CC BY
61
УДК 343.326+343.9
Володимир Канщр
Навчально-науковий шститут права та психологи Нащонального ушверситету "Львiвська полггехшка", доктор юридичних наук, професор кафедри кримшального права i процесу kancir_01@mail. ru 1рина Серкевич
Львiвський державний унiверситет внутрiшнiх справ, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримшально-правових дисциплiн
СУЧАСНЕ РОЗУМ1ННЯ ПОНЯТТЯ ТЕРОРИЗМУ
© Канщр В., Серкевич I., 2017
Аналiзуeться сучасне розумшня поняття тероризму через призму кримшально-правового явища. Розглянуто низку мiжнародних нормативно-правових актiв, пов'яза-них з оргашзащею, вчиненням та викриттям тероризму. Розмежовано поняття "терор" та "тероризм". Наведено приклади системно!" протидн тероризму. Проаналiзовано думки украТнських та зарубiжних науковщв у сферi подолання тероризму.
Ключовi слова: тероризм; терор; терористичний злочин; терористична дiяльнiсть; мiжнародне законодавство.
Владимир Канцир, Ирина Серкевич
СОВРЕМЕННОЕ ПОНИМАНИЕ ПОНЯТИЯ ТЕРРОРИЗМА
Анализируется современное понимание понятия терроризма через призму уголовно-правового явления. Рассмотрен ряд международных нормативно-правовых актов, связанных с организацией, совершением и разоблачением терроризма. Разграничены понятия "террор" и "терроризм". Приведены примеры системного противодействия терроризму. Проанализированы мнения украинских и зарубежных ученых в сфере преодоления терроризма.
Ключевые слова: терроризм; террор; террористические преступления; террористическая деятельность; международное законодательство.
Volodymyr Kantsir
Institute of Jurisprudence and Psychology, Lviv Polytechnic National University, Department of Criminal Law and Procedure
Sc. D., Prof. Iryna Serkevych Lviv State University of Internal Affairs, Department of Criminal Law Disciplines Ph. D., Assoc. Prof.
CURRENT UNDERSTANDING OF THE CONCEPT OF TERRORISM
This article analyzes the modern understanding of the concept of terrorism through the prism of criminal law phenomenon. A number of international regulations related to the organization and committing terrorism exposure. Delineated the concept of "terror" and "terrorism". Examples of systemic combating terrorism. Analyzed the views of Ukrainian and foreign scientists in fighting terrorism.
Key words: terrorism; terror; terrorist crime; terrorist activities; international law.
Постановка проблеми. Поди останшх десятирiч у свт та сучаснi поди в Украш засвiдчили, що однieю з актуальних проблем сучасно1 цившзацп е iснування надзвичайно гостро1 проблеми тероризму, бшьше того - його ескалацп.
Аналiз дослiдження проблеми. Як вiдомо, терористична дiяльнiсть пов'язана iз злочинним бiзнесом, вагоме мiсце у якому посщае тiньова економiка. На думку науковщв, не все однозначно у розумшш цього виду злочинностi. Проблема тероризму у тепершньому свiтi, мабуть, завжди буде актуальною, адже тероризм все часпше активiзуеться. Цiею проблематикою займались таю вггчизнят науковцi: В. Ф. Антипенко, Ю. М. Антонян, В. К. Грищук, В. П. Журавльов,
B. М. Дрьомiн, Н. А. Зелшська, В. П. Емельянов, В. В. Коваленко, В. А. Канарев, С. В. Лазебник,
C. Я. Лихова, яю зробили помггний внесок у виршення окреслених питань.
Мета роботи - знайти ефективш шляхи протидп такому небезпечному явищу, як тероризм. Очевидним е те, що напрацьоват науковi та практичт способи i методи подолання цього злочинного системно-сощального явища, та навпъ протидп йому, е не надто ефективними, а якщо вiдвертiше, то явно недостатшми. Якою б "благородною" метою не прикривалась терористична дiяльнiсть 11 сподвиж-ниюв, суть 11 все одно зводиться до жорстоких антигуманних насильницьких дiй, що вчиняються злочинцями для масового залякування та пригтчення волi тих, хто здатен протистояти насильству.
