CC BY
41
клеток крови. Патологическими отклонениями в системе крови считают увеличение или уменьшение количественного состава отдельных клеток крови, а также изменения их соотношения друг к другу, или же изменения их формы. Исследования последних лет показали, что плацента человека выполняет также кроветворную функцию, является нишей гемопоэтических стволовых клеток и может быть потенциальным источником мультипотентных мезенхимных стромальных клеток (ММСК) для регенеративной медицины.
Ключевые слова: красный костный мозг, криоконсервированная плацента, стволовые клетки.
Стаття надшшла 22.02.2017 р.
blood of mature blood cells. Abnormalities in the blood system, consider increasing or decreasing the number of members of certain blood cells and changes their relationship to one another, or change their shape. Recent studies have shown that the human placenta also acts as hematopoietic function, is a niche of hematopoietic stem cells and can be a potential source of multipotent mesenchymal stromal cells (ITCs) for regenerative medicine.
Key words: red bone marrow cryopreserved placenta stem cells.
УДК 611.63/64-018
СУЧАСН1 ПОГЛЯДИ НА Г1СТОЛОПЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ОРГАН1В ЧОЛОВ1ЧО1
СТАТЕВО1 СИСТЕМИ
Людський оргашзм представляе собою складну систему оргашв, серед яких особливе мюце займае репродуктивна система, яка вщповщае за продовженя людського роду. Шд час ембрюнального розвитку з'являються первинш статевi ознаки, а вторинш ознаки - протягом пубертатного перюду. В перюд статевого дозрiвання, тд дiею гормошв, в органiзмi вщбуваеться ряд змш, яю проявляються у виглядi штенсивного розвитку та формування оргашв чоловiчоI статево! системи. Вивчення морфофункцюнальних особливостей дано! системи в нормi допоможе краще зрозум™ вади розвитку та порушення функцюнування того чи iншого органу чоловiчоI репродуктивно! системи.
Ключовi слова: чоловiча статева система, яечко, сiм'янi трубочоки, клпини Сертолi, клiтини Лейдiга, Ым'яш пухирцi, передмiхурова залоза.
Розвиток статевих систем починаеться щентично з ¡ндиферентно! стадп за одшею генетичною програмою. Зигота мютить 22 пари аутосом i 1 пару статевих хромосом, де У-хромосома детермшанта чолов1чо! стал, Х-хромосома - жшочо! стал i уже тд час заптднення вщбуваеться генетична детермшащя стал. Протягом ембрюнального перюду з'являються первинш статев1 ознаки, таю як закладка гонад i початок гаметогенез1в, що продовжуються в плодовому перюду i тсля народження. Вторинш сгагевi ознаки з'являються протягом пубертатного перюду [5, 16, 25].
Щд час формування гонадно! стал розвиваються Вольфова i Мюллерова протоки. Мюцем утворення первиних статевих клпин е епiгелiй жовткового мiшка. Починаючи з п'ятого тижня пренатального розвитку клпини мiгруюгь до гонадних валиюв, зачатюв iндиференгних гонад. Диференцiюванню первинних гонад за чоловiчим типом сприяе наявнiсгь у У-хромосомi 8ЯУ-гену [30]. Серед клпин стромального компоненту даних органiв можна видiлиги два типи клiгин. Перший тип перетворюеться на клпини Серголi, якi розташовуються навколо первинних гоноципв, стимулюючи розвиток ам'яних канальцiв i секретуючи ангимюллерiв гормов, викликае регресiю Мюллерових проток. Другий тип диференцiюегься у клiгини Лейд^а, яю секретують тестостерон протягом 8-10 тижня внугрiшньоугробного розвитку пiд впливом хорiонiчного гонадогропiну. У свою чергу, вплив тестостерона викликае трансформащю Вальфових проток у над'яечка, сiм'явивiднi протоки i сiм'янi пухирцi.
