CC BY
47
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бакин В. П., Батыгин Н. С. Снос поврежденных при землетрясениях зданий // Механизация строительства,1989. - № 6. - С. 10 - 11.
2. М1рошниченко М. Вибух газу - "це урок, який повинна засво1ти держава" // Надзвичайна ситуащя,2007. - № 10. - С. 8 - 15.
3. Неукротимая планета // Д. Берни, Д. Гилпин, С. Койн, П. Симонс. Пер. с англ. ЗАО " Изд. Дом Ридерз Дайджест",2008. - 319 с.
4. Трапчний вибух у Свпатори// Надзвичайна ситуащя,2009. - № 1. - С. 8 - 15.
5. Хмара Л. А., Шатов С. В. Применение бульдозеров и рыхлительных подвесок с рабочим оборудованием для ликвидации последствий техногенных катастроф/ Вюник Придншр.1 держ. Акад.. буд. та архггект. - Д.: ПДАБА, 2009. - № 1. - С. 13 - 25.
6. Хмара Л. А., Шатов С. В. Определение параметров бульдозеров для ликвидации последствий стихийных бедствий и техногенных аварий/ Вюник Придншр. держ. акад. буд. та архггект. - Д.: ПДАБА, 2008. - № 1 - 2. - С. 81 - 89.
7. Хмара Л. А., Шатов С. В. Використання будiвельноl техшки для виконання рятувальних та вщновлювальних робгт при лшвщаци наслщюв стихшних лих та аварш // Будiвництво Укра1ни, 2008. - № 5. - С. 34 - 39.
8. Хмара Л. А., Шатов С. В. Определение параметров рабочего оборудования экскаваторов для разборки завалов разрушенных зданий/ Зб. наук. пр. Полтав. нац. тех. ун-ту iм. Ю. Кондратюка. Сер.: Галузеве машинобудування,будiвництво. Вип. 23. - Том 2. Полтава: ПолНТУ, 2009. - С. 146 - 157.
9. Хмара Л. А., Шатов С. В. Определение рациональных параметров рабочих органов захватов для ведения аварийно-спасательных работ на базе экскаваторов/ Вюник Придшпр. держ. акад.1 буд. та архггект. - Д.: ПДАБА, 2008. - № 8. - С. 81 -89.
10. Хмара Л. А., Шатов С. В. Усовершенствование погрузчиков для разборки завалов зданий разрушенных под действием стихийных бедствий/Мат. междунар. науч.-техн. конф. «Интерстроймех - 2009». Бишкек: Кыргызский гос. ун-тет строит., траспорта и архитект., 2009. - С. 151 - 159.
11. Чумак С. П. Основы разработки технологии и управления процессами аварийно-спасательных работ при разрушениях зданий и сооружений// Пробл. безопасности при чрезвычайных ситуациях. - М. : ВИНИТИ. - 2008. - Вып. 4. - С. 55 - 62.
УДК 621.868.27
ТЕХНОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗБИРАННЯ ЗАВАЛ1В ЗРУЙНОВАНИХ
БУД1ВЕЛЬ ТА СПОРУД
Л. А. Хмара, д. т. н., проф., С. В. Шатов, к. т. н., доц.
Ключовi слова: техногент аварИ', зруйновам буд1вл1, завали з уламюв буд1велъ, технолог1я розбирання завал1в, засоби мехамзацИ'
Проблема. Пщ дieю техногенних катастроф, аварш або стихшних лих будiвлi та споруди руйнуються, шд завалами знаходяться потерпш. Зараз розбирання завалiв виконуеться рiзноманiтною техшкою, яка не завжди вщповщае вимогам рятувальних або вщновлювальних робгт, що призводить до виконання цих робгт за недосконалими технолопчними схемами, а це збшьшуе термши та трудомюткють 1х ведення.
