CC BY
45
УДК 351.82.639.21/.31
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.37401
СУЧАСНА ПАРАДИГМА РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ГАЛУЗЕЙ АГРАРНОГО СЕКТОРУ В УМОВАХ ГЛОБАЛЬНОГО ДЕФ1ЦИТУ ПРОДОВОЛЬСТВА
© Н. М. Вдовенко, Ю. А. Хижняк
Ми пропонуемо сукуптсть цтностей, методгв, nidxodie щодо регулювання розвитку аграрного сектора, що дае можливкть видшити тструменти регулювання для додаткового отримання харчових продуктiв в прютй i морськш водi, яю закладеш у виробництвi риби в штучно створених, контрольованих умовах аквакультури
Ключовi слова: регулювання, лiцензiя, галузь, аграрний сектор, виробництво, аквакультура, тльги, ринок, розвиток
We propose a set of values, methods, approaches to regulation of the agricultural sector that enables identification of regulatory instruments to obtain additional food in fresh and sea water, which are incorporated in the production of fish in artificial, controlled conditions aquaculture
Keywords: regulation, license, branch, agriculture, manufacturing, aquaculture, exemptions, market, development
1. Вступ
Глобальш проблеми продовольчого забезпе-чення населення свиу все бшьше постають перед людством. Зростання населення планети значно випереджае прирют продовольства, а голод i недо!дання стають ризиком для здоров'я людини. У цьому контексп свгг сто!ть перед викликом щодо створення умов для гарантованого доступу у необхщнш юлькосп до яшсних продуктiв харчування як рослинного так i тваринного походження. Вирiшення дано! проблеми буде залежати вщ рацiонального використання природних та рибних ресурав, науково-технiчного прогресу, рiвня державно! пiдтримки та регулювання розвитку перспективних видiв дiяльностi пов'язаних з продовольством. Актуального значения набувае питания встановлення мiри повноважень ринкового i державного регулювання розвитку нових галузей в аграрному секторi економiки, враховуючи штереси як виробник1в, споживачiв так i держави, забезпечення збалансованостi i рiвноваги внутрш-нього ринку дано! групи товарiв, а також збшьшення частки насичення ринку вiтчизняною продукщею того виду, яку виробники можуть виробляти самостiйно.
2. Постановка проблеми
Незважаючи на значну к1льк1сть наукових дослвджень щодо впливу регулювання на функщ-онування аграрного сектору, вони не в повнш мiрi дають ввдповщ на сучаснi виклики внутрiшнього i зовнiшнього ринк1в. Цi аспекти зумовлюють не обхiд-нiсть поглиблення наукових дослщжень iз проблем регулювання важливо! складово! рибного господарства - аквакультури. В умовах зниження промислових обсягiв океашчного промислу риби до 100 млн. т, при свгговш потребi у харчових рибних продуктах у 140 млн. т., стае очевидним, що лише додаткове виробництво харчово! продукцп у пргснш i морськ1й водi закладене в аквакультурi. Водночас, аквакультура може забезпечити постшно зростаючий
попит споживачiв рiзних краш найбiльш яшсною i екологiчно чистою рибною продукщею. Усвщомлена турбота про здоров'я передбачае при оргашзаци рацiонального харчування широке використання рибних продуктiв. Риба е основним сегментом виробництва i одним i3 головних джерел, бiлкiв, жирiв, мiкроелементiв тваринного походження, мiстить мало холестерину, що особливо важливо для людини впродовж всього життя. Саме цi обставини сприяли пошуку напрямiв регулювання розвитку аквакультури в Укрш'ш, написанню статтi. Метою дослiдження е обгрунтування методологiчного забе-зпечення регулювання розвитку аквакультури в Украïнi та гарантування продовольчо! безпеки у даному сегментi харчових продуктiв. Предметом е теоретичш та органiзацiйно-господарськi напрями регулювання розвитку аквакультури. Об'ектом дослвдження е процес становлення галузi.
3. Лггературний огляд
Нашi дослiдження дають пвдстави стверджувати, що економiчна наукова думка формувалася у епоху, коли спостер^алися значнi коливання виробництва продовольства, коли голод був розповсюдженим явищем. Це пояснюе той факт, що ус цивiлiзацiï виникали бiля великих водойм чи рiчок. Найнижча стадiя дикосл людства була подолана саме з введенням рибно1 ïжi. Народи, що е першими но^ми цивiлiзацiï, жили б™ Середземного моря [1]. Лише за умови розвинутого сiльського господарства, при розташуванш фермерського господарства бшя багатих рибою водойм, рента землевласника ввдповщае не тому, що фермер може отримати вiд землi, а тому, що вш може отримати одночасно вiд землi та ввд моря (рента входить як складова частина у цiну риби) [1]. Хоча усшшшсть е обмеженою та невизначеною у випадку збiльшення шлькосл, як пiдкреслюе А. Смiт, досить важливого продукту на ринку - риби та шших водних бюресурав, через топографiю краши, близькiсть чи вщдалешсть ïï рiзних провiнцiй ввд
моря, шльшсть И озер та р1чок, багатство або бвдшсть водойм рибою [1]. Саме земля, рудники та рибальство, вважае А. Смгг, по-перше, е головними джерелами поповнення оборотного капталу, подруге, вимагають для свое! експлуатацп як оборотного, так 1 основного кашталу. При цьому спостертаеться феномен, коли за допомогою продукту земл1 витягають рибу з води [1]. Тому вперше в теоретичному 1 методичному плаш доведено, що 1 за допомогою продукту води можна отримувати тваринницьш продукти "з землГ. Ми також роздшяемо думку Ф. Кене, який вказував, що кер1вники держави разом !з землевласниками та фермерами мають сприяти збшьшенню продукци земель, адже в1д даного прибуткового джерела залежить усшх регулювання уама галузями в держав! 1 аграрно! сфери зокрема [2]. Еволющя погляд1в вчених засввдчуе перюди коли втручання держави в розвиток нацюнальних економж кра!н було мшмальним, а також кра!ни, перюди 1 галуз! з максимальним втручанням, всеохоплюючим характером [3-12]. Безперечно, що кожна з кра!н в той чи шший перюд часу обирала р!зномаштш методи свого втручання у розвиток нацюнальних економж, але 1 незаперечним е той факт, що ва шструменти такого впливу сформован в теор1ях щодо регулювання попиту, пропозици, монетарно! политики.