Зовнiшнi стат^ органи утворюються iз сечостатевого синуса, статевого горбика, статевих складок i стаевих валикiв. Пiд впливом тестостерону сечостатевий синус дае початок передмiхуровiй та цибулинно-сечiвниковим залозам; дигiдрогесгосгерон стимулюе пертворення статевого горбика на статевий член, формування статевими складкими дистально! частини уретри, диференцiювання статевих валиюв у калитку [1, 4, 6, 14, 16].
Анатомiчно органи чоловiчоI статево! системи можна роздiлиги на внутршш i зовнiшнi, за будовою на паренх1матозш органи - стат^ залози i грубчасгi органи - стат^ шляхи [11, 21, 23, 24]. З пстолопчно! точки зору органи дано! системи розд^ють на три групи:
1) гаметоутворюючi;
2) гаметовивщш;
3) додатковi статевi залози.
Яечка чоловiчi статевi залози, функщя яких полягае на утвореннi, депонувант i виведеннi сперматоза!див за допомогою системи трубочок та продукуваннi чоловiчих статевих гормонiв за участю iнтерстецiйних клiтин. Ззовнi яечка вкритi серозною оболонкою, пiд нею розташована бшкова
оболонка, яка представлена щшьною неоформленою сполучною тканиною. Потовщення бшково1 оболонки на бiчних поверхнях утворюе середостiння, вiд якого вiдходять у рацiальному напрямку вщходять сполучнотканиннi перегородки i роздiляють залозу на часточки [9, 10, 12, 18].
Як вже вщзначалося, паренима яечка i придатка представлена трубочками, яю за функцiями можна подшити на двi групи: сiм'яутворюючi (сперматогент) i сiм'явивiднi. Кожна часточка мютить 1-4 звивистих сiм'яних трубочок, як июля злиття в дiлянцi середостшня перетворюються на прямi трубочки i трубочки середостiння.
У стiнцi звивистих шм'яних трубочок видiляють два елементи:
а) тонку власну оболонку, яка знаходиться iз зовнiшнього боку спнки;
б) сперматогенний епiтелiй, який обернений до иросвгту канальця i складае основну частину товщини стiнки.
Мiж канальцями знаходиться пухка волокниста сполучна тканина - iнтерстицiй, до складу яко! входять звичайнi cполучнотканиннi елементи, iнтерстицiйm клiтини (клiтини Лейдига), яю продукують чоловiчi статевi гормони (тестостерон i його похiднi) та судини. У розправленому станi довжина одша трубочки сягае 30-70 см, а загальна довжина усiх сiм'яних трубочок в обох яечках -400-500 м [24]. Власна оболонка мютить наступи компоненти: а) базальний шар - базальна мембрана мю!дних кштин, що контактуе з базальною мембраною сперматогенного еттелда. б) мющний шар -складаеться з клiтин, схожих на гладю мiоцити; клiтини щшьно прилягають одна до одно!, утворюючи щiльнi контакти. в) волокнистий шар - включае 2 шари: - зовтшнш неклiтинний шар складаеться з колагенових волокон; - внутрiшнiй шар фiбробластоподiбних клiтин .
Серед сперматогенних клiтин можна видiлити наступнi субкласи:
1) Сперматогонл типу А - резервы стовбуровi клiтини, якi знаходяьтся у перефершних вiддiлах трубочок, ближче до базально! мембрани.
2) Сперматогонл типу В - клiтини, яю знаходяться на стадп розмноження сперматогенезу.
3) Сперматоцити I порядку, яю знаходяться на стадп росту.
4) Кштини, якi знаходяться на стадп дозрiвання. Результатом першого дiлення сперматоципв I порядка е сперматоцити II порядка, а другого дшення - сперматиди.
5) Поверхневi клiтини, яю знаходяться на стадп формування - сперматозощи. Завершуеться ця стадiя уже в прямих трубочках над'яечка.
