CC BY
9
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Конгреси, конференцп
/Congresses, Conferences/
УДК 616.43/45 DOI: 10.22141/2224-0721.15.2.2019.166107
Synevo Day 2019: «Лабораторна Aiarnocwa — завтра, яке настало» (огляд конференцп)
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2019;15(2):143-147. doi: 10.22141/2224-0721.15.2.2019.166107
15 березня 2019 року у Кжв1 вiдбулася М1жна-родна конференцiя Synevo Day: «Лабораторна дiа-гностика — завтра, яке настало». Synevo Day 2019 був вражаючим потужним заходом, у якому взяли участь близько 1500 учасниюв — лiкарiв iз рiзних частин Украши й далекого заруб1жжя. Уперше ор-ганiзатори конференцп зiбрали повнiстю закордон-ний склад спiкерiв. 1з доповщями виступили най-кращi свiтовi спещалюти в галузi ендокринологп, пнекологп, шфекцшних захворювань i лаборатор-но! дiагностики з Вели^ Британп, ФранцГi, Роси та США.
В1дкрив конференц1ю генеральний директор «Сшево Украша» Джерон Герхардус BirnrernMyc Джозеф Дрiссен. П1сля урочистих сл1в в1тання в1н за-значив, що компан1я «Сшево» е лщером в Укра'ж не тГльки за юльюстю виконуваних тест1в i анал1з1в, але й за юльюстю нововведень. За останш два роки було витрачено близько 2 млн гривень на автоматизащю досл1джень, що значно покращуе точн1сть i змен-шуе можлив1сть помилки в результатах аналiзiв. Для лiкарiв втiлення iнновацiй компанп «Сшево» — це необхiднiсть, але також i можлив1сть безперервного навчання, а для пацiентiв — це можливють дiагнос-тувати т1 захворювання й порушення, як1 ранiше д!агностувати було не можна. Але, з шшого боку, це пiдвищуе ризик занадто активно! р!зномаштно1 л1-карсько! дгяльност1 й може призводити до полшраг-мази. Тобто, маючи такий потужний iнструмент, як лабораторна д!агностика, треба дуже ч1тко розум1ти, як саме вш працюе, як1 саме в нього е можливосп, i, звичайно, ч1тко враховувати, що це не едина скла-дова д!агнозу, а т1льки невеличка його частина, хоч i невiд'емна й дуже важлива. Лише в комплексному використанш лабораторна дiагностика дае можли-вють ставити, уточнювати, пiдтверджувати дiагноз захворювання, призначати й корегувати терапiю й покращувати в ц1лому рiвень медично! допомоги. Отже, на конференцп були дуже щкав! й корисн1 з
практично! точки зору доповщ, у яких тонкощi ла-бораторно! дiагностики рiзних захворювань поедну-валися з !х клiнiчними проявами, тактикою ведення хворих, профшактикою й лiкуванням.
1з доповщдю <^русолопчш засоби в стратеги ВООЗ щодо л1кв1дацп вiрусних гепатит1в В i С як загроз для громадського здоров'я» виступив Жан-Мшель Павлоцькш, професор медицини Паризько-го унiверситету, директор Нащонального референс-ного центру з вiрусних гепатитiв В, С i D, керiвник кафедри в1русологп Ушверситетсько! лжарш Анрi Мондора в Кретелi, Франц1я.
Вiруснi гепатити В i С (ВГВ, ВГС) — дуже поши-рена патолопя, в усьому свт вiд цих захворювань страждають близько 300 млн людей. За останш 20 роюв стабшьно зростае рiвень смертностi вiд ВГВ i ВГС, що обумовлюе актуальнiсть проблеми бороть-би з цими iнфекцiями.
