Маркетинг
УДК 338.4+378.4
Ю. З. Драчук,
доктор економтних наук, 1нститут економти npoMU^oeocmi НАН Украгни, м. Кигв,
Л. О. Сав'юк,
кандидат техтнних наук, Нащональний техтнний утверситет нафти i газу, м. 1вано-Франювськ
СУЧАСНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ЯК КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНЕ ШДПРИеМСТВО
Постановка проблеми. Стабшьнють, еконо-мГчне зростання та реформування сфери промисло-вост Укра!ни в умовах загострення полГтично! i де-мографГчно! ситуащ!, невГдривно пов'язанi з ефек-тивнiстю дiяльностi вищих навчальних закладiв (ВНЗ), що мають виступати повнощнним гравцем на ринку пращ у якост тдприемств по випуску яшс-ного та конкурентоспроможного продукту, а саме, фахiвцiв за найсучаснiшими напрямами пiдготовки.
1нноващйш процеси у глобальному свiтовому суспшьствГ вивели сучасш унiверситети i3 акаде-мГчно! та фундаментально! сфери тдготовки фахГв-цiв до простору ринкових вiдносин та примусили зрозумiти керГвництво ВНЗ, що настали часи жорс-тко! конкуренцп на ринку освГтшх послуг, якi мають вiдповiдати стандартам якосп, вимогам транскор-донно! взаемоди та задовольняти потреби сучасного суспшьства, держави, промисловостi.
Зарубiжний досвiд ушверситетсько! освiти, в тому числi iнженерного спрямування, свГдчить про доцiльнiсть та ефектившсть економiчних пiдходiв до управлГння дiяльнiстю ВНЗ. У практику дГяльно-ст укра!нських ВНЗ повинш увiйти такi фундамен-тальш i практичш пiдходи до управлшня тдприем-ницькою дiяльнiстю як менеджмент та маркетинг. Це дозволить, при збереженш найкращих рис та ево-люцiонуваннi традищйного та адшшстративно-дер-жавного методiв управлшня у сферi освiти, перейти на ринковi вiдносини, зберегти людськ ресурси й iнтелектуальний капiтал нашо1' кра!ни та запобiгти вкрай небезпечним процесам вiдтоку молодi за кордон у пошуках яшсно! профеайно! освгти.
Аналiз проблеми та останнiх публжацш. 1н-формацiйний пошук результатiв наукових досль джень у сферi управлГння дiяльнiстю освiтнiх уста-нов, !х пшотно! апробацп та практично! реалiзацi! показав, що бiльшiсть вiдомих ушверсителв у свiтi дiють як навчально-науково-практичш комплекси, що дозволяе !м здшснювати активну iнтеграцiю у якост конкурентоспроможного гравця на регюналь-них i свiтових ринках працi та переводить !х у розряд успiшних тдприемницьких установ.
Такi трансформацiйнi змiни сфери освгтшх послуг дозволили ввдомим дослiдникам та науковцям у сферi освiти та економiчних проблем розвитку суспшьства поеднати зусилля з метою розробки Гнно-
вацiйних шструменпв управлшня ВНЗ на основi об'еднання основних iдей менеджменту та маркетингу та бiзнес-пiдходiв в освт, при збереженнi !! найкращих педагопчних та фундаментальних основ, в умовах швидко! переорiентацi! до суспшьних потреб.
Слiд вiдзначити, що педагопчш дослiдження останнiх рошв грунтуються на таких фундаментальних системних та економiчних поняттях як систем-ний пiдхiд до управлiння ВНЗ, визначення критерпв оцiнювання якост управлшсько! дiяльностi закладiв та установ освгти, освгтшй менеджмент та акаде-мiчна додана вартсть.
В робот [1] ВНЗ розглядаеться як основний елемент забезпечення тдготовки майбутшх спеща-лютв у ввдповвдшй галузi знань за певною квалГфь кацiею в складнш комплекснiй структурГ системи вищо! освгти (СВО), як сукупност систематизова-них знань, умшь i практичних навичок, способГв мислення, професшних, свГтоглядних i громадянсь-ких якостей, морально-етичних цшностей та Гнших компетентностей.
Авторами робГт [2, 3, 4] ВНЗ розглядаеться зпдно класичного економГчного поняття оргашзаци, де необхвдно ефективно управляти та тдпорядкову-ватися щнностям i законам ринкового виживання, нормам тдприемництва, шдлаштовуватися шд ви-моги носив влади. При цьому дослвдники спира-ються на визначення класика менеджменту Честера Бернарда: «Оргашзащя - це група людей, дГяльшсть яких свГдомо координуеться для досягнення загаль-но! мети або спшьних цшей». Зггдно даного визначення, оргашзащя е динамГчною сощальною системою, в якш одночасно можуть ввдбуватися як фор-мальш, так i неформальш процеси. Таким чином, освГтня установа, як оргашзащя, повинна бути ефективною з точки зору як загальних (якщо це сприяе досягненню !! загально! мети), так i приват-них завдань (якщо цим вона задовольняе ГндивГду-альш потреби сво!х члешв). Щ два аспекти е взаемо-доповнюючими [5].
Перехвд до розгляду ВНЗ у якост спещально! оргашзаци-тдприемства по виробництву товарГв та послуг, що затребуваш суспшьством та державою, призводить до необхвдност визнання !х ввдносно! господарсько! незалежност, юридичних прав, наяв-
носп необхiдних для здiйснення !хньо! дiяльностi ресурсiв та майна [6], а з iншого боку, ефектившсть управлiння таким пiдприeмством визначаеться параметрами, що встановлюються нормативними актами державних органiв та вимагають вiдповiдних управлiнських рiшень, менеджменту та мотто-рингу. При цьому, основною ознакою пiдприемства е наявшсть трудового колективу, органiзованого для тдприемницько! дiяльностi та одержання прибутку, що отримав для ВНЗ зарубiжну назву додано! акаде-мГчно! вартосп або додано! вартосп унiверситету.