Ще одним представником сперматогенного епiтелiю е кштини Сертолi (сустентоцити, пiдтримувальнi кштини), яю основою лежать на базальнш мембранi мiж сперматогонiями, а веривками оберненi до просвiту шм'яно1 трубочки. Сустентоцити мають велик розмiри та трамщальну форму. Цитоплазма забарвлюеться оксифшьно, ядро знаходиться у базальнiй частит i мае порiзаний контур, добре розвинеш багато iнших та наявт трофiчнi включення. На бiчних поверхнях кштин Сертолi е заглибини у яких розмiщуються сперматогеннi клiтини на рiзних стадiя диференцiювання. Кожна iз статевих клiтин (аж до шзшх сперматид) обов'язково контактуе з кштиною Сертолi, в той же час кожна кштина Сертолi контактуе одночасно з деюлькома видами сперматогенних кштин. Остант, розвиваючись, перемiщаються уздовж поверхш тдтримувально1 клiтини [3, 8, 22, ].
В процес перемiщення дозрiваючих сперматогенних клiтин можливi змiни загального контура, положення ядра, форми i довжини вiдросткiв сустентоцитiв. Такi змши клiтин Сертолi циклiчнi, де перюд циклу - час дозрiвання чергово1 генерацil сперматогенних клiтин.
Серед функцш, як1 виконують сустентоцити видiляють наступи:
1. Опорна. Сво1ми вiдростками кштини Сертолi утворюють "скелет", на якому фiксуються сперматогеннi клiтини. Пiд час сперматогенезу гамети перемщаються вiд базального вiдсiку до адлюмiнального. Це вщбуваеться за принципом шлюзу: знизу тд сперматоцитами замикаеться контакт мiж вщростками клiтин Сертолi, а згори колишнш контакт розмикаеться. Бар'ер мiж вщаками зберiгаеться увесь час.
2. Бар'ерна. Контакти мiж клiтинами Сертолi е важливою складовою гематотестикулярного бар'еру.
3. Трофична. Живлення клiтин, що знаходяться за бар'ером (тобто в адлюминальном вiдсiку), вiдбуваеться виключно за рахунок кштин Сертолг
4. Фагоцитарна. Кштини Сертолi фагоцитують i перетравлюють стат^ клiтини, якi гинуть в процеа сперматогенезу.
5. Секреторна. Клiтини Сертолi секретують в просвiт сiм'яних трубочок рщину, в яку потрапляють сперматозощи шсля втрати зв'язку з епiтелiем.
6. Координуюча. Кттини Сертолi координують процеси розвитку сперматогенних клiтин i поступового перемщення !х до просвiту канальця; закономiрне поширення хвилi мщацп сперматогенезу уздовж ам'яних трубочок.
7. Участь в ендокринних взаемовiдношеннях. Клiтини Сертолi мають рецептори до фолiкулостимулюючого гормону i е об'ектом ди даного гормону. Самi ж сустентоцити здатнi до синтезу чинника, який пригнiчуе (за принципом зворотного зв'язку) продукщю фол^лостимулюючого гормону гiпофiзом i фактора, який стимулюе дiлення сперматогонiй. Водночасно вони утворюють посередник для тестостерона - андрогензв'язуючий бшок, лише зв'язавшись з останшм, тестостерон впливае на розвиток сперматид [2, 7, 13, 22, 29].
Як згадувалось вище, тдтримувальт клiтини приймають участь в утворенш гематотестикулярного бар'еру, який е одним iз рiзновидiв гiстогематичних бар'ерiв. За складнютю будови i вибiрковоl проникносп вiн подiбний до гематоенцефалiчного та гематоофтальмiчного бар'ерiв [15, 17, 28]. До морфолопчних елементiв гематотестикулярного бар'еру вщносять: ендотелiй капiлярiв; базальну мембрану ендотелда; перицити, яю мають виражену фагоцитарну активнiсть i розташовуються в рошаруваннях базально1 мембрани; прошарки штерстищю; власна оболонка звивтистих сiм'яних трубочок; базальна мембрана епiтелiосперматогенного шару; ютини Сертолi.