Серед значно! илькосп вчених, як внесли свш науковий доробок в розробку заход1в впливу ми в1дм1чаемо Й. Шумпетера [13], Дж. Гелбрейта [14], Ф. Хайека [15], Г. Саймона [16], Р. Коуза [17]. Багато вщомих вчених Радянського Союзу та вичизняних дослвднишв присвятили сво! науков1 пращ проблемам формування ринково! економ1ки в незалежнш Укра!ш Саме погляди науковщв, дали можливють перейти ввд планово! економ1ки до базових засад ринково! економ1ки, а попм 1 до формування д1ездатних систем ринково! економ1ки. Серед них важливо також вщзначити шдходи I. I. Лукшова, який вказуе на синтез стихшно-ринкового 1 свщомо державного регулювання суперечливих сощально-економ1чних процеав [18, 19]. Саме його науковий доробок в комплекснш оцшщ 1нших вчених, дав можливють вибудувати для аграрного сектора Укра!ни систему державних регулятор1в впливу на попит та пропозицш. Науковий здобуток дае пвдстави стверджувати про суттеву особлив1сть формування пропозиц1! на аграрну продукц1ю. I ця особливють е для нас очевидною, тому, що вона пов'язана з бюлопчними особливостями вироб-ництва продукц1! у рослиннищга та тваринництв1. Вона безперечно повшстю перекладаеться 1 на рибне господарство, де дшть традиц1йн1 закони б1олог1!, як1 1 враховуються в ниш дшчих технолог1ях вироб-ництва продукци. Отже, врахування б1олог1чних законом1рностей в с1льськогосподарському вироб-ництв1 е базовим теоретичним п1дходом розум1ння перюдичносп формування пропозиц1! продукц1!. Це в свою чергу суттево впливае на ринкову р1вновагу, яка визначаеться м1ж сукупним попитом 1 сукупною пропозищею.
4. Викладення основного матерiалу з повним науковим обгрунтуванням отриманих результат
Вс1 напрями досл1дження, як1 визначеш у дан1й робот1 об'еднан1 у задача Основн1 з них направлен! на узагальнення еволюц!!' теоретико-методолопчних погляд!в щодо регулювання розвитку аграрного сектора. 1нша частина задач сформована бшя оц!нки стану розвитку аквакультури, як в св!т!, так ! в Укра!н!. Трет!й блок задач пов'язаний з пропозиц1ями щодо подальшого розвитку галуз! з урахуванням рекомендацш автора. Законодавчо-правова база розвитку аквакультури через заходи !! п1дтримки та державне регулювання, застосування в!дпов1дних !нструмент!в, ниш формуеться з низки нормативно-правових акпв. Важливу роль в!д!грають Закони Укра!ни "Про основн! засади державно! аграрно! полтшки на пер1од до 2015 року" в1д 18.10.2005, "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних б1оресурс1в" в1д 08.07.2011, "Про аквакультуру" в1д 18.09.2012, "Про рибу, шш1 водн1 жив1 ресурси та харчову продукцш з них" в1д 06.02.2003, Постанови Каб1нету М1н1стр1в Укра!ни в1д 11.08.2010 "Про затвердження Порядку використання кошпв, передбачених у державному бюджет! для здшснення ф!нансово! шдтримки суб'ект!в господарювання агропромислового комплексу через мехашзм здешевлення кредит!в та компенсацп л!зингових платеж1в", Указу Президента Укра!ни в!д 03.09.2007 "Концепц!я вдосконалення державного регулювання господарсько! д!яльност!".