На жаль, таке поняття практично не зустрГча-еться у вгтчизнянш лiтературi. Актуальним питан-ням вiтчизняно! освiти на сьогодш залишаеться за-безпечення внутрiшньо! та зовшшньо! якостi профе-сiйно! освгти, моделей, методiв i алгоритмiв !! ощ-нювання. В Укра!ш утворене Нацюнальне агентство iз забезпечення якосп вищо! освiти, при Мшютер-ствГ освiти i науки (МОН) Укра!ни дiе Громадська рада - тимчасовий консультативно-дорадчий орган, утворений для сприяння участi громадськосп у формуваннi та реалiзацi! державно! полiтики в сферi освiти i науки, ефективно! взаемодп МОН Укра!ни з iнститутами громадянського суспiльства, питання забезпечення якостi професшно! освiти та конкурен-тоспроможностi укра!нських ВНЗ активно обгово-рюються на порталi громадських експерпв «ОсвГтня полГтика».
Однак, до цього часу не досягнуто повного ро-зумiння та консенсусу у тому ракурс^ якi ж саме ВНЗ можна рахувати конкурентоспроможними та такими, що можуть претендувати на тдприемства зi статусом академiчно! додано! вартосп, тобто такими, що мають право на подальше юнування в умо-вах жорстко! конкуренцi! iз вiдомими европейсь-кими та iншими свiтовими ушверситетами.
Однак зарубiжнi науковщ, в тому числi i кра!н колишнього СНД, питаннями визначення академГч-но! додано! вартосп, як основного показника ефек-тивносп дiяльностi ВНЗ, займаються на серйозному академiчному та практичному рiвнi починаючи з початку ХХ1 столiття. Так, у робот! [7] ввдзначено, що в умовах тдвищеного iнтересу до результативносп системи освiти в умовах посилення транспарентности до держави i суспiльства формуються новi ш-струменти оцiнки ефективносп на основi поняття академiчно! додано! вартосп. Кожну освГтню систему або установу можна буде ощнити з точки зору ефективносп витрачених кошпв державою та якосп i обсягу знань та навичок його випускникiв, а акаде-мiчна додана варпсть може слугувати iнструментом оцiнки ступеня полiпшення/посилення знань, навичок i здiбностей студенпв шд час навчання, ступеня надшення !х можливостями критичного мислення, рефлексп на подi!, що вiдбуваються i змiни здГбнос-тей навчатися протягом усього життя. Отримаш на основi академiчно! додано! вартосп результати на-
даватимуть можливосп порiвнювати яшсть освгтшх установ, що володiють рiзним рiвнем студентського контингенту. Концепцiя академiчно! додано! вартосп ввдображае вплив зовшшшх чиннишв, як часто не мають ввдношення до освiтнього процесу, на рь вень освiтнiх досягнень випускнишв, шдшмаючи бiльш серйознi питання доступносп та якосп освiти в цшому, шж !! результатившсть. Дана концепщя змушуе дослiдникiв в галузi освгти переходити до ощнки результатiв навчання, а не вхвдних парамет-рГв, перш за все таких, як обсяг фшансування Г про-феайний рГвень викладацького складу ВНЗ.
Особливих теоретичних результапв у питаннях визначення додано! вартосп закладГв освгти та !х пращвнишв досягли вчен та науковщ США. В США створений портал електронного глосарто реформ освгти для допомоги журналютам, батькам, членам освггньо! сшльноти та усГм, хто щкавиться швестищями в державш школи США в розумшш основних концепцш реформ шкшьно! освгти, як об-говорюють педагоги, дослщники та политики. Таким чином, американське суспшьство доказуе, що си-льш школи, велика журналютика та шформований електорат е найважлившим фактором для будь-яко! добре функщонуючо! демократ, а педагоги заохо-чуються використовувати глосарш для поглиблення розумшня стратегш вдосконалення школи у сво!х громадах. На сторГнках даного порталу активно об-говорюються питання оргашзаци заходГв Гз визначення кшьшсно! ощнки, прогнозування змш, забезпечення зростання додано! вартосп окремих вчите-лГв та шкшьних закладГв та дослГдження даного впливового фактору на результати навчання школя-
рГв [8].
Автори роботи [9] обговорюють ушкальш проблеми вишрювання додано! вартосп у СВО та вивчають можливосп Г обмеження використання за-гальнодоступних адмГшстративних даних на рГвш студентов на основГ таких заходГв. Виявляеться ко-рисним контрастшсть середовища СВО з початко-вою Г середньою освГтою - сектора, який характери-зуеться практичним використанням рГчних стандар-тизованих теспв як основи заходГв Гз визначення додано! вартосп вчителГв. Однак суттевГ вщмшносп роблять повне перенесення шкшьно! освгтньо! мо-делГ додано! вартосп у СВО недоцшьним та не-практичним. У робот також вщзначено, що остан-шми роками спостерГгаеться все бшьший тиск на ко-леджГ та ушверситети у всьому свт, з метою оргашзаци ефективних заходГв вимГрювання, ощнки та оприлюднення значень вартосп освгтшх заходГв, яку вони додають сво!м студентам та базуеться на !х навчальних результатах Гз врахуванням рГзного рГвня початкових академГчних знань.
На сьогодш велика кГлькГсть урядових установ США, Великобританп та Гнших кра!н свГту викори-стовують чи розглядають використання кшькюних
показнишв шститущйно1 дГяльносп установ СВО для стимулювання ïx досягнень та цшьового фшан-сування. Наприклад, у штат! Теннеса (США) наразГ використовуеться формула фшансування ВНЗ на ос-новГ практичних освгтшх та науково-дослГдницьких результатов, а штат Техас розглядае можливють ви-користання однiеï ¡з моделей доданоï академ1чно1 вартостг У Сполученому Королiвствi Великобрита-нiï спостершаеться поспйний штерес до викорис-тання кiлькiсниx показнишв ефективносп держав-них коледжiв та унiверситетiв для цшей фшансу-вання, проте, iснуе брак наукових дослiджень, якi можуть спрямовувати полiтикiв на оптимальну стратегiю у даному напрямку.