До функцiй гематотестикулярно бар'еру вщносять: створення мiкрооточення для статевих клiтин на рiзних стадiях дозрiвання; забезпечення транспорту поживних речовин; запобтання потраплянню пошкоджуючих факторiв; попередження аугамунних реакцiй.
В яечкак, окрiм сперматогенезу, вщбуваеться синтез чоловiчих статевих гормошв за продукцiю яких вiдповiдають штерстищйш клiтини Лейдiга. Вони розташованi у сполучнотканинних прошарках часточок яечок. Кттини мають велик розмiри, округлу форму, слабооксифшьну цитоплазму, добре виражену агранулярну ендоплазматичну сiтку та мгтохондрп. Вцщляють двi генерацп клiтин Лейдiга: ембрюнальт, якi забезпечують розвиток гонад за чоловiчим типом (зникакють пiсля народження) i дефiнитивнi, якi проявляються пщ час статевого дозрiвання. Функцiя даних клiтин регулюеться гормоном передньо1 частки гiпофiза, лютропiном.
Система сiм'явивiдних шлях1в представлена прямими трубочками i сгткою яечка, звивистими виносними трубочками i протокою над'яечка та сiм'явиносною протокою [1, 4, 6].
Над'яечко розташовуеться вздовж заднього краю яечка. Атомiчно видiляють: голiвку (розширена верхня частина), тшо (середня частина) i хвют (звужена нижня частина).
До функцш, яю виконуе нац'яечко вiдносять: депонування сперматозощв, в процесi чого вщбуваеться дозрiвання останнiх; продукцiя секрету, який розрщжуе сперму; реабсорбцiя iз сперми надлишку рiдини; участь в шм'явиведент.
Сiм'явивiднi протоки е продовженням протоки придатку, починаються вiд нижнього юнця придатк1в, потiм йдуть вгору i через паховий канал - в черевну порожнину. Досягаючи сечового мiхура, впадають у верхню (передмiхурову) частину сечовипускального каналу.
Особливостi будови стшки системи сiм'явивiдних шлях1в представленi в таблищ 1.
Таблиця 1
Морфологiчнi особливосп стiнки системи сiм'явивiдних шлях1в
Яечко Над'яечко Сiм'явиносна протока
Прямi трубочки Канальцi сгтки Виносш трубочки яечка Протока над'яечка
Слизова оболонка Однорядний епiтелiй Дворядний вiйчатий еттелш: високi вiичатiстi клiтини А) Дворядний епiтелiй; Б)Власна пластинка. Оболонка утворюе поздовжнi складки
Призматичн ий Кубiчний або плоский низьк1 кубiчнi залозистi клiтини Вставт клiтини
М'язова оболонка Циркулярний шар гладких мiоцитiв 3 шари: а, в) внутршнш i зовтшнш поздовжнi; б) середнiй циркулярний.
Адвентицшн а оболонка Пухка волокниста сполучна тканина.
Ом'ят пухирщ розташовуються в дiлянцi дна сечового мiхура. Кожний пухирець представляе собою з^нуту трубку з рiзко звуженим кiнцем. Останнiй зливаеться з юнцевою частиною сiм'явивiдноI протоки, пiсля цього едина протока вступае в товщу передмiхуровоI залози де вiдкриваегься в сечовипускальний канал.
Слизова оболонка см'яних пухирцiв утворюе численн розгалуженi складки, що мiсцями зростаються, i це надае II поверхнi комiрчастому вигляду. До скаладу слизов! оболонки входить: одношаровий призматичний епiтелiй. Власна пластинка утворена сполучною тканиною, яка мютить значну кiлькiсть еластичних волокон i альвеолярних слизовиз залоз. М'язова оболонка представлена двома шарами гладких мюципв, внутршшм циркулярним i зовнiшнiм поздовжшм. Зовнiшня оболонка утворена щiльною волокнистою сполучною тканиною з переважною бшьшютю еластичних волокон. Ом'ян пухирцi секретують збагачену фруктозою рiдину, яка домiшуеться до сперми i е джерелом живлення сперматозоIдiв [10, 13, 17].
