CC BY
171
УДК 616. 716 - 002. 4 - 056. 83 - 08 ваницька О.С., Рибалов О.В.
СУЧАСН1 УЯВЛЕННЯ ПРО Л1КУВАННЯ ТОКСИЧНОГО НЕКРОЗУ ЩЕЛЕП У
НАРКОЗАЛЕЖНИХ ПАЦ16НТ1В
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматологiчна академiя», Полтава
У статт/ анал'зуються науков/ публ'кацИ з питань лкування некрозу щелепних кюток у пацieнтiв '¡з наркотичною залежн'ютю. Автори наголошують на необх'дност'! проведення комплексного лкування, яке включае системну патогенетично обфунтовану медикаментозну терапю, адекватн хiрургiчнi втручання, ортопедичну допомогу, спрямовану на зниження ступеня 1'нвал1'дизац1Т хворих, заходи, покликанi забезпечити стйку в'дмову вд вживання наркотичних препарат'т.
Ключов1 слова: наркомания, первитин, токсичний некроз щелеп, лкування.
Робота е фрагментом комплексноТ теми кафедри хiрургiчноi' стоматологи та щелепно-лицевоТ х'фурги з пластичною та реконструктивною хiрургieю голови та шиТ «Вроджен та набутi морфо-функцiональнi порушення зубо-щелепноТ системи, органiв i тканин голови та шиТ, Тх дiагносmика, хрургчне та консервативне лкування» (№ державноТ реестрацп 011Ю006301).
Актуальнють науковоТ розробки проблеми лкування токсичного некрозу щелепних кюток пояснюеться тим, що це захворювання, яке останшм часом набуло значного поширення, е прямим наслщком розростання такого со^ального лиха, як наркомашя. На жаль, необхщно визнати, що вона все бтьше перетворюеться на одну iз найсерйозшших глобальних проблем сучасноТ цив^зацп. Наркомашя становить реальну загрозу юнуванню людства, адже наркотична залежнють обертаеться непоправною шкодою здоров'ю та життю мтьйошв людей, як потрапили в ТТ тенета. Ттьки в УкраТш, за розрахунками мiжнародних та в^чизняних дослiдникiв, споживачами лише ш'екцшних наркотикiв е близько 310 тис. оаб [15]. Найгiрше, що серед тих, хто постшно вживае наркотичш засоби, переважае молодь. Так, як свщчить статистика, середнiй вiк сучасних наркомашв становить 20-25 рокiв. Зрозумто, що це не може не позначитись на генофондi як УкраТни, так й iнших краТн св^у [1,13,28].
Дослiдники, розглядаючи жахливi наслщки наркотичноТ залежностi, цiлком слушно наголошують на тому, що наркомашя не лише сама по собi е тяжким захворюванням, яке руйнуе людську психку, особистють, вона ще згубно впливае на ва системи оргашзму, перед уам iмунну. У зв'язку з цим <^рними супутниками» наркомани стають такi недуги, як ВШчнфек^я, гепатити В i С, туберкульоз, атиповi гнiйно-запальнi процеси рiзноТ' локалiзацГТ тощо [6,11].
Одним iз захворювань, що напряму пов'язане iз вживанням наркотичних засобiв, е токсичний некроз щелепних кюток. Доведено, що це атипове ураження щелеп розвиваеться у оаб, що тривалий час приймали виготовлений у кустарних умовах наркотик первитин. Цей синтетичний наркотик вважаеться одним iз найбтьш небезпечних наркотичних засобiв через його високу токсичнють та здатнють швидко викликати потребу постшного вживання. Проте саме вш найчастiше використовуеться у молодiжному середовищi [4,13,27]. Стрiмке збiльшення протягом двох останшх десятилiть кiлькостi випадкiв остеонекрозу щелепних кюток, викликаного вживанням саме первитину, обумовило зростання наукового штересу до дiагностики та лкування цього захворювання.
Мета роботи: аналiз та узагальнення дослщжень, присвячених розробцi найбiльш ефективних способiв лiкування токсичного некрозу щелепних кюток у наркозалежних па^ен^в.
