CC BY
59
УДК: 616.231-089.819.3-089.5 Могильник А.1.
ТАКТИКА АНЕСТЕЗЮЛОГА ПРИ ВАЖК1Й 1НТУБАЦП ТРАХЕ1
ВДНЗ Украши «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава.
Вступ. Майже третина всх випадк'т анестез'юлог'чно'У смертност/ пов'язана з труднощами при вентиляцИ пацieнтiв пюля '¡ндукцИ в наркоз. Мета досл'дження: пдвищення ефективностi та зме-ншення частоти ускладнень забезпечення прох'дност'! дихальних шлях'т при важкй ларингоскопУУ в плановй анестез'юлог'УУ Матерiали та методи досл'дження. Нами проаналiзованi результати 66 випадк'т важкоТ ларингоскопп при планових оперативних втручаннях на баз/ ПолтавськоТ обласноТ кп1'н1'чно'У лiкарнi за 2013 - 2015 роки. Патентам 1-У групи застосовувався клiнiчний протокол надання медично'У допомоги хворим '¡з важкою нтуба^ею трахеТ, патентам 11-У групи пюля невдало! спроби '¡нтубацИ в'дразу встановлювалася ларингеальна маска в'дпов'дного розмiру. Результати досл-дження. У пацieнтiв 1-У групи друга спроба '¡нтубацУУ трахе'У була вдалою в 43,8% випадках. З наступ-ними спробами '¡нтубацИ трахе'У ефективнють ман'туляцИ прогресивно зменшувалася. Ефективнють подальшого використання ларингеально'У маски становила всього 45,4%. У пацieнтiв 11-Т групи в 91,2% випадк'т постановка ларингеально'У маски забезпечила герметичн'ють дихального контуру ! адекватну вентиля^ю пд час оперативного втручання. Висновки. Використання клiнiчного протоколу надання медично'У допомоги хворим з важкою нтуба^ею трахе'У в плановй анестез'юлог'УУ менш ефективне / мае високу частоту ускладнень, пов'язаних з прямою ларингоскопieю в пор!внянн!' з единою спробою '¡нтубацИ трахе'У та подальшим використанням ларингеальноi маски. Ключов1 слова: важка ларингоскоп1я, 1нтубац1я трахеТ, ларингеальна маска, ускладнення.
НДР ВДНЗУ «УМСА» «Оптимiзацiя якот анестезiологiчного забезпечення i нтенсиеноГ терапп хворих з урахуванням ежового та гендерного диморфiзму клЫко-функцюнальних, iмунних i метаболiчних змн», № державноТреестрацп 0114Ш06326
16 - ускладнення 1Т, в 27 -
Вступ
Проблема забезпечення прохщносп дихальних шляхiв (ДШ) i досягнення адекватного газо-обмшу завжди була актуальною: вщ правильного попередження критичноТ ппоксп безпосеред-ньо залежить якють i кшцевий результат надання медичноТ допомоги патентам.
У базi даних закритих позовiв АмериканськоТ асо^аци анестезюлопв (ASA), позови з приводу пошкодження горташ складають третину з пош-коджень ДШ. 80% позовiв з приводу пошкодження горташ були подаш пюля повторних спроб ш-тубаци трахеТ при плановш анестези [8].
Аналiз, проведений K. B. Domino та сшвавт. показав, що майже третина вах випадмв анес-тезюлопчноТ смертносл пов'язана з труднощами при вентиляци па^етчв пюля шдукци в наркоз. Причому 17% з них зумовлеш безпосередньо важкою штуба^ею трахеТ (1Т), труднощами вентиляци пюля невдалоТ 1Т - 38%, нерозшзнаноТ штуба^ею стравоходу з послщуючою тяжкою п-пошею - 18%, травмою дихальних шляхiв -4,7%, асшра^ею шлункового вмюту, слини чи кровi - 2,7%. За рiзними даними, частота важкоТ штубаци трахеТ та пов'язаних з нею проблем становить вщ 1 до 20% [12].