Виклад основного матерiалу. Тогочасний тероризм потрiбно розглядати, як оргашзований вид злочинностi. Сьогоднi ера терориста-одинаюв минае. Терористична дiяльнiсть стае добре оргашзованою (спланованою, належно матерiально забезпеченою тощо). Пiдготувати та вчинити терористичний акт без придбання збро!, вибухiвки чи iнших знарядь фактично неможливо. А тiньовий ринок таких предмета контролюеться тiею самою оргашзованою злочиннютю. Вiдтак органiзованi засади проглядаються не тiльки у тероризмi, а й у низщ пов'язаних iз ним злочинiв. Визнання тероризму проблемою свггового масштабу засвiдчуе i прийняття багатьох нормативних актiв на мiжнародному рiвнi. Власне у цих нормативних актах, на нашу думку, варто шукати основу сучасного розумiння тероризму. Центром розробки мiжнародно-правових документiв з боротьби з тероризмом е Оргашзащя Об'еднаних Нацш. У 11 межах тдготовлено й прийнято багато мiжнародних договорiв загального характеру, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а саме:
- Конвенщя про запобтання i покарання злочинiв проти осiб, яю користуються мiжнародним захистом, зокрема, дипломатичних агента, вiд 14 грудня 1973 р.;
- Мiжнародна конвенцiя про боротьбу iз захопленням заручникiв, вщ 17 грудня 1979 р.;
- Мiжнародна конвенцiя про боротьбу з вербуванням, використанням, фшансуванням i навчанням найманщв, вiд 4 грудня 1989 р.;
- Конвенщя про безпеку персоналу Оргашзацп Об'еднаних Нацш та пов'язаного з нею персоналу, вщ 9 грудня 1994 р.;
- Мiжнародна конвенщя про боротьбу з бомбовим тероризмом вщ 9 грудня 1994 р.
У певний спошб стосуеться боротьби з тероризмом i Конвенщя ООН проти транснащонально1 оргашзовано1 злочинносп, вщ 18 грудня 2000 р.
Для перекриття свiтових фшансових потокiв, спрямованих на пiдтримку терориста, прийнята Мiжнародна конвенцiя про боротьбу з фшансуванням тероризму, вщ 9 грудня 1999 р.
Крiм ушверсальних м1жнародних договорiв, спрямованих проти тероризму загалом, дiе багато угод, завдання яких полягае в тому, щоб створити мiжнародно-правову базу для боротьби з тероризмом на окремих напрямках або в окремих територiальних просторах, де здшснюеться рiзноманiтна дiяльнiсть держав. Зокрема, м1жнародно-правовою основою спiвробiтництва держав у боротьбi iз тероризмом на повпряному транспортi, осюльки багато терористичних актiв здiйснюються на повiтряних суднах або з 1х використанням, як це було 11 вересня 2001 р. у США, е таю документи:
- Конвенщя про злочини та деяю iншi ди, що здшснюються на борту повггряного судна, вiд 14 вересня 1963 р.;
- Конвенщя про боротьбу з незаконним захопленням повггряних суден, вщ 16 грудня 1970 р.;
- Конвенщя про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цившьно1 ашаци, вiд 23 вересня 1971 р.;
- Протокол про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, яю обслуговують мiжнародну цившьну авiацiю, що доповнюе Конвенцiю про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цившьно1 ашаци, вiд 24 лютого 1988 р.
Ц документи були прийнятi у рамках Мiжнародноl оргашзацп цившьно1 авiацil (1КАО).
Мiжнародно-правовою основою боротьби держав з тероризмом на морi е таю договори:
- Конвенщя ООН з морського права, вщ 10 грудня 1982 р.;
- Конвенщя про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, вщ 10 березня 1988 р.;
- Протокол про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки стащонарних платформ, розташованих на континентальному шельфа вщ 10 березня 1988 р.
Величезну небезпеку представляють можливост використання терористами ядерного матерiалу за умови заволодшня ним. З цього приводу юнуе:
- Конвенщя ООН про фiзичний захист ядерного матерiалу, вщ 3 березня 1980 р.;
- Мiжнародна конвенщя про боротьбу з актами ядерного тероризму, вщ 14 вересня 2005 р.
Ще одним небезпечним засобом, який може опинитися у руках терориста з метою вчинення
ними терористичних акта, можуть бути зброя i вибуховi речовини. З метою протиди таким проявам у рамках ООН були прийнят два документи:
- Конвенщя про маркування пластичних вибухових речовин з метою 1х виявлення, вщ 1 березня 1991 р.;
- Протокол проти незаконного виготовлення та обпу вогнепально! збро!, його складових частин i компонента, а також боеприпашв до не!, що доповнюе Конвенщю ООН проти транснащонально! оргашзовано! злочинносп, вiд 31 травня 2001 р.