Концепцiя ВООЗ полягае в тому, щоб елiмiнува-ти вiрусний гепатит як серйозну загрозу для громадського здоров'я до 2030 р. Говорячи про елiмiнацiю, мають на увазi не повне знищення шфекцп, а здш-снення контролю над нею. Для досягнення цього плануеться, по-перше, зменшення на 90 % юлькост! нових випадкiв хрошчно! шфекцп ВГВ/ВГС, подруге, л^вання 80 % людей iз хронiчною шфекщ-ею ВГВ/ВГС, яким показано лiкування, ^ по-трете, зменшення на 65 % показника смертность
Доповщач розглянув так званий каскад медично! допомоги при ВГС. Позначено 6 пункпв каскаду, кожний наступний з яких менший за попереднш Серед 100 % iмовiрно iнфiкованих ВГС у 75 % вш був виявлений при скриншговому дослiдженнi, у 56 % за допомогою РНК-тесту дiагноз був тдтвер-джений, у 36 % вiрус був генотипований, 12 % проходили лжування, i в 7 % досягнута стшка в1русо-логiчна вiдповiдь. Для покращання якост медично! допомоги пацiентам з ВГС i досягнення елiмiнащ! вiрусу необхщно скорочувати розрив м1ж сходин-
ками каскаду. Збшьшення кожного з показник1в призведе до зростання к1лькост1 пац1ент1в, яю почали л1кування й досягли одужання. Зб1льшення виявлення 1нф1кованих людей призведе до значно-го зниження нових випадк1в зараження. I першим кроком на цьому шляху, безсумшвно, повинно бути впровадження скрин1нгових програм.
На сьогодн1 1снують р1зн1 лабораторн методи, що дозволяють виявляти в людини ВГВ i ВГС. Згщ-но з Рекомендац1ями EASL за 2018 рж, скрин1нг на шфекщю ВГС повинен базуватись на детекцп ан-тит1л до ВГС у сироватщ або плазм1 кров1 методом 1муноферментного анал1зу. Але це складний, тру-дом1сткий, дорогий метод, що вимагае участ1 ква-л1ф1кованих фах1вщв. 1снують також 1нш1 методи д1агностики ВГВ i ВГС, наприклад, використання сухо! крапл1 кров1 (СКК). Зразки щльно! кров1 у вигляд1 сухо! крапл1, нанесено! на ф1льтр-пап1рц1, можна використовувати як альтернативу сироватц1 й плазм1, отриман1й п1сля венопункци, i провести 1муноферментний анал1з п1сля доставки в централь-ну лаборатор1ю. Перевагами використання СКК е загальнодоступшсть допомоги в особливих ситуащ-ях, таких як географ1чна вщдаленють розташування пащента, складний венозний доступ, обстеження ув'язнених тощо. Анал1з за допомогою СКК можна легко й безболюно отримати, а також надсилати в лабораторш за юмнатно! температури без особливих умов. Бюлопчна матриця у виглящ СКК мае добру стабшьшсть. Другу краплю на тш сам1й картц1 можна використати для дослщження NAT, що дае можливють провести контрольний анал1з у зразках з антитшами до ВГС або HBsAg.
Для покращення доступу до медично! допомо-ги пац1ентам i допомоги в скриншгу на антит1ла до ВГС i ВГВ застосовують д1агностичш експрес-тести (RDT) з використанням сироватки, плазми кров1, цшьно! кров1 з пальця чи слини як матрищ. 1х можна проводити замють класичного 1ФА в заклад!, де знаходиться пащент. Для проведення тесту не потр1бно н1яких спещальних умов, обладнання й висококвал1ф1кованих кадр1в. Застосовуеться маленький пластмасовий пристрш 1з мембраною, яка просочуеться ф1зюлопчною р1диною, i при досяг-ненш смужки з антигеном в1дбуваеться реакц1я пре-циштацп, яка свщчить про позитивний результат тесту. Такий тест дуже 1нформативний i зручний для проведення скриншгу на мюцях.
При ощнщ ефективност1 експрес-тесту RDT i методу СКК к1лька масштабних метаанал1з1в у 2015—2018 роках показали дуже висою показники чутливост1 й специф1чност1 цих досл1джень — в1д 98 до 100 %.