Щороку в Укра1ш рееструеться близько 350 надзвичайних ситуацш техногенного та природного характеру [10]. У кра!ш функцюнують 17 тис. потенцшно небезпечних об'екпв. Комунальна шфраструктура зношена бшьше шж на 60 %, унаслщок чого кшькють аварш за останш 10 роюв зросла майже в п'ять разiв. Унаслщок надзвичайних ситуацш та подш щорiчно гине понад п'ять тисяч людей. Матерiальнi збитки, завдаш надзвичайними ситуащями за останш 11 роюв, оцшюються в суму 12 млрд. гривень. Тому потрiбне створення наукових основ проектування машин для термшового розбирання завалiв та розробка технолопчних схем 1х використання.
Аналiз публiкацiй. Наслщками зазначених вище техногенних катастроф, аварш або стихшних лих е руйнування або пошкодження будiвель та споруд [2 - 4]. Пщ завалами можуть
бути потерпш, яких потрiбно урятувати за найкоротший термiн 6...8 годин [11]. Тому планування та проведення технолопчних операцiй з розбирання завалiв зруйнованих будiвель та споруд е важливою соцiальною та науково-техшчною проблемою.
Причинами техногенних катастроф та аварш е вибухи газу, пожеж^ руйнування мереж водопостачання та канатзацл. До стихiйних лих належать землетруси, урагани, зсуви та повеш. Залежно вщ джерела авари або стихшного лиха, 1х потужностi, часу ди та iнших основних i другорядних чинникiв, руйнування споруд та бущвель мае iмовiрний характер. У той же час е визначеш окремi закономiрностi 1х руйнування. Знання цих закономiрностей дозволить обгрунтовано та за короткий час спланувати, оргашзувати та виконати роботи з розбирання завалiв, збшьшити iмовiрнiсть урятування потерпiлих та шдвищити безпеку роботи рятувальникiв.
Причиною багатьох випадкових вибуив е неправильне користування газом. Особливо велик катастрофи через вибух газу вщбулись у 1968 роцi у Лондош, у 2007 - у Дншропетровську та у 2008 - у Свпаторп. Вибух у Лондонi стався у 22-поверховш панельний залiзобетоннiй бущвл^ у верхнiй частинi, що зруйнувало по^влю та верхнi поверхи одше! секци будiвлi. Уламки зруйнованих конструкцш являли собою деформованi елементи залiзобетонних плит перекриття та панелей з частково оголеною арматурою та металевими деталями.
Вибух газу у Дншропетровську стався у пiдвалi та на вшх поверхах третьо! секци 10-поверхово! панельно! чотирьохсекцшно1 будiвлi по вул. Мандриювська,127 (рис.1). Велика потужнiсть вибуху призвела до руйнацil всiх поверхiв та покрiвлi третьо1 секцil, значних деформацш поверх1в та покрiвлi четверто1 секцil, а також деформацiй шших секцiй. Загинули 23 особи. У третш секцil по всiй висоп залишилася задня стiна й окремi панелi та плити перекриття. Таким чином, завал з уламюв утворився на мющ колишнього входу у третш шд'1зд мiж задньою стшою та боковими панелями сусiднiх секцш Висота завалу складала 12 - 15 м (на рiвнi 4 та 5-го поверхiв). Загальна маса зруйновано1 секцil будiвлi становила 2 тис. тонн [3].
Уламки зруйнованих конструкцш являли собою деформоваш та зруйновш елементи залiзобетонних плит перекриття та панелей з частково оголеною арматурою та металевих закладних деталей. Габаритш розмiри найбiльших уламкiв складали 6,3 х 2,5 х 0,45 м, а розмiри найменших уламюв були меншими об'ему 0,1 мз i вiдповiдали будiвельному смiттю. Характер розташування уламкiв у завалi був хаотичний. Аналiз спiввiдношення !х за розмiром та вагою наведено далi .
Рис. 1. Зруйнований будинок вгд вибуху газу у Дшпропетровсъку
Вибух газу у Свпатори стався у пiдвалi третьо1 секцil 5-поверхового панельного чотирьохсекцiйного будинку по вул. Некрасова, 67 (рис. 2). Джерелом вибуху був витш кисню та сумiшi для газозварювальних робiт з 11 балошв, що зберiгалися у шдвал^ У результатi вибуху була повшстю зруйнована третя та значно пошкоджена четверта секцil будинку [4].