Р!вень системно-методолопчно! досконалост! державного регулювання аквакультури ниш е низьким з точки зору його вщповщносл вимогам швестицшно-шновацшно! модел! розвитку. Якщо пор!вняти перел!к заход!в, затверджених постановою Каб!нету М!н!стр!в Укра!ни в!д 23.11.2011 "Державн!й ц!льов!й економ!чнш програм! розвитку рибного господарства на 2012-2016 роки", !з постановою Кабшету М!н!стр!в Укра!ни в!д 19.09.2007 "Про затвердження Державно! цшьово! програми розвитку укра!нського села на пер!од до 2015 року", то за сво!м змютом вони досить близьк1. Водночас програма розвитку села значною м!рою насичена методичним та системним контекстами, про як! програма розвитку рибного господарства взагал! не згадуе. Кр!м того, Концепщя Державно! ц!льово! економ!чно! програми розвитку рибного господарства, схвалена розпорядженням Кабшету М!шстр!в Укра!ни в!д 05.10.2011 зосереджена на анал!з! причин виникнення проблеми та обгрунтуванн! необх!дност! !! розв'язання саме програмним методом. Тут ! виникае суттеве протир!ччя, коли застосування одного методу здшснюеться поза системою метод!в (методолог!!). Це не сприяе процесам комплексно! !нтеграц!! аграрного сектора та аквакультури, що потребуе удосконалення методолог!чного забезпечення державного регулювання. Цей аспект розвитку галуз!, передбачае здшснювати процес удосконалення та реформування системи регулювання на един!й концептуально-методолопчнш основ!, а
hItkhh i 36agaHCOBaHHH po3nogig ^yHK^H, noBHO-Ba®eHb Ta BignoBigagbHOCTi Mi® ^mpagbHHMH opraHaMH BHKOHaBHOi Bgagu ^e H CnpuaTHMe CHCTeM-HOCTi Ta pe3ygbTaTHBH0CTi no3HTHBHHx eKOHOMiHHHx пpoцeсiв.
npoBegeHHÖ aHagi3 nigBoguTb go oцiнкн, ^o MeTogogorinHa goCKOHagiCTb gep®aBHoro perygroBaHHa aKBaKygbTypn y 3HanHiH Mipi e noxigHoro Big piBHa CTaHgapTH3a^i bhpo6hhhoi Ta ynpaBgiHCbKOi nigcHCTeM ragy3i 3 ypaxyBaHHaM TeHgeH^H, o6yMOB-geHHx пpoцeсoм Bxog®eHHa yKpaiHu go rgo6agbHoro pHHKy Ta eBpoiHTerpaqiHHHMH nparaeHHaMH gep®aBH, npHCKopeHHHM agama^i go Mi®HapogHux i eBponeH-CbKHx CTaHgapTiB. hhh piBeHb TaKoi aganTaqii He3agoBigbHHÖ, ^o 3By®ye eKcnopTHi MO®gHBOCTi ragy3i. npoBigHe мiсцe y npo^cax CraHgapTH3a^l giagbHOCTi ragy3i 3aHMaroTb acneKTH aKOCTi i 6e3neKH npogy^ii, aKi BH3HanaroTb MeTogogoriHHHH 6a3HC Ha^OHagbHOi CHCTeMH gep®aBHoro perygroBaHHa npogoBogbHoro 3a6e3neneHHa HaCegeHHa.
0gep®aH noKa3HHKH внpo6ннцтвa rigpo6ioHTiB CBignaTb, ^o 6e3 grogcbKoro BTpynaHHa eyenigbeTBO He MO®e OTpHMyBaTH Heo6xigHy KigbKiCTb pu6u. CBigneHHaM 3poCTaHHa CBiTOBHx o6cariB mTyHHO BHpo^eHoI npogyKqii e picT 3 1 MgH t b 1950 p. go noHag 58 MgH t y 2010 p. CBiTOBHH CTaH npono3H^l Ha pHHKy pu6u npoTaroM TpHBagoro nacy BH3HanaroTb KuTaH, iHgia, lHgoHe3ia, HopBeria. BHacgigoK CTarHaqii BHyTpimHboro внpo6ннцтвa pu6u po3BHHyTi KpaiHu iMnopTyroTb aKBaKygbTypy 3 KpaiH, ^o po3BHBaroTbCa, ^o6 3agoBogbHHTH 3poCTaroHHH BHyTpimHiH nonuT Ha npogyKT. ,3,o^gbHO 3ragaTH gocBig KigbKox a3iaTCbKux KpaiH, 3OKpeMa pecny6giKH M'aHMa, ge gep®aBa mgaxoM 3acTOcyBaHHa eKOHOMiHHHx, HopMaTHBHHx, npaBOBHx MeTogiB perygroe opraHi3aqiHHO-roCno-gapcbKi acneKTH b aKBaKygbTypi CTHMygroe мiсцeвнx $epMepiB go o^i^HHOi peearpa^l ix giagbHOCTi. Han6igbm e^eKTHBHa nogiTHKa 3 nuraHb 3agyneHHa y