Научная статья на тему 'Техногенна сировина, її утилізація та вплив на екологічну безпеку об'єктів'

Техногенна сировина, її утилізація та вплив на екологічну безпеку об'єктів Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
119
15
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
техногенна сировина / утилізація / інтегральний показник екологічної безпеки об'єкта / technogenic raw material / utilization / integral index of ecological safety of object

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Л І. Челядин, Л І. Григорчук, В Л. Челядин

Наведено перелік основних забруднювачів довкілля – шкідливих викидів в атмосферу, стічних вод у водні ресурси, відходів І-ІІІ класу небезпеки за 2001-2006 рр. та на одиницю площі в Україні та її західних областях. На основі запропонованої уточненої формули розраховано інтегральний показник екологічної безпеки об'єкта (ІПЕБО) для ТЕС та інших підприємств. Встановлено, що впровадження нових технологій утилізації золошлаків і використання утворених матеріалів в удосконалених процесах водоочищення дає змогу підвищити значення ІПЕБО, наприклад для ТЕС, на 3,5 бала протягом року. Запропоновано схему утилізації техногенної сировини та підвищення рівня екологічної безпеки підприємств енергетичної та нафтохімічної галузей виробництва.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Л І. Челядин, Л І. Григорчук, В Л. Челядин

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Technogenic raw material, its utilization and influence on object ecological safety

In the article are resulted the amount of basic pollutants of nature – harmful atmospheric emission, flow waters in water resources, wastes of I-III danger class after 2001-2006 years and its on unit of area in Ukraine and western areas. On the basis of the offered specified formula is expected the integral index of object ecosafety (IPEBO) for heat-electric generating plant and other enterprises. It is set that introduction of new utilization technologies of ash slag and use of obtained materials in the advanced processes of water purification unit enables to promote value of IPEBO for example TPS, on a 3,5 point for a year. The chart of technogenic raw material utilization and increase of ecological safe level of power enterprises and petrochemical kind of business.

Текст научной работы на тему «Техногенна сировина, її утилізація та вплив на екологічну безпеку об'єктів»

• каналiзацiйнi стоки е великим джерелом сировини для отримання 6iora3y. В юнуючий технологiчний процес ми рекомендуемо залучити анаеробне пере-роблення для отримання бюгазу, яке практикують у передових крашах свггу;

• 6iогаз, який утворюеться через когенератори, можна переробляти на електро-енергш, таким чином КОС можуть використовувати електроенергiею для ос-вiтлення примiщень i тд1гр1ву метантеншв;

• зневоднений мул можна використовувати для вирощування дерев, застосову-

вати, як добриво для квтв. Однак використовувати мул i3 львiвських очис-

них споруд, на сьогодт, не можна, адже там мютиться багато важких мета' А * * »-» * * • и •

тв. А очищати каналiзацiйнi стоки вiд важких метатв надзвичайно дорого i складно. Аби можна було використовувати осад як добриво, треба вилучити важк метали вже на стади 1х потрапляння в канал1защю. 1ншими словами, треба заборонити скидати вiдходи зi шквдливими домiшками в мiську каналь защю, а також контролювати вс пiдприемства, як не рiдко замшть того, щоб очищувати вiдходи 1х виробництва, скидають до мюько! канал1заци.

Л1тература

1. Дудюк Д.Л. Нетрадицшна енергетика: основи теорп та задач1 : навч. поаб. / Д. Л. Ду-дюк, С.С. Мазепа, Я.М. Гнатишин. - Льв1в : Вид-во "Магнсотя 2006", 2008. - 188 с.

2. Семененко И.В. Проектирование биогазовых установок. - Сумы : ПФ "МакДен", ИПП "Мрия-1" ЛТД, 1996. - 347 с.