43
Уламки будинку являли собою зруйновш елементи з^зобетонних плит перекриття та панелей. Вибух вщбувся о 22 годинш, тому рятувальш роботи почали виконувати вноч^ Кшьюсть загиблих склала 27 оаб. Висота завалу складала 8 - 10 м. Структура завалу була така, що зверху знаходилась значна кшьюсть уламюв великих розмiрiв 6,3 х 1,2 х 0,45 м та 3.0 х 1,2 х 0,45 м.Це головним чином плити перекриття.
Рис. 2. Зруйнований будинок вгд вибуху газу у СвпаторИ
Аналiз аваршно-рятувальних робгг показав, що розбирання завалiв виконувалось у таюй послiдовностi: пiдготовка майданчика для виконання робiт; обвалення ушкоджених будiвельних конструкцш, що загрожують падiнням; руйнування ушкоджених бущвельних конструкцiй i великогабаритних уламюв; навантаження й вивезення продуктiв розбирання завалiв.
При розбираннi завалiв, коли необхщно прибрати частину уламкiв для витягання людей, що знаходяться в завалах (рис. 3), почергово використовувалась вантажошдйомна технiка (крани) для шдйому крупних уламкiв та екскаватори або навантажувачi з ковшем. Подрiбнення великих уламюв виконувалось гiдромолотом на базi екскаватора або рятiвниками з мехашзованим iнструментом [1]. Уламки iз завалу навантажують у транспортнi засоби, або перемщують екскаватором Е у майданчики - вiдвали (склади) I - II та автокраном К у майданчики - вщвали III - IV. Потiм автокран К та екскаватор Е мшяються мюцями i виконують розбирання решти завалу (рис. 3, а).
Недолiком вщомо! технолопчно! схеми розбирання завалiв е необхщшсть заведення вручну строп автокрана шд уламки: це не завжди можливо й небезпечно.
Результати дослiджень. Аналiз характеру руйнувань будiвель показав, що е визначеш закономiрностi 1х руйнування залежно вiд розмiру уламкiв. У таблиц 1 наведено данi розмiрiв та маси уламкiв пошкоджених будiвель.
Т а б л и ц я 1
Розподы обсягу уламюв зруйнованог 9-поверховог буд1вл1 за розм1ром уламюв
Розмiр уламюв зруйновано! бущвл^ об'ем/маса бглъше 0,8 м3 быъше 1,7 т 0,5...0,8 м3 1,1...1,7 т 0,1...0,5 м3 0,22...1,1 т менше 0,1 м3 менше 0,22 т
Обсяг елеменпв, % 10 30 40 20
Рис. 3. Схема розстановки г перемщення техшки при розбиранн завалгв зруйнованог буд1вл1 традицтною техмкою: а - початковий етап; б - заюнчення розбирання завалу.
ЕГ - одноювшевий екскаватор з г1дромолотом; Е - одноювшевий екскаватор; К -автокран; I - IV- майданчики-в1двали. З - буд1вля; РЗ - зруйнована буд1вля
Наявнють даних про розмiри та масу уламюв дозволяе ращонально спланувати послщовшсть технолопчних операцш з розбирання зав^в, а також обгрунтовано залучати необхвдну техшку. Уламки об'емом 0,5...0,8 м3 та 0,1...0,5 м3, а також менше 0,1 м3 складають основну частину обсягу завалу - 90 % i тому для 1х прибирання використовують технiку ковшами - екскаватори та навантажувачг Такi за розмiрами уламки можуть заповнювати ковшi цих машин. Уламки бiльшi 0,8 м3 та масою понад 1,7 т захоплюють та пiднiмають кранами або захватними пристроями на базi також екскаваторiв та навантажувачiв. Оснащення екскаваторiв або навантажувачiв багатофункцiональним обладнанням скорочуе кiлькiсть технiки в стиснених умовах.