KopMOBHH ceKTop iHO3eMHHx iHBeCTH^H po3po6geHa y B'eTHaMi. y lHgoHe3ii, ®iginnmax, Magaröii HagaroTb HeBeguKHM ph6hh^khm rocnogapcTBaM KpegHTH, nogaTKOBi nigbru Ta goTaqii, 3giHCHroroTb Tapu^He perygroBaHHa, KBOTyBaHHa. Цi KpaiHu po3po6ugu 3HaHHy KigbKicTb KogeKciB noBegiHKH Ta nporpaMH CepTH^iKa^i gga aKBaKygbTypu, CTaHgapTH aKOCTi Ta 6e3neKH npogyKqii, BigperygroBaBmu npu цb0мy 3axogu ^ogo 3agyneHHa iHO3eMHux iHBeCTH^H Ta 3axogu i3 CTHMygroBaHHa eKCnopTy BgaCHOi npogyKqii aKBa-KygbTypu. AHagi3 npono3H^l npogyKqii aKBaKygbTypu 3a perioHaMH noKa3ye, ^o yKpaiHa He BxogHTb go HHCga CBiTOBux gigepiB b C$epi mTynHoro Bupo-^yBaHHa pu6u. 06Caru BiTHH3HaHoro BHgoBy BogHHx 6iopeCypCiB 3a OCTaHHi 20 poKiB CKopoTHguCb y 5 pa3iB. y 1989 p. BHyTpimHi BogoHMH 3a6e3nenugu 94 thc. t BHgoBy pu6u npoTH 37,6 thc. t BHgoBgeHOi, y 2011 p., 3 hhx - 17 thc. t Bupo6geHO b yMOBax aKBaKygbTypu Ha 250 THCSH reKTapiB BogHoro g3epKaga 3 HH3bKoro pu6onpogyKTHBHiCTro, aKa CTaHOBHTb 4-6 ^ra. y BHgoBOMy CKgagi Bupo^eHoI aKBaKygbTypu y 2011 p. Mae Mi^e 3MeHmeHHa внpo6ннцтвa Kopona Ha 61 % nopiBHaHO 3 1995 p. Ta TOBCTogo6uKa, BignoBigHO, Ha 32 BigCOTKH. PiBeHb внpo6ннцтвa goCar TaKoi' Me®i,
Kogu 3a6e3neneHHa HaCegeHHa yKpaiHu pu6oro, 6e3 BTpynaHHa gep^aßH, b Heo6xigHux o6Carax CTae HeMO®guBHM. npo6geMa nogarae b guC6agaHCax Mi® MO®guBOCTaMH CupoBHHHOi 6a3H i noTy®HOCTaMH il eкcпgyaтaцiI, peagbHoro noTpe6oro b KomTax Ha BigTBopeHHa ph6hhx 3anaCiB i ix ^aKTHHHe BugigeHHa 3 6rog®eTy, npiopuTeT gpi6HOTOBapHoro внpo6ннцтвa, BigCyTHiCTb MaTepiagbHO-TexHinHux 3aCo6iB i $iHaH-COBO-eKOHOMiHHux iHCTpyMeHTiB BnguBy Ha ii po3bhtok.
HaBegeHi MipKyBaHHa CnpaMyBagu HaC Ha Heo6xigHiCTb BH3HaneHHa HHHHHKiB, aKi BnguBaroTb Ha KogHBaHHa piBHa Cno®HBaHHa pu6u y po3pi3i agMiHiCTpaTHBHO-TepuTopiagbHux yTBopeHb yKpaiHu. 3iCTaBgeHHa gaHux Ha KOHCTaHTyBagbHOMy eTani goCgig®eHHa gago 3Mory BuaBHTH Cmyaqiro, Kogu y ^bBiBCbKiH o6gaCTi BHTpaTH goMoroCnogapCTB Ha npogyKTH xapnyBaHHa 6igbmi Hi® y Вiнннцbкiн o6gaCTi, npoTe pu6u Cno®HBaeTbCa MeHme. 06' eKTHBHa npuHHHa цboro po3puBy neBHoro Miporo BH3HanaeTbCa goCTynHiCTro HaCegeHHa go BogHux peCypCiB, to6to perioHagbHHMH OCo6guBOCTaMH po3TamyBaHHa BogoHM, HaaBHiCTro puHKiB PH6HOI npogyKqil. AHagi3 noKa3HHKiB goBoguTb, ^o yCyHyTH TaKi KogHBaHHa MO®guBO 3a paxyHOK CTBopeHHa pHHKy onTOBOi TopriBgi y ^opMaTi 6araTO$yHKqioHagbHoro goriCTH-HHoro KOMngeKCy go CKgagy aKoro BxoguTb TepMiHag "Pu6a Ta pu6onpogyKTu". Ochobhhmh HanpaMaMH perygroBaHHa po3BHTKy pHHKy npogyKqil aKBaKygbTypu e nporHO3yBaHHa Ta 3anpoBag®eHHa CHCTeMH ngaHyBaHHa 36yTy pu6u; CTBopeHHa iH^opMaqiHHO-MapKeTHHroBoro цeнтpy gga po3BHTKy HOBiTHbOi CHCTeMH gep®aBHoro ngaHyBaHHa; nporpaMyBaHHa pu6onpogyKTHBHOCTi Ta aKOCTi пpogyкцiI nepe3 3aCTOCyBaHHa cтaнgapтнзaцiHннx iHCTpyMeHTiB i "CepTH^iKaTa noxog®eHHa pu6u". Hobhm iHCTpy-MeHTOM aHagi3y пpoпoзнцiI npogyKqil aK y CeKTopi pu6agbCTBa, TaK i aKBaKygbTypu, 3a BugoBHMH rpynaMH Ta perioHaMH e iHgeKC цiн Ha pu6y po3po6geHHH ®A0. AKBaKygbTypa Burpae Big 3HH®eHHa BHTpaT Ha внpo6ннцтвo, noB'a3aHHx i3 3poCTaHHaM npogyK-THBHOCTi i yKpynHeHHaM MaCmTa6iB, Togi aK pu6agb-CTBO BignyBae Ha Co6i HeraTHBHi HaCgigKH poCTy цiн Ha eHeproHoCii.