В Сврот був створений Свропейський шститут iнновацiй (€ПТ) i теxнологiй для того, щоб залиша-тися попереду виникаючих сощальних проблем i за-пропоновувати ршення i продукти, якi вадповада-ють чеканням i потребам споживачiв ринку техно-логiй i знань. Сучасна Свропа стикаеться з багатьма структурними недолiками - слабке економiчне зростання, вiдтiк талановитих учених, недостатнiй рiвень приватних iнвестицiй у науковi дослГдження.
Дiяльнiсть (GIIT) спрямована на тдвищення потенцiалу Свропи для iнновацiй, ям вiдiграють усе бiльш важливу роль в економщ знань. На европей-ському просторi виникла серйозна проблема з точки зору iнновацiй, коли, незважаючи на вiдмiнну досль дницьку базу, динамiчнi компанiï i величезний Гнте-лектуальний потенцiал, xорошi дуже рiдко пере-творюються на новi продукти i послуги. Особливе завдання Е1Т полягае в iнтеграцiï СВО i тдприем-ництва з науковими дослГдженнями i iнновацiями та створенш на данiй платформi ланки единого ¡ннова-щйного ланцюжка через Свросоюз i за його межг Це мае привести до штенсивного маркетингу ¡ннова-щйних послуг, продуктов i процесiв.
Мета публiкацГi. Враховуючи активнi процеси iнтеграцiï Украши у Свропейський проспр та проб-лемш питания конкурентоспроможностi вГтчизня-них ВНЗ на свГтовому ринку знань i освгтшх послуг, авторами поставлена мета обгрунтування тдходу до розгляду шституцшних освгтшх установ Украши у якосп формальних, ввдкритих системних оргашза-цш по випуску конкурентоспроможного продукту ¡з доданою вартютю, а саме майбутшх спещалютГв за певною спецiальнiстю. Окремо вирiшуеться складне завдання вибору, взаемного порГвняння та можливо-сп практичного застосування моделей визначення та ощнювання додано1' академiчноï вартосп ВНЗ у структурГ СВО Украши. В статп обгрунтовуеться комплексний шдхвд при створенш моделГ системи ВНЗ у якосп конкурентоспроможного тдприемства в умовах глобалГзаци ринку пращ та розгляду СВО як частини держави, суспшьства та Гнноващйно-промислового виробництва. За класичними еконо-мГчними моделями та схемами якють продукцп i по-
слуг визначаеться внутршньою та зовшшньою якь стю дГяльносп ВНЗ, а ефектившсть тдприемств по-дГбного класу спираеться на шновацшне поняття академГчно1' додано1' вартостг
Виклад основного матерiалу дослщження. ВНЗ, як формальш оргашзаци, являють собою групи людей, що створеш керГвництвом для досягнення спГльно1' мети i дГяльшсть яких свГдомо координу-еться. Шд формальною оргашзашею розумтоть модель поведГнки та стосуншв, яка передбачена зазда-лепдь та на законних тдставах плануеться для члешв оргашзаци. Формально юнування оргашзаци по-чинаеться, коли з'являеться узгоджена i загально-ви-значена процедура узаконення плану дГяльносп (по-ведГнки) оргашзаци. КерГвництво створюе групу у зв'язку з виробничою необхаднютю, коли здшснюе подш праш по горизонталГ (тдроздши) та по верти-калГ (рГвш управлшня) [10].
ВсГ оргашзаци формального типу мають зага-льш для них характеристики та риси. Таким чином, якщо спиратись на передумову, що ВНЗ е спещ-альною оргашзащею - шдприемством по наданню освгтшх послуг та випуску конкурентоспроможних фахГвшв за певною спешальнютю, то ушверситет-ськ установи повинш володГти такими рисами [11]:
— наявнють ресурсГв: людей, кашталу, матерь алГв, технологи, шформаци;
— залежнють вгд зовшшнього середовища (економГчних умов, громадських оргашзацш, мГж-народних подш, законодавчих акт!в, конкурентов, менталитету суспшьства тощо);
— горизонтальний подш пращ (видшення кон-кретних завдань), тдроздши, якГ виникли в результат^ горизонтального подшу пращ;
— вертикальний подш пращ спрямований на координащю роботи, тобто здГйснення процесу уп-равлГння;
— необхщнють управлшня;
— наявнють формальних та неформальних груп;
— здГйснення певних видГв дГяльносп (вироб-ничо1', фГнансово1', ГнвестицГйно1', торговельно1', на-уково-дослГдно1' тощо).
На наш погляд, формування ефективно1' дГяль-носп ВНЗ, на основГ наявно1' академГчно1' вартостГ, повинне грунтуватися на адаптацп до специфГки унГверситетсько1' дГяльностГ таких ввдомих складо-вих усп1ху оргашзаци як [12]:
1. Виживання - першочергове завдання бГльшо-стГ оргашзацш. З метою виживання бГльшостГ орга-нГзацГй доводиться перГодично змГнювати сво1' цГлГ, вибирати ix вГдповГдно до змш зовнГшнього середовища (ринково].' кон'юнктури, рГвня конкуреитноï боротьби, можливосп ¡нтеграц^, умов функц1ону-вання (фшансових, матерГальних чи виробничих можливостей).
2. Результативнiсть i ефективнiсть. Результатившсть е наслiдком того, що «робляться noTpiÔHÎ речЬ>. А ефектившсть е наслвдком того, що «правильно створюються цi caMi речЬ>.
3. Продуктивнicть - вiдношення кшькосп оди-ниць на виходi (продукпв, що випускаються), до кь лькост одиниць на входi (реcурciв, що спожива-ються).
Окрiм того, сучасш ушверситетсьш установи, з точки зору вгтчизняних та закордонних нaуковцiв, розглядаються як вiдкритi системш утворення iз можливicтю бiльш ефективного доступу зовшшньо! шформацл та реcурciв [13, 14].
