потрапляе у вщстшник (3). Процес вщстоювання повинен тривати 1,5-2 години.
Рис. 2. Технолопчна схема одержання комплексного добрива на основi активного мулу в умовах мкьких очисних споруд: 1 — аеротенк; 2 — вторинн вщстшники; 3 — мулоущтьнювач; 4 — емжсть для диспергування; 5 — реактор анаеробного зброджування; 6 — центрифуга; 7 — барабанна сушарка; 8 — диспергатор
Шсля вщстоювання дисперговано! сумш^ ввддшя-ють воду вiд осаду, а останнш - подають до реактору анаеробного зброджування (5). Сумш у реакторi (5) пе-ремiшують i пiдiгрiвають до температури 33 °С. Таким чином, вiдбуваеться процес мiнералiзацii оргашчно! речовини осадiв в анаеробних умовах, що супроводжу-еться посиленим газовидшенням. Пiсля реактору анае-
робного зброджування (5) сумш подають на центрифугу (6) для остаточного зневоднення. Попм зброджену 1 зневоднену сумш направляють до барабанно! сушарки (7), де и висушують, доводять до постшно! ваги i, в результату готове добриво вiдправляють споживачев!
Вологiсть отриманого добрива - 48 %, вмшт мше-рально! частини - 12,2 %, оргашчно! - 87,8 %. Вхщш компоненти, яю направляють у реактор анаеробного зброджування в перерахунку на продуктившсть очисних споруд (18 000 м3/добу) наступш: ушiльнений активний мул - 1124,2 т/рж (81,914 %), опале листя - 65 т/рж (4,738 %), осад тсля видалення фосфа-пв шламом - 182,5 т/рж (13,3 %). Загальна маса -1371,7 т/рж. При цьому вихщ комплексного добрива становить 932,75 т/рж (68 %) на суху речовину, тобто 32 % зброджено! сировини трансформуеться в бюгаз.
6. Обговорення результаив дослiджень i можливост використання диспергованого активного мулу в технологи комплексного добрива
Метою роботи було визначення впливу процесу диспергування на подальше вщстоювання 1 зневоднення активного мулу з одержанням комплексного добрива на його основь В дослщженнях показано, що при тдтримщ технолопчних параметрiв процесу диспергування активного мулу (частота ко-ливання рщини 533 с-1, критерiй Рейнольдса в межах 39,9.103 .. 44,9.103, тривалiсть 2..4 хвилини, температура розчину 283..288 К) утворюеться високошвидюс-ний рух тщ виникае кавиащя, при якiй руйнуеться зовнiшня оболонка мiкроорганiзмiв активного мулу, прискорюеться наступне вщстоювання, знижуеться вологiсть активного мулу.
Використання процесу диспергування допомагае зруйнувати гщратну оболонку активного мулу, зв^ьнити з нього ферменти та зв'язану воду, що знаходилась в середи-т мiкроорганiзмiв. Так, протягом наступних 1,5 годин ввдстоювання диспергованого мулу виконуеться анаеробний режим очистки спч-них вод, формуеться новий тип мжробного угруповання. Мжрооргашзми, що залиши-лись в активному мулi пiд дiею ферменпв, що вивiльнились в розчин, починають активно споживати оргашчш речовини, в результат! концентращя фосфатiв у вщстоянш стiчнiй водi знижуеться з 10,5 до 8,8 мг/дм3. Таким чином, експериментальш дослiдження показали, що руйнування клиин частини бiомаси активного мулу сприяе вившьненню фермен-пв в розчин, iнтенсифiкуе процеси його жит-тедiяльностi.
Отже, за допомогою диспергування з на-ступним вiдстоюванням активного мулу мож-ливо збiльшити концентращю активного мулу, зробити його бшьш шiльним, насиченим фосфатами та призупинити процес спухання. За рахунок зб^ьшення сухого залишку активного мулу в зброджувальнш су-мiшi пiдвишуеться корисний об'ем бюреактору.
Розроблена технологiчна схема виробництва добрив на основi активного мулу при впровадженш яко! можливо утилiзувати такi техногеннi вщходи, як шла-
ми виробництва кальцiевоï селГтри, надлишковий ак-тивний мул комунальних пiдприемств та отримувати добриво висо^ якосй.
7. Висновки
1. Доведено, що при обробщ диспергатором на частой обертання ротора диспергатора 17 с-1 (Re= =42,4-103) вщбуваеться часткове руйнування клГтин мжрооргашзмГв активного мулу, структура мулу стае бГльш шдльною; вивГльнюються з мулу в розчин фер-менти, що забезпечують високу швидюсть бюхГмГчних обмшних процесГв, штенсифжують процеси життедь яльносй мжрооргашзмГв.
2. Встановлено, що при використанш процесГв
диспергування спухання активного мулу при по-
дальшому вщстоюванш затримуеться на 40 хв., а концентращя фосфайв в освйленш водГ знижуеться на 16 %.
3. Розроблено технолойчну схему одержання комплексного добрива на основГ активного мулу, в якш вперше застосовуеться процес диспергування, що при-скорюе процеси вщстоювання активного мулу (залиш-ковий об'ем активного мулу зменшуеться на 50 %, а волойсть знижуеться з 99,8 до 92 %).
