Технологии "alt monets", blockchain алмазопроводов, золота и нефти Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

умовах пбридного влaдно-бiзнecового кланового npoTeKöioHi3My;

ж) закртлення за внутршым для лньового <^rr-ного» влaдно-бiзнecового пaрacycпiльcтвa звичае-вим клановим правом найвищих для нього лньових юридичних потужностей, нeйтрaлiзaцiя будь-яких офiцiйних вимог законодавчих i нормативних aктiв, правоохоронних оргaнiв, судового пeрeслiдyвaння, у тому числi i з боку aнтикорyпцiйних оргaнiв;

з) формування потужних можливостeй щодо рeaлiзaцií провщно!' функцм тiньового зростан-ня у в^чизняних умовах - пeрмaнeнтного тЫьо-вого пeрeрозподiлy влaсностi та влади, рiзкe об-мeжeння лeгaльних iнвeстицiйних можливостeй eкономiчного рeжимy в кран

Потужним чинником подальшо!' кризово'1' гг бридно'1' тУзацм сyспiльних процeсiв в Укра1ы е гiбриднi засоби aгрeсií Росм.

Слiд зазначити, що сyспiльнi структури мeтро-полм iмпeрiй (постiмпeрiй) е головними провщни-ками домЫуючого сyбдyкцiйного кпаново-тЫг зaцiйного (пбридного) консeрвyючого впливу на iмпeрськy пeрифeрiю.

Особливо дeформaцiйно нeбeзпeчними, гг бридно-кризовими для укра'(нського суспть-ства е тУза^йы iмпeрськi впливи на нацюналь-ну eлiтy, дeржaвно-влaднy систeмy, подальшу дeгрaдaцiю aдмiнiстрaтивного рeсyрсy, за допо-могою яких здiйсню8ться розбeщeння модeллю колaборaцiонiзмy владних вeрхiв, у тому чи^ за допомогою спeцслyжб, активний пeрeрозподiл кращих рeсyрсiв проiмпeрських мiсцeвих eлiт на

користь метрополм, що фактично знищуе кaдровi ресурси в^еТ периферп iмперм.

Список використаних джерел

1. Предборський В. А. Сучасна форма в1тчизняно-го лньового парасусптьства / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного економ1чного !н—ту М1н-ва еко-номки УкраТни. - К., 2016. - Вип. 3. - С. 9-13.

2. Предборський В. А. «Автономна лньова держава» як загроза нацюнальнм безпец / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укран : зб. наук. пр. Науково-дослщного економ1чного Ы-ту М1н-ва економки УкраТни. - К., 2016. - Вип. 1. - С. 3-7.

3. Предборський В. А. ТУзац1я влади як прояв про-цес1в незавершеноТ модерызацп / В. А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'У : зб. наук. пр. Науково-дослщного економ1чного Ы-ту М1н-ва економки УкраТни. - К., 2017. - Вип. 1. - С. 3-9.

4. Хлопин А. Феномен двоемыслия: Запад и Россия. Особенности ролевого поведения / А. Хлопин // Общественные науки и современность. - 1994. -№ 3. - С. 54.

5. Шанин Т. Иное всегда дано... / Т. Шанин // Знание-сила. - 1990. - № 9. - С. 12-17.

6. Олейник А. Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти / А. Н. Олейник. - М. : ИНФРА-М, 2001. - 418 с.

7. Тевено Л. Множественность способов координации: равновесие и рациональность в современном мире / Л. Тевено // Вопросы экономики. - 1997. -№ 10. - С. 80.

УДК: 339

Л.Б. ШОСТАК,

д.е.н., професор, головний науковий сп1вроб1тник, Державний науково-дослдний ¡нститут ¡нформатизаци та моделювання економки М1н1стерства економ1чного розвитку та торпвл1

О.1. Д1КАРБВ,

кандидат пол'тичних наук, доцент кафедри м'жнародних вщносин та журналстики Кивського национального ун\верситету культури i мистецтва

Технологи «ALT MONETS», BLOCKCHAIN алмазопроводiв, золота та нафти

У статт'1 анал'зуються процеси входження крптовалют в ф1нансов1 мереж1 економ1чно! сфери со-ц\ального життя в методичному подоланн певноi багатозначност 1х в'ртуального й практичного ви-користання. Автори концептуал'зують цей процес як технологи «alt monets» та блокчейнв (техноло-пя Blockchain тут розглядаеться в парадигм1 «децентрал1зовано1 технологи ведення бухгалтерского обл\ку» в корпоративних практиках i як похдна технчного дизайну Bitcoin та його похдних в контекст програмних функцй «розумних контракт1в»). В статт'1 здйснено анал'з нов1тн1х фнансових техно-лопй з опрацюванням моделей 1х адаптаци задля поширення перспективних фнансових технолопй.

10 Формування ринкових вщносин в УкраТж №1 (200)/2018

© Л.Б. ШОСТАК, 01. Д1КАРБВ, 2018

Це дозволить уникнути появи на ¡х основ'1 ризик'1в, здатних ¡х скомпрометувати, м'яко ¡нтегрувати найбльш перспектива з них з урахуванням можливих насл\дк\в для учасник\в ринку, а також з метою захистити фнансовий ринок вщ загроз, як несуть в соб'1 нов\ ф1нансов1 технологи з урахуванням ¡х анон1мност1. У дослщженн використовуеться модель «товарних ланцюжк\в», що увйшла в дискурс 1970-х рр. / заклали основу глобальних мереж вартост в форм1 аналзу процесв перетворення сировини в продукт попиту, а в 2000-1 рр. - глобальних мереж доданоI вартост в форм1 анал'зу фактор1в орган'зацп глобальних галузей. Запропоновано теоретичне обгрунтування та практичн ¡н-струменти для анал'зуланцюжк\в доданоI вартост / р'зних типв управл1ння ними. Припускаеться, що будуть виникати криптовалюти ¡з опорою на продукцию мнерально-сировинного комплексу (МСК), Висуваеться ппотеза про те, що найважливша роль у глобал'зацИ освоення мнерально-сировинноI бази (МСБ) планети належить таким факторам-зусиллям: (1) урядам промислово розвинутих кран по забезпеченню нацюнальних потреб у мнеральнй сировин'1 (МС); (2) м'жнародним економ'чним структурам мереж. Алмазний ринок позиц'юнуеться як експериментальна модель / висуваеться п-потеза про те, що саме на ньому було вдпрацьовано механзм управл1ння глобальними сировинни-ми ринками та геолопчно-розв'/дувальними роботами (ГРР).

КлючовI слова: глобальна додана вартсть, ф1нансов1 технологи, сучасн ф1нансов1 ¡нструменти, криптовалюта, управл1ння глобальними ринками алмаз'в, золота, платини, нафти.

Л.Б. ШОСТАК,

д.э.н., профессор, главный научный сотрудник, Государственный научно-исследовательский институт информатизации и моделирования экономики Министерства экономического развития и торговли

А.И. ДИКАРЕВ,

к. пол. н., доцент кафедры международных отношений и журналистики Киевского национального университета культуры и искусств

Технологии «АЬТ МОШЕТБ», ВЬОСКСИАШ алмазопроводов, золота и нефти

В статье анализируются процессы вхождения криптовалют в финансовые сети экономической сферы социальной жизни в методическом преодолении определенной многозначности их виртуального и практического использования. Авторы концептуализируют этот процесс как технологии «а!Ь топеЬэ» и блокчейнов (технология Б!осксЬа1п здесь рассматривается в парадигме «децентрализованной технологии ведения бухгалтерского учета» в корпоративных практиках и как производная технического дизайна Б'1ЬсоП и его производных в контексте программных функций «умных контрактов»). В статье осуществлен анализ новейших финансовых технологий с обработкой моделей их адаптации с целью распространения перспективных финансовых технологий. Это позволит избежать появления на их основе рисков, способных их скомпрометировать, мягко интегрировать наиболее перспективные из них с учетом возможных последствий для участников рынка, а также с целью защитить финансовый рынок от угроз, которые несут в себе новые финансовые технологии с учетом их анонимности. В исследовании используется модель «товарных цепочек», вошедшая в дискурс 1970-х гг., и заложили основу глобальных сетей стоимости в форме анализа процессов преобразования сырья в продукт спроса, а в 2000-е гг. глобальных сетей добавленной стоимости в форме анализа факторов организации глобальных отраслей. Предложено теоретическое обоснование и практические инструменты для анализа цепочек добавленной стоимости и различных типов управления ими. Предполагается, что будет возникать криптовалюта с опорой на продукцию минерально-сырьевого комплекса (МСК), Выдвигается гипотеза о том, что важнейшая роль в глобализации освоения минерально-сырьевой базы (МСБ) планеты принадлежит таким факторам-усилиям: (1) правительствам промышленно развитых стран по обеспечению национальных потребностей в минеральном сырье (МС) (2) международным экономическим структурам сетей. Алмазный рынок позиционируется как экспериментальная модель и выдвигается гипотеза о том, что именно на нем был отработан механизм управления глобальными сырьевыми рынками и геологически-разведочными работами (ГРР).

Ключевые слова: глобальная добавленная стоимость, финансовые технологии, современные финансовые инструменты, криптовалюта, управление глобальными рынками алмазов, золота, платины, нефти.

L. SHOSTAK,

Dr. of economy science, Professor, Principal Researcher, State Research Institute of Informatization

and Economic Modeling, Ministry of Economic Development and Trade

O. DIKARIEV,

candidate of political sciences, Associate Professor of the Chair of International Studies in Journalism

of Kyiv National University of Culture and Art

«ALT MONETS», BLOCKCHAIN'S technologies of gold, diamond wires, oil

The article analyzes the processes of entering crypto-currencies into financial networks of the economic sphere of social life in methodically overcoming a certain ambiguity of their virtual and practical use. The authors conceptualize this process as «alt monets» and blockboy technologies (Blockchain technology is considered here in the paradigm of «decentralized accounting technology» in corporate practices and as a derivative of the technical design of Bitcoin and its derivatives in the context of the software function of «smart contracts»). In the article the analysis of the newest financial technologies with processing of models of their adaptation with the purpose of distribution of perspective financial technologies is carried out. This will avoid the emergence on their basis of risks that could compromise them, gently integrate the most promising of them, taking into account the possible consequences for market participants, and also in order to protect the financial market from the threats that new financial technologies carry in their anonymity. The study uses the «commodity chains» model, which was included in the discourse of the 1970s, and laid the foundation of global value networks in the form of analysis of the processes of converting raw materials into a product of demand, and in the 2000s. - global value-added networks in the form of an analysis of the factors in the organization of global industries. The theoretical justification and practical tools for the analysis of value chains and various types of their management are offered. It is assumed that there will be a crypto-currency based on the products of the mineral-raw complex (MSK). It is hypothesized that the most important role in the globalization of the development of the mineral resource base of the planet belongs to such factors-efforts: (1) to the governments of industrially developed countries to ensure national requirements for mineral raw materials (MS) (2) international economic structures of networks. The diamond market is positioned as an experimental model and a hypothesis is put forward that it was on it that the mechanism for managing global commodity markets and geological prospecting works (GPR) was developed.

Keywords: global added value, financial technologies, modern financial instruments, crypto currency, management of global markets, diamonds, gold, platinum, oil.

Постановка проблеми. За останн роки бу-ло опублковано близько 300 акаде1^чних статей по Bitcoin та криптовалют^ проте ц публка-ци мають вельми специфiчний характер. Серед них видтяються: (1) глобальн дослщження ринку криптовалют Кембриджського уыверситету в партнерствi з VISA (результати отриман на лю-тий-березень 2017 року з Ыформацм про ринок крттогаманця, крiптобiрж, платежа та майын-гу); (2) книга Поля ВЫы та Майкла Кейс «Епо-ха криптовалют: як Bitcoin та блокчейн змЫюють свтовий економiчний порядок».

Bitcoin визначають як валюту, цифрову одиницю вартосл, яка використовуеться людьми для обмг ну товарами, послугами або обмЫу на ^mi валю-ти, курс яких мае тенденцю до значних коливань щодо тради^йних, емп"ованих урядом грошових знаюв. Проте це не просто валюта, а й технолопя

(виникла професля, пов'язана з розвитком ринку цифрових валют i Bitcoin (ВТС), зокрема - май-нер крипто валют). Процес випуску Bitcoin нази-ваеться «майынг» (вщ англ. mining - «видобуток») - спо^б отримання крттовалюти, побудований на р0енн комп'ютерами математичних задач i по-шуку можливих комбЫа^й одного единого правильного коду, який називаеться хеш, i отримання за це винагороди. Крттовалюта - це своерщний товар, але з дедалi меншою реальною кориснютю (тут регулятор США зайняв подвину позицю: заявивши, що не вважае ïï валютою i не збираеться ïï регулювати, а також виступати в будь-яких су-дових суперечках, як можуть виникнути в зв'язку з нею, але при цьому визнав криптовалюту товар-ним активом). Проте Bitcoin е одиницею електро-нноТ системи грошових розрахунюв, де операцм' проводяться безпосередньо мiж користувачами

бeз yчaстi тpeтьоï довipeноï стоpони. Сaмe тaк зa-знaчaлося в листi, який отpимaли З1 жовтня 2ÜÜB pокy кiлькa сотeнь фaxiвцiв з кpиптогpaфiï тa erny-зiaстiв цieï тexнологiï, включeниx в зaкpитий список pозсилки по кpиптогpaфiï вiд нeвiдомого, який нa-звaвся Сaтоши Haкaмото. У лист мiстилося поси-лaння нa дeв'ятистоpiнковий тeкст доповiдi, pозмi-щeноï нa новому сaйтi, який Сaтоши зape8стpyвaв двомa мiсяцями paнiшe. У доповд описyвaлaся гpошовa систeмa, яку вЫ нaзвaв Bitcoin).