Роботи з лшвщаци наслщюв стихiйних лих та техногенних аварш пов'язанi з розчищенням територiй вщ повнiстю зруйнованих будинкiв та споруд, будiвництвом нових об'ектiв (за необхвдносп). Цими роботами передбачаеться вiдновлення будинюв, зруйнованих частково. До перелiку робгг входить також вiдновлення iнженерних мереж i комунiкацiй: электро-, газо-та водопостачання, зв'язок. Перелш i запропонована послщовшсть операцiй показано на рисунку 4.
Рис. 4. Перел!к операцШ та гх послгдовтстъ при розбиранш зруйнованих будгвелъ
Графiчною штерпретащею вказаних на рисунку 4 операцш може бути запропонована структурна схема вихщнот шформацн для прийняття оргашзацшно-технолопчних р1шень з розбирання завалiв зруйнованих будiвель (рис. 5).
Puc. 5. Стpyктypна cxeма euxidnoï iнфopмацiï для npшняття opганiзацiйнo-тexнoлoгiчнux piшeнь зpoзбupання завалiв зpyйнoванux бyдiвeль: А - зpyйнoванuй o6 'ект; n - ктьюсть зpyйнoванux o6 'ектiв; Б - xаpактep pyйнyвання; m - ктьюсть зpyйнoванux noвepxoнь o6 'екта;
В - наявтсть тpанcnopтнux мepeж (дopiг, npoïздiв); д - ктьюсть npoïздiв; Г - заcoбu мexанiзацiïpo6rn з poзбupання завалiв; м - тunu машuн та мexанiзмiв; Е - заcoбu мexанiзацiï тpанcnopтнuxpo6rn; т - ктьюсть oдuнuць тpанcnopтy; С - склад (eiдвал) yламкiв; к -
кшьюсть cкладiв.
Для кoнкретнoгo зрyйнoвaнoгo oб'eктa А та визнaченoгo xaрaктерy шго рyйнyвaння Б взaeмoдiю зaсoбiв меxaнiзaцiï Гм та тра^торта^ зaсoбiв Ет мoжливo годати y виглядi рoзмiченoгo графа стану системи мaсoвoгo oбслyгoвyвaння (рис. б). ^жний стан системи гозначаеться прямoкyтникoм i мoже переxoдити в iнший стан (змша кiлькoстi зрyйнoвaниx oб'eктiв, рятyвaльнoï та трaнспoртнoï теxнiки, xaрaктерy рyйнyвaння бyдiвлi).
т-Х (т-1)Х (т-п+1)Х (т-п)Х 2Х X
Puc. б. Poзмiчeнuй гpаф cтанy cucтeмu: Р - ймoвipнicть тдп; к - iнтeнcuвнicть надxoджeння вuмoг; ß - ттенсттсть каналy oбcлyгoвyвання
Для визначення ймoвiрнoстi Рт того, щo в ^d^i знaxoдиться «т» вимoг (трaнспoртнi зaсoби), i татож ймoвiрнoстi Рм тoгo, щo в ^d^i знaxoдиться «м» кaнaлiв oбслyгoвyвaння (зaсoби меxaнiзaцiï) неoбxiднo скласти системy лiнiйниx диференцiaльниx рiвнянь, якi 6удуть рoзрoбленi y пoдaльшиx дoслiдженняx.
Склaдoвi частини стрyктyрнoï сxеми виxiднoï iнфoрмaцiï для прийняття oргaнiзaцiйнo-теxнoлoгiчниx ршень з рoзбирaння зaвaлiв зрyйнoвaниx бyдiвель (рис. 5) пoкaзaнi y тaблицяx 2 - б. У таблиц 2 нaведенi xaрaктеристики oб'ектiв А (бyдiвель), якi мoжyть бути зруйшваш пiд дiею стиxiйниx лиx та теxнoгенниx aвaрiй.