Дихальш ускладнення становлять найбтьшу загрозу для життя хворого пщ час проведення загальноТ анестези. За даними Desmonts J. M. i сшвавт., анестезюлопчна летальнiсть складае вiд 1:5000 до 1:25000, тобто 0,02 - 0,004% [11]. За даними французьких дослщниш, як проана-лiзували хщ бiльш нiж 198100 загальних анесте-зiй, зафiксовано 268 (0,135%) випадш тяжких iнцидентiв, iз них 163 (0,082%) були вщнесеш до ускладнень анестези. Серед цих 163 випадюв у 55% мали мюце ресшраторш ускладнення: в 5 випадках - несправнють дихальноТ апаратури, в
ускладнення 1Т, в 27 - кислотно-аспiрацiйний синдром, в 9 - бронхюлоспазм, в 2
- пневмоторакс, в 28 - пюлянаркозна депреая дихання, що супроводжувалась тяжкою ппош-ею, в 3 - ларингоспазм i в 73 випадках - ^i проблеми [9].
За даними британських авторiв, як проаналн зували судовi позови до анестезюлопв за 1997 -2007 рр. у Великш Британи, ресшраторш проблеми мали мюце в 12% судових справ. Але, за даними цього дослщження, серед смертельних випадш на частку дихальних ускладнень припадало 53% [10].
За матерiалами судових справ у США за 1970 - 2000 рр. серед ускладнень загальноТ' анестези, як призвели до смерт па^етчв i важ-ких пошкоджень головного мозку, 28 - 35% ви-падкв становили ускладнення в щелепно-лицевiй та ЛОР хiрургiï, 23% з них - це ресшраторш ускладнення [3].
Проблеми забезпечення прохщносп ДШ при виконанш 1Т виникають в 1 - 3 % випадкв i часто залежать вщ методики i досвщу анестезiолога [25,14]. Rose i Cohen показали, що нав^ь досвн дчений лкар виконуе 1Т з третьоТ' i бiльше спроби в 2% випадкв [24]. Невдала 1Т спостер^аеть-ся у 0,05 - 0,02% па^ен^в загальнохiрургiчного профiлю, та у 4 рази часпше - в акушерствк
За даними ж Paix A. D. та сшвавт., частота складних штубацш трахеТ' коливаеться в межах 3
- 18% [18]. При опера^ях на щитоподiбнiй за-лозi частота ускладнень при 1Т склала 9,5% [2]. За даними Yildiz T. S. i сшвавт., шцидентнють складноТ' штубаци' трахеТ' склала 4,8% серед па-^ен^в турецькоТ' нацiональностi [22].
У 0,01% випадкв ситуацiя виглядае як «не-можливо вентилювати - неможливо штубувати» («НВ - Н1»). Найбiльш важливе завдання в цьо-
му випадку - запоб^ання гшоксп [4]. ASA вико-ристовуе алгоритм, в якому ситуа^я «НВ - Н1» вирiшуeться Í3 застосуванням швазивного та не-iнвазивного способiв забезпечення прохщносп ДШ [5].
Kheterpal S. 3i спiвавт. проаналiзували 50000 анестезш i виявили частоту неможливоТ венти-ляц^ через лицеву маску, яка склала 0,15%. У 25% випадш неможливоТ масковоТ вентиляцп 1Т була складною [21].
Невиршеними проблемами в плат гтоксич-них уражень головного мозку залишаються пе-редбачення i розробка алгоритмiв дм анестезю-лога при складнш iнтубацiТ трахеТ, а також дос-тупнiсть оснащення для забезпечення прохщно-стi дихальних шляхiв. Незважаючи на доступ-нiсть сучасного фiброоптичного устаткування [19], спецiальних ларингоскошв [17] i методик [23], складност при |Т продовжують загрожувати життю пацieнтiв пiд час проведення загальноТ анестезiТ [18].