Teоpeтичнi peфлeксiï pядy вчeниx, зокpeмa до-слщнига Фeлiксa Mapтiнa тa його книги «^ошЬ нeaвтоpизовaнa бiогpaфiя» вiдобpaжaють стaв-лeння aвтоpa до циx под^ як до виникнeння ново'!' пapaдигми y сфepi обiгy вapтостi [З4]. Фeлiкс Mapтiн ствepджy8, що звepнeння головно( yвa-ги нa мaтepiaльнy пpиpодy гpошeй - як мeтaлy aбо товapy - ознaчae втpaтy pозyмiння ïx потуж-но( цивiлiзaцiйноï' функцГ( як «соцiaльноï тexноло-rïf» взa8мниx зобов'язaнь i pозpaxyнкiв зa ними.

Цeй вимip дослiджeння пpодовжyють Пол Bi-ны тa Maйкл Keйсi в сво(й пpaцi «Eпоxa ^ипто-вaлют» [5]. Як Bitcoin, тaк й блокчeйн змЫюють свiтовий eкономiчний поpядок», спиpaючись нa концeпт «соцiaльноï' тexнологiï'» Фeлiксa Map^-нa. Вони зaзнaчaють, що в юpидичномy aспeктi долap е вимогою до бaнкiвськоï' систeми, a знa-чить i до Фeдepaльноï peзepвноï' систeми (ФРС), якa, випустивши бaнкнотy в обiг, встaновлюe пpaвa в^ ïï мaйбyтнix влaсникiв. Бaнк i ФРС вщ-повiдaльнi зa визнaння вимог нa суму, зaзнaчe-ну нa бaнкнотi. З пpaктичноï' точки зоpy ïï вapтiсть визнaчa8ться тею обстaвиною, що всi зa зго-дою визнaють, що долap можнa обмiняти нa зa-здaлeгiдь yзгоджeнy кiлькiсть послуг aбо товapiв. Дaлi, як зaзнaчaють Пол ВЫы тa Maйкл Keйсi, виникa8 питaння пpо внyтpiшню вapтiсть i долa-pa, й бpyскa золотa. Золото - цe piдкiсний товap, отpимaний зa всю iстоpiю його видобутку в тa-кiй кiлькостi, яко( лeдь вистaчило б, щоб довepxy зaповнити двa олiмпiйськиx плaвaльниx бaсeйни. Алe piдкiсть - вiдноснe поняття, я^ пpоявляeть-ся тiльки в тому випaдкy, якщо нa товap е попит. Tобто вapтiсть золотa як гpошeй являе собою aбстpaктний соцiaльний фeномeн, який виникa8 як тaвтологiя: золото мa8 вapтiсть в якост фо-шeй aбо iнвeстицiй, коли вipять в його вapтiсть. Bлaснe мовa йдe пpо тe, що M.I. Tyгaн-Бapa-новський концeптyaлiзyвaв нa почaткy минулого столiття, pоздiляючи поняття вapтостi пpодyктy i

його цЫностк Зa його твepджeнням, вapтiсть -цe витpaти оpгaнiзaцiï', a цЫнють - зaдоволeння клi8нтa [19]. Bиxодячи з цього, цiннiсть пpодyк-ту бyдe по-piзномy спpиймaтися piзними ктен-тaми, пpо що Пол ВЫы тa Maйкл Keйсi нe гово-pять. Пpотe визнaчeння понять кpиптовaлютного пpоцeсy в ниx можнa скaзaти стaли клaсичними. А сaмe, нa думку циx дослiдникiв слiд pозpiзняти Bitcoin - вaлютy i Bitcoin - тexнологiю. Bitcoin ю-нують остiльки, оскiльки мaють цiннiсть. Bitcoin-aдpeсa - цe yнiкaльний мiнi-paxyнок, чepeз який коpистyвaчi (iндивiдyyми i компaнiï') отpимyють i вiдпpaвляють вaлютy. Oтжe, блокчeйн (aнгл. Blockchain aбо block chain), вибyдyвaний зa пeв-ними пpaвилaми, - цe бeзпepepвний послщов-ний лaнцюжок блокiв, що мютять iнфоpмaцiю. Haйчaстiшe, копи лaнцюжкiв блокiв збepiгaють-ся i нeзaлeжно один вiд одного обpобляються нa бeзлiчi piзниx комп'ютepiв. Oтжe, Bitcoin ^нгл.) -поxiднe вiд ^в bit - «бiт», одиниця iнфоpмaцiï' i coin - «монeтa». Пipiнговa плaтiжнa систeмa, од-ноймeннa одиниця для облку опepaцiй, a тaкож одноймeнний пpотокол пepeдaчi дaниx. Для зa-бeзпeчeння фyнкцiонyвaння тa зaxистy плaтiжноï' систeми викоpистовyються кpиптогpaфiчнi мe-тоди. Eлeктpоннi плaтeжi мiж yчaсникaми сис-тeми пpоводяться бeз посepeдникiв. Пpи цьому нixто, кpiм влaсникa, нe можe зaблокyвaти (зaa-peштyвaти) кошти, нaвiть тимчaсово. Teоpeтично цe ознaчa8, що бiльшe нe потpiбнi бaнки тa iншi фiнaнсовi посepeдники, щоб гapaнтyвaти нeоб-xiдний piвeнь довipи мiж yчaсникaми угоди.

Xiлeмaн Гappiк (Hileman Garrick) тa Miшeль Payxс (Michel Rauchs.) в дослiджeннi «Бeнчмapкiнг гло-бaльниx кpiптовaлют» [З1], видaномy Keмбpидж-ським yнiвepситeтом в пapтнepствi з VISA свiдчaть, що: (1) в iндyстpiï' Bitcoin пpaцюють 1B76 осiб (з ниx: в Азiaтсько-Tиxоокeaнськомy peгiонi - 72Ü, Пвычый Амepицi - 676, 6вpопi - З46, Лaтинськiй Амepицi - 1Ü5 i Афpицi тa Близькому Сxодi - 29); (2) число aктивниx влaсникiв гaмaнцiв постiйно зpостae (з 2,9 млн. - в 2Ü^ pоцi до 5,B млн. - y 2Ü17 pоцi); (З) близько 81% пpовaйдepiв гaмaнцiв знaxодяться в 6вpопi i Пiвнiчнiй Амepицi; (4) близько З2% гaмaнцiв - цe пpодyкт з зaкpитим кодом; (5). Haйбiльш попyляpнi мобiльнi гaмaнцi (пpи цьому - З9% гaмaнцiв е мyльтивaлютними, 52% мa-ють вбyдовaнi функцГ( вaлютообмiнy); (6). 76% пpо-вaйдepiв гaмaнцiв нe мaють лiцeнзiï'; (7) мepeжa Bitcoin нaйбiльш попyляpнa для здiйснeння м^^-

родних nepeKa3iB (86%); (8) нaйбiльш затребувана послуга - мерчантсервю (прийом кошлв); (9) 79% плалжних кoмпaнiй мають устален вiднocини з бaнкiвcькими установами та пла^жними мережами; (10) найбтьша кiлькicть бipж зареестрована в Европу друге мicцe пociдa8 Азiaтcькo-Тихooкeaн-ський репон; (11) сектор мaйнiнгу характеризуемся високою кoнкуpeнцieю i поспйною появою нових гpaвцiв (бiльшicть (58%) пулiв мaйнiнгу poзмiщeнi в Кита! (рис.1).

Сукупний дохщ мaйнepiв [31] вирю з 0,2 - у 2010 роц до 2073 млн. дол. - у 2016 р. (рис. 2). Таким чином, Bitcoin створюе власну гло-бальну мережу i можливо визнати справедли-вють твердження дocлiдникiв Джepeлi Г. (Gereffi G.), Фернандо-Старка К. (Fernandez-Stark K.) [26, 27] про те, що сучасна eкoнoмiчнa практика все бтьше пов'язана з так званими глобальними ланцюжками додано! вартост (GVC).

Припускается, що будуть виникати криптова-люти з опорою на продукцш мЫерально-сиро-винного комплексу (МСК), виходячи з наступних тpeндiв: (1) експерти нафтовидобувних кра-!н, особливо кра!ни Персько! затоки, вважають, що нeoбхiднo отримати вигоду з використан-ня ВТС в тopгiвлi нафтою; (2) компанп BP, Shell, Statoil, а також менш вiдoмi корпорацм piзнo! спрямованост ING, ABN Amro i Societe Generale, Gunvor, Koch Supply & Trading i Mercuria запустили проект по створенню торгового майдан-чика на ocнoвi технологи блокчейн); (3) зареестрована у Велиюй Британм стартап-компаыя R Fintech представила власну криптовалюту - Bilur («ланцюжок», в пepeклaдi з басксько!), особли-вicть яко! полягае в тому, що !! курс буде зале-жати вiд цiн на нафту; (4) Президент Венесуели Нколас Мадуро запропонував створення нацю-нально! криптовалюти «Petro», що буде пщтри-

Рисунок 1. На свгговш KapTi Ma^rnroBi потужностi розподiленi HepiBHOMipHO, але значне мiсцe на них займас Китай [31]

Рисунок 2. Динамка сукупного доходу майнерiв за перiод 2010-2016 рр., млн. дол.

мана ресурсами нафти, газу, золота i aлмaзiв, i обслуговуватиме нову систему взаеморозрахун-кiв, що сприятиме Венесуелi у вирiшеннi питання грошового сувереытету, а також дозволить зд^-снювати фiнaнсовi операцп i подолати фЫансо-ву блокаду краТни. Ц пропозицм спираються на твердження експертв ЮНКТАД про те, що 80% доданоТ вaртостi свтовоТ економiки формуеть-ся в глобальних мережах (ГМДВ) корпорафй, що фрагментують процес створення та просторово-го структурування роб^, та МСК в цiлому. Вису-ваеться гiпотезa про те, що найважлив0а роль у глобaлiзaцiТ освоення мЫерально-сировин-ноТ бази (МСБ) планети належить таким факто-рам-зусиллям: (1) урядам промислово розвину-тих краТн по забезпеченню нaцiонaльних потреб у мЫеральый сировинi (МС); (2) та мiжнaродним економiчним структурам мереж. Алмазний ри-нок позицiону8ться як експериментальна модель i припускаеться, що саме на ньому було вщпра-цьовано мехаызм упрaвлiння глобальними си-ровинними ринками та геолопчно-розвщуваль-ними роботами (ГРР).

В останн два десятил^тя концепцiя глобальноТ вaртостi (GVC) не лише суттеве змiнилa характер свтовоТ економiки, але i вплинула на розвиток економки окремих краТн. Ця концеп^я зароди-лася ще в 1970-т роки. Сюди можуть бути вщ-несенi й роботи з проблем «товарних лaнцюжкiв» [21]. Основна щея цих робiт полягала в спро-бах aнaлiзу трансформацм всього набору вихщ-них витрат мaтерiaлiв i продуктiв, i перетворення Тх в кiнцевий продукт споживання. Пзыше мере-жi простежувалися на приклaдi швейних виробiв, починаючи вщ сировини i мaтерiaлiв i юнчаючи

кiнцевим продуктом (одягом) [27]. У 2000-х роках вщбулася трансформа^я концепцм з визна-ченням найважлив0их фaкторiв оргаызацм глобальних галузей та теоретичним обгрунтуванням iнструментiв aнaлiзу лaнцюжкiв доданоТ вартос-тi i типiв упрaвлiння ними [21]. Однак масштаби i суть цих ефектв до сих пiр однозначно не описа-ни, а особливо в мережах МСК. Необхщно вiдрaзу зауважити, що окремi проблеми МС, МСК, доро-гоцiнних метaлiв i дорогоцЫного кaмiння цiкaвили багатьох дослiдникiв. Зокрема це: В.Д. Андрiaнов, Г.Ю. Боярко, Т. ГрЫ, 1.Г. Животовська, Т.С. Кондратьева, В.М. Колпаков, 6.Г. Кочетов, Г.-П. Мар-тiн, С.Р. МоТсеев, Г.В. Петров, Г. См^, В.Н. Ткачов, М.А. Чешков, В.Л. Шмулевич, Г. Шуман. Дискурс функцюнування пщприемств алмазопрово-ду дослщжували: С.Ю. Айвазова, П.6. Алексеева, А.А. Аргунова, Т.С. Кондратьева, В.М. Колпако-ва, 6.Г. Кочетова, Г.-П. Марлна, С.Р. МоТсеева, Г.В. Петрова, Г. См^а, В.Н. Ткачова, М.А. Чешко-ва, В.Л. Шмулевича, Шарлотта Маклеод, Г. Шумана. Узагальнюючи Тх прaцi, можливо видiлити типологiчну модель алмазопроводу як послщов-нiсть секторiв й сегментiв виробництва й обер-нення aлмaзiв, дiaмaнтiв, золота, ювелiрних виро-бiв. Вважаемо також за необхщне звернутися до результaтiв дослщжень вчених Цюрiху, якi встано-вили, що ядро з 1318 фiрм контролюе: (1) 20% доходу свтовоТ економiки; через дотичнi мережi ряд Ыших сфер дiяльностi; (2) процеси викорис-тання влaсностi 20 пщприемств кожна; (4) крiм того, вони входять до 147 ТНК, що, в свою черту, контролюють 40% свтового доходу i тим самим Тх спiльнa частка складае 60%; (5) тобто, 1% фiрм контролюе 40% глобальноТ доданоТ вартостк

(6) до того ж 60% ТНК контролюють виробництво, 37% ТНК - послуги, МСК - 3% (причому бть-шють iз «ядра» прeдстaвляють собою фЫансо-вi iнститyти, що активно використовують опцюнну модeль Ф.Блeкa, Р. Мортона, М. Шолза, що стала пщфунтям практики дeривaтiв та вiртyaльних ка-пiтaлiв та впливу на цiноyтворeння рeaльного товару, зокрeмa золота, aлмaзiв, нафти. Виникае zaitech (дзaйтeх японськe визнaчeння фЫансово( iнжeнeрií). Дослiдник Дж. Фiннeртi (Finnerty J.D) визначив фЫансову iнжeнeрiю як сфeрy проeктy-вання, розробки iнновaцiйних фЫансових Ыстру-мeнтiв та процeсiв, а також творчий пошук нових пiдходiв для вирiшeння проблeм в гaлyзi фiнaнсiв [26]. Iншi дослiдники, а сaмe Дж. Маршал (John F. Marshall), Втул К. Бансал (Vipul K. Bansal) [33] зазначали, що фЫансова iнжeнeрiя грае три ролк гeнeрyвaння нових iдeй (новатори), спeцiaлiстiв по пошуку прогалин в прaвi (законники) та посeрeд-никiв, що aнaлiзyють угоди клi8нтiв для дeтaльно-го розyмiння гх потрeб та пропозицм нових послуг. Тобто, коли нe юнуе можливостi в зaдоволeннi по-трeб клi8нтa за допомогою вжe вiдомих продyктiв та процeсiв, «новатори» починають розробляти новi iнстрyмeнти сyмiснi з iдeями «посeрeдникiв», i потугами «зaконникiв» проaнaлiзyвaти можли-вост обiйти зaконодaвчe рeгyлювaння.