При ООН з 1973 року дiе спещальний комiтет з тероризму, який працюе у трьох напрямках:
- вироблення та узгодження правових норм; пщготовка мiжнародних договорiв i конвенцiй;
- виявлення та вивчення причин, що породжують тероризм;
- розроблення заходiв боротьби з тероризмом.
Вносить свою лепту у протидда тероризму i Свропейське спiвтовариство. Зокрема, держави-члени Ради Свропи пiдписали:
- Свропейську конвенщю про боротьбу з тероризмом, вщ 27 шчня 1977 р.;
- Конвенщю Ради Свропи про запобпання тероризму, вщ 16 травня 2005 р. тощо.
Враховуючи вищевикладене, можна зробити промiжний висновок про те, що сьогодш
мiжнародним спiвтовариством ведеться активна дiяльнiсть, зокрема, прийнято близько твтора десятка унiверсальних мiжнародно-правових документа, яю становлять правову базу для дiяльностi держав, мiжнародних органiзацiй та шших суб'ектiв мiжнародного права у боротьбi з одним з найбшьших бiд цившзацп - тероризмом.
Варто зазначити, що щ правовi ушверсальш документи у сво1й сукупностi становлять те, що прийнято називати ушверсальним правовим режимом боротьби з тероризмом.
Водночас вщзначимо, що мiжнародне ствтовариство так i не спромоглося виробити загальноприйнятого поняття тероризму, хоча першi спроби визначення цього поняття i прийняття мiжнародного договору з боротьби з тероризмом на мiжнародному рiвнi були прийнятi ще у 30-х роках ХХ ст. у рамках Лии Нацш, а саме: у 1937 рощ була вщкрита для пщписання Конвенщя про попередження i припинення тероризму, пщ яким розумшися "злочинш дп, направленi проти держави, цшь або характер яких полягають у тому, щоб викликати жах у певних ошб або серед населення". На жаль, цю Конвенщю хоч i пiдписали 24 держави, але ратифшувала лише Iндiя.
Згодом шсля цiеl невдало1 спроби м1жнародне спiвтовариство так i не дшшло единого висновку щодо м1жнародно-правового визначення тероризму, хоча спроб було чимало. Отже, у м1жнародних документах i сьогоднi ми маемо тiльки перелш злочинiв, як1 визнаються терористичними.
Зокрема, у Конвенцп Ради Свропи про запобпання тероризму вiд 16 травня 2005 р. вказуеться, що для цшей ще1 Конвенцil термiн "терористичний злочин" означае будь-який iз
злочишв, викладених i визначених в одному i3 договорiв. Тобто у Ha3Bi цього документа йдеться про тероризм, а у текст - про терористичш злочини. Це дае можливють висловити припущення, що цi поняття потрiбно розглядати як синонiми.
O^îm того, потрiбно наголосити, що, незважаючи на те, що Рада Безпеки ООН розглядае акти м1жнародного тероризму як загрозу м1жнародному миру i безпещ, цi акти, як правило, не шдпадають пщ категорiю "основних м1жнародних злочишв", таких як геноцид, вiйськовi злочини, злочини проти людяностг Тому цi злочини не належать до юрисдикци жодного м1жнародного суду чи трибуналу. Терористичш злочини (як вони визначеш в ушверсальних документах про боротьбу з тероризмом) шдпадають шд дда нацiонального кримiнального законодавства з врахуванням вщповщних м1жнародних аспекпв. Отже, зобов'язання притягувати до судово1 вiдповiдальностi осiб, причетних до тероризму, лежить виключно на нацiональних системах кримшального правосуддя [4, с. 66].
З урахуванням наведеного, окреслюеться ситуащя: визначити перелiк терористичних злочинiв ютотно1 проблеми не становить, то чи можна 1'х у сукупностi чи окремо називати тероризмом? Спробуемо дати вщповщь на це питання. Для цього з'ясуемо спочатку змют поняття "терор", осюльки, на наш погляд, саме воно е визначальним стосовно поняття тероризму, i у лiтературi часто одне поняття визначаеться через використання шшого.
Хоча поняття "терор" i "тероризм" увшшли у полгшчний лексикон бшьше як два столптя тому, однак щ явища юнували дуже давно. Насиллям супроводжувалися бшьшють вiдомих подiй, зафiксованих в ютори людства, зокрема, у таких формах, яю сьогоднi цiлком можна охарактеризувати як терор i тероризм.
