CC BY
19
Аналiз категорп споживання займае важливе мкце у наукових диску-ciKx останшх десятилiть [8]. Багато вiдомих економкпв значну частину сво1х aнaлiтичних праць присвячують дослiдженню проблеми споживання домого-сподарств, що знову ж таки шдкреслюе ii' непересiчне значения у сучаснш економiчнiй нaуцi.
Лiтература
1. Мэнкью Н. Г. Принципы экономик-с. - СПб: Питер Ком, 1999. - С. 776.
2. Hall R. E., Taylor J. B. Macroeconomics. - W. W. Norton & Company, 1993. - P.
270.
3. The MIT Dictionary of Modern Economics/ Ed. by D. W. Pearce. - The MIT Press, 1995. - P. 79.
4. Семюелсон П. А., Нордгауз В. Д. Макроекономша/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1995. - С. 168.
5. Дорнбуш Р., Фшер С. Макроекономша/ Пер. з англ. - К.: Основи, 1996. - С.76.
6. Маикчв Н. Г. Макроекоиомпка Пер. з англ. - К.: Основи, 2000. - С. 120-132.
7. Ястремський О., Грищенко О. Основи мшроекономши. - К.: Знання, 1998. -с. 150-172.
8. Romer D. Advanced Macroeconomics. - McGraw Hill, 2001. - P. 330.
УДК330.342:339.18 Acnip. О.О. Кравченко13 - Львiвська КА
СУТЬ КОМЕРЦ1ЙНОГО Б1ЗНЕСУ: ПОНЯТТЯ I ТЕРМ1НИ
Розглядаються основш поняття i термши, яю формують суть втизняного 6i3-несу, пропонуеться особистий погляд на систему основних складових елементiв ко-мерцшного бiзнесу.
Ключовi слова: комерцiйний 6i3œ^ суспiльна, приватна та колективна шща-
тива.
Doctorate O.O. Kravchenko - Commercial Academy of Lviv The essence of commercial business: notion and terms
Basic notions and terms which form the essence of national business are viewed in the present article. The personal view on the system of basic components of business is proposed.
Key words: commercial business, notion, terms.
Поступальна трансформащя вичизняно!' економши вщ обмежено!' планово-розподшьчо!' моделi до дшсно ринково!' змшюе основш прюритети i параметри розвитку сусшльного економiчного механiзму. На переднш план виходять суто ринковi важелi регулювання потреб i iнтересiв окремих шди-вiдiв i сусшльства в цшому. При цьому акцент радикально змiшуeться вiд першочергового задоволення штереав держави (обмежена модель економь ки) до врахування iнтересiв кожного окремого громадянина краши (вiльно ринкова модель економши) за активно!' участi держави як гаранта найповш-шого задоволення цих iнтересiв.
13 кафедра економши шдприемства, Львгвська комердшна академ1я
Визнання державою права кожного !! суб'екта на першочергове задо-волення власних потреб i iнтересiв за умови врахування ним сусшльних, за-гальнодержавних штересш знаменуе перехвд до ринково! економжи. Максимально повна i вшьна реалiзацiя економiчних потреб i !нтерес!в членiв сусш-льства е складовою частиною прав людини, становить матерiальну основу для найповнiшоí реалiзацií свободи людини, !"! матерiальноí незалежност! ввд iнших людей i суспiльства в щлому.
Перехвд до принципово ново! економiчноi моделi не тшьки змшюе механiзм i важелi господарського мехашзму кра!ни; розширюеться теоретична база вичизнянш економiчнiй теорп, в не! оргашчно вливаються нов! по-няття i термши, як! описують яккш змши в практищ господарювання.
Одним !з таких понять е поняття "бгзнес" - стосовно нове i малови-вчене поняття, яке бшьш точно i повно характеризуе новий тип сусшльно-економ!чних ввдносин, що поступово складаеться в кра!ш. Рашше сощалк-тична теор!я поспйно "прив'язувала" дане поняття до буржуазних, кашталк-тичних моделей господарювання i розглядала його пвд кутом суцшьно! критики "антинародно! його сутностГ. Через це сутнкть, види i форми б!знесу, його прояви i методи здшснення до сьогодш е практично неописаними i не-вивченими у вичизнянш науковш лтратур!.
Змша прюритепв в сусшльно-економ!чному розвитку кра!'ни потре-буе, на наш погляд, поглибленого вивчення сутносп i змкту поняття б!знесу, його комерцшно! частини. При цьому важливим бачиться встановлення мк-ця i рол! б!знесових взаемин в систем! сусшльно-економ!чних ввдносин дер-жави в умовах формування кваз!ринково! економ!чно! модел!