Пщсумовуючи доповщь, Жан-М1шель Павлоць-к1й в1дм1тив, що у даний час для скриншгу, д1агнос-тики й мошторингу ВГВ i ВГС е нов1 в1русолопчш тести, у тому числ1 т1, що виконуються на м1сц1. 1х належне застосування паралельно з упровадженням у практику спрощених схем терапи може суттево по-кращити доступ до д1агностики й л1кування в р1зних
крашах свггу, i цi аспекти слiд вщобразити в м1жна-родних настановах з клтчно! практики. Але для ви-рiшення конкретних питань, безсумнiвно, потрiбнi державнi програми та гх упровадження.
Питаниям захворювань надниркових залоз пд час ваг1тност1 присвятив свiй виступ професор меди-цини, ендокринолог з клшжи «Мейо» (Рочестер, США) Выьям Ф. Янг-молодший. У першiй частиш доповiдi вiн висвiтлив проблему первинного альдо-стерои1зму (ПА) — найбшьш поширено! форми вто-ринно! гшертонп, що часто не дiагностуeться й за вщсутносп лiкування призводить до розвитку аль-достерон-специфiчноI патологи серцево-судинно! системи i нирок. Рання дiагностика ПА дае можли-вiсть вилжувати гiпертонiю або проводити цшьову фармакотератю, що може запобiгти термiнальнiй стади ПА.
Клiнiцисти повиннi проводити тестування на виявлення випадк1в ПА щонайменше один раз у всiх пащенпв з артерiальною гiпертензiею. Дiагнос-тичним тестом е амбулаторний аналiз кровi зранку в положеннi пацiента сидячи з визначенням концен-трацп альдостерону в плазмi (КАП), а також актив-ностi ренiну в плазмi кровi (АРП) або концентрацп реншу в плазмi кровi. Дiагностичнi лабораторш критерп: КАП > 10 нг/дл, АРП < 1,0 нг/мл/год. Таю показники потребують проведення тдтверджуючих теспв з визначенням альдостерону й натрго в добо-вiй сечi на високонатрiевiй дiетi. Треба пам'ятати, що таких пащенпв необхщно направляти на кон-сультацiю до ендокринолога.
У ваптних аденома наднирково! залози може призводити до передчасних пологiв, внутршньо-утробно! загибелi плода й вщшарування плацен-ти. У такому випадку доцiльно розглядати лапаро-скопiчну адренектомго. У другому триместрi, якщо чггко вiзуалiзуеться одностороння пухлина наднирково! залози понад 10 мм у дiаметрi, це найкращш метод лжування. Але не завжди магштно-резонанс-на томографiя чiтко демонструе одностороннiй про-цес у наднирковiй залозi. У цьому випадку дощльна медикаментозна терашя. Корекцiя рiвня АТ проводиться стандартними антигшертензивними препаратами, що дозволеш для використання вагiтними, корекцiя гiпокалiемll вщбуваеться за допомогою пероральних препарапв хлориду калiю. При реф-рактернiй гiпертензГl та/або гшокалiемп слщ з обе-режнiстю розглядати призначення еплеренону на-прикiнцi другого — на початку третього триместру.
Друга патоло^, розглянута в доповiдi Вшьямом Ф. Янгом-молодшим, — феохромоцитома (ФХЦ) — пухлина надниркових залоз, що характеризуеться гшерпродукщею катехоламiну. Основною проблемою цього захворювання е несвоечасне встанов-лення дiагнозу. У випадку своечасного дiагносту-вання й лiкування вона зазвичай мае сприятливий прогноз, у шших випадках за вiдсутностi терапи може призвести до лггального кшця. За останнi 15 рокiв класична клiнiчна картина ФХЦ змшила-ся, за даними клшжи Мейо, тсля 2006 року 60 %
випадкiв були д1агностоваш випадково при обсте-женнi з приводу шших скарг або на шдстав! с1мей-ного анамнезу. Тож на сьогодш резистентна гшер-тенз1я в молодому в1ц1 й випадки захворювання в родиш — це дуже важливi ознаки, щоб запщозри-ти цю патологiю. Люди, як1 в родинному анамнезi мають ФХЦ або параганглюму, повинн1 щор1чно проходити обстеження.