На сьогодшшнш день можна з упевненютю стверджувати, що у своему розпорядженш дослiдники вже мають значний фактичний матерiал, який дае змогу достатньо детально представити кл^чну картину цього тяжкого захворювання, визначити найсуттевш особливосп Т'Т мiсцевоТ та загальноТ симптоматики. До характерних проявiв токсичного остеонекрозу щелеп, який, як правило, розпочинаеться iз загострення хрошчного перiодонтиту з формуванням пщокюного абсцесу, автори вщносять тяжкий та атиповий перебiг патолопчного процесу, який охоплюе декiлька зон щелепи одночасно; швидке розповсюдження запалення на рашше неушкодженi дiлянки щелепи; ппоерпчний тип запальноТ реакци з в'ялим кл^чним перебiгом; невiдповiднiсть видимих меж некрозу щелепи реально юнуючому Т'Т ураженню; ниючi болi; значну гноетечу iз нориць; тривалу штоксикацщ виникнення нових осередкiв остеомiелiту та рецидивiв навiть пiсля радикальних оперативних втручань [8,10,11,17,21,30,31].
Протягом останшх десятилпъ фахiвцi накопичили i певний досвщ лiкування токсичного некрозу щелепних кюток. Науковц наголошують на необхщносп застосування комплексного пiдходу до лкування, що передбачае не лише поеднання хiрургiчних, медикаментозних та ортопедичних методiв, але й залучення лiкарiв сумiжних спецiальностей (iнфекцiонiстiв, наркологiв, iмунологiв, невропатолопв, отоларингологiв, психологiв тощо).
Враховуючи, що у хворих iз остеонекрозом щелеп на фош наркотичноТ залежностi вщбуваються глибокi патологiчнi зрушення у рiзних системах органiзму (iмуннiй, судиннiй, кровотворнш, гемостазу), медикаментозне лiкування не повинно зводитись лише до призначення антибютиш. В
якост обов'язкових складових воно мае включати також iнфузiйно-трансфузiйну терапiю, спрямовану на пщвищення життево важливих показникiв (дезштоксика^я, пiдвищення рiвня гемоглобiну, нормалiзацiя згортання кровО, застосування препаратiв, що усувають iмунний дисбаланс, змiцнюють загальний стан оргашзму [29].
Розглядаючи питання визначення найбтьш ефективних антибактерiальних засобiв, автори наголошують на необхiдностi враховувати той факт, що патогенна мiкрофлора у па^етчв iз наркотичною залежнiстю виявляе високу антибютикорезистентнють. Як засвiдчили мiкробiологiчнi та клiнiчнi дослiдження, найбiльша чутливють патогенiв спостерiгаеться до лiнкозамiдiв та сшромщишв, що обумовлено, як вважають науковцi, Тх здатнiстю накопичуватись у кютковш тканинi i впливати на анаеробш мiкроорганiзми осередку запалення. У зв'язку з цим дослщники рекомендують лiкарям свiй вибiр зупинити на таких препаратах цих груп, як далацин (клшдамщин) та ровамщин. При цьому наголошуеться на необxiдностi проводити антибактерiальну терапiю до часу остаточноТ грануляци та епiтелiзацil раневоТ поверхш, що у середньому становить 14-20 днiв [3,7,11]. 1з засобiв протизапальноТ терапп доцiльно використовувати препарати групи нестероТдних протизапальних засобiв, зокрема найз (шмесулщ) по 1 табл. тричi на день протягом 5-7 дшв. Для дезштоксикацп можливе застосування ентеросгелю по 15 мг 3 рази на день протягом 14 дшв [11].
З метою системно' ензимотерапп у комплексному лкуванш хворих iз остеонекрозом щелеп, викликаного вживанням первитину, 1.Я. Ломницький, О.Я. Мокрик та А.В. Нетлюх пропонують використовувати вобензим, що е комбша^ею високоактивних фермен^в рослинного i тваринного походження iз протизапальним, протинабряковим, фiбринолiтичним ефектом. Встановлено, що терапевтична дiя цього препарату пов'язана з його здатнютю прискорювати лiзис токсичних продуктiв обмiну речовин i некротичних тканин, нормалiзувати проникнють стiнок судин, в'язкiсть кровi, мiкроциркуляцiю [2,7].