3. Laboratory manual water and wastewater analysis Lenox institute of water technology, 1999. - 450 с.

УДК 504.06, 628.4 Доц. Л.1. Челядин, канд. техн. наук;

доц. Л.1. Григорчук, канд. пед. наук - 1вано-Франк1вський нащональний техмчний утверситет нафти i газу; мол. наук. ствроб. В.Л. Челядин -

Прикарпатський нащональний утверситет тет Василя Стефаника

ТЕХНОГЕННА СИРОВИНА, II УТИЛ1ЗАЦ1Я ТА ВПЛИВ НА ЕКОЛОГ1ЧНУ БЕЗПЕКУ ОБ'СКТШ

Наведено перелш основних забруднювачiв довкшля - шкщливих викидiв в атмосферу, спчних вод у водш ресурси, вiдходiв I-III класу небезпеки за 2001-2006 рр. та на одиницю площi в Укра1ш та 11 захщних областях. На основi запропоновано1 уточнено1 формули розраховано штегральний показник еколопчно'1 безпеки об'екта (ШЕБО) для ТЕС та шших пiдприемств. Встановлено, що впровадження нових тех-нологiй утилiзацi1' золошлаюв i використання утворених матерiалiв в удосконалених процесах водоочищення дае змогу тдвищити значення 1ПЕБО, наприклад для ТЕС, на 3,5 бала протягом року. Запропоновано схему уташзацп техногенно'1 сировини та тдвищення рiвня еколопчно'1 безпеки тдприемств енергетично1 та нафтохiмiчно1 га-лузей виробництва.

Ключов1 слова: техногенна сировина, уташзащя, iнтегральний показник еколо-пчно'1 безпеки об'екта.

Assoc. prof. L.I. Chelyadyn1; assoc. prof. L.I. Grygoruk1 -Ivano-Frankivsk national technical university of oil and gas; junior research officer V.L. Chelyadyn - Prykarpattya national university of the name of Vasyl Stefanyka

Technogenic raw material, its utilization and influence on object ecological safety

In the article are resulted the amount of basic pollutants of nature - harmful atmospheric emission, flow waters in water resources, wastes of I-III danger class after

2001-2006 years and its on unit of area in Ukraine and western areas. On the basis of the offered specified formula is expected the integral index of object ecosafety (IPEBO) for heat-electric generating plant and other enterprises. It is set that introduction of new utilization technologies of ash slag and use of obtained materials in the advanced processes of water purification unit enables to promote value of IPEBO for example TPS, on a 3,5 point for a year. The chart of technogenic raw material utilization and increase of ecological safe level of power enterprises and petrochemical kind of business.

Keywords: technogenic raw material, utilization, integral index of ecological safety of object.

Основою рацюнального природокористування е врахування закошв розвитку природи та формування безпечних умов життeдiяльностi людини, живих органiзмiв. Сучасний стан природних ресуршв i навколишнього сере-довища обумовлений забрудненням повпря, води i грунту, збщнюеться лан-дшафтне i бюлопчне рiзноманiття, що негативно впливае на живi оргашзми i людей. Прюритети економiчного розвитку i техшчного прогресу потрiбно оцшювати з урахуванням стану еколопчно! безпеки. Подолання ще! небезпе-ки можливе через перегляд юнуючих методiв природокористування. Людст-во мусить докоршно перебудувати виробничо-господарську дiяльнiсть i сис-теми природокористування на нових засадах, як грунтуються на досягненш компромiсу мiж соцiальними i економiчними потребами суспiльства та мож-ливостями бюсфери задовольняти !х без загрози для нормального функцюну-вання природних екосистем [1].

Зростання обсяпв використання природних ресурЫв, вичерпання !х та деградащя зумовлюе потребу вироблення та реашзацш стратеги i тактики невиснажливого природокористування, яка базуеться на штегральному уп-равлiннi природними ресурсами, техногенними вщходами, !х рециклом та станом навколишнього середовища [2]. Таке природокористування зумовлюе комплексне управлшня природними ресурсами, зокрема постшний контроль (мониторинг) за змiнами природних i антропогенних процесiв у природно-те-риторiальних комплексах та уташзацш промислових вiдходiв, яю в публша-[3] отримали назву техногенна сировина (ТС), i е найважливiшою проблемою сьогодення.

Ефективнiсть використання природних ресурЫв досить низька, а значить природокористування е неращональним й еколопчно небезпечним. Зпд-но з даними [4, 5] за 2001-2006 рр. та нашими розрахунками, кшьюсть шюд-ливих викидiв в атмосферу, с^чних вод у водш ресурси та вiдходiв 1-3 класу, що утворилися i зберiгаються на тдприемствах Укра!ни i зокрема в деяких областях Прикарпатському регюну, наведено в табл. 1.