Ввдкрита система - це система, яка мае доступ до зовшшшх ресурав та взaемодiе iз зовшшшм се-редовищем (постачальниками, споживачами, конкурентами, iнcтитутaми, iнформaцiею тощо). Системи подiбного типу мають не менше десяти cпецифiчних властивостей:
1. Неадитившсть, яка проявляеться в тому, що ефект дiяльноcтi таких систем е непостшним в чaci i не завжди дорiвнюе арифметичнш суш ефектiв шд-систем, що до не! входять.
2. Емерджентшсть - не сшвпадання цiлей орга-шзацп з цiлями шдсистем, що до не! входять.
3. Синерпчнють, що передбачае спрямовашсть дiй, iнтегрaцiю зусиль в cиcтемi, яка сприяе тдси-ленню концевого результату.
4. Мультиплшативнють - примноження ефективносп системи за рахунок будь-яких керуючих дш або стих1йних процеciв.
5. Ст!йкють роботи системи, яка залежить ввд обгрунтованост оргaнiзaцiйноï структури, ступеня центрaлiзaцiï влади та упрaвлiння.
6. Адаптившсть - здатшсть пристосовуватись до нових зовнiшнiх умов роботи, саморегулювання, ввдновлення cтiйкоcтi роботи.
7. Центрaлiзaцiя - здатшсть системи до управ-лшня единим центром.
8. Вiдоcобленicть - властивють системи праг-нення до автономи, iзольовaноcтi.
9. Сумicнicть - властивють, що виявляе взаемну пристосовуванють та взаемну aдaптивнicть частин системи.
10. Зворотний зв'язок, який проявляеться в тому, що шформащя, ресурси, енерпя на виходi системи (або шдсистем, якi до неï входять) поверта-еться на вхiд цiеï системи (або шдсистем, якi до не1' входять).
Таким чином, можна зробити висновок, що су-чacнi ушверситети, як оргашзащйш системш утворення ввдкритого типу вiдiгрaють величезну роль у житп cуcпiльcтвa, стосовно таких понять, як ефектившсть, продуктивнють, економiчнicть, та потре-бують оргашзованих упрaвлiнcьких рiшень на ос-новi сучасних методiв менеджменту та маркетингу.
Основним джерелом формування ефективного функцюнування ВНЗ та забезпечення додатково1' aкaдемiчноï вартост е людський каштал (керiвний i викладацький склад), його iнтелектуaльний рiвень та профеciйнi здiбноcтi, як здaтнi icтотно розши-рити, або навпаки звузити потендiaл i можливосп ввдповвдно1' оcвiтньоï установи.
На рисунку представлена модель взаемодп внутрiшнього оргашзацшного та зовшшнього сере-довища ВНЗ iз врахуванням впливу на дану взаемо-дiю людського фактору - cпоживaчiв оcвiтнiх по-слуг та cтейкхолдерiв. Пiд стейкхолдерами у закор-доншй лiтерaтурi розумiють окремих юридичних оciб або оргaнiзaцiï, якi защкавлеш у ефектившй дь яльност ВНЗ, або можуть активно впливати на нег
Адаптуючи до cпецифiки освгтньо1' дiяльноcтi поняття оргaнiзaцiйного оточення [8], приходимо до висновку, що зовшшне середовище ВНЗ знахо-диться за його межами, по iншу сторону ввд внут-рiшнього оргaнiзaцiйного середовища.
До дiлового навколишнього середовища взноситься все, що мае безпосередне ввдношення до до-сягнення оргашзащйно1' мети ВНЗ, наприклад, за-проваджеш методологiя та технологiï навчання, конкурент ринку освгтшх послуг, структура даного ринку, мережа замовнишв випускнишв, джерела ма-терiaльно-технiчного забезпечення вед урядових установ, рiзномaнiтних спонсорГв, неформальш орга-нiзaцiï, освгтш установи кадрового забезпечення, установи регламентного та шформацшного забезпе-чення.
Загальне навколишне середовище менш конкретно пов'язане з метою або завданнями ВНЗ i вклю-чае закони краши, загальну державну полгтику, сус-шльш установи, полгтичш зв'язки i ввдносини, сощ-альну cтрaтифiкaцiю (розшарування сусшльства) i все Тнше, що може поб1чно впливати на дГяльнють унiверcитету.
Як було ввдзначено, найкращим шляхом для ефективного подолання кризисних явищ СВО Укра-1'ни е вивчення та застосування на прaктицi перевь рених методологiчних основ та iнcтрументaльних зacобiв шдвищення ефективност ВНЗ на основ1 ви-мiрювaння додано1' вaртоcтi освгтшх послуг. У США сумюними зусиллями американського aнaлiтичного центру (RAND Corporation) та Вищо1' школи бiзнеcу та державно1' полгтики (Graduate School of Business and Public Policy), починаючи ¡з 1998 року розробля-еться загальна методологiя вимiрювaння aкaдемiч-но1' додано1' вартост у СВО з ощнюванням ïï моделi для 30 державних унiверcитетiв штату Техас [8]. Ця методолопя пiдкреcлюе вaжливicть вибору зaходiв ¡з пiдвищення aкaдемiчноï вартосп ВНЗ, як для пу6лГчно1' звгтносп, так i для стимулювання пове-дшки 1'х керiвних оргaнiв у напряму пiдвищення ефективност функцiонувaння та забезпечення мож-
ливост фшансово! пiдтримки з боку держави. Поед-нуючи iнформацiю з рiзних адмiнiстративних дже-рел у штат! Техас, дослвдники стежать за контингентом студентов державних освгтшх закладiв з моменту подання заявки на вступ (попереднього зара-
хування) до моменту iнтегрування фахiвцiв на ри-нок працi з точки зору наполегливост та устшносп навчання, вчасного та вдалого зашнчення закладу, престижностi отримано! професшно! посади та рГв-ня заробГтно! плати.