У наукових публiкацiяx зазначаеться також i те, що обов'язковою ланкою комплексного лкування пацiентiв, у яких некроз щелепних кюток виникае на фош вторинного iмунодефiциту, суттевого пригшчення Т-^тинноТ ланки iмунiтету та шших порушень в iмуннiй систему е заходи, спрямованi на усунення юнуючого дисбалансу iмунiтету [11,12,25,29]. Для стимуляцп резистентностi органiзму у наркозалежних хворих фаxiвцями пропонуеться застосовувати полюксидонш. Цей препарат, маючи яскраво виражену iмуномодулюючу дiю, сприяе пiдвищенню ошрносп органiзму до мюцевоТ та генералiзованоТ шфекцп. Його особливiстю е також i сорбцiйна властивiсть. Вiн може нейтралiзувати i виводити з оргашзму токсичш сполуки (метали, мiкробнi кл^ини, токсичнi продукти тощо). Як засвщчили дослiдження, полiоксидонiй, головним чином, спрямовуеться на кл^ини фагоцитарноТ системи. Пщ його впливом вони швидше поглинають i нейтралiзують бактерп. Препарат активiзуе макрофаги, вiд яких залежить розвиток гуморального i клiтинного iмунiтету. Його перевага порiвняно з iншими iмуномодуляторами полягае i у його здатност мати пролонговану дiю [16].
Маючи у своему розпорядженш повiдомлення про позитивы результати використання полюксидошя у лкуванш цiлоТ низки iнфекцiйно-запальниx захворювань, зокрема, гематогенного остемiелiту трубчастих кюток, фаxiвцi зацiкавились можливостями його включення до арсеналу засобiв комплексного лкування токсичного остеонекрозу щелеп. Були проведет кл^чш дослiдження щодо визначення ефективносп терапевтичного впливу цього препарату на переб^ патологiчного процесу у наркозалежних па^ен^в. Науковцi ДшпропетровськоТ державноТ медичноТ академп, спостерiгаючи за станом 14 хворих, яю, окрiм антибактерiальниx та загальнозмщнюючих засобiв, отримували полiоксидонiй, та 12 оаб, терапiя яких не передбачала його застосування, дшшли висновку, що наслщки лiкування пацiентiв I групи виявились значно кращими. Зокрема, спостер^ались позитивы зрушення у сташ мiсцевиx тканин у зонi патолопчного осередку, з'явились живi грануляци. Ще бiльш показовим свiдченням ефективностi використання у лкуванш полiоксидонiю е достовiрне покращення показникiв кровi. Вже через 7 дiб гемоглобiн зрiс з 85,5 (+3,8) до 110,5 (+2,4) г/л, кiлькiсть еритроцитiв з 3,1 (+ 0,6) до 3,8 (+0,4) *10 12/л, ШОЕ знизилась з 46 (+4,3) до 22 (+ 3,1) мм/год [5].
Значний штерес з точки зору пошуку оптимальних шляxiв боротьби з токсичним некрозом щелепних кюток становлять дослщження, в яких з'ясовувались результати поеднаного використання у лкувальнш практик вобензиму та полюксидонш. Дослщники вказують, що вже через 3-4 тижш лкування вщзначалось покращення загального та мiсцевого стану хворих. Став менш вираженим запальний шфтьтрат м'яких тканин навколо ураженоТ патологiчним процесом кiстки. Порiвняння рентгенограм до та пюля застосування вобензиму та полюксидонш встановило тенденцш до обмеження дтянки некрозу кiстковоТ тканини. 1стотним було покращення i показниш мiсцевоТ резистентностi порожнини рота. До позитивних наслщш подiбноТ схеми лкування автори вiдносять також те, що поеднане застосування системноТ ензимотерапiТ (вобензиму) та внутршньом'язового введення клiндамiцину забезпечуе вищу концентрацш антибiотику у гншно-некротичному осередку кiстковоТ тканини [7].
У наукових публка^ях пропонуються й iншi засоби усунення iмунного дисбалансу у передоперацшний перiод. Одним iз таких препаратiв е «Ронколейкш», який призначаеться у дозi 500000 М.О. кожний третш день протягом 15 дшв пщшюрно у три рiзнi точки тiла. Основними наслiдками бюлопчноТ дм цього iмуномодулятора, як зазначають дослщники, е актива^я клональноТ пролiферацiТ Т-лiмфоцитiв, стимуляцiя ^тинноТ диференцiацiТ цитотоксичних Т-
лiмфоцитiв, збтьшення синтезу плазматичними кттинами iмуноглобулiнiв M, G, A, пiдвищення функцюнальноТ aктивностi мононуклеарних фaгоцитiв, зниження рiвня спонтанного та активованого апоптозу T-xennepiB, Т-niмфоцитiв [11].
