CC BY
11
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.8
Сопушинский И.Н. Биоэкологические и биометрические особенности ясеня обыкновенного (Fraxinus excelsior L.) с волнистой свилеватостью древесины
Проанализированы биоэкологические особенности роста и развития ясеня обыкновенного с выделением деревьев с волнистой свилеватостью древесины. Установлены биометрические различия деревьев ясеня обыкновенного с волнистой свилеватостью древесины в районе днепровских грабовых дубрав подольского и правобережного секторов. Исследованы особенности формирования макроструктуры древесины ясеня с волнистой свилеватостью древесины. Предложены лесохозяйствен-ные мероприятия для сохранения и воспроизводства деревьев с ценным декоративным древесным сырьем.
Ключевые слова: ясень обычен, волново-витлеватая древесина, биометрия дерева, древостой.
Sopuskynskyy I.M. Bio-ecological and biometric features of ash (Fraxinus excelsior L.) with wavy-grained wood
In the paper has been analyzed bio-ecological peculiarities of growth and development of common ash with the appointment of wavy-grained wood. It has been estimated biometric differences of common ash with wavy-grained wood in the biotope of hornbeam-oak of Podillya and Dnieper right-bank sectors. The macrostructure distinctions of wavy-grained wood of common ash were carry out. The recommendations for the reproduction and conservation of trees with the high valuable decorative wood were proposed.
Keywords: common ash, wavy-grained wood, tree biometry, stands.
УДК 551.521 Ст. наук. спшроб. О.Л. Бойко - Кшвська ЛНДС УкрНДШГА
СУЧАСНИЙ РОЗПОД1Л У ГРУНТАХ ВОЛОГИХ СУГРУД1В I СУБОР1В Л1С1В УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Проан^зовано сучасний розподш 137Cs у Грунтах найбшьш поширених у Полюс Укра1ни титв люорослинних умов. Вщзначено значення люово! шдстилки у де-понуванш та перерозподш радюнуклвдв у Грунтг Встановлено закономiрностi та подано кшьгасну оцшка розподшу 137Cs у люовш шдстилщ та мшеральнш частит Грунту.
Ключовг слова: радюактивш елементи, щшьшсть радюактивного забруднення Грунту, типи люорослинних умов, лiсовi екосистеми.
Постановка задачг Рад1ацшна катастрофа на Чорнобильськш АЕС призвела до масштабного та довготривалого радюактивного забруднення знач-них площ лю1в Украши. Найбшьшого впливу, як за площею, так 1 за штенсив-нютю, зазнали л1сов1 масиви Полюся [2]. Ц обставини призвели до необхщнос-т перегляду юнуючих положень щодо ведення та використання продукцп люо-вого господарства. Початковою ланкою уах троф1чних шлях1в м1граци радюак-тивних елементав у люових екосистемах е Грунт. Тому цшком зрозумшим е ште-рес дослщниюв до вивчення розподшу радюнуклщв у Грунтах р1зних титв ль сорослинних умов у р1зш перюди з часу авари на ЧАЕС.
Аналiз проблеми. У перш1 10-15 роюв з часу аварп на ЧАЕС дослщни-ки придшяли значну увагу вивченню мкрацп радюактивних елеменпв у Груш! Вони з'ясували, що вже до юнця 1986 р. основна кшьюсть радюнуклщв, яку затримали деревш рослини, перемютилась на поверхню Грунту [1]. У наступш
роки вщбувалось заглиблення радiонуклiдiв у лiсовiй шдстилщ: спочатку до на-пiврозкладеного 11 горизонту, а далi до розкладено1 11 частини. У цей же перюд дослiдники вщзначали поступове вилуговування радiоакгивних елементiв у бiльш глибок горизонти Грунту - до гумусово-елювiального горизонту. Таким чином, з часом створювались умови дедалi бiльшого радюактивного забруднен-ня тих горизонтiв Грунту, у яких концентрувались кореневi системи люових рослин i мiцелiй 1ставних грибiв, що призводило до збшьшення у них вмiсту ра-дюнуклщв [4]. У процесi дослiджень було також встановлено, що закрiплення радюнуклвдв у Грунтi, а значить i iнтенсивнiсть 1х мцраци до компонента люо-вих екосистем, значною мiрою залежить вiд екологiчних умов: зi збiльшенням багатства та зменшенням вологоста Грунту iнтенсивнiсть 1х перемiщення у Грунта, а значить i до рослин i грибiв, знижувалась [3].
Упродовж останнiх десяти роюв у наукових виданнях трапляються лише окремi публжацп з результатами вивчення iнтенсивностi м^ацп радiонуклiдiв у Грунтах, що, напевно, пов'язано зi скороченням радiоекологiчних дослiджень. Водночас, цi матерiали е основою для розумiння радюеколопчно! ситуаци у ль сових екосистемах i ведення лiсового господарства в умовах радюактивного забруднення.