Будучи надгортаним пристроем, класична ларингеальна маска (ЛМ) вкрай проста в засто-суваннi i при дотриманн ряду прийомiв дозволяе уникнути можливоТ регургiтацiТ, що пщтверджу-еться результатами багатьох дослiджень [15,25]. Позитивним i те, що ЛМ захищае верхн дихальн шляхи вщ затiкання вмiсту з глотки та ротовоТ порожнини. Це насамперед важливо у пацiентiв з травмами, особливо черепно-мозковими та щелепно-лицевими, при яких ризик асшраци вмiстом верхнiх дихальних шляхiв вище, нiж ризик асшраци шлункового вмiсту [6,12]. Лм забез-печуе ефективну респiраторну пщтримку при проведеннi вентиляцiТ пiд час базового комплексу серцево-легеневоТ та мозковоТ реанiмацiТ, в разi якщо спроба 1Т виявилась невдалою, це добре продемонстровано у па^ен^в на догосшта-льному та госштальному етапах [12]. ЛМ може бути усшшно встановлена, коли доступ до патента утруднений, наприклад в затиснутих умо-вах, коли установка може бути виконана з поло-ження обличчям до обличчя патента [16].
ЛМ в тш чи шшш модифкаци ефективно ви-ршують проблему в ситуацiТ важкоТ 1Т або «НВ -Н1» як у дорослих, так i у д^ей, тому вона внесена в алгоритм забезпечення прохщносп ДШ у важких випадках товариствами ASA (з 1993 р.; з 1996 р. вразi важкоТ штубацп трахеТ роль ЛМ ро-зширена), Difficult Airway Society (DAS, Великоб-риташя), Канади та багатьох европейських сшв-товариств [20]. ЛМ використовуеться при «НВ -Н1» при планових анестезiях i, при необхщносп, в екстрених ситуа^ях при забезпеченнi прохщ-ностi Дш. Цiкаво, що при цьому не вщзначено кореляцiТ мiж ускладненням при застосуваннi ЛМ i прогнозуванням важкою 1Т за шкалами Mallampati та Cormack & Lehane. Gataure P.S. i спiвавт. в 1995 р. повщомили, що 72% анестезн ологiв з 209 пологових будинш рекомендували використання ЛМ в ситуацп «НВ - Н1» [13].
ЛМ усшшно застосовуеться у па^етчв з ак-
ромегалieю, анкiлозуючим спондилтом, ревма-тоТдним артритом, при невдалш бронхоскопи ри-гiдним бронхоскопом, невдалою 1Т у породiль, у па^енпв з синдромами Treacher - Collins, Pierre Robins та ш. [7].
Крiм наявностi великоТ кiлькостi альтернати-вних методик вiдновлення прохiдностi ДШ у випадку неможливост 1Т, iснуe декiлька алгоритмiв дiй в залежност вiд ургентностi втручання, сфе-ри втручання (алгоритми в дитячш та акушерсь-кiй анестезiологiT здебтьшого вiдрiзняються вiд загальнохiрургiчних), адекватностi масковоТ вен-тиляцiT легенiв, наявностi ситуаци «НВ - Н1». Так рекомендацп ASA 2003 року рекомендують 3 - 4 спроби IT, World Federation Of Societies of Anaesthesiologists (WFSA) - не бiльше 3-х спроб. [26].
Важливiсть проблеми складноТ iнтубацiT трахеТ очевидна i в нашiй краTнi, що знайшло вщо-браження в наказi МОЗ УкраТни № 430 вiд 03.07.06 р. Про затвердження протоколiв надан-ня медичноТ допомоги за спе^альнютю «Анес-тезiологiя та iнтенсивна терашя» п. 1.6. Кл^ч-ний протокол надання медичноТ допомоги хво-рим зi складною iнтубацieю трахеТ.
Зпдно протоколу алгоритм дiй за умови ви-бору рiшення про lT пiд загальною анестезieю iз застосуванням мюрелаксан^в полягае в тому, що у випадку невдалоТ спроби IT та можливост ефективноТ вентиляцiT через лицеву маску про-довжувати неодноразовi повторнi спроби IT рiз-ними фахiвцями.