Мета статтг зд^снити порiвняльний aнaлiз фaкторiв впливу крипотовалют на глобальн мe-рeжi доданог вaртостi ринку золота, платини i нафти, а також на алмазопроводи.

Постановка завдання. Завданням aнaлiзy е:

- пeрeвiркa тeзи про подальший розвиток май-нингу криптовалюти iз опорою на продукцш мг нeрaльно-сировинного комплeксy в формi тeх-нологм «alt monets» та блокчeйнiв;

- aктyaлiзaцiя тeорeтичноí рeфлeксií новiтнiх фiнaнсових тeхнологiй з опрацюванням модeлeй гх адаптацм задля поширeння пeрспeктивних фг нансових тeхнологiй, yникнeння появи на гх осно-вi ризикiв, здатних гх скомпромeтyвaти;

- м'яко iнтeгрyвaти нaйбiльш пeрспeктивнi з них з урахуванням можливих наслщюв для учас-никiв ринку;

- захистити фЫансовий ринок вiд загроз, як нeсyть в собi новi фiнaнсовi тeхнологií з урахуванням гх aнонiмностi.

Оскiльки процeс концeптyaлiзaцií повинeн спи-ратися на пeвний стан наукового дискурсу, ав-тори звeрнyли увагу на той факт, що цeй вимiр

надто вузький i мае спeцифiчний хaрaктeр, що потрeбye подальших поглиблeних дослiджeнь.

Мaтeрiaли дослiджeння. У 2017 р. на конфe-рeнцií LBMA/LPPM Precious Metals в Бaрсeло-нi з доповщдю «lнвeстyвaння на основi ктькюно-го aнaлiзy: вiд золота до криптовалют» виступив гeнeрaльний дирeктор US Global Investors, Франк Холмс. В рeзyльтaтi дискурсу по мaтeрiaлaм до-пов^ на конфeрeнцií було визнано, що крип-товалюта нe е новим золотом. Учасники кон-фeрeнцií констатували, що золото лишаеться кращим довгостроковим сховищeм, що склада-еться з вщомих eлeмeнтiв. Протe, очeвидно, що юнуе рiзниця мiж тeyзaризaцiю та короткостро-ковим потeнцiaлом зростання. Криптовалюта для багатьох iнвeсторiв стала вигщною у зв'язку з дeцeнтрaлiзaцi8ю та мeншим рiвнeм маыпуля-цiй з боку yрядiв i бaнкiв на вщмЫу вiд пaпeрових грошeй i нaвiть золота, i тому вона мае пeрспeк-тиви (Див. рис. 3) [28]. Сво( твeрджeння Франк Холмс пщкртив положeннями Закону Мeткaл-фа, впeршe сформульованим Джорджeм Гилдeр в 1993 роцi. Згiдно закону вартють тeлeкомyнi-кaцiйноí мeрeжi е пропорцiйною квадрату числа пiдключeних користyвaчiв (n2). Закон Мeткaлфa спочатку був прeдстaвлeний нe з точки зору ко-ристyвaчiв, а скорiшe «сумюних комyнiкaцiйних пристро(в» (наприклад, фaксимiльних апаратв, тeлeфонiв i т.д.). Тiльки пiзнiшe, з глобaлiзaцi8ю lнтeрнeтy, цeй закон пeрeнeсли на користyвaчiв i мeрeжi, оскiльки його пeрвиннa мeтa полягала в опиЫ Ethernet покупок i з'еднань.

Закон також використовуеться eкономiстaми та yпрaвлiнцями бiзнeсом, особливо для конку-руючих компaнiй, що прагнуть злитися. Робeрт Мeткaлф, видатний iнжeнeр-eлeктрик, висловив зaкономiрностi Ethernet, aлe виявилося, що вЫ також дiйсний при описаны процeсiв застосу-вання криптовалют. Bitcoin виглядае «бульбаш-кою» на дiaгрaмi вaртостi, aлe розмiщeння його в логaрифмiчномy мaсштaбi мiня8 картину, в яюй пiк щe нe пройдeно.

Нeобхiдно зауважити, що Ф. Холмсу був нe пeрший, хто розглянув Bitcoin в контeкстi ^e-цифiки Закону Мeткaлфa. Зокрeмa «Journal of Electronic Commerce Research», виданий в 2017 р., мютить мaтeрiaл aнaлiзy цiнностi мeрeжi на основi цiни вiдповiдних цифрових валют i по-рiвняння гх з ктькютю yнiкaльних aдрeс, чeрeз якi щодня зд^снюються трансакцГ( в мeрeжi. Вияви-

Рисунок 3. Bitcoin мае перспективи [28]

лося, що Mepexi можуть бути адекватно описан за принципами закону Меткалфа, який визначае цЫнють мeрeжi як пропорц^ну квадрату числа и вузлiв або кiнцeвиx кориcтувачiв. Тобто, за-стосування закону Мeткалфа до ктькост тран-cакцiй проводиться з сильною корeляцieю цiни цифрових валют i кiлькicтю IX транcакцiй. Наводиться приклад з динамкою навантажeнь мeрe-жi Ethereum: коли на початку 2017 р. вщбулося 20 тис. трансак^й, а в юнц року навантажeння зросло до 300 тис. трансакфй за добу. Аналопч-ним чином, цiна криптовалюти зросла приблиз-но в 10 разiв за той жe пeрiод часу. Закон про мeрeжeвi eфeкти Мeткалфа можe бути засто-сований i до розробникiв, i до iнвecторiв, i навiть до cпeкулянтiв. Чим бiльшe людeй використовуе Ethereum, тим кориcнiшe вiн стае. I навпаки, чим мeншe людeй використовують Ethereum, тим мeнш корисним вiн стае i виникае eфeкт «доказу частки» (Proof of Stake (PoS)). PoS вщбуваеться в процeci пiд назвою «форджЫг». Кожeн користу-вач можe «поставити» свою криптовалюту i ма-ти можливicть бути обраним для cтворeння блоку i отримати нагороду. Ti, у кого бiльшe криптовалюти, отримують бiльшe шанciв на майнинг но-вих блокiв. Концeпцiя проста: чим бiльшe монeт у вас е, тим бiльшe монeт ви заробитe. PoS дозво-

ляе будь-кому брати участь в мeрeжi бeз будь-яких cпeцiальниx тexнiчниx знань i устаткування, враховуючи, що вce, що нeобxiдно, - цe створи-ти cвiй цифровий гаманeць. PoW майнeр вжe Ы-вecтуe в обладнання для «видобутку монeт». PoS мае кiлька рiзниx рeалiзацiй: платформа Waves використовуе cиcтeму орeндованого PoS, в якiй майнeр можe «орeндувати» своТ маркeри для отримання прибутку. Аналогiчний пiдxiд вико-ристовуеться для криптовалюти DPoS, якi дають можливють голосують за дeлeгатiв для cтворeн-ня блокiв. 1ншою альтeрнативою е майнiнг з ви-користанням смарт-контрак^в для токeнiв на оcновi Ethereum (ERC-20). Очeвидно, що ця сис-тeма залeжить вiд бeзпeки блокчeйну Ethereum. Нeзважаючи на тe, що вiн е надзвичайно прива-бливим, ця практика вce щe залeжить вiд цтю-ноcтi блокчeйну Ethereum, який сам працюе на cиcтeмi Proof of Work. Biдкладeнi докази вико-нання роботи (DPoW) - досить нова концeпцiя в свт розробки криптовалютниx cиcтeм. DPoW дозволяе будь-якiй криптовалютi бути такою ж бeзпeчною, як i сам Bitcoin, бeз нeобxiдноcтi мати вeлику мeрeжу майнeрiв. Створюеться вторин-на мeрeжа нотарiальниx вузлiв для покращeн-ня мexанiзму бeзпeки. Щe одна концeпцiя, вису-нута розробником DPoW «JI777», будуеться на

генерацм блокв на вимогу. Це зменшуе витрати енергп на власному блокчейнi [5;16; 23; 25; 28; 34; 36; 38-39].

Концептуальн засоби zaitech вкпючають тeорiю визначення вартостi, тeорiю портфеля цЫних па-пeрiв, тeорiю хеджування, систему бухгалтерськоТ звiтностi та порiвняльного оподаткування при рiзних формах ведення бiзнeсу. Процеси zaitech вкпючають в себе електронн системи торгiвпi цЫними паперами, пубпiчнe та закрите розмщен-ня цiнних папeрiв, систему електронних розрахун-кiв. Дж. Маршал, Втул К. Бансал застeрiгапи вiд захоплення позитивами глобалiзацN й називали проблеми валютноТ попiтики. Зокрема: зниження можливостей органiв валютного регулювання по контролю за доступнютю крeдитiв, використання фЫансування з плаваючою процентною ставкою в поеднаны з мeтодопогi8ю управпiння ризиками, зниженн eфeктивностi монетарноТ попiтики.

Вiртуальнi фiнансовi Ыновацм нинi прискорили-ся. Почали видтятися особливо «просунутi» спе-цiапiсти - квант-джоки, що прекрасно володють фiнансовою тeорi8ю та комп'ютерною технолопею, що обслуговують своТ власы Ытереси [Marshal]. I коли квант-джок вiд zaitech мiфiчний Сатоши На-камото писав «white paper Bitcoin», вЫ не уявляв, що будуть ASIC-майнери або майнiнг пули в GVC, i вiн, звичайно ж, не уявляв що на майынг витрача-тиметься 288 мегават електроенергм.

Сучасна практика пов'язана iз повсякденним зростанням ступеню використання МСБ планети в контекст певноТ симетрм з розвитком НТП, во-на викликае стурбованiсть з ряду причин: (1) вс види МС розподiлeнi тeриторiально нeрiвномiр-но, що обумовлено рiзною спeцiалiзацi8ю окре-мих гeологiчних структур; (2) результати ГРР свiдчать про зменшення перспектив вщкрит-тя нових родовищ; (3) залученням нових родо-вищ, якi, як правило, знаходяться в бтьш склад-нiших геолопчних умовах вiд вiдпрацьованих, об'ективно призводить дорожчання як ГРР, так i видобутку МС; (4) МС вщносяться до невщнов-люваних природних ресур^в, в силу чого е кн-цевими; (5) глобалiзацiю освоення МСБ планети стимулюеться розширенням кола акторiв за-йнятих в мережах МС (уряди промислово роз-винутих краТн, мiжнароднi eкономiчнi структу-ри; транснацiональнi гiрничодобувнi корпорацм, бiржi). Так, США стали найпотужышим свiтовим споживачем МС, що вимагае вiд ТТ кeрiвництва