Результати дослщжень та Ух анал1з. Спектрометричнi дослiдження 2011 р. дали змогу встановити, що як i в минулi роки вщзначаеться досить швид-ке зменшення з глибиною питомо1 активностi 1 Сз у верхнiх горизонтах Грунту та повшьне та поступове - у нижшх. Водночас, iз матерiалiв дослiджень чiтко видно, що на глибиш 30 см вмiст радюнуктду е досить значним (рис. 1 i 2).
У Грунтах вологих суборiв i сугрудiв вiдзначаегься досить схожий верти-кальний розподiл питомо1 активностi та сумарно1 активностi 137Сs. Вiдмiннiсть, у згаданому розподiлi, спостерк'аеться мiж названими показниками у розкладе-ному шарi люово1 пiдстилки та у 0-2 см шарi гумусово-елкгаального горизонту. Максимальнi значения питомо1 активноста 137Сs е характерними для шару розкладено! люово! пiдстилки, а найбшьша частка сумарно! активностi згаданого радюнуктду - у 0-2-см шару мшерального Грунту, що логiчно пояснюеться значно бiльшою його об'емною масою.
Цiкавi вiдмiнностi спостерiгаються у розподш сумарно! активностi 137Сз мiж фракщями люово1 пiдстилки та 11 ролi в утриманнi радiонуклiду у Грунта. Що-до останнього, то сумарно ва фракци люово1 шдстилки у вологих сугрудах утри-мують 7,24 % вагового запасу радюнуктду Грунту, а у вологих суборах - 19,05 %.
У згаданих типах лiсорослинних умов спостерiгаегься загальна законо-мiрнiсть - максимальна частка запасу 137Сз вiд пiдстилки загалом знаходиться у шарi розкладено1 шдстилки, дещо менша - у шарi натврозкладено1 пiдстилки, значно менша - у шарi нерозкладено1 пiдстилки. У вологих сугрудах вщповщш значення дорiвнюють 78,61 %, 20,36 % та 1,03 %, а у вологих суборах - 64,74 %, 33,54 % та 1,72 %. Детальний аналiз, проведений для 2-см мiнеральних шарiв Грунту, також демонструе важливi закономiрностi в обох типах люорослинних умов. Зокрема, пiдтверджуеться висновок про бшьш iнтенсивну вертикальну м^ащю радiонуклiду у вологих суборах порiвняно з вологими сугрудами - у 10-см шарi Грунту мiститься вщповщно 94,17 % та 81,51 % сумарно1 активностi радiонуклiду вше1 мшерально1 товщi, вiдповiдно, до нижнiх шарiв 10-30 см тг-рувало 5,83 % та 18,49 % валового запасу радюнуктду мшерально1 товщг
г
ё3 s
я
о> »
Я
а
а
I. s-
Q
4î
I
I
i
s ^
»
Si
1
«ЧЧ °
Питома актившсть 137Cs, Бк/кг ю
Питома актившсть 137Cs, Бк/кг
Частка вщ сумарнoí активносп137Cs у rpymi
о ^ о ^ о Частка вщ сумарно'1 активносп 13'Cs у rpyHTÍ,%
Використовуючи отримат результаты дослщжень, проведено регре-
сшнии аналiз залежностi питомо! активност та частки сумарно! активност у мшеральних горизонтах вiд глибини (рис. 3-6).
У= 9808,3 824*ехр(-0,2169*х)
'С8
18000 16000 14000 12000 10000 8000 6000 4000
С 2000 0
-2000
г = -0,66, р = 0,0075
0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 32 Глибина, см
Рис. 3. Графк залежностi питомоИ активностi 137Ся вiд глибини у мшеральних горизонтах Грунту вологого сугруду на ППП-1
У=32,6367*ехр(-0,1943*х)
^ _ 10 12 14 16 18 20 22 24 26 28 30 32
^ Глибина, см
Рис. 4. Графк залежностi частки сумарноИ активностi 137Ся вiд глибини у мшеральних горизонтах Грунту вологого сугруду на ППП-1
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2012. - Вип. 22.8
12000
^ 10000 w
Y= 4467,1486*ехр(-0,1496*х)
8000 6000 4000 2000 0
-2000
г =-0,65, р = 0,0081
О
10
15 20 Глибина, см
25
30
35
Pue. 5. Гpaфiк зaлeжнoсmi numoMoï aкmuвнoсmi Cs вiд глuбuнu у мiнepaльнux гopuзoнmax Гpyнmy вoлoгoгo сyбopy нa ППП-15
Pue. б. Гpaфiк зaлeжнoсmi 4aemш сyмapнoï aкmuвнoсmi137Cs вiд глuбuнu у мiнepaльнux гopuзoнmax tpyнmy вoлoгoгo сyбopy нa ППП-15
Шведеш дaнi дaють змогу ствеpджyвaти, що веpтикaльний розподш дослiджyвaниx пapaметpiв у мiнеpaльнiй товщi грунту - питомо1' a^m^eri 137Cs тa чaстки сyмapноï aктивностi paдiонyклiдy - в обоx типax люорослиннж умов цiлком зaдовiльно aпpоксимyвaвся експоненцшними piвняннями виду:
Y = a-exp(-b-X),
де: Y - питома aктивнiсть 137Cs, Бк/кг; чaсткa сyмapноï aктивностi 137Cs вiд мь неpaльноï товщ^ %; X - глибинa, см; а, b - коефщенти piвняння.