В разi невдачi або застосування альтернативного методу забезпечення прохщносп ДШ включаючи використання ЛМ, або пробудження патента, при вщсутносл життевих показань до оперативного втручання [1].
Мета дослщження
Ппокращення ефективносп та зменшення частоти ускладнень забезпечення прохщносп дихальних шляхiв в разi важкоТ iнтубацiT трахеТ в плановш анестезiологiT.
Матерiали та методи дослщження
Нами проаналiзовано результати 66 випадкiв застосування клiнiчного протоколу надання медичноТ допомоги хворим зi складною штуба^ею трахеТ при планових оперативних втручаннях на базi ПолтавськоТ обласноТ клiнiчноT лiкарнi iм. М.В. С^фосовського за 2013 - 2015 роки.
Уам пацiентам планувались оперативн втручання пiд загальною анестезiею (iнгаляцiйною, внутрiшньовенною чи комбшованою) з тотальною мiоплегiею та штучною вентиляцiею легенiв. Жiнки становили 56,1% (37), а чоловки - 43,9 % (29). Перед оперативним втручанням оцшювали ризик загальноТ анестезп за шкалою Американ-ськоТ Асо^аци Анестезiологiв. Прогнозування тяжкоТ iнтубацiT трахеТ проводили за допомогою тесту Маллампатк
Пюля плановоТ премедикацiT в палат за 40
хвилин до втручання з використанням стандарт-них доз антипстамшних препаратiв, холiнолiтикiв та наркотичних анальгетиш, атарактикiв та не-стероТ'дних протизапальних препаратiв. lндукцiя в наркоз здшснювалась шляхом внутршньовен-ного введення тюпенталу натрiю, фентанiлу з обов'язковою прекурарiзацieю за стандартною методикою. Ытраоперацшний монiторинг прово-дився згщно з Гарвардським протоколом.
В уах пацieнтiв пiд час прямоТ ларингоскопи' на фонi мюплегп суксаметонiя йодидом в дозi 2 мг/кг голосова щтина не вiзуалiзувалась (по класифкаци' за Кормаком — Лiхеном Ill - IV сту-пенi тяжкосп штубаци' трахеТ) та не вдалося з першоТ спроби встановити ендотрахеальну трубку (ET).
Пацieнти були роздтеш на двi групи, що не в^знялись за вiком, статтю та нозологieю, яка стала причиною оперативного втручання. Патентам I-оТ групи (32 хворих) пiсля дiагностики ва-жких дихальних шляхiв за Кормаком — Лiхеном пiд час прямоТ ларингоскопи' та невдалоТ спроби встановлення ендотрахеальноТ трубки застосо-вувався кл^чний протокол надання медичноТ допомоги хворим зi складною iнтубацiею трахеТ' згщно наказу МОЗ УкраТ'ни № 430 вщ 03.07.06 р. Про затвердження протоколiв надання медичноТ' допомоги за спе^альнютю «Анестезюлопя та ш-тенсивна терашя» п. 1.6.
Патентам 11-оï групи (34 хворих) шсля дiагно-стики важких дихальних шляхiв за Кормаком — Лiхеном i невдалоТ спроби штубаци' трахеТ' вщра-зу встановлювалась ЛМ вiдповiдного розмiру.
Дослiджувалась частота вдалих випадш вщ-новлення прохщносп ДШ шляхом штубаци трахеТ та за допомогою ЛМ, частоту i причини неадекватно!' вентиляцп легешв, що призвели до вщстрочення планового оперативного втручання.
Результати дослщження та ïx обговорення
У па^ен^в I-оТ групи друга спроба штубаци трахеТ' була вдалою у 14 (43,8%) випадках. 1з на-ступними спробами IT продуктивнiсть мантуля-ци прогресивно зменшувалась: з третьоТ спроби вдалося встановити ендотрахеальну трубку 5-ти патентам (15,6%), бiльш шж з четвертоТ лише двом патентам, що склало всього 6,2 % ефективносп спроб.