Зокрема, тероризм визначаеться як полггика i тактика терору; здшснювання, застосування терору, дiяльнiсть i тактика терористiв [11, с. 589-590] тощо. У тлумачному словнику С. Ожегова i Н. Шведово1 пропонуеться таке тлумачення: "Терор" - фiзичне насилля, аж до самого знищення, стосовно полггичних противниюв, а тероризм - це практика терору [10, с. 54-56].
Отже, у значнш частиш визначень тероризму мютиться вiдсилання до iншого невизначеного поняття "терор".
Слово "терор" латинського походження (terror) i у буквальному розумшш означае страх, жах.
Словник сучасно1 украшсько1 мови подае таке тлумачення поняття "терор": 1) найгострша форма боротьби проти полггичних i класових супротивниюв iз застосуванням насильства аж до фiзичного знищення; 2) надмiрна жорстоюсть стосовно будь-кого; залякування [3].
В Украшсьюй радянсьюй енциклопеди 1984 року значення слова "терор" подане, як "полггака залякування, насилля, розправи з полггачними противниками аж до 1х ФГзичного знищення, основний метод боротьби буржуазно!' контрреволюций фашистських режимiв проти прогресивних сил". Загалом п1дходи щодо спiввiдношення понять "терор" i "тероризм" можна подшити на двГ групи.
Перша - ототожнення цих понять, вживання 1х, як синонГмГв.
Друга - 1х розмежування. А тут починаеться новий калейдоскоп шдходГв.
Окремi автори, якГ вбачають вГдмГннГсть мГж терором i тероризмом, розрГзняють 1х за рГзними критерiями, наприклад, що терор - це вщкрип, демонстративш дП', а тероризм реалiзуеться у констративних, нелегальних дГях [8, с. 20-24]; шшГ вважають, що терор е насиллям i залякуванням, яке об'ективно використовуеться сильшшим стосовно слабшого, а тероризм - це насилля i залякування, яке використовуеться слабшим стосовно сильшшого.
В. П. Емельянов, вщмежовуючи тероризм вщ терору, вказуе, що вони вщрГзняються так: "По-перше, тероризм - це одноразово здшснюваний акт або серiя подГ6них актiв, тодГ як терор мае тотальний, масовий, безперервний характер. По-друге, суб'екти тероризму, на вщмшу вщ суб'екпв терору, не те що безмежно1, а взагалi жодно1 офщшно встановлено! (виборним шляхом, внаслiдок вшськово! iнтервенцiï тощо) влади над сощальним контингентом тiеï мiсцевостi, де розгортаються 1хнГ дiï, не мають. По-трете, суб'ектами терору виступають суспГльно-полГтичнГ структури, а суб'ектами тероризму - ФГзичш осуднГ особи, якГ досягли вшу кримiнальноï вiдповiдальностi. По-четверте, якщо терор - сощально-полгшчний фактор дГйсностГ, то тероризм - явище кримiнально-правовоï властивосп, i насильство при тероризмi мае не загальне, а локальне застосування" [6, с. 95-104].
На нашу думку, найобгрунтовашшим е таке розмежування понять терору та тероризму: терор - це характеристика певного виду дiяльностi (надмiрна жорстоюсть, що стосуеться будь-кого до кого-небудь, створення атмосфери страху тощо), натомють тероризм - це узагальнене позначення сустльно небезпечних дiянь, якi вiдповiдною державою чи мiжнародним ствтова-риством визнаються терористичними, злочинними (злочином чи сукупнютю злочинiв).
Тобто тероризм, на нашу думку, потрiбно розумiти, як синошм до словосполучення "терористичш злочини (терористичний злочин)". Такий пiдхiд, на нашу думку, обгрунтовуеться тим, що як ми вже зазначали, терористичш злочини не належать до юрисдикцп жодного мiжнародного суду чи трибуналу. Терористичш злочини (як вони визначеш в ушверсальних документах про боротьбу з тероризмом) пщпадають пiд дiю нащонального кримiнального законодавства з врахуванням вщповщних мiжнародних аспектiв. Тобто теоретично у нащональних законодавчих актах такi сустльно небезпечт дiяння, з огляду на нащональш традицiï та особливостi побудови кримшального законодавства: а) можуть бути назваш по-рiзному (тероризм, терористичний акт тощо) i можуть вважатися кримшальним правопорушенням, злочином, делiктом; б) можуть мати рiзну конструкцiю (бути передбачеш в однiй статтi або у кшькох); в) можуть мати як буквальне порiвняно з мiжнародними актами у цш сферi, так i розширене трактування; г) нацiональне законодавство може самостшно встановлювати ознаки таких злочишв, а може вiдсилати до мiжнародних актiв тощо. Можна припустити, що з огляду на це, у мiжнародному правi i використано узагальнене поняття тероризму, яке в узагальненому виглядi означае сукупнють чи окремий терористичний злочин без деталiзацiï 1х (його) змiсту за нащональним законодавством вiдповiдноï держави.