постйноТ уваги до даноТ проблеми. Слiд визнати, що як внутр0ня, так i зовнiшня полiтика США з питань МСК найвищою мiрою рацiональна i по-внiстю вiдповiда8 нацiональним Ытересам. Там задiянe широке коло заходiв: вiд консервацп на своТй територм родовищ по окремих видах МС до активно!' роботи з кeрiвництвом краТн-експорте-рiв тих рeсурсiв, в iмпортi яких США кровно зацг кавлeнi. Прикладом стимулюючого i регулюючо-го впливу другоТ групи факторiв на формування загальносвтовоТ МСБ служить дiяльнiсть ОПЕК. Роль цieí оргаызацм не всiма суб'ектами ринку сприймаеться з належним розумiнням, однак необхщнють ув'язування iнтeрeсiв eкспортeрiв i споживачiв сировини очевидна. ТНК протягом останых 10-15 рокiв утримують ключовi пози-цм у ГРР та освоены об'ектв МСР оскiльки ма-ють доступ до: (1) бeзлiчи фiнансових Ыструмен-тiв; (2) нов^ых гiрничих тeхнологiй; (3) фахiвцiв; (4) кeрiвництва краТн iз значною МСБ, де створили мережу зв'язкв. Економiчна стабiльнiсть i фг нансова стйксть ТНК забезпечуеться завдяки: (1) горизонтальноТ диверсифкацм в рiзнi сиро-виннi галузi та види дiяльностi. Кожна корпорацiя працюе як мУмум в 7-10 напрямках, найбiльш прибутковi з яких часто iстотно в^зняються вiд основноТ спeцiалiзацií; (2) вертикальноТ диверсифкацм за тeхнологiчним принципом в межах одыеТ галузк Це дозволяе проводити погли-блену переробку сировини i отримувати велик додатковi доходи («Бi—Ейч-Пi» добувае залiзнi руди, виплавляе з них сталь i виробляе метало-продукти, як i приносять корпорацм найбiльший прибуток); (3) широкому розосередженню райо-ыв дiяльностi i сфер iнтeрeсiв по рiзних краТнах, рeгiонах i континентах («Англо-Амеркен» працюе в 20, De Beers - в 19, «Рю-ТЫто» - у 25 краТнах) [1-10]. У АК «АЛРОСА» ц характеристики виглядають таким чином: а) горизонтальна диверсифка^я - понад 10 напрямкв; б) активна вертикальна диверсифка^я мереж доданоТ вар-тостк ГРР - видобуток алмазiв - огранювання дiамантiв; видобуток - переробка нафти; заго-тiвля - переробка люу; будiвництво енергетичних споруд - Тх eксплуатацiя i т.д.; в) розосереджен-ня краТн i райоыв дiяльностi (Росiя - Захiдна Яку-тiя, Евeнкiйський нацiональний округ, 1ркутська область, Ханти-Мансiйський автономний округ, Архангельська область, Воронезька область; Ангола - трубка Катока i прилеглий район). De

Beers стала власником значного (2 кар./Т) ро-довища алмазiв у Канадi. «Рю-Тюто» придбала «Ештон Майнiнг», що забeзпeчило ТНК майжe повний контроль (99,8%) над рудником «Аргал», а також корЫним родовищeм алмазiв - трубкою «Мeрлiн» в Австралм, алмазоносним розсипом «^мпака» в IндонeзiТ, родовищeм алмазiв «Ку-анго» в Анголi i ряду алмазоноcниx площин у Ка-надi, ФЫляндм i Мавританм. ТНК значну части-ну прибутюв направляють на фЫансування ГРР. Так, «Англо - Амeрiкeн» щорГчно витрачае на цe 120-150 млн. дол., «БНЕйч-Пю (до об'еднання з «БтлГ тон») - 130 млн., De Beers - 140-150 млн., «Рю-Тнто» - 150-190 млн. дол.

Протe така ¡нституцГйна iнфраcтруктура скла-лася нe вiдразу, осктьки у вс часи родовища ал-мазiв були досить рщкюними. До ceрeднix столГть вони добувалися в основному в 1ндм; в XVIII ст. -пeршiй половин XIX ст. - в Бразилм; в друпй половин XIX ст. - пeршiй половин XX ст. - B ПАР; у друпй половин XX ст. - B ПАР, Росп, Ботсвану Австралм, Дeмократичнiй Рecпублiцi Конго, Ка-надГ та дeякиx iншиx краíнаx. Завдяки ункальним властивостям i винятковоТ популярност алмази за допомогою багаторазовиx пeрeпродажiв по-ширювалися по всьому свГту. Тобто, алмази як вид морально! сировини одними з пeршиx були залучeнi в процecи глобалГзацм. Провщну роль у цьому зГграли торгово-гранувальн цeнтри, як в давн столГття розмщувалися ¡мовГрно в 1ндм, в XV-XVI ст. виникли в Парижу Beнeцií, Амcтeр-дамГ та Антвeрпeнi. Нин найбтьш! обсяги огра-нювання дГамантГв i торпвл! ними i нeоброблeни-ми алмазами зоceрeджeнi в БeльгiТ, 1зраТлГ, 1ндм, США, Росм: близько 75% свГтового видобутку алмазГв зоceрeджeнe в рукаx дeкiлькоx вeликиx гiрничодобувниx компанй: <^e БГрс» (сптьно з «Англо-Амeрiкeн»), АК «АЛРОСА», «Рю-Тнто», «БГ-Ейч-ПГ». Самe ц суб'екти ринку створюють мeрeжi МСБ. Пюля видобутку алмази надxодять на сортування, обробку та в продаж. Бтьшють камeнiв рeалiзу8тьcя чeрeз мeрeжу алмазниx бГрж, число якиx пюля вщкриття амeриканcького майданчика виросло до 29. Найбтьшим цeнтром алмазно! торпвл! по праву вважаеться Антвeр-пeн, дe вщбуваеться бтьшють cвiтовиx трансак-цй У дГамантовому виробництвГ cпоcтeрiгаeтьcя дифeрeнцiацiя краТн-виробниюв: в США виро-бляють найбтьш дорог ювeлiрнi дГаманти, 1ндГя cпeцiалiзу8тьcя на огранювання наймeнш якю-

ноТ сировини. Найбтьшим видобувачeм нeобро-блeниx алмазГв е Австралт. КраТна посщае другe мicцe з видобутку алмаз^. Нeзважаючи на вeли-к обсяги видобутку алмазГв за якютю вони одн з найгiршиx, дрГбн i нeчиcтi i тому на свГтовому ринку вони мало цЫуються. Практично вс видо-бут в краТн алмази eкcпортуютьcя до 1ндп. Тому австралГйсью алмази отримали назву «¡ндГй-ський товар». Об'еднан Арабськ ЕмГрати (ОАЕ) нин стають одним з найбiльшиx cв¡товиx цeн-трГв торпвл! алмазною сировиною i дГамантами, яка здГйснюеться чeрeз Дубайську алмазну бГр-жу (Dubai Diamond Exchange, DDE). Алмазна бГр-жа знаxодитьcя в Алмазнй вeж¡, дe розташо-ван офюи алмазниx компанй: Damas, Dhamani Jewels, Rosy Blue, Dimexon i Diarough, а також мГжнародн крeдитнi установи, як здГйсню-ють фЫансування алмазниx фГрм: ABN Amro, Antwerp Diamond Bank. КрГм того, е обладнан-ня для очищeння i ограновування алмаза i на-даються послуги зГ збeрiгання алмазГв, дГамантГв та золота. Разом з тим алмазна бГржа - ттьки вeрxiвка айcбeрга бГржовоТ торпвл! товарами в ОАЕ. Урядом Дубая cтворeн¡ Втьна eконом¡ч-на зона в район виcотниx вeж на Краcивиx озe-раx (Jumeirah Lakes Towers Free Zone, JLT Free Zone) i Дубайський цeнтр бiржовиx товарГв (Dubai Multi Commodities Centre, DMCC), дe торгують дорогоцЫними мeталами i камЫням, включаючи алмази i дГаманти, а також товарами ¡ншиx галу-зeй промисловостк Утворюеться мeрeжа - ал-мазопроводи (рис. 4) [1-2; 6; 9-15; 18; 22; 35].

Нин зростае роль алмазноТ бГржГ в Панамк Me-та творив феТ б^ж! була досягнута в 2017 р., коли показники амeриканcького ринку зросли з 8 до 10 млрд. 1снуе щe один ceгмeнт свГтово-го ринку, який являе собою нeлeгальний «чор-ний ринок» видобутку i збуту. Найбтьш широко вЫ розвинeний в бiдниx африканcькиx кра!наx: Сь8рра-Лeонe, ЗаТр, Ангола. Чeрeз бeзпeрeрв-н мГжусобиц i вГйни продаж алмаза став ^e-рeлом коштГв для закунвл! зброТ. СвГтова гро-мадськють виступае проти придбання алмаза у циx краТн. Нин! чорний ринок торпвл! алмазами складае 4-20% глобального ринку. Для протидм надxоджeнню на мГжнародний ринок «конфлк-тниx» («кривавиx») алмазГв була cтворeна cxe-ма мiжнародниx домовлeноcтeй ООН, названа «К¡мбeрл¡йcьким процecом» (КП). КраТни-учас-ниц КП (понад 80) зобов'язалися контролювати

Система св1тового алмазопровода

:------

Сектор 1. Видобуток,

виробництво й обернення алмаз1в

Сектор 2

виробництво й обернення бригпантв сегмент (1-2) сегмент (2-3)

Сектор 3. Виробництво ► й оборот ювел1рних вироб1в

........j --t......: 1

Юмберлмський процес

Рисунок 4. Типолопчна модель алмазопроводу

видобуток aлмaзiв на своТх територГях i супрово-джувати Тх перевезення державним сертифка-том единого зразка, що гарантуе законне похо-дження aлмaзiв [1-2; 6; 9-15; 18; 22].

Аналопчы процеси спoстepiгaються i в золо-тoвидoбувнiй гaлузi МСК. Нaйбiльш рентабельна фiнaнсoвo сильнi ТНК поглинають менш рен-тaбeльнi, перекуповуючи родовища, вторгаючись на нoвi територм. Такий передт нинi дoмiнуe «кон-солща^ею» [1-2; 6; 9-15; 18; 22]. Алмазна ¡нду-стрГя, що колись злетта завдяки тexнiчнoму попи-ту на самий твердий мiнepaл, тепер розвиваеться виключно за рахунок ювелГрних прикрас. Алма-зи для промислових потреб дешевше синтезува-ти, нж добувати нaтуpaльнi. Нин в техычних цг лях використовуеться 99% штучних дГаманлв, як вперше з'явилися 65 рокв тому, а 95% природного сировини припадае на ювелГрний попит. КрГм того у 1996 р. ряд держав 6С напередодн ство-рення бвропейського валютного союзу здГйсни-ли переоцЫку золотих запаса i спричинили зни-ження цЫ на золото. Схоже, що деяк найбтьшГ золотодобувн компанм сприяли цЫовим вГйнам, скориставшись запланованим розпродажем ре-зервГв центральних банкв. Стратепя включала укладення форвардних контраклв на ще невидо-буте золото i продаж рнного обсягу свп"ового ви-добутку (бтьше 2 тис. т). Хеджування здГйснюва-лося за досить високими цЫами з перевищенням бГржових котирувань 1997 р. в 100 i бтьше дола-рГв за унцю. У результат ц компанм здобули пев-ну незалежнють вщ середньоТ собГвартост видо-бутого золота в 227 дол. за унцш (7 дол. за грам). На друге мюце вийшли австралГйськ компанм -286 дол., а твденноафриканськ (312 дол.) стали аутсайдерами. Бажова цЫа золота склада-ла в 1996 р. 375-400 дол. за унцю, в 1997 р. - 325-350 дол., а в 1998 р. впала нижче 300 дол. Однак канадська компаыя Barrick Gold (BG),

що займае перше мюце в свт по рентабельност i трете за обсягом золотодобування (приблизно 3 млн. унцГй в рк), укладало ф'ючерсн контракти на 10 млн. унцГй до кнця 2000 р. за цЫою 400-420 дол. Вищезгадане свщчить про те, що в галузГ вщ-буваеться кардинальний перерозподт власност, i золотовидобування концентруеться в руках невеликого числа найбтьш агресивних ТНК, а безлн марпналй принайми т, хто не отримае пщтримки своТх урядГв, банкрутуе. Обставини ^нового падЫ-ня на ринку золота в 1997 р. можна ¡нтерпрету-вати як сепаратну таемну домовленють твычно-американських i австралГйських компаый з метою вторгнення на територш суперника, в основному на твдень Африки. Пщтвердженням ц°' ппоте-зи може свщчити той факт, що з 1997 р. на ринку золота почалася консолщацт, яка тривае й нинк Причому найбтьш агресивними гравцями та ак-тивними учасниками хеджування виступають тв-ычноамериканськ i австралГйськ компанм. Так, BG нарощуе виробництво на руднику «Голдстрайк» в Невада розширюе зону дГй у прикордонному район мГж ЧилГ та Аргентиною, придбала в Перу ком-паню Arecuipa. У 1998 р. BG стала партнером тв-денноафриканськоТ компанм Anglo Gold з розвщки та освоення нових родовищ в Африц (50:50), де-монструючи переваги низьких виробничих витрат i ефективного хеджування (табл. 1).