ЛМ встановлювали 11 патентам, i тiльки у 5-ти випадках (45,4%) вентиля^я через неТ' вияви-лась адекватною. Неспроможнють в цiй ситуаци даного методу забезпечення прохщносп дихальних шляхiв була виявлена у 6 па^ентв, що становило 54,6%. Вона була пов'язана з ппер-салiвацiею, яка спостерiгалась у 72,7% па^ентв пiсля трьох спроб прямоТ ларингоскопи, бронхо-реею у 2 па^ен^в (18,2%), ларингоспазмом у 2 па^ентв (18,2%), бронхоспазмом у 1 хворого (9%).
Таким чином даний алгоритм виявився ефек-тивним у 26 па^ен^в з 32, що склало 81,2 %, 6
(18,8%) па^ентв потребували виведення з ане-стези та вiдстрочення оперативного втручання.
Травматиза^я слизовоТ гортанi спостер^а-лась у бтьш нiж у 71% па^ен^в, яким проводилось бiльше трьох спроб IT.
Уам пацiентам М-оТ групи (34 хворих) пiсля хвилинноТ вентиляцп' через лицеву маску встановлювали ЛМ вщповщного розмiру. У 31 патента (91,2%) встановлення ЛМ забезпечило гер-метичнiсть дихального контуру та адекватну ве-нтиляцш пiд час оперативного втручання.
Ттьки в 3-х випадках (8,8%) вентиля^я через ЛМ виявилась неадекватною. У двох випадках причиною цьому була негерметичнють дихального контуру, нав^ь шсля замiни ЛМ на бтьший розмiр. В одного пацiента виник ларингоспазм, що потребував додаткового введення деполяри-зуючих мюрелаксан^в та послщуючого виведення пацiента з анестези. Iнших ускладнень (п-персалiвацiя, бронхорея, бронхоспазм чи трав-матизацiя слизовоТ ротоглотки та гортанi) не спостер^алось.
Висновки
Згiдно з отриманими даними використання ключного протоколу надання медичноТ' допомоги хворим зi складною штуба^ею трахеТ ефекти-вний у 81,2% випадш та мае високу частоту ускладнень пов'язаних з численними спробами прямоТ ларингоскопи з метою встановлення ендотрахеальноТ трубки. Альтернативний алгоритм з единою спробою IT виявився ефективш-шим (у 91,2% випадках забезпечив адекватну вентиляцш легешв пщ час оперативного втручання), та майже не мав ускладнень викликаних прямою ларингоскошею.
Лтература
1. Анестезюлопя i реанiматологiя, токсиколопя: Нормативне ви-робничо-практичне видання. - К.: МНIАЦ медичноТ статистики; МВЦ «Медшформ», 2013. - С. 116-119.
2. Tарабрiн О.О. Прогнозування складноТ штубаци' трахеТ в тирео-Тднш хiрургiï / О.О. Tарабрiн, О.О. Буднюк, !.Л. Басенко // Бiль, знеболювання i iнтенсивна терапiя.— 2010.— №2 (д).— C. 214215.
3. Jimenez N. An update on pediatric anesthesia liability: a closed claims analysis / N. Jimenez, K.L. Posner, F.W. Cheney [et al.] // Anesth. Analg.— 2007.— Vol. 104. — №1. — P. 147-152.
4. Benumof J. The importance of transtracheal jet ventilation in the management of the difficult airway / J.Benumof, M.S. Scheller // Anesthesiology. — 1989. — Vol. 71. — P. 769-778.
5. Benumof J. The Laryngeal Mask Airway and ASA difficult airway algorithm / J. Benumof // Anesthesiology. — 1996. — Vol. 84. — P. 686-699.