На шдтвердження прийнятностi нашоï позицiï можна зауважити, що, наприклад, у ст. 1 Свро-пейськоï конвенцiï про боротьбу з тероризмом зазначаеться, що "...з метою видачi правопорушниюв Договiрними Державами, жоден з наступних злочинiв не розглядаеться як полiтичний злочин або як злочин, пов'язаний з полпичним злочином, або як злочин, вчинений з полпичних мотивiв:
1. Злочин, визначений у Конвенци про боротьбу з незаконним захопленням повггряних суден, шдписанш у Гаазi 16 грудня 1970 року.
2. Злочин, визначений у Конвенци про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цившьно1' авiацiï, шдписанш у Монреалi 23 вересня 1971 року.
3. Тяжкий злочин, пов'язаний з посяганням на життя, фiзичну недоторканнють або свободу ошб, як перебувають пiд мiжнародним захистом, включаючи дипломатичних агента.
4. Злочин, пов'язаний з викраданням людей, захопленням заручниюв або з тяжким незаконним затриманням.
5. Злочин з використанням бомб, гранат, ракет, автоматично!' вогнепально1' збро1' або вибухових листа чи посилок, якщо це призводить до загрози особам.
6. Замах на вчинення будь-якого з вищенаведених злочишв або участь особи як ствучасника, що вчиняе або намагаеться вчинити такий злочин".
Тобто у вказаному документ мютиться, по суп, перелiк злочинних дiянь, стосовно яких цiею Конвенщею встановлюються вiдповiднi мiжнароднi процедури. Однак, враховуючи назву концепцiï, е ус пiдстави вважати, що цi злочини можна об'еднати збiрним поняттям - тероризм.
До того ж казуютичний пщхщ до визначення понять не притаманний вггчизнянш правовiй науцi. Тому ми спробуемо подати змютовне визначення тероризму, враховуючи положення нащонального законодавства, вщобразивши у його понятп ютотш ознаки, адже визначити змiст поняття - це вщобразити сукупнiсть ютотних ознак, за якими узагальнюються i видшяються предмети у поняттi. Змют поняття полягае не лише у визначенш сукупностi iснуючих ознак предмета, вщображених у поняттi, але i в ознаках, яю вiдтворюють яюсть предмета i вiдрiзняють його вщ iнших подiбних предметiв [7, с. 76-81].
Вщтак розробку змiстовного визначення поняття "тероризм", на нашу думку, потрiбно розпочати з ощнки, насамперед офщшного визначення поняття тероризму, яке наведено у Закош Укра1ни "Про боротьбу з тероризмом": "Тероризм - це сустльно небезпечна дiяльнiсть, яка полягае у свщомому, цшеспрямованому застосуванш насильства шляхом захоплення заручникiв,
пiдпалiв, убивств, тортур, залякування населення та оргашв влади або вчинення шших посягань на життя чи здоров'я ш в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дш з метою досягнення злочинних цшей" [2, с. 338-343].
На нашу думку, таке визначення не може бути сприйняте як безапеляцшне. РГч у тому, що з цього визначення можна зробити такий висновок: Це вид злочинно1' дГяльностц що за своею суттю така дГяльшсть полягае у вчиненш насильницьких дш чи залякування населення та оргашв влади; що така дГяльшсть характеризуеться вщповщною злочинною метою. Але ж цим ознакам може вщповщати й шшГ види злочинно1' дГяльносп, наприклад, бандитизм. Така дГяльшсть також е злочинною, як правило, вона полягае у застосуванш тд час нападiв насильства до жертв, характеризуеться певною злочинною метою, - як правило, збагачення, хоча може бути й шша.
Тобто у законодавчому визначенш тероризму наведено недостатньо ютотних його ознак, що уможливлювало б вщмежувати такий вид злочинно1' дГяльносп вщ сумГжних.
Вiдтак вщповщь на питання про змют поняття тероризму потрГ6но шукати у наукових джерелах. Найповшше серед дослщниюв видшяють такi ознаки тероризму, як злочинне дГяння:
1. Тероризм е одшею з форм оргашзованого насильства.