Phhok pu6u e OCo6gHBO CKgagHHM 3 no3H^H opraнiзaцiI perygroBaHHa nepe3 cпeцн$iннy npogyK-цiro, TOMy TyT gep®aBa Mae BHKopuCTOByBaTH iHCTpy-MeHTH CTHMygroBaHHa BgaCHoro внpo6ннцтвa i3 3Ba®eHHM o6CaroM iMnopTy pu6u. iMnopT npogyKqil, CKgagaroHH 653 MgH gog. y 2010 p MaH®e b 10 pa3iB nepeBH^HB eKCnopT pu6u. ^,OCgig®eHHa npoBegeHe ypaxoByronu goCBig HopBeril, iCgaHgii, B'eTHaMy, garoTb 3Mory CTBepg®yBaTH, ^o BiTHH3HaHa aKBa-KygbTypa y nepCneKTHBi 3MO®e ^yHKqioHyBaTH b OCHOBHOMy 6e3 gep®aBHOi nigTpuMKH Ta BuHge Ha piBeHb CTa6igi3aqil Ta Hapo^yBaHHa внpo6ннцтвa pu6u. 0T®e, nepeTBopeHHa aKBaKygbTypu Ha BHCOKOTexHogorinHHH, KOHKypeHTOCnpoMO®HHH CeKTop eKOHOMiKH gep®aBH CTpuMyeTbCa HegoCTaTHiCTro Bnpo-Bag®eHHa iннoвaцiH, HegoCTynHOCTi 3agyneHHa iнвecтнцiHннx KomTiB i e nepegyMOBoro aKTHBHOi iнтepвeнцiI iHO3eMHHx KOMnaHiH Ha BiTHH3HaHHH ph6hhh phhok Ta iMnopTO3age®HOCTi. MaeMO BCi
можливосл прийти до висновку, що вказаш проблеми зумовлен частою видозмшою кер1вного галузевого органу, тобто через кожш 2-3 роки зм1нювалась система регулювання галуззю. Проте з 1999 року, держава зробила спробу вщмовитися ввд адмшютративного втручання в дгяльшсть рибого-сподарських виробник1в на користь застосування економ1чних метод1в регулювання. Були створен умови для саморозвитку галуз! в умовах ринку. Незважаючи на дш спещальних режим1в оподат-кування, виробництво риби залишаеться збитковим, а галузь не вдалося вивести з кризового стану. Слад зауважити, що ниш Держрибагентсвом Укра!ни втрачено функцш щодо вироблення державно! пол!тики у розвитку рибного господарства. До останнього часу Держрибагентство було вщсто-ронено вщ процесу розробки стандарт!в, без чого нед!ева й функц!я контролю. Вказане не сприяе удосконаленню регулювання аквакультури ! негативно позначаеться й на його результативности
Основн! засади державно! аграрно! политики в Укра!ш нин! поширюються на с!льське та рибне господарство, !х матер!ально-техн!чне та ф!нансове забезпечення. Отже, е ва п!дстави для висновку про те, що прюритети аквакультури мають виступати як оргашчна складова пр!оритет!в розвитку аграрного сектору, ураховуючи значн! обсяги видатшв на рибну галузь з Державного бюджету Укра!ни.
1нтеграц!я Укра!ни у св!тове сп!втовариство зумовлюе необхщшсть системного п!дходу до процес!в розвитку сучасних рибоввдтворювальних комплекс!в, розроблення ввдповвдних механ!зм!в та застосування специф!чних шструменпв регулювання, яш здатн! забезпечити !х адаптац!ю до нових умов д!яльносп та узгодження !з Указом Президента Укра!ни Про Нац!ональний план дш щодо впровадження Програми економ!чних реформ. Вир!шення п!днято! проблеми полягае у створенш системи масового виробництва молод! р!зних вид!в риб (коропових, лососевих, сомових, рослино!дних), кап!тальному буд!вництв! об'ект!в та технолог!чному переоснащенн! дшчих державних риборозпл!дник!в для в!дтворення природних популяц!й у водоймах, а також формування ! утримання селекц!йно-плем!нно! бази для щдвищення якост! об'ект!в аквакультури. Рибш продукти е ц!нними, а попит на них не може бути задоволений аналопчною продукц!ею шших галузей. В умовах глобал!зац!йних процеав обсяги виробництва ! споживання риби е ознакою р!вня розвитку кра!ни та пов'язан! !з розум!нням не обхвд-ност! ц!е! продукц!!' для людини.
Лог!чним продовженням вир!шення проблеми регулювання розвитку е передбачення ! вид!лення бюджетних дотац!й для аквакультури, розвитком власного кормовиробництва, удосконалення щнового механ!зму в систем! державного регулювання аквакультури. Нин! цшове сп!вв!дношення, напри-лад, скумбр!!' до м'яса в Укра!ш складае 1 до 1, а морепродукти, форель, стерлядь, осетер вже перевищили варпсть м'яса ! доводить, що рибна продукщя ц!ниться значно вище, нж м'ясо теплокровних тварин ! птиц!. Анал!з ц!ноутворення при
надходженн! коропа на укра!нський ринок, дозволяе видшити таку особлив!сть виробництва продукц!!, як можливкть !! реалзаци за етапами вирошування. Серед рибно! продукц!! е така, що опосередковано впливае на кшцеву ц!ну готово! товарно! риби, зокрема личинки, мальки, цьогол!тки, однор!чки.