Так у першГй половин 1998 р. виробничГ ви-трати склали на його пщприемствах 179 дол. за унцш золота, що було на 34 дол. нижче, ыж у 1997 р. Це компенсувало падЫня бГржовоТ цг ни з 348 до 298 дол. У пщсумку валовий дохщ компанм вирю на 21% i золотий бГзнес Barrick розпочався в Африцк в МалГ (родовища Мюсеы, ФЫкало, ДжелГмагара), СенегалГ (МадЫа-Фуль-бе i Сабодан), Демократична Республщ Конго (Юло-Мото), НгерГ (балкам). У 1999 р. BG до-сягла рекордного видобутку - 3,66 млн. унцГй

МАКРОЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ СУЧАСНО1 ЕКОНОМ1КИ Таблиця 1. Результаты хеджування провiдниx свiтовиx компашй

Прибуток, дол. з унцн KoMnamn Цша контракту, дол. за унц1ю Соб1варт1сть видобутку, дол. за унц1ю

229 Delta Gold 403 174

224 Barrick Gold 420 196

215 Normandy 474 259

215 Aurora Gold 416 201

211 Great Central 452 241

202 Sons of Gwalia 513 311

192 Cambior 452 260

189 Ashanti 450 261

186 Pegasus 460 274

182 TVX Gold 419 237

i продовжувала активнe xeджування. У 2000 р. вона поставляла золото по 319 дол. за унцш, а в 2001 р. пщняла цЫу до 335 дол. (при бГржо-вГй цУ 270-280). При цьому соб^артють 1 ун-цм золота в 1999 р. знизилася на 26% i склала 134 дол. за унцю Приклад BG було використа-но канадськими та амeриканcькими компанг ями: Golden Knight Resources почав працюва-ти в Гаы, Sutton Resources - в Танзанм, Orezone Resources i Sahelian Goldfields - в Бурюна-Фасо, Semafo Gold - в Гв¡нe!, IAMGold - в Мал!; австра-лГйська Delta Gold - в З¡мбабвe (при найнижчиx виробничиx витратаx - 130 дол. за унцш) та на остров! Папуа. Gold Mines отримала л^нз^ на видобуток на остров! Сардиыя. Нин! на бГрж! Йо-ганнecбурга зарe8cтровано три з 11 найб¡льшиx золотодобувниx компаый свГту - Anglo Gold, Gold Fields, Harmoni. ПадЫня курсу ранда вщносно долара сприяло активГзацм Anglo American Corp. - найбтьшого виробника золота у свт. Bci ТТ пщ-приемства, що займаються видобутком золота та зарeecтрован¡ в ПАР, об'едналися в виробничу компанш Anglo Gold i злилися з Minorco в проeк-таx на амeриканcькому континeнт¡. Нин! працюе в Аргeнтинi, Бразилм, Мал!, НамГбп i придбала ав-стралГйську компанш Acacia Resources i вийшла на АвстралГйську фондову бГржу. У 2000 р. ком-паыя приступила до вeртикальноí консолщацм, придбавши за 55 млн. рандГв 25% акцГй в Oro Afrika. ^ найзначнiшe ювeлiрнe пщприемство в ПАР, що мае cп¡льнe пщприемство з фГрмою Filk SpA of Italy - найбтьшого у свт виробника зо-лот^ ланцюжюв [1-2; 6; 9-15; 18; 22; 35]. Дал! вщбулося об'еднання акцiонeрного капралу тв-дeнноафриканcькоí Gold Fields i Franco-Nevada Mining Corp., зарeecтрованоТ в Торонто, i cтворe-но нову компанш - Gold Fields International (GFI) з

головним офюом в Торонто з лютингом на 6ipœax Нью-Йорка, Йоганнесбурга, Парижа, Брюсселя та Швейцарм'. Вона стае четвертою в свт серед золотодобувних компаый за ринковою капг тaлiзaцi8ю пюля BG, Anglo Gold, Newmont Mining Corp., третьою за обсягами видобутку пюля Anglo Gold i Newmont i другою по запасам пюля Anglo Gold. Проте нав^ь значн устхи провщних золотодобувних компаый по зниженню рiвня вироб-ничих витрат i нарощуванн МСБ не зымають всi ризики. Оскiльки свтовий ринок золота перестав бути «ринком продавця», остiльки зник пря-мий зв'язок Miœ попитом i пропози^ею: падЫ-ня цiни на золото в 1997-1999 рр. вщбувалося на mi 15%-ого пiдвищення споживання. Справа в тому, що ринок повнютю опинився в руках таких потужних грaвцiв, як Ывестифйы фонди. Вони забезпечують прибутками сво'гх вклaдникiв, оперуючи великими портфелями цЫних пaперiв. У першiй половин 90-х рокiв фонди сво'ми дг ями не раз пiдвищувaли ризики на ринку золота та дiaмaнтiв. Вони закуповували певн обсяги до-рогоцiнного металу, а потiм «скидали» його при сприятлив^ кон'юнктурi. Пзыше вони втратили iнтерес до золота як способу вкладення катта-лу i стали використовувати його лише iз спекулятивною метою. Вдосконалення комп'ютерних технолопй сприяло вiртуaлiзaцiï, розростанню деривaтивiв (ф'ючерсiв, опцiонiв, свопiв, дто-вих розписок, термiновиx контрaктiв на рiзнi ви-ди термiновиx контрак^в).

Нинi lндiя, Пакистан, Китай, Япоыя, Пiвденнa Корея i кра'ни Пвденно-Схщно'' Азм' разом узя-тi закуповують бтьше половини дорогоцЫно-го металу. Одна lндiя забезпечуе 1/4 свтового споживання золота, тобто приблизно сттьки ж, скiльки США i кра'ни бвропи разом узятi. Одним

з наслщмв цих 3míh став процес зростання кть-koctí акцiонерiв та пщприемств, що фЫансують-ся бiржею. Тобто зростае роль 6ipxi як джерела капiталy. Цьому сприяли лiбералiзацiя i дере-гулювання фiнансових ринкiв, практично повна вщкритють державних кордонiв для перемщен-ня капiталy. Провiднy роль в цьому процес гра-ють Ывести^йы фонди. Мiжнародний рух капг талiв здiйсню8ться переважно згiдно приватним домовленостям мiж приватними iнститyтами, як керуються власними iнтересами та свотм розу-мiнням ефективностi, прибyтковостi, ризику, i при цьому не сприймаючи ролi будь-яких со^аль-них зобов'язань. Зокрема, хеджевий фонд Long-Term Capital Мападете^ при власному капiталi 2,2 млрд. дол. управляв по всьому св^у сумами, що перевищують 1,5 трлн. дол. Крах цього фонду змусив не ттьки аналiтикiв, а й громадськiсть зацкавитися статистикою iнвестицiйних фондiв та можливими ризиками поширення Тх практики. Виявилося, що в США населення бтьше поло-вини сво'Тх капiталiв вклали в спекyлятивнi Ывес-тицiйнi фонди, що свщчить про скорочення ¡h-вестицiй у реальнi сектори. Компанй США, також як i споживач¡ мають негативний Ыдекс накопи-чення, осктьки лiквiднiсть спрямовуеться не в реальний сектор, а в акцм. М^ тим, вiртyальнi фг нансов¡ операцп гарантують цiлком реальну вла-ду iнвестицiйним фондам. До перелку наслiдкiв 'Тх операцiй можна вщнести не тiльки змЫу гео-графм ринку золота, але й змЫи на дiамантовомy ринку. Американськi Ывестори фактично сприй-мають De Beers в якост «нового ринку, що роз-виваеться». При цьому пакети акфй, що належать корпорацм Anglo American та Tí Ывестиц^ый

компанм Anamint, а також дочГрньоТ Debswana або пiвдeнноафриканcьким фондам Old Mutual i Sanlam, нe враxовувалиcя. У 1998 р. амeрикан-ськ iнвecтицiйнi фонди активно купували акцм De Beers, зоceрeдивши 18% к загальноТ ктькос-й тобто бтьшу частину того, що обeртаютьcя на фондовому ринку (табл. 2).

B¡дбулоcя рiзкe падЫня обсяпв продажа д!а-манлв - всього на 3,3 млрд. дол., тод! як у попe-рeдньому роц вщповщний показник досягав 4,6 млрд. дол. Дивденди на об'еднану акцш впали з 110 до 80 цeнт¡в, доx¡д власниюв акцГй склав ли-rne 7,2% пюля 11% в 1997 роцк Самe нeвдово-лeння акцiонeрiв спонукало кeрiвництво De Beers зайнятися розробкою новоТ cтратeгiТ. Компаыя була змушeна визнати, що сьогодн контролюе лишe половину всього алмазного ринку у вартю-ному виражeнн¡ i рeгулюe 2/3 ринку ювeл¡рниx алмазГв. Додатковими факторами, що усклад-нилася ¡снування алмазно-дГамантового ринку, стали штучн алмази та «алмази конфлклв». КрГм того, США виступае в рол! нe ттьки найбтьшого у свт споживача дюмантовоТ продукцм, алe i за-сновника iнвecтицiйниx фондю з колосальними фЫансовими можливостями у порюняны з якими 10-мтьярдна ринкова катталюацст De Beers нe виглядае пeрeконливо. Мабуть, знадобляться ко-ординован зусилля вcix суб'еклв адмазопроводу в протистоянн iнтeрecам iнвecтицiйниx фондГв.

Зростаючий вплив ¡нвecтиц¡йниx фондГв вщ-чули нe ттьки на мГжнародному фЫансовому, золотому та дГамантовому ринкаx, алe на ри-ку нафти. Зокрeма в ОПЕК виступають з критикою мГжнародного cпeкулятивного капралу i по-кладають на нього вщповщальнють за рeкорднe

Таблиця 2. Акцюнери De Beers в США

Назва фонду Кшьмсть акцш

% млн шт.

Brandes Investment Partners 3,6 13,9

Templeton Investment Counsel 2,8 10,9

Pacific Financial Research 2,7 10,4

Harris Association 2,0 7,8

Manning & Napier Advisors 1,8 6,9

Capital Guardian Trust Co. 1,1 4,1

Franklin Advisers 0,6 2,5

Brandywine Asset Management 0,6 2,4

Cambiar Investors 0,4 1,7

Smith Barney Advisers 0,4 1,6

1нш1 1,9 7,3

Всього 18,1 69,9

зростання mîh на нафту i нафтопродукти з серпня 2000, а noTÎM падЫня цЫ. А оскiльки необxiдною умовою для спекулятивно!' гри е саме нестабть-нють, можна уявити, що сировинн ринки очку-ють рiзноплановi ризики. Нинi, як i 80-x роках минулого сторiччя, ринок дiамантiв е надзвичай-но складним i менш прозорим, Hiœ ринок золота. ^м iндексiв Polished Prices, Rapaport Index офiцiйниx котирувань цЫ на дiаманти не iснуe. На вщмЫу вiд злиткiв золота, вс каменi рiзнi, i тть-ки фаxiвець здатний оцiнити !x вартють, яка може становити вiд десяткв до мiльйонiв дол.

В цтому, попит на дiаманти продовжуватиме зростати. До 2020 року очкуеться подвоення по-питу над пропозицieю через попит середнього кла-су з Китаю та 1ндм'. Щорiчний прирют попиту на дiа-манти зараз становить 6,4%, а до 2020 року мае досягти 247 млн. каратв. Для порiвняння, в 2010 роц виробництво дiамантiв склало 133 млн. кара-тiв. Зльоти цЫ на золото в минулому також часто закiнчувалися масштабним падiнням. Так було в 1915-1920 роках, в 1941 р., в 1947 р., в 19511966 рр., в 1974-1976 рр., в 1981 р., в 19831985 рр., в 1987-2000 роках i в 2008 р.

З метою диверсифкацм' в рядi галузей викорис-товують альтернативы варiанти сировини. Скажг мо, вуглецеве волокно стримуе цiни на алюмУй, природний газ служить дешевшою (i еколопчно чистою) альтернативою топкового мазуту. У золота немае реально!' альтернативи. Останым часом курс золота i попит на нього рiзко зросли, осктьки використання цього металу в якост Ывести^йно-го притулку в перюд кризи користуеться попитом. Поточна вартють золота на бiржi i в свт дозволяе Ывесторам аналiзувати перспективи зростання свтово!' економiки i робити прогнози динамки зростання цЫ iншиx бiржовиx Ыструментв. Пiсля кризи спостерiгаeться подорожчання золота на Лондонськй бiржi металiв бтьше Hiœ в два рази. Слщ зауважити, що, як правило, поняття «курсу» е бiльше бiржовим i банквським термiном, i на вщ-мiну вiд цiни служить для iнвесторiв певною ета-лонною величиною в торгiвлi на ринкаx.

Платина зустрiчаeться набагато рiдше - обсяг '!!' щорiчного видобутку становить лише 6% вiд об-сягiв золотовидобутку. Срiбло набагато дешевше - воно коштуе в 60 разiв менше золота. В наслг док злиття Чиказько!' товарно!' бiржi та Чиказько!' торгово!' палати було створено в 2007 роц CME Group, - найбтьшу в свiтi товарну бiржу. Остан-

HÎ кiлькa рокв котирування платини стали голо-вним викпиком для ринку дорогоцiнниx мeтaлiв. 3 максимум^ 2011 року (1800 долaрiв за тройську унцiю) цiни на платину впали за п'ять рокв бтьш нiж в два рази - до позначки 800 долaрiв. При чо-му iнтeрeс до золота як до захисного активу зни-зився на тлi вщносно спокйно! геополiтичноï ситуаций В основi подiбного пaдiння лежить скандал навколо ымецького концерну Volkswagen. У ве-реснi 2015 року з'ясувалося, що бтьше 11 мть-йоыв дизельних aвтомобiлiв по всьому свпу були оснaщенi програмним забезпеченням, яке пщ час проведення теслв в десятки рaзiв занижувало ктькють шкiдливиx гaзiв. Скандал спричинив ма-сове вiдкликaння aвтомобiлiв, пaдiння ащй автоконцерну i, як наслщок, рiзке зниження попиту на платину. Близько половини в^е! платини, в основному видобуваеться в Пвденый Африцi i Росм', вона використовуеться aвтомобiльною промис-ловiстю в дизельних двигунах. Зворотна ситуaцiя склалася з пaлaдieм. Як тiльки почався скандал навколо Volkswagen, котирування металу вщра-зу злетти на 30 вщсотмв (з 600 до 800 долaрiв за унцiю). Пaлaдiй бiльш широко використовуеться в кaтaлiтичниx нейтрaлiзaторax вихлопних га-зiв бензинових двигуыв, попит на якi пiшов вго-ру. Однак тaкi розбiжностi все-таки не тривають занадто довго. Розпродаж платини призвiв до того, що свтове виробництво (i так досить незначне в порiвняннi з золотом i срiблом - трохи менше 200 тонн на рк) впало, запаси металу скоротили-ся. Пюля чого з'ясувалося, що платина все-таки потрiбнa промисловосл в цтому i виробникам ав-томобiлiв зокрема.