Термш "б!знес" ввшшов в м!жнародну лшгвктику з англшсько! мови i виник на баз! слова "busy", яке мае чимало синошм!чних трактувань - справа, дшо, робота, праця i т.д. Аналопчно до словоутворюючо! конструкцп, термш "б!знес" в економ!чному контекст! вживаеться у багатьох значениях, вш од-ночасно використовуеться для означення будь-якого виду даяльносп i окре-мо! спещал!зацщ загальних принцишв i технолопчних особливостей ведення справи; виробництва матер!альних благ, !'х обм!ну i реал!зацц; характеру i роду зайнятосп людей тощо.
Захвдш економкти визначають поняття б!знесу системно i при цьому розширюють меж! його значень ввд дша, роботи, виробництва через систему задоволення бажань, через стиль життя людей до центрально! магктрал! со-щально-економ!чно! системи сустльства. Саме тому термшу "б!знес" закор-донш вчеш не дають чикого однозначного визначення, адже наскшьки широким е число вид!в, тдвидш i р!зновид1в людсько! д!яльносп, настшьки широким повинно би було бути визначення б!знесу.
У вичизняшй наущ стосовно терм!ну "б!знес" на сьогодш цшковита невизначенкть i еклектика, що призводить до змшування р!зних за суттю i змктом економ!чних понять. Це ускладнюе розумшня i вивчення багатьох аспекпв в!тчизняно! системи б!знесових ввдносин. Така ситуащя частково пояснюеться домшуванням деяко! шерцп пострадянсько! економ!чно! думки, засновано! на постулат! ще сощалктичного економ!чного вчення, який одно-
значно стверджуе що " бiзнес - це даяльнкть, яка дае прибуток", а також, що учасник дано1 сфери, "бiзнесмен - це комерсант, далок".
Вiдгомiн цього постулату - не рщккть в економiчнiй лiтературi. До прикладу, А. П. Кисельов спочатку стверджуе, що в свщомосп людей "... поеднання бiзнесу iз прагненням до наживи (прибутку, доходу) правильно вiдображае стан речей" i тшьки в другу чергу згадуе, що бiзнесмен може "... отримати дохiд, тiльки надаючи сво1м клiентам потрiбнi ш послуги, або, виконуючи для них кориснi роботи, або, на кшець, продаючи ш товар, що 1х цiкавить" [1]. Думаеться, що насправдi ситуация е кардинально протилежною i дшова людина першочергових зусиль докладае в оргашзацда та удоскона-лення справи, яка приносить прибуток, який знову ж таки в основному вкла-даеться в розширення i удосконалення власного бiзнесу прямо або опосеред-ковано.
Теоретична неопрацьованкть поняття бiзнесу разом iз нерозумiнням сутностi i складових елемеипв комерцiйного бiзнесу веде до змiшування i ототожнювання всього бiзнесу з окремими або групою його внутршшх складових елемеипв, звуження сфери бiзнесових вiдносин до структури чи ш-фраструктури бiзнесу. Зокрема, шшим раритетом радянсько!' iдеологií е про-сте ототожнення, пiдмiна поняття бiзнесу iз близькими до нього поняттями комерцц i пiдприемництва.
Не системнкть i еклектичнiсть у вивченш сутностi явища бiзнесу пе-реважно пов'язана з динамiчними i кардинальними змiнами у середовищi елементiв економiчноí моделi перехiдного типу, недостатньою вивчешстю основних тенденцiй (негативних i позитивних) в господарському механiзмi, а, школи, - iз суб'ективним обгрунтуванням "власного шляху" штегрування вiтчизняноí економiки у свтову.
Зокрема, широкого розповсюдження набула точка зору, що сутнкть бiзнесу вiдповiдае сутностi комерцií - господарськш дiяльностi, спрямованiй на створення, отримання i розподiл прибутку. При цьому береться до уваги, що з переходом до формування ринкових вiдносин змiнюеться i наповнюеть-ся новим змiстом сутнiсть даного поняття. Якщо в умовах централiзовано-розподальчих ввдносин комерцiйна дiяльнiсть була тiльки одшею iз функцiй галузi торгiвлi, то у ринкових вщносинах комерцшна дшльнкть виростае у стосовно вiдособлену сферу господарсько! дiяльностi, що характеризуеться комплексом специфiчних методов i прийомiв здшснення, базуеться на шд-приемницькiй iнiцiативi за умови рiвностi форм власносп, i мае на метi, передуем, створення оптимального прибутку на будь-якш стадií розширеного суспiльного вщтворення: виробництва, обмiну, розподалу, споживання.
У пострадянськш економiчнiй теорií переважае шдхвд до вивчення су-тi поняття бiзнесу через спрощене ототожнення його з комерцшною д1яльнк-тю або шдприемницькою дiяльнiстю. Дiйсно, данi поняття е не просто ткно пов'язаними з самим поняттям бiзнесу, вони мають ключове значення для вивчення його суп. Водночас комерщя i пiдприемництво е категор1ями менш емними, пiдпорядкованими, пiдрядними i складовими частинами глобально1 системи - системи бiзнесових вiдносин, що обгрунтуемо нижче.