Передмiхурова залоза - непарний орган, який розташовуеться. Знаходиться вiдразу тд дном сечового мiхура, оточуючи початкову частину сечовипускального каналу, в яку вщкриваються сiм'явивiднi протоки i см'ян пухирцi. Розмiри простати в середньому складае 2 -х 3 х- 3,5 см. Виступаючи у якосп екзокринно! залози продукуе секрет, який поповнюе рiдку частину сперми. М'язовi елементи простати пiд час еякуляцл викидають секрет iз залозок i утворюють мимовiльний сфiнктер сечовипускального каналу [19, 20, 27].
Простата ззовн вкрита сполучнотканинною капсулою, яка мютить в собi значну кiлькiсть гладком'язових клiтин i роздiляе орган на часточки.
Часточки залози утворенi альвеолярно-трубчастими залозками, вивiднi протоки яких зливаючись вщкриваються в уретру. Секреторн вiддiли зсередини вистеленi високими слизовими екзокриноцитами, мiж якими розташованi ендокриноцити та дабн базальнi клiтини. Мiж кшцевими секреторними вiддiлами i вивiдними протоками розмщен прошарки сполучно! тканини i глади мiоцити.
В залежностi вщ мiсця розташування залозки передмiхуровоI залози розд^ють на три групи:
1) центральна (слизова, внутршня) група залозок локалзована у слизовiй оболонцi, безпосередньо б^ сечовипускального каналу.
2) промiжна (пiдслизова) група залозок знаходиться в пщслизовш основi.
3) периферiйна (головна, зовншня) група залозок займае бшьшу частину органа.
Однiею iз функцш передмiхуровоI залози е вироблення секрету до складу якого входять ферменти, бшки, виамни, iмуноглобулiни, серотонiн, соматостатин, простогландини, лимонна кислота та iншi бiологiчно активнi речовини. Даний секрет виконуе ряд важливих функцiй:
- формуе сприятливi умови для сперматозощв;
- забезпечуе необхщну концентрацiю i об'ем сiм'яноI рiдини;
- за допомогою встановлення рiвня особливого бшкового ферменту серин-протеази в секретi можна виявити злоякiснi пухлини простати.
Секрет продукуеться постiйно, загальним об'емом 0,5 - 2,0 мл на добу. При вщсутносп еякуляцл бшьша його частина всмоктуеться.
Сiм'явивiдна протака мае три шарову стнку. Внутрiшня оболонка - слизова оболонка, яка вкрита багаторядним миготливим епiтелiем пiд яким розташована власна пластинка iз пухко! сполучно! тканини. Середня оболонка представлена добре розвинутою гладкою м'язовою тканиною. Зовншня оболонка - адвентицiйна.
Ом'ян пухирцi представляють собою довгi звивист трубочки, якi зсередини вистеленi високими залозистими епiтелiоцитами. До складу середньо! оболонки входиять гладкi мiоцити. Продукт секрецл пухирцiв робить сперму бшьш рiдкою i мiстить значну кшькють поживних речовин для сперматозоIдiв.
Чоловiчий статевий член складаеться iз трьох цилiндричних тiл, центральне з яких утримуе у сво!й товщi сечовипускальний канал, i закiнчуегься голiвкою члена. Ззовн печеристi тiла вкритi щшьною волокнистою сполучною тканиною iз значним вмiстом гладких мiоцитiв i еластичних волокон. Обеднуючись у пучки, гладку мiоцити, еластичнi та колагеновi волокна утворюють трабекули, в яких розташовуються спра^н артерiI i капiляри. Мiж трабекулами знаходяться кавернознi синуси [2, 11, 24].