Коли у 2008 р. цЫи на золото прймалися до рiвня 1000 долaрiв, керiвництво CME започат-кувало змiни бiржевоï вимоги. Вони виступають в якосл контрагента на крайый випадок, i таким чином з !х боку це було розумною мiрою щодо зниження ризикв. Однак за зростанням золота CME не встигала. За наступн два роки золото сильно подорожчало, але курс його став вкрай неслйким. У вересн 2011 року вЫ досяг пiку i почав сильно коливатися. Пюля самого нестабтьного тиж-ня за багато рокв CME Group пщняла мaржевi вимоги на 21%. Конкурен^я в алмазопроводах мiж видобувними, гранувальними та торгуючими алмазною продущею пiдприeмствaми загостри-лася. Зниження попиту на дiaмaнти i ювелiрнi ви-роби з дiaмaнтaми в 2012 р. призвело до змЫи

пpoпopцiй мiж секторами алмазного бiзнecу, i тому показники свтового алмазопровода 2012 р. в^зняються вiд попереднього. Разом з тим, в алмазодобувно! гaлузi основну роль грають чо-тири нaйбiльшi компанй, якi завдяки злагоджеый пoлiтицi не тiльки зумiли зберегти спйюсть, але i сво! лщирук^ позицм в цьому ceгмeнтi ринку. Стан фЫансових iнcтpумeнтiв нинi скпадае головний ризик алмазно! гaлузi, осктьки:

1. Виробники дiaмaнтiв пoв'язaнi зобов'язанням сплати алмазовидобувним корпора^ям аванси по придбанню aлмaзiв;

2. 1снуе необхщнють кредитування piтeйлepiв на 90 дыв;

3. Значна вapтicть фiнaнcувaння для сектору дpiбних, малих i середых пiдпpи8мcтв, якi почина-ють складати основу алмазно! гaлузi. Нинi помп— но тренд, коли число дpiбних i cepeднiх виpoбникiв aлмaзiв з можливостями iнвecтувaння в розроб-ку нових рудниюв зростае, тобто глобальний клуб виробниюв aлмaзiв стае все бтьш роздробленим, зокрема: (а) якщо частка De Beers ще приблиз-но 20 poкiв тому складала 80% cвiтoвoгo обсягу пропозицм, то нин - 35-38%.; (б) на частку виробника номер два, рос^ську АЛРОСА, припадае понад 25%. Тобто, все зростаючу роль починають грати невелик виробники aлмaзiв. До них вщно-ситься, наприклад, Petra Diamonds, яка з'явилася i розвивалася пюля викупу колишых pудникiв компанм De Beers. В 2011 р. Petra отримала за рахунок випуску ащй 325 млн. дол. i придба-ла рудник ФЫш (Finsch) в ПАР за 210 млн. дол. i перейшла вiд Ринку альтернативних Ывести^й (AIM) на Основний ринок (Main Market) Лондон-сько! фондово! бipжi. У 2016 р. Petra оголосила про укладення угоди про сптьне пiдпpи8Mcтвo з Ekapa Mining (Pty) Ltd, за яким ц двi компанй ма-ють об'еднати сво! вщповщы виробництва в Юм-берлк Спiльнe пiдпpи8Mcтвo з видобутку aлмaзiв Екапа (Ekapa) в Кiмбepлi включае пiдзeмний рудник Кiмбepлi Андеграунд, числены програми повторно! обробки хвос^в i Центральний завод з обробки. Обсяг виробництва aлмaзiв в 2017 роц склав 4,5 млн. каралв. Канадська алмазодобувна кoмпaнiя Dominion Diamond Corp, яюй належить рудник Екат (Ekati) i 40% рудника Даявк (Diavik) за Полярним колом, стала тре™ в cвiтi найбтьшим виробником aлмaзiв з точки зору вартостк Gem Diamonds, яка називае себе пpoвiдним виробником aлмaзiв у cвiтi, якi видобувають висо-

коякiснi алмази. Компанй'' належать 70% рудника Летсенг (Let^eng) в Лесото та Гхагху (Ghaghoo). Ряд ГГР компaнiй не змогли виконати фiнaнсовi умови укладених угод, а деяк трейдери, акцм' яких продаються на бiржi, зiткнулися з кaтaстрофiчним пaдiнням цiн на сво''' акцм'. Lucara Diamond Inc, ви-робник aлмaзiв середнього масштабу, оголосила про виявлення алмазу вагою 1111 каралв в Ботсвану який, за оцЫками, може коштувати щонай-менше 60 млн. дол., а також ще двох величезних aлмaзiв вагою понад 300 i 800 каралв, вщпо-вiдно. Дорогоцiнний кaмiнь вагою 1111 каралв е другим найбтьшим в свт коли-небудь здобу-тим алмазом пiсля Куллiнaнa (Cullinan), що важив 3106 карата. Також в листопaдi Sotheby's виста-вив на аукцюн дiaмaнт Blue Moon вагою 12,03 карата за 48,5 млн. дол. встановивши, за заявою аукцюнного будинку, свтовий рекорд для дiaмaн-та будь-якого кольору. Дiaмaнт «без внутр0ых вад», проданий на торгах Sotheby's в Женеву побив попередый рекорд, коли аукцюнний будинок продав рожевий дiaмaнт Graff Pink вагою 24,78 карата за 46,2 млн.дол. в цьому ж мют в 2010 роцк Днем ран0е Christie's продав рожевий дг амант «Sweet Josephine» вагою 16,08 карата за 28,6 млн. дол. на своему аукцюы в Женевк Однак, ц рекламы продaжi висвiчують й парадокс алма-зопроводу (табл. 3).

Бiльшiсть покупцiв купуе дрiбнi алмази, а aлмaзнi фiрми банкрутують. Наприклад, Paragon Diamonds, що експлуатуе рудник Лемфане (Lemphane) в Лесото, була тимчасово вщсторонена вщ дiяльностi на Лондонському ринку альтернативних Ывести-цiй (Alternative Investment Market) через фЫансо-вi проблеми. У фiрми акцм' впали на третину в цьому роцк Petra Diamonds, акцм' яко''' також впали на Лондонсьюй фондовiй бiржi з двох фунтiв стерлЫ-пв до 67 пенсiв протягом 2015 року. ЦЫи на акцм' впали i у iншиx алмазовидобувних компанй наприклад, Gem Diamonds i Firestone Diamonds, обидвi з яких ведуть видобуток в Лесото;

4. Кожному дiaмaнту необxiдно знайти свою нг шу, а з огляду на те, що умови торгiвлi на свто-вому ринку залишаються жорсткими, то бiз-нес кольорових дiaмaнтiв все бiльше займаеться просуванням дiaмaнтiв як засобу для Ывести^й. Так, кольоровi дiaмaнти складають всього 2% вщ загального ринку дiaмaнтiв. А за оцiнкaми деяких експер^в гaлузi, всього один карат кольорових дг aмaнтiв припадае на 100000 каралв бiлиx дia-

Таблиця 3. Прогнозы значення свiтового алмазопроводу в 2016-2030 рр., млрд. дол.

№ п/п Сегменти алмазопроводу 2016 2020 2025 2030

1 Видобуток алмаз1в 14,4 18 20 25

2 Виробництво д1амант1в 22,1 24 25 32

3 Продаж! ювел1рних вироб1в з д1амантами 78,4 84 92 100

Всього 114,9 126 138 157

мантв. А якщо i цього було б недостатньо для по-слйного зростання цЫ на кольоров! дГаманти, то пропозицГя падае, в той час як попит, особливо з боку колекцюнерю та ¡нвесторю, зростае. Дослщ-ниця Шарлотта Маклеод (Charlotte McLeod) [35] зазначае, що хоча бтьшють дГамантв безбарв-н або мають злегка жовтуватий вщлнок, всес-вптьо вщом! дГаманти - кольоров! (Fancy Color Diamonds), серед яких сиый дГамант Нор! («НадГя») i червоний дГамант Moussaieff Red («Червоний дг амант компанм Moussaieff»). Згщно з аналГзами 2017 року, Fancy Color Diamonds продовжують тенденцш до зростання i очолюють список найбтьш концентрованоТ форми багатства (загаль-не збтьшення вартост на 615% протягом перю-ду у пороняны з 417%). Безбарвн алмази мають загальне збтьшення вартост на 213% протягом 14-рнного перюду, у пороняны з 234%. В той час вартють золота з 2003 року дещо зрос-ла (204%, що на 5% бтьше, нж 2015 р.), платина продовжуе «стрибати», загальне збтьшення ТТ вартост зросло на 16% порГвняно з 41%.

Уже напочатку 2017 р. Bitcoin перевершив золото i практично кожну ¡ншу валюту. Bitcoin пщ-нявся з 997,69 дол. до 5,013 дол. що означае зростання на 402 вщсотка. ЦЫа золота на початку 2017 року становила 1159,20 дол. за ун-цю i у вересн досягла суми 1343,31 дол. Цг на золота, як i Bitcoin, дещо знизилася до р^ня 1.333,66 дол. Тим не менш, цЫа золота з початку року зросла приблизно на 15 вщсоткв, хоча i не така вражаюча, як i цЫове зростання Bitcoin. Це свщчить про те, що нин спостеркаеться про-цес поглиблення вГртуалГзацп вищезгаданих ринкв. Перша криптовалюта, забезпечена дт-мантами, мае з'явитися в Росм. Згщно з планами компанм «Алроса» сптьно з сЫгапурськоТ ком-паыею «ДГамунди», що займаеться вГртуальни-ми валютами, плануеться розпочати катталГза-цю D1 Coin в розмр 1 млрд. доларГв. 1дея цього проекту наступна: видобуваеться алмаз, обро-бляеться до стану гранованого дтманта, сер-тифкуеться, i його цифровий еквГвалент тут же

додаеться до ктькост криптовалюти D1 Coin. Сам! дГаманти складаються на зберкання в сейфах, а криптовалюта йде в оборот. Якщо взяти середню вартють одного карата базовоТ огранки i чистоти в 1000 доларю, то цЫа одиниц D1 Coin буде дорГвнювати приблизно одному дола-ру [8]. З цюю метою НП РТС i Фондом розвитку Далекого Сходу (ФРДф створено цифрову платформу «Схщ» для торпв з тня 2018 р. крипто-валютою D1 Coin, забезпеченоТ далекосхщними дГамантами. Загальна номЫальна вартють усГх D1 Coin, як до кнця 2018 року будуть випущен в обк, складе близько 1 млрд. доларю. Отже, D1 Coin - це криптовалюта на баз! блокчейн-мере-ж! Ethereum, забезпечена дГамантами ¡нвести-цГйноТ якост. Кожен токен D1 Coin забезпечений 1/1000 каратами еталонного дГаманта i випус-каеться пщ кожен дГамант в ктькост, розрахо-ваноТ нейромережею - D1 Matrix - на основ! ряду характеристик i аналГзу ринку. Власник певноТ ктькост D1 Coin зможе обмЫяти Тх на обраний дГамант в режим! онлайн. Для забезпечення D1 Coin компаыя використовуе сертифковаы д!а-манти огранщикв, з якими ствпрацюе «Алроса». Коштовне камЫня плануеться зберкати в спецг альних сейфах у СЫгапур! i Швейцарм, вони будуть застраховав. Доступы в режим! онлайн дан про загальну ктькють випущених D1 Coin i д!а-мантв, переданих на зберкання, будуть перевг рятися мЖнародними аудиторами. Розмщення «дГамантовоТ» криптовалюти буде проводитися траншами. Компант Diamundi Pte оцЫюе обсяг доступноТ сировини в горизонт одного року в об-сяз! близько 1 млрд. доларГв. Були зареестроваы правила ктрингу, що дозволяють використову-вати «Схщ» для операфй з цифровими активами, включаючи крттоактиви. Правила ктрингу за-реестроваы за мГжнародними стандартами FATF i включають процедуру KYC (know your customer - процедура ¡дентифкацм особи контрагента) перед проведенням операцм по вщношенню до своТх кпюнтв. Запропоновано мехаызми захис-ту учасникв, особливо роздрГбних неквалГфко-

ваних iнвесторiв. Очiку8ться, що криптовалютний iнструмент дозволить Ывесторам диверсифку-вати портфелi та тти вiд стандартних кaнaлiв ва-лютних потокiв, зокрема вiд доларово' системи [17]. Однак необxiдно зауважити, що в 2016 р. компаыя BitGem вже отримала негативний до-свiд продажу криптовалюти PinkCoin, забезпече-но''' дiaмaнтaми. PinkCoin була забезпечена фк-сованим активом кольорових дiaмaнтiв на суму 5 млн. долaрiв. Проект почав працювати на ба-зi платформи Ethereum на основi випуску 5 млн. токенiв PinkCoin, кожен за цiною 1 долар. Бть-шу частину токенiв (близько 80%) було придбано громадянами РФ та пострадянських республк. Великий Ытерес до криптовалюти виник i в кра'-нах Пвденно-Схщно''' Азм' та Латинсько''' Америки. Як зазначалося вище, цiни на кольоровi дiaмaнти вважаються нaйбiльш концентрованою формою накопичення багатства. Це единий актив, який не падав в цЫу починаючи з 1959 року. Ус цi фак-тори сприяли запуску проекту, але в процес його реaлiзaцi'í компaнiя зiткнулaся зi значними труднощами у вирiшеннi юридичних питань. Зокрема - законнють оперaцiй з PinkCoin в рiзниx юрисдикцiяx, особливо в РФ. Ц проблеми змуси-ли компaнiю BitGem згорнути проект i повернути кошти покупцям [11; 35].