У 1вано-Франювськш облас^ значнi антропогеннi навантаження на навколишне середовище е на окремих територiях Галицького, Калуського, Надвiрнянського райошв i екологiчна ситуацiя та яюсть довкiлля автори [6] характеризують як несприятливi для здоров'я людини. Bd вище приведенi вiдходи забруднюють довкшля, але найбiльшу кiлькiсть вiдходiв в УкраАт та iнших державах становлять золошлаки ТЕЦ i металургil та шлами водоочи-щення i флотацй корисних копалин, якi мiстять шкiдливi для довкiлля речо-вини I-IV категорiй небезпеки.

Табл. 1. Ктьшсть техногенних вiдходiв i стiчних вод в УкраШ татрьох _областях Прикарпатського регюну_

Протягом 2001-2006 рр. Ввдходи шквдливих речовин в атмосферу, тис. тонн Ст1чт забруднет води, млн м3 Ввдходи 1-3 класу у сховищах, тис. тонн

Загалом На одини- цю площь 2 км Загалом На одини- цю площь 2 км Загалом На одини- цю площь 2 км

Украша 11986,2 19,9 65197,0 108,0 143183,0 237,3

1вано-Франк1вська обл. 284,9 20,5 156 11,2 305,2 21,9

Льв1вська обл. 549,6 18,4 1080 36,3 1791,8 60,1

Закарпатська обл. 213,0 16,6 78 6,1 399,8 31, 2

Золошлаковi вщходи займають значнi площi та зпдно з даними [7] ча-стково 10 %) використовуються, але основна маса залишаеться i забруд-нюе довкiлля. Шлами водоочищення i флотаци корисних копалин також пе-реробляють [8], але ще менше (до 1 0%) ^ вiдповiдно, 1'хнш вплив буде бшь-шим, бо у них мютяться шкiдливi компоненти Ш-1У категорiй. Таким чином, контакт нагромаджених вiдходiв з пдросферою та атмосферою на великих територiях призводить до забруднення довкшля i зниження еколопчно! без-пеки об'екта (пiдприемства, регiону).

У сучасних публжащях рiвень еколопчно! безпеки рекомендовано ви-значати за окремими видами забруднень та ризиюв. Згiдно з [10], трьома ос-новними чинниками еколопчно! небезпеки вважають: твердi вщходи, забруд-ненi стiчнi води та викиди в атмосферу з вдащними газами промислових тд-приемств та транспорту.

Методики визначення загального показника рiвня еколопчно! безпеки об'екта з врахуванням основних забруднень довкшля, як видшяються на тд-приемствi (об'ектi), тобто його плошд, величини саштарно! зони, екологiчних затрат та промислово! потужностi не встановлено.

У робот [10] запропоновано i здiйснено розрахунок загально! кшьюс-но! оцiнки чинникiв еколопчно! безпеки об'екта - iнтегральний екологiчний показник об'екта (1ПЕБО) для пiдприемства "Нафтопереробка". Такий розрахунок показав, що змша кшькост затрат на окремий чинник забруднення шд-вищуе 1ПЕБО об'екта загалом, а це означае, що впливаючи на величину затрат та !хню спрямованiсть, можна значно шдвищити екологiчну безпеку шд-приемства (об'екта).

Техногенне забруднення довкшля вщбуваеться не тшьки на територп шдприемства, але i в межах саштарно-захисно! зони, яка залежить вiд типу виробництва, i часто залежно вiд кiлькостi забруднень у атмосферу, вiдрiз-няеться вiд нормативного. Тому 1ПЕБО варто проводити з урахуванням пло-шi об'екта та санггарно-захисно! зони, тобто коефщента забруднення загаль-но! плошi, КП = П0/Пс, де П0 - площа об'екта, Пс - загальна площа об'екта з са-нiтарно-захисною зоною (га), а П0 =Ц ёт; Я, - ризики (технолопчний, тех-

т

шчний, природний та iншi). Крiм цього, для кожного об'екта характеры вщ-повiднi ризики або !хня вщсутшсть, якi враховуемо через Кк, що визна-

Я

чаеться К^ =— де Я = ^ Я^ - сума вЫх ризикiв; Я^ - ризики (технолопчний,

К

I=1

техшчний, природний та iншi).