Важливою складовою частиною статт! е наукове обгрунтування досягнення !ндикатор!в розвитку галуз!, визначених у затвердженш Постановою Кабшету Мш!стр!в Укра!ни "Державнш ц!льов!й економ!чн!й програм! розвитку рибного господарства на 2012-2016 роки". Запропоноваш напрями регулювання, в ц!лому, е базовою платформою для досягнення кра!ною запланованих показнишв вилову риби та шших водних бюресурав загальним обсягом 375 тис. тонн. Результатами моделювання стало визначення параметр!в функц!й пропозици на перюд до 2016 року. Ввдповщно до модел! оч!куваного значення вилову риби у внутр!шн!х водоймах мае скласти за оптимютичним сценар!ем 68 тис. тонн. За сценар!ем пасивного втручання держави - 43 тис. тонн. Умовою зростання обсяпв вилову риби е повне використання виробничих потужностей, зб!льшення рибопроду-ктивносп водойм до р!вня 15 ц/га. Сл!д залучити у виробництво: стави в илькосп 28 тисяч штук, пло-щею 223 тис. га., 1 150 водосховищ площею 284 тисяч га, площ! водойм-охолоджувач!в - 15 тисяч га, яш, кр!м спорудження на !х баз! садкових та басейнових господарств, можна додатково вико-ристовувати для випасного нагулу цшних об'ект!в аквакультури. Поряд !з вказаним, необх!дно в!дновити матер!ально-техшчну базу тепловодних господарств, а це близько 150 тис. м2 садив та 600 тис. м2 басейшв. Для зниження р!вня використання безпородного матер!алу низько! якост! у виробницта, масовий констатуючий анал!з пропонуеться здшснювати за показником "Реал!-зовано племшно! молод!", в розр!з! родин та за вжовими групами. Серед виконаних завдань, поставлених в статт! е розроблення методики облшу риби на вах стад!ях розвитку для визначення сукупно! пропозиц!! на вс!х етапах виробництва та методики визначення справедливо! вартосл матер!алу для розведення аквакультури ! товарно! риби з урахуванням ц!н активного ринку, ! на цш основ! повного узгодження з м!жнародними стандартами, сприяння виконання умов приеднання Укра!ни до СОТ та реал1зацп в!дпов!дних вимог £С. В умовах глобал!зацп, важливим завданням е формування системи регулювання аквакультури на основ! здшснення лщензування д!яльност! у данш сфер!. Система л!цензування дасть можливють уряду визначати конкретн! заходи для аквакультури, забезпечувати нагляд ! контроль д!яльност! господа-рюючих суб'екпв ! передбачае введения додаткових функцш. З ц!ею пропонуемо розширити повно-важення центрального органу виконавчо! влади у сфер! рибного господарства в частиш розроблення л!ценз!йних умов з урахуванням досвщу кра!н £С. Завдяки лщензшним умовам, уряд визначатиме стандарти належного регулювання.
Встановлено, що в результат! виробництва продукци аквакультури виходить новий продукт, який за характерними властивостями i ознаками в1др1зняеться ввд аналопчних товарiв видобутих методами рибальства. Тому постае необхвдшсть розроблення методичних засад до створення сучасно! системи вдентифшаци шформаци, яка дозволить розрiзняти дику рибу ввд штучно вирощено! риби. Використання розроблених методичних пiдходiв дало змогу здшснити розподал мiж рахунками за окремими фазами економ1чно! даяльносп на рiвнi секцш КВЕД-2010 i запропонувати до Закону Украши "Про аквакультуру" нову класифiкацiю напрямiв та видав аквакультури в Укрш'ш. Зокрема, за напрямами дiяльностi запропоновано аквакультуру структурувати як товарну та штучного розведення (вщтворення). За видами ми вщлзняемо випасну, ставову та шдус^альну, рекреацiйну, декоративну та марикультуру. Характерною особливютю аквакультури е специфiчний характер самого об'екту виробництва -риби, яку вирощують у переважно контрольованих людиною умовах. Для того, щоб повшстю використати цю перевагу i надати державну шдтримку на розвиток цього виду економчно! дiяльностi, необхщно бути добре пошформованими про всi змши, яю вщбуваються у рибних запасах та !х видовому складi, наявних виробничих потужностях. Умовою отримання тако! iнформацiï вiд господарств е оргашзащя облiку виробничих процесiв та виловлено! риби. Дослвдження показали, що вразо-
ваний Державною службою статистики сучасний рiвень вилову пркноводно1 риби в Украïнi останнiм часом ощнюеться на рiвнi близько 40 тисяч тонн нижчий за реальш показники.
Для покращення державного нагляду (контролю) у сферi виробництва та використання риби розроблено форму звггносп № 1А-риба "Виробництво продукци аквакультури, 1нструкцш та первинну документащю щодо ïï заповнення, що дасть змогу на основi чинних методичних засад розробляти прогнози та плани розвитку аква-культури. Проведенi експериментальнi дослщ-ження дали змогу вперше запропонувати мехашзм збирання адмiнiстративноï iнформацiï про виробництво матерiалу для розведення риби i товарно].' риби для наступного удосконалення галузевого регулювання.