Пд час статевого збудження просвiт вен закриваеться, порожнини переповнюються кров'ю i зворотний вщтк кровi в артерiI стае неможливим.
Дяльтсть чоловiчоl статево1 системи регулюеться гормонами аденогiпофiза. Фолiкулостимулюючий гормон впливае на сперматогенний епiтелiй, а лютеонiзуючий гормон - на гландулоцити.
За даними Всесвгтньо1 оргашзацл охорони здоров'я [26] показники сперми здорового чоловша складаються з:
мiкроскопiчних показникiв: в одному мшл^ еякулята повинно знаходиться не менше 20 мiлiонiв сперматозощв; рухливих сперматозощв повинно бути не менше 25 %; нерухливi сперматозощи становлять менше половини; аглютинацiя i агрегацiя не виявляеться; норма лейкоцилв - не бiльше 1 мшона; нормальнi сперматозо1ди складають бiльше 50 % у ах клiтин; сперматозо1ди з нормальною будовою голiвки - не менше 30 %; 2-4 % припадае на незрш клiтини;
макроскотчних показниюв: загальний об'ем не бшьше 2 мл; вiдразу пiсля забору магнат стан сперми в'язкий; розрщження вiдбуваеться через 30 хвилин; в'язюсть не бiльше 2 см; колiр бшувато-сiруватий; мае своерiдний запах; показники рН 7,2-8,0; еякулят каламутний, але не повинен мiстить слизу.
1. Афанасьева Ю.И. Гистология, цитология и эмбриология / Ю.И. Афанасьева, С.Л. Кузнецова, Н.А. Юриной // - 6-е изд. - М.: Медицина, 2006. - 786 с.
2. Комяков. Б. К Урология : учебник / Б. К. Комяков // ГЭОТАР - Медиа, Москва - 2011. - 464 с.
3. Крстич Р.В. Иллюстрированная энциклопедия по гистологии человека: 1576 иллюстраций. Пер. с англ./ Р.В. Крстич // - М.: ООО «Издательство Оникс»: «Издательство «Мир и Образование», 2010.- 608 с.
4. Луцик О. Пстолопя людини / О. Луцик, А. 1ванова, К. Кабак, Ю. Чайковський // - Книга Плюс - 2003. 593 с.
5. Разин М.П. Детская урология-андрология / Разин М.П., Галкин В.Н., Сухих Н.К. // ГЭОТАР- Медиа,Москва -2011 С. 1-16
6. Улумбеков Э.Г. Гистология. Эмбриология. Цитология. / Э.Г. Улумбеков, Ю.А Челышев // - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2007.- 420 с.
7. Юшканцева С.И. Гистология, цитология и эмбриология: Атлас. / Юшканцева С.И., Быков В.Л. // - М.: ГЭОТАР -Медиа, 2012.- 296
8. Kaur G. Therapeutic potential of immune privileged Sertoli cells. / G. Kaur, L. A.Thompson, J. M. Dufour // Anim. Reprod - 2015 - 12(1), P. 105—117.
9. Kara Rogers. The Reproductive System / Kara Rogers // The Rosen Publishing Group - 2010. P. 19-38
10. Dongmei Cui. Atlas of Histology, With Functional and Clinical Correlations /Dongmei Cui, John P. Naftel, D. Fratkin [et all] // - 2010. P. 344-371
11. Drake R. L. Gray's anatomy for students / R. L. Drake, A. Wayne Vogl, A. W. M. Mitchell. // Elsevier - 2015. 1161 p.
12. Gartner L.P. Color Atlas and Text of Histology. 6th edition. / L.P. Gartner, J.L. Hiatt // Wolters Kluwer - 2014. 546 p.
13. Junqueira L.C. Basic Histology. LANGE medical book / L.C. Junqueira, J. Carneiro, R.O. Kelley // - 2005. P. 418-433.
14. Moore K.L. The Developing Human, 10th Edition. Clinically Oriented Embryology / K.L. Moore, T.V.N Persaud., M.G. Torchia // Elsevier, Philadelphia, 2016. 540 p.