Отже, 1ПЕБО мiстить розрахунок коефiцiентiв забруднення (Щ) як вщ-ношення тотожних показниюв (кiлькостi забруднень до 1х лiмiтiв) та iнших коефiцiентiв, що дае змогу розрахувати вплив рiзних чинникiв забруднення довкiлля за скоригованою формулою в балах

( Ка + Кв + Кш +КЯ ) _ К з

Кп КП

1ЕПБО

х100.

(1)

За допомогою запропоновано! формули можна розрахувати 1ПЕБО, який буде мати певну величину на певний момент для об'екта, а шсля впрова-дження природоохоронних заходiв (нових технологiй уташзаци, водогазо-очищення, сучасного вдосконаленого обладнання та iнше) розрахуемо 1ПЕ-БО знову. Це дае змогу ощнити, як шдвищився рiвень еколопчно! безпеки об'екта в балах, оскшьки зменшиться кiлькiсть забруднювальних компонен-тiв, як потрапляють у довкiлля.

Нашi дослщження [11 та iншi] засвiдчили, що шлакошламовi вiдходи методом диспергування та термооброблення переробляються в вуглецевомь неральш матерiали (ВММ), якi, як показали додатковi апробацiйнi лабора-торнi дослщження [12], можуть використовуватися на тдприемствах у рiз-них технологiях очищення газових i рiдинних потокiв вщ шкiдливих компо-нентiв. Таким чином, завдяки наведеним результатам дослщжень встановле-но, яку частину шлаку та золи ТЕС буде використано i кшьюсть !х буде змен-шуватись, що приведе до видiлення меншо! кiлькостi викидiв в атмосферу i забруднення гiдросфери.

Згiдно зi запропонованою скоригованою формулою, розрахували зна-чення 1ПЕБО для об'екта "ТЕС", тобто одте! з теплоелектростанцiй Прикар-патського регюну. Для визначення 11 1ЕПБО використали статистичнi данi, якi це шдприемство подавало у звiтах 2ТП-повггря, 2ТП-водгосп, "Еколопчш витрати" та звггах виробничо! дiяльностi протягом 3-х роюв (2005-2007 рр.). На 1х основi розрахували коефiцiенти екологiчного забруднення i коефiцiенти затрат (коштiв) вiдповiдних чинниюв забруднення, якi наведено у табл. 2.

№ з/п Коефщ1енти 1ндекс По роках

2005 2006 2007

1 Коефщ1ент забруднення гвдросфери Кв 0,326 0,396 0,393

2 Коефщ1ент забруднення атмосфери Ка 0,98 0,993 0,984

3 Коефщ1ент забруднення техносфери Кш 0,92 0,978 0,989

4 Коефщ1ент еколопчних затрат Кз 0,026 0,01 0,026

5 Коефщ1ент затрат по факторах: а) очистка ст1чних вод, тис. грн/р1к б) очистка атмосфери, тис. грн/р1к в) утил1защя шлаку, тис. грн/р1к Кзв Кза Кзш 0,05 0,538 0,41 0,02 0,674 0,31 0,02 0,81 0,17

6 Площа об'екта, га По 204,6 204,6 204,6

7 Загальний показник еколопчно! безпеки об'екта 1ПЕБО 126,0 135,7 141,7

При КП= 0 i Я = 0 одержимо 1ПЕБО об'екта "ТЕС" в 2005-2007 рр. (п. 7). Результати розрахунюв за наведеною формулою засв^или, що у разi зменшення виробничо! дiяльностi (випуск товарно! продукцп), яка була в 2006 р, 1ПЕБО шдвищився, через низьку екологiчнiсть виробництва (велика юльюсть вiдходiв), а завдяки вкладеним коштам на природоохороннi заходи в 2007 р. 1ПЕБО також покращуеться.

Внаслiдок впровадження запропонованих нами методiв з утилiзаци шлаку, золи, шламових вiдходiв (Пат. №№ 5247, 5581) юльюсть золошлаку, шламiв водоочищення зменшиться на 80 тис. тонн на рш, i 1ПЕБО теоритич-но, що розрахований за запропонованою вище методикою, покращиться (145,2) для розглянуто! ТЕЦ на 3,5 бала порiвняно з 2007 р.

Для порiвняння 1ПЕБО пiдприемств рiзних галузей виробництва ми розрахували коефiцiенти забруднення та 1ПЕБО трьох пiдприемств Прикар-патського регiону (табл. 3), яю належать до рiзних галузей виробництва, а са-ме: №1 - "Нафтоперегонка", №2 - ТЕС, №3 - "Шюрпродукщя".