6. Brain A.I.J. The development of the laryngeal mask — a brief history of the invention, early clinical studies and experimental work from which the laryngeal mask evolved / A.I.J. Brain // European Journal of Anaesthesiology. — 1991. — Suppl. 4. — P. 5-17.
7. Brimacombe J.R. Laryngeal Mask Anaesthesia. Principles and Practice / J.R. Brimacombe - London: WB Saunders, 2004. - 606 p.
8. Caplan R.A. Medico-legal considerations: The ASA Closed Claim Project / R.A. Caplan, K.L. Posner // Airway management, principles and practice. — St. Louis-Baltimore: Mosby, 1996. — Vol. 242. — P. 1-7.
9. Tiret L. Complications associated with anaesthesia — a prospective survey in France / L. Tiret, J.M. Desmonts, F. Hatton, G. Vourc'h // Can. Anaesth. Soc. J. — 1986. — Vol. 33. — №3 (1). — P. 336344.
10. Cook T.M. Ligitation related to airway and respiratory complications of anaesthesia: an analysis of claims against the NHS in England 1995-2007 / T.M. Cook, S. Scott, R. Mihai // Anaesthesia. — 2010. — Vol. 65. — P. 556-563.
11. Desmonts J.M. A retrospective of studies of anaesthesia morbidity 20. and mortality / J.M. Desmonts, P.G. Duncan // Eur. J. Anaesth. —
1993. — Vol. 10. — №7. — P. 33-41.
12. Domino K.B. Airway injury during anesthesia: a closed claims analysis / K.B. Domino // Anesthesiology. — 1999. — Vol. 91 (6). 21.
— P. 1703-1711.
13. Gataure P.S. The laryngeal mask airway in obstetrical anaesthesia / P.S. Gataure, J.A. Hughes // Can. J. Anaesth. — 1995. — Vol. 42.
— P. 130-133. 22.
14. Latto I.P. Management of difficult intubation / I.P. Latto, M. Rosen // Difficulties in Tracheal Intubation. — London: Bailliere Tindall, 1987. — P. 99-141.
15. Leach A.B. The laringeal mask: An overview / A.B. Leach, C.A. 23. Alexander // European Journal of Anaesthesiology. — 1991. —
Suppl. 4. — P. 19-31.
16. Lockey D. Survival of trauma patients who have prehospital tracheal intubation without anesthesia or muscle relaxants: An 24. observational study / D. Lockey, G. Davies, T. Coats // BMJ. —
2001. — Vol. 323. — P. 141.
17. McCoy E.P. The levering laryngoscope / E.P. McCoy, R.K. 25. Mirakhur // Anaesthesia. — 1993. — Vol. 48. — №6. — P. 516519.
18. Paix A.D. Crisis management during anaesthesia: difficult 26. intubation / A.D. Paix, J.A. Williamson, W.B. Runciman // Qual. Saf.
Health Care. — 2005. — Vol. 14. — №3. — P. 5.
19. Patil V.U. Fiberoptic endoscopy in anesthesia / V.U. Patil, L.C. Stehling, H.L. Zaunder // Chicago: Year Book Medical Publishers, 1983. — P. 9-15.
Practice Guidelines for Management of the Difficult Airway: an updated report by the American Society of Anesthesiologists / Task Force on Management of the Difficult Airway // Anesthesiology. — 2003. — Vol. 98. — P. 1269-1277.
Kheterpal S. Prediction and outcomes of impossible mask ventilation: a review of 50,000 anesthetics / S. Kheterpal, L. Martin, A.M. Shanks [et al.] // Anesthesiology. — 2009. — Vol. 110. — №4. — P. 891-897.
Yildiz T.S. Prediction of difficult tracheal intubation in Turkish patients: a multi-center methodological study / T.S. Yildiz, F. Korkmaz, M. Solak [et al.] // Eur. J. Anaesthesiol. — 2007. — Vol. 24. — №3. — P. 1034-1040.