2. Пщ час тероризму здiйснюеться примус ширшо1' соцiальноï групи, шж безпосереднi жертви насильства.
3. Формування цшей здебшьшого не пов'язане з конкретними проявами насильства, тобто мГж жертвою та метою, на яку спрямовують сво1' ди терористи, немае прямого зв'язку.
4. Тактична мета тероризму полягае у тому, щоб привернути увагу до проблеми, стратепчна -досягти певних сощальних змш (свобода, незалежнють, звшьнення з виправно-трудових установ певного контингенту ошб, револющя тощо).
5. Акти тероризму самi по со6Г становлять традицшш форми загальнокримiнальних злодГянь.
6. Тероризм паралiзуе протидда з боку громадськостг
7. Знаряддям впливу тероризму е психолопчний шок, який супроводжуеться усвiдомленням того, що будь-хто може стати жертвою незалежно в1д того, до яко1' верстви суспiльства вш належить.
8. Будь-якГ правила чи закони не визнаються - жертвами терористичних акта можуть бути як дорослГ чоловши, так i жшки та дГти.
9. Розрахунок робиться на ефект раптовосп, несподiваностi.
10. Пу6лГчшсть виступае як основна ознака тероризму.
11. Демонстративнють акта тероризму - бажання справити враження на широкий загал.
12. Тероризм припускае "полгшчне вимагання", тому вш не пов'язаний ¡з стихгйними повстаннями та виступами населення.
13. Тероризм вимагае негайного задоволення висунутих вимог, шакше вш вдаеться до реалiзацiï погроз та ескалацП' насильства.
14. Може бути використаний рГзними оргашзащями.
15. Фактично завжди бере на себе вщповщальнють за вчинеш акти насильства, оскгльки вони е засобом досягнення мети, а не самоцшлю.
16. Являе собою антитезу полгшчного вбивства. Йому притаманна шдиферентнють щодо жертв, на противагу вщ селективностi пГд час полГтичного вбивства.
17. Розрив мГж безпосередньою жертвою насильства та групою, яка становить об'ект впливу, мету насильства [9, с. 43-49].
На нашу думку, вказаш ознаки загалом притаманш тероризму. До того ж вони дублюються, е занадто деталiзованими (наприклад, 10 i 11), окремi - неютотними (наприклад, те, що розрахунок робиться на ефект раптовосп).
Ще одна, прийнятшша, на нашу думку, позищя щодо сутнюних ознак тероризму - це таю ознаки:
а) оргашзоване, щеолопчно обгрунтоване та систематичне насильство (тероризм найчаспше визначаеться саме як "форма оргашзованого насильства"), причому "насильство" у його вузькому значенш - це реальне застосування сили або ж пряма загроза ïï застосування для завдання фГзично1' шкоди чи матерiальних збитюв;
б) наявнють i прямого, i непрямого об'екпв нападу, своерщна дистанцiя мiж безпосереднiми жертвами терору ("безневинно" вштимних) та особами (групами, органiзацiями, шститущями), якi е справжнiм об'ектом терористичного впливу;
в) вщкрита чи латентна полгтична мотивацiя i спрямованiсть - тероризм аналiзуеться переважно як форма полгтичного примусу чи шантажування державних або шших iнституцiй з метою задоволення висунених терористами вимог;
г) вщносна малочисельнiсть безпосереднiх суб'ектiв терористичноï атаки (що е усталеним критерiем вiдмежування тероризму вiд iнших форм полiтичноï боротьби - воен, нащонально-визвольних рухiв, партизанськоï боротьби, полгтичних фронтiв тощо);
д) прагнення до ефекту дестабшзацп та невротизацiï суспшьства, медiа-шоку, нацiленiсть на вибуховий сощальний резонанс за другорядного значення змюту бойовоï операцiï [1].
Ця позищя, на нашу думку, прийнятнiша, проте не може бути використана як беззастережна. З урахуванням вищенаведених позицш, пiд час визначення поняття "тероризм" потрiбно враховувати таке.
Перше, що е очевидним, тероризм за сво1м характером е насильством особи чи групи ошб стосовно iншоï особи чи групи ошб.
Не вдаючись у глибокий аналiз понять i видiв насильства, враховуючи наведений вище перелш злочинiв (ст. 1 €вропейськоï конвенцiï про боротьбу з тероризмом), можемо припустити, що тероризмом е лише застосування такого насильства, яке i за вщсутносп шших ознак тероризму визнаеться злочинним.