ФХЦ у ваптно! ж1нки — це стан, що загрожуе 1! життю, тому вс1 ж1нки, як1 мають обтяжений анамнез, повинш обстежуватися ще на етап1 планування ваптность
На приклад1 кл1н1чного випадку жшки з рецеди-вом ФХЦ п1д час ваг1тност1 допов1дач розпов1в, що р1вень рецидивування ФХЦ становить близько 50 %, тому необх1дно постшне дов1чне спостереження таких пащенпв з щор1чним контролем р1вня бюх1м1ч-них показник1в. Частота рецидивування пухлини вища за наявност1 обтяженого с1мейного анамнезу, великого розм1ру пухлини (понад 5 см) або за наяв-ност1 парагангл1оми. Говорячи про тактику ведення ваг1тних ж1нок з ФХЦ, допов1дач наголосив на в1д-сутност1 едино! думки в цьому питанш. Що стосу-еться рецидиву ФХЦ, то в цьому випадку л1кування однозначно консервативне до розродження шляхом кесаревого розтину, тсля чого проводиться опера-тивне л1кування ФХЦ. Однак при ФХЦ, що вперше виникла п1д час ваг1тност1, 1снуе 2 вар1анти тактики ведення пац1ент1в. Багато л1кар1в п1дтримують про-ведення лапароскотчно! операцп з приводу ФХЦ у другому триместр1 ваг1тност1. Кл1н1ка Мейо дотри-муеться 1ншого п1дходу: спостереження й консерва-тивне л1кування адреноблокаторами до закшчення ваг1тност1 з подальшим х1рург1чним втручанням з метою видалення пухлини.
Останню частину свое! доповщ професор В1льям Ф. Янг-молодший присвятив синдрому Ку-шинга (СК). В1н детально зупинився на кл1н1чн1й картин1, що характерна для даного захворювання, тсля чого зосередився на тонкощах д1агностики. Для д1агностики СК необх1дно досл1джувати р1вень кортизолу в сеч1, кров1 або слит. Добова екскре-ц1я вольного кортизолу 1з сечею при СК становить > 200 мкг. При р1вш даного показника < 45 мкг СК малоймов1рний, однак не виключаеться повн1стю через те, що зустр1чаються пац1енти з пщтвердже-ним д1агнозом СК 1 низьким р1внем кортизолу в сеч1.
Р1вень кортизолу кров1 вим1рюють дв1ч1 на добу: о 8:00 1 о 16:00, та вш мае добов1 коливання. У нор-м1 цей показник в тсляобщшй час повинен бути у 2 рази нижчим, н1ж уранщ Якщо ввечер1 р1вень кортизолу залишаеться таким самим, як 1 вранщ, е п1дстави п1дозрювати в пащента СК. Причиною по-рушення добового ритму кортизолу можуть бути та-кож прийом пероральних естроген1в, змша часового поясу п1сля довгого перельоту, депрес1я, 1 ц1 факто-ри необх1дно виключити при виявленн1 змши р1вня кортизолу й п1дозр1 на СК.
Н1чне вим1рювання кортизолу слини — дуже просте й зручне у виконанш досл1дження. Воно
проводиться кiлька ночей посп1ль i в норм! ви-являе нижчий рiвень кортизолу в шчний час. Пд-ставою для п1дозри на СК у пащента е виявлення в шчш години кортизолу в слин1 > 100 нг/дл, а рiвень
> 200 нг/дл робить цей дiагноз найбГльш Гмов1рним.