Рисунок. Модель взаемодп внутрiшнього та зовшшнього середовищ ВНЗ
Автори роботи [8] наводять цитату доповiдi «Тест лвдерства» (2006 р.) Комiсii з майбутнього ви-що! освiти США: студентське досягнення, яке не-розривно пов'язане з iнституцiйним успiхом, повинно вишрюватися установами на основi «додано! вартосп», яка враховуе академiчну базову лiнiю студентов при ощнщ !х результатiв. Ця шформащя мае бути доступною студентам та публiчною, в сукупнш формi, суспшьству для забезпечення споживачiв освiтнiх послуг та розробнишв освiтньоi полiтики доступним, зрозумiлим способом вимiрювання ввд-носно! ефективност рiзних коледжiв та ушверсите-тiв.
Слiд зазначити, що не тшьки у США, а й у ба-гатьох кра!нах св^ спостерiгаеться стiйка тенден-цiя до кардинальних змiн у СВО на основi впрова-дження методологii, моделей, методiв та алгоритмiв вимiрювання та ощнювання додано! академiчноi вартосп. Найбшьш впровадженими та цiкавими iз практично! точки зору е там тдходи:
1. Використання стандартизованих тестових результатов на когнiтивнi навички для окремих груп студентов (США).
2. Ощнка мiри академiчноi додано! вартостi на основi рiзницi мiж успiшними випускниками та сту-
дентами, ям i3 piзних причин не зашнчили навчання у ВНЗ (Великобpитанiя).
3. Прямий зв'язок мiж доданою академiчною вартютю та piвнем заpобiтно! плати випускникГв ВНЗ (США, Канада).
4. Методолопя на основi контроля piзницi мiж державним замовленням та фактичним набором студентов ВНЗ на безплатнш та платнiй основi (США, Великобриташя).
5. Виявлення чиннишв регюнальних складових по формуванню потенцiалу додано! вартост у СВО в умовах трансформацн економiки освiти як за раху-нок зниження контингенту студешв, так i за рахунок недостатносп фiнансового забезпечення на покрит-тя необхвдних витрат у сфеpi освгтшх послуг (РосГя).
6. Використання природних експеpиментiв, як забезпечують локально екзогенш (залежнi вед впли-ву зовшшшх фактоpiв) правила ввдбору студентiв в коледжi та ушверситети, всупереч результатам державних стандартизованих теспв (SAT Reasoning Test або ACT, США) Гз подальшим дослiдженням та ощнюванням додано! академГчно! вартостг При цьому, результати тестування подаються у ВНЗ разом Гз зведеннями про шкшьш предмети i ощнки за них.
Будь-яка методологiя та шструменти визна-чення додатково! академГчно! вартосто повинш за-безпечити iнтереси та переваги наступним учасни-кам вiдкритого освгтнього середовища:
— студентам;
— ушверситетським установам та !х керiвному i викладацькому складу;
— зовнiшнiм споживачам: родиш, державi та суспiльству;
— зовшшшм та внутрiшнiм стейкхолдерам (stakeholders), тобто защкавленим сторонам, фГзич-ним i юридичним особам, якi мають легiтимний ш-терес у дiяльностi ВНЗ, тобто певною мiрою зале-жать вiд не! або можуть впливати на li дiяльнiсть (групам iнтересiв або групам впливу).
Основними споживачами освiтнiх послуг е сту-денти ВНЗ. Конкурентоспроможнi, прибутковi ВНЗ повинш створювати широкий спектр переваг для сво!х студентiв. У першу чергу унiверситети призвано тдвищувати iндивiдуальну кориснiсть студентов, тобто надавати знания та навички, ям тдвищу-ють економiчну продуктивнiсть студентов, а отже, !х заробiтну плату.
З шшого боку, ВНЗ повинш сприяти нематерь альним вигодам сво!х випускнишв, таким як пропа-гування бiльш широкого вибору за типом майбут-ньо! роботи на протязi подальшого життя, полш-шення здатносп приймати поiнформованi життевi рiшення про шлюб, здоров'я та виховання дГтей, тд-вищене почуття загального задоволення та гiдностi на основi самоощнки корисно! споживчо! цiни отри-маних знань.
Нарешто, ВНЗ мають сприяти позитивним зовнiшнiм ефектам, що набувають сусшльство та держава в цшому, а студентам стають вигiдними у користуванш протягом усього життя. Ц зовнiшнi ефекти дiють завдяки збшьшенню вiддачi вiд отри-маних профеайних знань, а прибутки вiд них зрос-тають вiд сшлкування з досвiдченими професюна-лами на виробництм, фiрмами або громадами. Таким чином, добре обiзнанi громадяни, швидше сприяють сусшльним благам, якi покращують функцiонування громадянського сусшльства.
При врахуванш всiх зазначених факторiв, пов-на ощнка шституцшно! ефективносто та додано! вартосто, ймовiрно, вимагае широкого набору по-казнишв i цей набiр показникiв обов'язково обмежу-еться наявнютю експериментальних даних дослi-джень.
Найбiльш розвиненими слiд рахувати методи оцiнювання академiчноi додано! вартостi на рiвнi потенцшних результатiв та майбутнiх професiйних успiхiв студентов [8]. Кожен iз даних методiв мае сво! переваги та недолши вiдносно складносто, точности ощнювання та доступиостi у сшльних адшш-стративних базах даних. До даних методiв вiдно-сяться:
1. Стандартизован! тестовi результати, як сти-слий i практичний спосiб ощнювання знань вступ-нишв, студентов та випускнишв ВНЗ. Використання тестев подiбного рiвня у майбутньому може розгля-датися як основа для вимiрювання додано! акаде-мiчно! вартосто. Однак юнують проблеми, якi ускла-днюють !х використання в якосто iнструменту визна-чення додано! вартосто, якi полягають в неможливо-сто оцiнювання колишшх випускнишв, складносто органiзацi! диферендiйованого тестування в школах та незрозумiлостi стосовно того, як порiвнювати до-сягнення знань в розрiзi навчальних дисциплш.
2. Середнiй бал (Grade point average - GPA) студента, як результат його дГяльносто, який включа-еться до адмiнiстративних баз даних. Однак, так! результати важко порiвнювати серед спещальностей рГзних навчальних закладiв.