Однак, незважаючи на всю важливють медикаментозноТ терaпiï у випадках токсичного некрозу щелеп, без хiрургiчного лкування припинити пaтоnогiчний процес неможливо. Розумiючи це, фaхiвцi у гaлузi щелепно-лицевоТ хiрургiï придinяють питанням проведення оперативних втручань особливого значення. Звертаеться увага на те, що вибiр хiрургiчного методу залежить вщ розповсюдження та тривanостi пaтоnогiчного процесу. Такими методами можуть бути некректомiя, секвестректомiя, секвестрнекректомiя щелеп, бnокоподiбнa резек^я фрагменту щелепи, резекцiя фрагменту нижньоТ щелепи без збереження цiniсностi ïï нижнього краю, резекцiя фрагменту нижньоТ щелепи з екзaртикуnяцiею гоniвки щелепи. втгм, як вказуе В.О. Маланчук, спираючись на отриманий досвiд лкування пaцiентiв iз остеонекрозом щелеп на фон наркотичноТ зanежностi, у бшьшосп випaдкiв на нижнiй щеnепi застосовуються два види оперaцiй - секвестрнекректомiя та резекцiя щелепи без збереження цшюносп краю тina. Щодо операцш на верхнiй щеnепi, то серед них абсолютно переважаючою е секвестрнекректомiя [11].
Розглядаючи проблеми хiрургiчного лкування даноТ кaтегорiï пaцiентiв, В.О. Маланчук також вважае за необхщне при проведены оперативних втручань враховувати той факт, що патолопчний процес мае здатнють до швидкого розповсюдження, завдяки чому демаркацшна зона ще не встигае сформуватись [9]. Саме тому з метою недопущення подальшого розповсюдження патолопчного процесу науковц наполягають на проведены радикальних оперативних втручань у рaзi остеонекрозу щелеп, викликаного вживанням наркотику «винт». Так, О.О. Тимофеев та А.В. Дакал вказують на необхщнють видалення ваеТ нежиттездатноТ кютковоТ тканини до появи дinянок кютки з нaявнiстю функцiонуючих кiсткових кровоносних судин. Пюля цього кiстковий дефект потрiбно закрити мiсцевими м'якими тканинами [27,28].
Г.П. Рузiн та О.В. Ткаченко зазначають, що обсяги та методи операцш залежать вщ стадп захворювання, вщ того, нaскinьки далеко зайшов пaтоnогiчний процес. На раншх стaдiях видалення всiх некротизованих кюткових тканин дозволяе зберегти неперервнiсть нижньоТ щелепи або здiйснити закриття дефекту i нерщко сполучення з гайморовою пазухою слизово-окюним клаптем, якщо мова йде про верхню щелепу. У тому ж випадку, коли звернення за медичною допомогою вщбуваеться через швроку-рк, а то й шзшше, тактика радикального оперативного втручання вимагае, на думку aвторiв, проведення часткових або нав^ь половинних резекцш нижньоТ щелепи або секвестректомш з формуванням значних сполучень порожнини рота з гайморовою пазухою, як не пщдаються закриттю, на верхнш щеnепi [19,20]. Дослщження, проведет Р.З. Саберовим та А.Ю. Дробишевим, також зaсвiдчиnи на користь радикальних хiрургiчних втручань в обсязi резекцiï щелеп до меж кютковоТ тканини, не охопленоТ пaтоnогiчним процесом [23].
Анaniзуючи нaуковi публ^аци', присвячен проблемам хiрургiчного niкувaння токсичного остеонекрозу щелеп, не можна не зупинитись на його класифкаци' залежно вщ форми деструкцп кiстковоï тканини, запропонованш Г.П. Рузiним та спiвaвторaми. Вона включае три форми: л^ичну, секвестральну та багатоосередкову л^ичну. Нaуковцi звертають увагу на те, що видтення окремого багатоосередкового вaрiaнту niтичноï форми захворювання обумовлено значно бтьш тяжким переб^ом мiсцевого та загального запального процесу у рaзi нaявностi дектькох осередкiв ураження i викликаноТ ними хроычноТ iнтоксикaцiï оргaнiзму.