Подяка
Автори висловлюють глибоку вдячшсть АльамГ Давиду Абдель-Мутталебу за допомогу, щнш поради та зауваження. Автори висловлюють особливу подяку Дшпропетровськш обласнш державнш адмiнiстрацiï.
Лiтература
1. Картщенко, О. I. Еколого-еконо1шчш проблеми використання мшеральних добрив [Текст] / О. I. Картщенко, О. О. Карт-щенко // Вiсник Сумського державного утверситету. Сеpiя Економiкa. - 2013. - № 2. - С. 5-11.
2. Плахоттк, О. М. Удосконалювання очисних споруд м. Дтпродзержинська [Текст]: мiжнap. Конгрес / О. М. Плахоттк, М. Д. Волошин, Г. А. Михайленко // ЕТЕВК-2003. - Х. : Вокруг света, 2003. - С. 269-272.
3. Van der Star, W. R. L. The membrane bioreactor: a novel tool to grow anammox bacteria as free cells [Тех^ / W. R. L. Van der Star, A. I. Miclea, G. J. M. U. Dongen van, G. Muyzer, C. Picioreanu, M. C. M. Loosdrech van // Biotechnology and Bioengineering. -2008. - Vol. 101, Issue 2. - P. 286-294. doi: 10.1002/bit.21891
4. Qeijen, F. Nitrification studies on fertilizer wastewaters in activated sludge and biofilm reactors [Тех^ / F. Qeijen, E. Orak, P. Gok-Sin // Water Science and Technology. - 1995. - Vol. 32, Issue 12. - P. 141-148. doi: 10.1016/0273-1223(96)00148-5
5. Jetten, M. S. M. The anaerobic oxidation of ammonium [Тех^ / M. S. M. Jetten, M. Strous, T. Pas-Schoonen van de K. et al. // FEMS Microbiology Reviews. - 1999. - Vol. 22, Issue 5. - P. 421-437. doi: 10.1016/s0168-6445(98)00023-0
6. Olssona, J. Energy Efficient Combination of Sewage Sludge Treatment and Hygenization After Mesophilic Digestion-Pilot Study [Тех^ / J. Olssona, M. Philipsonb, H. Holmstromc, E. Catoc, E. Nehrenheima, E. Thorina // Energy Procedia. - 2014. - Vol. 61. -P. 587-590. doi: 10.1016/j.egypro.2014.11.1176
7. Comasa, J. Risk assessment modelling of microbiology-related solids separation problems in activated sludge systems [Тех^ / J. Comasa, I. Rodriguez-Rodaa, K. V. Gernaeyb, C. Rosen, U. Jeppsson, M. Poch // Environmental Modelling & Software. -2008. - Vol. 23, Issue 10-11. - P. 1250-1261. doi: 10.1016/j.envsoft.2008.02.013
8. Tetyana, V. Mechanism and Kinetic Regularities of Inactivating Effects of Cavitation on Microorganisms [Тех^ / V. Tetyana, O. Gashchyn // Chemistry & Chemical Technology. - 2014. - Vol. 8, Issue 4. - P. 431-440.
9. Пат. 93789 Укрйна, МПК C 02 F 11/04, C 05 F 3/00, C 05 F 7/00, C 05 F 9/00, C 12 M 1/00, C 12 P 5/00. Спойб виробництва бюгазу i оргашчних добрив при зброджуванш багатокомпонентного субстрату [Текст] / Мельничук М. Д., Бауэр Ф., Дубровин В. О., Дубровина О. В. - № a200911811 ; Заявл. 19.11.2009; Опубл. 10.03.2011. Бюл. № 5.
10. Ryu, C. Investigation into Possible Use of Methane Fermentation Digested Sludge as Liquid Fertilizer for Paddy Fields [Тех^ / C. Ryu, M. Suguri, M. Iida, M. Umeda // Engineering in Agriculture, Environment and Food. - 2010. - Vol. 3, Issue 1. - P. 32-37. doi: 10.1016/s1881-8366(10)80009-6
11. Chen, L. Solid-state fermentation of agro-industrial wastes to produce bioorganic fertilizer for the biocontrol of Fusarium wilt of cucumber in continuously cropped soil [Тех^ / L. Chen, X. Yang, W. Raza, J. Luo, F. Zhang, Q. Shen // Bioresource Technology. -2011. - Vol. 102, Issue 4. - P. 3900-3910. doi: 10.1016/j.biortech.2010.11.126
12. Афанасьева, Т. А. Надежность химико-технологических производств [Текст]: монография / Т. А. Афанасьева, В. Н. Блини-чев. - Иваново: ИГХТУ, 2007. - 199 с.
13. Очеретнюк, О. Р. Кшетичш зaкономipностi зневоднення диспергованого активного мулу [Текст] / О. Р. Очеретнюк, М. Д. Волошин, А. В. 1ванченко // Вопросы химии и химической технологии. - 2012. - № 7. - С.116-120.
14. Очеретнюк, О. Р. Визначення умов зневоднення надлишкового активного мулу при використанш диспергатора [Текст]: тези доп. / О. Р. Очеретнюк, М. Д. Волошин, А. В. 1ванченко, Г. П. Чipковa // Хiмiчнa технолопя : наука та виробництво: I всеу-крашська наук.-техн. конф. - Шостка, 2011. - С. 42.