3. Наполегливiсть та випускний шнцевий результат студентов. Скорочення шлькосто випускних робГт, по вщношенню до шлькосто вступнишв ВНЗ, виступае у якосто Гндикатора !х додатково! акаде-мГчно! вартосто, так як процес надання ступеня ввд-повщного освгтнього рГвня стандартизуе рГвень знань та навичок майбутнього спещалюта. Проте не-зрозумшим залишаеться той факт, насшльки стушнь отримання освгтнього ступеня е шформативною ознакою якосто знань та навичок, отриманих студентом тд час навчання. Тим не менш, даш про ви-пуск та потенщйш перспективи випускнишв ВНЗ зазвичай е доступними в адмшютративних базах даних багатьох кра!н. У США показники завершеносто навчання у освгтшх установах на даний час включено в кшька моделей державного фшансування ВНЗ.
4. ЗаробГтна плата випускнишв ВНЗ е приваб-ливим засобом визначення академГчно! додано! вартосто з шлькох причин.
По-перше, проста теорГя конкурентних риншв пращ передбачае, що рГвень заробГтно! плати дорГв-нюе маржинальному продукту пращвника: чим бь льше пращвник збшьшуе вартють шнцевого продукту, тим вища його заробГтна плата. Вища заро-бГтна плата сигналГзуе про високу продуктивнють, а продуктившсть зростае через знання та навички, ям отримаш випускниками ушверситетов.
По-друге, на вщмГну вщ тестов, рГвень заробГт-но! плати агрегований до впливу як загальних, так i спещальних навичок вадповадно до !х важливосто для економГчно! продуктивносто пращвнишв рГзних професш. Тому на абсолютно конкурентному ринку пращ будь-яш два пращвника з однаковою заробГт-ною платою е однаково продуктивними, незважа-ючи на рГзш професп.
По трете, рГвш заробГтно! плати можуть спосте-рГгатися та порГвнюватися як для пращвнишв Гз ви-щою освГтою, так i без не!. Таким чином, заробГтна плата вщображае будь-який можливий економГчний
ефект випускнишв ВНЗ та ïx академiчиy додаиy ваpтiсть.
Однак можна видшити декшька недолiкiв заpо-бгтно! плати в якост1 локазника додано! ваpтостi ви-щоï осв1ти:
- якщо пpацiвиики е виyтpiшиьо мотивова-ними, як це часто тpапляeться y некомеpцiйномy сектоpi, то заpобiтна плата не ловн1стю вiдобpажаe пpодyктивиiсть пpацi;
- заpобiтна плата спо^^^еться лише для пpа-цюючиx випускниюв, що виключае, напpиклад, ос16 жшочоН статi пpи догляд1 за дгтьми та домом;
- соцiальиi вигоди в1д вищоï осв1ти, так як ^о-мадянське мислення та д!яльшсть, швидше за все, не вiдобpажаються в заpобiтнiй платi;
- адмiиiстpативнi бази даииx не включають в1-домост1 пpо доxiд та заpобiток самозайиятиx ос16.
Сл1д вiдзначити, що визначення та оцiнювання академiчноï доданоИ ваpтостi е складною, багатола-pаметpичною, неоднозначною задачею з1 скpитими латентними якостями та класифiкацiйними озна-ками yчасникiв осв1тнього пpоцесy.
Напpиклад, якщо пpипyскати, що додана акаде-м!чна ваpтiсть левного ВНЗ визначаеться академ!ч-ними зд16ностями i пpофесiйними знаннями його вилускник1в, то ïx можна вимipяти та оц1нити. Однак, якщо в якосп iндикатоpа ефективност левного закладy осв1ти включати фага^ мотивацл майбут-rnx стyдентiв пpи вибоpi ВНЗ, то його вимipяти пpактично не пpедставляeться можливим внаслвдок багатьоx скpитиx латентниx вплив1в.
Автоpи pобiт [В, 14] пpолонyють вимipювати pезyльтат ефективностi навчання стyдентiв обpа-ного ВНЗ на основ1 моделей pегpесiйного аналiзy, що активно викоpистовyeться наyковцями в задачаx pозлiзнавання та вдентифшацл об'ект1в piзноï np№ pоди. Зг1дно даного методy лiнiйноï pегpесiï акаде-мiчна ефективнiсть Yl зм!нюеться на piвнi стyдента та pегpесyeться за набоpом локазнишв {El, E2, ..., En} для заpаxyвання до ВНЗ {1, 2, ..., n}:
Yl =ßo + ßlEl +ß2E2 +... + ßnEn +el, (1)
де ßo - лостшна складова pегpесiï як сеpеднiй pе-зyльтат для стyдентiв, як1 навчаються y ВНЗ з номе-
pом iндикатоpа i; {ßl, ß2, ..., ßn} - сеpеднi pезyльтати
для стyдентiв, як1 навчаються в yнiвеpситетаx {1, 2, ..., n}; el - ломилка, що фiксye вiдxилення щдиш-дуальнж pезyльтатiв стyдента в1д сеpеднього pе-зyльтатy yстанови, що вiдвiдyвався стyдентом. Можна пpипyстити, що вс1 1нш1 не вpаxованi (ла-тентнi) зм1нш, що визначають pезyльтат i-го студента (Yl), включена в значення ломилки.
Якщо фактоpи впливу на академiчнy ефектив-н1сть е латентно не ввдомими та не вимipяними, але включена у ломилку ei та сп1вв1дносяться як з набо-pом локазнишв для вступу у ВНЗ {El, E2, ..., En},
так i з успшшстю студента Yl, тод1 ощнки {ßl, ß2, ..., ßn} включатимуть не тшьки дифеpендiйний ефект вiдвiдyвання кожного закладу, а й також вс1 латентн фактоpи впливу, що вxодять до el.
Тобто сеpеднi pезyльтати студентов {ßl, ß2, ..., ßn} будуть змiщеними ощнками, як1 у статистищ визначають функц1ями змiщення - piзницею м1ж оч1-куваною величиною щеН оц1нки та ютинним значен-ням оцiнюваного лаpаметpа.