З огляду на перспективнiсть галузi, внесено до Закону Украши "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних бюресур-сiв" пропозицiï визнати суб'ектш аквакультури, дiяльнiсть яких пов'язана з розведенням, виро-щуванням та переробкою власно1 продукци, виробниками сiльськогосподарськоï продукци. Це сприятиме змiнi оподаткування, удосконаленню механiзму цiноутворення в аквакультурi, де важливу роль вiдiграе отримання достовiрноï iнформацiï про справедливу вартiсть риби як бюлопчного активу, дасть можливють встановити нульовi ставки мита на iмпорт на рибнi корми, обладнання, iкру, рибо-посадковий матерiал, урегулювати механiзми сплати за водокористування, електроенерпю, землю пiд
водою. Необхвдно визначити складов! мехашзму швестицшного забезпечення техшко-технолопчного розвитку шляхом впровадження енерго- та ресур-созбер1гаючих технологш для виробництва !мпорт-тозамшних товар1в. Адаптац1я галуз! до швести-цшно-шновацшно! модел1 на основ! сучасних агроаквагосподарств та пришвидшення процеав стандартизаци також дасть змогу використовувати сучасну риборозробну техн1ку, враховуючи попит населення на ф1ле риби. Переробка вторинно! сировини (шк1ри, луски, исток), сприятиме розвитку нових сфер !! використання.
6. Висновки та перспективи подальших дослвджень
Отже, удосконалення нормативно-правово! бази, впровадження 1нновац1йних розробок, нових технологий в аквакультурне виробництво, стиму-лювання !х попиту 1 пропозици з боку сустльства, мае стати надшним джерелом виробництва ц1нно! продукци, а регулювання розвитку аквакультури Укра!ни спрямувати на те, щоб в Украш була запроваджена рибна ;дея харчування, яка сприятиме змщненню здоров'я нац1!. Новизна викладених пропозиц1й полягае в тому, що автором вперше обг-рунтовано необх1дн1сть надання суб'ектам аквакуль-тури статусу виробника сшьського-сподарсько! про-дукц1! з в1дпов1дним реформуванням механ1зму державного регулювання у напрям1 1нтеграц1! аквакультури 1з с1льським господарством; визначено сутн1сть поняття "аквакультура" для видалення окре-мого виду економ1чно! д1яльносп. На основ1 узагал1-нення теоретичних поглядав на предмет нашого дослгдження удосконалено класиф1кац1ю вид1в економ1чно! д1яльност1, що, пор1вняно з чинною, передбачае створення системи вдентифшаци 1нфор-мац1!, яка дозволить розр1зняти штучно вирощену продукцш в1д продукц^, отримано! з об'екпв дико! природи, для гармон!зац!! впчизняно! системи регулювання й державно! щдтримки з урахуванням м!жнародного досв!ду; обгрунтовано механ!зм функ-ц!онування ринку продукц!! аквакультури в Укра!т з урахуванням внутрш^х потреб населення в риб!, що дае змогу посилити державний контроль у частин! забезпечення виробництва й реалзаци безпечно! рибно! продукц!! через впровадження "сертифшата походження риби"; запропоновано систему формування адмЫстративно! шформаци про виробництво ! використання продукц!! аквакультури як передумови даевого контролю за цим процесом для надання державно! щдтримки на розвиток дано! д!яльносп. Тож аквакультура повинна сприйматися як р!вно-правний партнер аграрного сектора, а не як друго-рядна ! п!дпорядкована йому галузь чи виробництво, ввдношення до яко! здшснюеться за залишковим принципом.
Лiтература
1. Смит, А. Исследование о природе и причинах богатства народов [Текст] / А. Смит. - М. : ЭКСМО,
2007. - 960 с.
2. Кенэ, Ф. Избранные экономические сочинения [Текст] / Ф. Кенэ; пер. с англ. А. В. Горбунова, Ф. Р. Кап-лан, Л. А. Фейгиной. - М. : Директмедиа Паблишинг,
2008. - 538 с.
3. Маркс, К. Капитал, Т. 23 [Текст] / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М.: Госполитиздат, 1960. - 790 с.
4. Маркс, К. Капитал, Т. 25. Ч. 1 [Текст] / К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч; изд. 2-е. - М.: Госполитиздат, 1961. - 490 с.
5. Маркс, К. Капитал. Критика политической экономии. Т. 25, Ч. 2 [Текст] / К. Маркс, Ф. Энгельс; изд. 2-е. - М. : Госполитиздат, 1961. - 460 с.
6. Про прюритеттсть сощального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарствг Закон Украши вщ 17.10.1990 № 400-ХП [Текст] / Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 1990. - № 45. - С. 602.
7. Саблук, П. Т. Цшоутворення та нормативш витрати в сшьському господарстт (теорш, методолопя, практика). Т. 1 [Текст] / П. Т. Саблук; за ред. П. Т. Саблука, Ю. Ф. Мельника, М. В. Зубця, В. Я. Мессель-Веселяка. -К. : ННЦ 1АЕ, 2008. - 697 с.
8. Кваша, С. М. Рекомендацп щодо можливосп функцiонування мехашзму державно-приватного партнерства у рибнш галузi [Текст] / С. М. Кваша, Н. М. Вдовен-ко. - К.: Вггас ЛТД, 2013. - 70 с.