Ця класифка^я, наголошують автори, допоможе визначити адекватну тактику хiрургiчного втручання на кютковш тканиш. Проведенi ними досniдження довели, що при секвестральних формах захворювання на нижнш щелеп для досягнення стшкоТ ремiсiï у бinьшостi випадюв достатньо лише видалення секвестру й ретельного очищення та ушивання рани. При л^ичних же формах операцп iз збереженням неперервностi щелепи виявляються неефективними, тодi як виправданими е частков^ а у рaзi ураження половини тта нижньоТ щелепи та розповсюдження процесу на гтку на вщростки - поnовиннi резекцiï нижньоТ щелепи. Стосовно верхньоТ щелепи, то тут, вважають науковф, завдяки незначнш кinькостi губчастоТ речовини в ïï будовi, можна бinьшою мiрою покладатись на вiзуanьне визначення здорово!' та ураженоТ кютки [22].
Детальний опис методики проведення рiзних оперативних втручань при токсичному остеонекрозi щелеп подають В.О. Маланчук та 1.С. Бродецький. При цьому вони вщзначають, що перспективною видаеться методика, яка дозволяе здшснити резекцш фрагменту нижньоТ щелепи тунельним способом. Для цього необхщно зробити розрiз тканин у проекци некротизованоТ кiстки (1-2 см вщ в^альноГ), потiм через тунель вийти до меж1 мiж здоровою кюткою та ураженою, провести остеотомiю i поступово видалити уражений фрагмент iз слизово-окюного та м'язового футnярiв. Ця методика, на думку aвторiв, дозволяе бтьш надшно закрити оголену в^альну кiстку пiсnя проведення резекци' [11].
Як вже зазначалось, дослщники одностайн в тому, що досить часто единою можливютю припинити подальший розвиток патолопчного процесу при некрозi щелеп у наркозалежних па^ен^в е проведення радикальних оперативних втручань у щелепно-лицевш зош, в результaтi яких неминуче виникають не лише косметичн вади, але й функцюнальы порушення мовлення, жування, ковтання тощо. З огляду на це, зрозумто, нaскiльки важливими у комплексному лiкувaннi таких хворих е реконструктивно-вiдновлювaльнi операцп та надання ортопедичноТ допомоги.
Фахiвцi щелепно-лицевоТ xipypriï розробили та застосовують на практицi ряд методик замщення кiсткових дефектiв. У цьому план значний iнтерес являе стаття Ю. Медведева та G. Басiна, де описуються операцп, в ходi яких не лише здшцснювалась остеотомiя нижньо''' щелепи, але й виконувалось вживлення тканинного iмплантату iз наделастичного шкелщу титану у виглядi сiтчастоï трубки дiаметром 40-50 мкм. Призначення такого iмплантату полягае у формуваннi каркасу та створенш анатомiчних орiентирiв для наступного ендопротезування нижньо''' щелепи. В окремих випадках, зазначають автори, можливе навiть одномоментне ендопротизування нижньо' щелепи реконструктивними пластинами iз титану чи шдивщуальною пластиною iз нiкелiду титану [13].
У науковш лiтературi пропонуються й iншi методики реконструктивно-вiдновлювальних операцш, зокрема замiщення дефекту нижньо'Т щелепи шляхом аутотрансплантаци iз гребеня клубово' кiстки [11].
У разi вщсутносп рецидивiв пiсля повно' епiтелiзацiï рани для вщновлення порушених функцiй щелеп, зменшення ступеня iнвалiдизацГТ хворих iз токсичним некрозом щелепних кiсток дослщники вважають можливим також протезування у дтянц пiсляоперацiйного дефекту складними ортопедичними конструк^ями [18].
Розглядаючи проблеми лкування токсичного остеонекрозу щелеп, науковцi звертають увагу на надзвичайну пiдступнiсть даного захворювання. Його розвиток можливий не лише у тих, хто в даний момент вживае наркотичш препарати, але й у тих, хто вщмовився вщ них. Г.П. Рузш i
0.В. Ткаченко вважають, що пюля звтьнення вiд наркотичноТ залежност зберiгаеться ризик ураження цiею тяжкою недугою ще протягом 10 рош. Адже саме такий строк необхщний для оновлення вах кiсткових структур [22]. Тому не дивно, що досить часто щелепно-лицевим хiрургам, незважаючи на проведення комплексного лкування iз застосуванням радикальних оперативних втручань, доводиться стикатись iз рецидивами захворювання та його ускладненнями. Найчаспше це проявляеться загостренням хрошчного процесу, утворенням абсцеав та флегмон навколощелепних м'яких тканин [8,11,27]. До 30% пацiентiв iз токсичним остеонекрозом щелеп через 2-3 мюяц пiсля проведення операцiй звертаються за медичною допомогою у зв'язку iз абсцедуючими лiмфаденiтами [24].