Дана модель pегpесiï була модифiкована з метою зняття впливу фактоpy пpиpодниx здiбностей випускнишв ВНЗ. Маеться на уваз! той факт, що студенти з 61льш високими пpиpодними можливос-тями можуть отpимyвати вищу заpплатy незалежно в1д того, в якому ВНЗ вони навчалися.
Модифiкована модель pегpесiï буде виглядати наступним чином:
Yl = ßo + ßlEu + ß2E2l + ... + ßnEnl + Xl Ф + e,, (2)
де Xl -вею^ yмовниx латентниx змiнниx; Ф - век-тоp коефiцieнтiв.
Вимipювання доданоï ваpтостi вищоï осв1ти для поpiвняння ефективностi осв1тнього виpобництва piзниx ВНЗ може бути засноване на наступшй функцп [В]:
n
Ys = ÔY,PRe + ФXl,PRE + Z ßsEs + els. (3)
s=1
де Yls - pезyльтат для студента, який навчався в ВНЗ s; Es - m6íp локазникiв для заpаxyвання до piзниx ВНЗ; Yipre - вектоp слостеpежyваниx xаpактеpис-тик студента п1д час навчання, XiPRE - вектоp сло-стеpежyваниx xаpактеpистик стyдентiв до навчання у ВНЗ; ßs - коефiцieнти, як1 iнтеpпpетyють yнiвеp-ситетську сеpедню оц1нку.
Для апpобацiï та pекомендацiй щодо в^ова-дження даноï методологи у пpактикy визначення академiчноï ваpтостi yнiвеpситетiв та коледжiв штату Теxас були обpанi контpольнi зм1нш лiнiйноï pегpесiйноï модел^ як1 pозбиваються на чотиpи ос-новн1 гpyпи та мають змют та осо6ливост1, як1 зазна-чен у таблицi.
Ефектившсть даного пiдxодy до визначення до-датковоï академiчноï ваpтостi було леpевipено до-слвдною апpобацieю на базi 3o коледжiв та yнiвеpси-тетОв штату Теxас США.
Висновки. На основ1 викоpистання моделей л1-нiйноï pегpесiï та обpаниx контpольниx змiнииx ефективностi д1яльност1 ВНЗ, ïx вступнишв, студентов та випускнишв вдаеться лобудувати ефективн iнстpyменти визначення додатковоï академiчноï ва-pтостi, що мае бути пеpевipено на пpактицi 1з вpаxy-ванням кpитичниx логляд1в на дане питання 1з боку деpжави, сустльства та колективiв ВНЗ. Даний факт неодноpазово лiдкpеслюeться автоpами даноï статтi.
Таблиця
Обрат контрольт змшш регресШно'1 моде. ii [14]_
Група Змшна ЗмГст та особливост застосування
Результативтсть РГчний прибуток Логарифм заробГтку через вГмм роюв тсля заюнчення середньо! школи Гз врахуванням явищ шфляцп та макроекономГчних змш
Заюнчення ушверситету КоефГщент заюнчення, як вщношення юлько-ст студенлв, що заюнчили заклад до загаль-но! юлькосл тих, хто поступив на навчання через шГсть роюв тсля заюнчення школи
Навчання на протязГ двох роюв Враховуеться факт навчання студентом у двох ушверситетах або коледжах одночасно
ДемографГчш показники Расова приналежтсть БЫ, афроамериканщ, латиноамериканцу шшГ раси
Гендерний показник Чоловжи
Показники вищо! школи Курси i програми Англшська мова (як друга), алгебра, бюлопя, фГзика, хГмГя, курси для талановитих та обда-рованих студенлв
Статус студента Необхвдшсть у безкоштовному харчуванш
Загроза незаюнчення закладу
Результати стандартизова-ного тестування при встут у ВНЗ Результати державних стандартизо-ваних тестГв, SAT або ACT Доступт у баз! даних K-12, що об'еднуе до-шюльну та вм ступеш середньо! освГти. ОкрГм SAT-балГв використовуеться опитувальна ш-формащя при встут у ВНЗ
Однак, враховуючи наявшсть у систем! укра!н-сько! освГти шструменпв, схожих до стандартизова-них державних тестгв у США, а саме зовшшнього незалежного опитування (ЗНО), а також наявностГ певних адмГшстративних джерел шформацп щодо контингенту вступнишв у ВНЗ, усгашностО !х студентов i !х подальшого працевлаштування та заро-бГтку, там моделГ можуть бути адаптоваш до умов украшського суспшьства та сучасного стану СВО.