Т а б л и ц я 2
Характеристики буд1велъ
А - об'ект
Найменування показника, параметр Показник, параметр
Призначення Житлова будiвля
Нежила будiвля
Характер споруди Цегляне
Каркасне ЗбiрнеМонолiтне
Поверховють 1, 2, 3...10.27
Кшьюсть секцш (тд'1здв) 1, 2, 3, 4...
Термiн експлуатацп роюв
На прийняття ршень з оргашзаци та проведення робгг щодо розбирання завалiв зруйнованих будiвель впливае 1х кiлькiсть та розташування. Ц варiанти для кiлькостi будiвель вщ одше! до чотирьох наведенi у таблиц 3. Найбiльш складна оргашзащя робiт пов'язана для трьох та чотирьох будiвель, розташованих уступом (схеми 3.2- 3.4, 4.2 - 4.5, 4.7). Для зруйнованих будiвель, що розташоваш за вказаними схемами, складно використовувати значну кшьюсть техшки у стиснених умовах.
Т а б л и ц я 3
Схеми розташування об 'ект1в
Ап -об'екти
Кшьюсть об'екпв п Схеми розташування об'екпв
1. А1 1.1 - позначення схеми В
2. А2 2.1 2.2 1
3. А3 3.1 32 1®
До 80 - рiччя Прuднiпрoвськoï дeржавнoï акадeмiï бyдiвнuцmва mа арximeкmyрu № l липень 2010
Закiнчeння mаблuцi 3
Характер руйнування Бт буд1вель залежить в1д багатьох чинниюв 1 може бути р1зний: коли зруйнована та пошкоджена одна або кшька поверхонь буд1вл1. Насл1дком дп надзвичайно'1 ситуацп може бути локальне руйнування частини буд1вл1. В таблищ 3 наведен1 можлив1 вар1анти руйнування буд1вель залежно в1д к1лькост1 зруйнованих поверхонь (стш та покр1вл1). Як правило, руйнування двох 1 бшьше стш спричинюе руйнування або пошкодження покр1вл1. Руйнування зовн1шн1х ст1н та покр1вл1 пов'язане з руйнуванням внутршшх елемент1в буд1вель. Локальне руйнування пов'язане з руйнуванням частини внутршшх та зовншшх елемент1в буд1вл1 (вибух кисню у полжлшщ м. Луганськ) або окремих секцш багатосекц1йних будинк1в (рис. 2).
Т а б л и ц я 4
Характер руйнування буд1вель
Бт - характер руйнування
Позначення
Кшьюсть зруйнованих поверхонь т, схема
Б1
т=1
Б 2
т=2
Бз
т=3
Б4
т=4
Б5
т=5
Бл
Л - локальн1 руйнування
Л
Важливим показником для розробки технолопчних р1шень з розбирання завал1в е в1домост1 про наявнють транспортних мереж Вд для доставки й роботи засоб1в мехашзацп та вивезення уламк1в. Терм1н розбирання завалу у Дншропетровську два тижш був значною м1рою пов'язаний з наявшстю т1льки одного проезду для рятувально'1 техн1ки та транспортних засоб1в. Через стиснен1 умови (з одного боку був розташований зруйнований будинок, а з шшого -приватш буд1вл1) додаткову дорогу виконати було не можливо. Тому втрати часу на змшу техшки були значними.
У Свпаторп до зруйнованого будинку та завалу шд'Изд техн1ки був зручнший - з двох боюв (рис. 2). Це дозволило сконцентрувати значну кшькють машин р1зного типу та прискорити виконання робгг - розбирання завалу було здшснене за кшька д1б.
Можлив1 вар1анти розташування транспортних мереж в1дносно р1зно!' кшькосл зруйнованих буд1вель наведен1 у таблищ 5.