На жаль, далеко не завжди вдаеться домогтися повноТ вiдмови пацiентiв вщ вживання первитину. У наукових публка^ях наводяться численнi приклади того, як повернення до навпъ несистематичного прийому наркотичних препара^в в подальшому призводить до трапчних наслiдкiв через генералiзацiю шфекцп з виникненням таких тяжких септичних ускладнень, як сепсис, меншпт, абсцес мозку. Враховуючи це, цтком слушним видаеться твердження про те, що першочерговим завданням, що постае перед лкарем, який мае справу з такими хворими, е переконання Т'х у необхщносп подолати згубну залежнють вiд наркотикiв. Звичайно, до виршення цiеï проблеми мають залучатись фахiвцi-наркологи та психологи. Але неможливо розраховувати на досягнення позитивного результату у лкуванш без налагодження довiрливо'Т атмосфери у вiдносинах мiж лкарем i пацiентом. Тiльки за ^е''' умови лiкар може переконливо довести необхщнють серйозного ставлення до процесу лкування, проведення операцiй i, головне, категорично' вщмови вiд вживання наркотиш [21].
Таким чином, хоча лише протягом двох останшх десятил^ь спостер^аеться стрiмке зростання кiлькостi хворих iз токсичним остеонекрозом щелеп, викликаним вживанням наркотичного засобу первитину, фахiвцям у галузi щелепно-лицево' хiрургiï вже вдалось накопичити певний досвщ лiкування цього тяжкого захворювання. Хоча необхщно зазначити, що цей процес е надзвичайно складним. Враховуючи те, що при його розвитку спостер^аються не лише мiсцевi прояви гншно-запального процесу, але й вщбуваються глибок патолопчш зрушення на рiвнi всього оргашзму, зокрема його iмунно'Т системи, науковц наполягають на необхiдностi комплексного лкування. Воно мае складатись iз патогенетично обфунтовано''' медикаментозно'' терапiï, адекватного хiрургiчного втручання, надання ортопедично' допомоги, проведення заходiв, спрямованих на подолання наркотично' залежностi. Втiм iснування достатньо високого ризику розвитку рецидивiв цього захворювання та його ускладнень, не виключення летального кшця хвороби, швалщиза^я хворих шсля проведення радикальних операцiй вимагають продовження пошуку найбтьш ефективних лкувальних методiв, розробки оптимальних схем лкування.
Лiтература
1. Безруков С.Г. Хронический одонтогенный «винтовой» остеомиелит как актуальная проблема общества и современной медицины / С.Г. Безруков, В.В. Богданов, В.Л. Саенко, Н.Г. Попушой // II з'''зд УкраУнськоУ асоцацп черепно-щелепно-лицевих хiрургiв. - К., 2011 - С.100-103.
2. Гришина Т.П. Системная энзимотерапия - новое направление в медицине / Т.П. Гришина // Русский медицинский журнал. - 2003. -Т.11, №18. - С.12-19.
3. Грицай М.П. Клтчш аспекти застосування кпшдамщину гщрохлориду в лкуванш па^енпв з гншними захворюваннями кюток i суглобiв / М.П. Грицай, В.С. Сулима, C.I. Бщненко, Л.1. Пустоволова // Укра'нський хiмiотерапевтичний журнал. - 2002. - №1(13). - С.35-38.
4. Иващенко А.Л. Современные аспекты этиопатогенеза, клинической картины и лечения остеомиелитов челюстей у пациентов с наркотической зависимостью и ВИЧ-инфекцией / А.Л. Иващенко, И.Н. Матрос-Таранец, А.С. Прилуцкий // Питання експериментально''' та кшшчно''' медицини. Збiрник статей. - 2009. - Вип.13., Т.1. - С.213-219.
5. Комок А.С. Оценка иммуномодулирующего действия полиоксидония при лечении больных с остенекрозами челюстей / А.С. Комок, Д.В. Чернов, А.А. Комок, Мажди Али Акбар // Сучасна стоматолопя та щелепно-лицева хiрургiя : Мiжнародна науково-практична конферен^я : Мат. конф. - К., 2009. - С.126-127.