Табл. 3. Коефпщснти забруднень I затрат об'eктiв № "1"2 "3 "

№ Коефщдеши 1ндекс 2007 р1к

з/п №1 №2 №3

1 Коефщ1ент забруднення гвдросфери Кв 0,617 0,393 0,972

2 Коефщдент забруднення атмосфери Ка 0,18 0,993 0,984

3 Коефщдент забруднення техносфери Кш 0,92 0,978 0,595

4 Коефщдент еколопчних затрат Кз 0,026 0,01 0,074

5 Коефщдент затрат за факторами: а) очистка спчних вод, тис. грн/рш б) очищения атмосфери, тис. грн/р1к в) уташзащя шлаку, тис. грн/рш Кзв Кза, Кзш 0,404 0,254 0,342 0,02 0,81 0,17 0,98 0,004 0,016

6 Площа об'екта, га По 190 204,7 10,5

7 Загальний показник еколопчно! без-пеки об'екта 1ПЕБО 102,6 141,7 157,4

Однак коефщенти забруднення атмосфери для рiзних пiдприемств мають iстотну рiзницю по величит, наприклад, коефiцiент забруднення атмосфери для "Нафтопереробка" - 0,18, ТЕС - 0,993, "Шюрсировина" - 0,984, що пов'язано з типом виробництва та затратами, яю видшет для стабшзаци цього показника забруднення, а коефщент затрат (коштiв) на очищення ат-мосферних викидiв вщповщно становить "Нафтопереробка - 0,254; ТЕС -0,81, "Шюрсировина" - 0,004. Отже, шдприемство "Шюрсировина" видшяе недостатньо коштв для стабшзаци стану екологй. Крiм цього, проаналiзуемо коефiцiенти загальних екологiчних затрат названих об,ектiв: "Нафтопереробка" - 0,026; ТЕС - 0,015; "Шюрсировина" - 0,074 ^ зауважимо, що для ос-таннього об'екта цей коефщент найбшьший, а коефщент затрат на забруднення атмосфери найменший, оскiльки основнi затрати, спрямованi на оплату очищення с^чних вод (К=0,972); на iншому пiдприемствi через вiдсутнiсть на ньому очисних споруд 1ПЕБО цього пiдприемства е найбшьшим (1,57). Аналогiчно можна обгрунтувати 1ПЕБО об'екта ТЕС (1,417), в якому значт витрати спрямованi на очищення атмосфери за коефщента забруднення -0,993. Таким чином, у разi зростання вщповщного коефiцiента одного з чин-

ниюв рекомендуемо збшьшувати екологiчнi витрати (кошти) на технологи даного фактора i, що впливатиме на величину 1ПЕБО.

Результати розрахунюв 1ПЕБО, за 2007 р. для трьох названих тд-приемств мають величину, вiдповiдно: 102.6, 141.7, 157.4, а зпдно з патентами, впровадження запропонованих технологш уташзацй золошлакiв (№№ 5247, 55581, 13742, 16950) i вдосконалених технологiй водоочищення та обладнання (.№.№ 5740 та 28030), як спричиняються до зменшення вики-дiв в атмосферу за рахунок уташзацй шлакiв, золи, шламiв, збiльшують 1ПЕ-БО на вказаних об'ектах (пiдприемствах), вiдповiдно, до таких величин: 106,5; 143,8; 160,1 балiв, що вказуе на можливють використання формули для оцшки еколопчно! безпеки рiзних пiдприемств.

Таким чином, ми розробили загальну схему пiдвищення еколопчно! техногенно! безпеки об'екта за рахунок впровадження нових технологш ути-лiзацil техногенно! сировини, вдосконалення водоочищення, яку зображено на рисунку.

Рис. Схема мдвищення екологiчно-техногенно'i безпеки об'екта

Отже, внаслщок розрахунку 1ПЕБО для трьох шдприемств област в балах, встановлено, що вони рiзнi за величиною, бо належать до рiзних галу-зей народного господарства, але пiдвишуються в окремих об'ектах протягом певного перюду часу у разi вкладання матерiальних затрат в природоохорон-нi заходи, як приводять до зменшення впливу рiзних забруднень вiд дiяль-ностi об'екта на довкшля.