24 жовтня 2017 року в результат хардфорку Bitcoin (вщ англ. Fork - розгалуження, подiл лан-цюга блокчейна) з'явилася нова криптовалю-та Bitcoin Gold (BTG). Це не перший випадок по-дту Bitcoin - таким чином з'явився Bitcoin Cash (BCH), зараз четверта за кaпiтaлiзaцieю крипто-валюта в свт (близько 5,5 млрд. дол.). Разом з цим першi дн торпв Bitcoin Gold не надають опти-мiзму - з початку свого юнування нова криптова-люта подешевшала бiльш ыж в три рази. 1нМато-ром хардфорку, в результат якого з'явився Bitcoin Gold, виступила команда Мaйнерiв i розробникiв пiд упрaвлiнням Джека Лiaо, глави велико''' май-ынговой компанй'' LightningASIC з Гонконгу. Мета останнього форку - створити аналог Bitcoin, який може буде доступним бтьш^ кiлькостi учaсникiв, тим самим знизивши вплив великих мaйнiнговиx фiрм. Прихильники хардфорку Bitcoin стали ви-користовувати слоган «Make Bitcoin decentralized again», що пародше гасло кандидата в президен-ти США Дональда Трампа пщ час передвиборно''' кампанм' 2016 року. lнiцiaтори хардфорку заявили, що хочуть використовувати новий алгоритм, який

зруйнуе монополiю промислових фiрм i дозволить добувати нову монету на стандартних вщеопроце-сорах. Монети Bitcoin Gold дюталися безкоштов-но тим, хто був власником класичного Bitcoin на момент хардфорку. Проект нацтений на створен-ня посправжньому «децентрaлiзовaного Bitcoin». Стверджуеться, що завдяки використанню алгоритму Equihash буде прост0е добувати Bitcoin за допомогою грaфiчниx карт, мaйнiнг стане доступ-ний бтьшому числу учaсникiв, а вплив великих компаый буде вiдповiдно знижено. Нaйсклaднiшa рiч для iнвесторiв полягае в тому, що в даний час, ф'ючерси на Bitcoin Gold вже торгуються, але ыя-кого «видобутку» ще не вщбуваеться. 1ншими словами, в даний час базовий цифровий актив просто не юнуе. Також проголошено про Bitcoin Стьвер, проте вЫ також не юнуе. Техычно деякi бiржi ма-ють можливiсть торгувати токеном, який е похщ-ною будь-якого форку в процес fork-and-dump. Нaйцiкaвiше полягае в тому, що торговельн спе-куляцм' вiдбувaються без iснуючого активу. На по-дiбнi ди не наважувалися нaвiть нaйризиковaнiшi ICO, яку без наявност фактичного токена, не роз-почали торгiвлю. Як вщзначають фaxiвцi, залиша-еться тiльки сподiвaтися, що подiбнi пропозицГ'' по Bitcoin Uranium, Bitcoin Premium i навпъ Bitcoin Platinum, нaспрaвдi виявляться лише проектом. Найбтьша проблема полягае в тому, що подг бний форк створюе погану рекламу для Bitcoin, який покпадаеться на свiй бренд першо''' криптовалюти в свт для залучення iнвесторiв. Неiснуючi блокчейни вщволкають увагу вiд спрaвжнix деба-тiв про виживання Bitcoin як стабтьного крiпто-валютного активу.

Нинi цей процес пщтримали тaкi компанГ'', як BP, Shell i Statoil. Вони запустили проект по ство-ренню торгового майданчика на основ! технологи блокчейн. Також до ц1е'1 групи приедналися й менш вГдом! корпорацп рГзно''' спрямовaностi -ING, ABN Amro i Societe Generale, Gunvor, Koch Supply & Trading i Mercuria.

Щодо зв'язку криптовалюти з нафтовидобу-ванням, то треба вщзначити, що собТвартють видобутку одного бареля нафти в кра'нах Персько' затоки складае всього 0,5-2 долaрiв. Для по-рГвняння собiвaртiсть нафти, що видобуваеться на ПГвнГчному мору складае близько 10-12 дол. у США, в Росм' до девальвацп рубля - 7-8 дол., пюля - 3-5 дол. Багато в чому змЫа принципа цiноутворення була обумовлена появою i роз-

витком бГржовоТ торпвлк Так, на Нью-Йорксьюй товарый б!рж! (NYMEX) в 1986 рощ незадов-го до початку «цЫовоТ в!йни», розпочалася тор-пвля ф'ючерсами на сиру нафту. Двома роками тзыше контракти на сиру нафту були введен! на Лондонсьюй мЖнародый нафтовГй б!рж! (LIPE), а потм i на СЫгапурсьюй товарый б!рж! (SIMEX). Завдяки переходу до конкурентного цЫоутво-рення цЫи на нафту до 2000 р. в середньому ко-ливалися в дГапазон 15-20 дол. за барель [24; 32]. СвГтов! цЫи на нафту (бГржов! та позабГр-жов!) визначаються двома ключовими факторами - поточним i очкуваним стввщношенням попиту i пропозицм, i динамкою витрат. Осктьки точних даних про поточний свГтовий баланс попиту i пропозицм нафти не ¡снуе, нафтов! трей-дери в основному орГентуються на ¡нформацш про змЫу складських запаса нафти - стратепч-них i промислових. Вщповщы оцЫки з'являються в щотижневих i щомюячних бюлетенях деяких агентств. Найбтьш вщомими е огляди Амери-канського ¡нституту нафти (API), ¡нформацГйного агентства Департаменту енергетики США (EIA) i МГжнародного енергетичного агентства (IEA). Зростання запаяв е непрямим свщченням на користь того, що пропозицт нафти перевищуе попит i, як правило, супроводжуеться падЫням цЫ. Дисбаланс попиту та пропозицм на нафтово-му ринку виникае в основному через шоки пропозицм, в першу чергу, з боку ОПЕК. Яскравим прикладом може служити фЫансова та еконо-м!чна криза в краТнах Пвденно-СхщноТ Азп. Спо-живання нафтопродуктв в цьому репоы в перг од з 1991 по 1997 рр. зростало на 5,5% за рк, i саме на ц темпи зростання попиту орюнтувалися трейдери, утримуючи цЫи на нафту на р^ы 1620 дол. за барель. 1стотне перевиробництво нафти в основному з боку ОПЕК i фЫансова криза в Пвденно-Схщый Азп в 1997 роц послужили ка-талГзаторами, як! призвели до обвалу цЫ на нафту в 1998 роцк Очкувана цЫа на нафту в юнц 2017 р. i в наступному 2018 р. буде перебувати в дГапазон 55-60 доларГв за барель. Подальше падЫня може зупинити лише домовленост ОПЕК ¡з незалежними трейдерами. Енергетична галузь насттьки стрГмко розвиваеться i змЫюеться, що це ускладнюе взаемодш м!ж компаыями [3-4; 7; 12-14; 22; 24; 32; 37]. Тому з метою бтьш ефективноТ роботи було прийнято р0ення ство-рити блокчейн-платформу, яка дозволить бтьш

ефективно оргaнiзувaти взa8модiю безлiчi фiрм. Спочатку в 2017 р. було випробувано блокчейн-технологм' в оргаызацм перевезень африкансько! нафти в Китай. Результати експерименту показали, що платформа на основi блокчейн може значно пщвищити ефективнють деяких процеЫв в глобальних мережах доданово'' вaртостi. Роз-почати мaсштaбнi роботи платформи заплано-вано у 2018 роцк Варто вiдзнaчити, що останым часом експерти також пророкують рiзкi змiни в дaнiй гaлузi за рахунок продажу нафти за Bitcoin. Так, британська компаыя R Fintech нав^ь представила нову криптовалюту - bilur. Один bilur ек-вiвaлентний 6,5 бaрелiв нафти Brent, що вщ-повiдa8 356 доларам. Прив'язку до нафти в R Fintech порiвнюють iз золотим стандартом при оцЫц трaдицiйниx валют. Як i Bitcoin, bilur ба-зуеться на технологи блокчейна - розподтено-го реестру, в якому вс транзакцм' вщстежують-ся i перевiряються усiмa учасниками угоди. Пiсля придбання 1 млн. бaрелiв нафти компаыя випус-тила 154297 Bitcoin загальною вартютю близько 53 млн. долaрiв.

Тобто, певнi перспективи у криптовалюти е. Ця теза вимагае розширеного aнaнaлiзу i звернення до основ економГчно''' теорм', наприклад, до пра-цi Ф. Хайека «Приваты грош»> (Denationalisation of Money. The Argument Refined An Analysis of the Theory and Practice of Concurrent Currencies) [30], яка з моменту свого видання в 1976 р. ко-ристуеться увагою фaxiвцiв, осктьки Ф. Хайек концептуалГзував стратепчн проблеми економг ки та шляхи 'х вирiшення як на наступнк

(1) кожен учасник господарсько''' дтльност мае лише йому нaпрaцьовaнi поняття про перспективи власно''' продуктивно''' дтльност i сво'х спо-живчих потребах;

(2) економiчнa система повинна використовувати ц знання для координацм' дГяльносл всГх учaсникiв;

(3) найбтьших устхГв досягне та економГч-на система, яка найбтьш повно використовуе ц розсГян в сусптьствГ знання;

(4) глибинн причини нестабтьност фЫансово' системи полягають в рГзкому ослаблены «¡мун-ного» ринкового мехаызму конкурентно''' пере-вГрки i вибракування прийнятих приватними банками р0ень;

(5) посилення ринкових мехаызм на шляху вщ-риву чужорщно''' адмУстративно-керовано''' державою валюти;

(6) кардинально новий cпоciб досягнення фЫан-сово! стaбiльностi - це фiнaнсовa система, засно-вана на конкуренцм паралельних приватних валют;

(7) валюту слщ вважати звичайним комерцiйним товаром i тому виробляти ринковим способом.

Одночасно Ф. Хайек зазначав, що «питання, що пiднiмaються подiбною реформою, в даний час носять теоретичний характер набагато бтьшою мiрою, нiж викладена вище практична пропозицiя, бо воно ще занадто дивно i незвично для широко! публки, щоб можна було обговорювати можли-востi його вттення прямо зараз» [30, с. 26]. Да-лi вчений мотивуе свою iдею таким чином: «Коли вивчаеш iсторiю грошей, не перестаеш дивува-тися тому, як довго люди мирилися з урядами, як протягом 2000 роюв користувалися винятковою владою для того, щоб послйно експлуатувати i об-манювати Тх. Це можна пояснити тiльки тим, що мiф про необхiднiсть урядово! прерогативи укорг нився нaстiльки мщно, що нaвiть професiйним до-слщникам не спало на думку будь-коли поставити його пщ сумыв...Ми не можемо простежити в деталях злюну дiяльнiсть прaвителiв по монополiзa-цм грошей дaлi епохи грецького фтософа Дiогенa, який ще в IV ст. до н.е. назвав грошi полiтичною грою [30, с. 28]. Ф. Хайек також надав практич-н рекомендацм по введенню приватних грошей: (1) «Хоча прийняття емiсiйним банком юридичних зобов'язань з пщтримки пос^йно! цiнностi свое! грошово! одиницi не представляеться нi необхщ-ним, нi бажаним, вiн повинен буде, однак, в сво-!х кредитних договорах спецiaльно обумовлювати, що будь-яка позика може бути погашена або за номЫальною вaртiстю у власый вaлютi банку, або вщповщними сумами в iншiй вaлютi, або валютах, достатых для того, щоб купити на ринку товар-ний е^валент, який використовувався в якос-тi стандарту на момент надання кредиту. Осктьки банк повинен випускати свою валюту в основному шляхом надання креди^в, а позичальниюв цтком може вiдлякaти формальна можпивiсть того, що банк довтьно пiднiме цЫнють свое! валюти, вони повинн бути явним чином зaхищенi вщ ^е! не-безпеки... Було б доцтьно, щоб емiсiйнa устано-ва з самого початку точно вказала нaбiр товaрiв, в рамках якого вЫ мае нaмiр зберiгaти цЫнють «дуката» постiйною. Але було б непотрiбним i неба-жаним, щоб вона юридично зв'язувала себе кон-кретним товарним стандартом. Вивчення реакцм публки на конкуруючi пропозицм поступово пока-

же, як комбЫацм' товaрiв складають найбажанг ший стандарт в будь-якому даному мюц i в даний момент часу» [30, с. 47-48].