Т а б л и ц я 5
Наявтстъ та розташування транспортних мереж_
Вдп - наявшсть дор1г, проЬдав
Позна-чення Кшьюстъ дорщ про!зд1в - д; шльшсть об'екпв - п, схема
В1 Ви | 1 ^ ^ | В12 | " 1 ^ ' '^ | В13 | ^ ' '^ | В14 | ^ " ^ |
В2 Д = 2 о2' шв | ш| *3 Ц*4
| | В12 | | ^13 | | 14 | |
Вз Д = 3 Взз В13 ^ ^ 1 В23 В34 | ^ | В14
В4 Д = 4 В 34 В14 1 1 В44 В24
Засобами мехашзаци Гм можуть бути рiзноманiтна техшка та мехашзований шструмент (таблиця 6). II кшьюсть та типи машин i механiзмiв визначаються вiд виду об'екта А, характеру його руйнування Бт, наявностi транспортних мереж Вд. Авторами виконанш дослiдження з визначення кшькосп технiки залежно вiд розмiру та ваги уламюв завалу [ 5; 6].
Аналiз розбирання завалiв показуе, що спецiалiзовану технiку iз традицшним обладнанням (крани з гаковою шдвюкою, екскаватори та навантажувачi з ковшем, бульдозери з вiдвалами) мае сенс використовувати при вшьному, без обмежень по вщсташ, доступi до завалу, а також при розбиранш завалiв, уламки яких мають незначну рiзницю у розмiрах та вазi. У цьому разi не виникае значно! потреби у рiзноманiтних за технолопчними можливостями машинах.
У разi стиснених умов розбирання завалу та значно! неоднорщност уламкiв завалу потрiбне використання значно! кiлькостi машин традицiйного виконання. Тому для розбирання завалiв доцшьним е використання багатоцiльового обладнання на базi екскаваторiв, навантажувачiв та бульдозерiв [ 7 - 9].
Т а б л и ц я 6
Засоби мехашзацИроб1т з розбирання завал1в
Гм - засоби мехашзаци
Види машин Бульдозер Розпушувач Навантажувач Екскаватор, кiвш Екскаватор, захват Екскаватор, багатоцшьовий Кран Автосамоскид т о л о % о р Г Механiзований шструмент
Позначення гБ гР гП ГЕК Г со ГЕБ гК ГАв гг ГМ1
На базi структурно! схеми (рис. 5) та аналiзу виду об'екта А, характеру його руйнування Бт i засобiв мехашзаци Гм, розробленi органiзацiйно-технологiчнi рiшення з розбирання завалiв зруйнованих бущвель (рис. 7).
' 4
—¿зЬо
\18
С23-!
Рис. 7. Схема розташування техшки на розбирант завалгв зруйнованих будгвелъ
Для виконання запропонованого способу розбирання завалiв використовусться бущвельна техшка: екскаватор з гiдромолотом 1, телескотчний екскаватор багатоцiльового призначення з ковшем та щелепою 2, ковшовий навантажувач 3, транспортнi засоби (автосамоскиди) 4 ( рис. 7 ). Ця технiка розбирае завали 5 - 8, як утворилися при руйнуванш споруд 9 - 12. Уламки бущвель частково накопичують на майданчиках - вщвалах (складах) 14, 15.
На початковш стади розбирання завалiв кiлькох зруйнованих споруд роботи виконують на сумiжних завалах двох зруйнованих бущвель. Пiсля руйнування нестшких елементiв будiвель та великих уламюв екскаватором з гiдромолотом 1, а також елементи бущвель розбирають почергово телескотчним екскаватором 2 та ковшовим навантажувачем 3. Телескопiчний екскаватор 2 розташовують так, щоб вiн своею робочою зоною перекривав половину територи завалу, який розбираеться. Екскаватором 2 захоплюють уламки, що знаходяться на найбшьшш вiдстанi вiд краю завалу. Екскаватор 2 розвантажуе уламки в
транспорты засоби 4 (автосамоскиди) або на майданчики-вщвали 15 та 16. Уламки, яю знаходяться на краю зав^в (бшя майданчика 14), а також уламки з майданчика-вщвалу 15, захоплюють ювшовим навантажувачем 3, перемiщують до мюця розташування автосамоскидiв 4 та ïx завантажують.