Виявляеться доцшьним при визначенш ефек-тивдасп ГнновацГйних процеав реформування СВО в нашш держав! використовувати комплексш по-казники ефективносп та конкурентоспроможностГ ВНЗ як сукупшсть оцшок внутрГшньо! та зовшшньо! якосп освГти та додано! академГчно! вартостг
Такий тдхвд призваний покращити мотиващю колективГв ВНЗ у тдвищенш престижносп та при-вабливост навчання укра!нських студентов у !х закладах, мотивувати випускнишв шкш до вступу у вгтчизняш ВНЗ та тдвищити конкурентоспромож-шсть укра!нсько! вищо! освГти на глобальному свь товому ринку знань та пращ
Лiтература 1. Шабанова Ю.О. Системний тдхщ у вищш школГ: тдручник / Ю.О. Шабанова; М-во освГти i науки Укра!ни; Нац. прн. ун-т. - Дшпропетровськ: НГУ, 2014. - 120 с. 2. Коробович Л.П. Менеджмент освГти: конспект лекцш / Л.П. Коробович. - РГвне: МЕГУ, 2012. - 68 с. 3. Чепак В.В. Ушверситет як сощальна оргашзащя: трансформаци в умовах гло-балГзацл / В. В. Чепак // Вюник ХаркГвського нащо-нального ушверситету Гмеш В. Н. Каразша. Соцюлопчш дослГдження сучасного суспшьства:
методолопя, теорГя, методи. - 2013. - № 1045, Вип. 30. - С. 181-185. 4. Грудзинский А. Университет как предпринимательская организация [Електрон-ний ресурс] / А.О. Грудзинский // Федеральный образовательный портал: Экономика. Социология. Менеджмент. - 2004. - Режим доступу: http: //ecsocman.hse.ru/text/16214390/. 5. Классики менеджмента. Барнард, Честер Ирвинг [Електронний ресурс] // HR в фокусе внимания. - 2010. - Режим доступу: http://hrm.ru/klassiki-menedzhmenta-barnard -chester-irving-barnard-chester-irving. 6. Чем отличается организация от предприятия [Електронний ресурс] // Портал "Разница и отличия". Рубрика: Экономика и бизнес - Режим доступу: http: //vchemraznica.ru/ category/ ekonomika-i-biznes/. 7. Перфильева О.В. Академическая добавлення стоимость в оценке эффективности университета / О.В. Перфильева // Известия Саратовского университета. Серия Экономика. Управление. Право. -2016. - Т.16, вып. 4. - С. 380-384. 8. Value-Added Measures [Електронний ресурс] // The Glossary of Education Reform. - 2013. - Режим доступу: http://edglossary.org/value-added-measures/. 9. Jesse M. Cunha. Measuring value-added in higher education: Possibilities and limitations in the use of administrative data / Jesse M. Cunha, Trey Miller // Economics of Education Review. - 2014. - P. 64-77. 10. Кулицький С.П. Основи оргашзацл шформашйно! дОяльност у сфер! управлГння: навч. поаб. / С.П. Кулицький. -Ки!в: МАУП, 2002. - 224 с. 11. Оргашзащя як об'ект управлГння [Електронний ресурс] // Освгтшй портал Тернопшьського державного медичного ушверситету. - Режим доступу: http://intranet.tdmu. edu.ua/data/kafedra/internal/upr_ekon/lectures_stud/uk
/pharm/prov_pharm/ptn/. 12. 1льенко О.В. Оргашза-щйна поведiнка: пiдручник (затв. МОН Укра!ни) / О.В. 1льенко, Т.Л. Мостенська, В.О. Новак. - Ки!в: Кондор, 2013. - 498 с. 13. Кузьмш O.G. Основи менеджменту: тдручник / О^. Кузьмiн, О.Т. Мельник. - Ки'в: Альма-матер "Академвидав", 2003. -416 с. 14. Jesse M. Cunha. Measuring Value-Addedin Higher Education [Електронний ресурс] / Jesse M. Cunha, Trey Miller // ContextForSucces-Measuring Colledges'impact. - 2012. - Режим доступу: http://www.hcmstrategists. com/ contextforsuc cess/papers/CUNHA_MILLER_ PAPER.pdf.
Драчук Ю. З., Сав'юк Л. О. Сучасний ушвер-ситет як конкурентоспроможне пiдприeмство
У статп висвгтлений пiдхiд до розгляду сучас-них украшських вищих навчальних закладiв (ВНЗ) у виглядi вiдкритих системних оргашзацш, якi можна вiднести до тдприемств виробничого типу. Основ-ним завданням пiдприeмств даного призначення е випуск конкурентоспроможних фахiвцiв згiдно потреб глобального ринку пращ. При розглядi ефективност^ функцiонування ВНЗ слщ застосовувати такi фундаментальнi i практичш пiдходи до управ -лiння тдприемницькою дiяльнiстю, як менеджмент та маркетинг. Авторами запропоновано для визначення додатково! академiчноi вартостi освiтнiх уста-нов застосовувати лiнiйнi регресiйнi моделi iз адап-тацiею, вибором контрольованих параметрiв та змiнних до стану системи вищо! освiти в Украш! Для визначення конкурентоспроможностi ВНЗ дощ-льно використовувати комплексний пiдхiд iз поед-нанням оцiнювання внутрiшньоi та зовшшньо! яко-ст вищо! освгти i додано! академiчноi' вартостi.
Ключовi слова: система вищо! освiти, вищий навчальний заклад, конкурентоспроможнiсть, система, оргашзащя, пiдприемство, ефективнiсть, додана академiчна вартють, модель, регресiя, параметр, ощнка.
Драчук Ю. З., Савюк Л. А. Современный университет как конкурентоспособное предприятие
В статье освещен подход к рассмотрению современных украинских высших учебных заведений (ВУЗ) в виде системных открытых организаций, которые можно отнести к предприятиям производственного типа. Основной задачей предприятий
данного предназначения является выпуск конкурентоспособных специалистов согласно потребностям глобального рынка труда. При рассмотрении эффективности функционирования ВУЗов следует применять такие фундаментальные и практические подходы к управлению предпринимательской деятельностью, как менеджмент и маркетинг. Авторами предложено применять линейные регрессионные модели для определения дополнительной академической стоимости образовательных учреждений с адаптацией, выбором контролируемых параметров и переменных к состоянию системы высшего образования в Украине. Для определения конкурентоспособности ВУЗов целесообразно использовать комплексный подход с объединением оценивания внутреннего и внешнего качества высшего образования и добавленной академической стоимости.
Ключевые слова: система высшего образования, высшее учебное заведение, конкурентоспособность, система, организация, эффективность, добавлена академическая стоимость, модель, регрессия, параметр, оценка.
Drachuk Ju., Savyuk L. The modern university as a competitive enterprise
In the article, the approach to consideration of modern Ukrainian higher educational institutions (HIGH SCHOOL) in the form of system open organizations, which can be attributed to enterprises of production type. The main task of the enterprises of this destination is the production of competitive specialists, according to the needs global labor market. When considering the effectiveness of the universities should be applied such fundamental and practical approaches to business administration, as management and marketing. Authors suggested applying linear regression models for determining the academic value-added of educational institutions with adaptation, choice of control parameters and variables to the state of the higher education system in Ukraine. To determine the competitiveness of universities, it is advisable to use an integrated approach combining the assessment of internal and external quality of higher education and the academic value-added.
Keywords: higher education system, higher education institution, competitiveness, system, organization, efficiency, academic value-added, model, regression, parameter, estimation.
Стаття надшшла до редакцл 18.08.2017
Прийнято до друку 12.09.2017