6. Лесовая И.Г. Клинический опыт оказания специализированной помощи больным с нетипичным течением одонтогенного остеомиелита, страдающих наркоманией и синдромом приобретенного иммунодефицита / И.Г. Лесовая, В.М. Хименко, В.В. Хименко // Новые
технологии в стоматологии и челюстно-лицевой хирургии : Всеукраинская научно-практическая конференция : Мат. конф. - Харьков, 2006. - С.77-82.
7. Ломницький 1.Я. Ефективнють застосування системно!' ензимотерапп та полюксидошю при лкуванж хронiчних деструктивних остеомieлiтiв щелеп у хворих з наркотичною залежнютю / 1.Я. Ломницький, О.Я. Мокрик, А.В. Нетлюх // Новини стоматологи. - 2010. -№1. - С.16-18.
8. Маланчук В.О. Клтчж особливост остеомieлiту щелеп у хворих з наркотичною залежнютю / В.О. Маланчук, А.В. Копчак, 1.С. Бродецький // УкраТнський медичний часопис. - 2007. - №4 (60). - С.111-117.
9. Маланчук В.А. Особенности рентгенологической картины остеомиелита челюстей у больных на фоне наркотической зависимости /
B.А. Маланчук, И.С. Бродецкий, Л.Р. Забудская // УкраТнський медичний часопис. - 2009. - №2 (70). - С.122-125.
10. Маланчук В.А. Комплексное лечение больных остеомиелитом челюстей на фоне наркотической зависимости / В.А. Маланчук, И.С. Бродецкий / Современные достижения и перспективы развития хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии : Республиканская научно-практическая конференция с международным участием : Мат. конф. - Харьков, 2010. - С.51-53.
11. Маланчук В.А. Остеомиелит челюстей у больных на фоне наркотической зависимости / В.А. Маланчук, И.С. Бродецкий - К. : Москаленко О.М., 2013. - 268 с.
12. Малевич О.Е. Патогенетически значимые иммунные нарушения у наркозависимых пациентов в развитии остеонекроза костей лицевого скелета / О.Е. Малевич, А.А. Комок, А.С. Комок [и др.] // Сучасна стоматолопя та щелепно-лицева хiрургiя : Мат. конф. - К., 2009. -
C.126-127.
13. Медведев Ю. Фосфорные некрозы челюстей / Ю. Медведев, Е. Басин // Врач. - 2012. - №1. - С.21-25.
14. Медведев Ю. Остеонекрозы костей лицевого скелета у лиц с наркотической зависимостью: клиника, диагностика, принципы лечения / Ю. Медведев, Е. Басин // Врач. - 2012. - №2. - С.55-60.
15. Офщшна ктькють наркозалежних в УкраТн вчетверо менша вщ реально!' [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. tyzhden. ua /news/ 84423.
16. Пинегин Б.В. Иммуномодулятор Полиоксидоний: механизмы действия и аспекты клинического применения / Б.В. Пинегин, А.В. Некрасов, Р.М. Хаитов // Журнал «Цитокины и воспаление». - 2004. - №3. - С.44-46.
17. Рибалов О.В. Сучасний погляд на дiагностику токсичного некрозу щелепних кюток у наркозалежних паценпв / О.В. Рибалов, Д.С. Аветков, О.С. 1ваницька // Актуальн проблеми сучасноТ медицини: Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. - 2013. -Вип.4 (44). - С.248-253.
18. Рибалов О.В. Токсичний некроз щелепних кюток у наркозалежних паценпв: оцшка вщдалених результалв комплексного лкування / О.В. Рибалов, Д.С. Авелков, О.С. 1ваницька // Клтчна Стоматолопя. - 2013. - №3,4. - С.77-78.
19. Рузин Г.П. / Г.П. Рузин, Ю.М. Энтина, И.В. Василенко [и др.] // Новые технологии в стоматологии : XIV Международная конференция челюстно-лицевых хирургов : Мат. конф. - СПб., 2009. - С.175.
20. Рузин Г.П. Современные взгляды на патогенез остеомиелита челюстей у лиц с наркотической зависимостью / Г.П. Рузин, О.В. Ткаченко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2009. - №5. - С.15-18.
21. Рузин Г.П. Морально-этические проблемы при лечении больных хроническими токсическими остеомиелитами, развившимися вследствие наркотической зависимости / Г.П. Рузин, О.В. Ткаченко, И.В. Василенко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2011. -№4. - С.33-35.