Для питомоï aктивностi 137Cs у вологж сyгpyдax коефщент коpеляцiï стaновив -0,бб при р=0,075; для чaстки сyмapноï aктивностi - -0,72 при р=0,024; у вологиx сyбоpax коефщент коpеляцiï стaновив -0,б5 при р=0,081; для чaстки
сумарно! активносп - -0,77 при р=0,009. Таким чином, отримаш залежностi були тюними, а рiвняння - достсгарними.
Висновки. У лiсових екосистемах розкладена частина люово! пiдстилки мае найбшьшу величину питомо! активностi радiонуклiдiв, а максимальна су-марна акгивнiсть вщзначаеться у верхнiй частинi гумусово-елювiального горизонту Грунту. У вологих сугрудах спостерк'аеться бiльш iнтенсивна мiграцiя ра-дiонуклiду з люово! пiдстилки до мшерально! частини Грунту, нiж це вщзна-чаеться у вологих суборах.
Л1тература
1. Булавик И.М. Обоснование лесопользования в условиях радиоактивного загрязнения Белорусского Полесья : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.03. "Лесоведение и лесоводство" / И.М. Булавик. - Гомель, 2007. - 39 с.
2. Калетник М. Радюеколопчна обстановка в люах Украшського Полюся / М. Калетник, В. Ландш, П. Пастернак, В. Краснов, П. Подкур // Ойкумена. - 1991. - № 2. - С. 61-66.
3. Краснов В.П. Радюеколопя лгав Полюся Укра!ни / В.П. Краснов. - Житомир : Вид-во "Волинь", 1998. - 112 с.
4. Переволоцкий А.Н. Распределение 137Cs и 90Sr в лесных биогеоценозах / А.Н. Переволоцкий. - Гомель : РНИУП "Ин-т радиологии", 2006. - 256 с.
Бойко А.Л. Современное распределение 137Cs в почвах влажных суг-рудов и суборей лесов Украинского Полесья
Проанализировано современное распределение 137Cs в почвах наиболее распространённых в Полесье Украины типах лесорастительных условий. Отмечено значение лесной подстилки в депонировании и перераспределении радионуклидов в почвах. Установлены закономерности и дана количественная оценка распределения
Cs в лесной подстилке и минеральной части почвы.
Ключевые слова: радиоактивные элементы, плотность радиоактивного загрязнения почвы, типы лесорастительных условий, лесные экосистемы.
Boyko O.L. Contemporary 137Cs distribution in the soils of wet sugruds and subors of forests of Ukrainian Polissya
Contemporary 137Cs distribution was analyzed in the soils of the most wide-spread types of forests in Polissya of Ukraine. The significance of forest litter was noted in retaining and redistribution of radionuclides in the soil. Regularity and qualitative evaluation of 13 Cs distribution in forest floor and in mineral part of soil is determined.
Keywords: radioactive elements, density of radioactive ground deposition of forests, forest ecological types, forest ecosystems.
УДК 630*907.12(477) Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук;
доц. М.В. Чернявський, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв; доц. П. Т. Ященко, канд. бюл. наук - 1нститут екологи Карпат НАНУ, м. Львт
ПРИРОДН1СТЬ КОМПОНЕНТ1В Л1СУ ЯК ПОКАЗНИК Р1ВНЯ ЙОГО ТРАНСФОРМОВАНОСТ1
Запропоновано методику визначення ступеня трансформованост люу за показ-ником природной його компоненпв - деревостану, шдросту, шдлюку та травостою. Розроблено алгоритм бально1 оцшки природност люових насаджень, проаналiзовано стушнь трансформованост лгав у межах модельних територш Карпатського регюну Украши.
Ключовг слова: трансформацшш процеси, лю, ф^оценоз, деревостан, шдрют, шдлюок, трав'яний покрив.