Л1тература

1. Качинський А.Б. Еколопчна безпека Украши: анад1з, оцшка та державна пол1тика / А.Б. Качинський, Т.А. Хмшь. - К. : Вид-во Н1СД, 1997. - 127 с.

2. Крайнов 1.П. Стратегiя впровадження шноващйно'1' системи управлшня матер1аль-ними та енергетичними цикл1чно замкненими потоками (сировина, матер1али, реч1, вторинна сировина, в1дходи) в техногеннш сфер1 Украши // 1-й м1жнародний конгрес "Захист навколи-шнього середовища. Енергоощаднють. Збалансоване природокористування". 28-29 травня 2009 р. / 1.П. Крайнов, Г.Г. Фшпчук. - Льв1в : НУ "Льв1вська пол^ехшка", 2009. - С. 67.

3. Еколопчна енциклопед1я. - К. : Центр еколопчно! осв1ти та шформацп, 2006. - Т. 1. - 430 с.

4. Статистичний зб1рник. "Довкшля УкраТни". - К., 2006. - С. 48-138.

5. Статистичш даш обласного управлшня. - 1вано-Франювськ. - 2009. - С. 145.

6. Савчук Л.Я. Еколого-географ1чний анашз захворюваносп населения 1вано-Франюв-сько'1 обласп / 1-й м1жнародний конгрес. Захист навколишнього середовища. Енергоощаднють. Збалансоване природокористування. 28-29 травня 2009 р. - Льв1в : НУ "Льв1вська поль техшка", 2009. - С. 74.

7. Пендерецький О.В. Ощнка еколопчно! ситуацп в зон впливу Бурштинсько! ТЕС : дис. ... канд. техн. наук: спец. 21.06.01. - 1вано-Франювськ, 2005. - Т. 1. - С. 202.

8. Липунов И.Н. Использование твердых отходов в производстве материалов строительного назначения / И.Н. Липунов, А. А. Юпатов, В.И. Аликин // Экология и промышленность России, январь, 2009. - С. 19-23.

9. Адаменко О.М. Концепщя еколопчно! (природно-техногенно!) безпеки // Науковий вюник 1МЕ. - 1вано-Франювськ. - 2001. - № 3. - С. 15-18.

10. Челядин Л.1. Чинники i ризики забруднення довкшля та !х вплив на показник еко-логично! безпеки об'екта / Л.1. Челядин, Л.1. Григорчук, В.Л. Челядин // Науковий вюник ГОН-ТУНГ - 1вано-Франювськ. - 2009. - № 1. - С. 45-50.

11. Челядин Л.1. Техногенна сировина та ii уташзащя / Л.1. Челядин // Науковий вюник 1МЕ. - Iвано-Франкiвськ. - 1999. - № 1. - С. 203-205.

12. Челядин Л.1. Очистка пластових вод на нафтопромислах / Л.1. Челядин, С.В. Фе-дюк, В.Л. Челядин // Еколопя довкшля та безпека житдаяльносп. - 2002. - № 3. - С. 46-50.

УДК 630*582.894 Acnip. Н.А. Пщь1 - НЛТУ Украши, м. ЛьвЬв

ПЕРСПЕКТИВН1 РЕКРЕАЦ1ЙН1 ТЕРИТОР11 ШАЦЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ

Наведено обгрунтування розвитку перспективних для рекреащйно! дiяльностi територiй у межах Шацького нацiонального природного парку. Встановлено, що зас-тосування проаналiзованих принципiв видiлення рекреацiйних зон сприятиме раць ональному та цiльовому використанню ix з метою вирiшення комплексних завдань щодо охорони природи та задоволення рекреацшних потреб суб'ектiв ввдпочинку в парку.

Ключовi слова: рекреащя, рекреацiйнi ресурси, потенцiйнi рекреацiйнi зони, рекреацшний ландшафт.

Post-graduate N.A. Pits - NUFWT of Ukraine, L'viv Shatsk national natural park perspective recreation territories

The present paper is dedicated to questions of selecting and proving of perspective recreation territories development within the Shatsk National Natural Park (SNNP). It is set that application of the analysed principles of selection of recreation areas will be instrumental in the rational and having a special purpose use them with the purpose of decision of complex tasks in relation to conservancy and satisfaction of recreation necessities of subjects of rest in a park.

Ключовi слова: recreation, recreation resources, potential recreation zones, recreation landscape.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.