15. Ovalle W. Netter's Essential Histology, 2nd edition / W. Ovalle, P. Nahirney//, Elsevier - 2013. 536 p.
16. Sadler T. Langman's Medical Embryology, 13th edition / T. Sadler // Wolters Kluwer 2014 P. 243-249
17. Young B. Wheater's Functional Histology. A text and colour atlas. 6th edition / B. Young, P. Woodford, G. O'Dowd // Churchill Livingstone - 2013. 452 p.
18.
19.
20. 21 22.
23.
24.
25.
26. 27. 28 29
http http http http http http http http http http http http
//sohmet.ru/books/item/f00/s00/z0000040/
//uromax.ru/article/stroenie-i-funktsiya-predstatelnoi-zhelezy
//medbookaide.ru/books/fold9001/book2034/p2.php
//discovery.lifemapsc.com/library/review-of-medical-embryology/chapter-2-the-male-reproductive-system
//www.web-books.com/eLibrary/Medicine/Physiology/Reproductive/Male.htm
//anatomia.at.ua/index/vnutrishni_cholovichi_statevi_organi/0-96
//anatomia.at.ua/index/zovnishni_cholovichi_statevi_organi/0-97
//anatomia.at.ua/index/embriogenez_sechovoji_i_statevoji_sistem/0-98
//www.urolog-site.ru/lab/spermogramma.html
//medbookaide.ru/books/fold9001/book2034/p1. php#head4
//www. auburn. edu/academic/classes/zy/hi st0509/html/Lec 15Malereproductsystem. html //how.in.ua/budova-klitin-sertoli-funktsiyi-klitin-sertoli.html
30. https://medconfer.com/node/3320
СОВРЕМЕННЫЕ ВЗГЛЯДЫ НА ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ОРГАНОВ МУЖСКОЙ ПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ Вильховая Е.В.
Организм человека представляет собой сложную систему органов, среди которых важное место занимает репродуктивная система, отвечающая за продолжение человеческого рода. Первичные половые признаки появляются в эмбриональном периоде, а вторичные - в пубертатном периоде. Под действием гормонов, во время
MODERN LOOKS TO HISTOLOGICAL FEATURES OF ORGANS OF MALE REPRODUCTIVE SYSTEM Vil'hova O.V.
An organism of man is the difficult system of organs, among that an important place is occupied by the reproductive system responsible for continuation of human family. Primary sexual characters appear in an embryonic period, and secondary - in a period of pubescence. Under the action of hormones, during
полового созревания, в организме происходит интенсивное развитие и формирование органов мужской половой системы. Изучение морфофункциональных особенностей данной системы в норме дает возможность лучшего понимания пороков развития и нарушения функционирования того или иного органа мужской репродуктивной системы.
Ключевые слова: мужская половая система, яичко, семенные канальцы, клетки Сертоли, клетки Лейдига, семенные пузырьки, предстательная железа.
Стаття надшшла 15.03.2017 р.
pubescence, there are intensive development and forming of organs of the male reproductive system in an organism. Study of the features this system in a norm gives an opportunity of the best understanding of treatises and violation functioning of one or another organ of the male reproductive system.
Keywords: male reproductive system, testis, seminiferous tubules, Sertoli cells, cells of Leydig, seminal vesicles, prostate gland.