Поняття "комерщя" походить вщ латинського "commercium" i викори-стовуеться для означення будь-яко! доцiльноí господарсько! дiяльностi, що мае на меп створення прибутку. У своему первкному значеннi поняття комерщя означало не що iнше, як торпвлю, торговельну дiяльнiсть. В сього-днiшнiх умовах комерцiя е поняттям далеко глибшим, анiж суто торговельна дiяльнiсть, спрямована на оптову або роздабну торгiвлю знову виготовлени-ми матерiальними благами. З поглибленням процесш суспiльного розподалу працi, спецiалiзацií i кооперацií працi комерцiя перетворюеться у стосовно самостiйну сферу бiзнесових вiдносин з багатьма видами i формами дяльно-стi.
Б1ЗНЕС
КОМЕРЦ1ЙНИЙ СЕКТОР
НЕКОМЕРЦ1ЙНИЙ СЕКТОР
КОМЕРЦ1ИНИИ Б1ЗНЕС
НЕКОМЕРЦ1ИНИИ Б1ЗНЕС
КОМЕЦ1ИНИИ Б1ЗНЕС З НЕКОМЕРЦ1ЙНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ
НЕКОМЕРЦ1ИНИИ Б1ЗНЕС З ЕЛЕМЕНТАМИ КОМЕРЦП
Рис. Комерцшна i некомерцшна сфери системи 6i3Hecy
Шдкреслюючи важливу роль i значення прибутку i в комерцл, i в сис-темi дiлових вiдносин загалом, не варто робити його визначальним чинни-ком, метою i цшлю бiзнесу. Дiйсно, прибуток у бiзнесовiй дiяльностi це над-звичайно потужний стимул для розвитку i розширення на кожнш стадй' сус-пiльного ввдтворення, оскшьки абсолютною бiльшiстю бiзнесменiв рухае, передуем, матерiальний, а вже в другу чергу - моральний штерес. Бiльш цьо-го, прибуток виступае як першоджерело постiйного ре^естування, розширення справи, бiзнесу. Як ввдомо, у свiтовiй та й вичизнянш практицi знач-ний обсяг прибутку скеровуеться передуем, на вдаворення, i тiльки незнач-на частка - на особисте чи колективне споживання.
Однак, характеризуючи систему бiзнесу не стосуючись окремо взято! господарсько! системи, про що свщчить i механiзм перерозподшу прибутку, необхщно зауважити, що, поруч iз провiдним - значним комерцiйним секто-
ром (частиною), вiдбуваеться iснування некомерцiйного сектору (частини) бiзнесу. У будь-якiй краМ, у т.ч. й у нашДй, iснуе цдлий спектр (рис.) бДзнесо-вих вiдносин, якi можна вДднести як до комерцiйних, так i до частково коме-рцiйних i некомерцiйних взагалi.
Комерцiйний сектор системи бiзнесу об'еднуе в собi сусшльну (дер-жавну), приватну i колективну iнiцiативу в будь-якiй галузi господарсько1 дд-яльностi, безумовною метою яко1 е виготовлення матерiальних благ, 1х реалД-зацДя з метою отримання прибутку. Сюди також вДдносяться наймаш працДв-ники, самодiяльнi пiдприемцi Д споживачi, якД беруть безпосередню участь в функцюнуванш комерцДйного бДзнесу Д його окремих пДдсистем. Своею чертою, комерцДйний бДзнес подДляеться на суто комерцДйний (постДйно спрямо-ваний на формування прибутку) Д комерцДйний з некомерцДйними елемента-ми - в основному зорДентований на прибуток, але в певнДй частит скерова-ний на задоволення загальносусшльних, трансфертних благ Д потреб державного характеру.
НекомерцДйний сектор бДзнесових зносин складаеться Дз некомерцДй-ного бДзнесу з елементами комерцц (створення прибутку з метою збДльшення обсягДв виробництва матерДальних благ соцДального, сусшльного характеру) Д суто некомерцДйного бДзнесу (даяльнкть благочинних фондДв, закладДв, уста-нов тощо) для задоволення потреб суспДльства в цдлому.