Також для дiагностики СК застосовують декса-метазоновий супресивний тест. Шсля прийому 1 мг дексаметазону в здорового пащента рiвень кортизолу зазвичай знижуеться до < 1,8 мкг/дл. Показник
> 1,8 мкг/дл е можливою ознакою вiдхилення вщ норми.
На прикладi ще одного ключного випадку до-повщач зупинився на кл1н1чних тонкощах тактики ведення ваптних жшок Гз СК. Оптимальний тест дiагностики у ваптних — це вим1рювання кортизолу в добовш сеч1 й слин1. Для в1зуал1зацп пухлини проводиться МРТ без гадолшш. Л1кування треба почи-нати якомога ран1ше, однак складнють ц1е! патоло-гГ1 обумовлена вщсутшстю медикаментозно! терапп, дозволено! при ваптносп. Отже, единим доступним методом лжування е оперативне втручання й лапа-роскоп1чна адреналектом1я в другому триместр! з подальшою зам1сною терап1ею.
Друге пов1домлення В1льяма Ф. Янга-молодшого було присвячене гiперпролактинемii'.
П1двищена секрец1я пролактину (ПРЛ) — ri-перпролактинем1я, що подГляеться на ф1з1олог1чну, патолог1чну й фармаколопчну. Коротко нагадавши слухачам про нормальний процес вироблення i функц1онування пролактину, доповщач на приклад! дек1лькох клш1чних випадк1в розпов1в про патоло-пчш стани, при яких можлив1 складнощ1 й помилки в д1агностиц1. Одна з таких ситуацш — наявнють ма-кропролактину — високомолекулярного комплексу пролактину, що утворюеться зазвичай в результа-т1 з'еднання пролактину з Гмуноглобулшом. Ма-кропролактин присутн1й у 5 % людей, у яких ПРЛ
> 50 нг/мл. Тож це поширена причина неправильного д1агнозу й неправильного л1кування безпл1д-ност1. Макропролактин сл1д пГдозрювати, якщо в присутност1 високого р1вня ПРЛ в1дсутш ознаки й симптоми гшерпролактинемГ! або в1зуал1зац1йн1 до-сл1дження гшоф1за не Гнформативн1.
На приклад! клш1чного випадку ж1нки з макроаденомою гшоф1за було висв1тлено наступну причину помилково! д1агностики — hook-ефект. У результат! hook-ефекту виникае протилежна ситуац1я, що веде до гшод1агностики г1перпролактинемГ!. Оск1льки кожна тест-система мае не т!льки ниж-ню, а й верхню межу чутливост1, то при надм1рно високих концентрац1ях ПРЛ може визначатися помилкове заниження його значень, що пов'язано з1 зм1ною оптично! щ1льност1 розчину, на п1дстав1 яко! проводиться визначення концентрацГ! гормону фотометричним методом. Hook-ефект зустр1чаеть-ся переважно при г1гантських пролактиномах (д1а-метром понад 30 мм). Hook-ефект сл1д виключати в пащенпв з макроаденомами г1поф1за, кл1н1кою гшерпролактинемп, але нормальним або пом1рно тдвищеним р1внем ПРЛ. Для цього показано по-
вторне дослщження гормону з розведенням досл1-джувано! сироватки. Нехтування ймовiрнiстю феномена ^ок-ефекту у хворих iз макроаденомами на тл1 пом1рно! гшерпролактинемп може привести до неправильного висновку про наявнють гормонально неактивно! пухлини гiпофiза й вибору по-милково! тактики лiкування. Значно кращим, н1ж нейрохiрургiчна операцiя, методом терапп в даному випадку е застосування дофамшового агонiсту (ДА).