Пiсля закiнчення розбирання уламкiв на завалi мiж зонами майданчиюв 15 та 16, телескопiчний екскаватор 2 встановлюють мiж майданчиками 13 та 14 i захоплюють решту уламкiв зруйнованоï будiвлi 9, яю навантажують у транспортнi засоби або накопичують на майданчиках 13 та 14. Поим переставляють техшку для розбирання завалу зруйнованоï будiвлi 10. Схему робгт повторюють аналогiчно розбиранню завалу зруйнованоï будiвлi 9.
На кшцевому етапi розбирають завал зруйнованоï будiвлi 12. Розбирання проводять почерговою роботою телескотчного екскаватора 2, ювшового навантажувача 3 та екскаватора 1. На вшх етапах робiт не використовують ручну працю стропальникiв ванташв, що пiдвищуe безпеку виконання робгг.
Висновки. 1. В результатi аналiзу характеру руйнувань будiвель вiд дп техногенних аварiй встановлена залежнiсть розподшу обсягу уламкiв вiд ïx розмiру та маси.
2. Розроблена структурна схема вихщно1' iнформацiï для прийняття оргашзацшно-теxнологiчниx рiшень з розбирання завалiв зруйнованих будiвель, яка мютить складовi частини теxнологiчного процесу розбирання завалiв.
3. Розроблено органiзацiйно-теxнологiчнi ршення з розбирання завалiв зруйнованих будiвель, теxнологiчнi особливостi яких полягають у почерговому використанш телескопiчниx екскаваторiв iз ковшем i гiдромолотом та навантажувача, який забезпечуе завантаження уламкiв у транспорты засоби.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Бакин В. П. Механизация на разборке завалов // Механизация строительства, 1989. - № 5. - С. 7 - 8.
2. Марков А. И., Маркова М. А. Аварии зданий и сооружений. Запорожье : ООО "НАСТРОЙ", 2008. - 84с.
3. М1рошниченко М. Вибух газу - "це урок, який повинна засвогги держава" // Надзвичайна ситуащя, 2007. - № 10. - C. 8 - 15.
4. Трапчний вибух у Свпатори// Надзвичайна ситуащя, 2009. - № 1. - C. 8 - 15.
5. Хмара Л. А., Шатов С. В. Механизация работ и расчет потребности в грузоподъемных средствах при разборке разрушенных сооружений // Механизация строительства, 2007. - № 2. -С. 22 - 27.
6. Хмара Л. А., Шатов С. В. Використання будiвельноï техшки для виконання рятувальних та вщновлювальних робгт при лшвщаци наслщюв стихшних лих та аварш // Будiвництво Украши, 2008. - № 5. - С. 34 - 39.
7. Хмара Л. А., Шатов С. В. Применение бульдозеров и рыхлительных подвесок с рабочим оборудованием для ликвидации последствий техногенных катастроф/ Вюник Придншр. держ. акад. буд. та архггект. - Д.: ПДАБА, 2009. - № 1. - С. 13 - 25.
8. Хмара Л. А., Шатов С. В. Определение параметров рабочего оборудования экскаваторов для разборки завалов разрушенных зданий/ Зб. наук. пр. Полтав. нац. техн. ун-ту iм. Ю. Кондратюка. Сер.: Галузеве машинобудування,будiвництво. Вип. 23. - Том 2. Полтава : ПолНТУ, 2009. - С. 146 - 157.
9. Хмара Л. А., Шатов С. В. Усовершенствование погрузчиков для разборки завалов зданий,разрушенных под действием стихийных бедствий/ Мат. междунар. науч.-техн. конф. «Интерстроймех - 2009». Бшкек : Кыргызский гос. ун-тет строит., траспорта и архитект., 2009. - С. 151 - 159.
10. Цившьний захист - один з прюрите^в нацюнально1' безпеки // Надзвичайна ситуащя, 2009. - № 2. - C. 34 - 38.
11. Чумак С. П. Основы разработки технологии и управления процессами аварийно-спасательных работ при разрушениях зданий и сооружений// Пробл. безопасности при чрезвычайных ситуациях. - М.: ВИНИТИ, 2008. - Вып. 4 . - С. 55 - 62.