У чому полягае важливють цiеï ознаки? В останнш час у лiтературi та законодавсга серед видiв насильства видiляеться, наприклад, економiчне насильство. Таке, якщо воно не призвело до настання фiзичноï шкоди потерпшому, злочинним не вважаеться. Вщтак застосування економiчного насильства, навiть за наявносп iнших ознак, навряд чи можна вважати тероризмом.
На нашу думку, тероризм завжди полягае у застосуванш фiзичного або психiчного насильства. У цьому аспект може бути використана позищя проф. О. М. Гумша, який пропонуе розмежувати кримшально-правове та кримшолопчне поняття насильства. Щц насильством у кримiнально-правовому значеннi вш пропонуе розумiти умисний, суспiльно небезпечний, кримь нально-протиправний вплив на тшо або психiку iншоï особи (ошб). Формою кримiнального насильства е умисний злочин, який мютить ознаки такого насильства або у диспозицп кримшально-правовоï норми, або (i) у фактичнш характеристицi вчиненого дiяння, або (i) у якому насильство виступае як спошб досягнення мети. Виокремлено специфiчнi ознаки кримшально-правового та кримшолопчного поняття насильства. Кримiнологiчне поняття насильства включае, о^м насильства у кримшально-правовому розумiннi, також внутрiшнi прояви насильницькоï поведiнки особи. Це поняття потрiбно трактувати ширше, нiж кримшально-правове, осюльки кримiнологiя мае свiй специфiчний предмет, вивчае закономiрнiсть злочинностi у вшх ïï проявах, детермiнацiï i причинности кримiнологiчне поняття насильства включае не тшьки його кримшальш й передкримiнальнi прояви (адмiнiстративно-каранi або таю, що ще не ощнюються як аморальш тощо) щодо шших людей, а також розширюе коло можливих об'екпв насильницького впливу [5, с. 11-13].
Загалом у наущ кримшального права ретельно дослiцженi рiзнi види насильницьких дiй, виокремленi основш ознаки, характернi для будь-якого насильства: а) вплив на потерпшого всупереч його волi i б) спричинення йому фiзичних або моральних страждань. Усi насильницью дiï подiляють на двi групи: фiзичне i псиичне насильство. Фiзичне насильство - це сустльно небезпечний вплив на оргашзм iншоï людини, як на зовшшнш покрив тiла людини, так i безпосередньо на його внутршш органи. Псиичне насильство не порушуе цшсносп нi зовнiшнiх тканин, нi внутршшх органiв, а впливае лише на психжу людини, викликае рiзнi почуття - страх, обурення, гнiв.
Висновки. Тероризм, як явище реальноï дшсносп, досл1джуеться у рiзних аспектах -фшософському, полiтичному, психологiчному, правовому тощо, i кожен дослщник розглядае це явище гад певним кутом зору, надаючи поняттю особистоï iнтерпретацiï. Те, що цю проблему вивчали не тшьки юристи, призвело до того, що у науковш лiтературi запанувало не правове, а буденне розумшня цього явища. На жаль, таке розумшня школи поширювалося i на м1жнародш документи, не говорячи
про лггературш джерела, у яких, нехтуючи правовими межами, тероризмом вважають i бандитизм, i вбивства на замовлення, i полггичш вбивства тощо, що тшьки можна пов'язати з насильством. Характеризуючи напрями сучасних дослiджень iз проблем боротьби з тероризмом в Украм, можемо констатувати, що вони мають чiтко виражену гомогенну спрямовашсть, адже аналiзують переважно кримiнально-правовi та кримшолопчш питання протидiï тероризму. Основш питання, яю вивчалися, це: поняття тероризму, його рiзновиди, вiдмежування вщ сум1жних понять, кримiнально-правова характеристика. Меншою мiрою з'ясованi питання детермiнантiв терористичноï дiяльностi, i, очевидно, не отримали оцiнку сучаснi подiï терористичного характеру в Украм.