Ще одна ймовiрна помилка, розглянута допов1-дачем, — псевдопролактинома зi stalk-ефектом. 1но-да гiперпролактинемiя з'являеться при гормонально неактивних аденомах гiпофiза в разi 1х поширення супраселярно, здавлюваннi нiжки гiпофiза й гшота-ламуса i порушены секреци пролактостатину. У цих хворих спостер1гаеться помiрне пiдвищення рiвня пролактину в кровi (в1д 25 до 175 нг/мл), на той час як пролактиноми поеднуються з високим (220— 3000 нг/мл) його рiвнем. Ум1ст пролактину в кровi вище в1д 200 нг/мл майже завжди свщчить про на-явнiсть пролактиноми. Коли тсля лiкування ДА се-крец1я пролактину залишаеться пiдвищеною, йдеть-ся, ймовiрно, про псевдопролактиному, i хворим рекомендовано хiрургiчне втручання, у результат якого нормалiзуеться секрец1я пролактину. 1снують також пролактиноми, резистентнi до ДА. Особли-востi лiкування таких пащенпв полягають у тому, що терап1я каберголiном проводиться з поступовим пщвищенням дози пiд контролем рiвня ПРЛ до до-сягнення плато останнього. З цього моменту не мае сенсу подальше зб1льшення дози препарату. Про-довження лiкування в тiй же дозi з часом приведе до повшьного зменшення ПРЛ i розмiрiв пухлини. Якщо норма ПРЛ досягнута не буде, можливо, зна-добиться замюна гонадна гормонотерапя. Але якщо розмiр пухлини на фонi терапи ДА все одно зростае, пащентам показане хiрургiчне втручання або рад1-ацшна терапя. 1снують данi про наявнють зв'язку м1ж каберголiном i трикуспщальною вальвулопап-ею. Однак вiрогiднiсть цього висновку неоднозначна. За даними великого метааналiзу, е пщвищений ризик каберголш-шдуковано! дисфункци трикус-пщального клапана, але вона рщко бувае симпто-матичною.Цей ризик, ймовiрно, пов'язаний з дозою каберголшу й тривалютю терапи. Отже, поки немае б1льш детально! шформацп з проспективних дослщжень, стратегiя, за порадою доповiдача, повинна бути такою: якщо пащент на стандартнш дозi каберголiну < 2 мг/тиждень, ехокардiографiю для скриншгу проводити не треба. Якщо доза каберголшу > 2 мг/тиждень, слщ розглянути доцiльнiсть проведення ехокардюграфи кожнi 3 роки. Далi про-фесор Янг зупинився на деяких особливостях ве-дення вагiтних ж1нок з пролактиномами. Ж1нки з пролактиномами повинш припиняти терапiю ДА, як т1льки подтвердиться вагiтнiсть. У разi масивно! й швазивно! пролактиноми треба розглянути до-цiльнiсть проведення терапи i пiд час вагiтностi й за необхiдностi прийому ДА — застосовувати бромо-криптин. У випадку мжропролактиноми немае по-
треби проводити монiторинг ПРЛ п1д час вагiтностi, ж1нка може годувати груддю за бажанням, але треба поновити тератю ДА, як тшьки годування груддю зак1нчиться. У разi iнтраселярноI макропролактино-ми треба проводити мошторинг з обстеженням пол1в зору в кожному триместр! ваптносп й щокварталь-но — в перюд годування груддю й поновити тератю бромокриптином у разi появи дефекпв пол1в зору. На завершення свое! доповщ доктор Янг зосередив увагу лiкарiв на можливих по61чних ефектах ДА, таких як змши сексуально! поведiнки, прихованi пси-х1чш розлади, порушення контролю 1мпульс1в, про як1 обов'язково потр16но попереджати пащенпв для своечасного припинення терапП.
Дв1 допов1д1 були присвяченi проблемам гшеко-логП. Альберт С1нгер, професор пнекологп з Велико! БританП, надав слухачам шформащю щодо проф1-лактики раку шийки матки у св1т1 й Укра'Ш. Основною метою цього виступу було продемонструвати критичний стан ще! проблеми в Укра!нi й розповь сти про можлив1 шляхи !"! вирiшення на прикладi за-ру61жних колег.