У вДтчизнянДй економДчнДй теорц Д сусшльнш думцД часто зустрДчаеть-ся ототожнювання поняття бДзнесу з тдприемницькою Мщативою, пДдпри-емництвом, що набуло активного розвитку у вДтчизнянДй квазДринковДй моде-лД. Однак, поняття пДдприемець стосуеться тДльки стосовно невелико1 частини активних членДв суспДльства, котрД дДйсно бажають повною мДрою реалДзу-вати власну економДчну свободу виробляти, переробляти, обмДнювати Д спо-живати, тим самим забезпечуючи власнД матерДальнД (пДднесення рДвня бла-гополуччя) Д задовольняючи моральнД (застосування ДндивДдуальних здДбнос-тей, знань, умДнь) потреби. У той же час переважна бДльшДсть працездатного населения не бажае або не може влитися до лав шдприемщв, не маючи нале-жного для цього ДдеологДчного та економДчного пДдГрунтя. Якщо дат члени суспДльства брали би участь в дДлових вДдносинах у якостД споживачДв або найманих працДвникДв, а не соцДально Днертних осДб (безробДтних, тих, що працюють умовно тощо), можна би було говорити про цшсну систему бДзне-су. З другого боку, шдприемництво - це сукупнДсть суб'ектДв господарсько1 дДяльностД, що виробляють, закуповують Д реалДзують (обслуговують) ново-створенД та ДснуючД матерДальнД блага не стосуючись конкретно1 галузД (виро-бничо1 чи невиробничо!), а також обрано1 форми власностД (державна, недержавна, кооперативна, ДншД). У вДтчизнянДй економДцД шдприемництво за-знае екстенсивного розширення за рахунок утворення нових недержавних го-сподарських формувань Д штенсивного розвитку - вДд цдлковитого одержав-лення у минулому до формування помДтного сектора приватно1 господарсько1 Мщативи в економДцД.
На перший погляд, саме найбДльш соцДально активний прошарок людей, здатний Д бажаючий постДйно нести тягар бДзнесового ризику, а також
органiзацiйнi формування, ними створеш, i становлять систему бiзнесових вiдносин. У дiйсностi - це тшьки основа, базис бiзнесу, адже повноцiнними його суб'ектами е суспiльнi (державнi) господарсьш структури, наймаш пра-цiвники у всiх секторах економши, соцiально пасивнi члени сусшльства (не пiдприемцi, непрацездатнi) i вс вони разом взятi у якосп споживач1в.
Пiдприемництво за своею суттю, мiсцем i роллю у системi бiзнесу е органiзацiйною пiдсистемою, остовом бiзнесу, залишаючись при цьому са-мостшним поняттям, для якого характерш внутрiшнi тенденцií розвитку, змь ни, в яких у кiнцевому тдсумку впливають на формування вiтчизняного бiз-несу. Ця пiдсистема описуе оргашзацшну, стосовно консервативну попри внутрiшню динамжу, сторону бiзнесу - вiд моменту застосування, створення власно! справи (включено iз й органiзацiйною формою - шдивщуальна дк-льнiсть, господарське товариство, акцюнерне об'еднання тощо) через розроб-ку i втшення бiзнесовоí стратеги дано! господарсько! одиницi аж до моменту змши (переирофшювання, злиття, реоргашзацл) органiзацiйноí структури або закриття (л^шдацц) даного суб'екта бiзнесу.
Говорячи про пасивну, але стосовно стабiльну шдсистему бiзнесу -пiдприемництво, не можна не враховувати, добиваючись повноти розумiння поняття бiзнесу, активно!' ролi матерiального блага - основного об'екта дало-вих вiдносин, присутнiсть якого стимулюе усю систему бiзнесу. Матерiальнi блага - товари i послуги об'еднують у едине цiле пiдприемництво i комерцда, приводять в дiю систему дшових вiдносин, спонукаючи усiх ц суб'ектiв всту-пати у господарськi зв'язки. 1ншими словами, рiвень розвитку шдприемницт-ва, вплив об'ективних i суб'ективних чинникiв на стан шдприемницько! шщь ативи ще не мають пашвного стовiдсоткового впливу на бiзнес, елементи якого зберiгаються навiть за обмеженого шдприемництва, оскiльки взаемо-вщносини людей з приводу виробництва, обм^ i споживання товарiв i по-слуг скорочуються, але не зникають. Розширення в останнiй час кола матерь альних благ, якi можна ввднести до об'екпв бiзнесу: включення до 'х складу нерухомостi, цшних папер1в, робочо! сили тощо, збшьшуе контингент безпо-середнiх учасникiв бiзнесу - юридичних i фiзичних оаб, сприяючи розвитку i змiцненню сукупно! системи бiзнесу.
Як бачимо, систему комерцшного бiзнесу необхiдно розглядати знач-но ширше i об'емнiше вщ комерцií i пiдприемництва. На наш погляд, бiзнес -це глобальна система господарських вiдносин у сусшльств^ яка найбiльш повно проявляеться в динамiчних взаемозв'язках мiж об'ектами i суб'ектами дано! системи.
Лiтература
1. Киселев А. П. Теория и практика современного бизнеса (или как создать фирму и работать на себя). - К.: Изд-во ЛИБРА, 1995. - С. 16-17.