1. Apicmoea А. Релтйне тдгрунтя м1жнародного тероризму / А. Apicmoea [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://dev1. religion. in. ua. 2. Багрт-Шахматов Л. В. Методи боротьби з тероризмом. Погляд свтового товариства / Л. В. Багрт-Шахматов, С. Л. Яценко // Тероризм i боротьба з ним: аналтичт розробки, пропозицИ' наукових та практичних пращвниюв. - 2000. - Т. 19. - С. 338-343. 3. Великий тлумачний словник сучасног украгнськог мови /укл. i гол. ред. В. Т. Бусел. - К.; 1ртнь: Перун, 2005. - 1728 с. 4. Гpoмiвчук I. М. Мiжнapoднo-npaвoве визначення тероризму як основа ефективног боротьби з ним / I. М. Гpoмiвчук // Науковий втник 1нституту мiжнapoдних вiднocин НАУ. Сеpiя: економта, право, пoлimoлoгiя, туризм. - Т. 2. - 2011. - № 4. - С. 108-112. 5. Гумт О. М. Кpимiнaльнa насильницька поведтка особи: теоретико-прикладш аспекти: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.08 "кримтальне право i кpимiнoлoгiя; кpимiнaльнo-викoнaвче право" / О. М. Гумт; Львiв. держ. ун-т внутр. справ. - Л., 2011. - 36 с. 6. Емельянов В. П. Проблеми застосування антитерористичного законодавства Украгни i шляхи його вдосконалення / В. П. Емельянов // Боротьба з оргашзованою злочинтстю i корупщею (mеopiя i практика). - 2007. - Вип. 15. - С. 95-104. 7. Жеребкт В. С. Логта / В. С. Жеребкт. - X.: Основа, 1995. - 256 с. 8. Задорожнюк И. Е. Выступление на "круглом столе" журнала "Государство и право": "Терроризм: психологические корни и правовые оценки" / И. Е. Задорожнюк // Государство и право. - 1995. - № 4. - С. 20-24. 9. Лткан В. А. Боротьба з тероризмом / В. А. Лiпкaн, Д. Й. Никифорчук, М. М. Руденко. - К. : Знання Украгни, 2002. - 254 с. 10. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. classes. ru 11. Словник украгнськог мови: в 11 т. / за ред. I. К. Бiлoдiдa; Aкaдемiя наук Украгнськог РСР, 1нститут мовознавства iм. О. О. Потебт. - К. : Наук. думка, 1970-1980. - Т. 10: Т-Ф. - 1979. - 658 с.
REFERENCES
1. Aristova A. Relihiyne pidgruntya mizhnarodnoho teroryzmu [The religious background of international terrorism] Available at: http: dev1. religion. in. ua 2. Bahriy-Shakhmatov L. V. Metody borot'by z teroryzmom. Pohlyad svitovoho tovarystva [Methods of combating terrorism. The view of world society], 2000, pp. 338-343. 3. Velykyy tlumachnyy slovnyk suchasnoyi ukrayins 'koyi movy [Great Dictionary of Modern Ukrainian] ukl. i hol. red. V. T. Busel. Kyyiv; Irpin': Perun, 2005, 1728 p. 4. Hromivchuk I. M. Mizhnarodno-pravove vyznachennya teroryzmu yak osnova efektyvnoyi borot'by z nym [International legal definition of terrorism as a basis for effective combat] ekonomika, pravo, politolohiya, turyzm, 2011, Vol. 4, pp. 108-112. 5. Humin O. M. Kryminal 'na nasyl 'nyts 'ka povedinka osoby: teoretyko-prykladni aspekty. Doct, Diss. [Violent criminal behavior of persons: theoretical and applied aspects. Doct, Diss] Lviv, 2011. 36 p. 6. Yemel'yanov V. P. Problemy zastosuvannya antyterorystychnoho zakonodavstva Ukrayiny i shlyakhy yoho vdoskonalennya [Problems of application of anti-terrorism legislation of Ukraine and ways to improve], Vol. 15, 2007. pp. 95-104. 7. Zherebkin V. Ye. Lohika [Logic], Kharkiv, 1995. 256 p. 8. Zadorozhnyuk Y. E. Vistuplenye na "kruhlom stole " zhurnala "Hosudarstvo y pravo ": "Terroryzm: psykholohycheskye korny y pravovbie otsenky " [Speech at the "round table" of the journal "The State and Law": "Terrorism: psychological roots and legal assessments"], Vol 4, 1995. pp. 20-24. 9. Lipkan V. A. Borot'ba z teroryzmom [Fighting terrorism], Kyyiv, 2002. 254 p. 10. Ozhehov S. Y. Tolkoviy slovar' russkoho yazika [Explanatory dictionary of the Russian language], Available at: http://www. classes. ru 11. Slovnyk ukrayins 'koyi movy [Словник украгнськог мови], Kyyiv, Naukova dumka, 1970-1980. 658p.
Дата надходження: 11.03.2017р.