У багатьох розвинених кра!нах рак шийки матки (РШМ) е на сьогодн1 р1дк1сним захворюванням. Однак у кра!нах Сх1дно! бвропи, зокрема в Укра!нi, ситуацiя виглядае катастрофiчно: рiвень смертнос-т1 хворих на рак шийки матки — один з найвищих у свт. I цей показник, на жаль, останшми роками не знижуеться.
1снуе три методи боротьби з РШМ: скриншгов1 обстеження з метою ранньо! дiагностики, лiкуван-ня передракових станiв або раку на раннш стадГ! й вакцинацiя проти в1русу папiломи людини (ВПЛ). Скриншгов1 програми включають цитолопчне до-слiдження й обстеження на ВПЛ, що е причиною багатьох ввддв раку. На сьогодш скриншгов1 обстеження проходять приблизно 5—10 % жшок в Укра!-ш, тод1 як для кардинального покращання ситуацП ця цифра повинна становити мшмум 80 %. На при-кладi кра!н П1вн1чно! бвропи, у яких 1з 60-х рок1в активно проводиться скриншг-обстеження, допо-вiдач продемонстрував ефективнiсть цiе! програми: захворюванiсть на РШМ i смертнiсть в1д нього зни-зилася до 2010 року на 30 %.
Б1льш широкому охопленню населення скри-н1нгом сприяе наявнiсть сучасного обладнання, що дозволяе за допомогою смартфона при кольпоскопп отримувати високо! якост1 зн1мки, що вщправляють-ся через 1нтернет фахiвцям, як1 безпосередньо про-водять !х оц1нку на предмет наявностi передракового стану. Також для жшок юнуе можливють самостiй-ного проведення забору матерiалу для дослiдження на ВПЛ. Близько 30 % жшок за кордоном користу-ються таким способом проведення аналiзу як бшьш зручним, i, за статистикою, iнформативнiсть його лише на 4 % нижче, н1ж при виконаннi цiе! машпу-ляцй медперсоналом. На сьогодн1 результати обстеження на ВПЛ мають значно вищу клтчну чутли-вють пор1вняно з цитолог1чним дослiдженням (96,1 i 53 % в1дпов1дно). ВПЛ за вщсутносп будь-яких за-
ход1в стае все б1льш поширеним, близько 80 % сексуально активних жгнок стикаються з ним протягом життя, 1 ефективним заходом запоб1гання цьому е вакцинац1я в1д ВПЛ — одна з найбГльш вивчених 1 детально розроблених вакцинацш у св1т1.
Статистичн1 дан1 в Схщнш 6вроп1 виглядають так. ОрганГзований скрин1нг на РШМ проводиться у 9 з 16 кра!н; лише у СловенГ! охоплення переви-щуе 70 %, а в 7 кра!нах це опортунютичний скрин1нг, що характеризуеться недостатнютю ф1нансування й 1нфраструктури, низьким р1внем охоплення й низь-кою або пом1рною як1стю. Скрин1нгове обстеження на ВПЛ проводиться лише в однш кра'!ш, в 1нших скрин1нг базуеться на цитолопчному мазку. Ситуац1я з вакцинащею ще г1рша. Вакцинац1я в1д ВПЛ е час-тиною нацюнально! програми щеплень, проводиться безоплатно для ц1льового населення в 10 кра!нах, але щодо охоплення або немае даних, або показники дуже низькг, або вони сходять нан1вець. У б1льшост1 кра!н вакцинац1я в1д ВПЛ у хлопчик1в не рекомендована. Зрозум1ло, що досягнення ефективного результату в боротьб1 з раком шийки матки можливе лише за умови юнування й просування державних програм з1 скрин1нгу й вакцинацГ! проти ВПЛ. Значну роль у цьому можуть в1д1гравати громадськг об'еднання та !х активна д1яльнють.