Naguib M. Predictive performance of three multivariate difficult tracheal intubation models: a double-blind and case-controlled study / M. Naguib, F.L. Scamman, C.O'Sullivan [et al.] // Anesth. Analg. — 2006. — Vol. 102. — №3 .— P. 818-824. Rose D.K. The airway: problems and predictions in 18,500 patients / D.K. Rose, M.M. Cohen // Can. J. Anaesth. — 1994. — Vol. 41. — P. 372-383.
Rose D.K. The incidence of airway problems depends on the definition used / D.K. Rose, M.M. Cohen // Can. J. Anaesth. — 1996. — Vol. 43. — P. 30-34.
Schaeuble, J.C. Strategies and algorithms for the management of the difficult airway: An update / J.C. Schaeuble, T. Heidegger // Trends in Anaesthesia and Critical Care. — 2012. — Vol. 2. — Issue 5. — P. 208 - 217.
Реферат
ТАКТИКА АНЕСТЕЗИОЛОГА ПРИ ТРУДНОЙ ИНТУБАЦИИ ТРАХЕИ Могильник А. И.
Ключевые слова: трудная ларингоскопия, интубация трахеи, ларингеальная маска, осложнения.
Введение. Почти треть всех случаев анестезиологической смертности связана с трудностями при вентиляции пациентов после индукции в наркоз. Цель исследования: повышение эффективности и уменьшения частоты осложнений обеспечения проходимости дыхательных путей при трудной ларингоскопии в плановой анестезиологии. Материалы и методы исследования. Нами проанализированы результаты 66 случаев трудной ларингоскопии при плановых оперативных вмешательствах на базе Полтавской областной клинической больницы за 2013 - 2015 годы. Пациентам I-й группы применялся клинический протокол оказания медицинской помощи больным с трудной интубацией трахеи, пациентам II—й группы после неудачной попытки интубации сразу устанавливалась ларингеальная маска соответствующего размера. Результаты исследования. У пациентов I—й группы вторая попытка интубации трахеи была удачной в 43,8% случаях. Со следующими попытками интубации трахеи эффективность манипуляции прогрессивно уменьшалась. Эффективность последующего использования ла-рингеальной маски составила 45,4. У пациентов II-й группы в 91,2% случаев постановка ларингеаль-ной маски обеспечила герметичность дыхательного контура и адекватную вентиляцию во время оперативного вмешательства. Выводы. Использование клинического протокола оказания медицинской помощи больным с трудной интубацией трахеи в плановой анестезиологии менее эффективен и имеет высокую частоту осложнений, связанных с прямой ларингоскопией по сравнению с единственной попыткой интубации трахеи и последующим использованием ларингеальной маски.
Summary
ANESTHESIA TACTICS IN DIFFICULT TRACHEAL INTUBATION Mogilnik A. I.
Key words: difficult laryngoscopy, airway intubation, laryngeal mask, complications.
Introduction. Almost a third of all cases of anaesthetic mortality are associated with difficulty in ventilating patients after induction of anaesthesia. Objectives: to increase the efficiency and to reduce the rate of complications associated with patency of airways during difficult laryngoscopy in elective anesthesia. Materials and methods. We have analyzed the results of 66 cases of difficult laryngoscopy in elective surgical interventions on the basis of the Poltava Regional Clinical Hospital for 2013 - 2015. The patients of the 1st group were managed according the clinical protocol of providing medical care to patients with difficult intubation, in the patients of the 2nd group after failed attempts of intubation laryngeal masks of appropriate size were immediately placed. Results. In patients of the 1st group second attempt of intubation was successful in 43,8% cases. With the following intubation attempts efficacy of manipulation progressively decreased. Efficiency of subsequent use of the laryngeal mask was only 45,4%. In patients of the 2nd group the use of laryngeal mask (91,2 % of cases) provided adequate ventilation during surgery. Conclusions. Using a clinical protocol of care for patients with difficult intubation in elective anaesthesia is less effective and has a higher rate of complications associated with direct laryngoscopy compared to single attempt of intubation and subsequent use of the laryngeal mask.