22. Рузин Г.П. Клинико-рентгенологические варианты течения остеомиелита костей лица у наркозависимых больных / Г.П. Рузин, О.В. Ткаченко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2013. - №1. - С.46-50.
23. Саберов Р.З. Некроз челюсти у лиц с иммунодефицитом на фоне приема наркотических препаратов / Р.З. Саберов, А.Ю. Дробышев // Новые технологии в стоматологии : XVI Международная конференция челюстно-лицевых хирургов : Мат. конф. - СПб., 2011. - С.157.
24. Скикевич М.Г. Лечение больных хроническим остеомиелитом на фоне хронической интоксикации / М.Г. Скикевич, Л.И. Волошина, О.В. Рыбалов // Современные достижения и перспективы развития хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии : Республиканская научно-практическая конференция с международным участием : Мат. конф. - Харьков, 2010. - С.87-88.
25. Тимофеев А.А. Применение иммунокоррегирующей терапии в комплексном лечении наркозависимых больных с одонтогенными гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей / А.А. Тимофеев, А.В. Дакал // Современная стоматология. - 2009. - №2. -С.85-88.
26. Тимофеев А.А. Фосфорный некроз челюстей у наркозависимых больных, употребляющих суррогатный психостимулятор «Винт» / А.А. Тимофеев, И.Г. Лесова // Современная стоматология. - 2009. - №5. - С.94-98.
27. Тимофеев А.А. Клиническое течение гнойно-воспалительных заболеваний челюстей и мягких тканей челюстно-лицевой области у больных, употребляющих наркотик «Винт» / А.А. Тимофеев, А.В. Дакал // Современная стоматология. - 2010. - №1. - С.96-102.
28. Тимофеев А.А. Особенности клинического течения и хирургического лечения первичных одонтогенных воспалительных очагов у больных с гнойно-воспалительными заболеваниями мягких тканей, употребляющих наркотик «Винт» / А.А. Тимофеев, А.В. Дакал // Современная стоматология. - 2010. - №3. - С.121-127.
29. Чернов Д.В. Деяк аспекти лкування остеомieлiту щелепних кюток в оЫб з iмунодефiцитними станами / Д.В. Чернов, О.А. Комок, С. М. Шмат [та ш.] // Медичн перспективи. - 2010. - Т^, №2. - С.1-3.
30. Marx R.E. Bisphosphonate-induced exposed bone (osteonecrosis) of the jaws: risk factors, recognition, prevention and treatment / R.E. Marx, Y. Sawatari, M. Fortin [et al.] // Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. - 2005. - V.63. - P.1567-1575.
31. Marx R. Oral and Intravenous Bisphosphonate-Induced Osteonecrosis of the Jaws: History, Etiology, Prevention and Treatment / R. Marx // Hanover Park, IL.: Quitessence Publishing Co Inc. - 2007. - P.1-19.
Реферат
СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О ЛЕЧЕНИИ ТОКСИЧЕСКОГО НЕКРОЗА ЧЕЛЮСТЕЙ У НАРКОЗАВИСИМЫХ ПАЦИЕНТОВ
Иваницкая Е.С., Рыбалов О.В.,
Ключевые слова: наркомания, первитин, токсический некроз челюстей, лечение.
В статье анализируются научные публикации по вопросам лечения некроза челюстных костей у пациентов с наркотической зависимостью. Авторы обращают особое внимание на необходимости проведения комплексного лечения, которое включает системную патогенетически обоснованную медикаментозную терапию, адекватные хирургические вмешательства, ортопедическую помощь, направленную на снижение степени инвалидизации больных, мероприятия, обеспечивающие устойчивый отказ от употребления наркотических препаратов.
Summary
MODERN CONCEPTS ON TREATMENT OF TOXIC OSTEONECROSIS OF JAW IN NARCOTOC-DEPENDENT PATIENTS Ivanitskaya Ye.S., Rybalov O.V.
Keywords: drug addiction, pervitin, toxic necrosis of jaws, treatment.
The article is devoted to the analysis of the research literature on the treatment of necrosis of the jaw bones in narcotic-dependent patients. The authors pay particular attention to the need for a comprehensive treatment, which includes systemic pathogenetic substantiated medical therapy, adequate surgery, orthopedic care, aimed to reduce the disability of patients, measures to ensure the steady refusal of narcotic drugs use.