Пiтер Грiнхауз, член Корол1вського коледжу аку-шер1в Г пнеколопв, консультант з питань сексуального здоров'я з Велико! БританГ!, виступив з допо-вГддю «^агностика 1ПСШ у пнекологп: ендометрит, аномальт кровотечi та стшюсть до протимжробних лшарських засобiв». Основною темою виступу була проблема стр1мкого розвитку антибютикорезис-тентност1 збудник1в Гнфекц1й, що передаються ста-тевим шляхом (1ПСШ). Останшми роками у зв'язку з цим прост1 ГнфекцГ! стае все складшше л1кувати. Звична схема л1кування 1ПСШ Гз використанням одноразового прийому азитромщину, що застосо-вуеться останн1 20 рок1в, у недавн1х досл1дженнях показуе вкрай низьку ефективн1сть. Це пов'язано з так званим «ефектом сввдка». Особливост1 фармако-к1нетики азитром1цину, як в1домо, полягають у дуже довгому перюд1 нап1ввиведення з орган1зму. Сумар-но сл1ди препарату присутн1 в кров1 до 3 тижн1в в1д моменту прийому. В останн1й тиждень Гз цих трьох у кров1 присутня дуже низька доза азитромщину. Якщо в цей перюд жгнка стикаеться, наприклад, з м1коплазмою або збудником гоноре!, то розвива-еться так званий «ефект свГдка»: азитромщин через
низьке дозування не мае л1кувального впливу на ц1 ГнфекцГ!, а лише виступае в рол1 св1дка, що при-зводить до розвитку резистентносп цих мжроорга-нГзм1в до азитром1цину й значно ускладнюе процес подальшого л1кування. Отже, на сьогодш за жодних умов при шфекц1ях не призначаеться одноразова доза азитромщину для л1кування.
На сьогодш в1домо, що близько 50 % сексуально активних людей хоча б раз у житп були шфжоваш хламщями. Хлам1д1оз е причиною р1зних проблем репродуктивного здоров'я — позаматково! вагГт-ност1, аномальних кровотеч, запальних процес1в тазових орган1в тощо. Численш дослГдження остан-н1х рок1в показали, що хламщоз е дуже частою причиною аномальних маткових кровотеч. Вщсутшсть програми рутинного обстеження на хламщ! при-зводить до того, що найчаст1ше ж1нки з1 скаргами на м1жменструальш кровотеч1 отримують гормональ-ну терап1ю, хоча справжньою причиною метрорагГ! е хлам1д1оз, що вимагае лжування антиб1отиками. Також поширена Г зворотна ситуац1я: за наявност1 скарг на бГль внизу живота жшщ призначають анти-б1отики зам1сть необхвдно! !й гормонально! терапГ!. З огляду на це очевидною стае необхщшсть про-ведення Гнтегрованих програм щодо забезпечення сексуального здоров'я ж1нок.
Також розвиток антибютикорезистентност1 призводить до появи нечутливих до антибютикоте-рапГ! штам1в збудника гоноре!. У св1т1 з'являеться й зростае поширенють супергоноре!, яка не чутлива практично до жодних антибютиюв. Збудник гоноре! виявляеться в мазках Гз глотки. Така локал1зац1я ГнфекцГ! в 95 % випадюв переб1гае безсимптомно й набагато складшше п1ддаеться л1куванню. Однак сл1д розум1ти, що вона передаеться при оральному секс1 Г, можливо, навГть при поцГлунках, тому лю-дина е джерелом збудника. Щоб уникнути цього, необхвдно проводити досл1дження, виявлення Г л1-кування ц1е! локалГзацГ! ГнфекцГ!.
Отже, при л1куванн1 1ПСШ необхГдно врахову-вати, що чутливють збудник1в до антиб1отик1в дуже динам1чна. Необх1дно стежити за даними останшх дослГджень, дотримуватись нов1тн1х рекомендац1й Г обов'язково перед призначенням терапГ! проводити тест на чутливють до антибютика.
Пдготувала Лариса Ончул ■