УДК 611.018/15
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я М1ТОТИЧНОГО АПАРАТУ
Клпинний подш е одним ¡з важливих бюлопчних явищ, обумовлюючих репродуктивний процес. Саме завдяки цьому явищу забезпечуеться безперервно юнування поколшь клтин 1 цших орган1зм1в. Найбшьш розповсюдженою формою подшу е м1тоз. Вш включае в себе таи важлив! процеси як редуплжащя днк, синтез бшкового компоненту хромосом 1 ахроматинового апарату, подвоення клтинних центрiв, а також утворення необхщного для мiгогичного подшу запасу енергп. Мiгогичний апарат - тимчасова структура клтини, яка забезпечуе рух хромосом п1д час подшу клiгин (м™зу). Проаналiзована сучасна лiгерагура, що стосуеться структурно! органзацп кiнегохору та центросоми, яка представляе собою „клтинний процес", що керуе динамкою морфологи клтини, а також е регулятором м^отичного циклу. Кiнегохори в1дом1 як мюце дп мiгогичноI контрольно! точки зборки веретена подшу та представляють собою 6шков1 структури, що забезпечують прикршлення мкротрубочок центросом та мiгогичного апарату п1д час м™зу.
Ключов! слова: м1тоз, м1тотичний апарат, центросома, юнетохор.
Клпинний подш е одним ¡з важливих бюлопчних явищ, обумовлюючих репродуктивний процес. Саме завдяки цьому явищу забезпечуеться безперервно юнування поколшь клпин i цших оргашзмiв. Найбiльш розповсюдженою формою под1лу е мпоз. Вш включае в себе гакi в8жлив1 процеси як редуплiкацiя днк, синтез бшкового компоненту хромосом i ахроматинного апарату, подвоення клпинних центрiв, а також утворення необхiдного для мпотичного под1лу запасу енергiI [1, 2, 3].
Мтотичний апарат - тимчасова структура клпини, яка забезпечуе рух хромосом гад час подшу клпин (мпозу). В класичних цитолопчних дослщженнях вш включае комплекс р1зних структур, як на вщм1ну вщ хромосом не сприймають основних барвникiв („ахроматиновi структури") i виявляються як клпинний центр (центромiра) з променевим сяйвом (астросфера з1рки) завдяки наявностi ниток веретена подшу. Зпдно сучасним уявленням, рацiонально слщ вiднести в поняття мпотичного апарату кiнетохори, як локалiзуються в центромiрних участках хромосом i розпод1ляють !х коротк та довп плечики [6, 8].
Нами проаналiзована сучасна лiтература, що стосуеться структурно! органзацл центросоми (старо! класифiкацiI - центрюлО, а також кiнетохору (старо! класифкацл - центромiра) [9, 12].
Центросома представляе собою „клпинний процес" який керуе динамшою морфологи клпини, а також е регулятором мпотичного циклу [5,15]. Схема будови центросоми в штерфазних клiтинах ссавщв в серединi 8-фази клпинного циклу представлено на малюнку 1.
Встановлено, що центросома складаеться ¡з 9 тяжей названих триплетами. Кожний тяж в свою чергу складаеться з 3-х зв'язаних один з одною трубочок дiаметром 20 нм, названих мiкрогрубочками. Внутр^н мшротрубочки триплета назван „а", зовн^м -„с", середн - „в".
На поперечному зр1з1 дiаметр мшротрубочок складаеться ¡з бшьш мшких структур -протофiламентiв. Так мшротрубочки „а" мають округлу форму i складаються ¡з бiлка - тубулну. Триплети протомерiв „с" так само як i „в" мютять 33-35 протофiламентiв, при цьому вiдмiчаеться, що 11-й протофiламент може мати шший 6юх1м1чний склад.
Центрiолярний цилндр - порожнинна структура, при цьому слщ розр^ти дистальний та проксимальн кшщ. Дистальний звернутий в зовншню поверхню клпини, а ближнш (проксимальний) безпосередньо прилягае в ядро. Завдяки такому розташуванню в складi центрюлярного триплета слщ розр1зяти „мiнус-кiнець", що розташований на проксимальному кшщ i „плюс-кiнець", що знаходиться на дистальному. Дистальний кiнець материнсько! центрiолi мютить виступаючi в цитоплазму танинн придатки в яких слщ розр1зняти округло! форми головки, як1 очевидно представляють собою сенсорн (чутлив1) утвореня, що реагують на ф1зико-х1м1чн1 зм1ни цитоплазми клпини. Проксимальнi кшщ
191