Нин процеси пов'язан з криптовалютами породили порюняльний науковий дискурс у вимг р! пропози^й Ф. Хайека. Зокрема, дослщниц Ан-желЫа Рогожану (Rogojanu Angela) та Л!ана Бадея (Liana Badea) [39] стверджують, що по багатьом параметрам ще'( схож!. Н. Плассарас (Plassaras N.) вщзначив ряд моментiв в процес залучення криптовалют, що спiвпaдaли з вимогами до приватних валют, встановлених Ф. Хайеком. Зокрема: цифрова валюта не вимагае фюично!' присут-ност трейдерiв для транзакцм', тому використання Bitcoin заощаджуе багато часу; операцм' можна зд^снювати будь-де та коли завгодно, забезпе-чуючи гнучкють б!знесу; запоб^аються витрати на випуск, а також витрати на транспортування, збе-р^ання та безпеку, що виникають при введен-н тради^йно''' грошово''' одиниц в об^ (щороку в США витрачаеться близько 60 мтьярдю долар!в на таю заходи) [36, с. 387]. Про невидпадковють процесу появи приватних валют, криптовалют свщчить дослщник Дурден Тайлер (Durden Tyler) в своему аналЫ пропози^й щодо створення валюти фенкс 30 роюв тому [25]. Банкюський ана-л!тик Арнольд МартЫ (Arnold Martin) стверджуе [34], що шють найбтьших банюв свпу у 2017 р. приедналися до проекту створення ново''' форми цифрових готюкових коштю, як! вони спод!вають-ся розпочати в 2018 роц для проведення ктрин-гових та фЫансових транзак^й за технолопею блокчейыв - технологи', яка лежить в основ! бп— койн. Barclays, Credit Suisse, HSBC, MUFG та State Street об'еднали зусилля для роботи над монетою, яка була створена UBS Швейцарм'. Тобто за листом, який отримали 31 жовтня 2008 року ктька сотень фахюцю з криптографм' та ент^аслв ^e'f науки, включених в закритий список розсилки по криптографм' вщ невщомого, який назвався Сато-ши Накамото про електронну систему грошових розрахунюв, де операцм' проводяться безпосеред-ньо Miœ користувачами без участ третьо''' дов!ре-но''' особи, описувалася грошова система, яку вЫ назвав Bitcoin, стояли актори, що прагнуть змЫи-ти сферу економнного життя.

Висновки

Значна частка додано''' вартост сучасно''' свто-во''' економки формуеться в глобальних мережах.

Найважлив0а роль у цих процесах належить освоенню мЫерально-сировинноТ бази планети i такому фактору-зусиллю як транснацюнальы прничовидобувы корпорацм, що утворюють гло-бальн мереж! доданоТ вартост в форм! алмазо-проводГв i ПЕК. Нин! ¡нвестифйы фонди i майнери криптовалют почали грати надзвичайно важливу роль в глобальних мережах доданоТ вартостк Ал-мазний та золотий ринок виступають як модель мехаызму управлЫня глобальними сировинни-ми ринками в контекст! появи криптовалют. Однак свГтовий ринок кожного з дорогоцЫних ме-тал!в мае риси й ункальност, що виражаються в цЫових розбЖностях та ¡нерцм супротиву проти переходу на криптовалюти.

Концептуальн засоби zaitech включають тео-рш визначення вартост, теорш портфеля цЫних паперГв, теорш хеджування, систему бухгалтер-ськоТ звтост та порГвняльного оподаткуван-ня при рГзних формах ведення бГзнесу. Проце-си zaitech включають в себе електронн системи торпвл! цЫними паперами, публнне та закри-те розмщення цЫних паперГв, систему електро-нних розрахунюв. Проте мГжнародний рух капг тал!в здГйснюеться переважно згщно приватним домовленостям мЖ приватними ¡нститутами, як! керуються власними ¡нтересами та своТм розу-мЫням ефективност, прибутковост та ризику, не сприймаючи при цьому рол! будь-яких соцг альних зобов'язань. Очкуеться, що криптова-лютний фЫансовий ¡нструмент дозволить ¡н-весторам диверсифкувати портфел! та тти вщ стандартних канала валютних потоюв, зокрема вщ доларовоТ системи. Криптовалюта для бага-тьох ¡нвесторГв стала вигщною у зв'язку з децен-трал!зац!ею та меншим рГвнем маыпуляцГй з боку урядГв i банюв на вщмЫу вщ паперових грошей i навГть золота, i тому вона мае певн перспективи.

Список використаних джерел

1. Айвазов С.Ю. Структура и эволюция мирового рынка алмазов / С. Ю. Айвазов, В. Г. Минашкин//Вестник Ростовского государственного экономического университета (РИНХ)- 2012.- № 2 (38). - С. 96-102

2. «Алмазопровод» - отличное слово. - [Електро-нний ресурс]: - Режим доступу: http://gold- for-people. blogspot. com/ 2013/ 03/ blog- post_1 8.html 3. Брагинский О.Б. Нефтегазовый комплекс мира. - М.: Из-во «Нефть и газ» РГУ нефти и газа им. И.М. Губкина, 2006. - 640 с.

4. Bдовин, А. H. Особeнности цeпочeк создaния стоимости в прeдприятияx топливно - энeргeтичeского комплeксa Pоссии / А. H. Bдовин // Элeктрон. нa-уч. журн.: yпрaвлeниe экономичeскими систeмa-ми. -2011. - [Eлeктроний рeсyрс]: - Peжим доступу: http:// www.uecs.ru/ uecs- 33- 332011/ item/ 647 - 2011- 09- 26- 05-2B-27

5. Bинья Пол. Эпоxa криптовaлют: Кaк биткоин и блокчeйн мeняют мировой экономичeский порядок / Пол Bинья, Maйкл Кeйси. - 2017. - 432 c.

6. Bиробничий процeс aлмaзопроводy. - ^e^ тронний рeсyрс]: - Peжим доступу: /https/www. google. com.ua/ search?q= diamond+ market+ pipeline&rlz= 1C1 CHBF_ukUA759UA759&tbm= isch&tbo= u&source= univ&sa= XOahUKEwiywda D1YPXAhWCZlAKHXV6 AhkQsAQIaA&biw= 941&bih= 679#imgrc= 5z7bS6EegNgcsM

7. Дkaрeв О.1. Прогностикa стрyктyрниx змiн y œi-товому пaливно-eнeргeтичномy комплeксi: полiтич-нi ризики тa eкономiчнi [х^нси // Cтрaтeгiя соцiaль-но-eкономiчного розвитку Укрaïни. Hayковe видaння. Збiрник нayковиx прaць. - Чaстинa 1.К. УHУКIM, 2015.

- С. 56-75

B. D1 Coin - криптовaлютa обeспeчeннaя aлмaзaми, прогноз цeны - [Eлeктронний рeсyрс]: - Peжим доступу: https:// 1ethereum. ru/ d1- coin-kriptovalyuta-obespechennaya- almazami- prognoz- tseny/

9. Жeвтило B.И. Cxeмa кимбeрлийского процeссa для трaнсгрaничной торговли aлмaзaми // Pоссий-скоe прeдпринимaтeльство. - 2013. - № 3 (225). - с. 109-114.

10. Жeвтило BM Meтод клубной конвeргeнции при обeспeчeнии экономичeской бeзопaсности aлмa-зопроводa // Pоссийскоe прeдпринимaтeльство. -2013. - № 7 (229). - С. 100-106.

11. Зaкрыт проeкт обeспeчeнной бриллиaнтaми криптовaлюты PinkCoin - [Eлeктронний рeсyрс]: - Pe-жим доступу: https:/bits.media/news/zakryt-proekt-obespechennoy-brilliantami- kriptovalyuty-pinkcoin/

12. Зрeлов А.П. Heфть и газ: yплaтa нaлогa нa добычу полeзныx ископaeмыx / Зрeлов А.П., Ш^по-вaлов С.Ю. - «Foros», «NOTA BENE», 2010. - 122 с.

13. ^литин, B. Освоeниe минeрaльно-сырьeвыx рeсyрсов в yсловияx глобaлизaции [Тeкст] / B. fo-литин, А. Maтвeeв, E. Чeрный // Проблeмы тeории и прaктики yпрaвлeния.- 2002.- N: 6 - С. 23-2B

14. Maтвeeв А. Meтоды борьбы ТHК зa рeсyрсы // Проблeмы тeории и прaктики yпрaвлeния.- 2000.

- № 6. - [Eлeктронний рeсyрс]: - Peжим доступу: vasilievaa narod.ru/ ptpu/ B_6_00.htm

15. Поляков A. Падeниe бриллиантов [Елeктро-нний рecурc]: - Рeжим доступу: http://expert.ru/ expert/2016/04/padenie-brilliantov

16. Mащeнко П.Л. Texнология Блокчeйн и ee прак-тичecкоe примeнeниe / Mащeнко П.Л., Пилипeнко М.О. // Наука, тexника, образованиe. - Олимп, 2017.

- № 32. - С. 61-64.

17. Площадка «Bоcxод» с 2018 года xочeт начать торги криптовалютой, обecпeчeнной бриллиантами. -[Елeктронний рecурc]: - Рeжим доступу: http://tass. ru/ekonomika/4607608

18. Стрeльников Е.B. Драгоцeнныe камни как инвecтиционный актив // Авторeф.... к-та экон. наук. Екатeринбург: Уральский гоcударcтвeнный экономичecкий унивeрcитeт, 2009.- 21 с.

19. Туган-Барановский М.И. К лучоюму будущeму.

- М.: РОССПЭН, 1996. - 528 с.

20. Чeпик, И. Н. Примeнeниe концeпции глобальные цeпочeк создания добавлeнной стоимости в мировой экономии / И. Н. Чeпик // Becтник Бeлоруccко-го гоcударcтвeнного экономичecкого унивeрcитeта. -2015. - № 3. - С. 32-40.

21. Bair J. Global Capitalism and commodity chains: Looking back, going forward. Competition and Change, -2009. - Vol. 9. - №. 2. - Р. 153-180.

22. Bichler S. Dominant capital and the new wars / Bichler, S., Nitzan, J. // Journal of World-Systems Research. - 2004 - 10 (2). - P. 254-327

23. Bilur, la nueva moneda virtual atada al pet^leo que compete con el bitcoin. La divisa, creada por la compaa-ia R FinTech en Ginebra, tendrt un valor equivalente al de 6,5 barriles de crudo. Al igual que el bitcoin, no depended de ningbn banco central y se comercializart por Internet.

- [Елeктронний рecурc]: - Рeжим доступу: - https:// www.cronista.com/ripe/Bilur-la-nueva-moneda-virtual-atada-al-petroleo-que-competira-con-el-bitcoin-20170502-0093.html

24. Dees S. Assessing the factors behind oil price changes / Dees S., Gasteuil A., Kaufmann R. K., Mann M.

- Frankfurt-on-Maine: European Central Bank, 2008.

- 36 р.

25. Durden Tyler. Get Ready For A World Currency By 2018 / Tyler Durden // The Economist. - 2017.

- Jul 9. - [Елeктронний рecурc]: - Рeжим доступу: http://www.zerohedge.com/news /201 7-07-09/ economist-get-ready-world-currency-2018

26. Finnerty J.D. Project Financing: Asset-Based Financial Engineering. - 3rd ed. - Wiley, 2013. - 500 p.

27. Gereffi G. The organization of buyer-driven global commodity chains: how US retailers shape overseas

production networks, G. Gereffi and M. Korzenievicz (eds.), Commodity Chains and Global Capitalism. -Westport, CT: Praeger, 1994. - Р. 95-122.

28. Gold, Bitcoin, And Metcalfe's Law // Tyler Durden World News. - 2017. - October 24. - [Елек-тронний ресурс]: - Режим доступу: http://buzz. wegoblog.com/home/2017/10/24/gold-bitcoin-and-metcalfes-law/.

29. Golumbia David. Politics of Bitcoin: Software as Right-wing Extremism / David Golumbia. - Minneapolis: University of Minnesota Press, 2016. - 90 p.

30. Hayek F. A. Denationalisation of Money. The Argument Refined An Analysis of the Theory and Practice of Concurrent Currencies. - London: The Institute Of Economic Affair, 1990. - 144 p.

31. Hileman Garrick. Global Cryptocurrency Benchmarking Study / Garrick Hileman, Michel Rauchs.

- United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. - 115 p.

32. Kaufmann R. K. Does OPEC matter? An econometric analysis of oil prices / Kaufmann R. K., Dees S., Karadeloglou P., Sanchez M. // The Energy Journal. - 2004. - October 1. - P. 67-90.

33. Marshall John F. Financial Engineering - A complete guide to Financial Innovation / John F. Marshall, Vipul K. Bansal. - N.Y. Institute of finance, 1992. - 728 p.

34. Martin Felix. Money: The Unauthorised Biography / Felix Martin. - Vintage, 2014. - 352 p.

35. McLeod Charlotte. Natural Fancy Colored Diamonds and 'Wealth Stealth / McLeod Charlotte McLeod // DIAMOND Investing News Network Charlotte McLeod. - 2015. - October 2. - [Елек-тронний ресурс]: - Режим доступу: https:// investingnews.com/daily/resource-investing/gem-investing/diamond-investing/natural-fancy-colored-diamonds-and-wealth-stealth/.

36. Plassaras N. Regulating digital currencies: bringing bitcoin within the reach of IMF // Chicago Journal of International Law. - 2013. - Summer, vol.14. - no. 1.

- P. 377-407.

37. Porter M. Competitive advantage: creating and Sustaining Superior Performance. - New York: The Free Press, 1998. - 896 p.

38. Rauchs Michel. Global Blocklockchain Benchmarking Study / Michel Rauchs. - United Kingdom, Cambridge: Cambridge Centre for Alternative Finance,2017. - 115 p.

39. Rogojanu Angela.The issue of competing currencies. Case study - Bitcoin / Angela Rogojanu, Liana Badea // Theoretical and Applied Economics. -2014. - Volume XXI (2014). - No. 1(590). - Р. 103-114.