9. Качний О. С. Держава як орган управлшня i регулювання розвитку рибного господарства [Текст] / О. С. Качний // Науковий вюник Академл Мунщипального управлшня : зб. наук. праць. - 2009. - № 4. - С. 209.
10. Козыряцкая, Я. А. Государственное регулирование и поддержка предприятий рыбного хозяйства в условиях рынка [Текст] / Я. А. Козыряцкая / Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. - 2007. - Т. 20, № 1. -С. 74-79.
11. Лупенко, Ю. О. Стратепчш напрями розвитку сшьського господарства Украши на перюд до 2020 року [Текст] / Ю. О. Лупенко, В. Я. Месель-Веселяк. - К. : ННЦ 1АЕ, 2012. - 182 с.
12. Бодров, В. Г. Державне регулювання економши та екожмчна полпика [Текст]: навч. поиб. / В. Г. Бодров, О. М. Сафронова, Н. I. Балдич. - К.: Академвидав, 2010.- 520 с.
13. Шумпетер, Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) [Текст] / Й. Шумпетер: пер. с нем. В. С. Автономова, М. С. Люб-ского, А. Ю. Чепуренко. - М. : Прогресс, 1982. - 455 с.
14. Гэлбрейт, Дж. Новое индустриальное общество [Текст] / Дж. Гэлбрейт; пер. с англ. - М. : АСТ, 2004. - 602 с.
15 Хайек, Ф. А. Пагубная самонадеянность. Ошиб-ки социализма [Текст] / Ф. А. Хайек; пер. с англ. Е. Оси-новой; под ред. Е. Гордеевой. - М. : Новости, 1992. -304 с.
16. Саймон, Г. А. Адмшстративна поведшка: Дослщження процеив прийняття ршень в оргашзацшх, що виконують адмшстративш функцй [Текст] / Г. А. Саймон; пер. з англ. - К. : АртЕк, 2001. - 392 с.
17. Коуз, Р. Федеральная политика по связи [Текст] /
Р. Коуз // Экономическая политика. - 2007. -№ 3. -С. 111-146.
18. Лукшов, I. I. Економ1чш трансформацп (наприкшщ ХХ стор1ччя) [Текст] / I. I. Луюнов. - К.: IH НАНУ, 1997. - 455 с.
19. Лукшов, I. I. Вибраш твори. У 2-х кн. Кн. 1 [Текст] / I. I. Лукшов. - К. : ННЦ IAE, 2007. - 816 с.
References
1. Smith, A. (2007). Investigation of nature and causes of wealth peoples. Moscow: Eksmo, 960.
2. Quesnay, F. (2008). Favourites Economic Works. Moscow: Dyrektmedya Pablyshynh, 538.
3. Marx, K., Engels, F. (1960). Capital. Moscow: Hospolytyzdat, 790.
4. Marx, K., Engels, F. (1961). Capital. Moscow: Hospolytyzdat, 490.
5. Marx, K. (1961). Capital. Criticism polytycheskoy эkonomyy. Moscow: Hospolytyzdat, 460.
6. Law of Ukraine (1990). № 400-XII On the priority of social development of rural areas and agriculture in the national economy. Supreme Council of Ukraine, № 45, 602.
7. Sabluk, P. (2008). Pricing and regulatory costs in agriculture (theory, methodology, practice). Kiev: NSC IAE, 697.
8. Kvasha, S., Vdovenko, N. M. (2013). Guidelines for the possibility of functioning public-private partnership in the fishing industry. Kiev: Vitas Ltd, 70.
9. Kachnyi, A. (2009). State as a governing body and regulation of fisheries. Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Management: Coll Science. works, 4, 209.
10. Kozyryatskaya, J. (2007). Gosudarstvennoye regulation and support enterprises economy in terms of the market. Scientists note Taurian National University im. V. I. Vernadsky, 79.
11. Lupenko, Y. (2012). Strategic Direction of Agriculture of Ukraine for the period 2020. Kiev: NSC IAE, 182.
12. Bodrov, V. (2010). State regulation of the economy and economic policy: teach. guidances. Kiev: Akademvydav, 520.
13. Schumpeter, J. (1982). Theory of Economic Development (Study of business profits, capital, credit, interest and cycle conditions). Moscow: Progress, 455.
14. Galbraith, J. ( 2004). New Industrial State. Moscow: AST, 602.
15. Hayek, F. (1992). Fatal conceit. Errors of Socialism. Moscow: News, 304.
16. Simon, G. (2001). Administrative Behavior: A Study of decision making in organizations that perform administrative functions. Kiev: Artek, 392.
17. Coase, R. (2007). Federal Politics in communication. Economic politic, 3, 146.
18. Lukin, I. (1997). Economic Transformation (late twentieth century). Kiev: IN NASU, 455.
19. Lukin, I. (2007). Selected Works. Kiev: NSC IAE, 816.
Дата надходження рукопису 30.01.2015
Вдовенко Наталiя Михайтвна, доктор економ1чних наук, доцент, кафедра глобально! економ1ки, Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Украши, вул. Геро!в Оборони, 11, м. Ки!в, Укра!на, 03041 E-mail: [email protected]
Хижняк Юлiя Анатоливна, здобувач, кафедра глобально! економши. Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Укра!ни, вул. Геро!в Оборони, 11, м. Ки!в, Укра!на, 03041
